Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Моше Маймонід (лат. Maimonides; Моше бен Маймон, івр. רַמְבָּ״ם, Рамбам — акронім від раббену Моше бен Маймон; 1135, або 1138, Кордова, сучасна Іспанія — 13 грудня 1204, Каїр) — юдейський філософ. Один з найвидатніших єврейських філософів Середньовіччя. Говорив і писав арабською мовою та івритом. (Див.: Єврейсько-арабські мови).
| Маймонід | |
|---|---|
| івр. משה בן מימון | |
 | |
| Прізвисько | L’Aigle de la Synagogue, הנשר הגדול і Rambam (annagramme de Rabbi Moshe ben Maymun)[2] |
| Народився | 30 березня 1138[4] або 30 березня 1135[6] Кордова, Альморавіди[7] |
| Помер | 13 грудня 1204 Каїр, d[8] |
| Поховання | Тверія |
| Країна | Аль-Андалус[9] |
| Діяльність | філософ, лікар-письменник, рабин, астроном, Даян (посада), письменник, лікар |
| Галузь | філософія, медицина[10], Тора, галаха, єврейська філософія[10] і юдаїзм[10] |
| Alma mater | Аль-Карауїн |
| Вчителі | d і d |
| Знання мов | іврит[10] і арабська |
| Magnum opus | Мішне Тора, d, d, d, d, d, d і d |
| Посада | d |
| Конфесія | юдаїзм |
| Батько | d |
| Діти | d |
| Автограф |  |
| |
Життєпис
Народився в сім'ї Маймона, судді єврейського релігійного суду, нащадка царя Давида. Коли майбутній філософ був ще юнаком, його родина виїхала з міста Кордова, певний час жила в різних регіонах Іспанії (можливо, в Провансі), зрештою, оселилася в місті Фес, що в теперішньому Марокко.
У 1158 році почав писати коментарі до Мішни.
Згодом переїхали до Фустата (Єгипет). Там довгий час філософ міг вільно писати свої праці, бо матеріальне благополуччя забезпечував брат Давид, який торгував коштовностями. Коментар до Мішни завершив у 1168 році.
Після смерті брата розпочав медичну практику, в якій досяг значних успіхів — у 1185 році Маймоніда було призначено особистим лікарем султана Єгипту Салах ад-Діна. Саме в ті роки мислитель зумів написати дві свої найвідоміші праці: «Мішне Тора» («Повторення Закону», 1180) і «Море невухим» («Путівник розгублених», 1190).
«Путівник розгублених» був написаний арабською мовою, перекладений на іврит сучасниками філософа. Праця мала величезний вплив на єврейську філософську науку Середньовіччя, адже більшість наступних єврейських мислителів обов'язково цитували уривки та ідеї Маймоніда. Автор намагався пояснити єврейську релігійну філософію за допомогою праць Аристотеля, Платона та арабських філософів. Виникли дві школи розуміння поглядів Маймоніда: перша розглядає автора, як філософа, що прагнув увідповіднити свої погляди потребам релігії, а також вірив у створення світу; друга бачить у мислителеві раціоналіста, що зверхньо дивився на досягнення релігії та вірив у вічність світу. Рамбам — автор 13 догматів віри юдаїзму, які визнаються як ашкеназі, так і сефардами.
Рамбам як лікар
Маймонід підрозділяв медичну науку на три розділи: профілактичну медицину, лікування хворих і догляд за видужуючими, а також за інвалідами та людьми похилого віку. Медичне вчення Маймоніда, засноване на панівній тоді теорії гуморальної патології, сформульованої Гіппократом і Галеном, носить раціональний характер. Він різко засуджував застосування чар, заклинань і амулетів у лікуванні (і рішуче висловлювався проти сліпої віри в авторитети. В учнях він заохочував схильність до спостереження і критичних роздумів, наполягав на проведенні досліджень і експериментів. У «Трактаті про астму» («маку фі ар-рабу») Маймонід підкреслює, що лікар важливий не тільки під час хвороби, але і тоді, коли тіло здорове. На відміну від інших фахівців, лікар повинен володіти одночасно майстерністю, логікою і інтуїцією. Він повинен вміти складати всебічну думку про хворого та всі пов'язані з його хворобою обставини, щоб діагноз відображував як загальний стан хворого, так і захворювання його окремих органів.
Помер 13 грудня 1204 року в Каїрі, а тіло було перевезено для поховання до міста Тверія (Ізраїль). Його могила є об'єктом паломництва.
Мойсея Маймоніда поряд з Раші визнають найзначнішим єврейським мислителем Середньовіччя, позаяк його твори вплинули на багатьох філософів, зокрема, «Путівник» отримав позитивні відгуки та коментарі від Томи Аквінського.
