Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Підводні човни проєкту 613 (Whiskey) — тип середніх підводних човнів СРСР. Побудовано і передано флоту 215 човнів цього проєкту. Серія стала найбільшою в радянському підводному флоті. 43 човни згодом були передані різним країнам, ще 21 човен був побудований в Китаї за радянськими кресленнями та з використанням радянських комплектуючих. Надалі розвитком проєкту став проєкт 633.
| Підводні човни проєкту 613 | ||
|---|---|---|
 | ||
 | ||
| в Санкт-Петербургу | ||
| Під прапором |  СРСР | |
| Спуск на воду | 1951—1957 рр (215 човнів) | |
| Виведений зі складу флоту | 1980—1996 рр | |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | Середній ПЧ | |
| Розробник проєкту | ЦКБ-18 | |
| Головний конструктор | ||
| Класифікація НАТО | Whiskey | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 18,2 вузлів (34 км/год) | |
| Швидкість (підводна) | 13-13,6 вузлів (25-26 км/год) | |
| Робоча глибина занурення | 170 м | |
| Гранична глибина занурення | 200 м | |
| Автономність плавання | 30-45 діб | |
| Екіпаж | 52 особи | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 76,06 м | |
| Ширина корпусу найб. | 6,55 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 4,55 м | |
| Водотоннажність надводна | 1055 т | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | спарена 57-мм гармата СМ-24-ЗТФ | |
| Торпедно- мінне озброєння | Носові: 4 ТА калібру 533-мм, 2 кормові ТА калібру 533-мм (12 торпед, або 22 міни) | |
| ППО | спарений 25-мм автомат 2М-8 (до 1956 року) | |
 Зображення на Вікісховищі | ||
Історія
В 1942 році конструктори з ЦКБ-18 почали роботу над проєктом нового середнього підводного човна, призначеної для заміни човнів типу «Щука». Проєкт отримав номер 608, головним інженером було призначено . Початковий запропонований конструкторами варіант мав водотоннажність 770—800 тонн, однак замовники вважали такі розміри надто великими і проєктну водотоннажність було задано в 640—660 тонн Паралельно в КБ заводу № 194 розроблявся варіант проєкту, позначений 608-1. У 1944 році обидва проєкти були представлені в Управління кораблебудування, але підтримки не отримали через невиконання вимог по озброєнню і радіуса дії.
30 липня 1944 року у Фінській затоці було потоплено німецький підводний човен U-250 типу VIIC. Ворожий човен, що затонув на глибині 27 метрів, у жовтні того ж року підняли і відбуксирували у Кронштадт. Нарком ВМФ М. Г. Кузнецов в січні 1945 року видав наказ, відповідно до якого припинялися роботи за проєктом 608 і починалося створення проєкту 613, який базувався на конструкції німецького човна, але з деяким збільшенням водотоннажності з 770 до 800 тонн.
Після закінчення війни радянські фахівці ознайомилися з недобудованими німецькими «електрочовнами» типу XXI, які були захоплені на верфях Данцига. Навесні 1946 року з Великої Британії були отримані чотири добудованих човни типу XXI. Результатом морських випробувань тих човнів стало повна зміна технічного завдання за проєктом 613 у серпні 1946 року, а тип XXI був взятий за основу нового варіанту проєкту основного радянського післявоєнного підводного човна.
Ескізний проєкт був завершений у жовтні 1947 року, робочі креслення були готові до серпня 1948 року.
Будівництво підводних човнів проєкту 613 велося з 1950 по 1957 роки. Всього було побудовано 215 субмарин, з них 115 — у Горькому на заводі № 112 «Червоне Сормово», 76 — в Миколаєві на заводі № 444 ім. Носенко, 19 — в Ленінграді на заводі № 189 Балтійський завод ім. Орджонікідзе, 7 — в Комсомольськ-на-Амурі на заводі № 199 «ім. Ленінського Комсомолу». Темпи будівництва були дуже високі. У середньому кожні п'ять днів флот отримував новий підводний човен. Річне виробництво доходило до 73 одиниць. У процесі будівництва в проєкт часто вносилися зміни. Головним підводним човном проєкту стали закладені в Горькому і ленінградський .
Конструкція
Проєкт 613 мав двокорпусну конструкцію. Суцільнозварний міцний корпус із зовнішнім розміщенням шпангоутів розділявся водонепроникними перегородками на 7 відсіків:
- Торпедний. Відсік-сховище.
- Акумуляторний і житловий.
- Центральний пост. Відсік-сховище.
- Друга група акумуляторів, житлові приміщення старшин.
- Дизельний.
- Електромоторний.
- Торпедний. Відсік-сховище.
Перший, третій і сьомий відсіки відділялися увігнутими перегородками, розрахованими на тиск в 10 атмосфер (глибина 100 м), решта перегородок були плоскими і витримували тиск в 1 атмосферу. На палубі човна в районах першого і сьомого відсіків знаходилися аварійні буї, які в разі аварії спливали, показуючи місце розташування човни і дозволяючи зв'язатися з поверхнею з підводниками у відсіках-сховищах за допомогою телефонного зв'язку по кабелю, що з'єднує буй з човном. Акумуляторні відсіки, другий і четвертий, мали перетин у вигляді вертикальної «сполученої вісімки»: у нижній частині, що мала більший діаметр, розміщувалися акумуляторні батареї. Це конструктивне рішення було запозичено з німецьких підводних човнів.
здійснювалося прийомом води в 10 цистерн головного баласту, розміщених в легкому корпусі. З метою спрощення конструкції і зниження вартості човнів кінгстони були тільки в цистернах № 4 і № 5[].
Озброєння
Артилерійське озброєння складалося зі спареної автоматичної установки калібру 57-мм, і спареної автоматичної зенітної гармати калібру 25-мм зразка 1945 року. У 1956 році у зв'язку з розвитком реактивної авіації, розміщення артилерії на підводних кораблях було визнано таким що не забезпечує протиповітряну оборону, і гармати були демонтовані, що зменшило екіпаж і збільшило підводну швидкість човнів.
Торпедне озброєння човна складалося з 6 торпедних апаратів калібру 533-мм: 4 носових і 2 кормових. Для носових апаратів в першому відсіку на стелажах зберігалися 6 запасних торпед. Замість 10 носових торпед човен міг брати 20 мін типу : по дві міни в кожен апарат і 12 мін на стелажах. Торпедні стрільби здійснювалася з глибин до 30 метрів.[]
Енергетичне обладнання
Основою енергетичної установки були два двотактних дизельних двигуни моделі , котрі, при рівній потужності з випускаємими в роки війни дизелями 1Д (у 2000 к. с.) мали менші габарити, але були більш шумними. У крейсерському положенні вони двома гребними гвинтами розганяли човен до максимальної швидкості в 18,25 вузла. Економічна надводна швидкість становила 8-10 вузлів. Запасу палива вистачало на 8580 миль при 10 вузлах або на 13000 миль при 8 вузлах.
Два головних електродвигуни моделі мали потужність по 1350 к. с. і забезпечували швидкість повного підводного ходу в 13,1 вузла, яка могла підтримуватися протягом години. Два електродвигуна економічного ходу моделі мали потужність по 50 л. к. і розганяли човен під водою до швидкості 1,97 вузла. На економічних електродвигунах заряду батарей вистачало на 352 милі підводного ходу. Дизелі і головні електродвигуни з'єднувалися шинно-пневматичними роз'єднувальними муфтами «ШПРМ», які, у порівнянні з раніше використованими муфтами «папєрі», спрощували процес монтажу гребних валів і дозволяли встановити дизелі і вали на звукоізолюючих амортизаторах. Електродвигуни економічного ходу з'єднувалися з гребними валами через безшумні текстропні передачі і фрикційні муфти. Електроживлення в підводному положенні забезпечували дві групи акумуляторних батарей 46СУ по 112 елементів в кожній, розміщені у другому і четвертому відсіках. Їх зарядка здійснювалася головними електродвигунами, які оберталися дизелями і працювали в режимі генераторів електроенергії. Човни проєкту 613 оснащувалися пристроєм роботи дизелів під водою (РДП, шноркелем), який являв собою висувну шахту, котра дозволяла, перебуваючи на перископній глибині, здійснювати забір повітря для вентиляції відсіків і роботи дизелів. Спеціальний поплавковий клапан охороняв шахту від попадання води. Застосування РДП дозволяло як йти під водою на дизельному ходу, так і використовувати дизелі для зарядки акумуляторних батарей без спливання.
Радіоелектронне і гідроакустичне обладнання
Комплекс радіоелектронного оснащення проєкту 613 в процесі будови та експлуатації неодноразово змінювався. Підводні човни отримали станцію радіолокації виявлення надводних цілей «Прапор». Гідролокатор і станція шумопеленгування (згодом замінялася на «Фенікс») забезпечували виявлення цілей в підводному положенні.
Ремонти і модернізації
На човнах проєкту 613 було проведено багато модернізацій, розроблених для поліпшення характеристик човнів, випробувань нових видів озброєння, виконання додаткових завдань. Деяка кількість запланованих модернізацій не були реалізовані.
| Проєкт | Підводних човнів | Головний конструктор | Призначення | Нове озброєння, обладнання |
|---|---|---|---|---|
| 27 | збільшена до 45 діб автономність | |||
| 1 | випробування нових систем озброєння | |||
| випробування нових систем озброєння | глибина застосування торпед 70 м | |||
| або | випробування аеробної (повітрянонезалежної) ЕУ | електрохімічний генератор (). | ||
| 4 | Я. Є. Євграфов | станції дальнього радіолокаційного огляду (в далі модифікувалися за проєктом 640Ц і розроблялися 640У і 640Т) | ||
| 1 | випробування ракетного комплексу | П-5 | ||
| 6 | оснащені КР; подальший розвиток — 644Д і 644.7 | 2x П-5 | ||
| 6 | Б. А. Леонтьєв | оснащені КР; розвиток | 4x П-5 | |
| 1 | випробування ракетного комплексу | |||
| 1 | випробування ракетного комплексу | |||
| 1 | випробування ракетного комплексу | |||
| 1 | Дослідні човни для проведення випробувань з підводного старту ракет | Р-21 | ||
| 1 | Дослідні човни для проведення випробувань з підводного старту ракет | Р-27 | ||
| Дослідні човни для проведення випробувань з підводного старту ракет | ||||
| випробування ракето-торпед | ||||
| С. М. Якимівський | випробування рятувального обладнання |
- Два човни, та були переобладнані як підводні станції для біологічних досліджень і отримали імена і .[]
Сучасний статус і перспективи
У 1980—1990 роках усі човни були виведені зі складу флоту.
Див. також
Примітки
- Проекты 608, 608-1
- Проект 613Э, deepstorm.ru
- Подводная лодка проект 613Э, navy.su
- Подводная атака на треску, vdvsn.ru, 2008/09/17
Література
- А. Б. Широкорад Советские подводные лодки послевоенной постройки' Москва 1997, .
- А. Е. Тарас Дизельные подводные лодки 1950—2005 М. Харвест 2006
Посилання
- Иллюстрированное описание проекта 613 и модификаций на сайте «Русский Подплав»
- Проект 613 на deepstorm.ru
- Medium submarines Project 613(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pidvodni chovni proyektu 613 Whiskey tip serednih pidvodnih chovniv SRSR Pobudovano i peredano flotu 215 chovniv cogo proyektu Seriya stala najbilshoyu v radyanskomu pidvodnomu floti 43 chovni zgodom buli peredani riznim krayinam she 21 choven buv pobudovanij v Kitayi za radyanskimi kreslennyami ta z vikoristannyam radyanskih komplektuyuchih Nadali rozvitkom proyektu stav proyekt 633 Pidvodni chovni proyektu 613 v Sankt Peterburgu Pid praporom SRSR Spusk na vodu 1951 1957 rr 215 chovniv Vivedenij zi skladu flotu 1980 1996 rr Proyekt Tip PCh Serednij PCh Rozrobnik proyektu CKB 18 Golovnij konstruktor Klasifikaciya NATO Whiskey Osnovni harakteristiki Shvidkist nadvodna 18 2 vuzliv 34 km god Shvidkist pidvodna 13 13 6 vuzliv 25 26 km god Robocha glibina zanurennya 170 m Granichna glibina zanurennya 200 m Avtonomnist plavannya 30 45 dib Ekipazh 52 osobi Rozmiri Dovzhina najbilsha po KVL 76 06 m Shirina korpusu najb 6 55 m Serednya osadka po KVL 4 55 m Vodotonnazhnist nadvodna 1055 t Ozbroyennya Artileriya sparena 57 mm garmata SM 24 ZTF Torpedno minne ozbroyennya Nosovi 4 TA kalibru 533 mm 2 kormovi TA kalibru 533 mm 12 torped abo 22 mini PPO sparenij 25 mm avtomat 2M 8 do 1956 roku Zobrazhennya na VikishovishiIstoriyaV 1942 roci konstruktori z CKB 18 pochali robotu nad proyektom novogo serednogo pidvodnogo chovna priznachenoyi dlya zamini chovniv tipu Shuka Proyekt otrimav nomer 608 golovnim inzhenerom bulo priznacheno Pochatkovij zaproponovanij konstruktorami variant mav vodotonnazhnist 770 800 tonn odnak zamovniki vvazhali taki rozmiri nadto velikimi i proyektnu vodotonnazhnist bulo zadano v 640 660 tonn Paralelno v KB zavodu 194 rozroblyavsya variant proyektu poznachenij 608 1 U 1944 roci obidva proyekti buli predstavleni v Upravlinnya korablebuduvannya ale pidtrimki ne otrimali cherez nevikonannya vimog po ozbroyennyu i radiusa diyi 30 lipnya 1944 roku u Finskij zatoci bulo potopleno nimeckij pidvodnij choven U 250 tipu VIIC Vorozhij choven sho zatonuv na glibini 27 metriv u zhovtni togo zh roku pidnyali i vidbuksiruvali u Kronshtadt Narkom VMF M G Kuznecov v sichni 1945 roku vidav nakaz vidpovidno do yakogo pripinyalisya roboti za proyektom 608 i pochinalosya stvorennya proyektu 613 yakij bazuvavsya na konstrukciyi nimeckogo chovna ale z deyakim zbilshennyam vodotonnazhnosti z 770 do 800 tonn Pislya zakinchennya vijni radyanski fahivci oznajomilisya z nedobudovanimi nimeckimi elektrochovnami tipu XXI yaki buli zahopleni na verfyah Danciga Navesni 1946 roku z Velikoyi Britaniyi buli otrimani chotiri dobudovanih chovni tipu XXI Rezultatom morskih viprobuvan tih chovniv stalo povna zmina tehnichnogo zavdannya za proyektom 613 u serpni 1946 roku a tip XXI buv vzyatij za osnovu novogo variantu proyektu osnovnogo radyanskogo pislyavoyennogo pidvodnogo chovna Eskiznij proyekt buv zavershenij u zhovtni 1947 roku robochi kreslennya buli gotovi do serpnya 1948 roku Budivnictvo pidvodnih chovniv proyektu 613 velosya z 1950 po 1957 roki Vsogo bulo pobudovano 215 submarin z nih 115 u Gorkomu na zavodi 112 Chervone Sormovo 76 v Mikolayevi na zavodi 444 im Nosenko 19 v Leningradi na zavodi 189 Baltijskij zavod im Ordzhonikidze 7 v Komsomolsk na Amuri na zavodi 199 im Leninskogo Komsomolu Tempi budivnictva buli duzhe visoki U serednomu kozhni p yat dniv flot otrimuvav novij pidvodnij choven Richne virobnictvo dohodilo do 73 odinic U procesi budivnictva v proyekt chasto vnosilisya zmini Golovnim pidvodnim chovnom proyektu stali zakladeni v Gorkomu i leningradskij KonstrukciyaProyekt 613 mav dvokorpusnu konstrukciyu Sucilnozvarnij micnij korpus iz zovnishnim rozmishennyam shpangoutiv rozdilyavsya vodoneproniknimi peregorodkami na 7 vidsikiv Torpednij Vidsik shovishe Akumulyatornij i zhitlovij Centralnij post Vidsik shovishe Druga grupa akumulyatoriv zhitlovi primishennya starshin Dizelnij Elektromotornij Torpednij Vidsik shovishe Pershij tretij i somij vidsiki viddilyalisya uvignutimi peregorodkami rozrahovanimi na tisk v 10 atmosfer glibina 100 m reshta peregorodok buli ploskimi i vitrimuvali tisk v 1 atmosferu Na palubi chovna v rajonah pershogo i somogo vidsikiv znahodilisya avarijni buyi yaki v razi avariyi splivali pokazuyuchi misce roztashuvannya chovni i dozvolyayuchi zv yazatisya z poverhneyu z pidvodnikami u vidsikah shovishah za dopomogoyu telefonnogo zv yazku po kabelyu sho z yednuye buj z chovnom Akumulyatorni vidsiki drugij i chetvertij mali peretin u viglyadi vertikalnoyi spoluchenoyi visimki u nizhnij chastini sho mala bilshij diametr rozmishuvalisya akumulyatorni batareyi Ce konstruktivne rishennya bulo zapozicheno z nimeckih pidvodnih chovniv zdijsnyuvalosya prijomom vodi v 10 cistern golovnogo balastu rozmishenih v legkomu korpusi Z metoyu sproshennya konstrukciyi i znizhennya vartosti chovniv kingstoni buli tilki v cisternah 4 i 5 dzherelo OzbroyennyaArtilerijske ozbroyennya skladalosya zi sparenoyi avtomatichnoyi ustanovki kalibru 57 mm i sparenoyi avtomatichnoyi zenitnoyi garmati kalibru 25 mm zrazka 1945 roku U 1956 roci u zv yazku z rozvitkom reaktivnoyi aviaciyi rozmishennya artileriyi na pidvodnih korablyah bulo viznano takim sho ne zabezpechuye protipovitryanu oboronu i garmati buli demontovani sho zmenshilo ekipazh i zbilshilo pidvodnu shvidkist chovniv Torpedne ozbroyennya chovna skladalosya z 6 torpednih aparativ kalibru 533 mm 4 nosovih i 2 kormovih Dlya nosovih aparativ v pershomu vidsiku na stelazhah zberigalisya 6 zapasnih torped Zamist 10 nosovih torped choven mig brati 20 min tipu po dvi mini v kozhen aparat i 12 min na stelazhah Torpedni strilbi zdijsnyuvalasya z glibin do 30 metriv dzherelo Energetichne obladnannyaOsnovoyu energetichnoyi ustanovki buli dva dvotaktnih dizelnih dviguni modeli kotri pri rivnij potuzhnosti z vipuskayemimi v roki vijni dizelyami 1D u 2000 k s mali menshi gabariti ale buli bilsh shumnimi U krejserskomu polozhenni voni dvoma grebnimi gvintami rozganyali choven do maksimalnoyi shvidkosti v 18 25 vuzla Ekonomichna nadvodna shvidkist stanovila 8 10 vuzliv Zapasu paliva vistachalo na 8580 mil pri 10 vuzlah abo na 13000 mil pri 8 vuzlah Dva golovnih elektrodviguni modeli mali potuzhnist po 1350 k s i zabezpechuvali shvidkist povnogo pidvodnogo hodu v 13 1 vuzla yaka mogla pidtrimuvatisya protyagom godini Dva elektrodviguna ekonomichnogo hodu modeli mali potuzhnist po 50 l k i rozganyali choven pid vodoyu do shvidkosti 1 97 vuzla Na ekonomichnih elektrodvigunah zaryadu batarej vistachalo na 352 mili pidvodnogo hodu Dizeli i golovni elektrodviguni z yednuvalisya shinno pnevmatichnimi roz yednuvalnimi muftami ShPRM yaki u porivnyanni z ranishe vikoristovanimi muftami papyeri sproshuvali proces montazhu grebnih valiv i dozvolyali vstanoviti dizeli i vali na zvukoizolyuyuchih amortizatorah Elektrodviguni ekonomichnogo hodu z yednuvalisya z grebnimi valami cherez bezshumni tekstropni peredachi i frikcijni mufti Elektrozhivlennya v pidvodnomu polozhenni zabezpechuvali dvi grupi akumulyatornih batarej 46SU po 112 elementiv v kozhnij rozmisheni u drugomu i chetvertomu vidsikah Yih zaryadka zdijsnyuvalasya golovnimi elektrodvigunami yaki obertalisya dizelyami i pracyuvali v rezhimi generatoriv elektroenergiyi Chovni proyektu 613 osnashuvalisya pristroyem roboti dizeliv pid vodoyu RDP shnorkelem yakij yavlyav soboyu visuvnu shahtu kotra dozvolyala perebuvayuchi na periskopnij glibini zdijsnyuvati zabir povitrya dlya ventilyaciyi vidsikiv i roboti dizeliv Specialnij poplavkovij klapan ohoronyav shahtu vid popadannya vodi Zastosuvannya RDP dozvolyalo yak jti pid vodoyu na dizelnomu hodu tak i vikoristovuvati dizeli dlya zaryadki akumulyatornih batarej bez splivannya Radioelektronne i gidroakustichne obladnannyaKompleks radioelektronnogo osnashennya proyektu 613 v procesi budovi ta ekspluataciyi neodnorazovo zminyuvavsya Pidvodni chovni otrimali stanciyu radiolokaciyi viyavlennya nadvodnih cilej Prapor Gidrolokator i stanciya shumopelenguvannya zgodom zaminyalasya na Feniks zabezpechuvali viyavlennya cilej v pidvodnomu polozhenni Remonti i modernizaciyiNa chovnah proyektu 613 bulo provedeno bagato modernizacij rozroblenih dlya polipshennya harakteristik chovniv viprobuvan novih vidiv ozbroyennya vikonannya dodatkovih zavdan Deyaka kilkist zaplanovanih modernizacij ne buli realizovani Proyekt Pidvodnih chovniv Golovnij konstruktor Priznachennya Nove ozbroyennya obladnannya 27 zbilshena do 45 dib avtonomnist 1 viprobuvannya novih sistem ozbroyennya viprobuvannya novih sistem ozbroyennya glibina zastosuvannya torped 70 m abo viprobuvannya aerobnoyi povitryanonezalezhnoyi EU elektrohimichnij generator 4 Ya Ye Yevgrafov stanciyi dalnogo radiolokacijnogo oglyadu v dali modifikuvalisya za proyektom 640C i rozroblyalisya 640U i 640T 1 viprobuvannya raketnogo kompleksu P 5 6 osnasheni KR podalshij rozvitok 644D i 644 7 2x P 5 6 B A Leontyev osnasheni KR rozvitok 4x P 5 1 viprobuvannya raketnogo kompleksu 1 viprobuvannya raketnogo kompleksu 1 viprobuvannya raketnogo kompleksu 1 Doslidni chovni dlya provedennya viprobuvan z pidvodnogo startu raket R 21 1 Doslidni chovni dlya provedennya viprobuvan z pidvodnogo startu raket R 27 Doslidni chovni dlya provedennya viprobuvan z pidvodnogo startu raket viprobuvannya raketo torped S M Yakimivskij viprobuvannya ryatuvalnogo obladnannya Dva chovni ta buli pereobladnani yak pidvodni stanciyi dlya biologichnih doslidzhen i otrimali imena i dzherelo Suchasnij status i perspektiviU 1980 1990 rokah usi chovni buli vivedeni zi skladu flotu Div takozhSpisok pidvodnih chovniv VMF SRSR Teoriya pidvodnogo chovna Pidvodni chovni atomni za tipami i krayinami Dizelni pidvodni chovni za tipami i krayinami PrimitkiProekty 608 608 1 Proekt 613E deepstorm ru Podvodnaya lodka proekt 613E navy su Podvodnaya ataka na tresku vdvsn ru 2008 09 17LiteraturaA B Shirokorad Sovetskie podvodnye lodki poslevoennoj postrojki Moskva 1997 ISBN 5 85139 019 0 A E Taras Dizelnye podvodnye lodki 1950 2005 M Harvest 2006 ISBN 5 17 036930 1PosilannyaIllyustrirovannoe opisanie proekta 613 i modifikacij na sajte Russkij Podplav Proekt 613 na deepstorm ru Medium submarines Project 613 angl