Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Революція в Королівстві Польському 1905—1907 років — сукупність подій, пов'язаних з революційною діяльністю, що відбувалися на території колишнього польського царства в період від 1905 року по 1907 роки.
| Революція в Королівстві Польському 1905-1907 років | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Козаки на вулиці Варшави 1905. Картина авторства Станіслава Масловського | |||||||||||
| |||||||||||
| Сторони | |||||||||||
 Російська імперіяРосійська імператорська армія Охоронні відділення |  Польська соціалістична партія Соціал-демократія Королівства Польського і Литви Бунд | ||||||||||
| Лідери | |||||||||||
 Микола II Вітте Сергій Юлійович | не було чітко виражених всенародних керівників | ||||||||||
Передумови
Загострення ситуації у промисловій сфері, що розпочалося ще з 1904 року в результаті погіршення умов праці та на фоні інформації про низку компрометуючих невдач Російської імперії на полях битв під час російсько-японської війни. Найбільша організація соціалістична на польських землях, Польська соціалістична партія, передбачаючи революційні події, ще в травні 1904 року створила свою . В той час в Парижі представники польського робітничого руху проводили переговори з партією ессерів також латвійськими та грузинськими націоналістами про можливість проведення всеросійського повстання. Друга, трохи менша за кількістю прихильників робітнича партія, Соціал-демократія Королівства Польського і Литви мала тісні зв'язки та користалася порадами меншовиків та більшовиків. Ессери та партія Бунд активніше діяли та посилювали свій вплив на заході країни. На початку 1904 року Юзеф Пілсудський зустрівся з японським амбасадором, намагаючись переконати його підтримати антицарське повстання та створити в Японії польський легіон.
28 вересня 1904 року в Білостоці поліція розігнала демонстрацію, яку проводила польська соціалістична партія. Жандарми напали на демонстрантів, спробували конфіскувати червоний прапор на якому було написано «PPS: Precz z wojną i caratem! Niech żyje wolny polski lud!». У відповідь на цю дію, бойовики PPS почали стріляти з револьверів. В результаті цього всього багато сотень людей було заарештовано, а шестеро людей померло. 13 листопада 1904 року подібна маніфестація була розігнана на . Ситуація досягла критичного моменту в результаті інформації про «криваву неділю» в Санкт-Петербурзі 22 січня 1905 року, що сталою причиною падіння авторитету царської влади Миколи II та вибуху страйків на території всієї російської імперії. Упродовж усього 1905 року страйки набули масового характеру та відбувалися на численних промислових заводах на території всієї російської імперії. На території Польщі координаторами страйків стали Польська соціалістична партія і партія Соціал-демократія Королівства Польського і Литви(SDKPiL). В січні місяці в селі Піляшкув, що знаходиться біля міста Лович вчителі початкових шкіл таємно зібралися та прийняли постанову про негайне запровадження викладання польською мовою у сільських школах, яку вони почали викладати, незважаючи на репресії, які проводила російська влада.
Вимоги
Економічні вимоги революціонерів були подібними до загальноросійських, зокрема вирішення аграрного питання, збільшення заробітної платні та покращення умов праці. Політичні вимоги стосувалися надання робітникам рівних політичних прав як привілейованими верствами, зокрема права на участь в виборах. Актуальними були й питання зняття заборони на спілкування польською мовою, дозволу викладати на ній в навчальних закладах та популярними були гасла про незалежність..
Перебіг Подій
28 січня PPS та SDKPiL організували страйк, в якому взяли участь понад 400 тисяч працівників. Безпосередньою реакцією на події «кривавої неділі», був всезагальний шкільний страйк, який тривав понад три роки. За час від 1905 року до 1906 року в королівстві відбулося понад 6991 страйків, в яких взяло участь понад 1,3 мільйонів працівників. Виступи робітників неодноразово засуджувалися, лодзька Gazeta Polska закликала задушити соціалістичну анархію, в той час як кількість політичних вбивств досягнуло цифри в 40–50 людей в тиждень. Противники польського правого націоналіста Роман Дмовського вважали, що він уклав таємну угоду з царським урядом з метою придушення страйків. Діяльність його партії народної демократії критикувалась, оскільки під час революції займалася розпалюванням ненависті поляків до євреїв, попри апеляції Польської Соціалістичної партії спільно боротися проти царизму, незважаючи на національність чи віросповідання, але ці заклики залишались без уваги. З метою відвернення уваги від виступів працівників, в Біломустоці 15 серпня 1905 царські війська та антисеміти організували .
