Підляський стрій — українське народне вбрання на Підляшші. Підляський стрій був витриманий у світло-бурих (кавових) та білих барвах. Вишиття на сорочках, спідницях та фартухах було в червоній з небесною барвах, та оздоблення на сукманах, шапках та вовняних спідницях було зеленої барви.
Річка Буг відділяє Підляшшя від Волині. Границі Підляшшя: зі сходу річка Буг, яка пливе в напрямі північного заходу; на півночі від Берестя Литовського границя переходить на захід через місцевості Янів Підляський і Константинів, а тоді повертає на південний захід до Радиня Підляського, переходить на схід до Парчева і Славатич аж до річки Буг. Головні місцевості цього про стору: Берестя, Янів Підляський, Славатичі, Константинів, Радинь, Парчів, Біла Підляська. Згідно з домовленням після II світової війни, границя України йшла по річці Буг, тому Підляшшя відійшло до Польської народної республіки. Тоді то переселено частину українського населення до України і на колишні німецькі землі. Одначе частина населення залишилась, а дехто згодом повернувся на рідні землі. Ці окраїнні наші землі небагаті. Ґрунт неврожайний, промислу немає, ліси у великій мірі вирубані. Народне вбрання на Підляшші має особливі ознаки. Подібно як на Поліссі, тут розвинулося ткацтво і досягнуло такої досконалості, що ручно виткані тканини ви глядають як фабричні.
Чоловічий стрій
Складається з білої сорочки з розрізом спереді, на сорочку одягали ремінний пас, зверху по сорочці носили буру (чорну) сукману з вузькими червоними вилогами. По сукмані одягали попружку — чорний шкіряний пояс з чотирьохкутною пряжкою. На попружці висів ремінчик, який ішов довкола стегон, до якого були завішані ножик, калитка, хвайка (файка), швайка до хвайки. Сорочка біля низького коміра защіпалася на шпонку або на червону стрічку.
Нижнє вбрання — ногавиці, були досить широкі з білої тканини але біля стопи тісно обв'язувались. Зимою носили шерстяні штани, які обв'язували вже нижче коліна. Сама нога нижче коліна була тісно обвита онучами, по яких йшли переплетині заволоки з постолів. На ногах носили чоботи вище колін або постоли, інколи з лика, лози та липини або з шкіри.
На голові носили низькі солом'яні брилі з жичкою з оксамиту або бавовни, рідше шапку з чорного каракулю з гранатовим суконним верхом. Носили також чотирьохкутні шапки-рогатівки з того самого сукна, що і сукмана. Така суконна шапка була обшита червоним шнурком довкола низу або зверху шапки навхрест. Нижній обвід шапки був обшитий інколи білим сукном з чотирма клинцями для оздоби. Зимою носили як чоловіки так і жінки виправлені на біло кожухи з вишиттям (жовтим та зеленим) та великим чорним коміром. Як верхній одяг до роботи або по кожусі в негоду одягали з грубого конопляного полотна — портянки.
Жіночий стрій
Жінки носили бурі сукмани такого ж крою, як і чоловіки. Інколи сукмани були оздоблені червоним та небесним крученим шерстяним шнурком. Зверху по сукмані носили кольоровий пояс. На голові одружені жінки носили чепець, та поверху хустку з довгими кінцями — кибалку. Одружені жінки волосся ніколи не заплітали, а скручували на хамельку (обруч) і зверху покривали чепцем з кольорового перкалю або білої бавовни на дротах. Жінки і дівчата підрізали волосся з переду по брови — паруга. Вдома носили тільки чепець на кибалку або намітку (ручник, хустку) з червоними або рожевими смужками на кінцях. До святкового строю належав рантух (довжиною сім локтів), яким обвивали голову під підборіддям, та кінці широко опускали по сукманні, іноді аж по самі кісточки.
Фартух (спідницю) носили з домового конопляного полотна, оздоблену низом кількома поперечними тканими (вишитими) вузькими червоними смужками. Інколи носили перкалеві спідниці та запаски. На будній день носили полотняні спідниці з блакитної вибійки — мальованки. Запаски (фартушки) носили довгі з такими ж поперечними вишитими смужками, як і спідниці, інколи до червоного кольору додавали ще й блакитні смужки.
Дівчата заплітали волосся в дві коси і носили також хустки, кінці яких сходилися спереду і утворювали кокарду. Літом дівчата ходили з непокритою головою. Вони обплітали косами голову і прикрашали живими квітами та стрічками. На шиї носили скляні пацьорки та менталики.
Нижнім вбранням були спідниці — мальованки білого або небесного кольору. На ногах носили білі бавовняні панчохи та черевики з кокардами з жички. Сорочки були вишиті на плечах червоними та небесними бавовняними нитками.
До великого (святкового) строю дівчата одягали спідниці з тонкої вовни бурої барви прикрашені внизу жовто-зеленими вузькими смужками, такі спідниці називали бурками. Старі жінки на голові та зверху по сукмані замотувались в довгі хустки (ручники), кінці яких спадали наперед.
Ознакою одруженої жінки була намітка, а дівчини біла хустинка в руці.
Дівчат з 8-10 років одягали так, як і дорослих жінок, а до того вони ходили в сорочці з крайкою.
-
- Русини з Холмщини
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Підляський стрій |
Література
- Матейко К. І., Український народний одяг. Київ., Наукова думка, 1977.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pidlyaskij strij ukrayinske narodne vbrannya na Pidlyashshi Pidlyaskij strij buv vitrimanij u svitlo burih kavovih ta bilih barvah Vishittya na sorochkah spidnicyah ta fartuhah bulo v chervonij z nebesnoyu barvah ta ozdoblennya na sukmanah shapkah ta vovnyanih spidnicyah bulo zelenoyi barvi Richka Bug viddilyaye Pidlyashshya vid Volini Granici Pidlyashshya zi shodu richka Bug yaka plive v napryami pivnichnogo zahodu na pivnochi vid Berestya Litovskogo granicya perehodit na zahid cherez miscevosti Yaniv Pidlyaskij i Konstantiniv a todi povertaye na pivdennij zahid do Radinya Pidlyaskogo perehodit na shid do Parcheva i Slavatich azh do richki Bug Golovni miscevosti cogo pro storu Berestya Yaniv Pidlyaskij Slavatichi Konstantiniv Radin Parchiv Bila Pidlyaska Zgidno z domovlennyam pislya II svitovoyi vijni granicya Ukrayini jshla po richci Bug tomu Pidlyashshya vidijshlo do Polskoyi narodnoyi respubliki Todi to pereseleno chastinu ukrayinskogo naselennya do Ukrayini i na kolishni nimecki zemli Odnache chastina naselennya zalishilas a dehto zgodom povernuvsya na ridni zemli Ci okrayinni nashi zemli nebagati Grunt nevrozhajnij promislu nemaye lisi u velikij miri virubani Narodne vbrannya na Pidlyashshi maye osoblivi oznaki Podibno yak na Polissi tut rozvinulosya tkactvo i dosyagnulo takoyi doskonalosti sho ruchno vitkani tkanini vi glyadayut yak fabrichni Cholovichij strijSkladayetsya z biloyi sorochki z rozrizom speredi na sorochku odyagali reminnij pas zverhu po sorochci nosili buru chornu sukmanu z vuzkimi chervonimi vilogami Po sukmani odyagali popruzhku chornij shkiryanij poyas z chotirohkutnoyu pryazhkoyu Na popruzhci visiv reminchik yakij ishov dovkola stegon do yakogo buli zavishani nozhik kalitka hvajka fajka shvajka do hvajki Sorochka bilya nizkogo komira zashipalasya na shponku abo na chervonu strichku Nizhnye vbrannya nogavici buli dosit shiroki z biloyi tkanini ale bilya stopi tisno obv yazuvalis Zimoyu nosili sherstyani shtani yaki obv yazuvali vzhe nizhche kolina Sama noga nizhche kolina bula tisno obvita onuchami po yakih jshli perepletini zavoloki z postoliv Na nogah nosili choboti vishe kolin abo postoli inkoli z lika lozi ta lipini abo z shkiri Na golovi nosili nizki solom yani brili z zhichkoyu z oksamitu abo bavovni ridshe shapku z chornogo karakulyu z granatovim sukonnim verhom Nosili takozh chotirohkutni shapki rogativki z togo samogo sukna sho i sukmana Taka sukonna shapka bula obshita chervonim shnurkom dovkola nizu abo zverhu shapki navhrest Nizhnij obvid shapki buv obshitij inkoli bilim suknom z chotirma klincyami dlya ozdobi Zimoyu nosili yak choloviki tak i zhinki vipravleni na bilo kozhuhi z vishittyam zhovtim ta zelenim ta velikim chornim komirom Yak verhnij odyag do roboti abo po kozhusi v negodu odyagali z grubogo konoplyanogo polotna portyanki Zhinochij strijZhinki nosili buri sukmani takogo zh kroyu yak i choloviki Inkoli sukmani buli ozdobleni chervonim ta nebesnim kruchenim sherstyanim shnurkom Zverhu po sukmani nosili kolorovij poyas Na golovi odruzheni zhinki nosili chepec ta poverhu hustku z dovgimi kincyami kibalku Odruzheni zhinki volossya nikoli ne zaplitali a skruchuvali na hamelku obruch i zverhu pokrivali chepcem z kolorovogo perkalyu abo biloyi bavovni na drotah Zhinki i divchata pidrizali volossya z peredu po brovi paruga Vdoma nosili tilki chepec na kibalku abo namitku ruchnik hustku z chervonimi abo rozhevimi smuzhkami na kincyah Do svyatkovogo stroyu nalezhav rantuh dovzhinoyu sim loktiv yakim obvivali golovu pid pidboriddyam ta kinci shiroko opuskali po sukmanni inodi azh po sami kistochki Fartuh spidnicyu nosili z domovogo konoplyanogo polotna ozdoblenu nizom kilkoma poperechnimi tkanimi vishitimi vuzkimi chervonimi smuzhkami Inkoli nosili perkalevi spidnici ta zapaski Na budnij den nosili polotnyani spidnici z blakitnoyi vibijki malovanki Zapaski fartushki nosili dovgi z takimi zh poperechnimi vishitimi smuzhkami yak i spidnici inkoli do chervonogo koloru dodavali she j blakitni smuzhki Divchata zaplitali volossya v dvi kosi i nosili takozh hustki kinci yakih shodilisya speredu i utvoryuvali kokardu Litom divchata hodili z nepokritoyu golovoyu Voni obplitali kosami golovu i prikrashali zhivimi kvitami ta strichkami Na shiyi nosili sklyani pacorki ta mentaliki Nizhnim vbrannyam buli spidnici malovanki bilogo abo nebesnogo koloru Na nogah nosili bili bavovnyani panchohi ta chereviki z kokardami z zhichki Sorochki buli vishiti na plechah chervonimi ta nebesnimi bavovnyanimi nitkami Do velikogo svyatkovogo stroyu divchata odyagali spidnici z tonkoyi vovni buroyi barvi prikrasheni vnizu zhovto zelenimi vuzkimi smuzhkami taki spidnici nazivali burkami Stari zhinki na golovi ta zverhu po sukmani zamotuvalis v dovgi hustki ruchniki kinci yakih spadali napered Oznakoyu odruzhenoyi zhinki bula namitka a divchini bila hustinka v ruci Divchat z 8 10 rokiv odyagali tak yak i doroslih zhinok a do togo voni hodili v sorochci z krajkoyu Rusini z Holmshini Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pidlyaskij strijLiteraturaMatejko K I Ukrayinskij narodnij odyag Kiyiv Naukova dumka 1977