Раббель II Сотер — останній цар Набатеї з 70/71 по 106 роки, син царя Маліку II і цариці . Намагався відродити першість набатейских релігійних культів та, ймовірно, прагнув до звільнення країни від римського панування. Після смерті або повалення Раббеля II Набатейське царство було включене в римську провінцію Аравія Петреа.
Раббель II Сотер | |
---|---|
Народився | 1 століття |
Помер | 106 |
Країна | Набатейське царство |
Діяльність | монарх |
Титул | король |
Посада | d |
Батько | Маліку II |
Мати | d |
|
Походження і початок правління
Раббель II був сином набатейського царя Маліку II, сина Арети IV Филодема, і цариці ; він успадкував набатейський престол після батька в 70/71 році. Оскільки до початку свого правління Раббель, судячи з усього, ще не досяг повноліття, його мати Шукайлат перший час виконувала функції регента (на монетах Раббеля II цар зображувався разом зі своєю матір'ю) .
Правління
Про внутрішню політику цього останнього набатейського царя відомо вкрай мало. Ймовірно, він переніс свою столицю з Петри до Бусри. Причиною цього кроку могло бути прагнення Раббеля позбутися необхідності погоджувати свої рішення з демократичними органами влади, що функціонували в Петрі, а також бажання поставити під жорсткіший контроль торгові шляхи, що вели через Зайордання в Сирію. Завдяки збереженим джерелам (написи RES, 83, 1434; документ № 2 з архіву Бабат) до нас дійшла титулатура Раббеля II: «Той, хто оживив і врятував (або „звільнив“) свій народ» (dy 'ḥyy wšyzb' mh). Очевидна близькість цього титулу до грецького «Сотер» (дав.-гр. Σωτήρ) — «рятівник». Як вважає ізраїльський археолог Авраам Негев, використання подібних епітетів пов'язано з тим, що Раббелю II вдалося відновити свою владу в Південній Палестині і відновити там зруйновані набатейські міста.
З часів Раббеля II, ймовірно, поновилося й храмове будівництво. Французький археолог Жан Старкі на підставі аналізу архітектурних особливостей будівлі ефеської бібліотеки Цельса і набатейського храму датував зведення останнього кінцем правління Раббеля II Сотера .
Імовірно, в правління Раббеля II Сотера мав місце певний національний підйом, кінцева мета якого полягала у звільненні від римського панування. Сам цар, ймовірно, сприяв цьому процесу, захищаючи розвиток національної культури і прагнучи зміцнити релігійну ідентичність набатейців, виводячи на перший план давній арабський пантеон на чолі з Душара-А'ррой і «відсуваючи» набувший популярності еллінізований культ Ба'алшаміна-Зевса, центром якого була Бусра. Настільки сильне прагнення Набатеї до незалежності викликало невдоволення імператора Траяна і стало приводом для ліквідації набатейської державності в 106 році .
У джерелах не збереглося відомостей про обставини анексії римлянами Набатейського царства і включення його території до складу нової провінції Аравія Петреа. Виявлений у Аль-Хіджрі (давнє набатейське місто Хегра) напис про зведення вівтаря (масгіди) А'рре датовано першим роком правління невизначеного царя на ім'я Маліку, дала підстави для припущень, що поваленому або померлому Раббелю II наслідував цар Маліку III, який очолив недовгий опір Риму на частині території Набатеї з центром у Хегрі . Проте, така інтерпретація не є загальновизнаною.
Родина
Письмові джерела, які дійшли до нас, зберегли деякі відомості щодо родини та найближчих родичів Раббеля II. Це пов'язано з традицією датувати тексти не тільки роками правління самого царя, а й часом життя представників його родини. Наприклад, документ № 2 з архіву Бабати датований часом життя «Ободата, сина Раббеля-царя, царя набатеїв, який оживив і врятував свій народ, і Гамалат, і Гагра, його сестер, цариць набатеїв, дочок Маник (Маліку)-цар, царя набатеїв, сина Арети, царя набатеїв, полюбив свій народ». Напис «RES, 1434» повідомляє, що вона створена «за життя Раббеля-царя, який оживив і врятував свій народ, і за життя Гамалат і Гагра, його сестер, цариць набатеїв, дочок Маліку-царя, царя набатеїв, сина Арети, царя набатеїв, полюбив свій народ, і за життя Кашмен, сина Ша'удат, сестри його, цариці набатеїв». На своїх монетах Раббель II зображувався не тільки зі своєю матір'ю Шукайлат II, але і з Гамалат (Гамілат) (з 76 року), а потім ще й з Гагра (Гагар) (зі 103 року) .
