Рамон-Беренгер II (ісп. Ramon Berenguer II, 1053 або 1054 —6 грудня 1082) — граф Барселони, Жирони та Осони у 1076-1082 роках. Прізвисько — Волосся-наче-клоччя (ісп. el Cabeza de Estopa). Своє прізвисько отримав за чорне, жорстке і густе, як клоччя, волосся.
Рамон-Беренгер II | ||
| ||
---|---|---|
Попередник: | ||
Наступник: | Беренгер-Рамон II | |
Народження: | 1053 | |
Смерть: | 5 грудня 1082 d | |
Поховання: | d | |
Рід: | Барселонська | |
Батько: | Рамон-Беренгер I | |
Мати: | d | |
Шлюб: | Матільда Апулійська | |
Діти: | 1 син та 2 доньки | |
Автограф: | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Походив з Барселонської династії. Син Рамона-Беренгера I, графа Барселони, Жирони, Осони, та Альмодіс дела Марки. Був братом-близнюком Беренгер-Рамона II.
Після смерті Рамона-Беренгера I обидва його сини-близнюки повинні були спільно правити Барселоною. Згідно із заповітом брати повинні були порівну розділити всю власність, все замки і землі, всі кораблі, як були, так і побудовані в майбутньому. Кожен з братів повинен був шість місяців в році жити в графському палаці, а потім поступатися місцем іншому. Лише доходи від надходження податків залишалися неподільними і надходили в загальну графську скарбницю.
У Рамона-Беренгера II з Беренгером-Рамоном II відразу почалася ворожнеча. У 1077 році папа римський Григорій VII спрямував свого легата Амата де Олорона щодо замирення братів. Також обидва повинні були разом взяти участь в хрестовому поході, який, втім, не відбувся. У 1078 році оженився на доньці норманського феодала Роберта Гвіскара.
У 1079 році скориставшись ворожнечею між еміратами Сарагоси і Леріди, Рамон-Беренгер II разом з братом захопив Сідамон і Торрегроссу, Барберу дела Конку, Л'Асплугу. Під час приготування до походу у 1081 року до Барселони прибув Сід Кампеадор, втім його пропозицію про співпрацю не було прийнято, і він вступив на службу до еміра Сарагоси, в той час як брати уклали союз з Юсуф аль-Музаффаром, володарем тайфи Леріда. Того ж року розділив з брата усі землі й замки Барселонського графства.
У 1082 році барселонські війська зазнали поразки у битві при Альменарі, в результаті чого Рамон-Беренгер II потрапив уполон. Але зумів швидко звільнитися завдяки сплати викупу.
6 грудня 1082 року під час полювання в лісі Перча-дель-Астор Рамона-Беренгер II було вбито невідомими людьми. Підозра в організації вбивства впала на брата, який успадкував усю владу.
Родина
1. Дружина — Матильда, донька Робер Отвіль, герцога Апулії та Калабрії
Діти:
- Рамон-Беренгер (1082—1131), граф у 1086—1131 роках
- Мафальда (1080—д/н), дружина Арно Гвільєм, віконта Фенольє
- Альмодіс (бл.1078—1140), дружина Бернард Амато, віконта Кардона
Джерела
- González Palencia, Ángel. Historia de la España musulmana (en castellà). MAXTOR, 2005 (1929), p. 80. .
- Ursula Vones-Liebenstein: Raimund Berengar II. Cap d’ Estopes. In: Lexikon des Mittelalters (LexMA). Band 7, LexMA-Verlag, München 1995, , Sp. 406—407.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рамон-Беренгер II
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ramon Berenger II isp Ramon Berenguer II 1053 abo 1054 6 grudnya 1082 graf Barseloni Zhironi ta Osoni u 1076 1082 rokah Prizvisko Volossya nache klochchya isp el Cabeza de Estopa Svoye prizvisko otrimav za chorne zhorstke i guste yak klochchya volossya Ramon Berenger IIRamon Berenger IIGraf BarselonskijPoperednik Nastupnik Berenger Ramon II Narodzhennya 1053Smert 5 grudnya 1082 dPohovannya dRid BarselonskaBatko Ramon Berenger IMati dShlyub Matilda ApulijskaDiti 1 sin ta 2 donkiAvtograf Mediafajli b u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ramon Berenger BiografiyaPohodiv z Barselonskoyi dinastiyi Sin Ramona Berengera I grafa Barseloni Zhironi Osoni ta Almodis dela Marki Buv bratom bliznyukom Berenger Ramona II Pislya smerti Ramona Berengera I obidva jogo sini bliznyuki povinni buli spilno praviti Barselonoyu Zgidno iz zapovitom brati povinni buli porivnu rozdiliti vsyu vlasnist vse zamki i zemli vsi korabli yak buli tak i pobudovani v majbutnomu Kozhen z brativ povinen buv shist misyaciv v roci zhiti v grafskomu palaci a potim postupatisya miscem inshomu Lishe dohodi vid nadhodzhennya podatkiv zalishalisya nepodilnimi i nadhodili v zagalnu grafsku skarbnicyu U Ramona Berengera II z Berengerom Ramonom II vidrazu pochalasya vorozhnecha U 1077 roci papa rimskij Grigorij VII spryamuvav svogo legata Amata de Olorona shodo zamirennya brativ Takozh obidva povinni buli razom vzyati uchast v hrestovomu pohodi yakij vtim ne vidbuvsya U 1078 roci ozhenivsya na donci normanskogo feodala Roberta Gviskara U 1079 roci skoristavshis vorozhnecheyu mizh emiratami Saragosi i Leridi Ramon Berenger II razom z bratom zahopiv Sidamon i Torregrossu Barberu dela Konku L Asplugu Pid chas prigotuvannya do pohodu u 1081 roku do Barseloni pribuv Sid Kampeador vtim jogo propoziciyu pro spivpracyu ne bulo prijnyato i vin vstupiv na sluzhbu do emira Saragosi v toj chas yak brati uklali soyuz z Yusuf al Muzaffarom volodarem tajfi Lerida Togo zh roku rozdiliv z brata usi zemli j zamki Barselonskogo grafstva U 1082 roci barselonski vijska zaznali porazki u bitvi pri Almenari v rezultati chogo Ramon Berenger II potrapiv upolon Ale zumiv shvidko zvilnitisya zavdyaki splati vikupu 6 grudnya 1082 roku pid chas polyuvannya v lisi Percha del Astor Ramona Berenger II bulo vbito nevidomimi lyudmi Pidozra v organizaciyi vbivstva vpala na brata yakij uspadkuvav usyu vladu Rodina1 Druzhina Matilda donka Rober Otvil gercoga Apuliyi ta Kalabriyi Diti Ramon Berenger 1082 1131 graf u 1086 1131 rokah Mafalda 1080 d n druzhina Arno Gvilyem vikonta Fenolye Almodis bl 1078 1140 druzhina Bernard Amato vikonta KardonaDzherelaGonzalez Palencia Angel Historia de la Espana musulmana en castella MAXTOR 2005 1929 p 80 ISBN 8497612078 Ursula Vones Liebenstein Raimund Berengar II Cap d Estopes In Lexikon des Mittelalters LexMA Band 7 LexMA Verlag Munchen 1995 ISBN 3 7608 8907 7 Sp 406 407 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ramon Berenger II