У відповідь на репресії загострилися сутички між Бойовою організацією ППС і царськими силами. Бойовики планували замахи на оберполіцмейстра Нолкена та генерала Новосілцова. Революціонери також вели підпільну війну проти мережі царських агентів, що проникали в польські політичні організації.
Кривава середа
Кривава середа (польськ. Krwawa Środa) — це події, що відбулася 15 серпня 1906 року в Королівстві Польща. Бойова організація Польської соціалістичної партії (OB PPS) здійснила серію нападів на російських чиновників, насамперед на поліцейських та їх інформаторів. Ця акція є однією з найбільших акцій в історії OB PPS. Головною метою OB PPS було зупинити репресії які продовжувалися по відношенню до робітників від початку революції, а також демонстрація своєї здатності боротися на рівних російському уряду. Було організовано серію терористичних атак насамперед проти поліцейських, виконання акції почалось 15 серпня 1906 року. Загалом відбулось майже 100 інцидентів, про атаки повідомили за різними підрахунками 18, 19 чи 20 міст та селищ. Також суттєво різними були повідомлення, щодо загиблих. Зокрема були дані про 80, 70, 51,29 чи 19 випадків які закінчились смертю російських можновладців (здебільшого поліцейських) та їх інформаторів, а також про 4 чи 69 поранених. Тільки у Варшаві, офіційні ресурси повідомляли, що відбулися «більше 100 інцидентів», не офіційно 50 російських поліцейських було вбито та 100 поранено, також поширеною була інформацією про 200 випадків. Група бойовиків на чолі з Генриком Бароном атакувала поліцейські офіси та брала участь в боях з козаками в Варшаві. Ці акції призвели до паніки в російському гарнізоні, поширились підозри у непідкорені владі гарнізону та відступу деяких військових частин з міста. Акції мали місце у всій Польщі, яка була окупована росіянами.
Через три дні, 18 серпня 1906 року, OB PPS здійснили ще одну свою знамениту акцію. Відома активістка жінка член цієї організації Ванда Крахельська-Філіпович зробила спробу вбити генерал губернатора Варшави, . Проте єдності, щодо потреби здійснення даної операції не було, особливо проти неї виступав Юзеф Пілсудський. Більше того інші керівники протестів такі як партія Соціал-демократія Королівства Польського і Литви та Бунд також критикували цю акцію. Російською реакцією стала нова хвиля арештів та переслідування проти активістів.
.
Варшава
В Варшаві в січні 1905 року під час протистояння демонстрантів та військових померло близько 100 людей. Першотравнева демонстрація, яка відбулася втому ж році в Варшаві закінчилася смертю 37 людей. Громадськість була шокована екзекуцією вчиненою над 19-літнім , бойовика OB PPS i героя битви, яка велася з царськими військами на площі Гжибовського. 1 травня хода з приводу Свята Праці була розігнана, померло в ході цих подій 37 осіб.
Лодзь
У Лодзі страйк текстильників перетворився на дводенне зіткнення противоборчих сторін (22–24 червня), в результаті яких померло близько 1000 осіб та залишилось поранених близько двох тисяч осіб. В боях під час повстання тільки за перший тиждень померло 55 поляків, 79 євреїв i 17 німців. Заспокоєнням страйкуючих керував генерал Шаттлворт, а цар запровадив воєнний стан.
Сосновець
1 лютого 1905 в місті Сосновець вибухнули страйки на фабриці Fitzner i Gamper, а згодом на . 9 лютого 1905 перед в Сосновці російські солдати відкрили вогонь по маніфестації працівників в результаті чого померло 40 демонстрантів та отримало порання близько 150 осіб.
