Ра́ївський парк — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення в Україні. Розташований у селі Рай Бережанської міської громади Тернопільського району Тернопільської області.
Ставок у парку | |
49°25′44″ пн. ш. 24°54′12″ сх. д. / 49.42888889002777830° пн. ш. 24.903611110028° сх. д.Координати: 49°25′44″ пн. ш. 24°54′12″ сх. д. / 49.42888889002777830° пн. ш. 24.903611110028° сх. д. | |
Країна | Україна Австрійська імперія Австро-Угорщина |
---|---|
Розташування | Україна Тернопільська область, Бережанський район, село Рай |
Найближче місто | Бережани |
Площа | 25 га (у тому числі 5 га Бережанського дендропарку) |
Засновано | 1760 р. (сучасний статус з 1960 р.) |
Оператор | ДП «Бережанське лісомисливське господарство» |
Статус: | пам'ятка архітектури місцевого значення України |
Раївський парк (Тернопільська область) | |
Раївський парк у Вікісховищі |
Історія
Парк закладений в 1760 році. Спочатку належав воєводі Синявському. З 1816 року довколишні землі та парк (з мисливським палацом у ньому) перейшли до графа Потоцького. В цей період мисливський палац перебудовується в класичному стилі і розробляється новий проект парку. Парк створювався в ландшафтному стилі. У 1816 році в парку нараховувалось понад 370 видів і форм дерев, кущів, ліан. У парку були створені два ставки, острів, водоспад, встановлені античні скульптури. Тепер у парку є три джерела, що живлять чотири ставки.
У другій половині XVII ст. Адам Сенявський будує свій заміський мисливський маєток (замок), який було оточено оборонним муром з баштами на кутах. Останній спадкоємець з роду Синявських Адам Микола в травні 1707 року приймав у Раївському палаці російського царя Петра І та, ймовірно, українського гетьмана Івана Мазепу. В той час магнат Сенявський виступав у війні проти шведів і польського короля Станіслава Лещинського на боці іншого польського правителя (Августа II) та його союзника — російського царя. Петро І навідався сюди проїздом до Жовкви для вироблення стратегічних планів боротьби проти ворога.
Руйнації, спричинені Першою світовою війною, не надто вплинули на подальший позитивний розвиток цього ландшафтно-архітектурного, рекреаційного та господарського комплексу. Вже на початку 1930-их рр. палац і парк було відновлено.
У 1944 році споруда дуже постраждала, але була відреставрована. В цілому події Другої світової війни і післявоєнний час безпосередньо не вплинули на стан паркового комплексу та палацу зокрема.
Пам'ятка
Статус надано згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР від 29 січня 1960 року № 105.
Перебуває у віданні:
- ДП «Бережанське лісомисливське господарство» — 16,1686 га, (розпорядженням голови Тернопільської облдержадміністрації від 4 квітня 2011 № 240 наданий у тимчасове користування ВПНУБР і ПК України «Бережанський агротехнічний інститут»),
- Єпархіального управління Сокальської єпархії Української греко-католицької церкви — 3,8314 га.
До складу території пам'ятки природи «Раївський» входять такі об'єкти ПЗФ:
- Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Дуб Богдана Хмельницького»
- Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Дуб Богатир»
- Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Дуб Велетень»
Сучасність
Нині в парку нараховується 56 видів, форм дерев і кущів. Увагу заслуговують групові посадки вікових дерев: модрини європейської, сосен Веймутової та чорної, бука лісового форми пурпурнолистої, дуба звичайного, гіркокаштана звичайного, клена гостролистого, липи широколистої.
Гордістю парку є його старожил — 850-річний дуб Богдана Хмельницького, який уже засихає (за легендою, український гетьман відпочивав поблизу нього під час походу на Львів 1648 р.), дуб «Богатир» (який пережив уже свій 400-літній ювілей), 300-літня сосна Веймутова.
У старому парку було підсаджено дерева , тюльпанового дерева, туї західної форми пірамідальної (плодоносять), різноманітних квітучих декоративних кущів. У парку зростають зразки екзотичної для наших земель флори. Дуже багатою була колекція деревно-чагарникової рослинності з різних країн світу. Цікава колекція хвойних: сосна звичайна, Веймутова, чорна, кедр сибірський, смереки бальзамічна і каліфорнійська, модрина європейська, шість видів тополь, п'ять видів кленів, бук пірамідальний та європейський ясен плакучої форми, дуб черешковий. Всього було висаджено за часів Потоцьких (XIX ст.) близько 70 видів дерев та кущів.
Важливою архітектурно-мистецькою домінантою природного ландшафту була споруда заміського родинного (Синявських, Любомирських, Потоцьких) палацу, звідки відкривалася чудова панорама довколишньої місцевості. Безпосередньо за спорудою висаджувалися червонолисті буки, сосна Веймутова, чорні сосни, тюльпанові дерева. Палац часто добудовувався й змінювався, але вже понад два століття зберігає якісні риси пізньокласичного стилю ампір. У 1994 році мисливський палац передано в користування Зборівській єпархії української греко-католицької церкви.
На території парку в 1966 році створений Бережанський дендропарк (статус із 1977 р.), який займає площу 5 га.
Галерея
- Раївський парк. Брама. 2007 р.
- Раївський парк. Став. 2007 р.
- Раївський парк. Лісове урочище "Рай". 2014 р.
- Раївський парк. Травень 2017 р.
- Головний вхід у Раївський парк. Жовтень 2019 р.
- Раївський парк. Червень 2016 р.
Примітки
- . Архів оригіналу за 20 травня 2014. Процитовано 26 червня 2013.
Джерела
- П'ятківський І., С. Черняк. Раївський парк // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 167. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Раївський парк |
- Реєстр природно-заповідного фонду Бережанської міської ради[недоступне посилання з квітня 2019] // Управління екології та природних ресурсів Тернопільської ОДА.
- «РАЙ» (с. РАЙ НА БЕРЕЖАНЩИНІ)[недоступне посилання з липня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ra yivskij park park pam yatka sadovo parkovogo mistectva zagalnoderzhavnogo znachennya v Ukrayini Roztashovanij u seli Raj Berezhanskoyi miskoyi gromadi Ternopilskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Rayivskij parkStavok u parkuStavok u parku49 25 44 pn sh 24 54 12 sh d 49 42888889002777830 pn sh 24 903611110028 sh d 49 42888889002777830 24 903611110028 Koordinati 49 25 44 pn sh 24 54 12 sh d 49 42888889002777830 pn sh 24 903611110028 sh d 49 42888889002777830 24 903611110028Krayina Ukrayina Avstrijska imperiya Avstro UgorshinaRoztashuvannya Ukrayina Ternopilska oblast Berezhanskij rajon selo RajNajblizhche mistoBerezhaniPlosha25 ga u tomu chisli 5 ga Berezhanskogo dendroparku Zasnovano1760 r suchasnij status z 1960 r OperatorDP Berezhanske lisomislivske gospodarstvo Status pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya UkrayiniRayivskij park Ternopilska oblast Rayivskij park u VikishovishiIstoriyaPark zakladenij v 1760 roci Spochatku nalezhav voyevodi Sinyavskomu Z 1816 roku dovkolishni zemli ta park z mislivskim palacom u nomu perejshli do grafa Potockogo V cej period mislivskij palac perebudovuyetsya v klasichnomu stili i rozroblyayetsya novij proekt parku Park stvoryuvavsya v landshaftnomu stili U 1816 roci v parku narahovuvalos ponad 370 vidiv i form derev kushiv lian U parku buli stvoreni dva stavki ostriv vodospad vstanovleni antichni skulpturi Teper u parku ye tri dzherela sho zhivlyat chotiri stavki U drugij polovini XVII st Adam Senyavskij buduye svij zamiskij mislivskij mayetok zamok yakij bulo otocheno oboronnim murom z bashtami na kutah Ostannij spadkoyemec z rodu Sinyavskih Adam Mikola v travni 1707 roku prijmav u Rayivskomu palaci rosijskogo carya Petra I ta jmovirno ukrayinskogo getmana Ivana Mazepu V toj chas magnat Senyavskij vistupav u vijni proti shvediv i polskogo korolya Stanislava Leshinskogo na boci inshogo polskogo pravitelya Avgusta II ta jogo soyuznika rosijskogo carya Petro I navidavsya syudi proyizdom do Zhovkvi dlya viroblennya strategichnih planiv borotbi proti voroga Rujnaciyi sprichineni Pershoyu svitovoyu vijnoyu ne nadto vplinuli na podalshij pozitivnij rozvitok cogo landshaftno arhitekturnogo rekreacijnogo ta