Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ризька марка (латис. Rīgas Marck) — грошова одиниця міста Риги, яка карбувалася недовгий період Ризьким архієпископством, Лівонським орденом та Вільним містом Рига в середині XVI століття. Перша марка почала карбуватися в 1537 році. Еталоном для виготовлення монет слугувала ризька срібна марка вагою 207.82 грама.
| Ризька марка | |||
|---|---|---|---|
| Rīgas Marck (латис.) | |||
| |||
| Територія обігу | |||
| Емітент |  Ризьке архієпископство (1255–1561) | ||
| Похідні та паралельні одиниці | |||
| Дробові | 1 фердінг = 9 шилінгам = 27 пфенінгам; 1 талер = 4½ маркам = 18 фердінгам; 1 талер = 486 пфенігам. | ||
| Виробництво монет та банкнот | |||
| Емісійний центр | Монетний двір [lv] | ||
Ризьке архієпископство
У 1201–1202 роках єпископ Альберт фон Буксгевден переніс свою резиденцію з міста Ікшкіле на нові землі на річці Рідзене (інші назви річки: Рігавас (лат. Rīgavas), Рідзиня), заснувавши таким чином нове місто та Ризьке єпископство. 1211 року єпископом був підписаний документ на дозвіл карбування монет. У документі наголошується на те, що всі монети мають карбуватися з подібною пробою та вагою до ґотландських монет, але дозволявся місцевий дизайн. 4½ ризьких марок мали дорівнювати 1 ґотландській ваговій марці. За еталоном на виготовлення монет мала слугувати ризька марка вагою 207.82 грама. 1255 року Ризьке єпископство отримало статус архієпископства. У цьому ж році Рига приєднується до Ганзи для захисту торгових інтересів. Ґотландська грошова система стала основною. З 1430 року готландську розрахункову систему витіснила любецька. Монети карбувалися в містах Таллінн, Тарту та за межами Лівонії. У 1422–1426 роках архієпископ Йохан VI Амбунді (1418–1424) вводить грошову реформу в Лівонії, згідно з якою 1 новий артіг = 12 дореформеним любецьким шилінгам = 1 ваговому шилінгу. З 1426 року артіг карбувати припиняють, замінивши його шилінгом. Грошова система архієпископа Йогана проіснувала до розпаду Лівонської конфедерації. Під час шилінгової реформи карбувалися й більш дрібні номінали — сістлінги. 18 січня 1426 року, згідно з документами того часу, сістлінги змінилися на шерфи (брактери). 8 шерфів = 1 шилінгу. Основне співвідношення поміж різними конфесіями розподілилося таким чином: 1 фердінг = 9 шилінгам = 27 пфенігам; 1 Талер = 4½ маркам = 18 фердінгам. Перша срібна марка, 930-ї проби, карбується в 1537 році Ризьким архієпископом Томасом Шонінґом (1527—1539), вагою 8,31 грама та діаметром 32,0 міліметри. Остання монета номіналом в ½ марки, що мала прямий стосунок до Ризького архієпископства, карбувалася Вільгельмом Бранденбурґським в 1547 році.
Лівонський орден
У 1452 році в місті Саласпілс була укладена угода поміж Ризьким архієпископством і Лівонським орденом. Згідно з угодою архієпископство отримало привілей на спільне карбування монет. З 1515 року, коли запаси срібла значно збільшилися, почалося карбування більш номінальних монет із більшою вагою срібла, таких як фердінги (фартінги). Для виробництва монет і далі слугувала за еталон Ризька вагова марка. Співвідношення між різними конфесіями розподілялося таким чином: 1 ризька марка = 36 шилінгів = 48 ере = 144 артігам = 432 любекським пфенігам; 1 шилінг = 4 артігам = 12 любекських пфенігів; 1 артіг = 3 любекським пфенігам = 6 сістлінгам.
