Підводний човен класу «Holland 602» - (проект АГ США, тип H— один з найбільш численних типів підводних човнів періоду Першої Світової війни) 11 підводних човнів з 17 замовлених Російською імперією в США котрі будувалися в Канаді
Історія будівництва
Підводні човни проекту «Holland 602» (в Росії - «Американський Голланд», в інших країнах ще мали назву «Субмарини класу H») були розроблені американською компанією "Electric Boat Company" (США).
Прототипами човнів стали дві субмарини, замовлені 1911 року для чилійського флоту. Судна водотоннажністю 313/421 т були побудовані за проектом Джона Філіпа Голланда design 19-E та design 19-B. Проте, чилійський флот відмовився прийняти човни, після чого вони були продані Канаді. Кораблі отримали маркування HMCS CC-1 та HMCS CC-2.
Після цього було побудовано три субмарини класу H для ВМС США. Вони були побудовані на основі проекту design 30, але мали водотоннажність збільшену до 358/434 тонн. Човни отримали назви: USS H-1 (SS-28), USS H-2 (SS-29) и USS H-3 (SS-30).
У жовтні 1914 року, Британське Адміралтейство замовило 10 субмарин проекту design 602E, що були побудовані компанією «Canadian Vickers» у Монреалі (Канада). Ці човни стали Британським класом Н. Ще десять суден було побудовано для Великої Британії на «Fore River Yard» у Квінті (штат Массачусетс, США). Проте ця група підводних човнів була конфіскована урядом США. Згодом два човни було передано Великій Британії, інші увійшли до складу флотів Чилі та Канади. Третя партія субмарин Британського класу H була побудована у 1917—1919 роках у Великій Британії. Багато з цих човнів були в строю під час Другої Світової війни.
Влітку 1915 року вісім кораблів типу 602 замовив італійський флот (Regia Marina). Всіх їх було побудовано у Монреалі.
З початком Першої Світової війни російський уряд вимушений був терміново збільшувати свій склад підводних човнів. З цією метою було розміщено додаткові замовлення на вітчизняних заводах та вивчено можливості закупити човни закордоном.
Більш прийнятною була визнана пропозиція фірми "Electric Boat Company". Американська сторона пропонувала побудувати човні на верфі у Канаді, та в розібраному виді доставити їх морем до Владивостоку.
Контракт на постачання перших п’яти човнів було підписано 18 серпня 1915 року. Всього до 1917 року було замовлено 17 субмарин (8 – для Балтійського, 6 – для Чорного, 3 – для Північного флоту). Вони були побудовані за удосконаленим проектом «Holland 602GF/602L» на верфі «Barnet Yard» (затока Бурард, поблизу Ванкувера). Поступово човни, у розібраному вигляді, було переправлено кораблями до Владивостоку, а потім, Транссибірською магістраллю – до Санкт-Петербургу та Миколаєва. У Російській імперії ці човни отримали назву «АГ».
На Балтійському флоті кораблі позначалися "АГ-11", "АГ-12", "АГ-13", "АГ-14", "АГ-15". Перші субмарини були спущені на воду в серпні 1916 року (Балтійське море).
У вересні 1916 року було замовлено 6 човнів для Чорноморського флоту (проектів 602 GF).
Кораблі для Чорного моря, двома партіями по три човна, були перевезені до Владивостоку пароплавами "Ункай мару", "Гарольд Доллар", "Хазель Доллар", "Стріда" та "Арабіен". Звідти – залізницею до України. Складання проводилось Миколаївським підрозділом Балтійського заводу (завод "Наваль").
Робота по зборці першого човна розпочалась 28 березня, другого - 30 березня, третього - 29 квітня 1917 року. Процесом керували представники фірми "Electric Boat Company" - Джонстон, інженер-механік Р.Б. Гилмор, інженер-електрик Т.А. Грейвс. 21 серпня 1917 року перші три човни були зараховані до реєстру кораблів Чорноморського флоту під назвами "АГ-21", "АГ-22" та "АГ-23". Субмаринам з другої партії, що були доставлені до Миколаєва протягом 1917 року, було присвоєно найменування "АГ-24", "АГ-25" и "АГ-26".
На службі Україні
Після Лютневої революції значно актуалізувався національно-визвольний рух українців на Чорноморському флоті. Провідником українського руху стала рада Української чорноморської громади. У квітні 1917 року майже на всіх кораблях Чорноморської флоти вже існували українські корабельні ради, так само як у сухопутних частинах Севастопольської морської кріпості й повітрофлоті.
Активно діяли українські ради й в ескадрі підводних човнів під командуванням контр-адмірала В’ячеслава Клочковського. Протягом 1917 року моряки-чорноморці активно виступали на підтримку УНР та звертались до Центральної Ради з вимогою рішучих дій по українізації Чорноморського флоту та створенню Українських військово-морських сил.
12 жовтня 1917 року на відзначення українізації трьох кораблів Балтійського флоту: крейсера “Светлана” та ескадрених міноносців “Україна” та “Гайдамак” на всіх кораблях та установах Чорноморського Флоту, в тому числі й на гідрокрейсері «Дакія», на один день було піднято національні українські прапори та стеньгові сигнали «Хай живе вільна Україна». В той час на Балтійському морі активно діяв Український військово-морський революційний штаб Балтійського флоту. Саме завдяки його зусиллям вдалося офіційно українізувати ти кораблі Балтики, які планувалось перевести на Чорне море та включити до складу українських військово-морських сил. Також активно діяли українські корабельні ради на підводному човні «АГ-14», та інших кораблях Балтійського флоту. Проте, восени 1917 року субмарина «АГ-14» загинула, а після жовтневого перевороту, більшовики шляхом погроз та провокацій зуміли розпустити команди українізованих кораблів «по домівках».
14 січня 1918 року Центральна Рада прийняла «Тимчасовий Закон про український державний флот», відповідно до якого: «Російський Чорноморський флот… проголошується флотом Української Народної Республіки…» та «Українська Народна Республіка переймає на себе всі зобов’язання російського уряду щодо Чорноморського флоту й щодо утримання флоту й портів». Таким чином всі підводні човни, в тому числі й ті, що добудовувались у Миколаєві, увійшли до складу Військово-морських сил УНР.
Однак, на початку 1918 року більшовики окупували ненадовго південь України та Севастополь. Проте Брестський мир змусив їх незабаром забратися з України.
У квітні 1918 року, екіпажі підводних човнів відкинули вимогу Раднаркому радянської Росії йти до Новоросійська і підняли українські державні прапори. Не дозволили підводники вивезти і майно своєї бригади.
Український прапор на субмарині «АГ-21» було піднято 28 квітня 1918 року. Інші човни знаходились на різних стадіях добудови у Миколаєві. Проте через революційні події цей процес значно уповільнився.
Після проголошення Гетьманату, досить суттєво активізувалась робота по створенню Військово-морського флоту Української Держави. Протягом всього 1918 року уряд гетьмана Скоропадського приділяв багато уваги побудові міцного військового флоту. Особливий акцент було зроблено на необхідності найшвидшої добудови кораблів та підводних човнів на заводах у Миколаєві. Протягом року було майже добудовано «АГ-22» та активно будувалась «АГ-23». Виділяються значні кошти на розбудову портів та для корабельнобудівних заводів.
Після приходу до влади Директорії, 25 січня 1919 року ухвалюється закон про флот, яким Директорія України перебрала на себе утримання всього Чорноморського флоту, виділивши для цього 100 мільйонів карбованців.
Наказом по морському відомству від 27 січня 1919 року, планувалось завершення будівництва на Миколаївській та Херсонській верфях у 1919-1920 роках українських військових кораблів: дредноута „Соборна Україна”, крейсерів „Гетьман Богдан Хмельницький”, „Гетьман Петро Дорошенко”, „Тарас Шевченко” та інших. Для цього, урядом УНР виділяється 20 мільйонів карбованців для розрахунку з робітниками миколаївських суднобудівних заводів «Руссуд» та «Наваль». Також було виділено кошти на добудову 8-ми великих підводних човнів, в тому числі “АГ-22” - “АГ-26”. В цьому ж законі передбачалося відряджання двох комісій Морського Міністерства до Миколаївського та Херсонського портів.
Проте вже 1 лютого 1919 року флот Антанти зайняв Херсон, 2 лютого – Миколаїв, остаточно відрізавши УНР від Чорного моря та захопивши всі кораблі, що там добудовувались. Але навесні 1919 року більшовики захопили Херсон, Миколаїв, Одесу та Крим.
Під час відступу війська Антанти затопили човен «АГ-21» поблизу Севастополя. Всі кораблі, що не встигли вивести до Туреччини та знищити війська Антанти, а також всі судна та підводні човни, що будувались в Миколаєві – були включені до складу Червоного флоту Радянської України. Однак, внаслідок народних повстань на півдні України та наступу Добровольчої армії генерала Денікіна, влітку 1919 року весь південь (як і схід) держави захопили білогвардійці.
Якщо кораблі українських ВМС, війська Антанти захопили майже відразу, то підводні човни, що базувались в Одесі (в тому числі й ті що добудували в Миколаєві), стояли під українськими прапорами, аж до повної окупації півдня України більшовиками. Проте через ряд стратегічних помилок керівництва Дерик торії, зокрема рішення основний наступ 1920 року спрямувати на Київ, а не на південь України, як це радили більшість військових спеціалістів (зокрема командуючий Морськими силами УНР Михайло Остроградський-Апостол), українських флот (як і незалежність держави) було остаточно втрачено.
Наприкінці 1920 року, у складі «Російської ескадри» підводний човен «АГ-22» було виведено білогвардійцями з Севастополя до Константинополя, а згодом до порту Бізерта (Туніс). Там субмарину було інтерновано урядом Франції. Уряд РСФСР заявив свої права на кораблі та субмарини Ескадри, вимагаючи від Франції повернути їх у Росію. У відповідь на це Урядом УНР (в еміграції) було заявлено рішучий протест французькому уряду та була надіслана нота до Ліги Націй. Посилаючись на заяву українського уряду, французи відмовлялись виконувати вимогу більшовиків аж до кінця 1924 року.
Подальша доля
До жовтневого перевороту до Владивостоку було поставлено 11 з 17, замовлених урядом Російської імперії, субмарин. Шість недопоставлених, після збирання на верфі Puget Sound Navy Yard, увійшли до складу флоту США. Ці човни отримали маркування H-4 — H-9.
Човни Балтійського флоту
- «АГ-11» – Спущено на воду у серпні 1916 року. 2 вересня 1916 – вступив до ладу. Листопад 1917 року – захоплений більшовиками. 03.04.1918 р. затоплено.
- «АГ-12» – Спущено на воду 18 серпня 1916 року. 16 вересня 1916 – вступив до ладу. Листопад 1917 року – захоплений більшовиками. 03.04.1918 р. затоплено. Піднятий фінськими рятувальниками, розібраний на брухт.
- «АГ-13» – Спущено на воду 31 серпня 1916 року. 11 листопада 1916 – вступив до ладу. 08.07.17 перейменований у «АГ-16». Листопад 1917 року – захоплений більшовиками. 03.04.1918 р. затоплено. Піднятий фінськими рятувальниками, розібраний на брухт.
- «АГ-14» – Спущено на воду у вересні 1916 року. 11 листопада 1916 – вступив до ладу. 18-23.09.1917 – не повернувся з бойового походу.
- «АГ-15» – Спущено на воду у вересні 1916 року. 11 листопада 1916 – вступив до ладу. 08.06.1917 – затонув, 16.06 - піднятий. Листопад 1917 року – захоплений більшовиками. 03.04.1918 р. затоплено.
У квітні 1918 року, при відступі більшовиків підводні човни, разом з плавбазою "Оланд" у Гангу (півострів Ханко) було затоплено.
Після Дерптської мирної угоди Флот Фінляндії отримував дві субмарини «АГ-12» та «АГ-16». Їх було піднято на базі Ханко, проте човни не було відремонтовано й вони пішли та металобрухт.
Човни Чорноморського флоту
«АГ- 21»
Закладено 28.03.1917. Спущено на воду – восени 1917 року.
1918 рік – введений до ладу. Входив до складу ВМС УНР та ВМС Української Держави.
26.04.1919 – затоплено військами Антанти.
19.05.1928 року – піднято, відремонтовано та занесено до складу радянських Морських сил Чорного моря.
03.02.1931 – перейменовано у "Металлист" (бортовий номер 16).
08.06.1931 – затонув, 10.06 – піднятий.
15.09.1934 – перейменовано у «А-5». 11.01.1935 увійшов до складу ЧФ.
1941-1945 – брав участь у бойових діях на Чорному морі.
06.05.1945 – нагороджений орденом «Красного 3намени».
27.08.1945 – виведений зі складу бойового флоту, переформатований у плавучу зарядну станцію.
16.05.1949 – перейменовано у «ПЗС-8»
Розібраний на металобрухт у 1954 р.
«АГ- 22»
Закладено 30.03.1917.
1918 року – спущений на воду. Входив до складу ВМС УНР та ВМС Української Держави. Базувався у Миколаєві та Одесі.
Квітень 1919 – включений до складу Червоного флоту Радянської України.
10.09.1919 – увійшов до складу морських сил ВСЮР (за іншими джерелами базувався в Одесі під українським прапором).
14 (20?).09.1920 – виведений з Севастополя при евакуації армії генерала Врангеля.
29.12.1920 – інтернований французькою владою в Тунісі.
1921 – відремонтовано, разом з іншими кораблями ескадри.
У 1922 році завод “Наваль” добудував, випробував і здав Чорноморському флоту підводний човен типу “АГ-25”.
29.09.1924 – після встановлення дипломатичних відносин між Францією та СРСР, визнаний власністю комуністичного уряду.
Наприкінці 20-х рр. проданий "Рудметаллторгом" французькій приватній фірмі на металобрухт. Згодом розібраний на метал.
«АГ- 23»
Закладено 29.04.1917. Перший командир А. І. Камлюхін (1917).
1918—1919 рр. – добудовувався у Миколаєві. Входив до складу ВМС УНР та ВМС Української Держави. За деякими джерелами 1919-поч. 1920 – базувався під українським прапором.
«Перезакладений» більшовиками 1920 року. 18.09.1920 – введений до ладу. Став першим діючим підводним човном у складі більшовицьких Морських сил Чорного та Азовського морів.
01.06.1920 перейменовано - "Ім. тов. Троцкого". Протягом 1920-1921 років брав участь у бойових діях в районі Миколаєва, Херсона, Одеси та акваторії Чорного моря. Отримавши 12 торпед та екіпаж з Балтики, виходив на бойове патрулювання. У листопаді 1920 року – переходить до Севастополя.
01.10.1921 перейменовано у «ПЛ-16». У листопаді 1921 року супроводжував плавбазу підводних човнів «Георгій» з Батумі до Самсуна (Туреччина), на борту якого знаходилась більшовицька делегація на чолі з М. Фрунзе.
31.12.1922 перейменовано у "Незаможний".
12.06.1923 перейменовано у "Шахтер" (бортовий номер 12).
15.09.1934 перейменовано у «А-1».
11.01. 1935 – увійшов до складу ЧФ.
1941 року – знаходився на капітальному ремонті у Севастополі.
26.06.1942 – підірвано екіпажем при відступі Червоної Армії з Севастополя. 13.07. 1942 – виключений зі складу ВМФ СРСР.
Квітень 1945 року – піднятий рятувальною службою флоту. Згодом розібраний на металобрухт.
«АГ- 24»
21 серпня 1917 року – внесений до реєстру кораблів Чорноморського флоту.
1918—1920 – входив до складу ВМС УНР та ВМС Української Держави, згодом – Червоного флоту Радянської України та ВСЮР. Протягом цього часу були періодичні спроби ввести човен у дію.
1 червня 1920 року – перезакладено у Миколаєві (УРСС) в урочистій обстановці у присутності уповноваженого ЦК РКП (б) А. Луначарского. Перейменовано у "Ім. тов. Луначарского".
04.04.1921 – спущений на воду. 16.07.1921 – введений до ладу. Зарахований до складу Морських сил Чорного та Азовського морів.
01.10.1921 – перейменовано у «ПЛ-17». У листопаді 1921 року супроводжував плавбазу підводних човнів «Георгій» з Батумі до Самсуна (Туреччина), на борту якого знаходилась більшовицька делегація на чолі з М. Фрунзе.
31.12.1922 – перейменовано у "Коммунист" (бортовий номер 13). До підводного човна, як почесного «краснофлотца-подводника» було прикомандировано Генсека ЦК ВКП (б) Й. Сталіна.
15.09.1934 перейменовано у «А-2». 11.01.1935 – увійшов до складу ЧФ СРСР.
1941 – пройшов капітальний ремонт. 15.08.1941 – введений до ладу.
1941-1945 – брав участь у бойових діях під час Другої Світової війни. Декілька разів був пошкоджений, проходив ремонт.
12.01.1949 – віднесений до підкласу малих підводних човнів. 16.06.1949 – перейменовано у «М-52».
28.11.1950 – Роззброєний та виключений зі складу ВМФ СРСР. Розібраний на металобрухт.
«АГ- 25»
21 серпня 1917 року – внесений до реєстру кораблів Чорноморського флоту.
1918—1920 – входив до складу ВМС УНР та ВМС Української Держави, згодом – Червоного флоту Радянської України та ВСЮР. Протягом цього часу були намагання ввести човен у дію.
11 липня 1921 – перезакладено у Миколаєві (УРСС) на заводі «Руссуд».
01.10.1921 – перейменовано у «ПЛ-18».
05.04.1922 – спущений на воду.
23.03.1923 – перейменовано у "Марксист" (бортовий номер 14).
15.09.1934 – перейменовано у «А-3».
11.01.1935 – увійшов до складу ЧФ СРСР.
1941 – пройшов капітальний ремонт. 01.07.1941 – введений до ладу.
1941-1943 – брав участь у бойових діях під час Другої Світової війни.
28.10.1943 – загинув під час бойової операції.
13.03.1944 – Виключений зі складу ВМФ СРСР.
«АГ- 26»
21 серпня 1917 року – внесений до реєстру кораблів Чорноморського флоту.
1918—1920 – входив до складу ВМС УНР та ВМС Української Держави, згодом – Червоного флоту Радянської України та ВСЮР. Протягом цього часу були періодичні спроби ввести човен у дію.
23.10.1920 – «перезакладено» у Миколаєві (УРСС) в урочистій обстановці у присутності Главкома Збройних Сил С. Каменева та Наркому охорони здоров’я Н. Семашко. Перейменовано у " АГ-26 Ім. тов. Камєнєва".
01.10.21 – перейменовано у «ПЛ-19».
1922—1923 рр. – введення в дію човна затрималось, через відсутність дизельних двигунів. Двигуни з «АГ-26» було встановлено 1917 року на підводний човен «Краб». Більшовики вимушені були встановити дизелі удвічі меншої потужності (по 120 л.с.), що були доставлені з лабораторії Технологічного Інституту Петрограду.
24.02.1923 – спущений на воду.
23.03.23 – перейменовано у "Политработник" (бортовий номер 15). Введений в дію 04.07.1923 р.
15.09.34 – перейменовано у «А-4».
11.01.1935 – увійшов до складу ЧФ СРСР.
1941 – пройшов капітальний ремонт.
1941-1945 – брав участь у бойових діях на Чорному морі під час Другої Світової війни.
Після закінчення бойових дія – переведений у Новоросійськ. 22.02.1947 – роззброєний та виключений зі складу ВМФ СРСР.
06.03. 1947 – переданий для переробки (переобладнано в ПЗС(?)).
Висновки
Підводний човен "АГ-23" було остаточно введено до ладу 21 жовтня 1920 року. Субмарини "АГ-24", "АГ-25" і "АГ-26" добудовувались вже після остаточного встановлення більшовиками своєї владу в Україні. Роботами зі складання човнів керував інженер-механік Я. Солдатов. Допомагав йому майбутній конструктор підводних човнів XII серії типу "М" П. Сердюк.
Човни брали активну участь у військових діях часів Другої світової війни. Здійснили по 15-20 бойових виходів.
В цілому підводні човни типу «Holland 602» добре зарекомендували себе надійністю механізмів, доброю морехідністю, великим ресурсом та наявністю рятувальних засобів. Окремі човни були в строю понад 30 років, вели активні бойові дії під час Першої та Другої Світових війн. За висновком експертів, вони були найкращими бойовими човнами початку XX століття.
Всі човни класу
Королівський Флот Великої Британії
- Група 1 (1915)
- H1 — H10 (10 човнів)
- Група 2 (1915—1918, була конфіскована урядом США.)
- HMS H11 і HMS H12 (2 човни)
- H13 — H20 (8 човнів) були передані Чилі та Канаді.
- Група 3 (1917—1919)
- H21 — H52 (25 човнів)
Флот США
- USS H-1 — H-3 (3 човни, прототипи)
- USS H-4 — H-9 (5 човнів, що було замовлено Російською імперією)
Regia Marina, Італія
- H1 — H8 (8 човнів)
Флот Російської імперії
- Балтійський флот
- АГ-11 — АГ-16 (5 човнів)
- Чорноморський флот
- АГ-21 — АГ-26 (6 човнів)
- Балтійський флот
Королівський Канадський флот
- HMCS CH-14 і HMCS CH-15 (2 човни)
Чилійський флот
- HMS H13 і HMS H16 — HMS H20 (6 човнів)
Український флот
- АГ-21 — АГ-26 (6 човнів)
Флот СРСР
- Човни Чорноморського флоту
Джерела
- Чорноморський флот в період діяльності Центральної ради, Гетьманату та Директорії
- Флот в 17-20 рр. ХХ ст.
- Український Чорноморський флот (1918-1919)
- Тип "АГ"
- Подводные лодки типа "АГ"
- Технические характеристики и представители
- Фотогалерея
- Голланд на uboat.net
- Миколаївський суднобудівний завод: від ідеї створення до занепаду потужностей - mykolaiv.name (укр.). 4 жовтня 2022. Процитовано 7 жовтня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pidvodnij choven klasu Holland 602 proekt AG SShA tip H odin z najbilsh chislennih tipiv pidvodnih chovniv periodu Pershoyi Svitovoyi vijni 11 pidvodnih chovniv z 17 zamovlenih Rosijskoyu imperiyeyu v SShA kotri buduvalisya v KanadiPidvodnij choven AG 21 1918 r Istoriya budivnictvaPidvodni chovni proektu Holland 602 v Rosiyi Amerikanskij Golland v inshih krayinah she mali nazvu Submarini klasu H buli rozrobleni amerikanskoyu kompaniyeyu Electric Boat Company SShA Prototipami chovniv stali dvi submarini zamovleni 1911 roku dlya chilijskogo flotu Sudna vodotonnazhnistyu 313 421 t buli pobudovani za proektom Dzhona Filipa Gollanda design 19 E ta design 19 B Prote chilijskij flot vidmovivsya prijnyati chovni pislya chogo voni buli prodani Kanadi Korabli otrimali markuvannya HMCS CC 1 ta HMCS CC 2 Pislya cogo bulo pobudovano tri submarini klasu H dlya VMS SShA Voni buli pobudovani na osnovi proektu design 30 ale mali vodotonnazhnist zbilshenu do 358 434 tonn Chovni otrimali nazvi USS H 1 SS 28 USS H 2 SS 29 i USS H 3 SS 30 U zhovtni 1914 roku Britanske Admiraltejstvo zamovilo 10 submarin proektu design 602E sho buli pobudovani kompaniyeyu Canadian Vickers u Monreali Kanada Ci chovni stali Britanskim klasom N She desyat suden bulo pobudovano dlya Velikoyi Britaniyi na Fore River Yard u Kvinti shtat Massachusets SShA Prote cya grupa pidvodnih chovniv bula konfiskovana uryadom SShA Zgodom dva chovni bulo peredano Velikij Britaniyi inshi uvijshli do skladu flotiv Chili ta Kanadi Tretya partiya submarin Britanskogo klasu H bula pobudovana u 1917 1919 rokah u Velikij Britaniyi Bagato z cih chovniv buli v stroyu pid chas Drugoyi Svitovoyi vijni Vlitku 1915 roku visim korabliv tipu 602 zamoviv italijskij flot Regia Marina Vsih yih bulo pobudovano u Monreali Z pochatkom Pershoyi Svitovoyi vijni rosijskij uryad vimushenij buv terminovo zbilshuvati svij sklad pidvodnih chovniv Z ciyeyu metoyu bulo rozmisheno dodatkovi zamovlennya na vitchiznyanih zavodah ta vivcheno mozhlivosti zakupiti chovni zakordonom Bilsh prijnyatnoyu bula viznana propoziciya firmi Electric Boat Company Amerikanska storona proponuvala pobuduvati chovni na verfi u Kanadi ta v rozibranomu vidi dostaviti yih morem do Vladivostoku Kontrakt na postachannya pershih p yati chovniv bulo pidpisano 18 serpnya 1915 roku Vsogo do 1917 roku bulo zamovleno 17 submarin 8 dlya Baltijskogo 6 dlya Chornogo 3 dlya Pivnichnogo flotu Voni buli pobudovani za udoskonalenim proektom Holland 602GF 602L na verfi Barnet Yard zatoka Burard poblizu Vankuvera Postupovo chovni u rozibranomu viglyadi bulo perepravleno korablyami do Vladivostoku a potim Transsibirskoyu magistrallyu do Sankt Peterburgu ta Mikolayeva U Rosijskij imperiyi ci chovni otrimali nazvu AG Na Baltijskomu floti korabli poznachalisya AG 11 AG 12 AG 13 AG 14 AG 15 Pershi submarini buli spusheni na vodu v serpni 1916 roku Baltijske more U veresni 1916 roku bulo zamovleno 6 chovniv dlya Chornomorskogo flotu proektiv 602 GF Korabli dlya Chornogo morya dvoma partiyami po tri chovna buli perevezeni do Vladivostoku paroplavami Unkaj maru Garold Dollar Hazel Dollar Strida ta Arabien Zvidti zalizniceyu do Ukrayini Skladannya provodilos Mikolayivskim pidrozdilom Baltijskogo zavodu zavod Naval Robota po zborci pershogo chovna rozpochalas 28 bereznya drugogo 30 bereznya tretogo 29 kvitnya 1917 roku Procesom keruvali predstavniki firmi Electric Boat Company Dzhonston inzhener mehanik R B Gilmor inzhener elektrik T A Grejvs 21 serpnya 1917 roku pershi tri chovni buli zarahovani do reyestru korabliv Chornomorskogo flotu pid nazvami AG 21 AG 22 ta AG 23 Submarinam z drugoyi partiyi sho buli dostavleni do Mikolayeva protyagom 1917 roku bulo prisvoyeno najmenuvannya AG 24 AG 25 i AG 26 Na sluzhbi UkrayiniPislya Lyutnevoyi revolyuciyi znachno aktualizuvavsya nacionalno vizvolnij ruh ukrayinciv na Chornomorskomu floti Providnikom ukrayinskogo ruhu stala rada Ukrayinskoyi chornomorskoyi gromadi U kvitni 1917 roku majzhe na vsih korablyah Chornomorskoyi floti vzhe isnuvali ukrayinski korabelni radi tak samo yak u suhoputnih chastinah Sevastopolskoyi morskoyi kriposti j povitrofloti Aktivno diyali ukrayinski radi j v eskadri pidvodnih chovniv pid komanduvannyam kontr admirala V yacheslava Klochkovskogo Protyagom 1917 roku moryaki chornomorci aktivno vistupali na pidtrimku UNR ta zvertalis do Centralnoyi Radi z vimogoyu rishuchih dij po ukrayinizaciyi Chornomorskogo flotu ta stvorennyu Ukrayinskih vijskovo morskih sil 12 zhovtnya 1917 roku na vidznachennya ukrayinizaciyi troh korabliv Baltijskogo flotu krejsera Svetlana ta eskadrenih minonosciv Ukrayina ta Gajdamak na vsih korablyah ta ustanovah Chornomorskogo Flotu v tomu chisli j na gidrokrejseri Dakiya na odin den bulo pidnyato nacionalni ukrayinski prapori ta stengovi signali Haj zhive vilna Ukrayina V toj chas na Baltijskomu mori aktivno diyav Ukrayinskij vijskovo morskij revolyucijnij shtab Baltijskogo flotu Same zavdyaki jogo zusillyam vdalosya oficijno ukrayinizuvati ti korabli Baltiki yaki planuvalos perevesti na Chorne more ta vklyuchiti do skladu ukrayinskih vijskovo morskih sil Takozh aktivno diyali ukrayinski korabelni radi na pidvodnomu chovni AG 14 ta inshih korablyah Baltijskogo flotu Prote voseni 1917 roku submarina AG 14 zaginula a pislya zhovtnevogo perevorotu bilshoviki shlyahom pogroz ta provokacij zumili rozpustiti komandi ukrayinizovanih korabliv po domivkah 14 sichnya 1918 roku Centralna Rada prijnyala Timchasovij Zakon pro ukrayinskij derzhavnij flot vidpovidno do yakogo Rosijskij Chornomorskij flot progoloshuyetsya flotom Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki ta Ukrayinska Narodna Respublika perejmaye na sebe vsi zobov yazannya rosijskogo uryadu shodo Chornomorskogo flotu j shodo utrimannya flotu j portiv Takim chinom vsi pidvodni chovni v tomu chisli j ti sho dobudovuvalis u Mikolayevi uvijshli do skladu Vijskovo morskih sil UNR Odnak na pochatku 1918 roku bilshoviki okupuvali nenadovgo pivden Ukrayini ta Sevastopol Prote Brestskij mir zmusiv yih nezabarom zabratisya z Ukrayini U kvitni 1918 roku ekipazhi pidvodnih chovniv vidkinuli vimogu Radnarkomu radyanskoyi Rosiyi jti do Novorosijska i pidnyali ukrayinski derzhavni prapori Ne dozvolili pidvodniki vivezti i majno svoyeyi brigadi Ukrayinskij prapor na submarini AG 21 bulo pidnyato 28 kvitnya 1918 roku Inshi chovni znahodilis na riznih stadiyah dobudovi u Mikolayevi Prote cherez revolyucijni podiyi cej proces znachno upovilnivsya Pislya progoloshennya Getmanatu dosit suttyevo aktivizuvalas robota po stvorennyu Vijskovo morskogo flotu Ukrayinskoyi Derzhavi Protyagom vsogo 1918 roku uryad getmana Skoropadskogo pridilyav bagato uvagi pobudovi micnogo vijskovogo flotu Osoblivij akcent bulo zrobleno na neobhidnosti najshvidshoyi dobudovi korabliv ta pidvodnih chovniv na zavodah u Mikolayevi Protyagom roku bulo majzhe dobudovano AG 22 ta aktivno buduvalas AG 23 Vidilyayutsya znachni koshti na rozbudovu portiv ta dlya korabelnobudivnih zavodiv Pislya prihodu do vladi Direktoriyi 25 sichnya 1919 roku uhvalyuyetsya zakon pro flot yakim Direktoriya Ukrayini perebrala na sebe utrimannya vsogo Chornomorskogo flotu vidilivshi dlya cogo 100 miljoniv karbovanciv Nakazom po morskomu vidomstvu vid 27 sichnya 1919 roku planuvalos zavershennya budivnictva na Mikolayivskij ta Hersonskij verfyah u 1919 1920 rokah ukrayinskih vijskovih korabliv drednouta Soborna Ukrayina krejseriv Getman Bogdan Hmelnickij Getman Petro Doroshenko Taras Shevchenko ta inshih Dlya cogo uryadom UNR vidilyayetsya 20 miljoniv karbovanciv dlya rozrahunku z robitnikami mikolayivskih sudnobudivnih zavodiv Russud ta Naval Takozh bulo vidileno koshti na dobudovu 8 mi velikih pidvodnih chovniv v tomu chisli AG 22 AG 26 V comu zh zakoni peredbachalosya vidryadzhannya dvoh komisij Morskogo Ministerstva do Mikolayivskogo ta Hersonskogo portiv Prote vzhe 1 lyutogo 1919 roku flot Antanti zajnyav Herson 2 lyutogo Mikolayiv ostatochno vidrizavshi UNR vid Chornogo morya ta zahopivshi vsi korabli sho tam dobudovuvalis Ale navesni 1919 roku bilshoviki zahopili Herson Mikolayiv Odesu ta Krim Pid chas vidstupu vijska Antanti zatopili choven AG 21 poblizu Sevastopolya Vsi korabli sho ne vstigli vivesti do Turechchini ta znishiti vijska Antanti a takozh vsi sudna ta pidvodni chovni sho buduvalis v Mikolayevi buli vklyucheni do skladu Chervonogo flotu Radyanskoyi Ukrayini Odnak vnaslidok narodnih povstan na pivdni Ukrayini ta nastupu Dobrovolchoyi armiyi generala Denikina vlitku 1919 roku ves pivden yak i shid derzhavi zahopili bilogvardijci Yaksho korabli ukrayinskih VMS vijska Antanti zahopili majzhe vidrazu to pidvodni chovni sho bazuvalis v Odesi v tomu chisli j ti sho dobuduvali v Mikolayevi stoyali pid ukrayinskimi praporami azh do povnoyi okupaciyi pivdnya Ukrayini bilshovikami Prote cherez ryad strategichnih pomilok kerivnictva Derik toriyi zokrema rishennya osnovnij nastup 1920 roku spryamuvati na Kiyiv a ne na pivden Ukrayini yak ce radili bilshist vijskovih specialistiv zokrema komanduyuchij Morskimi silami UNR Mihajlo Ostrogradskij Apostol ukrayinskih flot yak i nezalezhnist derzhavi bulo ostatochno vtracheno Naprikinci 1920 roku u skladi Rosijskoyi eskadri pidvodnij choven AG 22 bulo vivedeno bilogvardijcyami z Sevastopolya do Konstantinopolya a zgodom do portu Bizerta Tunis Tam submarinu bulo internovano uryadom Franciyi Uryad RSFSR zayaviv svoyi prava na korabli ta submarini Eskadri vimagayuchi vid Franciyi povernuti yih u Rosiyu U vidpovid na ce Uryadom UNR v emigraciyi bulo zayavleno rishuchij protest francuzkomu uryadu ta bula nadislana nota do Ligi Nacij Posilayuchis na zayavu ukrayinskogo uryadu francuzi vidmovlyalis vikonuvati vimogu bilshovikiv azh do kincya 1924 roku Podalsha dolyaDo zhovtnevogo perevorotu do Vladivostoku bulo postavleno 11 z 17 zamovlenih uryadom Rosijskoyi imperiyi submarin Shist nedopostavlenih pislya zbirannya na verfi Puget Sound Navy Yard uvijshli do skladu flotu SShA Ci chovni otrimali markuvannya H 4 H 9 Chovni Baltijskogo flotu AG 11 Spusheno na vodu u serpni 1916 roku 2 veresnya 1916 vstupiv do ladu Listopad 1917 roku zahoplenij bilshovikami 03 04 1918 r zatopleno AG 12 Spusheno na vodu 18 serpnya 1916 roku 16 veresnya 1916 vstupiv do ladu Listopad 1917 roku zahoplenij bilshovikami 03 04 1918 r zatopleno Pidnyatij finskimi ryatuvalnikami rozibranij na bruht AG 13 Spusheno na vodu 31 serpnya 1916 roku 11 listopada 1916 vstupiv do ladu 08 07 17 perejmenovanij u AG 16 Listopad 1917 roku zahoplenij bilshovikami 03 04 1918 r zatopleno Pidnyatij finskimi ryatuvalnikami rozibranij na bruht AG 14 Spusheno na vodu u veresni 1916 roku 11 listopada 1916 vstupiv do ladu 18 23 09 1917 ne povernuvsya z bojovogo pohodu AG 15 Spusheno na vodu u veresni 1916 roku 11 listopada 1916 vstupiv do ladu 08 06 1917 zatonuv 16 06 pidnyatij Listopad 1917 roku zahoplenij bilshovikami 03 04 1918 r zatopleno U kvitni 1918 roku pri vidstupi bilshovikiv pidvodni chovni razom z plavbazoyu Oland u Gangu pivostriv Hanko bulo zatopleno Pislya Derptskoyi mirnoyi ugodi Flot Finlyandiyi otrimuvav dvi submarini AG 12 ta AG 16 Yih bulo pidnyato na bazi Hanko prote chovni ne bulo vidremontovano j voni pishli ta metalobruht Chovni Chornomorskogo flotu AG 21 Dokladnishe Pidvodnij choven AG 21 Zakladeno 28 03 1917 Spusheno na vodu voseni 1917 roku 1918 rik vvedenij do ladu Vhodiv do skladu VMS UNR ta VMS Ukrayinskoyi Derzhavi 26 04 1919 zatopleno vijskami Antanti 19 05 1928 roku pidnyato vidremontovano ta zaneseno do skladu radyanskih Morskih sil Chornogo morya 03 02 1931 perejmenovano u Metallist bortovij nomer 16 08 06 1931 zatonuv 10 06 pidnyatij 15 09 1934 perejmenovano u A 5 11 01 1935 uvijshov do skladu ChF 1941 1945 brav uchast u bojovih diyah na Chornomu mori 06 05 1945 nagorodzhenij ordenom Krasnogo 3nameni 27 08 1945 vivedenij zi skladu bojovogo flotu pereformatovanij u plavuchu zaryadnu stanciyu 16 05 1949 perejmenovano u PZS 8 Rozibranij na metalobruht u 1954 r AG 22 Zakladeno 30 03 1917 1918 roku spushenij na vodu Vhodiv do skladu VMS UNR ta VMS Ukrayinskoyi Derzhavi Bazuvavsya u Mikolayevi ta Odesi Kviten 1919 vklyuchenij do skladu Chervonogo flotu Radyanskoyi Ukrayini 10 09 1919 uvijshov do skladu morskih sil VSYuR za inshimi dzherelami bazuvavsya v Odesi pid ukrayinskim praporom 14 20 09 1920 vivedenij z Sevastopolya pri evakuaciyi armiyi generala Vrangelya 29 12 1920 internovanij francuzkoyu vladoyu v Tunisi 1921 vidremontovano razom z inshimi korablyami eskadri U 1922 roci zavod Naval dobuduvav viprobuvav i zdav Chornomorskomu flotu pidvodnij choven tipu AG 25 29 09 1924 pislya vstanovlennya diplomatichnih vidnosin mizh Franciyeyu ta SRSR viznanij vlasnistyu komunistichnogo uryadu Naprikinci 20 h rr prodanij Rudmetalltorgom francuzkij privatnij firmi na metalobruht Zgodom rozibranij na metal AG 23 Zakladeno 29 04 1917 Pershij komandir A I Kamlyuhin 1917 1918 1919 rr dobudovuvavsya u Mikolayevi Vhodiv do skladu VMS UNR ta VMS Ukrayinskoyi Derzhavi Za deyakimi dzherelami 1919 poch 1920 bazuvavsya pid ukrayinskim praporom Perezakladenij bilshovikami 1920 roku 18 09 1920 vvedenij do ladu Stav pershim diyuchim pidvodnim chovnom u skladi bilshovickih Morskih sil Chornogo ta Azovskogo moriv 01 06 1920 perejmenovano Im tov Trockogo Protyagom 1920 1921 rokiv brav uchast u bojovih diyah v rajoni Mikolayeva Hersona Odesi ta akvatoriyi Chornogo morya Otrimavshi 12 torped ta ekipazh z Baltiki vihodiv na bojove patrulyuvannya U listopadi 1920 roku perehodit do Sevastopolya 01 10 1921 perejmenovano u PL 16 U listopadi 1921 roku suprovodzhuvav plavbazu pidvodnih chovniv Georgij z Batumi do Samsuna Turechchina na bortu yakogo znahodilas bilshovicka delegaciya na choli z M Frunze 31 12 1922 perejmenovano u Nezamozhnij 12 06 1923 perejmenovano u Shahter bortovij nomer 12 15 09 1934 perejmenovano u A 1 11 01 1935 uvijshov do skladu ChF 1941 roku znahodivsya na kapitalnomu remonti u Sevastopoli 26 06 1942 pidirvano ekipazhem pri vidstupi Chervonoyi Armiyi z Sevastopolya 13 07 1942 viklyuchenij zi skladu VMF SRSR Kviten 1945 roku pidnyatij ryatuvalnoyu sluzhboyu flotu Zgodom rozibranij na metalobruht AG 24 21 serpnya 1917 roku vnesenij do reyestru korabliv Chornomorskogo flotu 1918 1920 vhodiv do skladu VMS UNR ta VMS Ukrayinskoyi Derzhavi zgodom Chervonogo flotu Radyanskoyi Ukrayini ta VSYuR Protyagom cogo chasu buli periodichni sprobi vvesti choven u diyu 1 chervnya 1920 roku perezakladeno u Mikolayevi URSS v urochistij obstanovci u prisutnosti upovnovazhenogo CK RKP b A Lunacharskogo Perejmenovano u Im tov Lunacharskogo 04 04 1921 spushenij na vodu 16 07 1921 vvedenij do ladu Zarahovanij do skladu Morskih sil Chornogo ta Azovskogo moriv 01 10 1921 perejmenovano u PL 17 U listopadi 1921 roku suprovodzhuvav plavbazu pidvodnih chovniv Georgij z Batumi do Samsuna Turechchina na bortu yakogo znahodilas bilshovicka delegaciya na choli z M Frunze 31 12 1922 perejmenovano u Kommunist bortovij nomer 13 Do pidvodnogo chovna yak pochesnogo krasnoflotca podvodnika bulo prikomandirovano Genseka CK VKP b J Stalina 15 09 1934 perejmenovano u A 2 11 01 1935 uvijshov do skladu ChF SRSR 1941 projshov kapitalnij remont 15 08 1941 vvedenij do ladu 1941 1945 brav uchast u bojovih diyah pid chas Drugoyi Svitovoyi vijni Dekilka raziv buv poshkodzhenij prohodiv remont 12 01 1949 vidnesenij do pidklasu malih pidvodnih chovniv 16 06 1949 perejmenovano u M 52 28 11 1950 Rozzbroyenij ta viklyuchenij zi skladu VMF SRSR Rozibranij na metalobruht AG 25 21 serpnya 1917 roku vnesenij do reyestru korabliv Chornomorskogo flotu 1918 1920 vhodiv do skladu VMS UNR ta VMS Ukrayinskoyi Derzhavi zgodom Chervonogo flotu Radyanskoyi Ukrayini ta VSYuR Protyagom cogo chasu buli namagannya vvesti choven u diyu 11 lipnya 1921 perezakladeno u Mikolayevi URSS na zavodi Russud 01 10 1921 perejmenovano u PL 18 05 04 1922 spushenij na vodu 23 03 1923 perejmenovano u Marksist bortovij nomer 14 15 09 1934 perejmenovano u A 3 11 01 1935 uvijshov do skladu ChF SRSR 1941 projshov kapitalnij remont 01 07 1941 vvedenij do ladu 1941 1943 brav uchast u bojovih diyah pid chas Drugoyi Svitovoyi vijni 28 10 1943 zaginuv pid chas bojovoyi operaciyi 13 03 1944 Viklyuchenij zi skladu VMF SRSR AG 26 21 serpnya 1917 roku vnesenij do reyestru korabliv Chornomorskogo flotu 1918 1920 vhodiv do skladu VMS UNR ta VMS Ukrayinskoyi Derzhavi zgodom Chervonogo flotu Radyanskoyi Ukrayini ta VSYuR Protyagom cogo chasu buli periodichni sprobi vvesti choven u diyu 23 10 1920 perezakladeno u Mikolayevi URSS v urochistij obstanovci u prisutnosti Glavkoma Zbrojnih Sil S Kameneva ta Narkomu ohoroni zdorov ya N Semashko Perejmenovano u AG 26 Im tov Kamyenyeva 01 10 21 perejmenovano u PL 19 1922 1923 rr vvedennya v diyu chovna zatrimalos cherez vidsutnist dizelnih dviguniv Dviguni z AG 26 bulo vstanovleno 1917 roku na pidvodnij choven Krab Bilshoviki vimusheni buli vstanoviti dizeli udvichi menshoyi potuzhnosti po 120 l s sho buli dostavleni z laboratoriyi Tehnologichnogo Institutu Petrogradu 24 02 1923 spushenij na vodu 23 03 23 perejmenovano u Politrabotnik bortovij nomer 15 Vvedenij v diyu 04 07 1923 r 15 09 34 perejmenovano u A 4 11 01 1935 uvijshov do skladu ChF SRSR 1941 projshov kapitalnij remont 1941 1945 brav uchast u bojovih diyah na Chornomu mori pid chas Drugoyi Svitovoyi vijni Pislya zakinchennya bojovih diya perevedenij u Novorosijsk 22 02 1947 rozzbroyenij ta viklyuchenij zi skladu VMF SRSR 06 03 1947 peredanij dlya pererobki pereobladnano v PZS VisnovkiPidvodnij choven AG 23 bulo ostatochno vvedeno do ladu 21 zhovtnya 1920 roku Submarini AG 24 AG 25 i AG 26 dobudovuvalis vzhe pislya ostatochnogo vstanovlennya bilshovikami svoyeyi vladu v Ukrayini Robotami zi skladannya chovniv keruvav inzhener mehanik Ya Soldatov Dopomagav jomu majbutnij konstruktor pidvodnih chovniv XII seriyi tipu M P Serdyuk Chovni brali aktivnu uchast u vijskovih diyah chasiv Drugoyi svitovoyi vijni Zdijsnili po 15 20 bojovih vihodiv V cilomu pidvodni chovni tipu Holland 602 dobre zarekomenduvali sebe nadijnistyu mehanizmiv dobroyu morehidnistyu velikim resursom ta nayavnistyu ryatuvalnih zasobiv Okremi chovni buli v stroyu ponad 30 rokiv veli aktivni bojovi diyi pid chas Pershoyi ta Drugoyi Svitovih vijn Za visnovkom ekspertiv voni buli najkrashimi bojovimi chovnami pochatku XX stolittya Vsi chovni klasuKorolivskij Flot Velikoyi Britaniyi Grupa 1 1915 H1 H10 10 chovniv Grupa 2 1915 1918 bula konfiskovana uryadom SShA HMS H11 i HMS H12 2 chovni H13 H20 8 chovniv buli peredani Chili ta Kanadi Grupa 3 1917 1919 H21 H52 25 chovniv Flot SShA USS H 1 H 3 3 chovni prototipi USS H 4 H 9 5 chovniv sho bulo zamovleno Rosijskoyu imperiyeyu Regia Marina Italiya H1 H8 8 chovniv Flot Rosijskoyi imperiyi Baltijskij flot AG 11 AG 16 5 chovniv Chornomorskij flot AG 21 AG 26 6 chovniv Korolivskij Kanadskij flot HMCS CH 14 i HMCS CH 15 2 chovni Chilijskij flot HMS H13 i HMS H16 HMS H20 6 chovniv Ukrayinskij flot AG 21 AG 26 6 chovniv Flot SRSR Chovni Chornomorskogo flotuDzherelaChornomorskij flot v period diyalnosti Centralnoyi radi Getmanatu ta Direktoriyi Flot v 17 20 rr HH st Ukrayinskij Chornomorskij flot 1918 1919 Tip AG Podvodnye lodki tipa AG Tehnicheskie harakteristiki i predstaviteli Fotogalereya Golland na uboat net Mikolayivskij sudnobudivnij zavod vid ideyi stvorennya do zanepadu potuzhnostej mykolaiv name ukr 4 zhovtnya 2022 Procitovano 7 zhovtnya 2022