В'ячесла́в Костянти́нович Розвадо́вський (12 вересня 1875, Одеса — 18 січня 1943, Ташкент) — видатний український художник, педагог, популяризатор народного мистецтва.
Розвадовський В'ячеслав Костянтинович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 12 (24) вересня 1875 Одеса | |||
Смерть | 18 січня 1943 (67 років) | |||
Ташкент, тепер Узбекистан | ||||
Країна | Російська імперія СРСР | |||
Жанр | живопис | |||
Навчання | Одеська художня школа, Петербурзька академія мистецтв | |||
Діяльність | художник | |||
Вплив | А. Куїнджі | |||
| ||||
Розвадовський В'ячеслав Костянтинович у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Народився В'ячеслав Розвадовський в Одесі 12 вересня 1875 року в родині службовців-залізничників. Але своє життя пов'язав з мистецтвом.
1890 - 1894 — навчання в Одеській рисувальній школі.
Студіювався у Вищому художньому училищі при Академії мистецтв у Петербурзі (1895—1897), там же закінчив педагогічні курси (1899).
У 1900 році закінчив Петербурзьку академію мистецтв по класу живопису та пейзажу професора А.І.Куїнджі. Перший успіх - картина В. Розвадовського «На Україні» здобула перемогу на творчому конкурсі Академії мистецтв; тоді ж він отримав звання художника, чин десятого класу при вступі на державну службу, а також право викладати малювання в навчальних закладах. Закінчивши навчання, молодий художник багато малює, бере участь у багатьох виставках, публікується у мистецьких журналах.
У 1904–1906 роках художник організував перші українські пересувні мистецькі виставки по Херсонській, Полтавській, Харківській, Чернігівській, Київській і Подільській губерніях, Бессарабії - з каталогом українською мовою. У ході цих заходів В’ячеслав Костянтинович читав лекції з мистецтвознавства. Загалом на виставках експонували 285 творів 74 художників, серед них: Куїнджі, Рєпіна, Реріха, Кустодієва, братів Маковських, Болдирєва, твори з фондів Ермітажу, київських збірок.
1905—1908 рр.. В'ячеслав Розвадовський заснував та очолював художньо-промислову школу у Кам'янці-Подільському - мистецьку школу з українською (частково) мовою навчання для дітей із незаможних сімей, а також інтернат при ній. За два роки школа налагодила випуск подільської художньої кераміки.
В’ячеслав Розвадовський був одним із ініціаторів встановлення в Києві пам’ятника Тарасові Шевченку, збирав на це кошти. Розвадовського гаряче підтримав видатний російський художник Ілля Рєпін. 22 квітня 1908 року він писав Розвадовському в Кам’янець-Подільський: «Зразу ж після одержання Вашого листа про збирання коштів на пам’ятник Шевченкові я намалював «Прометея» аквареллю на текст із «Кавказу» і вислав на Ваше ім’я».
Політичні погляди В. Розвадовського й впровадження ним у класах народної тематики призвели до непорозумінь із губернським керівництвом. Це стало причиною відміни субсидій на школу від Петербурзької Академії мистецтв. Зрештою, 15 грудня 1908 року В’ячеслава Костянтиновича усувають від керівництва, класи закривають, а сам митець разом із дружиною Романою і маленькою донькою змушений був покинути Кам’янець-Подільський.
У 1908-1911 рр. В’ячеслав Розвадовський проживав у Коломиї, у будинку свого тестя В. Дудкевича на сучасній вулиці Валовій, 15. Тут він писав картини, фотографував, збирав вироби домашнього вжитку.
Глибокі українознавчі зацікавлення спонукали Розвадовського до вивчення народного мистецтва Гуцульщини. Художник побував у багатьох селах, вивчав побут і мистецтво гуцулів, збирав вироби домашнього промислу. Тут він створив низку пейзажів, серед яких: «Весна у горах Карпатах», «Бузкові сутінки. Карпати», а також портрети — «Килимарка Марія. Косів», «Гуцул з Брустур», «Молода полонянка», «Лірник», «Гуцулка на плоті» тощо. Згодом його твори на гуцульську тематику експонували на виставках в Україні та Росії. В. Розвадовський був знайомий з багатьма народними майстрами гуцульського краю, зокрема з відомими різьбярами Василем Шкрібляком та Іваном Семенюком.
У 1911—1912 роках В. Розвадовський — учасник Всеросійського з'їзду художників у Петербурзі, організатор художньо-промислового відділу і виставки творів народного мистецтва Гуцульщини. Тоді ж отримує призначення на посаду викладача в Ташкентському Алексєєвському комерційному училищі.