З цих та інших джерел виходить, що Раббель II був сином набатейського царя Маліку II, сина царя Арети IV Філодемоса. По батькові Раббель мав сестер - Гамалат (Гамілат) і Гагра (Гагар), що носили титул «цариць набатеїв» й, імовірно, вважалися його дружинами (принаймні, Гамалат була його рідною сестрою — по батькові та по матері). Крім них, Раббель мав ще третю головну дружину, ім'я якої не збереглося, і двох молодших дружин на ім'я Кашма'ель і Ша'удат, які теж носили титули «цариць набатеїв» і «сестер царя». У Раббеля II було троє або четверо дітей: Арета, Шукайлат (III), Ободат та, можливо, Маліку (III). Крім того, згадується Кашмен, син Ша'удат, місце якого в царській родині не цілком зрозуміло . Судячи по згадках Ободата в написах, ймовірно, спочатку саме він вважався спадкоємцем престолу, поки в 97/98 році згадки про нього не припинилися .
Примітки
- Hackl U., Jenni H., Schneider Ch., 2003.
- Шифман І. Ш., 2007, с. 35—36.
- Шифман І. Ш., 2007, с. 149—150.
- Шифман І. Ш., 2007, с. 28—29.
- Шифман І. Ш., 2007, с. 74—75.
- Шифман І. Ш., 2007, с. 75.
Література
- Шифман Ілля Шолеймович. Набатейська держава та її культура. З історії культури доісламської Аравії. — Санкт-Петербург : Вид-во Санкт-Петербурзький державний університет, 2007. — 208 с. — (Біблеїстика і юдаїка) — .
- Hackl, Ursula; Jenni, Hanna; Schneider, Christoph. Quellen zur Geschichte der Nabatäer. Textsammlung mit Übersetzung und Kommentar. — Freiburg (Schweiz) : Universitäts-Verlag, 2003. — 730 с. — .
- Lindner, Manfred. Die Geschichte der Nabatäer // Petra und das Königreich der Nabatäer: Lebensraum, Geschichte und Kultur eines arabischen Volkes der Antike (6. Auflage). — München, 1989. — S. 37—112. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rabbel II Soter ostannij car Nabateyi z 70 71 po 106 roki sin carya Maliku II i carici Namagavsya vidroditi pershist nabatejskih religijnih kultiv ta jmovirno pragnuv do zvilnennya krayini vid rimskogo panuvannya Pislya smerti abo povalennya Rabbelya II Nabatejske carstvo bulo vklyuchene v rimsku provinciyu Araviya Petrea Rabbel II SoterNarodivsya1 stolittyaPomer106KrayinaNabatejske carstvoDiyalnistmonarhTitulkorolPosadadBatkoMaliku IIMatid Mediafajli u VikishovishiPohodzhennya i pochatok pravlinnyaRabbel II buv sinom nabatejskogo carya Maliku II sina Areti IV Filodema i carici vin uspadkuvav nabatejskij prestol pislya batka v 70 71 roci Oskilki do pochatku svogo pravlinnya Rabbel sudyachi z usogo she ne dosyag povnolittya jogo mati Shukajlat pershij chas vikonuvala funkciyi regenta na monetah Rabbelya II car zobrazhuvavsya razom zi svoyeyu matir yu PravlinnyaPro vnutrishnyu politiku cogo ostannogo nabatejskogo carya vidomo vkraj malo Jmovirno vin perenis svoyu stolicyu z Petri do Busri Prichinoyu cogo kroku moglo buti pragnennya Rabbelya pozbutisya neobhidnosti pogodzhuvati svoyi rishennya z demokratichnimi organami vladi sho funkcionuvali v Petri a takozh bazhannya postaviti pid zhorstkishij kontrol torgovi shlyahi sho veli cherez Zajordannya v Siriyu Zavdyaki zberezhenim dzherelam napisi RES 83 1434 dokument 2 z arhivu Babat do nas dijshla titulatura Rabbelya II Toj hto ozhiviv i vryatuvav abo zvilniv svij narod dy ḥyy wsyzb mh Ochevidna blizkist cogo titulu do greckogo Soter dav gr Swthr ryativnik Yak vvazhaye izrayilskij arheolog Avraam Negev vikoristannya podibnih epitetiv pov yazano z tim sho Rabbelyu II vdalosya vidnoviti svoyu vladu v Pivdennij Palestini i vidnoviti tam zrujnovani nabatejski mista Z chasiv Rabbelya II jmovirno ponovilosya j hramove budivnictvo Francuzkij arheolog Zhan Starki na pidstavi analizu arhitekturnih osoblivostej budivli efeskoyi biblioteki Celsa i nabatejskogo hramu datuvav zvedennya ostannogo kincem pravlinnya Rabbelya II Sotera Imovirno v pravlinnya Rabbelya II Sotera