Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ракель Ліберман (Бердичів, Російська імперія, 10 липня 1900 — 7 квітня 1935, Буенос-Айрес, Аргентина) — аргентинська борчиня проти секс-торгівлі людьми українського походження. Двічі втягнута в сексуальне рабство, після чого ініціювала судовий процес, що призвів до розпаду польсько-єврейської мережі торгівлі жінками [en], яка діяла на початку XX століття в Аргентині.
| Ракель Ліберман | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 10 липня 1900 Бердичів, Київська губернія, Російська імперія |
| Померла | 7 квітня 1935 (34 роки) Буенос-Айрес, Аргентина ·злоякісна пухлина |
| Країна |  Російська імперія СРСР |
| Діяльність | повія, активістка |
| Конфесія | юдаїзм |
| У шлюбі з | Яків Фербер |
| |
Життєпис
Рухля Лея Ліберман народилася 10 липня 1900 року в Бердичеві Київської губернії Російської імперії. За даними Архіву єврейських жінок, вона переїхала до Варшави з Російської Польщі разом із сім'єю ще в дитинстві. У 1919 р. пошлюбила Якова Фербера, варшавського кравця, згідно з єврейським обрядом. З чоловіком і двома синами 1922 року емігрувала до аргентинського містечка [en], що у провінції Буенос-Айрес. Чоловік помер від туберкульозу незабаром після їх прибуття. Потребуючи економічної підтримки та не знаючи іспанської мови, Ліберман залишила дітей у сім'ї сусідів та вирушила шукати роботу у Буенос-Айресі. Пізніше Ліберман тримала в таємниці існування своїх дітей, а вони не знали про її подальше життя.
Рабство
Не знайшовши роботи швачкою, Ліберман була втягнута в проституцію. Невдовзі вона потрапила до єврейської мережі торгівлі людьми Цві Мігдаль, але точних відомостей, як саме це сталося, немає. Можливо, її сестра та швагер належали до організації. Мережа Цві Мігдаль працювала в Європі під виглядом Єврейського товариства взаємодопомоги і заманювала молодих і бідних єврейок до Аргентини, де їх сексуально експлуатували.
Принаймні 4 роки Ліберман була в полоні мережі торгівлі людьми. Вона змогла заощадити гроші і викупила свободу. Вона передала гроші одному з клієнтів, який вдав, що хоче купити її для власного борделю у Мендосі, і таким чином опинилася на волі. Ліберман відкрила магазин на вулиці Кажао, але невдовзі Цві Мігдаль почали переслідувати і погрожувати їй, побоюючись, щоб інші експлуатовані жінки не наслідували її приклад. Цві Мігдаль підіслали до неї Хосе Саломона Корна, який одружився з нею на несправжній єврейській церемонії, але згодом викрав її заощадження, а її саму повернув у бордель.
Процес проти Цві Мігдаль
Ліберман втекла вдруге, і 31 грудня 1929 року написала заяву на Цві Мігдаль до поліції, звернувшись до інспектора поліції Хуліо Альсогарая, який мав славу непідкупного. Її судова скарга була першою, яка публічно викрила ці злочинні мережі в Аргентині і переросла в масштабну боротьбу проти торгівлі людьми.
Інспектор запитав, чи має вона достатньо рішучості, щоб свідчити у суді, і вона підтвердила: «Я можу померти лише один раз, я не відкликатиму скаргу». Представники Цві Мігдаль пропонували їй повернути викрадені гроші, якщо вона відкличе заяву, але Ліберман відмовила. Суддя кримінального суду Мануель Родрігес Окампо викликав Ліберман для дачі свідчень. Її свідчення виявили методи злочинної організації, коли жінок примусово перевозили з одного місця в інше і постійно знущалися фізично та психологічно, щоб зламати їх та не дати їм скаржитися організацію до поліції.
Суддя наказав затримати 108 членів Цві Мігдаль та заарештувати ще 334 осіб за звинуваченнями у корупції та змові. Під час розслідування було виявлено співучасників злочинної організації у федеральній поліції. Тривалий судовий процес закінчився у вересні 1930 року винесенням 108 обвинувальних вироків. «Саме існування Організації Цві Мігдаль безпосередньо загрожує нашому суспільству», — написав суддя Окампо у своєму вироку, обґрунтовуючи винесення довгих тюремних вироків.
Водночас вироки отримали лише рядові члени організації, а не керівники, які подали апеляцію на рішення суду. Незважаючи на свідчення Ліберман, апеляційна палата залишила під вартою лише трьох членів організації, звільнивши решту. Судді апеляційної палати обґрунтували своє рішення тим, що тільки Ліберман дала свідчення (незважаючи на постійні погрози), тоді як інші потерпілі не дали.
Однак судовий процес підвищив обізнаність громадськості про Цві Мігдаль, оскільки у газетах публікувалися імена членів організації, та зрештою призвів до припинення їх діяльності.
Після процесу Ліберман з дітьми жила у Буенос-Айресі. У 1934 році вона подала заяву на отримання візи для повернення до Польщі. Поїздка так і не відбулася, оскільки кілька місяців потому, 7 квітня 1935 року, вона померла від раку щитовидної залози у віці 34 років.
Визнання
Ракель Ліберман стала натхненням для багатьох авторів.
Книга Нори Глікман «Єврейська торгівля білими рабами та нерозказана історія Ракель Ліберман» (1996) — це історія, заснована на документах і листах, які залишилися онукам Ракель Ліберман. Історії Ліберман і Цві Мігдаль також присвячені книжки ізраїльського письменника і поета Ілана Шейнфельда «Казка про кільце» (2007), Хуліо Альсогарая «Трилогія про торгівлю білими рабинями» (1933), «Чорна організація: неймовірна історія Цві Мігдаль» Херардо Бра (1982), «Проституція в Буенос-Айресі» Андреса Карретеро (1998), «Пекло обіцяне» Ельзи Друкарофф (2006), «Полячка» Мірти Шлалом (2003), «Рапсодія Ракель Ліберман» Умберто Костантіні.
2002 року у Буенос-Айресі відбулася прем'єра театральної вистави Патрісії Суарес «Полячки», яка присвячена історії єврейської проституції в Аргентині. Також була поставлена п'єса «На ім'я Ракель» за книгою Мірти Шлалом, презентована в Аргентині і за кордоном, а згодом екранізована під назвою «Тебе будуть звати Ракель». Інші театральні роботи, присвячені Ліберман: «Ракель Ліберман» Карлоса Луїса Серрано, «Така собі Ракель» Нори Глікман.
Кінорежисерка з Аргентини Габріела Бом випустила про неї 30-хвилинний документальний фільм під назвою «Ракель: помітна жінка». 2019 року відбулася прем'єра телесеріалу «Аргентина, земля кохання і помсти», заснований на історії Ракель Ліберман. Серіал мав значний успіх і постать Ракель Ліберман перетворилася на символ боротьби з торгівлею людьми.
2019 року станцію Кажао метро Буенос-Айреса по лінії D було перейменовано на честь Ракель Ліберман.
2010 року в Аргентині була заснована премія Ракель Ліберман на честь тих, хто захищає Права постраждалих від насильства над жінками.
2021 року у м. Росаріо одну з вулиць було перейменовано на честь Ракель Ліберман.
Примітки
- Raquel Liberman // Nora Glickman
- НОРА ГЛИКМАН
- Una estación de subte tendrá el nombre de la prostituta polaca que inspiró el personaje de la China Suárez. Ла Насьйон (іспанською) . 28 листопада 2019. Процитовано 4 вересня 2021.
- Ahora Rosario tendrá calles llamadas Mele Bruniard y Antonella Trivisonno (іспанською) . 27 серпня 2021. Процитовано 4 вересня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rakel Liberman Berdichiv Rosijska imperiya 10 lipnya 1900 7 kvitnya 1935 Buenos Ajres Argentina argentinska borchinya proti seks torgivli lyudmi ukrayinskogo pohodzhennya Dvichi vtyagnuta v seksualne rabstvo pislya chogo iniciyuvala sudovij proces sho prizviv do rozpadu polsko yevrejskoyi merezhi torgivli zhinkami en yaka diyala na pochatku XX stolittya v Argentini Rakel LibermanNarodilasya10 lipnya 1900 1900 07 10 Berdichiv Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaPomerla7 kvitnya 1935 1935 04 07 34 roki Buenos Ajres Argentina zloyakisna puhlinaKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnistpoviya aktivistkaKonfesiyayudayizmU shlyubi zYakiv Ferber Mediafajli u VikishovishiZhittyepisRuhlya Leya Liberman narodilasya 10 lipnya 1900 roku v Berdichevi Kiyivskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi Za danimi Arhivu yevrejskih zhinok vona pereyihala do Varshavi z Rosijskoyi Polshi razom iz sim yeyu she v ditinstvi U 1919 r poshlyubila Yakova Ferbera varshavskogo kravcya zgidno z yevrejskim obryadom Z cholovikom i dvoma sinami 1922 roku emigruvala do argentinskogo mistechka en sho u provinciyi Buenos Ajres Cholovik pomer vid tuberkulozu nezabarom pislya yih pributtya Potrebuyuchi ekonomichnoyi pidtrimki ta ne znayuchi ispanskoyi movi Liberman zalishila ditej u sim yi susidiv ta virushila shukati robotu u Buenos Ajresi Piznishe Liberman trimala v tayemnici isnuvannya svoyih ditej a voni ne znali pro yiyi podalshe zhittya Rabstvo Ne znajshovshi roboti shvachkoyu Liberman bula vtyagnuta v prostituciyu Nevdovzi vona potrapila do yevrejskoyi merezhi torgivli lyudmi Cvi Migdal ale tochnih vidomostej yak same ce stalosya nemaye Mozhlivo yiyi sestra ta shvager nalezhali do organizaciyi Merezha Cvi Migdal pracyuvala v Yevropi pid viglyadom Yevrejskogo tovaristva vzayemodopomogi i zamanyuvala molodih i bidnih yevrejok do Argentini de yih seksualno ekspluatuvali Prinajmni 4 roki Liberman bula v poloni merezhi torgivli lyudmi Vona zmogla zaoshaditi groshi i vikupila svobodu Vona peredala groshi odnomu z kliyentiv yakij vdav sho hoche kupiti yiyi dlya vlasnogo bordelyu u Mendosi i takim chinom opinilasya na voli Liberman vidkrila magazin na vulici Kazhao ale nevdovzi Cvi Migdal pochali peresliduvati i pogrozhuvati yij poboyuyuchis shob inshi ekspluatovani zhinki ne nasliduvali yiyi priklad Cvi Migdal pidislali do neyi Hose Salomona Korna yakij odruzhivsya z neyu na nespravzhnij yevrejskij ceremoniyi ale zgodom vikrav yiyi zaoshadzhennya a yiyi samu povernuv u bordel Proces proti Cvi Migdal Liberman vtekla vdruge i 31 grudnya 1929 roku napisala zayavu na Cvi Migdal do policiyi zvernuvshis do inspektora policiyi Hulio Alsogaraya yakij mav slavu nepidkupnogo Yiyi sudova skarga bula pershoyu yaka publichno vikrila ci zlochinni merezhi v Argentini i pererosla v masshtabnu borotbu proti torgivli lyudmi Inspektor zapitav chi maye vona dostatno rishuchosti shob svidchiti u sudi i vona pidtverdila Ya mozhu pomerti lishe odin raz ya ne vidklikatimu skargu Predstavniki Cvi Migdal proponuvali yij povernuti vikradeni groshi yaksho vona vidkliche zayavu ale Liberman vidmovila Suddya kriminalnogo sudu Manuel Rodriges Okampo viklikav Liberman dlya dachi svidchen Yiyi svidchennya viyavili metodi zlochinnoyi organizaciyi koli zhinok primusovo perevozili z odnogo miscya v inshe i postijno znushalisya