Направлення на роботу викладачем малювання в Ташкент у 1912 році насправді було висланням. Все подальше життя В’ячеслав Костянтинович провів у Середній Азії, завідував кафедрою графіки Середньоазіатського індустріального технікуму. У 1939 році уряд Узбекистану надав йому звання Героя Праці.
Але ці заслуги не стали охоронною грамотою для митця. Розвадовський був заарештований 4 квітня 1942 року за сфабрикованим звинуваченням в антирадянській діяльності.
18 січня 1943 року художник помер від серцевого нападу під час проведення слідства.
У 1958 році В’ячеслав Розвадовський був реабілітований посмертно за недостатністю зібраних доказів.
В'ячеслав Розвадовський залишив по собі надзвичайно багату творчу спадщину. В Україні він створив понад сотню багатожанрових полотен. Частину творів художника зберігають у музеях України, зокрема в Кам'янець-Подільському історичному музеї-заповіднику та Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Йосафата Кобринського в Коломиї, а також у ЦДАМЛМ (Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України, у Києві).
Його перебування в Туркестані теж позначилося багатьма роботами, серед них — картини «Каракулівництво», «Старий туркмен».
Вшанування пам'ятті
Повернення В'ячеслава Розвадовського на свою батьківщину розпочалося з колективної виставки художників XIX—XX ст. у Львові (1962).
Ювілейна виставка творів художника відбулась у Кам'янці-Подільському з нагоди його 100-річного ювілею (1975).
Згодом, у 1977 році, персональну виставку мистця представили і в Коломийському музеї народного мистецтва Гуцульщини. Вона засвідчила багатогранний талант В'ячеслава Розвадовського, для якого Коломия теж стала рідною домівкою.
Іменем В. Розвадовського названі вулиці у Камʼянці-Подільському та в Коломиї.
Джерела
- Лазанська Т. І. Розвадовський В'ячеслав Костянтинович [ 2 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 259. — .
- Двилюк Марія. Популяризатор українського мистецтва: 140-й річниці від дня народження В'ячеслава Розвадовського присвячено // Галичина. — 2015. — 3 жовт.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — .
- Вахрамєєв О. Сіяч прекрасного і доброго // Образотворче мистецтво. — 1971. — № 5.
- Овчаренко Л. Народні виставки картин В'ячеслава Розвадовського (1904—1906) // Етнічна історія народів Європи. — 2014. — Вип. 43. — С. 52-59.
Посилання
- Розвадовський В'ячеслав Костянтинович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 509-510.
- Рябий Мефодій. Дещо про В'ячеслава Розвадовського [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- Меморіал. В'ячеслав Розвадовський (1875—1943) [ 6 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
- В’ячеслав Костянтинович Розвадовський – художник-педагог Поділля початку ХХ століття. muzeum.in.ua. Процитовано 18 січня 2024.
- Людвигівна, Сморжевська Жанна. Навчальний проект "В'ячеслав Розвадовський - дорога в безсмертя". naurok.com.ua (укр.). Процитовано 18 січня 2024.
- (PDF) https://nz.lviv.ua/archiv/2014-1/17.pdf.
{{}}
: Пропущений або порожній|title=
() - Людвигівна, Сморжевська Жанна. Навчальний проект "В'ячеслав Розвадовський - дорога в безсмертя". naurok.com.ua (укр.). Процитовано 18 січня 2024.
- Розвадовський В'ячеслав Констянтинович | Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття | Коломия Івано-Франківська область Україна. hutsul.museum. Процитовано 18 січня 2024.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Rozvadovskij V yachesla v Kostyanti novich Rozvado vskij 12 veresnya 1875 18750912 Odesa 18 sichnya 1943 Tashkent vidatnij ukrayinskij hudozhnik pedagog populyarizator narodnogo mistectva Rozvadovskij V yacheslav KostyantinovichNarodzhennya12 24 veresnya 1875 1875 09 24 OdesaSmert18 sichnya 1943 1943 01 18 67 rokiv Tashkent teper UzbekistanKrayina Rosijska imperiya SRSRZhanrzhivopisNavchannyaOdeska hudozhnya shkola Peterburzka akademiya mistectvDiyalnisthudozhnikVplivA Kuyindzhi Rozvadovskij V yacheslav Kostyantinovich u VikishovishiZhittyepisNarodivsya V yacheslav Rozvadovskij v Odesi 12 veresnya 1875 roku v rodini sluzhbovciv zaliznichnikiv Ale svoye zhittya pov yazav z mistectvom 1890 1894 navchannya v Odeskij risuvalnij shkoli Studiyuvavsya u Vishomu hudozhnomu uchilishi pri Akademiyi mistectv u Peterburzi 1895 1897 tam zhe zakinchiv pedagogichni kursi 1899 U 1900 roci zakinchiv Peterburzku akademiyu mistectv po klasu zhivopisu ta pejzazhu profesora A I Kuyindzhi Pershij uspih kartina V Rozvadovskogo Na Ukrayini zdobula peremogu na tvorchomu konkursi Akademiyi mistectv todi zh vin otrimav zvannya hudozhnika chin desyatogo klasu pri vstupi na derzhavnu sluzhbu a takozh pravo vikladati malyuvannya v navchalnih zakladah Zakinchivshi navchannya molodij hudozhnik bagato malyuye bere uchast u bagatoh vistavkah publikuyetsya u misteckih zhurnalah U 1904 1906 rokah hudozhnik organizuvav pershi ukrayinski peresuvni mistecki vistavki po Hersonskij Poltavskij Harkivskij Chernigivskij Kiyivskij i Podilskij guberniyah Bessarabiyi z katalogom ukrayinskoyu movoyu U hodi cih zahodiv V yacheslav Kostyantinovich chitav lekciyi z mistectvoznavstva Zagalom na vistavkah eksponuvali 285 tvoriv 74 hudozhnikiv sered nih Kuyindzhi Ryepina Reriha Kustodiyeva brativ Makovskih Boldiryeva tvori z fondiv Ermitazhu kiyivskih zbirok 1905 1908 rr V yacheslav Rozvadovskij zasnuvav ta ocholyuvav hudozhno promislovu shkolu u Kam yanci Podilskomu mistecku shkolu z ukrayinskoyu chastkovo movoyu navchannya dlya ditej iz nezamozhnih simej a takozh internat pri nij Za dva roki shkola nalagodila vipusk podilskoyi hudozhnoyi keramiki V yacheslav Rozvadovskij buv odnim iz iniciatoriv vstanovlennya v Kiyevi pam yatnika Tarasovi Shevchenku zbirav na ce koshti Rozvadovskogo garyache pidtrimav vidatnij rosijskij hudozhnik Illya Ryepin 22 kvitnya 1908 roku vin pisav Rozvadovskomu v Kam yanec Podilskij Zrazu zh pislya oderzhannya Vashogo lista pro zbirannya koshtiv na pam yatnik Shevchenkovi ya namalyuvav Prometeya akvarellyu na tekst iz Kavkazu i vislav na Vashe im ya Politichni poglyadi V Rozvadovskogo j vprovadzhennya nim u klasah narodnoyi tematiki prizveli do neporozumin iz gubernskim kerivnictvom Ce stalo prichinoyu vidmini subsidij na shkolu vid Peterburzkoyi Akademiyi mistectv Zreshtoyu 15 grudnya 1908 roku V yacheslava Kostyantinovicha usuvayut vid kerivnictva klasi zakrivayut a sam mitec razom iz druzhinoyu Romanoyu i malenkoyu donkoyu zmushenij buv pokinuti Kam yanec Podilskij U 1908 1911 rr V yacheslav Rozvadovskij prozhivav u Kolomiyi u budinku svogo testya V Dudkevicha na suchasnij vulici Valovij 15 Tut vin pisav kartini fotografuvav zbirav virobi domashnogo vzhitku Gliboki ukrayinoznavchi zacikavlennya sponukali Rozvadovskogo do vivchennya narodnogo mistectva Guculshini Hudozhnik pobuvav u bagatoh selah vivchav pobut i mistectvo guculiv zbirav virobi domashnogo promislu Tut vin stvoriv nizku pejzazhiv sered yakih Vesna u gorah Karpatah Buzkovi sutinki Karpati a takozh portreti Kilimarka Mariya Kosiv Gucul z Brustur Moloda polonyanka Lirnik Guculka na ploti tosho Zgodom jogo tvori na guculsku tematiku eksponuvali na vistavkah v Ukrayini ta Rosiyi V Rozvadovskij buv znajomij z bagatma narodnimi majstrami guculskogo krayu zokrema z vidomimi rizbyarami Vasilem Shkriblyakom ta Ivanom Semenyukom U 1911 1912 rokah V Rozvadovskij uchasnik Vserosijskogo z yizdu hudozhnikiv u Peterburzi organizator hudozhno promislovogo viddilu i vistavki tvoriv narodnogo mistectva Guculshini Todi zh otrimuye priznachennya na posadu vikladacha v Tashkentskomu Aleksyeyevskomu komercijnomu uchilishi Napravlennya na robotu vikladachem malyuvannya v Tashkent u 1912 roci naspravdi bulo vislannyam Vse podalshe zhittya V yacheslav Kostyantinovich proviv u Serednij Aziyi zaviduvav kafedroyu grafiki Serednoaziatskogo industrialnogo tehnikumu U 1939 roci uryad Uzbekistanu nadav jomu zvannya Geroya Praci Ale ci zaslugi ne stali ohoronnoyu gramotoyu dlya mitcya Rozvadovskij buv zaareshtovanij 4 kvitnya 1942 roku za sfabrikovanim zvinuvachennyam v antiradyanskij diyalnosti 18 sichnya 1943 roku hudozhnik pomer vid sercevogo napadu pid chas provedennya slidstva U 1958 roci V yacheslav Rozvadovskij buv reabilitovanij posmertno za nedostatnistyu zibranih dokaziv V yacheslav Rozvadovskij zalishiv po sobi nadzvichajno bagatu tvorchu spadshinu V Ukrayini vin stvoriv ponad sotnyu bagatozhanrovih poloten Chastinu tvoriv hudozhnika zberigayut u muzeyah Ukrayini zokrema v Kam yanec Podilskomu istorichnomu muzeyi zapovidniku ta Nacionalnomu muzeyi narodnogo mistectva Guculshini ta Pokuttya im Josafata Kobrinskogo v Kolomiyi a takozh u CDAMLM Centralnij derzhavnij arhiv muzej literaturi i mistectva Ukrayini u Kiyevi Jogo perebuvannya v Turkestani tezh poznachilosya bagatma robotami sered nih kartini Karakulivnictvo Starij turkmen Vshanuvannya pam yattiPovernennya V yacheslava Rozvadovskogo na svoyu batkivshinu rozpochalosya z kolektivnoyi vistavki hudozhnikiv XIX XX st u Lvovi 1962 Yuvilejna vistavka tvoriv hudozhnika vidbulas u Kam yanci Podilskomu z nagodi jogo 100 richnogo yuvileyu 1975 Zgodom u 1977 roci personalnu vistavku mistcya predstavili i v Kolomijskomu muzeyi narodnogo mistectva Guculshini Vona zasvidchila bagatogrannij talant V yacheslava Rozvadovskogo dlya yakogo Kolomiya tezh stala ridnoyu domivkoyu Imenem V Rozvadovskogo nazvani vulici u Kamʼyanci Podilskomu ta v Kolomiyi DzherelaLazanska T I Rozvadovskij V yacheslav Kostyantinovich 2 grudnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 259 ISBN 978 966 00 1290 5 Dvilyuk Mariya Populyarizator ukrayinskogo mistectva 140 j richnici vid dnya narodzhennya V yacheslava Rozvadovskogo prisvyacheno Galichina 2015 3 zhovt Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 700 s ISBN 5 88500 071 9 Vahramyeyev O Siyach prekrasnogo i dobrogo Obrazotvorche mistectvo 1971 5 Ovcharenko L Narodni vistavki kartin V yacheslava Rozvadovskogo 1904 1906 Etnichna istoriya narodiv Yevropi 2014 Vip 43 S 52 59 PosilannyaRozvadovskij V yacheslav Kostyantinovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 509 510 Ryabij Mefodij Desho pro V yacheslava Rozvadovskogo 27 veresnya 2007 u Wayback Machine Memorial V yacheslav Rozvadovskij 1875 1943 6 zhovtnya 2007 u Wayback Machine V yacheslav Kostyantinovich Rozvadovskij hudozhnik pedagog Podillya pochatku HH stolittya muzeum in ua Procitovano 18 sichnya 2024 Lyudvigivna Smorzhevska Zhanna Navchalnij proekt V yacheslav Rozvadovskij doroga v bezsmertya naurok com ua ukr Procitovano 18 sichnya 2024 PDF https nz lviv ua archiv 2014 1 17 pdf a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka Lyudvigivna Smorzhevska Zhanna Navchalnij proekt V yacheslav Rozvadovskij doroga v bezsmertya naurok com ua ukr Procitovano 18 sichnya 2024 Rozvadovskij V yacheslav Konstyantinovich Nacionalnij muzej narodnogo mistectva Guculshini ta Pokuttya Kolomiya Ivano Frankivska oblast Ukrayina hutsul museum Procitovano 18 sichnya 2024