Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рамон-Беренгер III (ісп. Ramon Berenguer III, 11 листопада 1082 —1131) — граф Барселони, Жирони і Осони у 1086-1131 роках, граф Провансу у 1112—1131 роках (як Раймон Беренгер I). Прізвисько — Великий (ісп. el Grande).
| Рамон-Беренгер III | ||
 | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| Попередник: | Беренгер-Рамон II | |
| Наступник: | Рамон-Беренгер IV | |
| Народження: | 11 листопада 1082 Родез | |
| Смерть: | 19 липня 1131 (48 років) Барселона, Іспанія | |
| Поховання: | d | |
| Країна: | Барселонське графство | |
| Рід: | Барселонська | |
| Батько: | Рамон-Беренгер II | |
| Мати: | d | |
| Шлюб: | Марія де Вівар Альмодіс де Мортен Дульсія I Прованська | |
| Діти: | 3 сини та 6 доньок | |
| | ||
Біографія
Походив з Барселонської династії. Син Рамона-Беренгера II, графа Барселони, й Матільди Апулійської. Народився у 1082 році у Родезі (графство Тулуза). У 1083 році втратив батька. Його освітою й вихованням займався Вільгельм I, граф Серданья.
Спочатку був співволодарем стрийко Беренгера-Рамона II, якого підозрювали у вбивстві батька Рамон-Беренгер III. При цьому зобов'язувався не одружуватися, щоб передати повну владу небожу, коли той зросте. У 1095 і 1097 роках війська Барселони без успіху нападали на Тортосу і Ампосту.
У 1097 його дядько вирушив у Святу Землю, де безслідно зник. Після цього Рамон-Беренгер III став правити одноосібно. За допомогою династичних шлюбів (1103, 1106 і 1112 років) і васальних зв'язків він підпорядкував собі усю Каталонію, окрім Урхеля і Паралази: 1111 року — Бесалу, 1117 року — Серданью, спільно з графом Урхеля у 1105 році захопив Барбастро і Балагуер, а також у 1112 році став графом Провансу, віконтом Карлату після одруження на графині Дульсії де Ґеводан. Незабаром після цього підкорив Ніццу, змусив Бернада, віконта Каркассона, визнати свою зверхність.
Водночас з 1107 року вступив у конфлікт з мусульманськими державами. Спочатку маври захопити й сплюндрували замки Геліду і Олердолу, у 1114 році переміг мусульман, які спробували атакувати Барселону. У 1115 році Рамон-Беренгер III переміг маврів у битві при Марторелі. Для посилення свого становища у 1109 році запросив до своїх володінь орден госпітальєрів.
У 1114—1115 роках в союзі з Пізанською і Генуєзькою республіками організував Балеарський хрестовий похід, під час якого здійснив напад на цитаделі мавританських піратів на Майорці та Ібіці, звільнивши безліч християн і обклавши маврів даниною. У 1116 році здійснив поїздку до Провансу і Генуї. 1119 року разом з пізанцями він здійснив напад на Валенсію, Леріду і Тортосу.
У 1118 році вирушив до Риму, де намагався отримати підтримку у папи римського Пасхалія II задля захоплення Таррагони, де пізніше була заснована архієпископська кафедра (до цього Каталонія в церковному плані належала архієпископству Нарбонни). Того ж року зайняв Сарагусту.
У 1120 році з Альфонсо I Вояком, королем Арагону, атакував важливу фортецю Корбін. У 1122 році зумів завдати поразки маврам біля стін Барселони. У 1123 році запросив до себе орден тамплієрів. У 1127 році уклав торговельну угоду з Генуєю. Водночас вступив у конфлікт за маркізат і графство Прованс з графами Тулузи: 1123 році вдалося захистити Оранж, а 1125 році укласти мирний договір.
У 1130 році став членом лицарського ордену тамплієрів. Помер у січні або липні 1131 року. Після його смерті п'ять каталонських графств успадкував Рамон-Беренгер, а інший син — Беренгер-Рамон — отримав Прованс.
