Арета (Харітат) IV Філопатор (д/н — бл. 40) — цар Набатеї в 9 до н. е. — 40 роках н. е. Мав також прізвисько «Великий». При ньому держава набула найбільшого політичного, територіального, економічного і культурного розквіту.
Арета IV Філопатор | |
---|---|
Ім'я при народженні | Еней |
Народився | 1 століття до н. е. |
Помер | 1 століття до н. е. |
Країна | Набатейське царство |
Діяльність | монарх |
Титул | цар Набатеї |
Посада | d |
Термін | 9 до н.е. — 40 роки н.е. |
Попередник | Ободат III |
Наступник | Маліку II |
Батько | Ободат III |
У шлюбі з | d |
Діти | d, d і Маліку II |
|
Життєпис
Стосовно батьків існують суперечності. Одними дослідниками розглядається дослідниками як нащадок Маліку I, можливо по жіночій лінії, а інші вважають Аретисином царя Ободата III. Замолоду мав ім'я Еней. У 9 році до н. е. після отруєння царя Ободата III зайняв трон Набатейського царства. Змінив ім'я на Арета, щоб довести законність своєї влади.
У Римі Сіллай, владний радник Ободата III, намагався підкупити сенаторів і за допомогою римського імператора Октавіана Августа здобути владу. Арета IV своєю чергою надіслав подарунки та листа, в якому звинуватив у загибелі Ободата III самого Сіллая. Завдяки роздобутим Миколою Дамаським доказам вини Сіллая, того було страчено, а Арету IV в 7 році до н. е. було визнано законним володарем.
У 4 році до н. е. після смерті Ірода I, царя Юдеї, в державі почалися заворушення. Для їх придушення Арета IV відправив війська, що допомогли римлянам придушити невдоволених й надалі сприяли встановленню римської влади в Юдеї. Надалі видав свою доньку Фазеліс за тетрарха Ірода Антипу. Але останній згодом закохався в Іродіаду, дружину свого брата. Ірод Антипа виганяє свою дружину, дочку царя набатеїв Арети, ув'язнює її у Махероні та одружується з Іродіадою.
Зрештою донька царя повернулася близько 35 року до Набатеї. Образу доньки набатейський володар вирішив використати як привід для війни за Галаад, де мав прикордонні суперечки з Іродом Антипою. Взимку 36/37 років Арета IV захопив прикордонні землі тетрарха уздовж Йордану, включаючи райони Кумрана. Лиша звістка про смерть імператора Тіберія 37 року зупинила легіони Луція Вітеллія, що рухалися надопомогу Іроді Антипі.
У Новому Завіті (Друге послання апостола Павла до Коринтян, глава 11 вірші 32-33) повідомляється про переслідування при Ареті IV апостола Павла в Дамаску, який належав Набатеї. Причини цього невідомі. Або він бажав зробити приємну Іродіадам і юдейським первосвященникам або виконував подібний наказ римської влади.
У його правління Набатейського царства досягло свого найвищого розквіту, тягнучись від північного Хіджазу на півдні до плато Хауран (Сирія) на півночі. На цей період також припадає розквіт набатейських міст в Негеві — Собат, Елуси, Нессани, Мампсіса і Ободи, через які відбулася посередницька торгівля спеціями і пахощами з південної Аравії. В цей період храмові комплекси починають виконувати банківські функції. За наказом царя відбулося також заснування важливого набатейського центру Хегра (на північному заході сучасної Саудівської Аравії). У цей період створено відомі пам'ятники архітектури Петри, тодішньої столиці Набатейського царства.
Арета IV помер в 40 році. Його старший син Маліку II успадковував владу батька.
Родина
Відомо про двох дружин Арети IV — Хулду і Шукайлат I. Від першої дружини мав синів Маліку, Ободата і Раббеля та доньок Фазеліс, Шасудат, Хагру. Від другої дружини — доньок Пацель і Шукайлат II.
Джерела
- G. W. Bowersock (1971). «A Report on Arabia Provincia». The Journal of Roman Studies. 61: 221
- Rainer Riesner. Paul's Early Period: Chronology, Mission Strategy, Theology. — Wm. B. Eerdmans Publishing, 1998. — С. 75-76. — 556 с. —
- Jane Taylor (2001). Petra and the Lost Kingdom of the Nabataeans. I B Tauris. p. 69.
- Schwentzel, Christian-Georges. Juifs et Nabatéens. Les monarchies ethniques du Proche-Orient hellénistique et romain / B. Legras. — Rennes: PUR, 2013. — P. 201—202. — 308 p. —
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z imenem Areta Areta Haritat IV Filopator d n bl 40 car Nabateyi v 9 do n e 40 rokah n e Mav takozh prizvisko Velikij Pri nomu derzhava nabula najbilshogo politichnogo teritorialnogo ekonomichnogo i kulturnogo rozkvitu Areta IV FilopatorIm ya pri narodzhenniEnejNarodivsya1 stolittya do n e Pomer1 stolittya do n e KrayinaNabatejske carstvoDiyalnistmonarhTitulcar NabateyiPosadadTermin9 do n e 40 roki n e PoperednikObodat IIINastupnikMaliku IIBatkoObodat IIIU shlyubi zdDitid d i Maliku II Mediafajli u VikishovishiZhittyepisStosovno batkiv isnuyut superechnosti Odnimi doslidnikami rozglyadayetsya doslidnikami yak nashadok Maliku I mozhlivo po zhinochij liniyi a inshi vvazhayut Aretisinom carya Obodata III Zamolodu mav im ya Enej U 9 roci do n e pislya otruyennya carya Obodata III zajnyav tron Nabatejskogo carstva Zminiv im ya na Areta shob dovesti zakonnist svoyeyi vladi U Rimi Sillaj vladnij radnik Obodata III namagavsya pidkupiti senatoriv i za dopomogoyu rimskogo imperatora Oktaviana Avgusta zdobuti vladu Areta IV svoyeyu chergoyu nadislav podarunki ta lista v yakomu zvinuvativ u zagibeli Obodata III samogo Sillaya Zavdyaki rozdobutim Mikoloyu Damaskim dokazam vini Sillaya togo bulo stracheno a Aretu IV v 7 roci do n e bulo viznano zakonnim volodarem U 4 roci do n e pislya smerti Iroda I carya Yudeyi v derzhavi pochalisya zavorushennya Dlya yih pridushennya Areta IV vidpraviv vijska sho dopomogli rimlyanam pridushiti nevdovolenih j nadali spriyali vstanovlennyu rimskoyi vladi v Yudeyi Nadali vidav svoyu donku Fazelis za tetrarha Iroda Antipu Ale ostannij zgodom zakohavsya v Irodiadu druzhinu svogo brata Irod Antipa viganyaye svoyu druzhinu dochku carya nabateyiv Areti uv yaznyuye yiyi u Maheroni ta odruzhuyetsya z Irodiadoyu Zreshtoyu donka carya povernulasya blizko 35 roku do Nabateyi Obrazu donki nabatejskij volodar virishiv vikoristati yak privid dlya vijni za Galaad de mav prikordonni superechki z Irodom Antipoyu Vzimku 36 37 rokiv Areta IV zahopiv prikordonni zemli tetrarha uzdovzh Jordanu vklyuchayuchi rajoni Kumrana Lisha zvistka pro smert imperatora Tiberiya 37 roku zupinila legioni Luciya Vitelliya sho ruhalisya nadopomogu Irodi Antipi U Novomu Zaviti Druge poslannya apostola Pavla do Korintyan glava 11 virshi 32 33 povidomlyayetsya pro peresliduvannya pri Areti IV apostola Pavla v Damasku yakij nalezhav Nabateyi Prichini cogo nevidomi Abo vin bazhav zrobiti priyemnu Irodiadam i yudejskim pervosvyashennikam abo vikonuvav podibnij nakaz rimskoyi vladi Petra U jogo pravlinnya Nabatejskogo carstva dosyaglo svogo najvishogo rozkvitu tyagnuchis vid pivnichnogo Hidzhazu na pivdni do plato Hauran Siriya na pivnochi Na cej period takozh pripadaye rozkvit nabatejskih mist v Negevi Sobat Elusi Nessani Mampsisa i Obodi cherez yaki vidbulasya poserednicka torgivlya speciyami i pahoshami z pivdennoyi Araviyi V cej period hramovi kompleksi pochinayut vikonuvati bankivski funkciyi Za nakazom carya vidbulosya takozh zasnuvannya vazhlivogo nabatejskogo centru Hegra na pivnichnomu zahodi suchasnoyi Saudivskoyi Araviyi U cej period stvoreno vidomi pam yatniki arhitekturi Petri todishnoyi stolici Nabatejskogo carstva Areta IV pomer v 40 roci Jogo starshij sin Maliku II uspadkovuvav vladu batka RodinaVidomo pro dvoh druzhin Areti IV Huldu i Shukajlat I Vid pershoyi druzhini mav siniv Maliku Obodata i Rabbelya ta donok Fazelis Shasudat Hagru Vid drugoyi druzhini donok Pacel i Shukajlat II DzherelaG W Bowersock 1971 A Report on Arabia Provincia The Journal of Roman Studies 61 221 Rainer Riesner Paul s Early Period Chronology Mission Strategy Theology Wm B Eerdmans Publishing 1998 S 75 76 556 s ISBN 9780802841667 Jane Taylor 2001 Petra and the Lost Kingdom of the Nabataeans I B Tauris p 69 ISBN 9781860645082 Schwentzel Christian Georges Juifs et Nabateens Les monarchies ethniques du Proche Orient hellenistique et romain B Legras Rennes PUR 2013 P 201 202 308 p ISBN 978 2 7555 2229 9