Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ринхіт вишневий Імаго ринхіта вишневого Rhynchites auratus Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство Тва

Ринхіт вишневий

Ринхіт вишневий
Ринхіт вишневий
image
Імаго ринхіта вишневого Rhynchites auratus
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Голометабола (Holometabola)
Ряд: Твердокрилі (Coleoptera)
Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga)
Родина: Rhynchitidae
Рід:
Вид: Ринхіт вишневий
Біноміальна назва
Rhynchites auratus
(Scopoli, 1763)
Синоніми
Rhynchites aurifer Olivie, 1792; Rhynchites armeniacusi Zajcev, 1937.
Посилання
image Вікісховище: Rhynchites auratus
image EOL: 676078
image NCBI: 614235

Ринхіт вишневий (Rhynchites auratus) — жук родини Ринхітид. Шкідник косточкових плодових культур з родини айстрових, найчастіше — вишні й черешні. Личинка розвивається у недозрілих плодах.

Назва

Інколи жука називають абрикосовим слоником, вишневим довгоносиком або ж трубкокрутом. Це данина традиції. Адже рід Rhinchytes давно не включається до родини справжніх довгоносиків (Curculionidae). Назва ж «трубкокрут» для цього виду припустима, лише якщо вважати ринхітид у родині Трубкокрутів (Attelabidae). Фахівці не дійшли одностайної згоди щодо рангу цього таксону. Латинська видова назва «auratus» перекладається як «золотий, позолочений»

Зовнішній вигляд

Жук завдовжки 5,5–9 мм. Забарвлення золотаво-червоне або золотаво-зелене, металево блискуче з пурпурним полиском.

image
Самці вишневого ринхіта, на відміну від самиць, на обох боках передньогрудей мають довгі гострі шипи, спрямовані убік. Порівняйте це фото з тим, що нагорі — наскільки різними можуть бути зовні жуки одного виду

Основні ознаки:

  • тіло вкрите короткими тонкими світлими волосками;
  • головотрубка довша від передньоспинки, пурпурна із затемненою вершиною;
  • очі невеликі, круглі, слабо опуклі;
  • передньоспинка значно ширша від одного надкрила;
  • на надкрилах точечні борозенки, передостання борозенка вкорочена і зливається з останньою борозенкою біля середини;
  • в основній третині надкрила мають спільне неглибоке вдавлення;
  • останній членик лапок помітно довший від першого;
  • щиток із закругленою вершиною, густо вкритий точками;

яйця білого кольору, овальне, видовжене . Личинка біла, зовнішні ротові органи бурі, тіло С-подібне, безноге, усе вкрите короткими волосками, голова брунатна. Лялечка біла, блискуча, очі сірувато-бурі, на кінці черевця має два невеликі буруваті шипики, вершини яких стирчать назад, а кінці вигнуті один до одного.

Спосіб життя

Зимує вишневий риніт на стадії личинки або імаго. Місця зимування — ґрунт, під корою дерев і в опалому листі. Перші активні жуки на поверхні з'являються рано навесні, коли набухають бруньки, їх помітно більшає із настанням цвітіння. Імаго зустрічаються до середини липня. У теплу погоду вони літають у кронах дерев, у похмуру прохолодну погоду сидять нерухомо у пазухах пагонів.

image
Самка вишневого ринхіта обгризає плід терна

Кормові рослини комах — деревні рослини з родини розові вишня, черешня, абрикос, слива, терен, інколи — яблуня, груша, глід.

Паруються жуки в першій та другій декадах травня. Самиці відкладають яйця, починаючи з середини травня і звичайно збігається із завершенням цвітіння кормових рослин. Триває яйцекладка до початку липня, поки кісточки плодів не стають твердими. У оплодні самиця вигризає округлий отвір, на його дні робить просторе заглиблення на поверхні кісточки і відкладає одне яйце. Навколо нього вона вигризає кільцеву канавку, недогризками з якої заповнює заглиблення над яйцем. Ця пориста пробка не дає каналу заростати і забезпечує доступ повітря до яйця й личинки. Плодючість самиці — до 150 яєць. Личинка вилуплюється через 10–14 днів. Вона вгризається у кісточку і живиться її насіниною («ядром»). Личинка росте, линяє. Завершення її розвитку припадає на завершення достигання плоду. Він падає, личинка полишає його і заглиблюється у ґрунт. Тут, на глибині 10–15 см, вона облаштовує камеру із ущільненими стінками, де і заляльковується]]. Частина популяції заляльковується і до осені перетворюється на жуків, а частина лишається у стані діапаузи аж до осені наступного року. Отже, вишневий довгоносик має одно- і дворічну генерацію.