Родина
1. Дружина — Марія, донька Родріго де Вівара (відомого як Сід Кампеадор)
Діти:
- Марія (?), дружина Бернада III, графа Бесалу
- Хімена (1105—), дружина Рожера III, графа Фуа
2. Дружина — Альмодіс, донька Вільгельма де Мортена
Дітей не було
3. Дружина — Дульсія I,графиня Провансу, донька Гілберта I де Геводана
Діти:
- Альмодіс (1126—1164), дружина Понса I де Кервера
- Беренгарія (1116—1149), дружина Альфонсо VII, короля Кастилії
- Рамон-Беренгер (1113/1114—1162), граф Барселони у 1131—1162 роках
- Беренгер-Рамон (бл.1115—1144), граф Провансу у 1131—1144 роках
- Бернад (1117)
- Естефанія (1118—бл. 1131), дружина Кентулі III, графа Біггор
- Мафальда (бл. 1120—бл.1157), дружина Вільгельма Рамона I, графа Кастельвель
Примітки
Джерела
- Helen Nicholson, A Brief History of the Knights Templar, (Constable & Robinson Ltd., 2010), 102.
- Soldevila i Zubiburu, Ferran. Història de Catalunya. Alpha, 1962.
- Rafael Altamira, La Spagna (1031—1248), in «Storia del mondo medievale», vol. V, 1999, pp. 865—896
- Ursula Vones-Liebenstein: Raimund Berengar III. In: Lexikon des Mittelalters (LexMA). Band 7, LexMA-Verlag, München 1995, , Sp. 407.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рамон-Беренгер III
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ramon Berenger Ramon Berenger III isp Ramon Berenguer III 11 listopada 1082 1131 graf Barseloni Zhironi i Osoni u 1086 1131 rokah graf Provansu u 1112 1131 rokah yak Rajmon Berenger I Prizvisko Velikij isp el Grande Ramon Berenger IIIRamon Berenger III Graf Barselonskij Poperednik Berenger Ramon II Nastupnik Ramon Berenger IV Narodzhennya 11 listopada 1082 RodezSmert 19 lipnya 1131 48 rokiv Barselona IspaniyaPohovannya Santa Maria de RipolldKrayina Barselonske grafstvoRid BarselonskaBatko Ramon Berenger IIMati Matilde d AltavilladShlyub Mariya de Vivar Almodis de Morten Dulsiya I ProvanskaDiti 3 sini ta 6 donok Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Rodina 3 Primitki 4 Dzherela 5 PosilannyaBiografiyared Pohodiv z Barselonskoyi dinastiyi Sin Ramona Berengera II grafa Barseloni j Matildi Apulijskoyi Narodivsya u 1082 roci u Rodezi grafstvo Tuluza U 1083 roci vtrativ batka Jogo osvitoyu j vihovannyam zajmavsya Vilgelm I graf Serdanya Spochatku buv spivvolodarem strijko Berengera Ramona II yakogo pidozryuvali u vbivstvi batka Ramon Berenger III Pri comu zobov yazuvavsya ne odruzhuvatisya shob peredati povnu vladu nebozhu koli toj zroste U 1095 i 1097 rokah vijska Barseloni bez uspihu napadali na Tortosu i Ampostu nbsp Volodinnya Ramona Berengera III u 1131 roci U 1097 jogo dyadko virushiv u Svyatu Zemlyu de bezslidno znik Pislya cogo Ramon Berenger III stav praviti odnoosibno Za dopomogoyu dinastichnih shlyubiv 1103 1106 i 1112 rokiv i vasalnih zv yazkiv vin pidporyadkuvav sobi usyu Kataloniyu okrim Urhelya i Paralazi 1111 roku Besalu 1117 roku Serdanyu spilno z grafom Urhelya u 1105 roci zahopiv Barbastro i Balaguer a takozh u 1112 roci stav grafom Provansu vikontom Karlatu