Домброва-Гурнича
Під впливом, які відбулися в Сосновці в місті Домброва-Гурнича розпочалися страйки та демонстрації, в яких брали участь працівники KWK Koszelew, , також учні реальної школи та школи гірничої. Внаслідок заворушень загинула одна людина. Страйки відбулися після цього, в KWK Mortimer що мали місце в липні, вдалось зупинити локаутом.
Островець
В Острівці було оголошення 27 грудня про створення . Промисловці та влада на місцях, окремі представники католицької церкви та члени партії народних демократів співпрацювали у придушенні робітничих заворушень із царським режимом.
Ченстохова
8 лютого 1905 року вибухнув страйк на заводі з переплавлення металу в місті Ченстохові. Одразу до цього страйку приєдналися фабрики «Częstochowianka», «Warta», бавовняно-прядильна фабрика Mottów, завод «Stradom», бавовняна прядильня Peltzerów, фабрика імені Brassa та завод з виробництва кислоти Zachsa.
Радом
31 січня 1905 року в місті Радом 1500 робітників узяло участь у маніфестації. 3 лютого російські солдати відкрили вогонь по демонстрантах та вбили 14 людей та поранили 50 людей, під час демонстрації, яка відбувалася 24 грудня 1905 року охороняючи прапор PPS помер демонстрант .
Каменна
4 лютого 1905 в місті Каменній (сьогодні Скаржисько-Каменна) відбулася маніфестація робітників, по яких відкрили вогонь російські солдати, у зв'язку з чим померло від 24 до 32 осіб, а ткож 40–100 осіб отримало поранення. Більше того, у містечку відбулися два великі залізничні страйки (25 лютого до 17 листопада 1905 i від 26 грудня 1905 до приблизно початку січня 1906 року).
Кельці
3 лютого 1905 провела молодь кельцких гімназій: та жіночої. 3 липня 1905 року, на Петроввській вулиці, відбулися сутички Бойової організації PPS з російською імператорською армією та поліцією; поранення отримали чотири людини, серед яких двоє мали єврейське походження. В результаті відродження політичного життя в Польському королівстві та лібералізації цензури в Кельцях в 1906 році був створений щотижневий прогресивно-демократичний журнал .
Наслідки
Революція принесла із собою декілька позитивних змін на польську землю. З'явилася можливість створити польські установи та громадські організації: польські приватні школи (якраз тоді була створена ), кооперативний рух (між іншими ); зменшилася цензура, була введена свобода віросповідання та дозволено використання офіційно польської мови в повітових управліннях. Непрямим ефектом революції 1905 року був також поділ в польському соціалістичному русі пов'язаним з різницею в пріоритетах. Незалежність Польщі в першу чергу була пріоритетом для людей більш старшого віку, а права робітників в першу чергу — для молодших активістів. Як наслідок Польська соціалістична партія розкололася на (Юзеф Пілсудський), головною метою якою було перед всім вибороти незалежність, а також на (Фелікс Кон), головною метою якої перед всім була боротьба за робітничі. Досвід революційної діяльності бойової організації PPS був використаний для створення у 1908 році у Львові .
Під натиском революціонерів цар пішов на поступки. В квітні 1905 року вступив у дію закон про вільне віросповідання, що сприяло припиненню репресій проти греко-католицької меншини. У польських школах заняття почались знову вестись польською мовою, було легалізовано робітничі зв'язки. Царський маніфест проголошував впровадження конституції, а також скликання парламенту. Однак конституційні зміни були частинами скасовані в період з 1906 по 1907 рік. Поляків у державній думі, яка була позбавлена реальної влади, представляли тільки націонал-демократи. Частина досягнень, які отримали робітники в економічній сфері були відмінені..
Галерея
-
![image]()
Заклик до народу виданий 16 серпня 1906 року Польською соціалістичною партію після так званої -
![image]()
була виконана -
![image]()
Бойовики польської бойових організації PPS -
![image]()
в місті Лодзь встановлений на честь пам'яті подій 1905 року -
![image]()
Таблиця встановлена в місті Островець-Свентокшиський встановлений на честь пам'яті подій 1905 року -
![image]()
Вулична демонстрація 1905 року. Малюнок Владислава Скочиляса -
![image]()
Лодзький мурал створений на честь 1905 року. Автор: Takie Pany
Посилання
- Strona o Rewolucji 1905 roku
- Норман Дейвіс: Boże Igrzyska Znak, Kraków, str. 839—840.