gospodarskogo kompleksu Vzhe na pochatku 1930 ih rr palac i park bulo vidnovleno U 1944 roci sporuda duzhe postrazhdala ale bula vidrestavrovana V cilomu podiyi Drugoyi svitovoyi vijni i pislyavoyennij chas bezposeredno ne vplinuli na stan parkovogo kompleksu ta palacu zokrema Pam yatkaStatus nadano zgidno z Postanovoyu Radi Ministriv URSR vid 29 sichnya 1960 roku 105 Perebuvaye u vidanni DP Berezhanske lisomislivske gospodarstvo 16 1686 ga rozporyadzhennyam golovi Ternopilskoyi oblderzhadministraciyi vid 4 kvitnya 2011 240 nadanij u timchasove koristuvannya VPNUBR i PK Ukrayini Berezhanskij agrotehnichnij institut Yeparhialnogo upravlinnya Sokalskoyi yeparhiyi Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi 3 8314 ga Do skladu teritoriyi pam yatki prirodi Rayivskij vhodyat taki ob yekti PZF Botanichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya Dub Bogdana Hmelnickogo Botanichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya Dub Bogatir Botanichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya Dub Veleten SuchasnistNini v parku narahovuyetsya 56 vidiv form derev i kushiv Uvagu zaslugovuyut grupovi posadki vikovih derev modrini yevropejskoyi sosen Vejmutovoyi ta chornoyi buka lisovogo formi purpurnolistoyi duba zvichajnogo girkokashtana zvichajnogo klena gostrolistogo lipi shirokolistoyi Gordistyu parku ye jogo starozhil 850 richnij dub Bogdana Hmelnickogo yakij uzhe zasihaye za legendoyu ukrayinskij getman vidpochivav poblizu nogo pid chas pohodu na Lviv 1648 r dub Bogatir yakij perezhiv uzhe svij 400 litnij yuvilej 300 litnya sosna Vejmutova U staromu parku bulo pidsadzheno dereva tyulpanovogo dereva tuyi zahidnoyi formi piramidalnoyi plodonosyat riznomanitnih kvituchih dekorativnih kushiv U parku zrostayut zrazki ekzotichnoyi dlya nashih zemel flori Duzhe bagatoyu bula kolekciya derevno chagarnikovoyi roslinnosti z riznih krayin svitu Cikava kolekciya hvojnih sosna zvichajna Vejmutova chorna kedr sibirskij smereki balzamichna i kalifornijska modrina yevropejska shist vidiv topol p yat vidiv kleniv buk piramidalnij ta yevropejskij yasen plakuchoyi formi dub chereshkovij Vsogo bulo visadzheno za chasiv Potockih XIX st blizko 70 vidiv derev ta kushiv Vazhlivoyu arhitekturno misteckoyu dominantoyu prirodnogo landshaftu bula sporuda zamiskogo rodinnogo Sinyavskih Lyubomirskih Potockih palacu zvidki vidkrivalasya chudova panorama dovkolishnoyi miscevosti Bezposeredno za sporudoyu visadzhuvalisya chervonolisti buki sosna Vejmutova chorni sosni tyulpanovi dereva Palac chasto dobudovuvavsya j zminyuvavsya ale vzhe ponad dva stolittya zberigaye yakisni risi piznoklasichnogo stilyu ampir U 1994 roci mislivskij palac peredano v koristuvannya Zborivskij yeparhiyi ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi Na teritoriyi parku v 1966 roci stvorenij Berezhanskij dendropark status iz 1977 r yakij zajmaye ploshu 5 ga Dub Bogdana HmelnickogoGalereyaRayivskij park Brama 2007 r Rayivskij park Stav 2007 r Rayivskij park Lisove urochishe Raj 2014 r Rayivskij park Traven 2017 r Golovnij vhid u Rayivskij park Zhovten 2019 r Rayivskij park Cherven 2016 r Primitki Arhiv originalu za 20 travnya 2014 Procitovano 26 chervnya 2013 DzherelaP yatkivskij I S Chernyak Rayivskij park Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 167 ISBN 978 966 528 279 2 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Rayivskij park Reyestr prirodno zapovidnogo fondu Berezhanskoyi miskoyi radi nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Upravlinnya ekologiyi ta prirodnih resursiv Ternopilskoyi ODA RAJ s RAJ NA BEREZhANShINI nedostupne posilannya z lipnya 2019