Равеннський екзархат або Італійський екзархат — візантійська провінція на Апеннінському півострові з центром у місті Равенна.
Равеннський екзархат | |
Дата створення / заснування | 584 |
---|---|
Офіційна назва | лат. Exarchatus Ravennatis |
Офіційна мова | латина |
Континент | Європа |
Країна | ![]() |
Столиця | d |
Адміністративна одиниця | Візантійська імперія |
Посада голови уряду | d |
Валюта | (Солідус) |
Замінений на | Венеційська республіка і Папська держава |
На заміну | d |
Мова комунікації | народна латина |
Час/дата припинення існування | 751 |
![]() | |
|
Історія
Відомий від 584 року як форпост проти наступу варварів, створений візантійським імператором Маврикієм. 568 року до північної Італії вторглись лангобарди під проводом короля Албойна. Захопивши низку міст, 569 року лангобарди взяли Мілан. Після трирічної облоги 572 року здалась Павія, яку лангобарди зробили своєю столицею. У подальшому вони захопили Тоскану. Далі лангобарди продовжитли просуватись до центральної та південної Італії, де заснували герцогства Сполето й Беневенто. Після вбивства Албойна 573 року держава лангобардів розпалась на кілька окремих герцогств (той період відомий під назвою («Правління герцогів»)).
Через вторгнення лангобардів Римські володіння виявились розколотими на кілька відокремлених областей, і 580 року імператор Тиберій II реорганізував їх у п'ять провінцій, які відтоді називались за грецьким зразком єпархії: Аннонарія в північній Італії навколо Равенни, Калабрія, Кампанія, Емілія та Лігурія, й Урбікарія навколо Рима. Таким чином до кінця VI століття нова організація влади була вписана в міцну модель. Равенна під керівництвом екзарха, який мав цивільну та військову владу, на додаток до своєї церковної посади, була обмежена містом, портом і прилеглими землями на північ до річки По, за якою лежали володіння герцога Венеції, номінально імперського чиновника, а на півдні — до річки , за якою було Адріатичне П'ятимістя (), що також було під владою герцога.
751 року екзархат було завойовано лангобардами. Після походів Піпіна Короткого (754, 756) землі Равеннського екзархату перейшли до франків. Потім Піпін Короткий «подарував» їх разом з Римською областю римському папі, що стало початком Папської держави.
Екзархи Равенни
Роки правління | Екзарх |
---|---|
553—568 | Нарсес |
569—574 | |
574—577 | |
584—585 | Децій |
585—589 | Смарагд |
589—598 | |
598—603 | |
603—611 | Смарагд (повторно) |
611—616 | |
616—619 | |
619—625 | |
625—643 | |
643—645 | |
645—649 | |
649—652 | |
653—666 | Феодор I Калліопа (повторно) |
666—678 | |
678—687 | |
687—702 | |
702—710 | |
710—711 | |
711—713 | |
713—726 | |
726—727 | |
728—752 |
Джерела
- Бородін О. Д. Равеннський екзархат. Візантійці в Італії. — СПб. : Алетейя, 2001. — .
Посилання
- Екзархат Равенни // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет