Розділля — лемківське село у Польщі, у гміні Ліпінки Горлицького повіту Малопольського воєводства. Населення — 269 осіб (2011).
Село Церква Різдва Пресвятої Богородиці Координати 49°38′43″ пн. ш. 21°17′46″ сх. д. / 49.64527777780577367° пн. ш. 21.29611111113877797° сх. д.Координати: 49°38′43″ пн. ш. 21°17′46″ сх. д. / 49.64527777780577367° пн. ш. 21.29611111113877797° сх. д.
Розділля у Вікісховищі |
Назва
Одна з версій походження назви села каже, що Розділля виникло з південної частини села Ліпінки, заселеної русинами, закріпаченими за волоським правом (через це неправильно трактуються польським істориками як волохи). Через те, що люди різних віросповідань не жили між собою у згоді, і виник «розділ» села на дві половини.
Історія
Вперше згадується в 1530 р. як частина села Липинки. У 1564 р. село закріпачене за німецьким правом. За податковим реєстром 1505 р. в селі наділ землі попа, з якого той платив 60 грошів на рік. Входило село до Сяноцької землі Руського воєводства.
З 1772 р. до 1918 р. у складі Австрії й Австро-Угорщини, провінція Королівство Галичини та Володимирії. На 1900 р. село мало 112 будинків, в ньому проживало 596 осіб.
У 1919—1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Горлицького повіту Краківського воєводства, у 1934—1939 рр. у складі ґміни Ліпінкі. В 1928 р. в селі була заснована москвофільська читальня імені Качковського. На 01.01.1939 в селі було переважно лемківське населення: з 750 жителів села — 710 українців, 20 латинників (усі — в мішаних родинах), 10 поляків і 10 євреїв.
У 1975—1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Церква
До 1945 р. в селі була греко-католицька парохія Горлицького деканату, до якої належали також села: віддалене на 3 км Липинки і на 10 км — Лібуша та місто Беч за 13 км.
Розділля, Мацина Велика і Вапенне були злучені з початком XIX століття в одну парохію. Пізніше, коли парохи Розділля перенесли по причині лихого стану місцевих приходських будинків свою резиденцію з Розділля до Мацини Великої, тоді й розділецька церква стала дочірньою для церкви в Мацині Великій. Так було до 1914 p., коли Перемиський Епископ Костянтин Чехович грамотою від 3.02.1914 р. заснував у Розділлі самостійну парохіяльну експозитуру Біцького деканату (з 1920 р. — Горлицького). Метрики провадились від 1784 р.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 124 | 27 | 84 | 13 |
Жінки | 145 | 33 | 80 | 32 |
Разом | 269 | 60 | 164 | 45 |
Сакральні об'єкти
- Колишня греко-католицька церква Різдва Пресвятої Богородиці у Розділлю, кам'яна, з незвичною для західних міст архітектурою (на даний час римо-католицький костел, який є дочірнім у Ліпінках, що входить до , ). Її виникнення пов'язане з кінцевою стадією будівельної діяльності так званого «Йозефинського періоду». Засновником православної церкви (згідно інформації на збереженій дошці) був Еварист Анджей Куропатніцький. Закладення наріжного каменю відбулося 10 травня 1787 року. У 1927 р. церква була розширена через подовження нефу в західному напрямку так, що від початкового планування збереглися тільки напівкруглі вівтарі, а також східна частина нави.
- Православна Церква Різдва Пресвятої Богородиці у Розділлю, дерев'яна. Перенесли її у Розділля у 1985 зі села Середниця, що на Перемишльських гірських масивах, де вона існувала від 1756 року. Храм підпорядкований Парафії св. Михайла Архангела.
Друга світова війна
- У другій половині дня 7 вересня 1939 року загін польських солдатів з 1 вів у Розділлю запеклу перестрілку з атакуючою з боку Кригу колоною Німців. Під час бою були вбиті німецький офіцер з розвідувального дозору і лемко Стефан Ханаса, житель цього села, що знаходився на службі Польського Війська. Наступного дня німці з помсти підпалили шість будівель у центрі села, обстрілюючи тих, хто біг на допомогу. Таким чином, загинуло вісім жителів села.