Примітки
- Le Courrier de l'Unesco, Le Courrier de l'Unesco — UNESCO, 1986. — P. 10. — ISSN 2179-8818; 2521-7356; 0304-3118; 1564-0574; 2220-2277; 2220-2269
- https://www.academia.edu/360630/Maimonides._by_Shlomo_Pines
- Le Courrier de l'Unesco, Le Courrier de l'Unesco — UNESCO, 1986. — P. 13. — ISSN 2179-8818; 2521-7356; 0304-3118; 1564-0574; 2220-2277; 2220-2269
- https://www.cairn.info/revue-pardes-2014-1-page-295.htm#re2no2
- Le Courrier de l'Unesco, Le Courrier de l'Unesco — UNESCO, 1986. — P. 10. — ISSN 2179-8818; 2521-7356; 0304-3118; 1564-0574; 2220-2277; 2220-2269
- Encyclopédie Larousse en ligne
- https://www.britannica.com/biography/Moses-Maimonides
- https://encyklopedia.pwn.pl/haslo/Majmonides;3936385.html
- https://trianarts.com/recordando-a-maimonides-el-gran-filosofo-de-al-andalus/
- Czech National Authority Database
- Le Courrier de l'Unesco, Le Courrier de l'Unesco — UNESCO, 1986. — P. 14. — ISSN 2179-8818; 2521-7356; 0304-3118; 1564-0574; 2220-2277; 2220-2269
- . Архів оригіналу за 11 квітня 2011. Процитовано 21 лютого 2011.
Література
- Маймонід, Мойсей // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 354. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
Посилання
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Маймонід |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Маймонід |
- Маймонид // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)КЕЭ, том 5, кол. 36–46, Исп. кол. 1-6
Опубликовано: 1990
- Maimonides: His Life and Works [ 4 листопада 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- Нофал Ф.О. Категория "вера" в классической исламской теологии. Историко-философские очерки/ отв. ред. Е.С. Петриковская. - Одесса, "Фенікс", 2016. - С. 102-113. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Moshe Majmonid lat Maimonides Moshe ben Majmon ivr ר מ ב ם Rambam akronim vid rabbenu Moshe ben Majmon 1135 abo 1138 Kordova suchasna Ispaniya 13 grudnya 1204 Kayir yudejskij filosof Odin z najvidatnishih yevrejskih filosofiv Serednovichchya Govoriv i pisav arabskoyu movoyu ta ivritom Div Yevrejsko arabski movi Majmonidivr משה בן מימון PrizviskoL Aigle de la Synagogue הנשר הגדול i Rambam annagramme de Rabbi Moshe ben Maymun 2 Narodivsya30 bereznya 1138 4 abo 30 bereznya 1135 6 Kordova Almoravidi 7 Pomer13 grudnya 1204 Kayir d 8 PohovannyaTveriyaKrayinaAl Andalus 9 Diyalnistfilosof likar pismennik rabin astronom Dayan posada pismennik likarGaluzfilosofiya medicina 10 Tora galaha yevrejska filosofiya 10 i yudayizm 10 Alma materAl KarauyinVchitelid i dZnannya movivrit 10 i arabskaMagnum opusMishne Tora d d d d d d i dPosadadKonfesiyayudayizmBatkodDitidAvtografVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiBanknota nominalom 1 novij shekel 1986 roku vipusku prisvyachena RambamuZhittyepisNarodivsya v sim yi Majmona suddi yevrejskogo religijnogo sudu nashadka carya Davida Koli majbutnij filosof buv she yunakom jogo rodina viyihala z mista Kordova pevnij chas zhila v riznih regionah Ispaniyi mozhlivo v Provansi zreshtoyu oselilasya v misti Fes sho v teperishnomu Marokko U 1158 roci pochav pisati komentari do Mishni Zgodom pereyihali do Fustata Yegipet Tam dovgij chas filosof mig vilno pisati svoyi praci bo materialne blagopoluchchya zabezpechuvav brat David yakij torguvav koshtovnostyami Komentar do Mishni zavershiv u 1168 roci Pam yatnik u misti Kordova Ispaniya Pislya smerti brata rozpochav medichnu praktiku v yakij dosyag znachnih uspihiv u 1185 roci Majmonida bulo priznacheno osobistim likarem sultana Yegiptu Salah ad Dina Same v ti roki mislitel zumiv napisati dvi svoyi najvidomishi praci Mishne Tora Povtorennya Zakonu 1180 i More nevuhim Putivnik rozgublenih 1190 Putivnik rozgublenih buv napisanij arabskoyu movoyu perekladenij