Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Південний Баден (нім. Südbaden; фр. Bade-du-Sud), утворено у грудні 1945 року з південної половини колишньої Республіки Баден, був у складі французької зони окупації Німеччини після Другої світової війни. Пізніше земля була перейменована на Баден і стала землею-засновником Федеративної Республіки Німеччина (Західна Німеччина, сьогодні просто Німеччина) в 1949 році. У 1952 році Баден став частиною сучасної німецької землі Баден-Вюртемберг.
| Південний Баден (1945–1946)нім. Südbaden фр. Bade du-Sud Баден (1946–1952)нім. Baden фр. Bade | |||||
| |||||
| |||||
 | |||||
| Столиця | Фрайбург-ім-Брайсгау | ||||
| Державний устрій | Не вказано | ||||
| Історичний період | Після II Світової війни | ||||
| - Засновано | 1945 | ||||
| - Земля Західної Німеччини | 23 травня 1949 | ||||
| - Ліквідовано | 25 квітня 1952 | ||||
| Площа | 6646 км2 | ||||
| Сьогодні є частиною | Німеччина | ||||
Утворення
На Ялтинській конференції 1945 року Франції була виділена окупаційна зона для управління післявоєнною Німеччиною. Південний захід Німеччини, який раніше складався з Бадена, Вюртемберга та прусської провінції Гогенцоллерн, був поділений між Францією на півдні та Сполученими Штатами на півночі. Кордон між двома зонами було встановлено таким чином, що автобан, що сполучає Карлсруе та Мюнхен (сьогодні A8), повністю містився в американській зоні; Баварія також була передана американській адміністрації. У Французькій зоні Гогенцоллерн і південна половина Вюртемберга були об'єднані в Вюртемберг-Гогенцоллерн. У південній половині Бадена була створена земля Південний Баден 1 грудня 1945 року. Фрайбург був визначений столицею Південного Бадену; колишня столиця Бадену (Карлсруе) була в американській зоні.
Конституція Бадена була прийнята 19 травня 1947 року , преамбула якої стверджувала, що ця нова земля є справжнім спадкоємцем старого Бадену: хоча більша частина його території була частиною Бадена лише останні 150 років. Щоб підкріпити це твердження, конституція також прийняла прапор і герб Бадена до Другої світової війни для нової землі. У конституції також було чітко зазначено, що назва землі була «Баден» замість «Південний Баден». У 1949 році парламент Бадена проголосував за Основоположний закон ФРН і став землею-засновником (Західної) Німеччини після її утворення 23 травня 1949 року.
Політика
У першій рік свого існування Південний Баден безпосередньо керувався французькою військовою адміністрацією. Після місцевих виборів у грудні 1946 року [de] (BCSV) стала найсильнішою партією, а її лідер [de] був призначений французькою адміністрацією президентом земельного секретаріату. У квітні 1947 року BCSV став асоціюватися з федеральним Християнсько-демократичним союзом (ХДС), перейменувавши себе на ХДС Баден і, таким чином, став попередником [en].
24 липня 1947 року в Бадені відбулися перші та єдині державні вибори, на яких ХДС Волеба здобула абсолютну більшість у 55,9%. SPB – баденська філія СДПН – посіла друге місце з 22,4%. Оскільки французька військова адміністрація все ще мала багато ключових виконавчих повноважень у Бадені, однопартійний уряд був неможливим, попри абсолютну більшість ХДС. Спроби сформувати загальнопартійний уряд зазнали невдачі через розбіжності щодо включення Комуністичної партії (КПН). Згодом була сформована велика коаліція між ХДС і СПБ, з Волебом як міністром-президентом. Після утворення Федеративної Республіки Німеччини та припинення французької адміністрації однопартійні уряди знову були дозволені, і коаліція більше не була потрібна; з 1949 по 1952 рік Волеб керував Баденом на чолі уряду, який складався лише з ХДС.
Скасування
З припиненням військового панування в Західній Німеччині три західні держави вимагали від очільників земель переглянути та остаточно визначити межі, які були встановлені під час окупації. На південному заході не було вирішено, чи слід відновити Баден і Вюртемберг як окремі землі (з Вюртембергом, який поглинув Гогенцоллернів, оскільки Пруссія була скасована), чи об’єднати їх у нову землю. У Бадені Волеб був категоричним противником злиття. У 1950 році був проведений референдум щодо об'єднання трьох південно-західних земель. У межах Бадена до 1945 року злиття було відхилено, і було обрано відновлення Бадена. Ці голоси у Бадені переважив більш густонаселений Вюртемберг, де злиття було прийнято. Після цього референдуму 25 квітня 1952 року три південно-західні землі були об’єднані в сучасну німецьку землю Баден-Вюртемберг.
Проти референдуму та об’єднання, що випливає з нього, розгорталися різні юридичні слухання. Щойно заснований Федеральний конституційний суд Німеччини визнав референдум 1951 року недійсним після того, як голосування суддів закінчилося нічиєю. У 1956 році суд дійшов висновку, що референдум у (Південному) Бадені не був прийнятий більшістю і мав бути повторений. Уряд землі Баден-Вюртемберг дозволив повторити його лише через чотирнадцять років в 1970 році: через вісімнадцять років після об'єднання. Цього разу в (Південному) Бадені 81% проголосували за статус-кво.
Примітки
- (нім.). 22 May 1947. Архів оригіналу за 22 December 2005. Процитовано 14 January 2008.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pivdennij Baden nim Sudbaden fr Bade du Sud utvoreno u grudni 1945 roku z pivdennoyi polovini kolishnoyi Respubliki Baden buv u skladi francuzkoyi zoni okupaciyi Nimechchini pislya Drugoyi svitovoyi vijni Piznishe zemlya bula perejmenovana na Baden i stala zemleyu zasnovnikom Federativnoyi Respubliki Nimechchina Zahidna Nimechchina sogodni prosto Nimechchina v 1949 roci U 1952 roci Baden stav chastinoyu suchasnoyi nimeckoyi zemli Baden Vyurtemberg Pivdennij Baden 1945 1946 nim Sudbaden fr Bade du Sud Baden 1946 1952 nim Baden fr Bade1945 1952Prapor GerbBadenu istorichni kordoni na kartiRoztashuvannya Badena yaskravo blakitnij u mezhah zoni francuzkogo upravlinnya povoyennoyi Nimechchini blido blakitnij Stolicya Frajburg im BrajsgauDerzhavnij ustrij Ne vkazanoIstorichnij period Pislya II Svitovoyi vijni Zasnovano 1945 Zemlya Zahidnoyi Nimechchini 23 travnya 1949 Likvidovano 25 kvitnya 1952Plosha 6646 km2Sogodni ye chastinoyu NimechchinaUtvorennyaNa Yaltinskij konferenciyi 1945 roku Franciyi bula vidilena okupacijna zona dlya upravlinnya pislyavoyennoyu Nimechchinoyu Pivdennij zahid Nimechchini yakij ranishe skladavsya z Badena Vyurtemberga ta prusskoyi provinciyi Gogencollern buv podilenij mizh Franciyeyu na pivdni ta Spoluchenimi Shtatami na pivnochi Kordon mizh dvoma zonami bulo vstanovleno takim chinom sho avtoban sho spoluchaye Karlsrue ta Myunhen sogodni A8 povnistyu mistivsya v amerikanskij zoni Bavariya takozh bula peredana amerikanskij administraciyi U Francuzkij zoni Gogencollern i pivdenna polovina Vyurtemberga buli ob yednani v Vyurtemberg Gogencollern U pivdennij polovini Badena bula stvorena zemlya Pivdennij Baden 1 grudnya 1945 roku Frajburg buv viznachenij stoliceyu Pivdennogo Badenu kolishnya stolicya Badenu Karlsrue bula v amerikanskij zoni Konstituciya Badena bula prijnyata 19 travnya 1947 roku preambula yakoyi stverdzhuvala sho cya nova zemlya ye spravzhnim spadkoyemcem starogo Badenu hocha bilsha chastina jogo teritoriyi bula chastinoyu Badena lishe ostanni 150 rokiv Shob pidkripiti ce tverdzhennya konstituciya takozh prijnyala prapor i gerb Badena do Drugoyi svitovoyi vijni dlya novoyi zemli U konstituciyi takozh bulo chitko zaznacheno sho nazva zemli bula Baden zamist Pivdennij Baden U 1949 roci parlament Badena progolosuvav za Osnovopolozhnij zakon FRN i stav zemleyu zasnovnikom Zahidnoyi Nimechchini pislya yiyi utvorennya 23 travnya 1949 roku PolitikaU pershij rik svogo isnuvannya Pivdennij Baden bezposeredno keruvavsya francuzkoyu vijskovoyu administraciyeyu Pislya miscevih viboriv u grudni 1946 roku de BCSV stala najsilnishoyu partiyeyu a yiyi lider de buv priznachenij francuzkoyu administraciyeyu prezidentom zemelnogo sekretariatu U kvitni 1947 roku BCSV stav asociyuvatisya z federalnim Hristiyansko demokratichnim soyuzom HDS perejmenuvavshi sebe na HDS Baden i takim chinom stav poperednikom en 24 lipnya 1947 roku v Badeni vidbulisya pershi ta yedini derzhavni vibori na yakih HDS Voleba zdobula absolyutnu bilshist u 55 9 SPB badenska filiya SDPN posila druge misce z 22 4 Oskilki francuzka vijskova administraciya vse she mala bagato klyuchovih vikonavchih povnovazhen u Badeni odnopartijnij uryad buv nemozhlivim popri absolyutnu bilshist HDS Sprobi sformuvati zagalnopartijnij uryad zaznali nevdachi cherez rozbizhnosti shodo vklyuchennya Komunistichnoyi partiyi KPN Zgodom bula sformovana velika koaliciya mizh HDS i SPB z Volebom yak ministrom prezidentom Pislya utvorennya Federativnoyi Respubliki Nimechchini ta pripinennya francuzkoyi administraciyi odnopartijni uryadi znovu buli dozvoleni i koaliciya bilshe ne bula potribna z 1949 po 1952 rik Voleb keruvav Badenom na choli uryadu yakij skladavsya lishe z HDS SkasuvannyaTri zemli sho buli ob yednani v Baden Vyurtemberg v 1952 roci Z pripinennyam vijskovogo panuvannya v Zahidnij Nimechchini tri zahidni derzhavi vimagali vid ochilnikiv zemel pereglyanuti ta ostatochno viznachiti mezhi yaki buli vstanovleni pid chas okupaciyi Na pivdennomu zahodi ne bulo virisheno chi slid vidnoviti Baden i Vyurtemberg yak okremi zemli z Vyurtembergom yakij poglinuv Gogencollerniv oskilki Prussiya bula skasovana chi ob yednati yih u novu zemlyu U Badeni Voleb buv kategorichnim protivnikom zlittya U 1950 roci buv provedenij referendum shodo ob yednannya troh pivdenno zahidnih zemel U mezhah Badena do 1945 roku zlittya bulo vidhileno i bulo obrano vidnovlennya Badena Ci golosi u Badeni perevazhiv bilsh gustonaselenij Vyurtemberg de zlittya bulo prijnyato Pislya cogo referendumu 25 kvitnya 1952 roku tri pivdenno zahidni zemli buli ob yednani v suchasnu nimecku zemlyu Baden Vyurtemberg Proti referendumu ta ob yednannya sho viplivaye z nogo rozgortalisya rizni yuridichni sluhannya Shojno zasnovanij Federalnij konstitucijnij sud Nimechchini viznav referendum 1951 roku nedijsnim pislya togo yak golosuvannya suddiv zakinchilosya nichiyeyu U 1956 roci sud dijshov visnovku sho referendum u Pivdennomu Badeni ne buv prijnyatij bilshistyu i mav buti povtorenij Uryad zemli Baden Vyurtemberg dozvoliv povtoriti jogo lishe cherez chotirnadcyat rokiv v 1970 roci cherez visimnadcyat rokiv pislya ob yednannya Cogo razu v Pivdennomu Badeni 81 progolosuvali za status kvo Primitki nim 22 May 1947 Arhiv originalu za 22 December 2005 Procitovano 14 January 2008