Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Підводний човен «Карась» — другий в серії з трьох підводних човнів, побудованих на замовлення Морського відомства Російської імперії для Чорноморського флоту. Побудований у 1904–1906 роках у Кілі (Німеччина) за проєктом «Е».
| «Карась» | ||
|---|---|---|
| Заводський номер 110 | ||
 | ||
| Під прапором |   | |
| Порт приписки | Севастополь | |
| Спуск на воду | 30 травня 1906 | |
| Виведений зі складу флоту | Затоплений 26 квітня 1919 | |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | Торпедний підводний човен | |
| Розробник проєкту | «Deutsche Werke Kiel AG» | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 10 вузлів | |
| Швидкість (підводна) | 8,5 вузлів | |
| Робоча глибина занурення | 30 м | |
| Автономність плавання | 825 миль, 27 миль під водою | |
| Екіпаж | 29 осіб, в т. ч. 2 офіцери | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 39,9 м | |
| Ширина корпусу найб. | 3,14 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 2,61 м | |
| Водотоннажність надводна | 205 т | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | додатково встановлювалась гармата 37 мм калібру | |
| Торпедно- мінне озброєння | 1 ТА калібру 457 мм, 3 торпеди. 2 ТА Джевецького (після 1911) | |
За часів національно-визвольних змагань (1917—1918 рр.) входив до складу Українських військово-морських сил.
Історія
Друга субмарина типу «Е» була закладена у травні-червні 1904 року на верфі «Deutsche Werke Kiel AG» у Кілі (Німеччина), під заводським номером 110.
30 травня 1906 року — спущений на воду. 25 липня — занесений до реєстру військових кораблів під назвою «Карась». З 2 листопада 1906 по вересень 1907 рр. проводились прийомні випробування, під час яких виявився цілий ряд конструкційних недоліків. 10 вересня 1907 року — введений до ладу, за умови подальшого усунення недоліків за рахунок німецької сторони вже на території Росії.
У жовтні 1907 року човен прибув до Лієпаї.
23 жовтня 1907 року під час випробувального занурення набрав води у гасові мотори та лягла на дно на глибині 30 метрів. Піднятий зусиллями екіпажу.
22 квітня 1908 року — відправлений залізницею з Лієпаї до Севастополя. 4 травня — прибув до Севастополя й зарахований до складу Окремого дивізіону підводного плавання Чорного моря. Використовувався для навчальних цілей.
30 жовтня 1909 року зарахований до дивізіону підводних човнів Чорного моря. 13-14 вересня 1910 року — у складі дивізіону та корабля-конвоя «Дніпро» брав участь в маневрах флоту.
1911 року пройшов капітальний ремонт, під час якого було усунено ряд недоліків, додатково встановлено 2 торпедних апарати (ТА) Джевецького.
Під час Першої Світової війни (19.07.1914 — 12.02.1917) брав активну участь у бойових операціях Чорноморського флоту, зокрема несення дозорної служби вздовж узбережжя Криму та патрулювання анатолійського узбережжя та району Констанци.
10 вересня 1914 року — переведений до Бригади підводних човнів ЧФ. Входив до складу 3-го Дивізіону Бригади.
1915 року — пройшов капітальний ремонт.
30 липня 1916 року — переведений у загін особливого призначення Дунайської флотилії. Діяв у дельті Дунаю.
Восени 1916 року — зарахований до 4-го Дивізіону Підводної Бригади ЧФ. Базувався у Балаклаві.
12 лютого 1917 року — виведений з бойового складу ЧФ. Використовувався у навчальних цілях.
Після Лютневої революції значно актуалізувався національно-визвольний рух українців на Чорноморському флоті. Призвідником українського руху стала рада Української чорноморської громади. У квітні 1917 року майже на всіх кораблях Чорноморського флоту вже існували українські корабельні ради, так само як у сухопутних частинах Севастопольської морської фортеці й повітряному флоті.
Активно діяли українські ради й в Бригаді підводних човнів під командуванням контр-адмірала В'ячеслава Клочковського. Протягом 1917 року моряки-чорноморці активно виступали на підтримку УНР та звертались до Центральної Ради з вимогою рішучих дій по українізації Чорноморського флоту та створенню Українських військово-морських сил.
