Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Провінція Гогенцоллерн (нім. Provinz Hohenzollern, нім. Hohenzollernsche Lande, після 1928: Hohenzollerische Lande) — особлива адміністративна одиниця у Пруссії, офіційно не входила в жодну з провінцій, але мала майже всі провінційні функції.
| Гогенцоллерн | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Гоггенцолерн в 1930 році | |||||
| Земля (після 1871) Земля (після 1918) | |||||
| Адм. центр | Зігмарінген | ||||
| Країна | • Пруссія (1850-1871) • Німеччина (1871-1947) | ||||
| Прусська провінція | • Королівство Пруссія • Держава Пруссія | ||||
| Населення | |||||
| - повне | 73 706 осіб (1939)[1] | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 1142 км²[1] | ||||
| Дата заснування | 1850 | ||||
| Дата ліквідації | 1947 | ||||
 | |||||
| Провінція у межах 1871 року | |||||
| |||||
Провінція включала землі, що перейшли в 1850 році під контроль пруського короля, від колишніх князівств (держав) Гогенцоллерн-Зігмарінген і , що належали молодшій швабській католицькій лінії династії Гогенцоллернів. З 1871 року — частина єдиної Німеччини. Ліквідована у 1947 році. Сьогодні ці території є частиною сучасної Німеччини і повністю розташовані в землі ФРН Баден-Вюртемберг.
Історія
Ще 1695 року князь Фрідріх Вільгельм Гогенцоллерн уклав з Бранденбурзьким домом Гогенцоллернів договір про успадкування, за якою у разі припинення Швабської лінії Гогенцоллернів всі землі мали перейти до Бранденбургу. У ході німецької революції пруські війська для придушення заворушень, які виникли в Гогенцоллерн-Гехингені, зайняли князівство. За договором 1849 року князь поступився князівством Пруссії і помер у 1869 році, не залишивши чоловічих нащадків. Тяжке економічне становище викликало революцію і в князівстві Гогенцоллерн-Зігмарінген. Його князь, Карл Гогенцоллерн-Зігмарінген в 1848 році зрікся престолу на користь свого сина Карла Антона Гогенцоллерн-Зігмарінгена, але й той не зміг заспокоїти хвилювань. Князівство було зайняте прусською армією, і 7 грудня 1849 князь поступився ним Пруссії, а сам вступив на прусську службу. Офіційна передача обох князівств під контроль Пруссії відбулася в 1850 році.
Гогенцоллерн в адміністративному плані являв собою один єдиний адміністративний округ Зігмарінген зі столицею в місті Зігмарінген. Округ формально не входив до жодної пруської провінції і був наділений багатьма провінційними функціями. Деякі адміністративні питання регіону обслуговувалися, однак, у розташованій по сусідству Рейнської провінції.
У 1925 році у Гогенцоллерні було введено прусське адміністративне поділ на райони, що замінило колишній історичний поділ регіону на , що зберігався ще з часів існування князівств.
Повоєнний розвиток
У 1946 році на території, що входила у французьку окупаційну зону Німеччини, була створена земля Вюртемберг-Гогенцоллерн, що об'єднала колишню провінції Гогенцоллерн з частиною Вюртемберга. У 1952 році земля Вюртемберг-Гогенцоллерн увійшла до складу новоствореної землі Баден-Вюртемберг. Після адміністративної реформи 1973 року кордони колишнього Гогенцоллерну були розмиті, і ця територія сьогодні в адміністративному плані більше не є якоюсь самостійною адміністративною одиницею. Тим не менш, основна частина колишнього Гогенцоллерну розташована в сьогоднішніх районах Зігмарінген і Цоллернальб.
Географія та економіка
Територія Гоггенцолерна простягалася вузькою смугою від східних схилів Шварцвальду і річки Неккар за Дунай і до Боденського озера. Регіон вирізнявся гористою місцевістю. Тут було багато металевих руд, гіпсу, кам'яної солі, кам'яного вугілля та торфу. Жителі займалися, головним чином, землеробством і скотарством.
Населення
Статистичні дані
Територія та населення землі Гогенцоллерн у 1900 році:
| Адміністративний округ | Площа, км² | Населення, чол. | Кількість |
|---|---|---|---|
| Округ Зігмарінген | 1.142,27 | 66.780 | 4 |
Територія та населення Земель Гогенцоллернів у 1925 році:
| Адміністративний округ | Площа, км² | Населення, чол. | Кількість районів | |
|---|---|---|---|---|
| сільських | ||||
| Округ Зігмарінген | 1.142 | 71.840 | 2 | 0 |
Релігійний склад населення в 1925 році: 94,3% - католики; 5,1% - протестанти; 0,04% - інші християнські конфесії; 0,5% - євреї; 0,1% - інші конфесії.
Площа та чисельність населення провінції станом на 17 травня 1939 року в межах на 1 січня 1941 року та кількість районів на 1 січня 1941 року:
| Адміністративний округ | Площа, км2 | населення, чол. | Кількість районів | |
|---|---|---|---|---|
| сільських | ||||
| Округ Зігмарінген | 1.142,26 | 73.706 | 2 | 0 |
Міське та сільське населення
Розподіл населення за різними типами населених пунктів залежно від їх величини за загальною кількістю жителів, згідно з даними перепису населення 1925 року та станом на 17 травня 1939 року:
| Рік | Доля населення за категоріями населених пунктів за кількістю жителів | ||
|---|---|---|---|
| менше 2.000 мешканців | 2.000 — 100.000 жителів | більше 100.000 мешканців | |
| 1925 | 82,6% | 17,4% | 0,0% |
| 1939 | 76,2% | 23,8% | 0,0% |
Найбільшими містами провінції Гогенцоллерн були (за даними 1925):
- Зігмарінген — 5.282 чол.
- Гехінген — 5.109 чол.
Обер-президенти
Оскільки Гогенцоллерн був самостійною провінцією, то тут існували посади , як і в інших провінціях. Проте президенти уряду (нім. Regierungspräsident) округа Зигмарінген мали більш широкий спектр повноважень, ніж президенти урядів інших прусських округів, і в багатьох питаннях були прирівняні до обер-президентів прусських провінцій.
| Роки | Президент уряду округу | Партія |
|---|---|---|
| 1850-1850 | [de] | |
| 1850-1851 | [de] | |
| 1851-1852 | [de] | |
| 1853-1859 | [de] | |
| 1859-1862 | [de] | |
| 1862-1864 | [de] | |
| 1864-1874 | [de] | |
| 1874-1887 | [de] | |
| 1887-1893 | [de] | |
| 1894-1898 | [de] | |
| 1898-1899 | [de] | |
| 1899-1919 | [de] | |
| 1919-1926 | [de] | Центр |
| 1926-1931 | [de] | |
| 1931-1933 | [de] | Центр |
| 1933-1940 | [de] | |
| 1940-1941 | [de] | |
| 1941-1942 | [de] | |
| 1942-1945 | [de] |
Примітки
- http://www.digizeitschriften.de/dms/img/?PPN=PPN514401303_1939&DMDID=dmdlog10
- DieadministrativenBeziehungenderHohenzollernschenLande.aspx Die administrativen Beziehungen der Hohenzollernschen Lande zur Rheinprovinz (нім.). Rheinische Geschichte. Процитовано 18 червня 2017.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Provinz Sachsen // Gemeindeverzeichnis Deutschland 1900(нім.)
- Die Hohenzollernschen Lande im Überblick(нім.)
- Fläche und Bevölkerung der größeren Verwaltungsbezirke (S. 8) =Statistisches Jahrbuch für das Deutsche Reich 1939/40 (Digitalisat) (PDF) (нім.).
Посилання
- Deutsche Verwaltungsgeschichte: Preußische Provinz Hohenzollern(нім.)
- Territoriale Veränderungen in Deutschland: Hohenzollerische Lande(нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gogencollern Provinciya Gogencollern nim Provinz Hohenzollern nim Hohenzollernsche Lande pislya 1928 Hohenzollerische Lande osobliva administrativna odinicya u Prussiyi oficijno ne vhodila v zhodnu z provincij ale mala majzhe vsi provincijni funkciyi Gogencollern nim Hohenzollernsche Lande nim Hohenzollerische Lande Gerb Prapor Goggencolern v 1930 roci Goggencolern v 1930 roci Zemlya pislya 1871 Zemlya pislya 1918 Adm centr Zigmaringen Krayina Prussiya 1850 1871 Nimechchina 1871 1947 Prusska provinciya Korolivstvo Prussiya Derzhava Prussiya Naselennya povne 73 706 osib 1939 1 Plosha povna 1142 km 1 Data zasnuvannya 1850 Data likvidaciyi 1947 Provinciya u mezhah 1871 roku Provinciya u mezhah 1871 roku Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Provinciya Gogencollern Provinciya vklyuchala zemli sho perejshli v 1850 roci pid kontrol pruskogo korolya vid kolishnih knyazivstv derzhav Gogencollern Zigmaringen i sho nalezhali molodshij shvabskij katolickij liniyi dinastiyi Gogencollerniv Z 1871 roku chastina yedinoyi Nimechchini Likvidovana u 1947 roci Sogodni ci teritoriyi ye chastinoyu suchasnoyi Nimechchini i povnistyu roztashovani v zemli FRN Baden Vyurtemberg IstoriyaSpadkove pokloninnya Fridrihu Vilgelmu IV u Goggencolerni 23 serpnya 1851 Gerb Goggencolerna yak skladovoyi Vilnoyi derzhavi Prussiya She 1695 roku knyaz Fridrih Vilgelm Gogencollern uklav z Brandenburzkim domom Gogencollerniv dogovir pro uspadkuvannya za yakoyu u razi pripinennya Shvabskoyi liniyi Gogencollerniv vsi zemli mali perejti do Brandenburgu U hodi nimeckoyi revolyuciyi pruski vijska dlya pridushennya zavorushen yaki vinikli v Gogencollern Gehingeni zajnyali knyazivstvo Za dogovorom 1849 roku knyaz postupivsya knyazivstvom Prussiyi i pomer u 1869 roci ne zalishivshi cholovichih nashadkiv Tyazhke ekonomichne stanovishe viklikalo revolyuciyu i v knyazivstvi Gogencollern Zigmaringen Jogo knyaz Karl Gogencollern Zigmaringen v 1848 roci zriksya prestolu na korist svogo sina Karla Antona Gogencollern Zigmaringena ale j toj ne zmig zaspokoyiti hvilyuvan Knyazivstvo bulo zajnyate prusskoyu armiyeyu i 7 grudnya 1849 knyaz postupivsya nim Prussiyi a sam vstupiv na prussku sluzhbu Oficijna peredacha oboh knyazivstv pid kontrol Prussiyi vidbulasya v 1850 roci Gogencollern v administrativnomu plani yavlyav soboyu odin yedinij administrativnij okrug Zigmaringen zi stoliceyu v misti Zigmaringen Okrug formalno ne vhodiv do zhodnoyi pruskoyi provinciyi i buv nadilenij bagatma provincijnimi funkciyami Deyaki administrativni pitannya regionu obslugovuvalisya odnak u roztashovanij po susidstvu Rejnskoyi provinciyi U 1925 roci u Gogencollerni bulo vvedeno prusske administrativne podil na rajoni sho zaminilo kolishnij istorichnij podil regionu na sho zberigavsya she z chasiv isnuvannya knyazivstv Povoyennij rozvitokU 1946 roci na teritoriyi sho vhodila u francuzku okupacijnu zonu Nimechchini bula stvorena zemlya Vyurtemberg Gogencollern sho ob yednala kolishnyu provinciyi Gogencollern z chastinoyu Vyurtemberga U 1952 roci zemlya Vyurtemberg Gogencollern uvijshla do skladu novostvorenoyi zemli Baden Vyurtemberg Pislya administrativnoyi reformi 1973 roku kordoni kolishnogo Gogencollernu buli rozmiti i cya teritoriya sogodni v administrativnomu plani bilshe ne ye yakoyus samostijnoyu administrativnoyu odiniceyu Tim ne mensh osnovna chastina kolishnogo Gogencollernu roztashovana v sogodnishnih rajonah Zigmaringen i Collernalb Geografiya ta ekonomikaTeritoriya Goggencolerna prostyagalasya vuzkoyu smugoyu vid shidnih shiliv Shvarcvaldu i richki Nekkar za Dunaj i do Bodenskogo ozera Region viriznyavsya goristoyu miscevistyu Tut bulo bagato metalevih rud gipsu kam yanoyi soli kam yanogo vugillya ta torfu Zhiteli zajmalisya golovnim chinom zemlerobstvom i skotarstvom NaselennyaStatistichni dani Teritoriya ta naselennya zemli Gogencollern u 1900 roci Administrativnij okrug Plosha km Naselennya chol Kilkist Okrug Zigmaringen 1 142 27 66 780 4 Teritoriya ta naselennya Zemel Gogencollerniv u 1925 roci Administrativnij okrug Plosha km Naselennya chol Kilkist rajoniv silskih Okrug Zigmaringen 1 142 71 840 2 0 Religijnij sklad naselennya v 1925 roci 94 3 katoliki 5 1 protestanti 0 04 inshi hristiyanski konfesiyi 0 5 yevreyi 0 1 inshi konfesiyi Plosha ta chiselnist naselennya provinciyi stanom na 17 travnya 1939 roku v mezhah na 1 sichnya 1941 roku ta kilkist rajoniv na 1 sichnya 1941 roku Administrativnij okrug Plosha km2 naselennya chol Kilkist rajoniv silskih Okrug Zigmaringen 1 142 26 73 706 2 0 Miske ta silske naselennya Rozpodil naselennya za riznimi tipami naselenih punktiv zalezhno vid yih velichini za zagalnoyu kilkistyu zhiteliv zgidno z danimi perepisu naselennya 1925 roku ta stanom na 17 travnya 1939 roku Rik Dolya naselennya za kategoriyami naselenih punktiv za kilkistyu zhiteliv menshe 2 000 meshkanciv 2 000 100 000 zhiteliv bilshe 100 000 meshkanciv 1925 82 6 17 4 0 0 1939 76 2 23 8 0 0 Najbilshimi mistami provinciyi Gogencollern buli za danimi 1925 Zigmaringen 5 282 chol Gehingen 5 109 chol Ober prezidentiOskilki Gogencollern buv samostijnoyu provinciyeyu to tut isnuvali posadi yak i v inshih provinciyah Prote prezidenti uryadu nim Regierungsprasident okruga Zigmaringen mali bilsh shirokij spektr povnovazhen nizh prezidenti uryadiv inshih prusskih okrugiv i v bagatoh pitannyah buli pririvnyani do ober prezidentiv prusskih provincij Gerb provinciyi Gogencollern Roki Prezident uryadu okrugu Partiya 1850 1850 de 1850 1851 de 1851 1852 de 1853 1859 de 1859 1862 de 1862 1864 de 1864 1874 de 1874 1887 de 1887 1893 de 1894 1898 de 1898 1899 de 1899 1919 de 1919 1926 de Centr 1926 1931 de 1931 1933 de Centr 1933 1940 de 1940 1941 de 1941 1942 de 1942 1945 de Primitkihttp www digizeitschriften de dms img PPN PPN514401303 1939 amp DMDID dmdlog10 DieadministrativenBeziehungenderHohenzollernschenLande aspx Die administrativen Beziehungen der Hohenzollernschen Lande zur Rheinprovinz nim Rheinische Geschichte Procitovano 18 chervnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Provinz Sachsen Gemeindeverzeichnis Deutschland 1900 nim Die Hohenzollernschen Lande im Uberblick nim Flache und Bevolkerung der grosseren Verwaltungsbezirke S 8 Statistisches Jahrbuch fur das Deutsche Reich 1939 40 Digitalisat PDF nim PosilannyaDeutsche Verwaltungsgeschichte Preussische Provinz Hohenzollern nim Territoriale Veranderungen in Deutschland Hohenzollerische Lande nim