Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (липень 2020) |
Михайло Павлович Розанов (31 грудня 1891 — 4 листопада 1966) народився в Ялті. Його батько до цього часу був відомим лікарем в місті, основоположником міської громадської медицини. Закінчивши в 1917 р. природниче відділення фізико-математичного факультету Московського університету, юнак був залишений при кафедрі зоології у професора О. М. Северцова, а потім, по 1927 р., працював там викладачем.
| Розанов Михайло Павлович | |
|---|---|
| Народився | 31 грудня 1891 Ялта, Таврійська губернія, Російська імперія |
| Помер | 4 листопада 1966 (74 роки) |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Діяльність | еколог |
| Науковий ступінь | кандидат біологічних наук |
Кримським заповідником Розанов став займатися з 1917 р. Це був дуже важкий період, коли доводилося буквально кожен день, ризикуючи життям (одного разу Розанов був поранений), боротися проти озброєних браконьєрів.
Ось що він розповідав про цей час:
 | Ми засіли в 50 кроках від стежки за буками і хмизом. Хвилин через 10 з’явилися на стежці 5 людей зі зброєю на руці, крадучись спускалися з Яйли. Один вже пройшов нас, але другий помітив мене і прямо підняв до плеча гвинтівку, готовий до пострілу. Я вирішив, що більше чекати нічого, схопився і крикнув: "Руки вгору! Кидай зброю на землю!". Браконьєри розгубилися, троє поклали рушниці, один кинувся геть, а один відскочив за сосну і поцілив в мене. А у мене заскочив патрон..., але миттю я пересмикнув затвор і почав стріляти... |  |
Очоливши в 1923 р. Кримський заповідник, Розанов першою справою закрив лісопильний завод, що існував на заповідній території. Обурений цим, Наркомзем Кримської АРСР скаржився в , звинувачуючи Розанова в тому, що він відкрив… заповідник і закрив лісопилку.
Друг Розанова, професор І. І. Пузанов, згадував про ті дні заповідника, як егер Стельмах хотів убити Розанова, але в останню мить одумався, відкинув гвинтівку і зізнався у своїх намірах.
По квітень 1930 р. Розанов працював у заповідниках Кримському і Асканії-Нова старшим науковим співробітником. З 1931 р. Михайло Павлович був начальником науково-дослідної експедиції Далекосхідного НДІ на Камчатці і о. Карагандинському, брав участь в організації Карагандинського заповідника, що, загалом-то, і врятувало його від арешту по «Асканійській справі».
У 1935 р. М. П. Розанов працював начальником зоологічного загону Туркменської експедиції АН СРСР в Каракумах, поставив питання про створення Бадхизького заповідника на 12 тис. гектарів. Він опрацював проект заповідника, намітив його межі і погодив з виконкомами. Раднаром Туркменіі виніс 23 грудня 1935 р. постанову про необхідність швидкої організації Бадхизького заповідника. У 1940 р. Головне управління по заповідниках РНК РРФСР доручило Розанову обстежити район Рибінського водосховища для виділення заповідника. Новий заповідник, названий , було затверджено за кілька днів до війни, його директором призначили Михайла Павловича.
М. П. Розанов брав також активну участь в організації Кавказького та Чорноморського заповідників, брав участь в експедиціях по Чукотці, Паміру, Таймиру, Каракумах та Кавказу.
Буваючи в Москві, Розанов з головою занурюється у створення структур органів охорони природи. Разом з п'ятьма іншими вченими та громадськими діячами 3 грудня 1924 р. стає одним з членів-заснувателів Всеросійського товариства охорони природи. З 1926 р. — як член Президії Комітету з охорони природи при Наркомпросі РРФСР, бере участь в роботі Бюро З'їзду з вивчення продуктивних сил при Держплані СРСР (вчений секретар секції охорони природи), в 1933 р. — в І Всесоюзному з'їзді по охороні природи.
У 1943 р. Розанова запрошують до Інституту еволюційної морфологіі АH СРСР, а в 1946 р. ВАК присуджує йому ступінь кандидата біологічних наук без захисту дисертаціі. Працює доцентом в МДУ і Тімірязєвській сільгоспакадемії.
У 1946 р., за завданням Всеросійського товариства охорони природи, Михайло Павлович виїхав до Криму обстежити природні об'єкти. За його доповіддю 12 березня 1947 р. Кримський облвиконком оголосив заповідними 33 пам'ятки природи.