- На межі сіл Ліпінки і Розділля 17 серпня 1944 року під час нападу на хати членів української поліції капрал Ян Сайхта з Кригу був важко поранений. Стривожений пострілами німецький загін негайно прибув на місце події і тут, на задньому дворі будинку, добив його.
- Під час окупації в Розділлю загинули: сім'я Кулєрів з 7 осіб, Йосип і Михайло Сівак і п'ятеро дітей з родин циган Сіваків, Петро Драган, Анастасія Тилявська разом з євреєм Йоськом, котрого вона переховувала, та інші.
Бібліографія
- Rozdziele // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 832. (пол.)
- Miejsca walki, straceń i męczeństwa ludności w powiecie gorlickiem w okresie II wojny światowej, Ludwik Dusza, Rzeszów, 1971.
- Wojciech Krukar i inni: Przewodnik Beskid Niski dla prawdziwego turysty. Pruszków: Oficyna wydawnicza REWASZ, 2002, s. 367—368,ISBN = 83-85557-98-9.
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Розділля
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 25, 142.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 10 липня 2016.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- Brykowski Річард: «Пам'ятники архітектури горлицкого повіту», в: «Nad rzeką Ropą. Szkice historyczne», Wydawnictwo Literackie, Kraków 1968, s. 472
- Адам, Федор Барча, Гоч: Лемкы в борбі о свою i не свою свободу. Ліґніця-Зичдранова: Oficyna Wydawnicza ATUT Wrocławskie Wydawnictwo Oświatowe, 2005, s. 30. ISBN brak.
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rozdillya lemkivske selo u Polshi u gmini Lipinki Gorlickogo povitu Malopolskogo voyevodstva Naselennya 269 osib 2011 Selo Rozdillya pol Rozdziele Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Koordinati 49 38 43 pn sh 21 17 46 sh d 49 64527777780577367 pn sh 21 29611111113877797 sh d 49 64527777780577367 21 29611111113877797 Koordinati 49 38 43 pn sh 21 17 46 sh d 49 64527777780577367 pn sh 21 29611111113877797 sh d 49 64527777780577367 21 29611111113877797 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Malopolske voyevodstvoPovit Gorlickij povitGmina LipinkiPersha zgadka 1530Naselennya 269 osib 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 13Poshtovij indeks 38 304Avtomobilnij kod KGRSIMC 0356027GeoNames 760231OSM 2888452 R Gmina Lipinki RozdillyaRozdillya Polsha RozdillyaRozdillya Malopolske voyevodstvo Rozdillya u VikishovishiNazvaOdna z versij pohodzhennya nazvi sela kazhe sho Rozdillya viniklo z pivdennoyi chastini sela Lipinki zaselenoyi rusinami zakripachenimi za voloskim pravom cherez ce nepravilno traktuyutsya polskim istorikami yak volohi Cherez te sho lyudi riznih virospovidan ne zhili mizh soboyu u zgodi i vinik rozdil sela na dvi polovini Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici u Rozdillyu PolshaIstoriyaVpershe zgaduyetsya v 1530 r yak chastina sela Lipinki U 1564 r selo zakripachene za nimeckim pravom Za podatkovim reyestrom 1505 r v seli nadil zemli popa z yakogo toj plativ 60 groshiv na rik Vhodilo selo do Syanockoyi zemli Ruskogo voyevodstva Z 1772 r do 1918 r u skladi Avstriyi j Avstro Ugorshini provinciya Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Na 1900 r selo malo 112 budinkiv v nomu prozhivalo 596 osib U 1919 1939 rr u skladi Polshi Selo nalezhalo do Gorlickogo povitu Krakivskogo voyevodstva u 1934 1939 rr u skladi gmini Lipinki V 1928 r v seli bula zasnovana moskvofilska chitalnya imeni Kachkovskogo Na 01 01 1939 v seli bulo perevazhno lemkivske naselennya z 750 zhiteliv sela 710 ukrayinciv 20 latinnikiv usi v mishanih rodinah 10 polyakiv i 10 yevreyiv U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Krosnenskogo voyevodstva Cerkva Do 1945 r v seli bula greko katolicka parohiya