- Миллер, Хренов, 1955 та Москва, с. 472—473., Москва.
- Norman Davies: Boże Igrzyska Znak, Kraków, стор 843.
- Norman Davies: Boże Igrzysko Znak, Kraków, str. 841.
- Norman Davies: Boże Igrzysko Znak, Kraków, str. 840.
- назва= Janusz Wojtasik (1987),https://books.google.com.ua/books?id=YlFJAAAAIAAJ&redir_esc=y
- Davies, Norman (24 лютого 2005). God's Playground A History of Poland: Volume II: 1795 to the Present. OUP Oxford. Процитовано 6 червня 2021.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () (англ.) - http://przeglad-socjalistyczny.pl/wielcy-socjalici/33-jozef-anastazy-montwi-mirecki.html
- Jędrzejewicz, Wacław (1982). Piłsudski, a Life for Poland. Hippocrene Books. Процитовано 6 червня 2021.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () (англ.) - https://books.google.com.ua/booksid=0tYVKUsnw9IC&pg=PA81&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false[недоступне посилання]
- http://www.cultus.nazwa.pl/public/obrazy/Warszawski_ruch_spolecznikowski.pdf
- : Skarżysko w okresie niewoli narodowej i I wojny światowej, w: Dzieje Skarżyska-Kamiennej. Monografia z okazji 90-lecia nadania praw miejskich, pod red. K. Zemeły i P. Kardysia, Skarżysko-Kamienna 2013, стор 178—179.
- : Rewolucja lat 1905—1907. Kielce w przededniu I wojny światowej (1907—1914), w: , Adam Massalski: Historia Kielc do 1945 roku, zdj. K. Pęczalski, Kielce 2000, s. 272.
- Norman Davies: Boże Igrzysko Znak, Kraków, стор 842.
- Rewolucja 1905. Przewodnik Krytyki Politycznej. Warszawa: Wydawnictwo Krytyki Politycznej, 2013, s. 132. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Revolyuciya v Korolivstvi Polskomu 1905 1907 rokiv sukupnist podij pov yazanih z revolyucijnoyu diyalnistyu sho vidbuvalisya na teritoriyi kolishnogo polskogo carstva v period vid 1905 roku po 1907 roki Revolyuciya v Korolivstvi Polskomu 1905 1907 rokiv Kozaki na vulici Varshavi 1905 Kartina avtorstva Stanislava Maslovskogo Data 1905 1907 Misce Polsha Privid tyazhke stanovishe robitnikiv zagalna revolyuciya v usij Rosijskij imperiyi Rezultat Neveliki postupki Rosijskogo uryadu porazka revolyuciyi Teritorialni zmini vidsutni Storoni Rosijska imperiya Rosijska imperatorska armiya Ohoronni viddilennya Polska socialistichna partiya Social demokratiya Korolivstva Polskogo i Litvi Bund Lideri Mikola II Vitte Sergij Yulijovich ne bulo chitko virazhenih vsenarodnih kerivnikiv Karta administrativnogo podilu Korolivstva Polskogo 1907PeredumoviZagostrennya situaciyi u promislovij sferi sho rozpochalosya she z 1904 roku v rezultati pogirshennya umov praci ta na foni informaciyi pro nizku komprometuyuchih nevdach Rosijskoyi imperiyi na polyah bitv pid chas rosijsko yaponskoyi vijni Najbilsha organizaciya socialistichna na polskih zemlyah Polska socialistichna partiya peredbachayuchi revolyucijni podiyi she v travni 1904 roku stvorila svoyu V toj chas v Parizhi predstavniki polskogo robitnichogo ruhu provodili peregovori z partiyeyu esseriv takozh latvijskimi ta gruzinskimi nacionalistami pro mozhlivist provedennya vserosijskogo povstannya Druga trohi mensha za kilkistyu prihilnikiv robitnicha partiya Social demokratiya Korolivstva Polskogo