Поширення

Вид поширений по всій Палеарктиці, за винятком її Півночі, Північної Африки та Середнього Сходу. В Україні зареєстрований в АР Крим і в 18 областях. Його не знаходили лише у Житомирській, Запорізькій, Кропивницькій, Миколаївській, Полтавській, Сумській, областях.

Значення у природі та житті людини

Подібно до інших біологічних видів, вишневий ринхитид є невід'ємною ланкою природних екосистем, споживаючи рослинні тканини і стаючи здобиччю тварин — хижаків та паразитів. Однак у плодових садах жуки завдають чималої шкоди, особливо, коли їх чисельність і щільність досягає значних величин. Обтрушуючи дерева навесні, встановлюють чисельність жуків. Якщо вона завелика, із шкодочинністю жуків борються, оприскуючи дерева інсектицидами або вживаючи препарати бактерій та інсектицидних рослин.

Примітки

  1. M. A. Alonso-Zarazaga, H. Barrios, R. Borovec, P. Bouchard, R. Caldara, E. Colonnelli, L. Gültekin, P. Hlavác, B. Korotyaev, C. H. C. Lyal, A. Machado, M. Meregalli, H. Pierotti, L. Ren, M. Sánchez-Ruiz, A. Sforzi, H. Silfverberg, J. Skuhrovec, M. Trýzna, A. J. Velázquez de Castro & N. N. Yunakov. Cooperative Catalogue of Palaearctic Coleoptera Curculionoidea. Monografías electrónicas S.E.A., vol. 8, 729 pp. http://sea-entomologia.org/monoelec.html)
  2. Вредители сельскохозяйственных и лесных культур. Под ред. В. П. Васильева. 2-е изд. К.: Урожай, 1988. — 576 с.
  3. Тер-Минасян М. Е. 81. Сем. Attelabidae — Трубковёрты, с. 483—484 В кн. Определитель насекомых европейской части СССР в пяти томах (под общ. ред. Г. Я. Бей-Биенко). Том 2. Жесткокрылые и веерокрылые. Ред. тома: Е. Л. Гурьева и О. Л. Крыжановский. (Определители по фауне СССР, издаваемые Зоологическим институтом АН СССР", вып. 89). М.-Л.: Наука, 1965. 668 с.
  4. Dieckmann, L. 1974. Beiträge zur Insektenfauna der DDR: Coleoptera — Curculionidae (Rhinomacerinae, Rhynchitinae, Attelabinae, Apoderinae) Beiträge zur Entomologie, 24(1): 5–54. Попервах жуки харчуються бруньками, потім гризуть листя, квітки, молоді пагони й плоди
  5. Dezianian, A. Investigation on biology of cherry weevil Rhynchites auratus (SCOP) in Shahrood region //Applied Entomology and Phytopathology, 2005, 73(1): 105—117
  6. Yunakov, N., Nazarenko, V., Volovnik, S., Filimonov, R. A survey of the weevils of Ukraine (Coleoptera: Curculionoidea) (excluding Platypodinae and Scolytinae) (Zootaxa, 4404) — Magnolia Press. 2018. — 494 pp
  7. Andreev, R., Hristina Kutinkova, Kh., Baltas, K. N. Non-Chemical Control of Some Important Pests of Sweet Cherry // Journal of Plant Protection Research, 2008, 48(4): 503—508

