Пуе́рто-Ри́ко (англ. і ісп. Puerto Rico; таїно Boriken) — територія, що перебуває на правах самоуправління під юрисдикцією США й має статус «неприєднаної упорядкованої території» (unincorporated organized territory), що означає, що ця територія не є невіддільною частиною США. Крім того що верховна влада належить Конгресу США, дія Конституції США у Пуерто-Рико обмежена. Розташована у Вест-Індії, на острові Пуерто-Рико з групи Великих Антильських островів (що відділяють Карибське море від Мексиканської затоки й Атлантичного океану) й низці прилеглих малих островів. Населення території становить 3 994 259 осіб (оцінка станом на 2007 рік), площа — 9 104 км².
Пуерто-Рико | |||||
| |||||
Девіз: Joannes Est Nomen Eius Іван — це ім'я Його | |||||
Гімн: «La Borinqueña» | |||||
Столиця (та найбільше місто) | Сан-Хуан country H G O | ||||
Офіційні мови | іспанська мова, англійська мова | ||||
---|---|---|---|---|---|
Форма правління | Співдружність, Залежна територія США | ||||
- Президент США | Джо Байден | ||||
- Губернатор Пуерто-Рико | Педро П'єрлуїсі | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 9 104 км² (169) | ||||
- Внутр. води | 1,6 % | ||||
Населення | |||||
- оцінка 2020 | 2 860 853 (141) | ||||
- перепис 2006 | 3 913 054 | ||||
- Густота | 391/км² (32) | ||||
ВВП (ПКС) | 2010 р., оцінка | ||||
- Повний | $64 840 (98) | ||||
- На душу населення | $19 100 | ||||
Валюта | Долар США (USD ) | ||||
Часовий пояс | −4 | ||||
Коди ISO 3166 | PR / PUR | ||||
Домен | .pr | ||||
Телефонний код | +1-787, +1-939 | ||||
|
Пуерто-Рико має власну конституцію, законодавчу, виконавчу й судову гілки влади. Зв'язок із США полягає в наявності спільного громадянства, валюти й оборони. Через відсутність чіткої законодавчої бази щодо статусу території це питання активно обговорюється на самому острові, у США та в ООН.
Назва
Географія
Автономна республіка Пуерто-Рико розташована на північно-східних Карибських островах (між Атлантичним океаном та Карибським морем). Найбільші з них — острови В'єкес, Кулебра, Мона, Десечео, Каха де Муертос тощо.
Головний острів, Пуерто-Рико — крайній східний острів Великих Антильських островів, розташований між Американськими Віргінськими островами та Домініканською Республікою, за 120 км на схід від острова Гаїті, від якого відділений протокою Мона. Розмір: 170 км x 60 км; населення: понад 4 мільйони мешканців.
Клімат тропічний морський, м'який, без помітних сезонних температурних коливань.
Періодичні посухи та буревії. Сезон буревіїв — з травня до листопада.
Терен головним чином горбкуватий з береговою смугою рівнин на півночі; урвисті гори на західному узбережжі; загалом піщаний положистий морський берег.
Основні природні багатства: мідь, нікель, є потенціал для видобутку нафти.
Особливості — найвищий прибуток на душу населення в Латинській Америці.
Валюта: долар США.
Історія
Доколумбівський період
Історія Пуерто-Рико в період до прибуття на цю землю Христофора Колумба до кінця не вивчена. Все, що відомо про неї, прийшло з археологічних розкопок і усних розповідей перших іспанських мандрівників. Перша книга, що всесторонньо описує історію Пуерто-Рико, була написана братом Ін'їго Ласьєррою (ісп. Fray Iñigo Abbad y Lasierra) в 1786 році, через 293 роки після першого відвідування цього острова іспанцями.
Першими поселенцями Пуерто-Рико були ортоїроїди (англ. Ortoiroids), представники стародавньої культури. Розкопки, проведені в 1990 році, знайшли залишки первісної людини, вік якої датувався приблизно 2000 роком до нашої ери (4000 років тому). Залишки назвали «людина Пуерто Ферро» (англ. Puerto Ferro man). В період між 120 і 400 роками нашої ери на острів прибули представники індіанського племені (англ. Igneri) з району річки Оріноко в Південній Америці. Між VII та XI століттями острів стали заселяти представники аравакських племен, що заснували культуру таїно, представники якої називали острів «БорІк'вен» або «Борінк'уен», і приблизно до 1000 року ця культура стала домінувати на острові, аж до прибуття Колумба в 1493 році.