Вільне місто Рига
У 1561 році під час Лівонської війни розпадається Лівонська конфедерація. 28 листопада поміж магістром Лівонського ордену Готтгардом Кеттлером та польським королем Сигізмундом II у місті Вільно була підписана Віленська угода, в якій наголошувалося про перехід Лівонії до складу Речі Посполитої та про створення Литовських протекторатів — Лівонського герцогства та герцогства Курляндії та Семигалії. Рига отримала статус Вільного міста від імператора Священної Римської імперії Максиміліана II. 1572 року польський король забороняє Ризі карбувати монети, знаючи про їхнє вороже ставлення до польської влади. З 1575 року Рига продовжує карбувати монети таємно. Але в 1581 році Рига змушена була доєднатися до складу Лівонського герцогства під управлінням Речі Посполитої. 1629 року Швеція отримала Ригу від Речі Посполитої, яка ввійшла до складу Шведської Лівонії.
Від самого початку вільного статусу Рига ігнорує польську грошову систему і використовує старий монетний стандарт Лівонської конфедерації. Монети карбувалися в замку Долес, номіналами в 1 пфеніг (1571 рік, срібло, вага 0.26 г, діаметр 12.0 мм), 1 шилінг (Період карбування: 1563–1580 роки. Срібло, вага 0.90–1.00 г, діаметр 18.0–18.3 мм), 2 шилінги (1564 рік, срібло), 1 фердинг (латинська назва фартинга = ¼ марці) (Період карбування: 1564–1569 та 1579 роки. Срібло (437,5), вага 2.70–2.85 г, діаметр 22.0–23.2 мм), ½ марки (Роки карбування: 1565, 1566, 1568, 1572, 1573. Срібло (437,5), вага 5.48–5.70 г, діаметр 24.0 мм), 1 марка (1572 рік, срібло (437,5), вага 9.86 г, діаметр 33.0 мм), ½ талери (Роки карбування: 1565, 1567. Срібло), 1 талер (Роки карбування: 1565, 1572, 1573, 1574, 1576. Срібло, вага 27.25 г, діаметр 40.0 мм), 3 дукати (1572 рік, срібло (986), вага 10.66 г, діаметр 30.0 мм).
Стандартний опис монет: На аверсі великий герб Риги: 2 кам'яні вежі з залізною брамою в центрі, внизу голова лева. З обох боків зображалися леви, які стояли на задніх лапах. Угорі 2 перехрещені ключі з невеликим хрестом посередині. Легенда: Місто Рига (лат. CIVITATIS RIGENSIS). На реверсі в картуші малий герб Риги: 2 перехрещені ключі з хрестом посередині. Легенда: Нова срібна монета (лат. MONETA NOVA ARGENTEA).
Література
- Paiders, Juris. (2002) Arābu laiki Latvijā. Riga. Zvaigzne ABC.
- Ozoliņa, Anda, Ducmane, Kristīne (2013). Naudas Laiki Latvijā. No mārkas un vērdiņa līdz Latam un Eiro. Rīga. Lauku Avīze.
- Helle Knut. The Cambridge History of Scandinavia: Prehistory to 1520. Cambridge University Press, 2003. 269. lpp. .
Примітки
- The Free City of Riga (1561–1581) (латис.). The Free City of Riga (1561–1581). Архів оригіналу за 26 лютого 2017.
- У 1968 році у замку Мертінсала (латис. Mārtiņsala) під час археологічних розкопок було знайдено двадцять монет-брактерів із зображенням єпископа. Після нумізматичних досліджень й аналізу металів вдалося з'ясувати, що знайдені монети належать до періоду карбування єпископа Альберта
- Archbishopric of Riga, (1202 (1255–1561)) (латис.). Ризьке архієпископство (1202 (1255–1561)). Архів оригіналу за 28 березня 2017.
- Thomas Schoning, 1528–1539 (латис.). Томас Шонінґ (1527–1539). Архів оригіналу за 5 березня 2016.