i Litvi mala tisni zv yazki ta koristalasya poradami menshovikiv ta bilshovikiv Esseri ta partiya Bund aktivnishe diyali ta posilyuvali svij vpliv na zahodi krayini Na pochatku 1904 roku Yuzef Pilsudskij zustrivsya z yaponskim ambasadorom namagayuchis perekonati jogo pidtrimati anticarske povstannya ta stvoriti v Yaponiyi polskij legion Yuzef Pilsudskij 1904 rik pered vizitom do Yaponiyi 28 veresnya 1904 roku v Bilostoci policiya rozignala demonstraciyu yaku provodila polska socialistichna partiya Zhandarmi napali na demonstrantiv sprobuvali konfiskuvati chervonij prapor na yakomu bulo napisano PPS Precz z wojna i caratem Niech zyje wolny polski lud U vidpovid na cyu diyu bojoviki PPS pochali strilyati z revolveriv V rezultati cogo vsogo bagato soten lyudej bulo zaareshtovano a shestero lyudej pomerlo 13 listopada 1904 roku podibna manifestaciya bula rozignana na Situaciya dosyagla kritichnogo momentu v rezultati informaciyi pro krivavu nedilyu v Sankt Peterburzi 22 sichnya 1905 roku sho staloyu prichinoyu padinnya avtoritetu carskoyi vladi Mikoli II ta vibuhu strajkiv na teritoriyi vsiyeyi rosijskoyi imperiyi Uprodovzh usogo 1905 roku strajki nabuli masovogo harakteru ta vidbuvalisya na chislennih promislovih zavodah na teritoriyi vsiyeyi rosijskoyi imperiyi Na teritoriyi Polshi koordinatorami strajkiv stali Polska socialistichna partiya i partiya Social demokratiya Korolivstva Polskogo i Litvi SDKPiL V sichni misyaci v seli Pilyashkuv sho znahoditsya bilya mista Lovich vchiteli pochatkovih shkil tayemno zibralisya ta prijnyali postanovu pro negajne zaprovadzhennya vikladannya polskoyu movoyu u silskih shkolah yaku voni pochali vikladati nezvazhayuchi na represiyi yaki provodila rosijska vlada Vimogi Ekonomichni vimogi revolyucioneriv buli podibnimi do zagalnorosijskih zokrema virishennya agrarnogo pitannya zbilshennya zarobitnoyi platni ta pokrashennya umov praci Politichni vimogi stosuvalisya nadannya robitnikam rivnih politichnih prav yak privilejovanimi verstvami zokrema prava na uchast v viborah Aktualnimi buli j pitannya znyattya zaboroni na spilkuvannya polskoyu movoyu dozvolu vikladati na nij v navchalnih zakladah ta populyarnimi buli gasla pro nezalezhnist Perebig Podij28 sichnya PPS ta SDKPiL organizuvali strajk v yakomu vzyali uchast ponad 400 tisyach pracivnikiv Bezposerednoyu reakciyeyu na podiyi krivavoyi nedili buv vsezagalnij shkilnij strajk yakij trivav ponad tri roki Za chas vid 1905 roku do 1906 roku v korolivstvi vidbulosya ponad 6991 strajkiv v yakih vzyalo uchast ponad 1 3 miljoniv pracivnikiv Vistupi robitnikiv neodnorazovo zasudzhuvalisya lodzka Gazeta Polska zaklikala zadushiti socialistichnu anarhiyu v toj chas yak kilkist politichnih vbivstv dosyagnulo cifri v 40 50 lyudej v tizhden Protivniki polskogo pravogo nacionalista Roman Dmovskogo vvazhali sho vin uklav tayemnu ugodu z carskim uryadom z metoyu pridushennya strajkiv Diyalnist jogo partiyi narodnoyi demokratiyi kritikuvalas oskilki pid chas revolyuciyi zajmalasya rozpalyuvannyam nenavisti polyakiv do yevreyiv popri apelyaciyi Polskoyi Socialistichnoyi partiyi spilno borotisya proti carizmu nezvazhayuchi na nacionalnist