Період іспанської колонізації
Христофор Колумб висадився на острові 19 листопада 1493 року під час своєї другої подорожі до берегів Америки. Спочатку іспанці назвали острів Сан-Хуан-Баутіста на честь святого Іоанна Хрестителя, але кінець кінцем острів дістав назву Пуерто-Рико, що в перекладі означає «багатий порт». Колонізація острова іспанцями почалася в 1508 році, коли з Санто-Домінго (острів Гаїті) прибув із загоном конкістадорів Хуан Понсе де Леон (ісп. Juan Ponce de León), який заснував місто . Капарра — головний порт Пуерто-Рико. Назва Сан-Хуан прийшла дещо пізніше (в 1521 році) до столиці території та до невеликого острова «Старий Сан-Хуан» (англ. Old San Juan), що нині є частиною столиці. Після завоювання острова та його анексії Іспанією в 1509 році Хуан Понсе де Леон став першим губернатором острова (Вісенте Яньєс Пінсон був призначений першим губернатором, але на острів так і не прибув).
З назвою держави і його столицею пов'язаний географічний курйоз. Острів спочатку був названий в традиціях іспанських колонізаторів Сан-Хуан на честь християнського святого. Столиця, відповідно, дістала ім'я Пуерто-Рико (Багатий порт), але згодом картографи «переплутали» назви.
Острів незабаром був колонізований іспанцями. До острова почали завозитися африканські раби як безкоштовна робоча сила замість індіанського населення, що швидко зменшувалося через хвороби та примус працювати на іспанську корону. Врешті-решт, таїно повністю вимерли внаслідок хвороб, які принесли з собою іспанці й африканці, а також від важких умов життя, в яких вони опинилися. Пуерто-Рико швидко став важливою фортецею і портом іспанської імперії в Карибському морі. Проте в кінці XVII—XVIII століть в центрі колонізації опинилися більш процвітаючі території материка, а не острів, збіднілий унаслідок скорочення чисельності населення. Після вичерпання покладів золота (остаточно в 1830 році) іспанці зосередили свою увагу на плантаціях цукрової тростини. Ще у XVIII столітті на острів завезли каву.
Економічному процвітанню перешкоджали пірати. Для захисту від них та від загрози з боку європейських ворогів Іспанії на острові поступово виникли різні форти та фортеці, такі як Ла-Форталеса (ісп. La Fortaleza), Фуерте-Сан-Філіпе-дель-Морро (ісп. Fuerte San Felipe del Morro) і Сан-Крісто́баль (ісп. Fuerte San Cristóbal), мури яких збереглися дотепер. Французи, голландці та англійці неодноразово робили спроби захопити Пуерто-Рико, але зазнали поразки в спробах тривалої окупації острова.
У 1809 році, коли війська Наполеона I окупували значну частину Піренейського півострова, і була у розпалі , збори тимчасового уряду в іспанському місті Кадіс оголосили Пуерто-Рико заморською провінцією Іспанії з правом представництва при іспанському дворі. Перший представник острова в Кадіських кортесах Рамон Повер-і-Гіральт (ісп. Ramón Power у Giralt) помер незабаром після прибуття до Іспанії. З ухваленням Кадіської конституції 1812 року, коли іспанські території були розділені на провінції, пуерториканцям дарували умовне громадянство.
10 серпня 1815 року в Іспанії був виданий королівський декрет, що заохочував іспанців і інших європейців, лояльних до іспанської корони та римсько-католицької церкви, селитися на острові, що відкрило Пуерто-Рико шлях до торгових стосунків з іншими країнами. Це був початок зростання аграрної економіки острова, де цукор, тютюн і кава стали основними продуктами експорту. Острів почали заселяти іммігранти з Німеччини, Корсики, Ірландії, Франції, Португалії і Канарських островів, що рятувалися від важких економічних потрясінь в Європі і яких привертала можливістю вільного в'їзду на острів. Проте ці невеликі послаблення і права були незабаром скасовано. Після повалення Наполеона до Іспанії повернулася абсолютна монархія, яка скасувала Кадіську конституцію і повернула Пуерто-Рико статус колонії, де безмежно панували іспанські монархи.