12 жовтня 1917 року на відзначення українізації трьох кораблів Балтійського флоту: крейсера «Светлана» та ескадрених міноносців «Україна» та «Гайдамак» на всіх кораблях та установах Чорноморського Флоту, в тому числі й на підводних човнах, на один день було піднято національні українські прапори та стеньгові сигнали «Хай живе вільна Україна».
Після жовтневого перевороту значно активізувались більшовицькі агітація та провокації. «Делегати Балтики» (а насправді агенти ЧК) та місцеві більшовики намагались включити підводний човен «Карась» до т.з. «Красного ЧФ». Однак 16 листопада 1917 року, на загальних зборах команди човнів 4-го дивізіону підводного плавання та школи підводного плавання прийняли резолюцію про невизнання влади «Советов» та вимагали звільнити заарештованих більшовиками членів Центрофлоту.
14 січня 1918 року Центральна Рада прийняла «Тимчасовий Закон про український державний флот», відповідно до якого: «Російський Чорноморський флот… проголошується флотом Української Народної Республіки…» та «Українська Народна Республіка переймає на себе всі зобов'язання російського уряду щодо Чорноморського флоту й щодо утримання флоту й портів». Таким чином, юридично підводний човен увійшов до складу Військово-морських сил УНР.
Однак, на початку 1918 року більшовики окупували ненадовго південь України та Севастополь. Проте Брестський мир змусив їх незабаром забратися з України.
У квітні 1918 року, екіпажі всіх підводних човнів, що базувались у Севастополі, відкинули вимогу Раднаркому радянської Росії йти до Новоросійська і підняли українські державні прапори. Не дозволили підводники вивезти і майно своєї бригади.
22 квітня 1918 року командувач Чорноморського Флоту контр-адмірал Михайло Саблін наказом по флоту оголосив, що «всі судна, портове майно, які знаходяться у портах Криму, є власністю Української Народної Республіки. А тому наказую скрізь, де треба, підняти українські прапори».
29 квітня, за наказом командувача, майже всі кораблі, установи, порти та фортеці Чорноморського флоту підняли український прапор.
Однак вже 30 квітня, через провокацію більшовиків, частина флоту виходить до Новоросійська. В той же час, у Києві, було проголошено створення Українська Держава Української Держави.
Командувачем Чорноморським Флотом було призначено Михайла Остроградського. Всі кораблі (серед них 15 підводних човнів, в тому числі й «Карась»), що залишились у Севастополі, увійшли до складу Військово-морських сил Української Держави.
Після проголошення Гетьманату, досить суттєво активізувалась робота по створенню Військово-морського флоту Української Держави. Протягом всього 1918 року уряд Гетьмана Скоропадського приділяв багато уваги побудові міцного військового флоту.
Проте, німецьке командування розцінило вихід частини кораблів до Новоросійська як порушення Берестейського мирної угоди, й тимчасового інтернували всі військові кораблі.
10 червня 1918 р. на посаду Командувача Чорноморського Флоту та представника Гетьмана у Криму Павло Скоропадський призначив контр-адмірала В'ячеслава Клочковського. В результаті переговорів, на українських кораблях було знову піднято національні прапори, проте вони залишаються під частковим німецьким контролем. Окремо опікувався В. Клочковський долею бригади підводних човнів.
У другій половині серпня 1918 року до Берліна виїхав контр-адмірал Юрій Свірський. Повноваження якого передбачали: ведення переговорів щодо передачі кораблів Чорноморського флоту, як військових так і торговельних, уряду Української держави. До списку військових кораблів які першочергово повинні були перейти під повний український контроль було внесено: дредноута-лінкора «Воля», , 11 міноносців, всі підводні човни, 7 лінійних кораблів («Борець за свободу», «Св. Євстафій»,«Іван Златоустий», «Ростислав», «Три Святителі», «Синоп», «Юрій Побідоносець»), транспортні та допоміжні судна, а також транспорт-майстерня «Кронштадт».
Протягом жовтня 1918 року всі кораблі Чорноморського флоту було передано до військово-морських сил України. Проте човен вже був застарілим, ресурс експлуатації якого вичерпався, тому його планувалось утилізувати.
Наприкінці листопада 1918 року, після антигетьманського перевороту у Києві та окупації півдня України військами Антанти, човен було захоплено англо-французькими «союзниками». Командуванням Антанти субмарину було передано білогвардійському флоту під командуванням адмірала Каніна. Тут човен також розглядали, як призначений до ліквідації.
Про те, що човен планувалось ліквідувати ще за Гетьмана Скоропадського та після приходу до влади Директорії свідчить той факт, що відповідно до Наказу по морському відомству від 27 січня 1919 року нові підводні човни, що будувались у Миколаєві, «Лебедь» та «Пелікан» було перейменовано у «Карась» й «Щука».
26 квітня 1919 року, за наказом англійського командування, на буксирі катера «Єлизавета» на зовнішній рейд було виведено та затоплено 10 підводних човнів колишніх ВМС Української Держави (в тому числі й старий «Карась»).
Див. також
Джерела
- Чорноморський флот в період діяльності Центральної ради, Гетьманату та Директорії
- Флот в 17-20 рр. ХХ ст.
- Український Чорноморський флот (1918—1919)
- «Карась» (тип «Е», Германия).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pidvodnij choven Karas drugij v seriyi z troh pidvodnih chovniv pobudovanih na zamovlennya Morskogo vidomstva Rosijskoyi imperiyi dlya Chornomorskogo flotu Pobudovanij u 1904 1906 rokah u Kili Nimechchina za proyektom E Karas Zavodskij nomer 110 Pid praporom Port pripiski Sevastopol Spusk na vodu 30 travnya 1906 Vivedenij zi skladu flotu Zatoplenij 26 kvitnya 1919 Proyekt Tip PCh Torpednij pidvodnij choven Rozrobnik proyektu Deutsche Werke Kiel AG Osnovni harakteristiki Shvidkist nadvodna 10 vuzliv Shvidkist pidvodna 8 5 vuzliv Robocha glibina zanurennya 30 m Avtonomnist plavannya 825 mil 27 mil pid vodoyu Ekipazh 29 osib v t ch 2 oficeri Rozmiri Dovzhina najbilsha po KVL 39 9 m Shirina korpusu najb 3 14 m Serednya osadka po KVL 2 61 m Vodotonnazhnist nadvodna 205 t Ozbroyennya Artileriya dodatkovo vstanovlyuvalas garmata 37 mm kalibru Torpedno minne ozbroyennya 1 TA kalibru 457 mm 3 torpedi 2 TA Dzheveckogo pislya 1911 Za chasiv nacionalno vizvolnih zmagan 1917 1918 rr vhodiv do skladu Ukrayinskih vijskovo morskih sil IstoriyaDruga submarina tipu E bula zakladena u travni chervni 1904 roku na verfi Deutsche Werke Kiel AG u Kili Nimechchina pid zavodskim nomerom 110 30 travnya 1906 roku spushenij na vodu 25 lipnya zanesenij do reyestru vijskovih korabliv pid nazvoyu Karas Z 2 listopada 1906 po veresen 1907 rr provodilis prijomni viprobuvannya pid chas yakih viyavivsya cilij ryad konstrukcijnih nedolikiv 10 veresnya 1907 roku vvedenij do ladu za umovi podalshogo usunennya nedolikiv za rahunok nimeckoyi storoni vzhe na teritoriyi Rosiyi U zhovtni 1907 roku choven pribuv do Liyepayi 23 zhovtnya 1907 roku pid chas viprobuvalnogo zanurennya nabrav vodi u gasovi motori ta lyagla na dno na glibini 30 metriv Pidnyatij zusillyami ekipazhu 22 kvitnya 1908 roku vidpravlenij zalizniceyu z Liyepayi do Sevastopolya 4 travnya pribuv do Sevastopolya j zarahovanij do skladu Okremogo divizionu pidvodnogo plavannya Chornogo morya Vikoristovuvavsya dlya navchalnih cilej 30 zhovtnya 1909 roku zarahovanij do divizionu pidvodnih chovniv Chornogo morya 13 14 veresnya 1910 roku u skladi divizionu ta korablya konvoya Dnipro brav uchast v manevrah flotu 1911 roku projshov kapitalnij remont pid chas yakogo bulo usuneno ryad nedolikiv dodatkovo vstanovleno 2 torpednih aparati TA Dzheveckogo Pid chas Pershoyi Svitovoyi vijni 19 07 1914 12 02 1917 brav aktivnu uchast u bojovih operaciyah Chornomorskogo flotu zokrema nesennya dozornoyi sluzhbi vzdovzh uzberezhzhya Krimu ta patrulyuvannya anatolijskogo uzberezhzhya ta rajonu Konstanci 10 veresnya 1914 roku perevedenij do Brigadi pidvodnih chovniv ChF Vhodiv do skladu 3 go Divizionu Brigadi 1915 roku projshov kapitalnij remont 30 lipnya 1916 roku perevedenij u zagin osoblivogo priznachennya Dunajskoyi flotiliyi Diyav u delti Dunayu Voseni 1916 roku zarahovanij do 4 go Divizionu Pidvodnoyi Brigadi ChF Bazuvavsya u Balaklavi 12 lyutogo 1917 roku vivedenij z bojovogo skladu ChF Vikoristovuvavsya u navchalnih cilyah Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi znachno aktualizuvavsya nacionalno vizvolnij ruh ukrayinciv na Chornomorskomu floti Prizvidnikom ukrayinskogo ruhu stala rada Ukrayinskoyi chornomorskoyi gromadi U kvitni 1917 roku majzhe na vsih korablyah Chornomorskogo flotu vzhe isnuvali ukrayinski korabelni radi tak samo yak u suhoputnih chastinah Sevastopolskoyi morskoyi forteci j povitryanomu floti Aktivno diyali ukrayinski radi j v Brigadi pidvodnih chovniv pid komanduvannyam kontr admirala V yacheslava Klochkovskogo Protyagom 1917 roku moryaki chornomorci aktivno vistupali na pidtrimku UNR ta zvertalis do Centralnoyi Radi z vimogoyu rishuchih dij po ukrayinizaciyi Chornomorskogo flotu ta stvorennyu Ukrayinskih vijskovo morskih sil Pidvodnij choven Karas Sevastopol 12 zhovtnya 1917 roku na vidznachennya ukrayinizaciyi troh korabliv Baltijskogo flotu krejsera Svetlana ta eskadrenih minonosciv Ukrayina ta Gajdamak na vsih korablyah ta ustanovah Chornomorskogo Flotu v tomu chisli j na pidvodnih chovnah na odin den bulo pidnyato nacionalni ukrayinski prapori ta stengovi signali Haj zhive vilna Ukrayina Pislya zhovtnevogo perevorotu znachno aktivizuvalis bilshovicki agitaciya ta provokaciyi Delegati Baltiki a naspravdi agenti ChK ta miscevi bilshoviki namagalis vklyuchiti pidvodnij choven Karas do t z Krasnogo ChF Odnak 16 listopada 1917 roku na zagalnih zborah komandi chovniv 4 go divizionu pidvodnogo plavannya ta shkoli pidvodnogo plavannya prijnyali rezolyuciyu pro neviznannya vladi Sovetov ta vimagali zvilniti zaareshtovanih bilshovikami chleniv Centroflotu 14 sichnya 1918 roku Centralna Rada prijnyala Timchasovij Zakon pro ukrayinskij derzhavnij flot vidpovidno do yakogo Rosijskij Chornomorskij flot progoloshuyetsya flotom Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki ta Ukrayinska Narodna Respublika perejmaye na sebe vsi zobov yazannya rosijskogo uryadu shodo Chornomorskogo flotu j shodo utrimannya flotu j portiv Takim chinom yuridichno pidvodnij choven uvijshov do skladu Vijskovo morskih sil UNR Odnak na pochatku 1918 roku bilshoviki okupuvali nenadovgo pivden Ukrayini ta Sevastopol Prote Brestskij mir zmusiv yih nezabarom zabratisya z Ukrayini U kvitni 1918 roku ekipazhi vsih pidvodnih chovniv sho bazuvalis u Sevastopoli vidkinuli vimogu Radnarkomu radyanskoyi Rosiyi jti do Novorosijska i pidnyali ukrayinski derzhavni prapori Ne dozvolili pidvodniki vivezti i majno svoyeyi brigadi 22 kvitnya 1918 roku komanduvach Chornomorskogo Flotu kontr admiral Mihajlo Sablin nakazom po flotu ogolosiv sho vsi sudna portove majno yaki znahodyatsya u portah Krimu ye vlasnistyu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki A tomu nakazuyu skriz de treba pidnyati ukrayinski prapori 29 kvitnya za nakazom komanduvacha majzhe vsi korabli ustanovi porti ta forteci Chornomorskogo flotu pidnyali ukrayinskij prapor Odnak vzhe 30 kvitnya cherez provokaciyu bilshovikiv chastina flotu vihodit do Novorosijska V toj zhe chas u Kiyevi bulo progolosheno stvorennya Ukrayinska Derzhava Ukrayinskoyi Derzhavi Komanduvachem Chornomorskim Flotom bulo priznacheno Mihajla Ostrogradskogo Vsi korabli sered nih 15 pidvodnih chovniv v tomu chisli j Karas sho zalishilis u Sevastopoli uvijshli do skladu Vijskovo morskih sil Ukrayinskoyi Derzhavi Pislya progoloshennya Getmanatu dosit suttyevo aktivizuvalas robota po stvorennyu Vijskovo morskogo flotu Ukrayinskoyi Derzhavi Protyagom vsogo 1918 roku uryad Getmana Skoropadskogo pridilyav bagato uvagi pobudovi micnogo vijskovogo flotu Prote nimecke komanduvannya rozcinilo vihid chastini korabliv do Novorosijska yak porushennya Berestejskogo mirnoyi ugodi j timchasovogo internuvali vsi vijskovi korabli 10 chervnya 1918 r na posadu Komanduvacha Chornomorskogo Flotu ta predstavnika Getmana u Krimu Pavlo Skoropadskij priznachiv kontr admirala V yacheslava Klochkovskogo V rezultati peregovoriv na ukrayinskih korablyah bulo znovu pidnyato nacionalni prapori prote voni zalishayutsya pid chastkovim nimeckim kontrolem Okremo opikuvavsya V Klochkovskij doleyu brigadi pidvodnih chovniv U drugij polovini serpnya 1918 roku do Berlina viyihav kontr admiral Yurij Svirskij Povnovazhennya yakogo peredbachali vedennya peregovoriv shodo peredachi korabliv Chornomorskogo flotu yak vijskovih tak i torgovelnih uryadu Ukrayinskoyi derzhavi Do spisku vijskovih korabliv yaki pershochergovo povinni buli perejti pid povnij ukrayinskij kontrol bulo vneseno drednouta linkora Volya 11 minonosciv vsi pidvodni chovni 7 linijnih korabliv Borec za svobodu Sv Yevstafij Ivan Zlatoustij Rostislav Tri Svyatiteli Sinop Yurij Pobidonosec transportni ta dopomizhni sudna a takozh transport majsternya Kronshtadt Protyagom zhovtnya 1918 roku vsi korabli Chornomorskogo flotu bulo peredano do vijskovo morskih sil Ukrayini Prote choven vzhe buv zastarilim resurs ekspluataciyi yakogo vicherpavsya tomu jogo planuvalos utilizuvati Naprikinci listopada 1918 roku pislya antigetmanskogo perevorotu u Kiyevi ta okupaciyi pivdnya Ukrayini vijskami Antanti choven bulo zahopleno anglo francuzkimi soyuznikami Komanduvannyam Antanti submarinu bulo peredano bilogvardijskomu flotu pid komanduvannyam admirala Kanina Tut choven takozh rozglyadali yak priznachenij do likvidaciyi Pro te sho choven planuvalos likviduvati she za Getmana Skoropadskogo ta pislya prihodu do vladi Direktoriyi svidchit toj fakt sho vidpovidno do Nakazu po morskomu vidomstvu vid 27 sichnya 1919 roku novi pidvodni chovni sho buduvalis u Mikolayevi Lebed ta Pelikan bulo perejmenovano u Karas j Shuka 26 kvitnya 1919 roku za nakazom anglijskogo komanduvannya na buksiri katera Yelizaveta na zovnishnij rejd bulo vivedeno ta zatopleno 10 pidvodnih chovniv kolishnih VMS Ukrayinskoyi Derzhavi v tomu chisli j starij Karas Div takozhDizelni pidvodni chovni za tipami i krayinami DzherelaChornomorskij flot v period diyalnosti Centralnoyi radi Getmanatu ta Direktoriyi Flot v 17 20 rr HH st Ukrayinskij Chornomorskij flot 1918 1919 Karas tip E Germaniya