chi virospovidannya ale ci zakliki zalishalis bez uvagi Z metoyu vidvernennya uvagi vid vistupiv pracivnikiv v Bilomustoci 15 serpnya 1905 carski vijska ta antisemiti organizuvali U vidpovid na represiyi zagostrilisya sutichki mizh Bojovoyu organizaciyeyu PPS i carskimi silami Bojoviki planuvali zamahi na oberpolicmejstra Nolkena ta generala Novosilcova Revolyucioneri takozh veli pidpilnu vijnu proti merezhi carskih agentiv sho pronikali v polski politichni organizaciyi Zhertvi pogromu v Bilomustoci Krivava sereda Krivava sereda polsk Krwawa Sroda ce podiyi sho vidbulasya 15 serpnya 1906 roku v Korolivstvi Polsha Bojova organizaciya Polskoyi socialistichnoyi partiyi OB PPS zdijsnila seriyu napadiv na rosijskih chinovnikiv nasampered na policejskih ta yih informatoriv Cya akciya ye odniyeyu z najbilshih akcij v istoriyi OB PPS Golovnoyu metoyu OB PPS bulo zupiniti represiyi yaki prodovzhuvalisya po vidnoshennyu do robitnikiv vid pochatku revolyuciyi a takozh demonstraciya svoyeyi zdatnosti borotisya na rivnih rosijskomu uryadu Bulo organizovano seriyu teroristichnih atak nasampered proti policejskih vikonannya akciyi pochalos 15 serpnya 1906 roku Zagalom vidbulos majzhe 100 incidentiv pro ataki povidomili za riznimi pidrahunkami 18 19 chi 20 mist ta selish Takozh suttyevo riznimi buli povidomlennya shodo zagiblih Zokrema buli dani pro 80 70 51 29 chi 19 vipadkiv yaki zakinchilis smertyu rosijskih mozhnovladciv zdebilshogo policejskih ta yih informatoriv a takozh pro 4 chi 69 poranenih Tilki u Varshavi oficijni resursi povidomlyali sho vidbulisya bilshe 100 incidentiv ne oficijno 50 rosijskih policejskih bulo vbito ta 100 poraneno takozh poshirenoyu bula informaciyeyu pro 200 vipadkiv Grupa bojovikiv na choli z Genrikom Baronom atakuvala policejski ofisi ta brala uchast v boyah z kozakami v Varshavi Ci akciyi prizveli do paniki v rosijskomu garnizoni poshirilis pidozri u nepidkoreni vladi garnizonu ta vidstupu deyakih vijskovih chastin z mista Akciyi mali misce u vsij Polshi yaka bula okupovana rosiyanami Cherez tri dni 18 serpnya 1906 roku OB PPS zdijsnili she odnu svoyu znamenitu akciyu Vidoma aktivistka zhinka chlen ciyeyi organizaciyi Vanda Krahelska Filipovich zrobila sprobu vbiti general gubernatora Varshavi Prote yednosti shodo potrebi zdijsnennya danoyi operaciyi ne bulo osoblivo proti neyi vistupav Yuzef Pilsudskij Bilshe togo inshi kerivniki protestiv taki yak partiya Social demokratiya Korolivstva Polskogo i Litvi ta Bund takozh kritikuvali cyu akciyu Rosijskoyu reakciyeyu stala nova hvilya areshtiv ta peresliduvannya proti aktivistiv Vulicya v Varshavi pislya privedennya v diyu bombi bojovikami PSP Varshava V Varshavi v sichni 1905 roku pid chas protistoyannya demonstrantiv ta vijskovih pomerlo blizko 100 lyudej Pershotravneva demonstraciya yaka vidbulasya vtomu zh roci v Varshavi zakinchilasya smertyu 37 lyudej Gromadskist bula shokovana ekzekuciyeyu vchinenoyu nad 19 litnim bojovika OB PPS i geroya bitvi yaka velasya z carskimi vijskami na ploshi Gzhibovskogo 1 travnya hoda z privodu Svyata Praci bula rozignana pomerlo v hodi cih podij 37 osib Stefan Okrzheya pered 1905 Lodz U Lodzi