fizichno ta psihologichno shob zlamati yih ta ne dati yim skarzhitisya organizaciyu do policiyi Suddya nakazav zatrimati 108 chleniv Cvi Migdal ta zaareshtuvati she 334 osib za zvinuvachennyami u korupciyi ta zmovi Pid chas rozsliduvannya bulo viyavleno spivuchasnikiv zlochinnoyi organizaciyi u federalnij policiyi Trivalij sudovij proces zakinchivsya u veresni 1930 roku vinesennyam 108 obvinuvalnih virokiv Same isnuvannya Organizaciyi Cvi Migdal bezposeredno zagrozhuye nashomu suspilstvu napisav suddya Okampo u svoyemu viroku obgruntovuyuchi vinesennya dovgih tyuremnih virokiv Vodnochas viroki otrimali lishe ryadovi chleni organizaciyi a ne kerivniki yaki podali apelyaciyu na rishennya sudu Nezvazhayuchi na svidchennya Liberman apelyacijna palata zalishila pid vartoyu lishe troh chleniv organizaciyi zvilnivshi reshtu Suddi apelyacijnoyi palati obgruntuvali svoye rishennya tim sho tilki Liberman dala svidchennya nezvazhayuchi na postijni pogrozi todi yak inshi poterpili ne dali Odnak sudovij proces pidvishiv obiznanist gromadskosti pro Cvi Migdal oskilki u gazetah publikuvalisya imena chleniv organizaciyi ta zreshtoyu prizviv do pripinennya yih diyalnosti Pislya procesu Liberman z ditmi zhila u Buenos Ajresi U 1934 roci vona podala zayavu na otrimannya vizi dlya povernennya do Polshi Poyizdka tak i ne vidbulasya oskilki kilka misyaciv potomu 7 kvitnya 1935 roku vona pomerla vid raku shitovidnoyi zalozi u vici 34 rokiv ViznannyaRakel Liberman stala nathnennyam dlya bagatoh avtoriv Kniga Nori Glikman Yevrejska torgivlya bilimi rabami ta nerozkazana istoriya Rakel Liberman 1996 ce istoriya zasnovana na dokumentah i listah yaki zalishilisya onukam Rakel Liberman Istoriyi Liberman i Cvi Migdal takozh prisvyacheni knizhki izrayilskogo pismennika i poeta Ilana Shejnfelda Kazka pro kilce 2007 Hulio Alsogaraya Trilogiya pro torgivlyu bilimi rabinyami 1933 Chorna organizaciya nejmovirna istoriya Cvi Migdal Herardo Bra 1982 Prostituciya v Buenos Ajresi Andresa Karretero 1998 Peklo obicyane Elzi Drukaroff 2006 Polyachka Mirti Shlalom 2003 Rapsodiya Rakel Liberman Umberto Kostantini 2002 roku u Buenos Ajresi vidbulasya prem yera teatralnoyi vistavi Patrisiyi Suares Polyachki yaka prisvyachena istoriyi yevrejskoyi prostituciyi v Argentini Takozh bula postavlena p yesa Na im ya Rakel za knigoyu Mirti Shlalom prezentovana v Argentini i za kordonom a zgodom ekranizovana pid nazvoyu Tebe budut zvati Rakel Inshi teatralni roboti prisvyacheni Liberman Rakel Liberman Karlosa Luyisa Serrano Taka sobi Rakel Nori Glikman Kinorezhiserka z Argentini Gabriela Bom vipustila pro neyi 30 hvilinnij dokumentalnij film pid nazvoyu Rakel pomitna zhinka 2019 roku vidbulasya prem yera teleserialu Argentina zemlya kohannya i pomsti zasnovanij na istoriyi Rakel Liberman Serial mav znachnij uspih i postat Rakel Liberman peretvorilasya na simvol borotbi z torgivleyu lyudmi 2019 roku stanciyu Kazhao metro Buenos Ajresa po liniyi D bulo perejmenovano na chest Rakel Liberman 2010 roku v Argentini bula zasnovana premiya Rakel Liberman na chest tih hto zahishaye Prava postrazhdalih vid nasilstva nad zhinkami 2021 roku u m Rosario odnu z vulic bulo perejmenovano na chest Rakel Liberman PrimitkiRaquel Liberman Nora Glickman NORA GLIKMAN Una estacion de subte tendra el nombre de la prostituta polaca que inspiro el personaje de la China Suarez La Nasjon ispanskoyu 28 listopada 2019 Procitovano 4 veresnya 2021 Ahora Rosario tendra calles llamadas Mele Bruniard y Antonella Trivisonno ispanskoyu 27 serpnya 2021 Procitovano 4 veresnya 2021