Дефі с нім Divis тире сполучний знак знак ділення від лат divisio роз ділення також ро зділка ри ска нелітерний орфограф

‐ Пунктуація
апостроф	(' , ’)
дужки	([ ], ( ), { }, ⟨ ⟩)
двокрапка	(:)
кома	(,)
тире	(‒, –, —, ―)
три крапки	(…, …)
знак оклику	(!)
крапка	(.)
дефіс	(-, ‐)
знак питання	(?)
лапки	(« », “ ”, „ “)
крапка з комою	(;)
Скісна риска	(/)
Розділювачі
пробіл	( ) ( ) ( ) (␠) (␢) (␣)
інтерпункт	(·)
Основні друкарські знаки
амперсанд	(&)
равлик	(@)
зірочка	(*)
обернена скісна риска	(\)
маркер списку	(•)
циркумфлекс	(^)
макрон	(¯)
хрестик	(†, ‡)
символ градуса	(°)
перевернутий знак оклику	(¡)
перевернутий знак питання	(¿)
октоторп	(#)
символ номера	(№)
	(º, ª)
відсоток	(%)
проміле	(‰)
базисний пункт	(‱)
	(¶)
штрих	(′, ″, ‴)
символ параграфа	(§)
тильда	(~)
підкреслення	(_)
вертикальна риска	(\|, ¦)
Інтелектуальна власність
знак охорони авторського права	(©)
символ правової охорони товарного знаку	(®)
	(℠)
знак охорони суміжних прав ; для фонограми	(℗)
	(™)
Символи валют
символ валюти	(¤)
	символи валют
	₳ ฿ ฿ ₵ ¢ ₡ R$ ₠ $ ₫ ৳ ₯ € ₣ ₲ ₴ ₭ ₦ ₧ ₱ ₰ £ ₨ ₪ ₮ ¥ ៛
	; ; ;

Дефі́с (нім. Divis — «тире, сполучний знак, знак ділення», від лат. divisio — «(роз)ділення»), також ро́зділка, ри́ска — нелітерний орфографічний знак української та багатьох інших писемностей.

Метою використання дефісів на письмі є з'єднання двох чи більше слів, які є незалежними одне від одного, але за фонетичною наближеністю складають одне поняття, не зливаючись в одне слово. Іноді дефіси використовуються для пояснення незвичних термінів. Не слід плутати дефіс та тире, бо дефіс — орфографічний знак, а тире — пунктуаційний. Також тире в українській типографіці, на відміну від дефіса, відбивається пробілами (в англомовній, наприклад, ні). Всього ж існує як мінімум чотири подібні знаки: дефіс, мінус, тире і довге тире (за збільшенням їхньої довжини при накресленні).

Використання дефіса замість тире вважається помилкою.

Дефіс в українській мові

Правила використання дефісу в українській мові складні та мають чимало винятків. Проте завжди через дефіс пишуться:

подвійні прізвища (Карпенко-Карий, Квітка-Основ'яненко);
відтінки кольорів (жовто-блакитний, яскраво-фіолетовий);
приставка "по" у прислівниках (по-перше, по-братськи);
написання часток (ходи-но, прийшов-таки);
власні назви із частиною "пів" (пів-України, пів-Києва);
назви осіб за фахом (секретар-друкарка, бібліотекар-бібліограф);
складні слова із двох уживаних слів української мови (рок-група, джаз-оркестр);
складні слова, що передають оціночне значення (горе-мисливець, грім-баба);
повторювані слова (далеко-далеко, рідний-рідний);
слова, приблизні за значенням (туди-сюди, сотня-дві);
назви рослин, де є сполучник чи дієслово (мати-й-мачуха, не-чіпай-мене);
одиниці виміру (тонно-кілометр, людино-день).

Дефіс в англійській мові

Дефіс в англійській мові використовують у таких випадках:

у складених словах (light-blue paint, text-only);
у назвах чисел (one hundred twenty-three);
під час розкладання слів на склади (syl-la-bi-fi-ca-tion);
у складених прізвищах;
як знак перенесення.

Див. також

Примітки

розділка // Російсько-українські словники на R2U.
Риска // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Джерела

Український правопис 2015 [ 9 листопада 2020 у Wayback Machine.]

Література

Бурячок А. А. Дефіс // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — . .— С. 130.
Дефіс // Мала філологічна енциклопедія / укладачі: Олександр Скопненко, Тетяна Цимбалюк. — Київ : Довіра, 2007. — 478 с. : іл. — . .— С. 97—98.

Посилання

Гіпген // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 227.

Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] розділка // Російсько-українські словники на R2U.

[2] Риска // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.