na ivrit suchasnikami filosofa Pracya mala velicheznij vpliv na yevrejsku filosofsku nauku Serednovichchya adzhe bilshist nastupnih yevrejskih misliteliv obov yazkovo cituvali urivki ta ideyi Majmonida Avtor namagavsya poyasniti yevrejsku religijnu filosofiyu za dopomogoyu prac Aristotelya Platona ta arabskih filosofiv Vinikli dvi shkoli rozuminnya poglyadiv Majmonida persha rozglyadaye avtora yak filosofa sho pragnuv uvidpovidniti svoyi poglyadi potrebam religiyi a takozh viriv u stvorennya svitu druga bachit u mislitelevi racionalista sho zverhno divivsya na dosyagnennya religiyi ta viriv u vichnist svitu Rambam avtor 13 dogmativ viri yudayizmu yaki viznayutsya yak ashkenazi tak i sefardami Rambam yak likar Majmonid pidrozdilyav medichnu nauku na tri rozdili profilaktichnu medicinu likuvannya hvorih i doglyad za viduzhuyuchimi a takozh za invalidami ta lyudmi pohilogo viku Medichne vchennya Majmonida zasnovane na panivnij todi teoriyi gumoralnoyi patologiyi sformulovanoyi Gippokratom i Galenom nosit racionalnij harakter Vin rizko zasudzhuvav zastosuvannya char zaklinan i amuletiv u likuvanni i rishuche vislovlyuvavsya proti slipoyi viri v avtoriteti V uchnyah vin zaohochuvav shilnist do sposterezhennya i kritichnih rozdumiv napolyagav na provedenni doslidzhen i eksperimentiv U Traktati pro astmu maku fi ar rabu Majmonid pidkreslyuye sho likar vazhlivij ne tilki pid chas hvorobi ale i todi koli tilo zdorove Na vidminu vid inshih fahivciv likar povinen voloditi odnochasno majsternistyu logikoyu i intuyiciyeyu Vin povinen vmiti skladati vsebichnu dumku pro hvorogo ta vsi pov yazani z jogo hvoroboyu obstavini shob diagnoz vidobrazhuvav yak zagalnij stan hvorogo tak i zahvoryuvannya jogo okremih organiv Pomer 13 grudnya 1204 roku v Kayiri a tilo bulo perevezeno dlya pohovannya do mista Tveriya Izrayil Jogo mogila ye ob yektom palomnictva Mojseya Majmonida poryad z Rashi viznayut najznachnishim yevrejskim mislitelem Serednovichchya pozayak jogo tvori vplinuli na bagatoh filosofiv zokrema Putivnik otrimav pozitivni vidguki ta komentari vid Tomi Akvinskogo PrimitkiLe Courrier de l Unesco Le Courrier de l Unesco UNESCO 1986 P 10 ISSN 2179 8818 2521 7356 0304 3118 1564 0574 2220 2277 2220 2269 d Track Q3106922d Track Q7809 https www academia edu 360630 Maimonides by Shlomo Pines Le Courrier de l Unesco Le Courrier de l Unesco UNESCO 1986 P 13 ISSN 2179 8818 2521 7356 0304 3118 1564 0574 2220 2277 2220 2269 d Track Q3106922d Track Q7809 https www cairn info revue pardes 2014 1 page 295 htm re2no2 Le Courrier de l Unesco Le Courrier de l Unesco UNESCO 1986 P 10 ISSN 2179 8818 2521 7356 0304 3118 1564 0574 2220 2277 2220 2269 d Track Q3106922d Track Q7809 Encyclopedie Larousse en ligne d Track Q17329836 https www britannica com biography Moses Maimonides https encyklopedia pwn pl haslo Majmonides 3936385 html https trianarts com recordando a maimonides el gran filosofo de al andalus Czech National Authority Database d Track Q13550863 Le Courrier de l Unesco Le Courrier de l Unesco UNESCO 1986 P 14 ISSN 2179 8818 2521 7356 0304 3118 1564 0574 2220 2277 2220 2269 d Track Q3106922d Track Q7809 Arhiv originalu za 11 kvitnya 2011 Procitovano 21 lyutogo 2011 LiteraturaMajmonid Mojsej Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 354 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro MajmonidVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu MajmonidMajmonid Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros KEE tom 5 kol 36 46 Isp kol 1 6 Opublikovano 1990 Maimonides His Life and Works 4 listopada 2012 u Wayback Machine angl Nofal F O Kategoriya vera v klassicheskoj islamskoj teologii Istoriko filosofskie ocherki otv red E S Petrikovskaya Odessa Feniks 2016 S 102 113 ros