У 1959 р. М. П. Розанову, після перенесенного інфаркту, довелось залишити експедиційну работу. Однак, вийшовши на пенсію, він продовжив займатися улюбленою справою.
Великим ударом для нього, як колишнього директора Кримського заповідника, була реорганізація цього заповідника в 1957 р. в заповідно-мисливське господарство. І знову — битва за Кримський заповідник. У листопаді 1963 р. вчений стає одним з організаторов в Ялті конференції по охороні природи Криму. У ялтинській газеті в день відкриття конференції виходить стаття Розанова «Це змушує бити тревогу», присвячена цій же проблемі.
| | Отже, суцільна рубка лісу, лісопильний завод, полювання з прожектором... Що ж залишилося від заповідності? По суті, нічого. Адже мисливське господарство переведено на госпрозрахунок, а це означає, - чим більше буде вирублено, тим краще... Так відбувається, але далі так у жодному разі не може тривати... Ясно одне: ми повинні не тільки зберегти всі багатства чудесної кримської природи, а й примножити їх. А раз так, треба вести нещадний бій з тими, хто зазіхає на ці багатства неразумно або злонаміренно. | |
Розповідають, директор Кримського заповідно-мисливського господарства Прокопенко, прочитавши статтю Михайла Павловича, зірвав зі стіни його портрет, як одного з колишніх директорів, і зі злостю розтоптав.
На захист колишнього заповідника робить Розанов і повідомлення на ялтинській конференції. Однак, президія наради не спромоглася внести до резолюції пункт про відновлення Кримського заповідника, визнавши пропозицію Розанова «передчасною».
У травні 1963 р. М. П. Розанов взяв участь у сесії Кримоблвиконкому з питання «Про охорону і примноження природних багатств області». Hа нараді пропонується створити робочу групу для обстеження стану пам'яток природи, історії і культури і їх заповідання. Керувати нею було запропоно Розанову. Фінансувати роботу мало Кримське відділення Українського товариства охорони природи. Однак через бюрократичні зволікання гроші перераховано не було і Рабоча група так і не зібралася. Однак і ця невдача не збентежила ентузіаста.
У 1964 р., завдяки низці статей в центральній та республіканській пресі, йому вдається домогтися часткового припинення пограбування кримських пещер сімферопольськими спелеологами, рубки ялівцю в Нікітському ботсаду та скасування будівництва 17-поверхового кремлівського санаторію на Мисі Мартьян, місці майбутнього заповідника. У липні 1965 р. Кримський облвиконком приймає рішення про охорону пещер півострова.
М. П. Розанов розробляє «Інструктивні вказівки з обліку, виділення в натурі заповідних пам'яток природи і оформлення на них охоронних зобов'язань», а також проект «Кримського державного ландшафтного заповідника з науково-дослідною лабораторією». До цього, треба відзначити, що всі роботи Михайло Павлович виконував безкоштовно.
Однак, незважаючи на підтримку Академії наук, з вини Ради Міністрів УРСР, проект так і залишився на папері.
Помер М. П. Розанов 4 листопаду 1966 р.
Публікації
- Розанов М. Зоологическая экспедиция Главнауки в Кавказский заповедник // Охрана природы. — 1928. — № 3. — С.13-19.
- Розанов М. П. Заповедники за границей и в СССР // Изв. Центр. бюро краеведения. — 1929. — № 10.
- Розанов М. П. Государственный Дарвинский заповедник // Большая Волга. — 1941, 23 июня.
- Розанов М. П. Это заставляет бить тревогу // Курортная газета. — 1963, 17 ноября.
- Розанов М. Обыватель идет // Раб. газета. — 1964, 11 июля.
Про нього
- Борейко В. Идущий вторым // Hа суше и на море. — М.: Мысль, 1990—1991. — С. 414—418.
- Борейко В. Его заповедники (М. Розанову — 100 лет) // Свет. — 1991. — № 12. — С. 38-39.
- Борейко В. Царская охота // Волга. — 1992. — № 2. — С. 130—142.
- Борейко В. Е. Царские охоты: от Владимира Мономаха до Владимира Щербицкого. — Киев: Киев эколого-культурный центр, 1995. — 48 с.
- Борейко В. Е. Словарь деятелей охраны природы, К.: КЭКЦ, 2001. — 524 с.
- Губарев В. Костры под землей // Комсомол. правда. — 1964, 28 июня.
- Елпатьевский С. Я. Доктор Павел Петрович Розанов // Русск. Богатство. — 1910. — № 3.