pislya odruzhennya na grafini Dulsiyi de Gevodan Nezabarom pislya cogo pidkoriv Niccu zmusiv Bernada vikonta Karkassona viznati svoyu zverhnist Vodnochas z 1107 roku vstupiv u konflikt z musulmanskimi derzhavami Spochatku mavri zahopiti j splyundruvali zamki Gelidu i Olerdolu u 1114 roci peremig musulman yaki sprobuvali atakuvati Barselonu U 1115 roci Ramon Berenger III peremig mavriv u bitvi pri Martoreli Dlya posilennya svogo stanovisha u 1109 roci zaprosiv do svoyih volodin orden gospitalyeriv U 1114 1115 rokah v soyuzi z Pizanskoyu i Genuyezkoyu respublikami organizuvav Balearskij hrestovij pohid pid chas yakogo zdijsniv napad na citadeli mavritanskih pirativ na Majorci ta Ibici zvilnivshi bezlich hristiyan i obklavshi mavriv daninoyu U 1116 roci zdijsniv poyizdku do Provansu i Genuyi 1119 roku razom z pizancyami vin zdijsniv napad na Valensiyu Leridu i Tortosu U 1118 roci virushiv do Rimu de namagavsya otrimati pidtrimku u papi rimskogo Pashaliya II zadlya zahoplennya Tarragoni de piznishe bula zasnovana arhiyepiskopska kafedra do cogo Kataloniya v cerkovnomu plani nalezhala arhiyepiskopstvu Narbonni Togo zh roku zajnyav Saragustu U 1120 roci z Alfonso I Voyakom korolem Aragonu atakuvav vazhlivu fortecyu Korbin U 1122 roci zumiv zavdati porazki mavram bilya stin Barseloni U 1123 roci zaprosiv do sebe orden tampliyeriv U 1127 roci uklav torgovelnu ugodu z Genuyeyu Vodnochas vstupiv u konflikt za markizat i grafstvo Provans z grafami Tuluzi 1123 roci vdalosya zahistiti Oranzh a 1125 roci uklasti mirnij dogovir U 1130 roci stav chlenom licarskogo ordenu tampliyeriv Pomer u sichni abo lipni 1131 roku Pislya jogo smerti p yat katalonskih grafstv uspadkuvav Ramon Berenger a inshij sin Berenger Ramon otrimav Provans Rodinared 1 Druzhina Mariya donka Rodrigo de Vivara vidomogo yak Sid Kampeador Diti Mariya druzhina Bernada III grafa Besalu Himena 1105 druzhina Rozhera III grafa Fua 2 Druzhina Almodis donka Vilgelma de Mortena Ditej ne bulo 3 Druzhina Dulsiya I grafinya Provansu donka Gilberta I de Gevodana Diti Almodis 1126 1164 druzhina Ponsa I de Kervera Berengariya 1116 1149 druzhina Alfonso VII korolya Kastiliyi Ramon Berenger 1113 1114 1162 graf Barseloni u 1131 1162 rokah Berenger Ramon bl 1115 1144 graf Provansu u 1131 1144 rokah Bernad 1117 Estefaniya 1118 bl 1131 druzhina Kentuli III grafa Biggor Mafalda bl 1120 bl 1157 druzhina Vilgelma Ramona I grafa KastelvelPrimitkired Dzherelared Helen Nicholson A Brief History of the Knights Templar Constable amp Robinson Ltd 2010 102 Soldevila i Zubiburu Ferran Historia de Catalunya Alpha 1962 Rafael Altamira La Spagna 1031 1248 in Storia del mondo medievale vol V 1999 pp 865 896 Ursula Vones Liebenstein Raimund Berengar III In Lexikon des Mittelalters LexMA Band 7 LexMA Verlag Munchen 1995 ISBN 3 7608 8907 7 Sp 407 Posilannyared nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ramon Berenger III Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ramon Berenger III amp oldid 43454693