Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Радостів пол Radostów село в Польщі у гміні Мірче Грубешівського повіту Люблінського воєводства Населення 100 осіб 2011

Радостів (Люблінське воєводство)

Радостів (Люблінське воєводство)

Радостів (пол. Radostów) — село в Польщі, у гміні Мірче Грубешівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 100 осіб (2011).

Село
Радостів
пол. Radostów


Координати 50°34′ пн. ш. 23°52′ сх. д. / 50.567° пн. ш. 23.867° сх. д. / 50.567; 23.867Координати: 50°34′ пн. ш. 23°52′ сх. д. / 50.567° пн. ш. 23.867° сх. д. / 50.567; 23.867

Країна Польща
Воєводство Люблінське воєводство
Повіт Грубешівський повіт
Гміна Мірче
Населення 100 осіб (2011)
Часовий пояс , влітку
Телефонний код (+48) 84
Поштовий індекс 22-530
Автомобільний код LHR
SIMC 0895250
GeoNames 760754
OSM ↑2690998 ·R (Ґміна Мірче)
image
image
Радостів
Радостів (Польща)
image
image
Радостів
Радостів (Люблінське воєводство)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Радостув.

Історія

За королівською люстрацією 1589 р. Радостів — село округи Тишівців Белзького воєводства у володінні Павла Браницького, налічувалось 5 ланів оброблюваної землі, 2 загородники і 3 коморники.

1619 року вперше згадується церква східного обряду в селі.

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою.

У 1888 р. в селі була дерев'яна церква, яка на той час перестала бути парафіяльною церквою Тишовецького деканату Холмської єпархії, а була філією парафії Вишнів.

Село постраждало під час боїв Першої світової війни між російською та австро-угорською арміями. Внаслідок бойових дій та російської евакуації влітку 1915 року місцевого українського православного населення вглиб Російської імперії, було спалено двір та фільварок.

У 1921 р. польський перепис нарахував 72 будинки і 385 жителів, з них 210 зарахували до українців, а 9 — до євреїв.

25 червня 1938 року польська адміністрація в рамках великої акції руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші знищила місцеву православну церкву.

2 квітня 1944 року польські шовіністи вбили в селі 12 українців. 6 червня 1944 року в Радостові відбувся бій між УПА та Армією Крайовою, внаслідок якого було зупинено наступ останньої на Грубешівщину. У серпні 1944 року місцеві мешканці безуспішно зверталися до голови уряду УРСР Микити Хрущова з проханням включити село до складу УРСР, звернення підписала 81 особа.

1-5 липня 1947 року під час операції «Вісла» польська армія виселила зі села на приєднані до Польщі північно-західні терени 2 українців. У селі залишилося 147 поляків. Ще 2 невиселених українців підлягали виселенню.

У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.

Населення

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 44 7 33 4
Жінки 56 12 26 18
Разом 100 19 59 22

Примітки

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 147.
  3. Aleksander Jabłonowski, Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1, Warszawa 1901, s. 213.
  4. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 364-365. (рос. дореф.)
  5. І. К. Знищеннє українських земель // Вістник Союза визволення України. — Відень, 24.10.1915. — Число 39-40. — С. 1-2.
  6. Карта вбивств українців польськими партизанськими відділами на Холмщині (1942–1944 роки). Наше слово. 2 жовтня 2014. Процитовано 27 грудня 2022.
  7. Депортації. Західні землі України кінця 30-х – початку 50-х рр. рр. Документи, матеріали, спогади. — Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича, 1996. — Т. 1: 1939-1945 рр. — С. 280-281.
  8. Misilo E. Akcja Wisla. Dokumenty. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 1993. — С. 421. (пол.)
  9. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Radostiv pol Radostow selo v Polshi u gmini Mirche Grubeshivskogo povitu Lyublinskogo voyevodstva Naselennya 100 osib 2011 Selo Radostiv pol Radostow Koordinati 50 34 pn sh 23 52 sh d 50 567 pn sh 23 867 sh d 50 567 23 867 Koordinati 50 34 pn sh 23 52 sh d 50 567 pn sh 23 867 sh d 50 567 23 867 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Lyublinske voyevodstvoPovit Grubeshivskij povitGmina MircheNaselennya 100 osib 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 84Poshtovij indeks 22 530Avtomobilnij kod LHRSIMC 0895250GeoNames 760754OSM 2690998 R Gmina Mirche RadostivRadostiv Polsha RadostivRadostiv Lyublinske voyevodstvo U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Radostuv IstoriyaZa korolivskoyu lyustraciyeyu 1589 r Radostiv selo okrugi Tishivciv Belzkogo voyevodstva u volodinni Pavla Branickogo nalichuvalos 5 laniv obroblyuvanoyi zemli 2 zagorodniki i 3 komorniki 1619 roku vpershe zgaduyetsya cerkva shidnogo obryadu v seli Za danimi etnografichnoyi ekspediciyi 1869 1870 rokiv pid kerivnictvom Pavla Chubinskogo u seli prozhivali greko katoliki yaki rozmovlyali ukrayinskoyu movoyu U 1888 r v seli bula derev yana cerkva yaka na toj chas perestala buti parafiyalnoyu cerkvoyu Tishoveckogo dekanatu Holmskoyi yeparhiyi a bula filiyeyu parafiyi Vishniv Selo postrazhdalo pid chas boyiv Pershoyi svitovoyi vijni mizh rosijskoyu ta avstro ugorskoyu armiyami Vnaslidok bojovih dij ta rosijskoyi evakuaciyi vlitku 1915 roku miscevogo ukrayinskogo pravoslavnogo naselennya vglib Rosijskoyi imperiyi bulo spaleno dvir ta filvarok U 1921 r polskij perepis narahuvav 72 budinki i 385 zhiteliv z nih 210 zarahuvali do ukrayinciv a 9 do yevreyiv 25 chervnya 1938 roku polska administraciya v ramkah velikoyi akciyi rujnuvannya ukrayinskih hramiv na Holmshini i Pidlyashshi znishila miscevu pravoslavnu cerkvu 2 kvitnya 1944 roku polski shovinisti vbili v seli 12 ukrayinciv 6 chervnya 1944 roku v Radostovi vidbuvsya bij mizh UPA ta Armiyeyu Krajovoyu vnaslidok yakogo bulo zupineno nastup ostannoyi na Grubeshivshinu U serpni 1944 roku miscevi meshkanci bezuspishno zvertalisya do golovi uryadu URSR Mikiti Hrushova z prohannyam vklyuchiti selo do skladu URSR zvernennya pidpisala 81 osoba 1 5 lipnya 1947 roku pid chas operaciyi Visla polska armiya viselila zi sela na priyednani do Polshi pivnichno zahidni tereni 2 ukrayinciv U seli zalishilosya 147 polyakiv She 2 neviselenih ukrayinciv pidlyagali viselennyu U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Zamojskogo voyevodstva NaselennyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 44 7 33 4 Zhinki 56 12 26 18 Razom 100 19 59 22PrimitkiGUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Krip yakevich I Krip yakevich R Materiali do istoriyi cerkov Holmshini i Pidlyashshya Holmshina i Pidlyashshya ist etnogr doslidzh Kiyiv Rodovid 1997 S 147 Aleksander Jablonowski Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym T 7 Ziemie ruskie Rus Czerwona Cz 1 Warszawa 1901 s 213 Trudy etnografichesko statisticheskoj ekspedicii v Zapadno Russkij Kraj sobran P P Chubinskim S Peterburg 1872 T 7 Evrei Polyaki Plemena nemalorusskago proishozhdeniya Malorussy statistika selskij byt yazyk S 364 365 ros doref I K Znishennye ukrayinskih zemel Vistnik Soyuza vizvolennya Ukrayini Viden 24 10 1915 Chislo 39 40 S 1 2 Karta vbivstv ukrayinciv polskimi partizanskimi viddilami na Holmshini 1942 1944 roki Nashe slovo 2 zhovtnya 2014 Procitovano 27 grudnya 2022 Deportaciyi Zahidni zemli Ukrayini kincya 30 h pochatku 50 h rr rr Dokumenti materiali spogadi Lviv Institut ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha 1996 T 1 1939 1945 rr S 280 281 Misilo E Akcja Wisla Dokumenty Warszawa Archiwum Ukrainskie 1993 S 421 pol Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Pojecia stosowane w statystyce publicznej Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Procitovano 14 serpnya 2018 LiteraturaRadostow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1888 T IX S 436 pol

Дата публікації:
Топ