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Rinhit vishnevij Imago rinhita vishnevogo Rhynchites auratus Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni tvarini Eumetazoa Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Pidklas Krilati komahi Pterygota Infraklas Novokrili Neoptera Nadryad Golometabola Holometabola Ryad Tverdokrili Coleoptera Pidryad Vseyidni zhuki Polyphaga Rodina Rhynchitidae Rid Vid Rinhit vishnevij Binomialna nazva Rhynchites auratus Scopoli 1763 Sinonimi Rhynchites aurifer Olivie 1792 Rhynchites armeniacusi Zajcev 1937 Posilannya Vikishovishe Rhynchites auratus EOL 676078 NCBI 614235 Rinhit vishnevij Rhynchites auratus zhuk rodini Rinhitid Shkidnik kostochkovih plodovih kultur z rodini ajstrovih najchastishe vishni j chereshni Lichinka rozvivayetsya u nedozrilih plodah NazvaInkoli zhuka nazivayut abrikosovim slonikom vishnevim dovgonosikom abo zh trubkokrutom Ce danina tradiciyi Adzhe rid Rhinchytes davno ne vklyuchayetsya do rodini spravzhnih dovgonosikiv Curculionidae Nazva zh trubkokrut dlya cogo vidu pripustima lishe yaksho vvazhati rinhitid u rodini Trubkokrutiv Attelabidae Fahivci ne dijshli odnostajnoyi zgodi shodo rangu cogo taksonu Latinska vidova nazva auratus perekladayetsya yak zolotij pozolochenij Zovnishnij viglyadZhuk zavdovzhki 5 5 9 mm Zabarvlennya zolotavo chervone abo zolotavo zelene metalevo bliskuche z purpurnim poliskom Samci vishnevogo rinhita na vidminu vid samic na oboh bokah perednogrudej mayut dovgi gostri shipi spryamovani ubik Porivnyajte ce foto z tim sho nagori naskilki riznimi mozhut buti zovni zhuki odnogo vidu Osnovni oznaki tilo vkrite korotkimi tonkimi svitlimi voloskami golovotrubka dovsha vid perednospinki purpurna iz zatemnenoyu vershinoyu ochi neveliki krugli slabo opukli perednospinka znachno shirsha vid odnogo nadkrila na nadkrilah tochechni borozenki peredostannya borozenka vkorochena i zlivayetsya z ostannoyu borozenkoyu bilya seredini v osnovnij tretini nadkrila mayut spilne negliboke vdavlennya ostannij chlenik lapok pomitno dovshij vid pershogo shitok iz zakruglenoyu vershinoyu gusto vkritij tochkami yajcya bilogo koloru ovalne vidovzhene Lichinka bila zovnishni rotovi organi buri tilo S podibne beznoge use vkrite korotkimi voloskami golova brunatna Lyalechka bila bliskucha ochi siruvato buri na kinci cherevcya maye dva neveliki buruvati shipiki vershini yakih stirchat nazad a kinci vignuti odin do odnogo Sposib zhittyaZimuye vishnevij rinit na stadiyi lichinki abo imago Miscya zimuvannya grunt pid koroyu derev i v opalomu listi Pershi aktivni zhuki na poverhni z yavlyayutsya rano navesni koli nabuhayut brunki yih pomitno bilshaye iz nastannyam cvitinnya Imago zustrichayutsya do seredini lipnya U teplu pogodu voni litayut u kronah derev u pohmuru proholodnu pogodu sidyat neruhomo u pazuhah pagoniv Samka vishnevogo rinhita obgrizaye plid terna Kormovi roslini komah derevni roslini z rodini rozovi vishnya chereshnya abrikos sliva teren inkoli yablunya grusha glid Paruyutsya zhuki v pershij ta drugij dekadah travnya Samici vidkladayut yajcya pochinayuchi z seredini travnya i zvichajno zbigayetsya iz zavershennyam cvitinnya kormovih roslin Trivaye yajcekladka do pochatku lipnya poki kistochki plodiv ne stayut tverdimi U oplodni samicya vigrizaye okruglij otvir