- Wilhelm, Markgraf von Brandenburg, 1539–1563 (латис.). Вільгельм Бранденбурґський (1539–1561). Архів оригіналу за 28 березня 2017.
- Археологічні розкопки свідчать про те, що монети використовувалися винятково у містах, позаяк під час розкопок на селах монети не знаходили. Відсутність монет каже про те, що естонські та латвійські селяни залежали від німецькомовних ремісників і купців із міст. Розрахунковою одиницею слугувала вагова марка в зливках (що було більш надійним способом розрахунків, аніж срібна монета) а також розподілені рублені частини вагової марки.
- Середньовічні лівонські монети. Архів оригіналу за 30 жовтня 2016. Процитовано 28 лютого 2017.
Джерела
- Лівонський орден. Рига [Архівовано 25 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Вільне місто Рига [Архівовано 26 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Монети Лівонського ордену [Архівовано 25 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Монети Ризького архієпископства [Архівовано 25 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Монети Вільного міста Рига [Архівовано 25 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Історія Латвії. Монети [Архівовано 26 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Монети Балтики [Архівовано 28 березня 2017 у Wayback Machine.]
| Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rizka marka latis Rigas Marck groshova odinicya mista Rigi yaka karbuvalasya nedovgij period Rizkim arhiyepiskopstvom Livonskim ordenom ta Vilnim mistom Riga v seredini XVI stolittya Persha marka pochala karbuvatisya v 1537 roci Etalonom dlya vigotovlennya monet sluguvala rizka sribna marka vagoyu 207 82 grama Rizka marka Rigas Marck latis marki 1565 roku Vilne misto Riga Teritoriya obigu Emitent Rizke arhiyepiskopstvo 1255 1561 Livonskij orden 1435 1561 1561 1581 Pohidni ta paralelni odinici Drobovi 1 ferding 9 shilingam 27 pfeningam 1 taler 4 markam 18 ferdingam 1 taler 486 pfenigam Virobnictvo monet ta banknot Emisijnij centr Monetnij dvir lv Rizke arhiyepiskopstvoRiga 1 marka 1537 roku Rizkij arhiyepiskop lv 1527 1539 U 1201 1202 rokah yepiskop Albert fon Buksgevden perenis svoyu rezidenciyu z mista Ikshkile na novi zemli na richci Ridzene inshi nazvi richki Rigavas lat Rigavas Ridzinya zasnuvavshi takim chinom nove misto ta Rizke yepiskopstvo 1211 roku yepiskopom buv pidpisanij dokument na dozvil karbuvannya monet U dokumenti nagoloshuyetsya na te sho vsi moneti mayut karbuvatisya z podibnoyu proboyu ta vagoyu do gotlandskih monet ale dozvolyavsya miscevij dizajn 4 rizkih marok mali dorivnyuvati 1 gotlandskij vagovij marci Za etalonom na vigotovlennya monet mala sluguvati rizka marka vagoyu 207 82 grama 1255 roku Rizke yepiskopstvo otrimalo status arhiyepiskopstva U comu zh roci Riga priyednuyetsya do Ganzi dlya zahistu torgovih interesiv Gotlandska groshova sistema stala osnovnoyu Z 1430 roku gotlandsku rozrahunkovu sistemu vitisnila lyubecka Moneti karbuvalisya v mistah Tallinn Tartu ta za mezhami Livoniyi U 1422 1426 rokah arhiyepiskop Johan VI Ambundi 1418 1424 vvodit groshovu reformu v Livoniyi zgidno z yakoyu 1 novij artig 12 doreformenim lyubeckim shilingam 1 vagovomu shilingu Z 1426 roku artig karbuvati pripinyayut zaminivshi jogo shilingom Groshova sistema arhiyepiskopa Jogana proisnuvala do rozpadu Livonskoyi konfederaciyi Pid chas shilingovoyi reformi karbuvalisya j bilsh dribni nominali sistlingi 18 sichnya 1426 roku zgidno z dokumentami togo chasu sistlingi zminilisya na sherfi brakteri 8 sherfiv 1 shilingu Osnovne spivvidnoshennya pomizh riznimi konfesiyami rozpodililosya takim chinom 1 ferding 9 shilingam 27 pfenigam 1 Taler 4 markam 18 ferdingam Persha sribna marka 930 yi probi karbuyetsya v 1537 roci Rizkim arhiyepiskopom Tomasom Shoningom 1527 1539 vagoyu 8 31 grama ta diametrom 32 0 milimetri Ostannya moneta nominalom v marki sho mala pryamij stosunok do Rizkogo arhiyepiskopstva karbuvalasya Vilgelmom Brandenburgskim v 1547 roci Div takozh Shvedska marka ta Lyubecka markaLivonskij ordenDokladnishe Livonskij orden ta Livonska marka Riga Livonskij orden marki 1556 roku landmejster Tevtonskogo ordenu v Livoniyi Genrih fon Galen 1551 1557 Riga Livonskij orden marki 1557 roku landmejster Tevtonskogo ordenu v Livoniyi Vilgelm Fyurstenberg cherven 1557 veresen 1559 U 1452 roci v misti Salaspils bula ukladena ugoda pomizh Rizkim arhiyepiskopstvom i Livonskim ordenom Zgidno z ugodoyu arhiyepiskopstvo otrimalo privilej na spilne karbuvannya monet Z 1515 roku koli zapasi sribla znachno zbilshilisya pochalosya karbuvannya bilsh nominalnih monet iz bilshoyu vagoyu sribla takih yak ferdingi fartingi Dlya virobnictva monet i dali sluguvala za etalon Rizka vagova marka Spivvidnoshennya mizh riznimi konfesiyami rozpodilyalosya takim chinom 1 rizka marka 36 shilingiv 48 ere 144 artigam 432 lyubekskim pfenigam 1 shiling 4 artigam 12 lyubekskih pfenigiv 1 artig 3 lyubekskim pfenigam 6 sistlingam Vilne misto Riga marki 1565 roku Vilne misto Riga U 1561 roci pid chas Livonskoyi vijni rozpadayetsya Livonska konfederaciya 28 listopada pomizh magistrom Livonskogo ordenu Gottgardom Kettlerom ta polskim korolem Sigizmundom II u misti Vilno bula pidpisana Vilenska ugoda v yakij nagoloshuvalosya pro perehid Livoniyi do skladu Rechi Pospolitoyi ta pro stvorennya Litovskih protektorativ Livonskogo gercogstva ta gercogstva Kurlyandiyi ta Semigaliyi Riga otrimala status Vilnogo mista vid imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Maksimiliana II 1572 roku polskij korol zaboronyaye Rizi karbuvati moneti znayuchi pro yihnye vorozhe stavlennya do polskoyi vladi Z 1575 roku Riga prodovzhuye karbuvati moneti tayemno Ale v 1581 roci Riga zmushena bula doyednatisya do skladu Livonskogo gercogstva pid upravlinnyam Rechi Pospolitoyi 1629 roku Shveciya otrimala Rigu vid Rechi Pospolitoyi yaka vvijshla do skladu Shvedskoyi Livoniyi Vid samogo pochatku vilnogo statusu Riga ignoruye polsku groshovu sistemu i vikoristovuye starij monetnij standart Livonskoyi konfederaciyi Moneti karbuvalisya v zamku Doles nominalami v 1 pfenig 1571 rik sriblo vaga 0 26 g diametr 12 0 mm 1 shiling Period karbuvannya 1563 1580 roki Sriblo vaga 0 90 1 00 g diametr 