Увага: Не вказане значення ""
Каракорум-Алтайський округ | |||||||||||
| |||||||||||
Алтай на карті Росії | |||||||||||
Столиця | Улала | ||||||||||
Мови | Алтайська, російська | ||||||||||
Форма правління | Республіка | ||||||||||
Голова Каракорум-алтайської управи | |||||||||||
Історичний період | Перша світова війна | ||||||||||
- Засновано | 1918 | ||||||||||
- Ліквідовано | 1920 | ||||||||||
| |||||||||||
Сьогодні є частиною | Республіка Алтай | ||||||||||
Каракорум-алтайський округ — державне утворення алтайців під час Громадянської війни в Росії.
Передісторія
У липні 1917 року відбувся з'їзд інородців Бійського (алтайці) і Кузнецького (шорці та телеути) повітів. На з'їзді були прийняті рішення про виокремлення Гірського Алтаю в окрему адміністративну одиницю та створена , місцем перебування якої стало місто Бійськ. Парламент алтайців очолив художник та лідер національного руху , почесним членом був обраний ідеолог сибірського обласництва Григорій Потанін.
Окрім підготовки до створення окремого повіту, Алтайська дума зайнялася питаннями національної освіти, наукових досліджень історії Алтаю та закупівель хлібу в умовах економічної кризи.
Історія округу
Після жовтневого перевороту, з осені 1917 і до весни 1918 Алтайська гірська дума намагалася лавіювати між різними центрами сили, які існували тоді в Сибіру — сибірськими обласниками, земствами, есерами та більшовиками. Після того, як Бійське земство відмовилося відокремлювати від себе Алтай, у січні 1918 року алтайські депутати вийшли з його складу.
На початку березня (наприкінці лютого) 1918 року Алтайською гірською думою був зібраний Установчий з'їзд інородців та селян Гірського Алтаю, на якому розглядалося вже не відокремлення регіону в окремий повіт, а створення округу (губернії) або самостійної республіки. На з'їзді було проголошено Каракорум-Алтайський округ з тимчасовою столицею в с. Улала (зараз — м. Горно-Алтайськ). Виконовчою владою в окрузі ставала обрана на з'їзді Каракорум-Алтайська управа на чолі з Григорієм Чорос-Гуркіним.
Назву округ отримав від давньої монгольської столиці Каракорум. Хоч це історичне місто і не знаходилося на території округу, алтайські націоналісти бачили у такому найменуванні звернення до своєї давньої історії. Планувалося також збудувати новий Каракорум на території Алтаю, який мав би стати столицею республіки.
В умовах браку влади у той період алтайська управа зберігала самостійність; у той же час на території округу існувало кілька рад. Навесні 1918 року відбулися збройні зіткнення між загонами Каракорум-Алтаю та більшовицької Бійської ради. У червні-липні того ж року, як і на решті території Сибіру, ради були ліквідовані; влада Каракорумської управи збереглася. У вересні 1918 року Каракорум-Алтай був підпорядкований Сибірській республіці, пізніше в тому ж році — формалізований як окремий повіт.
Після приходу до влади Колчака, оточення якого було вороже налаштоване до національних рухів, цивільні (Г. Гуркін) та військові (О. Кайгородов) керівники Алтаю заарештовувалися за сепаратизм, але були пізніше звільнені. Наприкінці 1919 — на початку 1920 каракорумці з боями відступили до Монголії, однак спротив більшовикам тривав до 1923 року.
Символіка
Прапором Каракорум-Алтаю було червоне прямокутне знамено, у лівій частині якого розташований трикутник ймовірно білого або блакитного кольору, що символізує гори Алтаю. Під трикутником — смуга світло-зелених хвиль (р. Катунь), над ним — сонце, що сходить. На червоному тлі напис «Jep-Cyy-Хан-Алтай» (або «Jep-Су Хан Алтай»).
Республіка Ойрот
Оновлена бурханізмом історична пам'ять алтайців про знаходження у складі ойратської держави визначила їхні явлення про майбутню державність. Алтайські націоналісти та сибірський обласник Василій Анучін пропонували об'єднати у республіці, що мала наслідувати Джунгарському ханству ойратів, землі, заселені алтайцями, телеутами, шорцями, хакасами, тувинцями, та власне ойратами — західними монголами.
За декларацією установчого з'їзду передбачалося «об'єднати у самостійну республіку землі, що колись входили до складу держави Ойрот; при цьому нова республіка мала увійти як складова частина у загальноросійську федерацію». На думку дослідниці В. Г. Чеботарьової, алтайські націоналісти, проголошуючи створення округу, від самого початку мали план перетворити його на незалежну від Росії державу.
Утворення Ойротської автономної області
Після завоювання Алтаю більшовиками Каракорум-Алтайський повіт спочатку було знову включено як окрему одиницю до Бійського повіту, потім відновлено як окремий повіт. Народний комісаріат у справах національностей почав роботу над проєктами національно-територіальної організації алтайців та сусідніх народів, яку очолив колишній депутат Алтайської гірської думи Сари-Сеп Конзачаков (Конзичаков).
Його проєкт був продовженням ідеї республіки Ойрот: пропонувалося об'єднати території розселення тюркських народів Алтаю. Цей проєкт був відомий під назвами Республіка Ойрот, Тюркська радянська республіка та Ойротсько-Хакаська республіка, і був підтриманий Наркомнацем, однак забракований сибірськими більшовиками. Як аргументи проти нього наводилося те, що території розселення цих народів погано пов'язані між собою, що більшість в окрузі за одним з проєктів його кордонів складатимуть росіяни, та те, що не можна порушувати цілісність економічних районів, зокрема Кузбасу.
1 червня 1922 року Всеросійським центральним виконавчим комітетом був виданий Декрет про утворення автономної області Ойротського народу. Сари-Сеп Конзачаков продовжив домагатися включення до складу Ойратської АО, однак його пропозиції не були затверджені. У 1926 році був утворений .
Див. також
Джерела
- М. В. Белозёрова. К ИСТОРИИ ОБРАЗОВАНИЯ ОЙРОТСКОЙ АВТОНОМНОЙ ОБЛАСТИ (НАЧАЛО 1920-х гг.) [ 16 травня 2017 у Wayback Machine.]
- В. В. РУСАНОВ. Национальный суверенитет и процессы суверенизации Горного Алтая [ 14 липня 2015 у Wayback Machine.]
- Русанов, Виталий Викторович. Пути национального самоопределения алтайского народа в первой четверти XX века [ 29 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- А. В. Сушко. ПРОЦЕССЫ СУВЕРЕНИЗАЦИИ В СИБИРИ (ФЕВРАЛЬ 1917—1923 гг.) [ 10 липня 2015 у Wayback Machine.]
- А. В. Сушко. Роль В. И. Анучина в развитии алтайского национализма в 1918 г. [ 10 липня 2015 у Wayback Machine.]
- Екеева Н. М. История образования Ойротской (Горно-Алтайской автономной) области [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Д. А. Михайлов. Национальный дискурс в Сибири: Г. И. Гуркин и алтайский национализм [ 12 червня 2015 у Wayback Machine.]
- Анатолий МУРАВЛЁВ. Горный Алтай в канун революций 1917 года [ 9 травня 2021 у Wayback Machine.]
- МУРАВЛЁВ Анатолий Степанович. Великое государство Ойрот [ 20 травня 2015 у Wayback Machine.]
- Александр Санович Тадыжеков. СТРАНИЦЫ ИСТОРИИ. Звёздные часы Сары-Сэпа Конзычакова [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- В.Сапрыков Флаг и герб Республики Алтай [ 11 липня 2015 у Wayback Machine.]
- В. И. Шишкин
- Н. С. Модоров АЛТАЙСКОЕ НАЦИОНАЛЬНОЕ ДВИЖЕНИЕ[недоступне посилання з липня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Uvaga Ne vkazane znachennya common name Karakorum Altajskij okrug 1918 1920 common name istorichni kordoni na kartiAltaj na karti Rosiyi Stolicya Ulala Movi Altajska rosijska Forma pravlinnya Respublika Golova Karakorum altajskoyi upravi Istorichnij period Persha svitova vijna Zasnovano 1918 Likvidovano 1920 Poperednik Nastupnik Rosijska respublika RSFRR Ojrotska avtonomna oblast Sogodni ye chastinoyu Respublika Altaj Karakorum altajskij okrug derzhavne utvorennya altajciv pid chas Gromadyanskoyi vijni v Rosiyi PeredistoriyaU lipni 1917 roku vidbuvsya z yizd inorodciv Bijskogo altajci i Kuzneckogo shorci ta teleuti povitiv Na z yizdi buli prijnyati rishennya pro viokremlennya Girskogo Altayu v okremu administrativnu odinicyu ta stvorena miscem perebuvannya yakoyi stalo misto Bijsk Parlament altajciv ocholiv hudozhnik ta lider nacionalnogo ruhu pochesnim chlenom buv obranij ideolog sibirskogo oblasnictva Grigorij Potanin Okrim pidgotovki do stvorennya okremogo povitu Altajska duma zajnyalasya pitannyami nacionalnoyi osviti naukovih doslidzhen istoriyi Altayu ta zakupivel hlibu v umovah ekonomichnoyi krizi Istoriya okruguKarakorum Altaj u veresni 1918 r Pislya zhovtnevogo perevorotu z oseni 1917 i do vesni 1918 Altajska girska duma namagalasya laviyuvati mizh riznimi centrami sili yaki isnuvali todi v Sibiru sibirskimi oblasnikami zemstvami eserami ta bilshovikami Pislya togo yak Bijske zemstvo vidmovilosya vidokremlyuvati vid sebe Altaj u sichni 1918 roku altajski deputati vijshli z jogo skladu Na pochatku bereznya naprikinci lyutogo 1918 roku Altajskoyu girskoyu dumoyu buv zibranij Ustanovchij z yizd inorodciv ta selyan Girskogo Altayu na yakomu rozglyadalosya vzhe ne vidokremlennya regionu v okremij povit a stvorennya okrugu guberniyi abo samostijnoyi respubliki Na z yizdi bulo progolosheno Karakorum Altajskij okrug z timchasovoyu stoliceyu v s Ulala zaraz m Gorno Altajsk Vikonovchoyu vladoyu v okruzi stavala obrana na z yizdi Karakorum Altajska uprava na choli z Grigoriyem Choros Gurkinim Nazvu okrug otrimav vid davnoyi mongolskoyi stolici Karakorum Hoch ce istorichne misto i ne znahodilosya na teritoriyi okrugu altajski nacionalisti bachili u takomu najmenuvanni zvernennya do svoyeyi davnoyi istoriyi Planuvalosya takozh zbuduvati novij Karakorum na teritoriyi Altayu yakij mav bi stati stoliceyu respubliki V umovah braku vladi u toj period altajska uprava zberigala samostijnist u toj zhe chas na teritoriyi okrugu isnuvalo kilka rad Navesni 1918 roku vidbulisya zbrojni zitknennya mizh zagonami Karakorum Altayu ta bilshovickoyi Bijskoyi radi U chervni lipni togo zh roku yak i na reshti teritoriyi Sibiru radi buli likvidovani vlada Karakorumskoyi upravi zbereglasya U veresni 1918 roku Karakorum Altaj buv pidporyadkovanij Sibirskij respublici piznishe v tomu zh roci formalizovanij yak okremij povit Pislya prihodu do vladi Kolchaka otochennya yakogo bulo vorozhe nalashtovane do nacionalnih ruhiv civilni G Gurkin ta vijskovi O Kajgorodov kerivniki Altayu zaareshtovuvalisya za separatizm ale buli piznishe zvilneni Naprikinci 1919 na pochatku 1920 karakorumci z boyami vidstupili do Mongoliyi odnak sprotiv bilshovikam trivav do 1923 roku SimvolikaRekonstrukciya praporu Karakorum Altayu Praporom Karakorum Altayu bulo chervone pryamokutne znameno u livij chastini yakogo roztashovanij trikutnik jmovirno bilogo abo blakitnogo koloru sho simvolizuye gori Altayu Pid trikutnikom smuga svitlo zelenih hvil r Katun nad nim sonce sho shodit Na chervonomu tli napis Jep Cyy Han Altaj abo Jep Su Han Altaj Respublika OjrotRespublika Ojrot mala bi vklyuchiti zemli zaseleni altajcyami shorcyami hakasami tuvincyami ta ojratami zahidnimi mongolami Onovlena burhanizmom istorichna pam yat altajciv pro znahodzhennya u skladi ojratskoyi derzhavi viznachila yihni yavlennya pro majbutnyu derzhavnist Altajski nacionalisti ta sibirskij oblasnik Vasilij Anuchin proponuvali ob yednati u respublici sho mala nasliduvati Dzhungarskomu hanstvu ojrativ zemli zaseleni altajcyami teleutami shorcyami hakasami tuvincyami ta vlasne ojratami zahidnimi mongolami Za deklaraciyeyu ustanovchogo z yizdu peredbachalosya ob yednati u samostijnu respubliku zemli sho kolis vhodili do skladu derzhavi Ojrot pri comu nova respublika mala uvijti yak skladova chastina u zagalnorosijsku federaciyu Na dumku doslidnici V G Chebotarovoyi altajski nacionalisti progoloshuyuchi stvorennya okrugu vid samogo pochatku mali plan peretvoriti jogo na nezalezhnu vid Rosiyi derzhavu Utvorennya Ojrotskoyi avtonomnoyi oblastiPislya zavoyuvannya Altayu bilshovikami Karakorum Altajskij povit spochatku bulo znovu vklyucheno yak okremu odinicyu do Bijskogo povitu potim vidnovleno yak okremij povit Narodnij komisariat u spravah nacionalnostej pochav robotu nad proyektami nacionalno teritorialnoyi organizaciyi altajciv ta susidnih narodiv yaku ocholiv kolishnij deputat Altajskoyi girskoyi dumi Sari Sep Konzachakov Konzichakov Jogo proyekt buv prodovzhennyam ideyi respubliki Ojrot proponuvalosya ob yednati teritoriyi rozselennya tyurkskih narodiv Altayu Cej proyekt buv vidomij pid nazvami Respublika Ojrot Tyurkska radyanska respublika ta Ojrotsko Hakaska respublika i buv pidtrimanij Narkomnacem odnak zabrakovanij sibirskimi bilshovikami Yak argumenti proti nogo navodilosya te sho teritoriyi rozselennya cih narodiv pogano pov yazani mizh soboyu sho bilshist v okruzi za odnim z proyektiv jogo kordoniv skladatimut rosiyani ta te sho ne mozhna porushuvati cilisnist ekonomichnih rajoniv zokrema Kuzbasu 1 chervnya 1922 roku Vserosijskim centralnim vikonavchim komitetom buv vidanij Dekret pro utvorennya avtonomnoyi oblasti Ojrotskogo narodu Sari Sep Konzachakov prodovzhiv domagatisya vklyuchennya do skladu Ojratskoyi AO odnak jogo propoziciyi ne buli zatverdzheni U 1926 roci buv utvorenij Div takozhBurhanizm Altajskij divizion Hakaskij nacionalnij ruh Derzhava Buryat Mongoliya Kalmickij vijskovij uryadDzherelaM V Belozyorova K ISTORII OBRAZOVANIYa OJROTSKOJ AVTONOMNOJ OBLASTI NAChALO 1920 h gg 16 travnya 2017 u Wayback Machine V V RUSANOV Nacionalnyj suverenitet i processy suverenizacii Gornogo Altaya 14 lipnya 2015 u Wayback Machine Rusanov Vitalij Viktorovich Puti nacionalnogo samoopredeleniya altajskogo naroda v pervoj chetverti XX veka 29 kvitnya 2017 u Wayback Machine A V Sushko PROCESSY SUVERENIZACII V SIBIRI FEVRAL 1917 1923 gg 10 lipnya 2015 u Wayback Machine A V Sushko Rol V I Anuchina v razvitii altajskogo nacionalizma v 1918 g 10 lipnya 2015 u Wayback Machine Ekeeva N M Istoriya obrazovaniya Ojrotskoj Gorno Altajskoj avtonomnoj oblasti 5 bereznya 2016 u Wayback Machine D A Mihajlov Nacionalnyj diskurs v Sibiri G I Gurkin i altajskij nacionalizm 12 chervnya 2015 u Wayback Machine Anatolij MURAVLYoV Gornyj Altaj v kanun revolyucij 1917 goda 9 travnya 2021 u Wayback Machine MURAVLYoV Anatolij Stepanovich Velikoe gosudarstvo Ojrot 20 travnya 2015 u Wayback Machine Aleksandr Sanovich Tadyzhekov STRANICY ISTORII Zvyozdnye chasy Sary Sepa Konzychakova 5 bereznya 2016 u Wayback Machine V Saprykov Flag i gerb Respubliki Altaj 11 lipnya 2015 u Wayback Machine V I Shishkin N S Modorov ALTAJSKOE NACIONALNOE DVIZhENIE nedostupne posilannya z lipnya 2019