na jogo dni robit prostore zagliblennya na poverhni kistochki i vidkladaye odne yajce Navkolo nogo vona vigrizaye kilcevu kanavku nedogrizkami z yakoyi zapovnyuye zagliblennya nad yajcem Cya porista probka ne daye kanalu zarostati i zabezpechuye dostup povitrya do yajcya j lichinki Plodyuchist samici do 150 yayec Lichinka viluplyuyetsya cherez 10 14 dniv Vona vgrizayetsya u kistochku i zhivitsya yiyi nasininoyu yadrom Lichinka roste linyaye Zavershennya yiyi rozvitku pripadaye na zavershennya dostigannya plodu Vin padaye lichinka polishaye jogo i zagliblyuyetsya u grunt Tut na glibini 10 15 sm vona oblashtovuye kameru iz ushilnenimi stinkami de i zalyalkovuyetsya Chastina populyaciyi zalyalkovuyetsya i do oseni peretvoryuyetsya na zhukiv a chastina lishayetsya u stani diapauzi azh do oseni nastupnogo roku Otzhe vishnevij dovgonosik maye odno i dvorichnu generaciyu PoshirennyaVid poshirenij po vsij Palearktici za vinyatkom yiyi Pivnochi Pivnichnoyi Afriki ta Serednogo Shodu V Ukrayini zareyestrovanij v AR Krim i v 18 oblastyah Jogo ne znahodili lishe u Zhitomirskij Zaporizkij Kropivnickij Mikolayivskij Poltavskij Sumskij oblastyah Znachennya u prirodi ta zhitti lyudiniPodibno do inshih biologichnih vidiv vishnevij rinhitid ye nevid yemnoyu lankoyu prirodnih ekosistem spozhivayuchi roslinni tkanini i stayuchi zdobichchyu tvarin hizhakiv ta parazitiv Odnak u plodovih sadah zhuki zavdayut chimaloyi shkodi osoblivo koli yih chiselnist i shilnist dosyagaye znachnih velichin Obtrushuyuchi dereva navesni vstanovlyuyut chiselnist zhukiv Yaksho vona zavelika iz shkodochinnistyu zhukiv boryutsya opriskuyuchi dereva insekticidami abo vzhivayuchi preparati bakterij ta insekticidnih roslin PrimitkiM A Alonso Zarazaga H Barrios R Borovec P Bouchard R Caldara E Colonnelli L Gultekin P Hlavac B Korotyaev C H C Lyal A Machado M Meregalli H Pierotti L Ren M Sanchez Ruiz A Sforzi H Silfverberg J Skuhrovec M Tryzna A J Velazquez de Castro amp N N Yunakov Cooperative Catalogue of Palaearctic Coleoptera Curculionoidea Monografias electronicas S E A vol 8 729 pp http sea entomologia org monoelec html Vrediteli selskohozyajstvennyh i lesnyh kultur Pod red V P Vasileva 2 e izd K Urozhaj 1988 576 s Ter Minasyan M E 81 Sem Attelabidae Trubkovyorty s 483 484 V kn Opredelitel nasekomyh evropejskoj chasti SSSR v pyati tomah pod obsh red G Ya Bej Bienko Tom 2 Zhestkokrylye i veerokrylye Red toma E L Gureva i O L Kryzhanovskij Opredeliteli po faune SSSR izdavaemye Zoologicheskim institutom AN SSSR vyp 89 M L Nauka 1965 668 s Dieckmann L 1974 Beitrage zur Insektenfauna der DDR Coleoptera Curculionidae Rhinomacerinae Rhynchitinae Attelabinae Apoderinae Beitrage zur Entomologie 24 1 5 54 Popervah zhuki harchuyutsya brunkami potim grizut listya kvitki molodi pagoni j plodi Dezianian A Investigation on biology of cherry weevil Rhynchites auratus SCOP in Shahrood region Applied Entomology and Phytopathology 2005 73 1 105 117 Yunakov N Nazarenko V Volovnik S Filimonov R A survey of the weevils of Ukraine Coleoptera Curculionoidea excluding Platypodinae and Scolytinae Zootaxa 4404 Magnolia Press 2018 494 pp Andreev R Hristina Kutinkova Kh Baltas K N Non Chemical Control of Some Important Pests of Sweet Cherry Journal of Plant Protection Research 2008 48 4 503 508

Дата публікації:
Топ