strajk tekstilnikiv peretvorivsya na dvodenne zitknennya protivoborchih storin 22 24 chervnya v rezultati yakih pomerlo blizko 1000 osib ta zalishilos poranenih blizko dvoh tisyach osib V boyah pid chas povstannya tilki za pershij tizhden pomerlo 55 polyakiv 79 yevreyiv i 17 nimciv Zaspokoyennyam strajkuyuchih keruvav general Shattlvort a car zaprovadiv voyennij stan Sosnovec 1 lyutogo 1905 v misti Sosnovec vibuhnuli strajki na fabrici Fitzner i Gamper a zgodom na 9 lyutogo 1905 pered v Sosnovci rosijski soldati vidkrili vogon po manifestaciyi pracivnikiv v rezultati chogo pomerlo 40 demonstrantiv ta otrimalo porannya blizko 150 osib Dombrova Gurnicha Pid vplivom yaki vidbulisya v Sosnovci v misti Dombrova Gurnicha rozpochalisya strajki ta demonstraciyi v yakih brali uchast pracivniki KWK Koszelew takozh uchni realnoyi shkoli ta shkoli girnichoyi Vnaslidok zavorushen zaginula odna lyudina Strajki vidbulisya pislya cogo v KWK Mortimer sho mali misce v lipni vdalos zupiniti lokautom Guta bankova v 1910 roci Ostrovec V Ostrivci bulo ogoloshennya 27 grudnya pro stvorennya Promislovci ta vlada na miscyah okremi predstavniki katolickoyi cerkvi ta chleni partiyi narodnih demokrativ spivpracyuvali u pridushenni robitnichih zavorushen iz carskim rezhimom Chenstohova 8 lyutogo 1905 roku vibuhnuv strajk na zavodi z pereplavlennya metalu v misti Chenstohovi Odrazu do cogo strajku priyednalisya fabriki Czestochowianka Warta bavovnyano pryadilna fabrika Mottow zavod Stradom bavovnyana pryadilnya Peltzerow fabrika imeni Brassa ta zavod z virobnictva kisloti Zachsa Radom 31 sichnya 1905 roku v misti Radom 1500 robitnikiv uzyalo uchast u manifestaciyi 3 lyutogo rosijski soldati vidkrili vogon po demonstrantah ta vbili 14 lyudej ta poranili 50 lyudej pid chas demonstraciyi yaka vidbuvalasya 24 grudnya 1905 roku ohoronyayuchi prapor PPS pomer demonstrant Kamenna 4 lyutogo 1905 v misti Kamennij sogodni Skarzhisko Kamenna vidbulasya manifestaciya robitnikiv po yakih vidkrili vogon rosijski soldati u zv yazku z chim pomerlo vid 24 do 32 osib a tkozh 40 100 osib otrimalo poranennya Bilshe togo u mistechku vidbulisya dva veliki zaliznichni strajki 25 lyutogo do 17 listopada 1905 i vid 26 grudnya 1905 do priblizno pochatku sichnya 1906 roku Kelci 3 lyutogo 1905 provela molod kelckih gimnazij ta zhinochoyi 3 lipnya 1905 roku na Petrovvskij vulici vidbulisya sutichki Bojovoyi organizaciyi PPS z rosijskoyu imperatorskoyu armiyeyu ta policiyeyu poranennya otrimali chotiri lyudini sered yakih dvoye mali yevrejske pohodzhennya V rezultati vidrodzhennya politichnogo zhittya v Polskomu korolivstvi ta liberalizaciyi cenzuri v Kelcyah v 1906 roci buv stvorenij shotizhnevij progresivno demokratichnij zhurnal NaslidkiRevolyuciya prinesla iz soboyu dekilka pozitivnih zmin na polsku zemlyu Z yavilasya mozhlivist stvoriti polski ustanovi ta gromadski organizaciyi polski privatni shkoli yakraz todi bula stvorena kooperativnij ruh mizh inshimi zmenshilasya cenzura bula vvedena svoboda virospovidannya ta dozvoleno vikoristannya oficijno polskoyi movi v povitovih upravlinnyah Nepryamim efektom revolyuciyi 1905 roku buv takozh podil v polskomu