Лінійний корабель «Соборна Україна» — недобудований флагманУкраїнських військово-морських сил часів національно-визвольних змагань 1917–1920 рр. Починав будуватися як лінкор Чорноморського флоту Російської імперії «Микола I». Після проголошення УНР, а згодом Української Держави, лінкор отримав нову назву — «Соборна Україна».
Рішення про посилення Імператорського Чорноморського флоту новими лінійними кораблями було викликано наміром Туреччини придбати за кордоном три сучасні лінкори типу «Дредноут», що відразу б забезпечило їй перевагу на Чорному морі. Для збереження балансу сил було прийнято рішення про прискорене будівництво лінійних кораблів на основі закладених в 1909 році в Петербурзі чотирьох лінкорів типу «Севастополь». Будівництво дредноутів (й інших кораблів чорноморської програми) доручили двом заводам у Миколаєві: ОНЗіВ та Руссуд.
11 червня 1911 року, одночасно з церемонією офіційної закладки, нові кораблі були занесені до реєстру кораблів Чорноморського флоту під назвами: «Імператриця Марія», «Імператор Олександр III» й «Імператриця Катерина Велика». У зв'язку з рішенням будувати головний корабель як флагманський, всі кораблі серії, відповідно до розпорядження морського міністра І. Григоровича, було названо кораблями типу «Імператриця Марія».
Недобудована «Соборна Україна»
Тим часом, після Лютневої революції, в Севастополі та на Чорноморському флоті відбувалась активна українізація флоту, на кораблях піднімались прапори УНР, а залоги кораблів виступали на підтримку Центральної Ради.
14 січня 1918 року Центральна Рада прийняла «Тимчасовий Закон про український державний флот». Відновідно до цього закону «Російський Чорноморський флот… проголошується флотом Української Народної Республіки…» а «Українська Народна Республіка переймає на себе всі зобов'язання російського уряду щодо Чорноморського флоту й щодо утримання флоту й портів».
Після проголошення Гетьманату, досить суттєво активізувалась робота зі створення Військово-морського флоту Української Держави. Протягом всього 1918 року уряд Гетьмана Скоропадського приділяв багато уваги побудові міцного військового флоту. Особливий акцент було зроблено на необхідності найшвидшої добудови сучасних військових кораблів на заводах у Миколаєві.
Через революційний безлад та послідуюче захоплення на початку 1918 р. міста більшовиками, діяльність Миколаївських суднобудівних заводів «Наваль» і «Руссуд» остаточно припинилася. В березні місто було звільнене німецькими та українськими військами. Але відновити діяльність заводів не вдалося, і 20 березня1918 р. місцева влада оголосила про їх закриття. Тоді ж в кінці місяця в місті відбулося велике більшовицьке повстання, внаслідок чого міська інфраструктура зазнала серйозних руйнувань.
Зваживши на тяжке положення та безпорадність місцевої влади, 30 травня 1918 р., командуючий німецькими військами у Миколаєві генерал-майор Моргенштерн-Дерінг мусив оголосити про перехід миколаївських суднобудівних заводів у тимчасове підпорядкування та охорону військової влади. Але такі дії німецького командування викликали рішучий протест зі сторони гетьмана Скоропадського. Врахувавши це, німці вирішили не йти на конфлікт із гетьманом. Вони визнали право Української Держави на ці кораблі, а тому вже на початку червня заводи та всі кораблі були повністю повернені у власність Української Держави. Одночасно українське морське міністерство звернуло особливу увагу на кораблі, що тоді стояли на стапелях.
Згідно із ухваленим Радою міністрів і затвердженим 10 серпня 1918 року Гетьманом Закону «Про перетворення колишнього відділу Балтійського корабельно-будівельного і механічного заводу у м. Миколаїві, на Херсонщині, в самостійний казенний завод Української Держави», це підприємство набуло самостійного державного статусу, а військовий і торговельний флоти України необхідну їм ремонтно-будівельну базу.
Восени, після передачі всіх кораблів колишнього російського імператорського флоту до військово-морських сил України, розпочинається зміна назв військових кораблів на українські. Після приходу до влади Директорії, 25 січня 1919 року ухвалюється закон про флот, яким Директорія України перебрала на себе утримання всього Чорноморського флоту, виділивши для цього 100 мільйонів карбованців.
Наказом по морському відомству від 27 січня1919 року, планувалось завершення будівництва на Миколаївській та Херсонській верфях у 1919–1920 роках українських військових кораблів: дредноута «Соборна Україна», крейсерів «Гетьман Богдан Хмельницький», «Гетьман Петро Дорошенко» та «Тарас Шевченко». Для цього, урядом УНР виділяється 20 мільйонів карбованців для розрахунку з робітниками миколаївських суднобудівних заводів «Наваль» і «Руссуд».
Подальша доля
Проте вже навесні 1919 року більшовики зайняли Херсон, Миколаїв, Одесу та Крим. Увійшов до складу Червоного флоту УСРР. Влітку 1919 року весь південь і схід України зайняла Добровольча армія під командуванням генерала Май-Маєвського. Недобудованому кораблю знову було повернуто стару назву. Зогнилий корпус лінкору всю громадянську війну залишався на стапелі. В 1927 році розібраний більшовиками на брухт.
Господаренко О. В. Господарська діяльність Миколаївської міської думи в період австро-німецької окупації 1918–1919 рр.//Національний університет «Києво-Могилянська академія». Миколаївська філія. Наукові праці: — Т. 5., c. 74-75 — Миколаїв: МФ НаУКМА, 2000.[недоступне посилання з червня 2019]
Павло Скоропадський. Спогади. Кінець 1917 — грудень 1918. — К., Філадельфія, 1995. — с.259-261.
Тинченко Я. Военно-морское ведомство Украины 1917–1924.//«Старый Цейхгауз» № 29 — с. 58-66.
Посилання
Чорноморський флот в період діяльності Центральної ради, Гетьманату та Директорії
Загибель ескадри[недоступне посилання з травня 2019]
Флот в 17-20 рр. ХХ ст.
Чорноморський флот і українське державотворення 1917–1918 років[недоступне посилання з травня 2019]
Linijnij korabel Soborna Ukrayina nedobudovanij flagman Ukrayinskih vijskovo morskih sil chasiv nacionalno vizvolnih zmagan 1917 1920 rr Pochinav buduvatisya yak linkor Chornomorskogo flotu Rosijskoyi imperiyi Mikola I Pislya progoloshennya UNR a zgodom Ukrayinskoyi Derzhavi linkor otrimav novu nazvu Soborna Ukrayina Soborna Ukrayina Osnovna informaciya Tip Linkor Pid praporom Rosijska imperiya 1911 1918 Ukrayinska Derzhava i UNR 1918 1919 SRSR 1919 1927 Port pripiski Mikolayiv Prinalezhnist VMS UNR Budivnictvo Naval Mikolayiv Spushenij na vodu 5 zhovtnya 1916 r Kinec sluzhbi rozibranij 1927 r Parametri Vodotonnazhnist 27 300 t Dovzhina vaterliniyeyu 188 0 m Shirina 29 0 m Visota bortu 9 0 m Tehnichni dani Dviguni 4 turbozubchatih agregati Parsons zagalnoyu potuzhnistyu 30 000 k s u 3 h mashinih viddilennyah 20 vodotrubnih kotliv Yarrou v 5 kotelnih viddilennyah 4 turbo generatori po 360 kVt ta 1 turbo generator 200 kVt Gvinti 4 Potuzhnist 3 000 kin s Shvidkist najbilsha 21 vuzliv ekonomichna 12 vuzliv pri 10 kotlah Ekipazh 1380 osib 33 oficeri 28 konduktori 1 205 nizhchih chiniv Dilnist 3000 mil pri hodi 12 vuzliv Pancir paluba 25 75 mm bashti 125 250 mm kazemati 100 mm rubka 250 300 mm Ozbroyennya Garmati 4h3 305mm 52 20h1 130mm 55 5 75 mm garmat 4 450 mm torpednih aparati 4h1 7 62 mm kulemeti LitakiIstoriya budivnictvaRishennya pro posilennya Imperatorskogo Chornomorskogo flotu novimi linijnimi korablyami bulo viklikano namirom Turechchini pridbati za kordonom tri suchasni linkori tipu Drednout sho vidrazu b zabezpechilo yij perevagu na Chornomu mori Dlya zberezhennya balansu sil bulo prijnyato rishennya pro priskorene budivnictvo linijnih korabliv na osnovi zakladenih v 1909 roci v Peterburzi chotiroh linkoriv tipu Sevastopol Budivnictvo drednoutiv j inshih korabliv chornomorskoyi programi doruchili dvom zavodam u Mikolayevi ONZiV ta Russud 11 chervnya 1911 roku odnochasno z ceremoniyeyu oficijnoyi zakladki novi korabli buli zaneseni do reyestru korabliv Chornomorskogo flotu pid nazvami Imperatricya Mariya Imperator Oleksandr III j Imperatricya Katerina Velika U zv yazku z rishennyam buduvati golovnij korabel yak flagmanskij vsi korabli seriyi vidpovidno do rozporyadzhennya morskogo ministra I Grigorovicha bulo nazvano korablyami tipu Imperatricya Mariya Nedobudovana Soborna Ukrayina Tim chasom pislya Lyutnevoyi revolyuciyi v Sevastopoli ta na Chornomorskomu floti vidbuvalas aktivna ukrayinizaciya flotu na korablyah pidnimalis prapori UNR a zalogi korabliv vistupali na pidtrimku Centralnoyi Radi 14 sichnya 1918 roku Centralna Rada prijnyala Timchasovij Zakon pro ukrayinskij derzhavnij flot Vidnovidno do cogo zakonu Rosijskij Chornomorskij flot progoloshuyetsya flotom Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki a Ukrayinska Narodna Respublika perejmaye na sebe vsi zobov yazannya rosijskogo uryadu shodo Chornomorskogo flotu j shodo utrimannya flotu j portiv Pislya progoloshennya Getmanatu dosit suttyevo aktivizuvalas robota zi stvorennya Vijskovo morskogo flotu Ukrayinskoyi Derzhavi Protyagom vsogo 1918 roku uryad Getmana Skoropadskogo pridilyav bagato uvagi pobudovi micnogo vijskovogo flotu Osoblivij akcent bulo zrobleno na neobhidnosti najshvidshoyi dobudovi suchasnih vijskovih korabliv na zavodah u Mikolayevi Cherez revolyucijnij bezlad ta posliduyuche zahoplennya na pochatku 1918 r mista bilshovikami diyalnist Mikolayivskih sudnobudivnih zavodiv Naval i Russud ostatochno pripinilasya V berezni misto bulo zvilnene nimeckimi ta ukrayinskimi vijskami Ale vidnoviti diyalnist zavodiv ne vdalosya i 20 bereznya 1918 r misceva vlada ogolosila pro yih zakrittya Todi zh v kinci misyacya v misti vidbulosya velike bilshovicke povstannya vnaslidok chogo miska infrastruktura zaznala serjoznih rujnuvan Zvazhivshi na tyazhke polozhennya ta bezporadnist miscevoyi vladi 30 travnya 1918 r komanduyuchij nimeckimi vijskami u Mikolayevi general major Morgenshtern Dering musiv ogolositi pro perehid mikolayivskih sudnobudivnih zavodiv u timchasove pidporyadkuvannya ta ohoronu vijskovoyi vladi Ale taki diyi nimeckogo komanduvannya viklikali rishuchij protest zi storoni getmana Skoropadskogo Vrahuvavshi ce nimci virishili ne jti na konflikt iz getmanom Voni viznali pravo Ukrayinskoyi Derzhavi na ci korabli a tomu vzhe na pochatku chervnya zavodi ta vsi korabli buli povnistyu poverneni u vlasnist Ukrayinskoyi Derzhavi Odnochasno ukrayinske morske ministerstvo zvernulo osoblivu uvagu na korabli sho todi stoyali na stapelyah Zgidno iz uhvalenim Radoyu ministriv i zatverdzhenim 10 serpnya 1918 roku Getmanom Zakonu Pro peretvorennya kolishnogo viddilu Baltijskogo korabelno budivelnogo i mehanichnogo zavodu u m Mikolayivi na Hersonshini v samostijnij kazennij zavod Ukrayinskoyi Derzhavi ce pidpriyemstvo nabulo samostijnogo derzhavnogo statusu a vijskovij i torgovelnij floti Ukrayini neobhidnu yim remontno budivelnu bazu Z togo chasu zavod otrimav oficijnu nazvu Derzhavnij Mikolayivskij remontnij i korabelno budivelnij zavod Morskogo vidomstva Krim togo vidpovidno do pidpisanogo golovoyu uryadu F Lizogubom ta vikonuyuchim obov yazki morskogo ministra kapitanom 1 rangu Mikoloyu Maksimovim zakonom zavodu u Mikolayevi nadavalis novi shtati dlya produktivnoyi roboti Voseni pislya peredachi vsih korabliv kolishnogo rosijskogo imperatorskogo flotu do vijskovo morskih sil Ukrayini rozpochinayetsya zmina nazv vijskovih korabliv na ukrayinski Pislya prihodu do vladi Direktoriyi 25 sichnya 1919 roku uhvalyuyetsya zakon pro flot yakim Direktoriya Ukrayini perebrala na sebe utrimannya vsogo Chornomorskogo flotu vidilivshi dlya cogo 100 miljoniv karbovanciv Nakazom po morskomu vidomstvu vid 27 sichnya 1919 roku planuvalos zavershennya budivnictva na Mikolayivskij ta Hersonskij verfyah u 1919 1920 rokah ukrayinskih vijskovih korabliv drednouta Soborna Ukrayina krejseriv Getman Bogdan Hmelnickij Getman Petro Doroshenko ta Taras Shevchenko Dlya cogo uryadom UNR vidilyayetsya 20 miljoniv karbovanciv dlya rozrahunku z robitnikami mikolayivskih sudnobudivnih zavodiv Naval i Russud Podalsha dolyaProte vzhe navesni 1919 roku bilshoviki zajnyali Herson Mikolayiv Odesu ta Krim Uvijshov do skladu Chervonogo flotu USRR Vlitku 1919 roku ves pivden i shid Ukrayini zajnyala Dobrovolcha armiya pid komanduvannyam generala Maj Mayevskogo Nedobudovanomu korablyu znovu bulo povernuto staru nazvu Zognilij korpus linkoru vsyu gromadyansku vijnu zalishavsya na stapeli V 1927 roci rozibranij bilshovikami na bruht Galereyaproyektnij viglyadNa stapeli Pered spuskom 5 zhovtnya 1916 r Spusk na vodu 5 zhovtnya 1916 r DzherelaGospodarenko O V Gospodarska diyalnist Mikolayivskoyi miskoyi dumi v period avstro nimeckoyi okupaciyi 1918 1919 rr Nacionalnij universitet Kiyevo Mogilyanska akademiya Mikolayivska filiya Naukovi praci T 5 c 74 75 Mikolayiv MF NaUKMA 2000 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Pavlo Skoropadskij Spogadi Kinec 1917 gruden 1918 K Filadelfiya 1995 s 259 261 Tinchenko Ya Voenno morskoe vedomstvo Ukrainy 1917 1924 Staryj Cejhgauz 29 s 58 66 PosilannyaChornomorskij flot v period diyalnosti Centralnoyi radi Getmanatu ta Direktoriyi Zagibel eskadri nedostupne posilannya z travnya 2019 Flot v 17 20 rr HH st Chornomorskij flot i ukrayinske derzhavotvorennya 1917 1918 rokiv nedostupne posilannya z travnya 2019 UKRAYiNSKIJ ChORNOMORSKIJ FLOT 1918 1919 Imperator Nikolaj I
Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Російська імперія (1911–1918)
Українська Держава і УНР (1918–1919)
СРСР (1919–1927) 