18 0 18 3 mm 2 shilingi 1564 rik sriblo 1 ferding latinska nazva fartinga marci Period karbuvannya 1564 1569 ta 1579 roki Sriblo 437 5 vaga 2 70 2 85 g diametr 22 0 23 2 mm marki Roki karbuvannya 1565 1566 1568 1572 1573 Sriblo 437 5 vaga 5 48 5 70 g diametr 24 0 mm 1 marka 1572 rik sriblo 437 5 vaga 9 86 g diametr 33 0 mm taleri Roki karbuvannya 1565 1567 Sriblo 1 taler Roki karbuvannya 1565 1572 1573 1574 1576 Sriblo vaga 27 25 g diametr 40 0 mm 3 dukati 1572 rik sriblo 986 vaga 10 66 g diametr 30 0 mm Gerb Vilnogo mista Riga Standartnij opis monet Na aversi velikij gerb Rigi 2 kam yani vezhi z zaliznoyu bramoyu v centri vnizu golova leva Z oboh bokiv zobrazhalisya levi yaki stoyali na zadnih lapah Ugori 2 perehresheni klyuchi z nevelikim hrestom poseredini Legenda Misto Riga lat CIVITATIS RIGENSIS Na reversi v kartushi malij gerb Rigi 2 perehresheni klyuchi z hrestom poseredini Legenda Nova sribna moneta lat MONETA NOVA ARGENTEA LiteraturaPaiders Juris 2002 Arabu laiki Latvija Riga Zvaigzne ABC Ozolina Anda Ducmane Kristine 2013 Naudas Laiki Latvija No markas un verdina lidz Latam un Eiro Riga Lauku Avize Helle Knut The Cambridge History of Scandinavia Prehistory to 1520 Cambridge University Press 2003 269 lpp ISBN 0521472997 PrimitkiThe Free City of Riga 1561 1581 latis The Free City of Riga 1561 1581 Arhiv originalu za 26 lyutogo 2017 U 1968 roci u zamku Mertinsala latis Martinsala pid chas arheologichnih rozkopok bulo znajdeno dvadcyat monet brakteriv iz zobrazhennyam yepiskopa Pislya numizmatichnih doslidzhen j analizu metaliv vdalosya z yasuvati sho znajdeni moneti nalezhat do periodu karbuvannya yepiskopa Alberta Archbishopric of Riga 1202 1255 1561 latis Rizke arhiyepiskopstvo 1202 1255 1561 Arhiv originalu za 28 bereznya 2017 Thomas Schoning 1528 1539 latis Tomas Shoning 1527 1539 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Wilhelm Markgraf von Brandenburg 1539 1563 latis Vilgelm Brandenburgskij 1539 1561 Arhiv originalu za 28 bereznya 2017 Arheologichni rozkopki svidchat pro te sho moneti vikoristovuvalisya vinyatkovo u mistah pozayak pid chas rozkopok na selah moneti ne znahodili Vidsutnist monet kazhe pro te sho estonski ta latvijski selyani zalezhali vid nimeckomovnih remisnikiv i kupciv iz mist Rozrahunkovoyu odiniceyu sluguvala vagova marka v zlivkah sho bulo bilsh nadijnim sposobom rozrahunkiv anizh sribna moneta a takozh rozpodileni rubleni chastini vagovoyi marki Serednovichni livonski moneti Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2016 Procitovano 28 lyutogo 2017 DzherelaLivonskij orden Riga Arhivovano 25 lyutogo 2017 u Wayback Machine Vilne misto Riga Arhivovano 26 lyutogo 2017 u Wayback Machine Moneti Livonskogo ordenu Arhivovano 25 lyutogo 2017 u Wayback Machine Moneti Rizkogo arhiyepiskopstva Arhivovano 25 lyutogo 2017 u Wayback Machine Moneti Vilnogo mista Riga Arhivovano 25 lyutogo 2017 u Wayback Machine Istoriya Latviyi Moneti Arhivovano 26 lyutogo 2017 u Wayback Machine Moneti Baltiki Arhivovano 28 bereznya 2017 u Wayback Machine Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi