Розвадів (пол. Rozwadów) — колишнє місто на Закерзонні, тепер — округ міста Стальова Воля Підкарпатського воєводства, Стальововольський повіт.
Мікрорайон
Координати H G O
Розвадів у Вікісховищі |
Історія
Місто засноване в 1690 р. на підставі акту заснування, виданого Яном III Собеським. Належало Ґабріелю Розвадовському до 1723 р., коли було продане князям Любомирським. Росту міста сприяло переважання водних перевезень як основного виду вантажного транспорту (перевезення на човнах і кораблях Сяном до Вісли і Балтійського моря) через занедбаність сухопутних доріг.
У 1831 р. Розвадів зазначається в переліку населених пунктів, які належали до греко-католицької парафії Дубрівка Каньчузького деканату Перемишльської єпархії, було семеро парафіян. На той час унаслідок насильної асиміляції українці західного Надсяння опинилися в меншості. Востаннє греко-католики в Розвадові згадуються в 1875 р., у наступному шематизмі (1879 р.) Розвадів відсутній у переліку парафії.
Занедбане містечко Галичини отримало стимул для розвитку після побудови в 1887 р. залізниці від Дембиці через Мелець і Тарнобжег — Розвадів став кінцевою станцією. В 1900 р. став проміжною станцією після продовження залізниці до Переворська, а в 1914 р. — вузловою внаслідок поєднання з Любліном.
Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» в 1888 р. Розвадів знаходився у Нисківському повіті Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорщини, у місті були 234 будинки і 2165 мешканців, з них 512 римо-католиків, 1 греко-католик, 1628 юдеїв і 12 православних.
Перед Першою світовою війною євреї становили 72% населення міста. У листопаді 1918 р. поляки кілька днів чинили в Розвадові антиєврейські погроми. У міжвоєнний період місто входило до Тарнобжеського повіту Львівського воєводства Польщі. Перед Другою світовою війною в Розвадові проживало 1790 євреїв. Після зайняття міста у вересні 1939 р. німці вигнали їх через Сян на радянський бік.
9 грудня 1973 р. Розвадів приєднаний до міста Стальова Воля як окремий округ.
Примітки
- Schematismus Universi Venerabilis Cleri Dioeceseos Graeco Catholicae Premisliensis pro Anno Domini 1831. — p. 55. [ 10 листопада 2017 у Wayback Machine.](лат.)
- Rozwadów (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 846. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rozvadiv pol Rozwadow kolishnye misto na Zakerzonni teper okrug mista Stalova Volya Pidkarpatskogo voyevodstva Stalovovolskij povit Mikrorajon kategoriya v Commons Rozvadiv pol Rozwadow Gerb Koordinati 50 35 28 pn sh 22 02 30 sh d H G O Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo PidkarpatskePovit StalovovolskijMisto Stalova VolyaData zasnuvannya 1693Visota centru 165 mChasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 1Telefonnij kod 48 15Poshtovij indeks 37 464Avtomobilnij kod RSTGeoNames 760185 RozvadivRozvadiv Polsha Rozvadiv u VikishovishiIstoriyaMisto zasnovane v 1690 r na pidstavi aktu zasnuvannya vidanogo Yanom III Sobeskim Nalezhalo Gabrielyu Rozvadovskomu do 1723 r koli bulo prodane knyazyam Lyubomirskim Rostu mista spriyalo perevazhannya vodnih perevezen yak osnovnogo vidu vantazhnogo transportu perevezennya na chovnah i korablyah Syanom do Visli i Baltijskogo morya cherez zanedbanist suhoputnih dorig U 1831 r Rozvadiv zaznachayetsya v pereliku naselenih punktiv yaki nalezhali do greko katolickoyi parafiyi Dubrivka Kanchuzkogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi bulo semero parafiyan Na toj chas unaslidok nasilnoyi asimilyaciyi ukrayinci zahidnogo Nadsyannya opinilisya v menshosti Vostannye greko katoliki v Rozvadovi zgaduyutsya v 1875 r u nastupnomu shematizmi 1879 r Rozvadiv vidsutnij u pereliku parafiyi Zanedbane mistechko Galichini otrimalo stimul dlya rozvitku pislya pobudovi v 1887 r zaliznici vid Dembici cherez Melec i Tarnobzheg Rozvadiv stav kincevoyu stanciyeyu V 1900 r stav promizhnoyu stanciyeyu pislya prodovzhennya zaliznici do Perevorska a v 1914 r vuzlovoyu vnaslidok poyednannya z Lyublinom Vidpovidno do Geografichnogo slovnika Korolivstva Polskogo v 1888 r Rozvadiv znahodivsya u Niskivskomu poviti Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorshini u misti buli 234 budinki i 2165 meshkanciv z nih 512 rimo katolikiv 1 greko katolik 1628 yudeyiv i 12 pravoslavnih Pered Pershoyu svitovoyu vijnoyu yevreyi stanovili 72 naselennya mista U listopadi 1918 r polyaki kilka dniv chinili v Rozvadovi antiyevrejski pogromi U mizhvoyennij period misto vhodilo do Tarnobzheskogo povitu Lvivskogo voyevodstva Polshi Pered Drugoyu svitovoyu vijnoyu v Rozvadovi prozhivalo 1790 yevreyiv Pislya zajnyattya mista u veresni 1939 r nimci vignali yih cherez Syan na radyanskij bik 9 grudnya 1973 r Rozvadiv priyednanij do mista Stalova Volya yak okremij okrug PrimitkiSchematismus Universi Venerabilis Cleri Dioeceseos Graeco Catholicae Premisliensis pro Anno Domini 1831 p 55 10 listopada 2017 u Wayback Machine lat Rozwadow 1 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1888 T IX S 846 pol