socialistichnomu rusi pov yazanim z rizniceyu v prioritetah Nezalezhnist Polshi v pershu chergu bula prioritetom dlya lyudej bilsh starshogo viku a prava robitnikiv v pershu chergu dlya molodshih aktivistiv Yak naslidok Polska socialistichna partiya rozkololasya na Yuzef Pilsudskij golovnoyu metoyu yakoyu bulo pered vsim viboroti nezalezhnist a takozh na Feliks Kon golovnoyu metoyu yakoyi pered vsim bula borotba za robitnichi Dosvid revolyucijnoyi diyalnosti bojovoyi organizaciyi PPS buv vikoristanij dlya stvorennya u 1908 roci u Lvovi Pid natiskom revolyucioneriv car pishov na postupki V kvitni 1905 roku vstupiv u diyu zakon pro vilne virospovidannya sho spriyalo pripinennyu represij proti greko katolickoyi menshini U polskih shkolah zanyattya pochalis znovu vestis polskoyu movoyu bulo legalizovano robitnichi zv yazki Carskij manifest progoloshuvav vprovadzhennya konstituciyi a takozh sklikannya parlamentu Odnak konstitucijni zmini buli chastinami skasovani v period z 1906 po 1907 rik Polyakiv u derzhavnij dumi yaka bula pozbavlena realnoyi vladi predstavlyali tilki nacional demokrati Chastina dosyagnen yaki otrimali robitniki v ekonomichnij sferi buli vidmineni GalereyaZaklik do narodu vidanij 16 serpnya 1906 roku Polskoyu socialistichnoyu partiyu pislya tak zvanoyi bula vikonana Bojoviki polskoyi bojovih organizaciyi PPS v misti Lodz vstanovlenij na chest pam yati podij 1905 roku Tablicya vstanovlena v misti Ostrovec Sventokshiskij vstanovlenij na chest pam yati podij 1905 roku Vulichna demonstraciya 1905 roku Malyunok Vladislava Skochilyasa Lodzkij mural stvorenij na chest 1905 roku Avtor Takie PanyPosilannyaStrona o Rewolucji 1905 roku Norman Dejvis Boze Igrzyska Znak Krakow str 839 840 Miller Hrenov 1955 ta Moskva s 472 473 Moskva Norman Davies Boze Igrzyska Znak Krakow stor 843 Norman Davies Boze Igrzysko Znak Krakow str 841 Norman Davies Boze Igrzysko Znak Krakow str 840 nazva Janusz Wojtasik 1987 https books google com ua books id YlFJAAAAIAAJ amp redir esc y Davies Norman 24 lyutogo 2005 God s Playground A History of Poland Volume II 1795 to the Present OUP Oxford Procitovano 6 chervnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya angl http przeglad socjalistyczny pl wielcy socjalici 33 jozef anastazy montwi mirecki html Jedrzejewicz Waclaw 1982 Pilsudski a Life for Poland Hippocrene Books Procitovano 6 chervnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya angl https books google com ua booksid 0tYVKUsnw9IC amp pg PA81 amp redir esc y v onepage amp q amp f false nedostupne posilannya http www cultus nazwa pl public obrazy Warszawski ruch spolecznikowski pdf Skarzysko w okresie niewoli narodowej i I wojny swiatowej w Dzieje Skarzyska Kamiennej Monografia z okazji 90 lecia nadania praw miejskich pod red K Zemely i P Kardysia Skarzysko Kamienna 2013 stor 178 179 Rewolucja lat 1905 1907 Kielce w przededniu I wojny swiatowej 1907 1914 w Adam Massalski Historia Kielc do 1945 roku zdj K Peczalski Kielce 2000 s 272 Norman Davies Boze Igrzysko Znak Krakow stor 842 Rewolucja 1905 Przewodnik Krytyki Politycznej Warszawa Wydawnictwo Krytyki Politycznej 2013 s 132 ISBN 978 83 63855 75 8