Gorlickogo dekanatu do yakoyi nalezhali takozh sela viddalene na 3 km Lipinki i na 10 km Libusha ta misto Bech za 13 km Rozdillya Macina Velika i Vapenne buli zlucheni z pochatkom XIX stolittya v odnu parohiyu Piznishe koli parohi Rozdillya perenesli po prichini lihogo stanu miscevih prihodskih budinkiv svoyu rezidenciyu z Rozdillya do Macini Velikoyi todi j rozdilecka cerkva stala dochirnoyu dlya cerkvi v Macini Velikij Tak bulo do 1914 p koli Peremiskij Episkop Kostyantin Chehovich gramotoyu vid 3 02 1914 r zasnuvav u Rozdilli samostijnu parohiyalnu ekspozituru Bickogo dekanatu z 1920 r Gorlickogo Metriki provadilis vid 1784 r DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vikCholoviki 124 27 84 13Zhinki 145 33 80 32Razom 269 60 164 45Sakralni ob yektiKolishnya greko katolicka cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici u Rozdillyu kam yana z nezvichnoyu dlya zahidnih mist arhitekturoyu na danij chas rimo katolickij kostel yakij ye dochirnim u Lipinkah sho vhodit do Yiyi viniknennya pov yazane z kincevoyu stadiyeyu budivelnoyi diyalnosti tak zvanogo Jozefinskogo periodu Zasnovnikom pravoslavnoyi cerkvi zgidno informaciyi na zberezhenij doshci buv Evarist Andzhej Kuropatnickij Zakladennya narizhnogo kamenyu vidbulosya 10 travnya 1787 roku U 1927 r cerkva bula rozshirena cherez podovzhennya nefu v zahidnomu napryamku tak sho vid pochatkovogo planuvannya zbereglisya tilki napivkrugli vivtari a takozh shidna chastina navi Pravoslavna Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici u Rozdillyu derev yana Perenesli yiyi u Rozdillya u 1985 zi sela Serednicya sho na Peremishlskih girskih masivah de vona isnuvala vid 1756 roku Hram pidporyadkovanij Parafiyi sv Mihajla Arhangela Druga svitova vijnaU drugij polovini dnya 7 veresnya 1939 roku zagin polskih soldativ z 1 viv u Rozdillyu zapeklu perestrilku z atakuyuchoyu z boku Krigu kolonoyu Nimciv Pid chas boyu buli vbiti nimeckij oficer z rozviduvalnogo dozoru i lemko Stefan Hanasa zhitel cogo sela sho znahodivsya na sluzhbi Polskogo Vijska Nastupnogo dnya nimci z pomsti pidpalili shist budivel u centri sela obstrilyuyuchi tih hto big na dopomogu Takim chinom zaginulo visim zhiteliv sela Na mezhi sil Lipinki i Rozdillya 17 serpnya 1944 roku pid chas napadu na hati chleniv ukrayinskoyi policiyi kapral Yan Sajhta z Krigu buv vazhko poranenij Strivozhenij postrilami nimeckij zagin negajno pribuv na misce podiyi i tut na zadnomu dvori budinku dobiv jogo Pid chas okupaciyi v Rozdillyu zaginuli sim ya Kulyeriv z 7 osib Josip i Mihajlo Sivak i p yatero ditej z rodin cigan Sivakiv Petro Dragan Anastasiya Tilyavska razom z yevreyem Joskom kotrogo vona perehovuvala ta inshi BibliografiyaRozdziele Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1888 T IX S 832 pol Miejsca walki stracen i meczenstwa ludnosci w powiecie gorlickiem w okresie II wojny swiatowej Ludwik Dusza Rzeszow 1971 Wojciech Krukar i inni Przewodnik Beskid Niski dla prawdziwego turysty Pruszkow Oficyna wydawnicza REWASZ 2002 s 367 368 ISBN 83 85557 98 9 PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Rozdillya GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden 1983 S 25 142 PDF Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 10 lipnya 2016 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Brykowski Richard Pam yatniki arhitekturi gorlickogo povitu v Nad rzeka Ropa Szkice historyczne Wydawnictwo Literackie Krakow 1968 s 472 Adam Fedor Barcha Goch Lemky v borbi o svoyu i ne svoyu svobodu Lignicya Zichdranova Oficyna Wydawnicza ATUT Wroclawskie Wydawnictwo Oswiatowe 2005 s 30 ISBN brak Portal Polsha Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi