Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Піктська мова мертва мова якою до 12 століття говорили племена піктів котрі населяли східну та північну частини теперішн

Піктська мова

Піктська мова

Піктська мова — мертва мова, якою до 12 століття говорили племена піктів, котрі населяли східну та північну частини теперішньої Шотландії. Мову не вдається точно класифікувати, оскільки майже не існує писемних пам'яток, за якими її можна було б віднести до певної мовної групи. Теоретично як джерело для вивчення піктської мови розглядають географічні назви (напр. Абердин), особові імена та короткі написи, виконані огамом та латиницею (приблизно 30), які були знайдені на території, що контролювалась Королівством піктів. Уцілілі написи погано збереглися, а тому ледве піддаються читанню. Більшість дослідників, спираючись на ці джерела, відносять піктську до бритських мов кельтської мовної групи. Піктська мова була витіснена гельськими мовами на території Шотландії та германськими мовами на островах. Процес зникнення мови почався під час правління шотландського короля Костянтина ІІ (900 - 943) та продовжився під час правління його наступників. На думку більшості дослідників, піктська ідентичність серед населення повністю зникла на початку 11 століття.

піктська мова
image
Піктський текст на камені
Поширена вimage Шотландське королівство
РегіонШотландія.
Носії0 (зникла в 12 столітті)
Писемністьогам[1]
КласифікаціяІндоєвропейська
Кельтська?
Бритські мови?
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3xpi

Класифікація

Існує кілька більш або менш переконливих теорій щодо походження та класифікації піктської мови.

На сьогодні більшість учених схиляється до думки, що піктська мова належить до бритських. Значний вплив на піктську мала староірландська мова, яка належить до гойдельських. Вважають, що піктська вплинула на розвиток шотландської гельської мови. Юлій Цезар вважав піктів народом, близьким до іберів. З огляду на це піктів можна розглядати як народ, близький до басків, тобто доіндоєвропейського населення Європи.

Місце серед кельтських мов

image
Особові імена правителів піктських земель Римського періоду, зокрема Кальгака, мали кельтське походження

Аналіз географічних назв та власних імен показав, що кельтська мова, яка була поширена на території Королівства піктів, була близькою до бритських зі значним гойдельським впливом. У 1582 році шотландський історик та гуманіст Джордж Б'юкенен уперше висунув теорію про те, що піктська мова була бритською, яка тісно контактувала зі староірландською. Подібну думку висловив Джордж Чалмерс у 19 столітті, який ототожнював піктську з спільнобритською. Свою теорію він мотивував тим, що орфографія бритських мов збігається з орфографією географічних назв та особистих імен Королівства піктів.

Кельтолог Вітлі Стоукс у своєму філологічному дослідженні ірландських хронік твердив, що піктська мова була близькою до валлійської. Цю думку так само висловив філолог Александр Макбейн, який проаналізував назви племен і місцевостей у праці 2 століття «Географія», автором якої був Птолемей.

Ретельне дослідження шотландських назв місцевостей типолога Вільяма Вотсона беззаперечно доводило, що p-кельтська мова панувала на історичних теренах піктів. Він, зокрема, твердив, що піктська була північним предком спільнобритської мови, водночас твердив, що саме остання пізніше була витіснена староірландською. 

Вільям Форбс Скін твердив, що піктська мова була гойдельською, предком шотландської гельської. Він також твердив, що місіонер Колумба потребував перекладача не через різницю між піктською та староірландською, а через те, що він проголошував промови латиною. Думка набула популярності в 19 столітті, проте на сьогодні її ставлять під сумнів.

Приблизно у 5 століття пікти жили під політичним, суспільним та мовним гнітом з боку Дал Ріади. Під кінець існування королівства пікти вже говорили шотландською гельською. Кетрін Форсайт вважає, що двомовність піктів на периферії Королівства піктів тривала кілька поколінь. Шотландська гельська, на відміну від ірландської (включаючи староірландську), має великий пласт бритських запозичень. Що цікаво, має систему дієслів, побудовану на тих же основах, що і валлійська.

Неіндоєвропейська теорія

1892 року валлійський кельтолог Джон Ріс висунув теорію, що піктська мова була неіндоєвропейською. Його теорія спиралась на незрозумілість огамічних написів, знайдених на колишніх теренах Королівства піктів. Подібну тезу озвучив Гайнріх Ціммер, який твердив, що екзотичні звичаї піктів (татуювання та матрилінійність) вказують на те, що мова була неіндоєвропейською. Теорія досить позитивно сприймалась до 20 століття.

Оновлена версія цієї ж теорії була презентована Кеннетом Джексоном, який у 1955 році зробив доповідь про цю мову. Джексон висунув версію, що існувало дві піктські мови:

  • мова p-кельтська, яка могла мати некельтський субстрат;
  • друга мова могла використовуватись для ритуальних цілей і використовуватись на письмі.

Гіпотеза Джексона спиралась на теорію, що бритська еліта, знана як «будівельники Броху» прийшла з півдня Британії на територію піктів та стала панувати там.. Джексон тим самим намагався пояснити незрозумілість огамічних написів, вважаючи, що мова піктів була p-кельтською, а написи на каменях зроблені писемною мовою еліти.

Пізніше завдяки дослідженням, результатами яких стало краще розуміння огамічного письма, було доведено, що мова на каменях є кельтською. Крім того, у 2012 році Ерік Гамп також висунув теорію, що піктська мова була неіндоєвропейською.

Спростовані теорії

image
Британія та Ірландія в перші століття нашої ери до прибуття англів та саксів.
   Переважно гойдельські землі
   Переважно піктські землі
   Переважно бритські землі.

Побутувала думка, що пікти прибули в Шотландію зі Скіфії, регіону, яким називали степову територію від України до Середньої Азії. Б'юкенен шукав кандидатів на предків піктів серед кельтських племен Центральної та Східної Європи, сконцентрувавшись на згадуваних Тацітом котінах. Роберт Сіббальт у 1710 році, продовживши теорію Б'юкенена, ототожнив котінів з готами. В 1789 році Джон Пінкертон заявив, що піктська мова є попередником скотсу. Його аргументи мали хаотичний і часто дивний характер, зводячись до думки, що пікти були германцями, а кельти були нижчою расою людей. На сьогодні ця теорія є повністю спростованою.

Топоніми

Важливим джерелом для дослідження піктської мови є топоніми частини Шотландії, колись населеною піктами. Найбільш характерними топонімами цієї місцевості є назви з префіксами Aber- «лагуна, затока», Lhan- «цвинтар, погост», Pit- «господарство, ферма», Fin- «пагорб» (?). Наприклад: Aberdeen або Aberdon (Абердин «лагуна річки Дон»), [en] (Ланбрайд «погост святого Брайда»), Pitmedden (Пітмедден), Pittodrie (Піттодрі), Findochty (Фінехті). Префікс Pit- є унікальним для цієї місцевості, на відміну від Aber-, аналоги якого можна знайти і в інших бритських мовах, наприклад: Aberystwyth (Абериствіт), Abertawe (Суонсі) — в Уельсі, Aberfala (Фалмут) — в графстві Корнуолл, Aber Wrac'h (Абер Урах) — в Бретані. Деякі піктські елементи в топонімах, як, наприклад, префікс Pit-, сформувалися вже після падіння Королівства піктів і могли з'явитися завдяки легендам та переказам.. Іншими характерними елементами топонімії колишніх земель піктів є pert «ярмарок» (Перт), carden - «бур'ян, кущ» ([en], [en]), pevr - «діамант» ([en], Пефері).

Завдяки топонімам також можна прослідкувати просування гойдельських мов на територію піктів. Таким топонімом є, приміром, [en] (староірл. Ath-fhotla «Нова Ірландія»), область у центральній Шотландії. Назва відома з 8 століття. На території колишнього піктського королівства Фортріу також зафіксовані топоніми, які мали гойдельське походження.

Топонім Peanfahel (суч. Kinneil House) містить бритські та гойдельські елементи (бритське penn «кінець», гойдельське fal «стіна, мур»).

Огамічні написи, які вважають піктськими

Існує 32, до кінця не розшифрованих, написи, які вважаються піктськими.

Місце знахідки Текст латиницею Окремі зрозумілі слова
Abernethy qmi
Aboyne nehhtvrobbaccennevv maqqotalluorrh Нехтан … син Талорка
Altyre ammaqqtallv lv bahhrrassudds ..син Талорка …
Auquhollie vuunon itedovob b
Birsay 1 (m)onnorranrr
Birsay 2 bqi a b
Brandsbutt irataddoarens
Bressay crroscc: nahhtvvddadds: dattr: ann bennises: meqqddrroann хрест ………… донька …… син Дростана
Brodie A von…ecco..
Brodie B rginngchqodtosombs
Brodie C eddarrnonn… tti… gng.. Pidarnoin …
Buckquoy 1) старий варіант прочитання: (e)tmiqavsallc 
 2) новий: ENDDACTANIM
Згідно з Forsyth читається як Benddact Anim L. - благословіння на душу когось гельською.
Burrian idbmirrhannurractkevvcerroccs ……………………(c(e)rroccs — хрест ?)
[en] 1 iru
Cunningsburgh 2 ..ehteconmors …dov …ddrs
Cunningsburgh 3 etteca… ..v: dattua …rtt..
Dunadd hcsd.t..v.nh.t l….vqrrhmdnhq
Golspie allhhallorreddmaqqnuuvvhrre.rr … син такого-то …
Gurness Broch: ineittemen mats
Inchyra A ttlietrenoiddors ..uhtuoaged…
Inchyra B inehhetestieq…inne
Keiss Bay nehtetri
Latheron duv nodnnatmaqqnahhto… … син Нехтана
Logie Elphonstone caltchu
[en] ettecuhetts: ahehhttannn: hccvvevv: nehhtons … Нехтан

Vincent (1896) твердив, що «камінь зведений ірландськими монахами не раніше 580 року н. е.» і наводить більш ранню транскрипцію: eattuicheatts maheadttannn hccffstff ncdtons.

Newton iddarqnnnvorrenn iku(a) iosie
North Uist m..quntenac..t
[en] (…)besmeqqnanammovvez … син …
Scoonie eddarrnonn Pidarnoin
Weeting 1 ulucuvute
Weeting 2 gedevem…dos
Whiteness …vndar

Написи латиницею

Існує всього 7 написів латиницею.

Silver [en] з острова Святого Нініана
Resad jili Spusscio
або:
resad fili spusscio
The Saint Vigeans Stone, біля м. Арброт, Форфаршир.
drosten ipe uoret ett forcus
The Fordoun Stone, Кінкардіншир
pidarnoin

Примітки

  1. Крістал Д. The Cambridge Encyclopedia of Language — Видавництво Кембриджського університету, 1987. — С. 203. —
    d:Track:Q471550d:Track:Q912887d:Track:Q23306977
  2. Forsyth 2006, p. 1447; Forsyth 1997; Fraser 2009, pp. 52–53; Woolf 2007, pp. 322–340
  3. Forsyth 2006, p. 1447; Woolf 2007, pp. 322–340
  4. «Scotland’s Ogham inscriptions» [ 28 січня 2018 у Wayback Machine.] University of California, Riverside. Retrieved 12 July 2009. This paper quotes a 1969 radio talk by Douglas Gifford of the Department of Spanish of St. Andrew’s University, who said that Guiter had «twisted the evidence», but also suggested that the Basque connection was worth a further look.
  5. Stokes 1890, p. 392
  6. MacBain 1892
  7. Watson 1926
  8. Skene 1837, pp. 67–87; Fraser 1923
  9. Skene 1837, pp. 71–72
  10. Jackson 1955, p. 131; Forsyth 1997, p. 6
  11. Forsyth 2006, p. 1447
  12. Forsyth 1995a
  13. Greene 1966, p. 135
  14. Rhys 1892; Rhys 1898
  15. Zimmer 1898; see Woolf 1998 for a more current view of Pictish matriliny
  16. For example: MacNeil 1938-1939; MacAlister 1940
  17. Jackson 1955
  18. See, for example, Piggot 1955
  19. For a general view, see Jackson 1955
  20. See Armit 1990 for an up-to-date view of the development of proto-Pictish culture and Brochs as an indigenous development; Forsyth 1998 gives a general review of the advances in understanding of Ogham.
  21. Hamp 2013
  22. See for example Bede HE I:1; Forsyth 2006 suggests this tradition originated from a misreading of Servius' fifth century AD commentary on Virgil's Aeneid: Aeneid 4:146 reads: Cretesque Dryopesque fremunt pictique Agathyrsi. Servius' commentary states: Pictique Agathyrsi populi sunt Scythiae, colentes Apollinem hyperboreum, cuius logia, id est responsa, feruntur. 'Picti' autem, non stigmata habentes, sicut gens in Britannia, sed pulchri, hoc est cyanea coma placentes. Which actually states that the Scythian Agathyrsi did not "bear marks" like the British, but had blue hair.
  23. Sibbald 1710
  24. Pinkerton 1789
  25. For a discussion of Sibbald's misunderstanding and of Pinkerton's thesis, see Ferguson 1991
  26. Watson, Celtic Place Names
  27. Barrow, "Pre-Feudal Scotland."
  28. Glanville Price, "Pictish", p.128.
  29. Watson, Celtic Place Names
  30. «LTING/1» [ 16 грудня 2017 у Wayback Machine.] Forsyth, K. (1996) «The Ogham Inscriptions of Scotland: An Edited Corpus». Unpublished PhD. Harvard University. Retrieved 12 July 2009.
  31. Rhys, J (1892), (PDF), Proceedings of the Society of Antiquaries of Scotland, 26: 263—351, архів оригіналу (PDF) за 11 червня 2007, процитовано 31 січня 2018 (англ.)
  32. чтение профессора Кеннета Джексона
  33. The archaeology of late Celtic Britain and Ireland, c. 400—1200 AD. p. 52 [ 31 січня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)

Джерела

  • Piotr Stalmaszczyk, Stanowisko języka kumbryjskiego i piktyjskiego w podgrupie brytańskiej języków celtyckich, Biuletyn Polskiego Towarzystwa Językoznawczego 53, 1997, s. 81-93.
  • Armit, Ian (1990), Beyond the Brochs: Changing Perspectives on the Atlantic Scottish Iron Age, Edinburgh: Edinburgh University Press
  • , Ecclesiastical History of England Book 1, retrieved 18 December 2012
  • Chalmers, George (1807). Caledonia: or a historical and topographicalaccount of North Britain, from the most ancient to the present times with a dictionary of places chorographical and philological 1 (new ed.). Paisley: Alex. Gardner.
  • Cowan, E.J. (2000), "The invention of Celtic Scotland", in Cowan, E.J.; McDonald, R.A., Alba: Celtic Scotland in the Medieval era, East Linton, Scotland: Tuckwell Press Ltd, pp. 1–23
  • Ferguson, William (1991), "George Buchanan and the Picts", Scottish Tradition XVI: 18–32, retrieved 16 December 2012
  • , K. (1995a), Nicoll, E.H.; Forsyth, K., eds., "Language in Pictland: spoken and written", A Pictish panorama: the story of the Picts (Brechin, Scotland: Pinkfoot Press), retrieved 13 December 2012
  • , K. (1995b), "The ogham-inscribed spindle-whorl from Buckquoy: evidence for the Irish language in pre-Viking Orkney?", Proceedings of the Society of Antiquaries of Scotland 125: 677–96, retrieved 13 December 2012
  • , K. (1997), Language in Pictland : the case against 'non-Indo-European Pictish, Utrecht: de Keltische Draak, retrieved 4 February 2010
  • , K. (1998), "Literacy in Pictish", in Pryce, H., Literacy in medieval Celtic societies, Cambridge: Cambridge University Press, retrieved 13 December 2012
  • Forsyth, K. (2006), Koch, John T., ed., "Pictish Language and Documents", Celtic culture: A historical encyclopedia, Volume 1 (Santa Barbara, California: ABC-CLIO, Inc.)
  • Fraser, J. (1923), History and etymology : an inaugaral lecture delivered before the University of Oxford on 3 March 1923, Oxford: Clarendon Press
  • Fraser, James E. (2009), "From Caledonia to Pictland: Scotland to 795", The New Edinburgh History of Scotland (Edinburgh University Press) 1
  • Greene, D (1966), "The Making of Insular Celtic", Proceedings of the Second International Congress of Celtic Studies (Cardiff: University of Wales Press): 123–136
  • Hamp, Eric P. (2013), "The Expansion of the Indo-European Languages: An Indo-Europeanist’s Evolving View", Sino-Platonic Papers 239: 6–14, retrieved 8 February 2014
  • Jackson, K. (1955), "The Pictish Language", in Wainwright, F.T., The Problem of the Picts, Edinburgh: Nelson, pp. 129–166
  • Jackson, Kenneth (1977), "The ogam inscription on the spindle whorl from Buckquoy, Orkney", Proceedings of the Society of Antiquaries of Scotland 108: 221–222, retrieved 13 December 2012
  • Koch, John T. (1983), "The Loss of Final Syllables and Loss of Declension in Brittonic", The Bulletin of the Board of Celtic Studies (University of Wales Press.) XXX
  • Macalister, R.A.S. (1940), "The Inscriptions and Language of the Picts", in Ryan, J, Essays and Studies Presented to Professor Eoin MacNeill (Feil-Sgribhinn Edin mhic Neill), Dublin, pp. 184–226
  • MacBain, Alexander (1892), "Ptolemy's geography of Scotland", Transactions of the Gaelic Society of Inverness 18: 267–288, retrieved 14 December 2012
  • MacNeill, E. (1938-9), "The Language of the Picts", Yorkshire Celtic Studies 2: 3–45
  • Nicolaisen, W.F.H. (2001), Scottish Place-Names, Edinburgh: John Donald
  • Okasha, E. (1985), "The Non-Ogam Inscriptions of Pictland", Cambridge Medieval Celtic Studies 9: 43–69
  • Piggot, S (1955), "The Archaeological Background", in Wainwright, F.T., The Problem of the Picts, Edinburgh: Nelson, pp. 54–65
  • Pinkerton, John (1789), An enquiry into the history of Scotland: preceding the reign of Malcolm III or the year 1056 including the authentic history of that period (new (1814) ed.), Edinburgh: James Ballantyne and co., retrieved 8 February 2010
  • Price, G (2000), Languages in Britain and Ireland, Oxford: Blackwell,retrieved 3 February 2010
  • Rhys, J (1892), "The inscriptions and language of the Northern Picts", Proceedings of the Society of Antiquaries of Scotland 26: 263–351
  • Rhys, J (1898), "A revised account of the inscriptions of the Northern Picts", Proceedings of the Society of Antiquaries of Scotland 32: 324–398
  • Servius, Servii Grammatici in Vergilii Aeneidos Librum Quartum Commentarius, retrieved July 14, 2014
  • Sibbald, Robert (1710), The history, ancient and modern, of the Sheriffdoms of Fife and Kinross., retrieved 17 December 2012
  • Skene, W.F. (1836), The Highlanders of Scotland, their origin, history and antiquities; with a sketch of their manners and customs and an account of the clans into which they were divided and the state of society which existed among them 1, London: John Murray
  • Smyth, Alfred P. (1984), "Warlords and Holy Men", New History of Scotland (Edinburgh: Edward Arnold (Publishers) Ltd.)
  • Stokes, W. (1890), "On the Linguistic Value of the Irish Annals", Transactions of the Philological Society of London 21: 365–433, retrieved 8 February 2010
  • Virgil, Aeneid, retrieved July 14, 2014
  • Watson, W.J. (1926), Celtic Place Names of Scotland, Birlinn (2004 reprint)
  • Williams, I. (1961), Y Gododdin, Cardiff: University of Wales Press
  • Woolf, Alex (1998), "Pictish matriliny reconsidered", The Innes Review 49: 147–167, retrieved 17 December 2012
  • Woolf, Alex (2007), "From Pictland to Alba 789 - 1070", The New Edinburgh History of Scotland (Edinburgh University Press) 2
  • Zimmer, H. (1898), "Matriarchy among the Picts", in Henderson, G., Leabhar nan Gleann, Edinburgh: Norman Macleod, retrieved 4 February 2010


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Piktska mova mertva mova yakoyu do 12 stolittya govorili plemena piktiv kotri naselyali shidnu ta pivnichnu chastini teperishnoyi Shotlandiyi Movu ne vdayetsya tochno klasifikuvati oskilki majzhe ne isnuye pisemnih pam yatok za yakimi yiyi mozhna bulo b vidnesti do pevnoyi movnoyi grupi Teoretichno yak dzherelo dlya vivchennya piktskoyi movi rozglyadayut geografichni nazvi napr Aberdin osobovi imena ta korotki napisi vikonani ogamom ta latiniceyu priblizno 30 yaki buli znajdeni na teritoriyi sho kontrolyuvalas Korolivstvom piktiv Ucilili napisi pogano zbereglisya a tomu ledve piddayutsya chitannyu Bilshist doslidnikiv spirayuchis na ci dzherela vidnosyat piktsku do britskih mov keltskoyi movnoyi grupi Piktska mova bula vitisnena gelskimi movami na teritoriyi Shotlandiyi ta germanskimi movami na ostrovah Proces zniknennya movi pochavsya pid chas pravlinnya shotlandskogo korolya Kostyantina II 900 943 ta prodovzhivsya pid chas pravlinnya jogo nastupnikiv Na dumku bilshosti doslidnikiv piktska identichnist sered naselennya povnistyu znikla na pochatku 11 stolittya piktska movaPiktskij tekst na kameniPoshirena v Shotlandske korolivstvoRegionShotlandiya Nosiyi0 znikla v 12 stolitti Pisemnistogam 1 KlasifikaciyaIndoyevropejska Keltska Britski movi dd Oficijnij statusKodi moviISO 639 3xpiKlasifikaciyaIsnuye kilka bilsh abo mensh perekonlivih teorij shodo pohodzhennya ta klasifikaciyi piktskoyi movi Piktska ye gilkoyu britskih mov Najbilsh poshirena na sogodni teoriya Nalezhit do gojdelskih mov Teoriya panuvala v 19 stolitti Mova bula germanskoyu i ye predkom suchasnoyi shotlandskoyi germanskoyi movi Teoriya perevazhala u 18 stolitti Doindoyevropejska teoriya Bula populyarnoyu v seredini ta kinci 20 stolittya Na sogodni bilshist uchenih shilyayetsya do dumki sho piktska mova nalezhit do britskih Znachnij vpliv na piktsku mala staroirlandska mova yaka nalezhit do gojdelskih Vvazhayut sho piktska vplinula na rozvitok shotlandskoyi gelskoyi movi Yulij Cezar vvazhav piktiv narodom blizkim do iberiv Z oglyadu na ce piktiv mozhna rozglyadati yak narod blizkij do baskiv tobto doindoyevropejskogo naselennya Yevropi Misce sered keltskih movOsobovi imena praviteliv piktskih zemel Rimskogo periodu zokrema Kalgaka mali keltske pohodzhennya Analiz geografichnih nazv ta vlasnih imen pokazav sho keltska mova yaka bula poshirena na teritoriyi Korolivstva piktiv bula blizkoyu do britskih zi znachnim gojdelskim vplivom U 1582 roci shotlandskij istorik ta gumanist Dzhordzh B yukenen upershe visunuv teoriyu pro te sho piktska mova bula britskoyu yaka tisno kontaktuvala zi staroirlandskoyu Podibnu dumku visloviv Dzhordzh Chalmers u 19 stolitti yakij ototozhnyuvav piktsku z spilnobritskoyu Svoyu teoriyu vin motivuvav tim sho orfografiya britskih mov zbigayetsya z orfografiyeyu geografichnih nazv ta osobistih imen Korolivstva piktiv Keltolog Vitli Stouks u svoyemu filologichnomu doslidzhenni irlandskih hronik tverdiv sho piktska mova bula blizkoyu do vallijskoyi Cyu dumku tak samo visloviv filolog Aleksandr Makbejn yakij proanalizuvav nazvi plemen i miscevostej u praci 2 stolittya Geografiya avtorom yakoyi buv Ptolemej Retelne doslidzhennya shotlandskih nazv miscevostej tipologa Vilyama Votsona bezzaperechno dovodilo sho p keltska mova panuvala na istorichnih terenah piktiv Vin zokrema tverdiv sho piktska bula pivnichnim predkom spilnobritskoyi movi vodnochas tverdiv sho same ostannya piznishe bula vitisnena staroirlandskoyu Vilyam Forbs Skin tverdiv sho piktska mova bula gojdelskoyu predkom shotlandskoyi gelskoyi Vin takozh tverdiv sho misioner Kolumba potrebuvav perekladacha ne cherez riznicyu mizh piktskoyu ta staroirlandskoyu a cherez te sho vin progoloshuvav promovi latinoyu Dumka nabula populyarnosti v 19 stolitti prote na sogodni yiyi stavlyat pid sumniv Priblizno u 5 stolittya pikti zhili pid politichnim suspilnim ta movnim gnitom z boku Dal Riadi Pid kinec isnuvannya korolivstva pikti vzhe govorili shotlandskoyu gelskoyu Ketrin Forsajt vvazhaye sho dvomovnist piktiv na periferiyi Korolivstva piktiv trivala kilka pokolin Shotlandska gelska na vidminu vid irlandskoyi vklyuchayuchi staroirlandsku maye velikij plast britskih zapozichen Sho cikavo maye sistemu diyesliv pobudovanu na tih zhe osnovah sho i vallijska Neindoyevropejska teoriya1892 roku vallijskij keltolog Dzhon Ris visunuv teoriyu sho piktska mova bula neindoyevropejskoyu Jogo teoriya spiralas na nezrozumilist ogamichnih napisiv znajdenih na kolishnih terenah Korolivstva piktiv Podibnu tezu ozvuchiv Gajnrih Cimmer yakij tverdiv sho ekzotichni zvichayi piktiv tatuyuvannya ta matrilinijnist vkazuyut na te sho mova bula neindoyevropejskoyu Teoriya dosit pozitivno sprijmalas do 20 stolittya Onovlena versiya ciyeyi zh teoriyi bula prezentovana Kennetom Dzheksonom yakij u 1955 roci zrobiv dopovid pro cyu movu Dzhekson visunuv versiyu sho isnuvalo dvi piktski movi mova p keltska yaka mogla mati nekeltskij substrat druga mova mogla vikoristovuvatis dlya ritualnih cilej i vikoristovuvatis na pismi Gipoteza Dzheksona spiralas na teoriyu sho britska elita znana yak budivelniki Brohu prijshla z pivdnya Britaniyi na teritoriyu piktiv ta stala panuvati tam Dzhekson tim samim namagavsya poyasniti nezrozumilist ogamichnih napisiv vvazhayuchi sho mova piktiv bula p keltskoyu a napisi na kamenyah zrobleni pisemnoyu movoyu eliti Piznishe zavdyaki doslidzhennyam rezultatami yakih stalo krashe rozuminnya ogamichnogo pisma bulo dovedeno sho mova na kamenyah ye keltskoyu Krim togo u 2012 roci Erik Gamp takozh visunuv teoriyu sho piktska mova bula neindoyevropejskoyu Sprostovani teoriyiBritaniya ta Irlandiya v pershi stolittya nashoyi eri do pributtya angliv ta saksiv Perevazhno gojdelski zemli Perevazhno piktski zemli Perevazhno britski zemli Pobutuvala dumka sho pikti pribuli v Shotlandiyu zi Skifiyi regionu yakim nazivali stepovu teritoriyu vid Ukrayini do Serednoyi Aziyi B yukenen shukav kandidativ na predkiv piktiv sered keltskih plemen Centralnoyi ta Shidnoyi Yevropi skoncentruvavshis na zgaduvanih Tacitom kotinah Robert Sibbalt u 1710 roci prodovzhivshi teoriyu B yukenena ototozhniv kotiniv z gotami V 1789 roci Dzhon Pinkerton zayaviv sho piktska mova ye poperednikom skotsu Jogo argumenti mali haotichnij i chasto divnij harakter zvodyachis do dumki sho pikti buli germancyami a kelti buli nizhchoyu rasoyu lyudej Na sogodni cya teoriya ye povnistyu sprostovanoyu ToponimiVazhlivim dzherelom dlya doslidzhennya piktskoyi movi ye toponimi chastini Shotlandiyi kolis naselenoyu piktami Najbilsh harakternimi toponimami ciyeyi miscevosti ye nazvi z prefiksami Aber laguna zatoka Lhan cvintar pogost Pit gospodarstvo ferma Fin pagorb Napriklad Aberdeen abo Aberdon Aberdin laguna richki Don en Lanbrajd pogost svyatogo Brajda Pitmedden Pitmedden Pittodrie Pittodri Findochty Finehti Prefiks Pit ye unikalnim dlya ciyeyi miscevosti na vidminu vid Aber analogi yakogo mozhna znajti i v inshih britskih movah napriklad Aberystwyth Aberistvit Abertawe Suonsi v Uelsi Aberfala Falmut v grafstvi Kornuoll Aber Wrac h Aber Urah v Bretani Deyaki piktski elementi v toponimah yak napriklad prefiks Pit sformuvalisya vzhe pislya padinnya Korolivstva piktiv i mogli z yavitisya zavdyaki legendam ta perekazam Inshimi harakternimi elementami toponimiyi kolishnih zemel piktiv ye pert yarmarok Pert carden bur yan kush en en pevr diamant en Peferi Zavdyaki toponimam takozh mozhna proslidkuvati prosuvannya gojdelskih mov na teritoriyu piktiv Takim toponimom ye primirom en staroirl Ath fhotla Nova Irlandiya oblast u centralnij Shotlandiyi Nazva vidoma z 8 stolittya Na teritoriyi kolishnogo piktskogo korolivstva Fortriu takozh zafiksovani toponimi yaki mali gojdelske pohodzhennya Toponim Peanfahel such Kinneil House mistit britski ta gojdelski elementi britske penn kinec gojdelske fal stina mur Ogamichni napisi yaki vvazhayut piktskimiIsnuye 32 do kincya ne rozshifrovanih napisi yaki vvazhayutsya piktskimi Misce znahidki Tekst latiniceyu Okremi zrozumili slova Abernethy qmi Aboyne nehhtvrobbaccennevv maqqotalluorrh Nehtan sin Talorka Altyre ammaqqtallv lv bahhrrassudds sin Talorka Auquhollie vuunon itedovob b Birsay 1 m onnorranrr Birsay 2 bqi a b Brandsbutt irataddoarens Bressay crroscc nahhtvvddadds dattr ann bennises meqqddrroann hrest donka sin Drostana Brodie A von ecco Brodie B rginngchqodtosombs Brodie C eddarrnonn tti gng Pidarnoin Buckquoy 1 starij variant prochitannya e tmiqavsallc 2 novij ENDDACTANIM Zgidno z Forsyth chitayetsya yak Benddact Anim L blagoslovinnya na dushu kogos gelskoyu Burrian idbmirrhannurractkevvcerroccs c e rroccs hrest en 1 iru Cunningsburgh 2 ehteconmors dov ddrs Cunningsburgh 3 etteca v dattua rtt Dunadd hcsd t v nh t l vqrrhmdnhq Golspie allhhallorreddmaqqnuuvvhrre rr sin takogo to Gurness Broch ineittemen mats Inchyra A ttlietrenoiddors uhtuoaged Inchyra B inehhetestieq inne Keiss Bay nehtetri Latheron duv nodnnatmaqqnahhto sin Nehtana Logie Elphonstone caltchu en ettecuhetts ahehhttannn hccvvevv nehhtons Nehtan Vincent 1896 tverdiv sho kamin zvedenij irlandskimi monahami ne ranishe 580 roku n e i navodit bilsh rannyu transkripciyu eattuicheatts maheadttannn hccffstff ncdtons Newton iddarqnnnvorrenn iku a iosie North Uist m quntenac t en besmeqqnanammovvez sin Scoonie eddarrnonn Pidarnoin Weeting 1 ulucuvute Weeting 2 gedevem dos Whiteness vndarNapisi latiniceyuIsnuye vsogo 7 napisiv latiniceyu Silver en z ostrova Svyatogo Niniana Resad jili Spusscio abo resad fili spusscio The Saint Vigeans Stone bilya m Arbrot Forfarshir drosten ipe uoret ett forcus The Fordoun Stone Kinkardinshir pidarnoinPrimitkiKristal D The Cambridge Encyclopedia of Language Vidavnictvo Kembridzhskogo universitetu 1987 S 203 ISBN 978 0 521 42443 1 d Track Q471550d Track Q912887d Track Q23306977 Forsyth 2006 p 1447 Forsyth 1997 Fraser 2009 pp 52 53 Woolf 2007 pp 322 340 Forsyth 2006 p 1447 Woolf 2007 pp 322 340 Scotland s Ogham inscriptions 28 sichnya 2018 u Wayback Machine University of California Riverside Retrieved 12 July 2009 This paper quotes a 1969 radio talk by Douglas Gifford of the Department of Spanish of St Andrew s University who said that Guiter had twisted the evidence but also suggested that the Basque connection was worth a further look Stokes 1890 p 392 MacBain 1892 Watson 1926 Skene 1837 pp 67 87 Fraser 1923 Skene 1837 pp 71 72 Jackson 1955 p 131 Forsyth 1997 p 6 Forsyth 2006 p 1447 Forsyth 1995a Greene 1966 p 135 Rhys 1892 Rhys 1898 Zimmer 1898 see Woolf 1998 for a more current view of Pictish matriliny For example MacNeil 1938 1939 MacAlister 1940 Jackson 1955 See for example Piggot 1955 For a general view see Jackson 1955 See Armit 1990 for an up to date view of the development of proto Pictish culture and Brochs as an indigenous development Forsyth 1998 gives a general review of the advances in understanding of Ogham Hamp 2013 See for example Bede HE I 1 Forsyth 2006 suggests this tradition originated from a misreading of Servius fifth century AD commentary on Virgil s Aeneid Aeneid 4 146 reads Cretesque Dryopesque fremunt pictique Agathyrsi Servius commentary states Pictique Agathyrsi populi sunt Scythiae colentes Apollinem hyperboreum cuius logia id est responsa feruntur Picti autem non stigmata habentes sicut gens in Britannia sed pulchri hoc est cyanea coma placentes Which actually states that the Scythian Agathyrsi did not bear marks like the British but had blue hair Sibbald 1710 Pinkerton 1789 For a discussion of Sibbald s misunderstanding and of Pinkerton s thesis see Ferguson 1991 Watson Celtic Place Names Barrow Pre Feudal Scotland Glanville Price Pictish p 128 Watson Celtic Place Names LTING 1 16 grudnya 2017 u Wayback Machine Forsyth K 1996 The Ogham Inscriptions of Scotland An Edited Corpus Unpublished PhD Harvard University Retrieved 12 July 2009 Rhys J 1892 PDF Proceedings of the Society of Antiquaries of Scotland 26 263 351 arhiv originalu PDF za 11 chervnya 2007 procitovano 31 sichnya 2018 angl chtenie professora Kenneta Dzheksona The archaeology of late Celtic Britain and Ireland c 400 1200 AD p 52 31 sichnya 2018 u Wayback Machine angl DzherelaPiotr Stalmaszczyk Stanowisko jezyka kumbryjskiego i piktyjskiego w podgrupie brytanskiej jezykow celtyckich Biuletyn Polskiego Towarzystwa Jezykoznawczego 53 1997 s 81 93 Armit Ian 1990 Beyond the Brochs Changing Perspectives on the Atlantic Scottish Iron Age Edinburgh Edinburgh University Press Ecclesiastical History of England Book 1 retrieved 18 December 2012 Chalmers George 1807 Caledonia or a historical and topographicalaccount of North Britain from the most ancient to the present times with a dictionary of places chorographical and philological 1 new ed Paisley Alex Gardner Cowan E J 2000 The invention of Celtic Scotland in Cowan E J McDonald R A Alba Celtic Scotland in the Medieval era East Linton Scotland Tuckwell Press Ltd pp 1 23 Ferguson William 1991 George Buchanan and the Picts Scottish Tradition XVI 18 32 retrieved 16 December 2012 K 1995a Nicoll E H Forsyth K eds Language in Pictland spoken and written A Pictish panorama the story of the Picts Brechin Scotland Pinkfoot Press retrieved 13 December 2012 K 1995b The ogham inscribed spindle whorl from Buckquoy evidence for the Irish language in pre Viking Orkney Proceedings of the Society of Antiquaries of Scotland 125 677 96 retrieved 13 December 2012 K 1997 Language in Pictland the case against non Indo European Pictish Utrecht de Keltische Draak retrieved 4 February 2010 K 1998 Literacy in Pictish in Pryce H Literacy in medieval Celtic societies Cambridge Cambridge University Press retrieved 13 December 2012 Forsyth K 2006 Koch John T ed Pictish Language and Documents Celtic culture A historical encyclopedia Volume 1 Santa Barbara California ABC CLIO Inc Fraser J 1923 History and etymology an inaugaral lecture delivered before the University of Oxford on 3 March 1923 Oxford Clarendon Press Fraser James E 2009 From Caledonia to Pictland Scotland to 795 The New Edinburgh History of Scotland Edinburgh University Press 1 Greene D 1966 The Making of Insular Celtic Proceedings of the Second International Congress of Celtic Studies Cardiff University of Wales Press 123 136 Hamp Eric P 2013 The Expansion of the Indo European Languages An Indo Europeanist s Evolving View Sino Platonic Papers 239 6 14 retrieved 8 February 2014 Jackson K 1955 The Pictish Language in Wainwright F T The Problem of the Picts Edinburgh Nelson pp 129 166 Jackson Kenneth 1977 The ogam inscription on the spindle whorl from Buckquoy Orkney Proceedings of the Society of Antiquaries of Scotland 108 221 222 retrieved 13 December 2012 Koch John T 1983 The Loss of Final Syllables and Loss of Declension in Brittonic The Bulletin of the Board of Celtic Studies University of Wales Press XXX Macalister R A S 1940 The Inscriptions and Language of the Picts in Ryan J Essays and Studies Presented to Professor Eoin MacNeill Feil Sgribhinn Edin mhic Neill Dublin pp 184 226 MacBain Alexander 1892 Ptolemy s geography of Scotland Transactions of the Gaelic Society of Inverness 18 267 288 retrieved 14 December 2012 MacNeill E 1938 9 The Language of the Picts Yorkshire Celtic Studies 2 3 45 Nicolaisen W F H 2001 Scottish Place Names Edinburgh John Donald Okasha E 1985 The Non Ogam Inscriptions of Pictland Cambridge Medieval Celtic Studies 9 43 69 Piggot S 1955 The Archaeological Background in Wainwright F T The Problem of the Picts Edinburgh Nelson pp 54 65 Pinkerton John 1789 An enquiry into the history of Scotland preceding the reign of Malcolm III or the year 1056 including the authentic history of that period new 1814 ed Edinburgh James Ballantyne and co retrieved 8 February 2010 Price G 2000 Languages in Britain and Ireland Oxford Blackwell retrieved 3 February 2010 Rhys J 1892 The inscriptions and language of the Northern Picts Proceedings of the Society of Antiquaries of Scotland 26 263 351 Rhys J 1898 A revised account of the inscriptions of the Northern Picts Proceedings of the Society of Antiquaries of Scotland 32 324 398 Servius Servii Grammatici in Vergilii Aeneidos Librum Quartum Commentarius retrieved July 14 2014 Sibbald Robert 1710 The history ancient and modern of the Sheriffdoms of Fife and Kinross retrieved 17 December 2012 Skene W F 1836 The Highlanders of Scotland their origin history and antiquities with a sketch of their manners and customs and an account of the clans into which they were divided and the state of society which existed among them 1 London John Murray Smyth Alfred P 1984 Warlords and Holy Men New History of Scotland Edinburgh Edward Arnold Publishers Ltd Stokes W 1890 On the Linguistic Value of the Irish Annals Transactions of the Philological Society of London 21 365 433 retrieved 8 February 2010 Virgil Aeneid retrieved July 14 2014 Watson W J 1926 Celtic Place Names of Scotland Birlinn 2004 reprint Williams I 1961 Y Gododdin Cardiff University of Wales Press Woolf Alex 1998 Pictish matriliny reconsidered The Innes Review 49 147 167 retrieved 17 December 2012 Woolf Alex 2007 From Pictland to Alba 789 1070 The New Edinburgh History of Scotland Edinburgh University Press 2 Zimmer H 1898 Matriarchy among the Picts in Henderson G Leabhar nan Gleann Edinburgh Norman Macleod retrieved 4 February 2010

Дата публікації:
Топ