mav misce pevnij nacionalnij pidjom kinceva meta yakogo polyagala u zvilnenni vid rimskogo panuvannya Sam car jmovirno spriyav comu procesu zahishayuchi rozvitok nacionalnoyi kulturi i pragnuchi zmicniti religijnu identichnist nabatejciv vivodyachi na pershij plan davnij arabskij panteon na choli z Dushara A rroj i vidsuvayuchi nabuvshij populyarnosti ellinizovanij kult Ba alshamina Zevsa centrom yakogo bula Busra Nastilki silne pragnennya Nabateyi do nezalezhnosti viklikalo nevdovolennya imperatora Trayana i stalo privodom dlya likvidaciyi nabatejskoyi derzhavnosti v 106 roci U dzherelah ne zbereglosya vidomostej pro obstavini aneksiyi rimlyanami Nabatejskogo carstva i vklyuchennya jogo teritoriyi do skladu novoyi provinciyi Araviya Petrea Viyavlenij u Al Hidzhri davnye nabatejske misto Hegra napis pro zvedennya vivtarya masgidi A rre datovano pershim rokom pravlinnya neviznachenogo carya na im ya Maliku dala pidstavi dlya pripushen sho povalenomu abo pomerlomu Rabbelyu II nasliduvav car Maliku III yakij ocholiv nedovgij opir Rimu na chastini teritoriyi Nabateyi z centrom u Hegri Prote taka interpretaciya ne ye zagalnoviznanoyu RodinaPismovi dzherela yaki dijshli do nas zberegli deyaki vidomosti shodo rodini ta najblizhchih rodichiv Rabbelya II Ce pov yazano z tradiciyeyu datuvati teksti ne tilki rokami pravlinnya samogo carya a j chasom zhittya predstavnikiv jogo rodini Napriklad dokument 2 z arhivu Babati datovanij chasom zhittya Obodata sina Rabbelya carya carya nabateyiv yakij ozhiviv i vryatuvav svij narod i Gamalat i Gagra jogo sester caric nabateyiv dochok Manik Maliku car carya nabateyiv sina Areti carya nabateyiv polyubiv svij narod Napis RES 1434 povidomlyaye sho vona stvorena za zhittya Rabbelya carya yakij ozhiviv i vryatuvav svij narod i za zhittya Gamalat i Gagra jogo sester caric nabateyiv dochok Maliku carya carya nabateyiv sina Areti carya nabateyiv polyubiv svij narod i za zhittya Kashmen sina Sha udat sestri jogo carici nabateyiv Na svoyih monetah Rabbel II zobrazhuvavsya ne tilki zi svoyeyu matir yu Shukajlat II ale i z Gamalat Gamilat z 76 roku a potim she j z Gagra Gagar zi 103 roku Z cih ta inshih dzherel vihodit sho Rabbel II buv sinom nabatejskogo carya Maliku II sina carya Areti IV Filodemosa Po batkovi Rabbel mav sester Gamalat Gamilat i Gagra Gagar sho nosili titul caric nabateyiv j imovirno vvazhalisya jogo druzhinami prinajmni Gamalat bula jogo ridnoyu sestroyu po batkovi ta po materi Krim nih Rabbel mav she tretyu golovnu druzhinu im ya yakoyi ne zbereglosya i dvoh molodshih druzhin na im ya Kashma el i Sha udat yaki tezh nosili tituli caric nabateyiv i sester carya U Rabbelya II bulo troye abo chetvero ditej Areta Shukajlat III Obodat ta mozhlivo Maliku III Krim togo zgaduyetsya Kashmen sin Sha udat misce yakogo v carskij rodini ne cilkom zrozumilo Sudyachi po zgadkah Obodata v napisah jmovirno spochatku same vin vvazhavsya spadkoyemcem prestolu poki v 97 98 roci zgadki pro nogo ne pripinilisya PrimitkiHackl U Jenni H Schneider Ch 2003 Shifman I Sh 2007 s 35 36 Shifman I Sh 2007 s 149 150 Shifman I Sh 2007 s 28 29 Shifman I Sh 2007 s 74 75 Shifman I Sh 2007 s 75 LiteraturaShifman Illya Sholejmovich Nabatejska derzhava ta yiyi kultura Z istoriyi kulturi doislamskoyi Araviyi Sankt Peterburg Vid vo Sankt Peterburzkij derzhavnij universitet 2007 208 s Bibleyistika i yudayika ISBN 978 5 288 04364 2 Hackl Ursula Jenni Hanna Schneider Christoph Quellen zur Geschichte der Nabataer Textsammlung mit Ubersetzung und Kommentar Freiburg Schweiz Universitats Verlag 2003 730 s ISBN 3 7278 1410 1 Lindner Manfred Die Geschichte der Nabataer Petra und das Konigreich der Nabataer Lebensraum Geschichte und Kultur eines arabischen Volkes der Antike 6 Auflage Munchen 1989 S 37 112 ISBN 9783768901161