Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Резолюція Ради Безпеки ООН 242 — резолюція Ради Безпеки ООН за підсумками Шестиденної війни. Була прийнята одноголосно Радою Безпеки ООН від 22 листопада 1967 року на 1382-му засіданні.
 | |
|---|---|
 Території, які перейшли під контроль Ізраїлю в результаті Шестиденної війни 1967 року | |
| Дата | 22 листопада 1967 |
| Засідання | 1382 |
| Код | S/RES/242 (Документ) |
| Предмет | Ситуація на Близькому Сході |
Результат голосування |
|
| Результат | Принята |
 Резолюція у Вікіджерелах | |
Суть Резолюції
У своїй Резолюції Рада Безпеки ООН зажадала виведення ізраїльських збройних сил з територій, окупованих під час конфлікту, закликав до негайного припинення всіх агресивних декларацій і всякого стану війни, до визнання суверенітету, територіальної цілісності та політичної незалежності усіх держав регіону, до визнання права кожного з цих держав жити в світі, маючи безпечні і визнані кордони, не піддаючись погрозам і насильству.
Текст резолюції
Резолюція РБ ООН № 242 (1967)Рада Безпеки ,
Прийнята одноголосно на 1382-му засіданні.
Висловлюючи своє триваюче занепокоєння з приводу серйозного положення на Близькому Сході,
Підкреслюючи неприпустимість придбання території шляхом війни і необхідність домагатися справедливого і міцного миру, при якому кожна держава в даному районі може жити в безпеці,
Підкреслюючи далі , що всі держави члени Організації Об'єднаних Націй, беручи Статут Організації Об'єднаних Націй, взяли на себе зобов'язання діяти відповідно до статті 2 Статуту,
1. стверджує , що виконання принципів Статуту вимагає встановлення справедливого і тривалого миру на Близькому Сході, який повинен включати застосування обох нижченаведених принципів:
i) виведення ізраїльських збройних сил з територій, окупованих під час недавнього конфлікту,
ii) припинення всіх претензій або станів війни та повагу і визнання суверенітету, територіальної цілісності і політичної незалежності кожної держави в даному районі і їх права жити в світі в безпечних і визнаних кордонах, не наражаючись загрозам силою або її застосування;
2. стверджує далі необхідність:
A ) забезпечення свободи судноплавства по міжнародних водних шляхах в даному районі;
B ) досягнення справедливого врегулювання проблеми біженців;
C ) забезпечення територіальної недоторканності і політичної незалежності кожної держави в даному районі за допомогою заходів, що включають встановлення нейтральних зон,
3. просить Генерального секретаря призначити Спеціального представника, який повинен виїхати на Близький Схід для встановлення і підтримання контактів із зацікавленими державами з метою сприяння досягненню угоди і підтримки зусиль, спрямованих на досягнення мирного і прийнятного врегулювання відповідно до положень і принципів цієї резолюції;
4. просить Генерального секретаря як можна швидше повідомити Раді Безпеки про хід зусиль Спеціального представника.—
Голосування
| За (15) | Утримались (0) | Проти (0) |
|---|---|---|
 Велика Британія
|
Тлумачення
Сьогодні, арабська позиція полягає в тому, що в резолюції міститься заклик до Ізраїлю піти зі всіх територій, окупованих ним у ході Шестиденної війни. Цей заклик висунутий в якості попередньої умови для початку мирних переговорів.
Незважаючи на це, Ізраїль і Йорданія уклали мирний договір згідно з яким Ізраїль залишився на Західному березі річки Йордан. Єгипет почав переговори з мирного врегулювання конфлікту, перш ніж Ізраїль вивів свої війська із Синайського півострова.
Ізраїль прийняв резолюцію, і трактує її як заклик до виведення з територій, в рамках мирних переговорів, включаючи повне дипломатичне визнання.
Масштаби виведення, на думку Ізраїлю, повинні бути визначені в результаті всебічних переговорів, які б привели до встановлення міцного миру, але не раніше, ніж араби почнуть виконувати свої зобов'язання відповідно до резолюції 242.
Прихильники «палестинської точки зору» зосередилися на фразі преамбули в якій підкреслюється «неприпустимість придбання території шляхом війни», і відзначають, що деякі, хоча й не робочі мови, переклади резолюції включають слова «з усіх територій». (Лише англійська та французька мови є в Секретаріаті ООН робочими мовами, а арабська, російська, іспанська та китайська мови є офіційними, але не робочими мовами).
Прихильники «ізраїльської позиції» зосереджують увагу на розпорядчій фразі, що вимагає «безпечних і визнаних кордонів», і відзначають, що в резолюції міститься заклик до виводу «з територій», а не «з усіх територій», вказуючи на відсутність у фразі «(i) Withdrawal of Israel armed forces from occupied territories in the recent conflict;» певного артикля «the» перед словом «territories». Вони також відзначають, що варіант резолюції з певним артиклем «the», запропонований арабськими країнами та їхніми союзниками, був відхилений, а сам артикль спеціально вилучено з остаточного проекту резолюції 242.
Як вказує заступник міністра закордонних справ Ізраїлю Даніель Аялон, навіть радянський представник в ООН Василь Кузнєцов, який боровся проти остаточного тексту резолюції, визнав, що резолюція дала Ізраїлю право «відвести свої війська тільки до тих позицій, які він вважатиме необхідними».
Виконання вимог резолюції
Спочатку, частина арабського світу відкинула резолюцію 242. Зав'язані в конфлікті арабські країни на саміті в Хартумі (Судан) (29.08.67 — 01.09.67) прийняли декларацію, що увійшла в історію як "Три « ні»:
- Ні — миру з Ізраїлем!
- Ні — визнання Ізраїлю!
- Ні — переговорів з Ізраїлем!
Відповідно, Ізраїль також не виконав ту частину резолюції яка закликала його вивести свої війська з територій, окупованих в ході конфлікту, на тій підставі, що питання про вихід може бути розглянуто лише у контексті загального врегулювання, якого стосується пункт розпорядчої частини резолюції, а саме:
«… повага і визнання суверенітету, територіальної цілісності та політичної незалежності кожної держави в даному районі і їх права жити в світі в безпечних і визнаних кордонах, не піддаючись погрозам силою або її застосування».
Невиконання Ізраїлем вимог резолюції сприяє також той факт, що рішення Ради безпеки ООН носить лише рекомендаційний характер, т. к. винесено з посиланням на Главу VI Статуту ООН «Мирне вирішення спорів». В Статті 36 цієї глави, пункт 1, визначається коло повноважень Ради Безпеки при діях з цієї статті:
«Рада Безпеки уповноважується на будь-якій стадії спору, має характер, зазначений в статті 33, або ситуації подібного ж характеру рекомендувати належну процедуру чи методи врегулювання».
Мирний договір між Ізраїлем і Єгиптом
У 1978 році президент США Джиммі Картер запросив Анвара Садата і Менахема Бегіна на саміт в Кемп-Девід, щоб обговорити з ними можливість остаточного мирного договору. Переговори проходили з 5 по 17 вересня 1978 року і закінчилися підписанням у Вашингтоні двох документів, озаглавлених «Принципи для підписання мирного договору між Єгиптом і Ізраїлем» і «Принципи миру на Близькому Сході»., в яких сторони зобов'язалися засновувати мирне врегулювання між Ізраїлем і всіма його сусідами на резолюції 242. 26 березня 1979 року Бегін і Садат підписали у Вашингтоні мирний договір між Ізраїлем і Єгиптом, що поклав край війні між двома державами і встановив між ними дипломатичні і економічні відносини. За умовами договору Ізраїль повністю повернув єгипетській Синайський півострів — близько 65000 кв. км, на яких були вже побудовані військові аеродроми, готелі та розпочато видобуток нафти. Синай в 10 разів перевищувала за площею Юдею і Самарію разом узяті, він являв собою 91 % території, зайнятої Ізраїлем у 1967 році.
Передача сектора Гази під контроль ПА
У 2005 році, в результаті «односторонього розмежування», проведеного прем'єр-міністром Аріелем Шароном, Ізраїль вивів війська з сектора Гази, ліквідувавши всі знаходилися там єврейські поселення, населення яких становило 8500 осіб. Також були зруйновані 4 поселення в північній частині Самарії. Контроль над сектором Газу прийняла Палестинська національна адміністрація.
Див. також
- Резолюція Ради Безпеки ООН
- Генеральна Асамблея ООН
- Рада Безпеки ООН
- Резолюція Ради Безпеки ООН 338
- Хартумська резолюція
Примітки
- (рос.)
- Государство Израиль. Израиль и арабский мир // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)(рос.)
- ТРОЯНСКИЙ КОНЬ ПО ИМЕНИ ООП
- Резолюция 242 — кто её должен выполнять?
- . .
- . Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 4 травня 2018.
- Resolution 242 Response from the Affected Parties
- Государство Израиль. Внешняя политика // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)(рос.)
- The Framework for Peace in the Middle East. Министерство Иностранных дел государства Израиль. Архів оригіналу за 30 березня 2012. Процитовано 25 липня 2010.
Посилання
- Резолюція Ради Безпеки ООН 242 на сайті Цифрової бібліотеки ООН
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rezolyuciya Radi Bezpeki OON 242 rezolyuciya Radi Bezpeki OON za pidsumkami Shestidennoyi vijni Bula prijnyata odnogolosno Radoyu Bezpeki OON vid 22 listopada 1967 roku na 1382 mu zasidanni Rezolyuciya Radi Bezpeki OON 242Teritoriyi yaki perejshli pid kontrol Izrayilyu v rezultati Shestidennoyi vijni 1967 rokuData 22 listopada 1967Zasidannya 1382Kod S RES 242 Dokument Predmet Situaciya na Blizkomu ShodiRezultat golosuvannya 15 za0 proti0 utrimalisyaRezultat PrinyataRezolyuciya u VikidzherelahSut RezolyuciyiU svoyij Rezolyuciyi Rada Bezpeki OON zazhadala vivedennya izrayilskih zbrojnih sil z teritorij okupovanih pid chas konfliktu zaklikav do negajnogo pripinennya vsih agresivnih deklaracij i vsyakogo stanu vijni do viznannya suverenitetu teritorialnoyi cilisnosti ta politichnoyi nezalezhnosti usih derzhav regionu do viznannya prava kozhnogo z cih derzhav zhiti v sviti mayuchi bezpechni i viznani kordoni ne piddayuchis pogrozam i nasilstvu Tekst rezolyuciyiRezolyuciya RB OON 242 1967 Rada Bezpeki Vislovlyuyuchi svoye trivayuche zanepokoyennya z privodu serjoznogo polozhennya na Blizkomu Shodi Pidkreslyuyuchi nepripustimist pridbannya teritoriyi shlyahom vijni i neobhidnist domagatisya spravedlivogo i micnogo miru pri yakomu kozhna derzhava v danomu rajoni mozhe zhiti v bezpeci Pidkreslyuyuchi dali sho vsi derzhavi chleni Organizaciyi Ob yednanih Nacij beruchi Statut Organizaciyi Ob yednanih Nacij vzyali na sebe zobov yazannya diyati vidpovidno do statti 2 Statutu 1 stverdzhuye sho vikonannya principiv Statutu vimagaye vstanovlennya spravedlivogo i trivalogo miru na Blizkomu Shodi yakij povinen vklyuchati zastosuvannya oboh nizhchenavedenih principiv i vivedennya izrayilskih zbrojnih sil z teritorij okupovanih pid chas nedavnogo konfliktu ii pripinennya vsih pretenzij abo staniv vijni ta povagu i viznannya suverenitetu teritorialnoyi cilisnosti i politichnoyi nezalezhnosti kozhnoyi derzhavi v danomu rajoni i yih prava zhiti v sviti v bezpechnih i viznanih kordonah ne narazhayuchis zagrozam siloyu abo yiyi zastosuvannya 2 stverdzhuye dali neobhidnist A zabezpechennya svobodi sudnoplavstva po mizhnarodnih vodnih shlyahah v danomu rajoni B dosyagnennya spravedlivogo vregulyuvannya problemi bizhenciv C zabezpechennya teritorialnoyi nedotorkannosti i politichnoyi nezalezhnosti kozhnoyi derzhavi v danomu rajoni za dopomogoyu zahodiv sho vklyuchayut vstanovlennya nejtralnih zon 3 prosit Generalnogo sekretarya priznachiti Specialnogo predstavnika yakij povinen viyihati na Blizkij Shid dlya vstanovlennya i pidtrimannya kontaktiv iz zacikavlenimi derzhavami z metoyu spriyannya dosyagnennyu ugodi i pidtrimki zusil spryamovanih na dosyagnennya mirnogo i prijnyatnogo vregulyuvannya vidpovidno do polozhen i principiv ciyeyi rezolyuciyi 4 prosit Generalnogo sekretarya yak mozhna shvidshe povidomiti Radi Bezpeki pro hid zusil Specialnogo predstavnika Prijnyata odnogolosno na 1382 mu zasidanni GolosuvannyaZa 15 Utrimalis 0 Proti 0 Velika Britaniya Respublika Kitaj SShA SRSR Franciya Argentina Braziliya Daniya Kanada Mali Nigeriya Narodna Respublika Bolgariya Indiya Efiopiya Yaponiya TlumachennyaSogodni arabska poziciya polyagaye v tomu sho v rezolyuciyi mistitsya zaklik do Izrayilyu piti zi vsih teritorij okupovanih nim u hodi Shestidennoyi vijni Cej zaklik visunutij v yakosti poperednoyi umovi dlya pochatku mirnih peregovoriv Nezvazhayuchi na ce Izrayil i Jordaniya uklali mirnij dogovir zgidno z yakim Izrayil zalishivsya na Zahidnomu berezi richki Jordan Yegipet pochav peregovori z mirnogo vregulyuvannya konfliktu persh nizh Izrayil viviv svoyi vijska iz Sinajskogo pivostrova Izrayil prijnyav rezolyuciyu i traktuye yiyi yak zaklik do vivedennya z teritorij v ramkah mirnih peregovoriv vklyuchayuchi povne diplomatichne viznannya Masshtabi vivedennya na dumku Izrayilyu povinni buti viznacheni v rezultati vsebichnih peregovoriv yaki b priveli do vstanovlennya micnogo miru ale ne ranishe nizh arabi pochnut vikonuvati svoyi zobov yazannya vidpovidno do rezolyuciyi 242 Prihilniki palestinskoyi tochki zoru zoseredilisya na frazi preambuli v yakij pidkreslyuyetsya nepripustimist pridbannya teritoriyi shlyahom vijni i vidznachayut sho deyaki hocha j ne robochi movi perekladi rezolyuciyi vklyuchayut slova z usih teritorij Lishe anglijska ta francuzka movi ye v Sekretariati OON robochimi movami a arabska rosijska ispanska ta kitajska movi ye oficijnimi ale ne robochimi movami Prihilniki izrayilskoyi poziciyi zoseredzhuyut uvagu na rozporyadchij frazi sho vimagaye bezpechnih i viznanih kordoniv i vidznachayut sho v rezolyuciyi mistitsya zaklik do vivodu z teritorij a ne z usih teritorij vkazuyuchi na vidsutnist u frazi i Withdrawal of Israel armed forces from occupied territories in the recent conflict pevnogo artiklya the pered slovom territories Voni takozh vidznachayut sho variant rezolyuciyi z pevnim artiklem the zaproponovanij arabskimi krayinami ta yihnimi soyuznikami buv vidhilenij a sam artikl specialno vilucheno z ostatochnogo proektu rezolyuciyi 242 Yak vkazuye zastupnik ministra zakordonnih sprav Izrayilyu Daniel Ayalon navit radyanskij predstavnik v OON Vasil Kuznyecov yakij borovsya proti ostatochnogo tekstu rezolyuciyi viznav sho rezolyuciya dala Izrayilyu pravo vidvesti svoyi vijska tilki do tih pozicij yaki vin vvazhatime neobhidnimi Vikonannya vimog rezolyuciyiSpochatku chastina arabskogo svitu vidkinula rezolyuciyu 242 Zav yazani v konflikti arabski krayini na samiti v Hartumi Sudan 29 08 67 01 09 67 prijnyali deklaraciyu sho uvijshla v istoriyu yak Tri ni Ni miru z Izrayilem Ni viznannya Izrayilyu Ni peregovoriv z Izrayilem Vidpovidno Izrayil takozh ne vikonav tu chastinu rezolyuciyi yaka zaklikala jogo vivesti svoyi vijska z teritorij okupovanih v hodi konfliktu na tij pidstavi sho pitannya pro vihid mozhe buti rozglyanuto lishe u konteksti zagalnogo vregulyuvannya yakogo stosuyetsya punkt rozporyadchoyi chastini rezolyuciyi a same povaga i viznannya suverenitetu teritorialnoyi cilisnosti ta politichnoyi nezalezhnosti kozhnoyi derzhavi v danomu rajoni i yih prava zhiti v sviti v bezpechnih i viznanih kordonah ne piddayuchis pogrozam siloyu abo yiyi zastosuvannya Nevikonannya Izrayilem vimog rezolyuciyi spriyaye takozh toj fakt sho rishennya Radi bezpeki OON nosit lishe rekomendacijnij harakter t k vineseno z posilannyam na Glavu VI Statutu OON Mirne virishennya sporiv V Statti 36 ciyeyi glavi punkt 1 viznachayetsya kolo povnovazhen Radi Bezpeki pri diyah z ciyeyi statti Rada Bezpeki upovnovazhuyetsya na bud yakij stadiyi sporu maye harakter zaznachenij v statti 33 abo situaciyi podibnogo zh harakteru rekomenduvati nalezhnu proceduru chi metodi vregulyuvannya Mirnij dogovir mizh Izrayilem i Yegiptom U 1978 roci prezident SShA Dzhimmi Karter zaprosiv Anvara Sadata i Menahema Begina na samit v Kemp Devid shob obgovoriti z nimi mozhlivist ostatochnogo mirnogo dogovoru Peregovori prohodili z 5 po 17 veresnya 1978 roku i zakinchilisya pidpisannyam u Vashingtoni dvoh dokumentiv ozaglavlenih Principi dlya pidpisannya mirnogo dogovoru mizh Yegiptom i Izrayilem i Principi miru na Blizkomu Shodi v yakih storoni zobov yazalisya zasnovuvati mirne vregulyuvannya mizh Izrayilem i vsima jogo susidami na rezolyuciyi 242 26 bereznya 1979 roku Begin i Sadat pidpisali u Vashingtoni mirnij dogovir mizh Izrayilem i Yegiptom sho poklav kraj vijni mizh dvoma derzhavami i vstanoviv mizh nimi diplomatichni i ekonomichni vidnosini Za umovami dogovoru Izrayil povnistyu povernuv yegipetskij Sinajskij pivostriv blizko 65000 kv km na yakih buli vzhe pobudovani vijskovi aerodromi goteli ta rozpochato vidobutok nafti Sinaj v 10 raziv perevishuvala za plosheyu Yudeyu i Samariyu razom uzyati vin yavlyav soboyu 91 teritoriyi zajnyatoyi Izrayilem u 1967 roci Peredacha sektora Gazi pid kontrol PA U 2005 roci v rezultati odnostoronogo rozmezhuvannya provedenogo prem yer ministrom Arielem Sharonom Izrayil viviv vijska z sektora Gazi likviduvavshi vsi znahodilisya tam yevrejski poselennya naselennya yakih stanovilo 8500 osib Takozh buli zrujnovani 4 poselennya v pivnichnij chastini Samariyi Kontrol nad sektorom Gazu prijnyala Palestinska nacionalna administraciya Div takozhRezolyuciya Radi Bezpeki OON Generalna Asambleya OON Rada Bezpeki OON Rezolyuciya Radi Bezpeki OON 338 Hartumska rezolyuciyaPrimitki ros Gosudarstvo Izrail Izrail i arabskij mir Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros ros TROYaNSKIJ KON PO IMENI OOP Rezolyuciya 242 kto eyo dolzhen vypolnyat Arhiv originalu za 26 sichnya 2020 Procitovano 4 travnya 2018 Resolution 242 Response from the Affected Parties Gosudarstvo Izrail Vneshnyaya politika Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros ros The Framework for Peace in the Middle East Ministerstvo Inostrannyh del gosudarstva Izrail Arhiv originalu za 30 bereznya 2012 Procitovano 25 lipnya 2010 PosilannyaRezolyuciya Radi Bezpeki OON 242 na sajti Cifrovoyi biblioteki OON