- Иванов А. Розановы — отец и сын // Курорт. газета. — 1968, 28 мая.
- Нет кострам под землей // Комсомол. правда. — 1964. — 2 августа.
- Первый отчет о деятельности Всероссийского общества охраны природы с 29 ноября 1924. по 12 марта 1926 г. // Охрана природы. — 1928. — № 1. — С. 29.
- Пузанов И. И., 1960. По нехоженому Крыму, М.: Географгиз, 286 стр.
- Пузанов И. И. Памяти М. П. Розанова // Бюлл. Моск. об-ва испытателей природы, отд. Биологии. — 1967. — Т. LXXII, № 6. — С. 136—137.
- РГАЭ, ф. 473, оп. 1, д. 19, л. 1.
- Сокова З. Он охранял природу // Крым. правда. — 1972, 13 февраля.
- ЦГА Крыма, ф-р 3861, оп. 1, д. 244, фонд Розановых.
- Экология и власть. 1917—1919. Документы. — М.: Фонд А. Н. Яковлева, 1999. — С. 184—186.
Виноски
- Борейко В. Е. Словарь деятелей охраны природы. — К.: КЭКЦ, 2001. — 524 с.
- РГАЭ, ф. 473, оп. 1, д. 1, л. 32.
- Розанов М. П. Это заставляет бить тревогу // Курортная газета. — 1963, 17 ноября.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad lipen 2020 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Rozanov Mihajlo Pavlovich Rozanov 31 grudnya 1891 18911231 4 listopada 1966 narodivsya v Yalti Jogo batko do cogo chasu buv vidomim likarem v misti osnovopolozhnikom miskoyi gromadskoyi medicini Zakinchivshi v 1917 r prirodniche viddilennya fiziko matematichnogo fakultetu Moskovskogo universitetu yunak buv zalishenij pri kafedri zoologiyi u profesora O M Severcova a potim po 1927 r pracyuvav tam vikladachem Rozanov Mihajlo PavlovichNarodivsya31 grudnya 1891 1891 12 31 Yalta Tavrijska guberniya Rosijska imperiyaPomer4 listopada 1966 1966 11 04 74 roki PohovannyaNovodivichij cvintarDiyalnistekologNaukovij stupinkandidat biologichnih nauk Krimskim zapovidnikom Rozanov stav zajmatisya z 1917 r Ce buv duzhe vazhkij period koli dovodilosya bukvalno kozhen den rizikuyuchi zhittyam odnogo razu Rozanov buv poranenij borotisya proti ozbroyenih brakonyeriv Os sho vin rozpovidav pro cej chas Mi zasili v 50 krokah vid stezhki za bukami i hmizom Hvilin cherez 10 z yavilisya na stezhci 5 lyudej zi zbroyeyu na ruci kraduchis spuskalisya z Yajli Odin vzhe projshov nas ale drugij pomitiv mene i pryamo pidnyav do plecha gvintivku gotovij do postrilu Ya virishiv sho bilshe chekati nichogo shopivsya i kriknuv Ruki vgoru Kidaj zbroyu na zemlyu Brakonyeri rozgubilisya troye poklali rushnici odin kinuvsya get a odin vidskochiv za sosnu i pociliv v mene A u mene zaskochiv patron ale mittyu ya peresmiknuv zatvor i pochav strilyati Ocholivshi v 1923 r Krimskij zapovidnik Rozanov pershoyu spravoyu zakriv lisopilnij zavod sho isnuvav na zapovidnij teritoriyi Oburenij cim Narkomzem Krimskoyi ARSR skarzhivsya v zvinuvachuyuchi Rozanova v tomu sho vin vidkriv zapovidnik i zakriv lisopilku Drug Rozanova profesor I I Puzanov zgaduvav pro ti dni zapovidnika yak eger Stelmah hotiv ubiti Rozanova ale v ostannyu mit odumavsya vidkinuv gvintivku i ziznavsya u svoyih namirah Po kviten 1930 r Rozanov pracyuvav u zapovidnikah Krimskomu i Askaniyi Nova starshim naukovim spivrobitnikom Z 1931 r Mihajlo Pavlovich buv nachalnikom naukovo doslidnoyi ekspediciyi Dalekoshidnogo NDI na Kamchatci i o Karagandinskomu brav uchast v organizaciyi Karagandinskogo zapovidnika sho zagalom