Дульса (Дульсія) I (фр. Douce de Provence; 1090 — бл. 1130) — графиня Провансу, Жеводану в 1112—1130 роках.
Дульса I | |
---|---|
Народилася | 1090 |
Померла | 1129 |
Діяльність | політична діячка |
Титул | d, d, d, d і d |
Посада | d |
Рід | d |
Батько | d |
Мати | Герберга (графиня Провансу) |
Брати, сестри | d |
У шлюбі з | Рамон Баранґе III |
Діти | d, Рамон Баранґе IV, Беренгер-Рамон I (граф Провансу)[1], d, d, d і d |
|
Життєпис
Старша донька Жильдера де Мійо, графа Жеводану, і Герберги, графині Провансу. Народилася близько 1090 року. 1111 року загинув її батько. 112 року вийшла заміж за графа Барселони. Того ж року мати Дульси зробила її та чоловіка співграфами Провансу, третину графства Жеводан, передала половину графства Карлат і частину графства Руерг.
1113 року Дульса I видала акт, згідно зя ким фактичним правителем Провансу став її чоловік Рамон-Беренгер III. Це сприяинило повстання роду Брюсанс-Пальоль з м. Екс. 1115 року помирає її мати. 1116 року чоловік Дульси I за підтримки роду Бо придушив повстання, передавши землі ворохобників шваргу — Раймунду де Бо.
У 1120 році почалося протистояння з Альфонсом Журденом, графом Тулузьким, за маркізат Прованс, що завершилося 1125 року. За умовами мирного договору графство Прованс залишилося за Дульсою I та її чоловіком, маркізат Прованс перейшов остаточно до Тулузького дому. Графство Форкальк'є визнало зверхність Альфонса Журдена. Втім там вплив скоріше мав Рамон-Беренгер III. Крім того, він зберіг за собою кілька анклавів на Прованському маркізаті: частину Аржансу, графство Конта-Венессен, половину міст Авіньйон, Сорг, Ле-Понт, замки Тор і Комон.
Померла Дульса I 1130 року. Графство Прованс успадкував її Беренгер-Рамон
Родина
Чоловік — Рамон-Беренгер III, граф Барселони
Діти:
- Альмодіс (1126—1164), дружина Понса I де Кервера
- Беренгарія (1116—1149), дружина Альфонсо VII, короля Кастилії
- Рамон-Беренгер (1113/1114—1162), граф Барселони у 1131—1162 роках
- Беренгер-Рамон (бл.1115—1144), граф Провансу у 1131—1144 роках
- Бернад (1117)
- Стефанія (1118—бл. 1131), дружина Кентулі III, графа Біггор
- Мафальда (бл. 1120—бл.1157), дружина Вільгельма Рамона I, графа Кастельвель
Примітки
- Lundy D. R. The Peerage
Джерела
- Thomas N. Bisson (1984), "The Rise of Catalonia: Identity, Power, and Ideology in a Twelfth-Century Society, " Annales: Economies, Sociétés, Civilisations, xxxix, translated in Medieval France and her Pyrenean Neighbours: Studies in Early Institutional History (London: Hambledon, 1989), 179.
- Elisenda Albertí: Dames, reines, abadesses. Divuit personalitats femenines a la Catalunya medieval. Albertí, Barcelona 2008, , S. 35–38.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dulsa Dulsiya I fr Douce de Provence 1090 bl 1130 grafinya Provansu Zhevodanu v 1112 1130 rokah Dulsa INarodilasya1090Pomerla1129Diyalnistpolitichna diyachkaTituld d d d i dPosadadRiddBatkodMatiGerberga grafinya Provansu Brati sestridU shlyubi zRamon Barange IIIDitid Ramon Barange IV Berenger Ramon I graf Provansu 1 d d d i d Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Dulsa ZhittyepisStarsha donka Zhildera de Mijo grafa Zhevodanu i Gerbergi grafini Provansu Narodilasya blizko 1090 roku 1111 roku zaginuv yiyi batko 112 roku vijshla zamizh za grafa Barseloni Togo zh roku mati Dulsi zrobila yiyi ta cholovika spivgrafami Provansu tretinu grafstva Zhevodan peredala polovinu grafstva Karlat i chastinu grafstva Ruerg 1113 roku Dulsa I vidala akt zgidno zya kim faktichnim pravitelem Provansu stav yiyi cholovik Ramon Berenger III Ce spriyainilo povstannya rodu Bryusans Palol z m Eks 1115 roku pomiraye yiyi mati 1116 roku cholovik Dulsi I za pidtrimki rodu Bo pridushiv povstannya peredavshi zemli vorohobnikiv shvargu Rajmundu de Bo U 1120 roci pochalosya protistoyannya z Alfonsom Zhurdenom grafom Tuluzkim za markizat Provans sho zavershilosya 1125 roku Za umovami mirnogo dogovoru grafstvo Provans zalishilosya za Dulsoyu I ta yiyi cholovikom markizat Provans perejshov ostatochno do Tuluzkogo domu Grafstvo Forkalk ye viznalo zverhnist Alfonsa Zhurdena Vtim tam vpliv skorishe mav Ramon Berenger III Krim togo vin zberig za soboyu kilka anklaviv na Provanskomu markizati chastinu Arzhansu grafstvo Konta Venessen polovinu mist Avinjon Sorg Le Pont zamki Tor i Komon Pomerla Dulsa I 1130 roku Grafstvo Provans uspadkuvav yiyi Berenger RamonRodinaCholovik Ramon Berenger III graf Barseloni Diti Almodis 1126 1164 druzhina Ponsa I de Kervera Berengariya 1116 1149 druzhina Alfonso VII korolya Kastiliyi Ramon Berenger 1113 1114 1162 graf Barseloni u 1131 1162 rokah Berenger Ramon bl 1115 1144 graf Provansu u 1131 1144 rokah Bernad 1117 Stefaniya 1118 bl 1131 druzhina Kentuli III grafa Biggor Mafalda bl 1120 bl 1157 druzhina Vilgelma Ramona I grafa KastelvelPrimitkiLundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824DzherelaThomas N Bisson 1984 The Rise of Catalonia Identity Power and Ideology in a Twelfth Century Society Annales Economies Societes Civilisations xxxix translated in Medieval France and her Pyrenean Neighbours Studies in Early Institutional History London Hambledon 1989 179 Elisenda Alberti Dames reines abadesses Divuit personalitats femenines a la Catalunya medieval Alberti Barcelona 2008 ISBN 978 84 7246 085 0 S 35 38