to i vryatuvalo jogo vid areshtu po Askanijskij spravi U 1935 r M P Rozanov pracyuvav nachalnikom zoologichnogo zagonu Turkmenskoyi ekspediciyi AN SRSR v Karakumah postaviv pitannya pro stvorennya Badhizkogo zapovidnika na 12 tis gektariv Vin opracyuvav proekt zapovidnika namitiv jogo mezhi i pogodiv z vikonkomami Radnarom Turkmenii vinis 23 grudnya 1935 r postanovu pro neobhidnist shvidkoyi organizaciyi Badhizkogo zapovidnika U 1940 r Golovne upravlinnya po zapovidnikah RNK RRFSR doruchilo Rozanovu obstezhiti rajon Ribinskogo vodoshovisha dlya vidilennya zapovidnika Novij zapovidnik nazvanij bulo zatverdzheno za kilka dniv do vijni jogo direktorom priznachili Mihajla Pavlovicha M P Rozanov brav takozh aktivnu uchast v organizaciyi Kavkazkogo ta Chornomorskogo zapovidnikiv brav uchast v ekspediciyah po Chukotci Pamiru Tajmiru Karakumah ta Kavkazu Buvayuchi v Moskvi Rozanov z golovoyu zanuryuyetsya u stvorennya struktur organiv ohoroni prirodi Razom z p yatma inshimi vchenimi ta gromadskimi diyachami 3 grudnya 1924 r staye odnim z chleniv zasnuvateliv Vserosijskogo tovaristva ohoroni prirodi Z 1926 r yak chlen Prezidiyi Komitetu z ohoroni prirodi pri Narkomprosi RRFSR bere uchast v roboti Byuro Z yizdu z vivchennya produktivnih sil pri Derzhplani SRSR vchenij sekretar sekciyi ohoroni prirodi v 1933 r v I Vsesoyuznomu z yizdi po ohoroni prirodi U 1943 r Rozanova zaproshuyut do Institutu evolyucijnoyi morfologii AH SRSR a v 1946 r VAK prisudzhuye jomu stupin kandidata biologichnih nauk bez zahistu disertacii Pracyuye docentom v MDU i Timiryazyevskij silgospakademiyi U 1946 r za zavdannyam Vserosijskogo tovaristva ohoroni prirodi Mihajlo Pavlovich viyihav do Krimu obstezhiti prirodni ob yekti Za jogo dopoviddyu 12 bereznya 1947 r Krimskij oblvikonkom ogolosiv zapovidnimi 33 pam yatki prirodi U 1959 r M P Rozanovu pislya perenesennogo infarktu dovelos zalishiti ekspedicijnu rabotu Odnak vijshovshi na pensiyu vin prodovzhiv zajmatisya ulyublenoyu spravoyu Velikim udarom dlya nogo yak kolishnogo direktora Krimskogo zapovidnika bula reorganizaciya cogo zapovidnika v 1957 r v zapovidno mislivske gospodarstvo I znovu bitva za Krimskij zapovidnik U listopadi 1963 r vchenij staye odnim z organizatorov v Yalti konferenciyi po ohoroni prirodi Krimu U yaltinskij gazeti v den vidkrittya konferenciyi vihodit stattya Rozanova Ce zmushuye biti trevogu prisvyachena cij zhe problemi Otzhe sucilna rubka lisu lisopilnij zavod polyuvannya z prozhektorom Sho zh zalishilosya vid zapovidnosti Po suti nichogo Adzhe mislivske gospodarstvo perevedeno na gosprozrahunok a ce oznachaye chim bilshe bude virubleno tim krashe Tak vidbuvayetsya ale dali tak u zhodnomu razi ne mozhe trivati Yasno odne mi povinni ne tilki zberegti vsi bagatstva chudesnoyi krimskoyi prirodi a j primnozhiti yih A raz tak treba vesti neshadnij bij z timi hto zazihaye na ci bagatstva nerazumno abo zlonamirenno Rozpovidayut direktor Krimskogo zapovidno mislivskogo gospodarstva Prokopenko prochitavshi stattyu Mihajla Pavlovicha zirvav zi stini jogo portret yak odnogo z kolishnih direktoriv i zi zlostyu roztoptav Na zahist kolishnogo zapovidnika robit Rozanov i povidomlennya na yaltinskij konferenciyi Odnak prezidiya naradi ne spromoglasya vnesti do rezolyuciyi punkt pro vidnovlennya Krimskogo zapovidnika viznavshi propoziciyu Rozanova peredchasnoyu U travni 1963 r M P Rozanov vzyav uchast u sesiyi Krimoblvikonkomu z pitannya Pro ohoronu i primnozhennya prirodnih bagatstv oblasti Ha naradi proponuyetsya stvoriti robochu grupu dlya obstezhennya stanu pam yatok prirodi istoriyi i kulturi i yih zapovidannya Keruvati neyu bulo zapropono Rozanovu Finansuvati robotu malo Krimske viddilennya Ukrayinskogo tovaristva ohoroni prirodi Odnak cherez byurokratichni zvolikannya groshi pererahovano ne bulo i Rabocha grupa tak i ne zibralasya Odnak i cya nevdacha ne zbentezhila entuziasta U 1964 r zavdyaki nizci statej v centralnij ta respublikanskij presi jomu vdayetsya domogtisya chastkovogo pripinennya pograbuvannya krimskih pesher simferopolskimi speleologami rubki yalivcyu v Nikitskomu botsadu ta skasuvannya budivnictva 17 poverhovogo kremlivskogo sanatoriyu na Misi Martyan misci majbutnogo zapovidnika U lipni 1965 r Krimskij oblvikonkom prijmaye rishennya pro ohoronu pesher pivostrova M P Rozanov rozroblyaye Instruktivni vkazivki z obliku vidilennya v naturi zapovidnih pam yatok prirodi i oformlennya na nih ohoronnih zobov yazan a takozh proekt Krimskogo derzhavnogo landshaftnogo zapovidnika z naukovo doslidnoyu laboratoriyeyu Do cogo treba vidznachiti sho vsi roboti Mihajlo Pavlovich vikonuvav bezkoshtovno Odnak nezvazhayuchi na pidtrimku Akademiyi nauk z vini Radi Ministriv URSR proekt tak i zalishivsya na paperi Pomer M P Rozanov 4 listopadu 1966 r PublikaciyiRozanov M Zoologicheskaya ekspediciya Glavnauki v Kavkazskij zapovednik Ohrana prirody 1928 3 S 13 19 Rozanov M P Zapovedniki za granicej i v SSSR Izv Centr byuro kraevedeniya 1929 10 Rozanov M P Gosudarstvennyj Darvinskij zapovednik Bolshaya Volga 1941 23 iyunya Rozanov M P Eto zastavlyaet bit trevogu Kurortnaya gazeta 1963 17 noyabrya Rozanov M Obyvatel idet Rab gazeta 1964 11 iyulya Pro nogoBorejko V Idushij vtorym Ha sushe i na more M Mysl 1990 1991 S 414 418 Borejko V Ego zapovedniki M Rozanovu 100 let Svet 1991 12 S 38 39 Borejko V Carskaya ohota Volga 1992 2 S 130 142 Borejko V E Carskie ohoty ot Vladimira Monomaha do Vladimira Sherbickogo Kiev Kiev ekologo kulturnyj centr 1995 48 s Borejko V E Slovar deyatelej ohrany prirody K KEKC 2001 524 s Gubarev V Kostry pod zemlej Komsomol pravda 1964 28 iyunya Elpatevskij S Ya Doktor Pavel Petrovich Rozanov Russk Bogatstvo 1910 3 Ivanov A Rozanovy otec i syn Kurort gazeta 1968 28 maya Net kostram pod zemlej Komsomol pravda 1964 2 avgusta Pervyj otchet o deyatelnosti Vserossijskogo obshestva ohrany prirody s 29 noyabrya 1924 po 12 marta 1926 g Ohrana prirody 1928 1 S 29 Puzanov I I 1960 Po nehozhenomu Krymu M Geografgiz 286 str Puzanov I I Pamyati M P Rozanova Byull Mosk ob va ispytatelej prirody otd Biologii 1967 T LXXII 6 S 136 137 RGAE f 473 op 1 d 19 l 1 Sokova Z On ohranyal prirodu Krym pravda 1972 13 fevralya CGA Kryma f r 3861 op 1 d 244 fond Rozanovyh Ekologiya i vlast 1917 1919 Dokumenty M Fond A N Yakovleva 1999 S 184 186 VinoskiBorejko V E Slovar deyatelej ohrany prirody K KEKC 2001 524 s RGAE f 473 op 1 d 1 l 32 Rozanov M P Eto zastavlyaet bit trevogu Kurortnaya gazeta 1963 17 noyabrya