25 червня 1835 року дружина іспанського короля Фердинанда VII , у цей момент регентка Іспанії (1833—1840), скасувала торгівлю рабинями в іспанських колоніях. У 1851 році губернатор острова Хуан де-ла-Песуела-Севальос (ісп. Juan de la Pezuela Cevallos) заснував на острові Королівську академію витончених мистецтв, яка давала освіту шкільним вчителям, розробляла методику викладання, і влаштовувала літературні конкурси, які сприяли інтелектуальному і літературному розвитку острова. У 1858 році Семюел Морзе встановив в місті Арройо (ісп. Arroyo) перший на острові телеграфний апарат.
Життя в Пуерто-Рико в другій половині XIX століття відбувалося на тлі боротьби за автономію. Перепис 1860 року показав, що населення острова склало 583 308 осіб. З них 300 406 (51,5 %) осіб становило біле населення, решта належала до інших рас, переважно нащадків африканських рабів. З них переважна більшість (83,7 %) належала до бідних прошарків. Аграрний розвиток острова гальмувався нестачею доріг, примітивністю знарядь праці та стихійними лихами, такими як посуха. Економіка також страждала від високих тарифів і податків, встановлених іспанською королівською владою. 23 вересня 1868 року в місті Ларес (ісп. Lares) спалахнуло повстання за незалежність, відоме як «El Grito de Lares» (Плач Лареса), яке незабаром було придушене. Вожді цього повстання (ісп. Ramón Emeterio Betances) і Сегундо Руїс Белвіс (ісп. Segundo Ruiz Belvis) в сучасному Пуерто-Рико вважаються батьками пуерто-риканської нації. В 1873 році нова конституція Іспанії дозволила представникам Пуерто-Рико ввійти до іспанського парламенту.
Пізніше виник політичний рух за незалежність під керівництвом Романа Бальдоріоті де Кастро (ісп. Ramón Baldorioty de Castro), а в кінці століття рух під керівництвом Луіса Муньоса Рівери (ісп. Luis Muñoz Rivera). У 1897 році Муньос Рівера з соратниками виступили перед ліберальним іспанським урядом за надання автономії для Куби й Пуерто-Рико. У наступному, 1898 році, на короткий період було оголошено автономний уряд. Хартія автономії була підзвітна губернаторові острова, що призначається Іспанією. Губернатор мав право анулювати будь-яке рішення місцевої влади та брав участь у виборах парламенту.
Період американського правління
1898 — після початку іспано-американської війни американці окупували Пуерто-Рико. Після її закінчення, за Паризьким пактом, країну передали США.
1952 — країна набула статус «вільно приєднаної до США країни» з внутрішнім самоврядуванням.
2012 — у країні відбувся референдум з питання входження Пуерто-Рико до складу США як 51 штату
Приєднання до США
Частина інформації в цій статті застаріла. (Січень 2021) |
У 2000 році за розпорядженням президента Білла Клінтона була створена президентська робоча група зі статусу Пуерто-Рико (англ. Presidents Task Force on Puerto Rico's Status). У своїй доповіді робоча група підтвердила поточний статус і рекомендувала надати громадянам острова право на самовизначення. Передбачається, що в рамках цієї процедури пуерториканці виберуть один з трьох варіантів: закріплення поточного статусу, входження в США на правах штату або здобуття незалежності. Відповідний законопроєкт внесений на розгляд Конгресу.
У 2012 році був проведений референдум про політичний статус, який пройшов у два етапи. На першому етапі жителі висловилися за зміну політичного статусу архіпелагу. За це проголосували 54 відсотків виборців. На другому етапі пуерториканці вибирали новий політичний устрій.
6 листопада 2012 — на другому етапі референдуму — перетворення Пуерто-Рико в 51-й штат США підтримало 65 відсотків виборців, 31 відсотка проголосували за надання архіпелагу статусу суверенної асоційованої держави в союзі з США. Тільки 4 відсотки підтримали повну незалежність. За іншими даними, 61,15 % населення проголосували за приєднання до США, 33,31 % — за додання архіпелагу статусу суверенної асоційованої держави в союзі з США, і 5,53 % проголосували за незалежність.Для остаточного включення Пуерто-Рико до складу Сполучених Штатів необхідно рішення Конгресу.
На рекомендаційному референдумі 11 червня 2017 р., в якому взяли участь 23 % жителів Пуерто-Рико, які мають право голосу, близько 97 % з півмільйона тих, хто проголосував віддали голоси за входження до складу США. За збереження статус-кво і проведення ще одного референдуму висловилися по 1,5 % тих, хто голосував.
Третього листопада 2020 року одночасно з загальними виборами мав відбутися референдум, на якому громадяни вирішили б питання приєднання до США в якості ще одного штату.
Адміністративний устрій країни
Як «неінкорпорована організована територія» Сполучених Штатів, Пуерто-Рико не має адміністративного поділу першого порядку, як це визначено урядом США, але в адміністративному поділі другого рівня є 78 муніципалітетів, які в статистичних цілях прирівнюються до округів США. Муніципалітети далі поділяються на барріу (райони), а ті на сектори. У кожного муніципалітету є міський голова та муніципальний законодавчий орган, який обирається на 4 роки.
Муніципалітети Пуерто-Рико
1. Агуада | 21.Гурабо | 41.Лукільйо | 61.Сан-Херман |
Населення
Населення Пуерто-Ріко згідно з переписом 2020 року становить 3 285 874, що на 11,8% менше ніж згідно з переписом 2010 року
Політика
Столиця — місто Сан-Хуан, розташоване на північному узбережжі головного острова (430 тисяч населення). Інші міста: Майагуєс, Понсе. Державні мови: іспанська та англійська.
Найпоширеніша релігія — католицизм.
Чинна конституція була затверджена 3 березня 1952 року, схвалена конгресом США 3 липня 1952 року, набула чинності 25 липня 1952 року.
Згідно з конституцією 1952 року губернатор обирається на 4 роки; законодавчі органи сенат і палата представників (аналогічно до США).
Виконавчі органи країни: президент США Джо Байден, голова уряду губернатор Анібал Асеведо-Віла (з січня 2005 року).
Кабінет призначає губернатор за згодою законодавчої влади. Губернатор обирається народним голосуванням на 4-річний період.
Законодавчі органи: двопалатна Законодавча Асамблея складається зі Сенату (мінімум 27 членів, обраних народним голосуванням на 4-річний термін) та Палати Представників (51 член, обраних народним голосуванням на 4-річний термін).
Судова система: Верховний суд, Апеляційний суд та Суд Першої Інстанції, який має в собі Верхній Суд і Муніципальний Суд. Всіх суддів призначає губернатор з дозволу Сенату.
Країна поділена на 78 муніципалітетів (самоврядних районів; municipios, в однині — municipio)
Протести 2019 року
Наприкінці липня 2019 року в країні розгорілись масові протести проти чинної влади. Мітингувальники вимагають відставки губернатора країни. В місті Сан-Хуан в протестах беруть участь понад 200 тис. осіб. Протести почалися після того, як було опубліковано електронне листування губернатора , де той у зневажливій формі відгукувався про місцевого жителя, з яким робив фото. Політик вживав нецензурну лексику й вульгарні вирази щодо жінки-політика в Нью-Йорку та до співака Рікі Мартіна.
Політичні партії
- Партія незалежності Пуерто-Рико (англ. Puerto Rican Independence Party (PIP))
- Народно-демократична партія Пуерто-Рико (англ. Popular Democratic Party of Puerto Rico (PPD))
- Нова прогресивна партія (англ. New Progressive Party (NPP))
Релігія
Економіка
На початку 1900-х років економіка Пуерто-Рико була переважно аграрною, і її основним товаром був цукор. Наприкінці 1940-х років було запущено кілька проєктів під назвою «Operation Bootstrap», суть яких полягала у звільненні від податків і будівництві фабрик. В результаті промислове виробництво стало основною галуззю острова.
За часів Великої депресії економічні умови в Пуерто-Рико помітно покращилися через зовнішні інвестиції в капіталомісткі галузі промисловості, такі як нафтохімія та фармацевтика. Завдяки американським податковим послабленням місцеві галузі промисловості сьогодні можуть конкурувати з країнами, де зарплата набагато нижче американських стандартів. В останні роки багато американських і закордонні виробники перебралися в низькооплачувані країни Латинської Америки та Азії. Пуерто-Рико дотримується трудового законодавства США і його обмежень.
Туризм є важливим компонентом пуерто-риканської економіки та приносить приблизно $1,8 млрд на рік. У 1999 році острів відвідало майже 5 млн туристів, здебільшого з США. Приблизно третина з них становлять пасажири круїзних лайнерів. Розвиваються різні види туризму, такі як пляжний, екотуризм, спортивний, пригодницький, гастрономічний та інші. Постійно збільшується кількість реєстрацій в готелях (статистика з 1998 року), будуються нові готелі та інші центри туризму, що говорить про хороший стан індустрії туризму.
Транспорт
Залізниця протяжністю 96 км, була прокладена для обслуговування плантацій цукрової тростини. На острові 9 морських портів (головні з них — Сан-Хуан, Маягуес, Понсе), два міжнародні аеропорти — в Сан-Хуані та Агуаділья. Основний зовнішньоторговельний партнер — США (понад 70 % експорту і 50 % імпорту), крім них з Пуерто-Рико активно торгують Японія, Венесуела, Домініканська республіка. Не зважаючи на активне сальдо зовнішньої торгівлі, Пуерто-Рико має багатомільярдні зовнішні борги. У країні добре розвинена туристична сфера, за рік острів відвідують майже два мільйони туристів (три чверті з них американці, решта — з Канади, Іспанії, Домініканської республіки, Венесуели, Мексики). Як грошову одиницю на Пуерто-Рико використовують долар США.
Фотографії
Примітки
- Iñigo Abbad y Lasierra (1786). Historia Geográfica, Civil y Natural de la Isla de San Juan Bautista de Puerto Rico.
- Vieques Island — What lies beneath. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 4 березня 2008.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 лютого 2006. Процитовано 4 березня 2008.
- . Зараз пуерториканці також відомі як Боринкуанці (Boricuas) або «люди з Боринкуена»
- Історія Пуерто-Рико
- Grose, Howard B.,Advance in the Antilles ASIN B00085O1E8
- Федеральний архів США (англ.)
- Офіційний текст доповіді президентської комісії із статусу Пуерто-Рико [ 25 вересня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
- Законопроєкт про самовизначення Пуерто-Рико [ 2017-08-31 у Wayback Machine.](англ.)
- Puerto Rico vote could change ties to U.S.(англ.)
- General Elections 2012 and Plebiscite on Puerto Rico Political Status [ 7 листопада 2012 у Wayback Machine.](англ.)
- . http://zik.ua (укр.) . Телеканал ZIK. понеділок, 12 червня, 2017. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 12.06.2017.
- Пуерто-Рико може увійти до складу США, незабаром відбудеться референдум. https://www.pravda.com.ua/ (укр.) . Українська правда. неділя, 17 травня, 2020. Процитовано 17.05.2020.
- name="2020CensusData">2020 Census Illuminates Racial and Ethnic Composition of the Country. United States Census. Процитовано 17 серпня 2021.
- У протестах в Пуерто-Ріко беруть участь 200 тис. осіб. РБК-Украина (рос.). Процитовано 23 липня 2019.
Джерела
- Jones, William. Porto Rico // The Catholic Encyclopedia. Vol. 12. New York: Robert Appleton Company, 1911.
- Офшорна зона Пуерто-Рико // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 2 : М — Я. — 536 с. — .
- Задорожній О. В. Держава асоційована // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
Література
- О. Задорожній. Асоційована держава // Політична енциклопедія / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови). — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 43-44. — .
Посилання
- Пуерто-Рико // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пуерто-Рико |
- У Пуерто-Рико студенти виступають проти підвищення плати за навчання
- Неповторні багатства Пуерто-Рико
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pue rto Ri ko angl i isp Puerto Rico tayino Boriken teritoriya sho perebuvaye na pravah samoupravlinnya pid yurisdikciyeyu SShA j maye status nepriyednanoyi uporyadkovanoyi teritoriyi unincorporated organized territory sho oznachaye sho cya teritoriya ne ye neviddilnoyu chastinoyu SShA Krim togo sho verhovna vlada nalezhit Kongresu SShA diya Konstituciyi SShA u Puerto Riko obmezhena Roztashovana u Vest Indiyi na ostrovi Puerto Riko z grupi Velikih Antilskih ostroviv sho viddilyayut Karibske more vid Meksikanskoyi zatoki j Atlantichnogo okeanu j nizci prileglih malih ostroviv Naselennya teritoriyi stanovit 3 994 259 osib ocinka stanom na 2007 rik plosha 9 104 km Puerto Riko Prapor Gerb Deviz Joannes Est Nomen Eius Ivan ce im ya Jogo Gimn La Borinquena Roztashuvannya Puerto Riko Stolicya ta najbilshe misto San Huan 18 29 pn sh 66 08 zh d country H G O Oficijni movi ispanska mova anglijska mova Forma pravlinnya Spivdruzhnist Zalezhna teritoriya SShA Prezident SShA Dzho Bajden Gubernator Puerto Riko Pedro P yerluyisi Plosha Zagalom 9 104 km 169 Vnutr vodi 1 6 Naselennya ocinka 2020 2 860 853 141 perepis 2006 3 913 054 Gustota 391 km 32 VVP PKS 2010 r ocinka Povnij 64 840 98 Na dushu naselennya 19 100 Valyuta Dolar SShA a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 USD a Chasovij poyas 4 Kodi ISO 3166 PR PUR Domen pr Telefonnij kod 1 787 1 939 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Puerto Riko Puerto Riko maye vlasnu konstituciyu zakonodavchu vikonavchu j sudovu gilki vladi Zv yazok iz SShA polyagaye v nayavnosti spilnogo gromadyanstva valyuti j oboroni Cherez vidsutnist chitkoyi zakonodavchoyi bazi shodo statusu teritoriyi ce pitannya aktivno obgovoryuyetsya na samomu ostrovi u SShA ta v OON NazvaPue rto Ri ko abo Pue rto Ri ko angl i isp Puerto Rico korotka nazva Vilno asocijovana derzhava Pue rto Ri ko isp Estado Libre Asociado de Puerto Rico angl Free Associated State of Puerto Rico angl Commonwealth of Puerto Rico oficijna nazvaGeografiyaDokladnishe Geografiya Puerto Riko ta Spisok ssavciv Puerto Riko Foto Puerto Riko z kosmosu Avtonomna respublika Puerto Riko roztashovana na pivnichno shidnih Karibskih ostrovah mizh Atlantichnim okeanom ta Karibskim morem Najbilshi z nih ostrovi V yekes Kulebra Mona Desecheo Kaha de Muertos tosho Golovnij ostriv Puerto Riko krajnij shidnij ostriv Velikih Antilskih ostroviv roztashovanij mizh Amerikanskimi Virginskimi ostrovami ta Dominikanskoyu Respublikoyu za 120 km na shid vid ostrova Gayiti vid yakogo viddilenij protokoyu Mona Rozmir 170 km x 60 km naselennya ponad 4 miljoni meshkanciv Klimat tropichnij morskij m yakij bez pomitnih sezonnih temperaturnih kolivan Periodichni posuhi ta bureviyi Sezon bureviyiv z travnya do listopada Teren golovnim chinom gorbkuvatij z beregovoyu smugoyu rivnin na pivnochi urvisti gori na zahidnomu uzberezhzhi zagalom pishanij polozhistij morskij bereg Osnovni prirodni bagatstva mid nikel ye potencial dlya vidobutku nafti Osoblivosti najvishij pributok na dushu naselennya v Latinskij Americi Valyuta dolar SShA IstoriyaDokolumbivskij period Istoriya Puerto Riko v period do pributtya na cyu zemlyu Hristofora Kolumba do kincya ne vivchena Vse sho vidomo pro neyi prijshlo z arheologichnih rozkopok i usnih rozpovidej pershih ispanskih mandrivnikiv Persha kniga sho vsestoronno opisuye istoriyu Puerto Riko bula napisana bratom In yigo Lasyerroyu isp Fray Inigo Abbad y Lasierra v 1786 roci cherez 293 roki pislya pershogo vidviduvannya cogo ostrova ispancyami Selishe tayino v Ceremonialnomu Centri Plemen Pershimi poselencyami Puerto Riko buli ortoyiroyidi angl Ortoiroids predstavniki starodavnoyi kulturi Rozkopki provedeni v 1990 roci znajshli zalishki pervisnoyi lyudini vik yakoyi datuvavsya priblizno 2000 rokom do nashoyi eri 4000 rokiv tomu Zalishki nazvali lyudina Puerto Ferro angl Puerto Ferro man V period mizh 120 i 400 rokami nashoyi eri na ostriv pribuli predstavniki indianskogo plemeni angl Igneri z rajonu richki Orinoko v Pivdennij Americi Mizh VII ta XI stolittyami ostriv stali zaselyati predstavniki aravakskih plemen sho zasnuvali kulturu tayino predstavniki yakoyi nazivali ostriv BorIk ven abo Borink uen i priblizno do 1000 roku cya kultura stala dominuvati na ostrovi azh do pributtya Kolumba v 1493 roci Period ispanskoyi kolonizaciyi Hristofor Kolumb visadivsya na ostrovi 19 listopada 1493 roku pid chas svoyeyi drugoyi podorozhi do beregiv Ameriki Spochatku ispanci nazvali ostriv San Huan Bautista na chest svyatogo Ioanna Hrestitelya ale kinec kincem ostriv distav nazvu Puerto Riko sho v perekladi oznachaye bagatij port Kolonizaciya ostrova ispancyami pochalasya v 1508 roci koli z Santo Domingo ostriv Gayiti pribuv iz zagonom konkistadoriv Huan Ponse de Leon isp Juan Ponce de Leon yakij zasnuvav misto Kaparra golovnij port Puerto Riko Nazva San Huan prijshla desho piznishe v 1521 roci do stolici teritoriyi ta do nevelikogo ostrova Starij San Huan angl Old San Juan sho nini ye chastinoyu stolici Pislya zavoyuvannya ostrova ta jogo aneksiyi Ispaniyeyu v 1509 roci Huan Ponse de Leon stav pershim gubernatorom ostrova Visente Yanyes Pinson buv priznachenij pershim gubernatorom ale na ostriv tak i ne pribuv Z nazvoyu derzhavi i jogo stoliceyu pov yazanij geografichnij kurjoz Ostriv spochatku buv nazvanij v tradiciyah ispanskih kolonizatoriv San Huan na chest hristiyanskogo svyatogo Stolicya vidpovidno distala im ya Puerto Riko Bagatij port ale zgodom kartografi pereplutali nazvi Ostriv nezabarom buv kolonizovanij ispancyami Do ostrova pochali zavozitisya afrikanski rabi yak bezkoshtovna robocha sila zamist indianskogo naselennya sho shvidko zmenshuvalosya cherez hvorobi ta primus pracyuvati na ispansku koronu Vreshti resht tayino povnistyu vimerli vnaslidok hvorob yaki prinesli z soboyu ispanci j afrikanci a takozh vid vazhkih umov zhittya v yakih voni opinilisya Puerto Riko shvidko stav vazhlivoyu forteceyu i portom ispanskoyi imperiyi v Karibskomu mori Prote v kinci XVII XVIII stolit v centri kolonizaciyi opinilisya bilsh procvitayuchi teritoriyi materika a ne ostriv zbidnilij unaslidok skorochennya chiselnosti naselennya Pislya vicherpannya pokladiv zolota ostatochno v 1830 roci ispanci zoseredili svoyu uvagu na plantaciyah cukrovoyi trostini She u XVIII stolitti na ostriv zavezli kavu Ekonomichnomu procvitannyu pereshkodzhali pirati Dlya zahistu vid nih ta vid zagrozi z boku yevropejskih vorogiv Ispaniyi na ostrovi postupovo vinikli rizni forti ta forteci taki yak La Fortalesa isp La Fortaleza Fuerte San Filipe del Morro isp Fuerte San Felipe del Morro i San Kristo bal isp Fuerte San Cristobal muri yakih zbereglisya doteper Francuzi gollandci ta anglijci neodnorazovo robili sprobi zahopiti Puerto Riko ale zaznali porazki v sprobah trivaloyi okupaciyi ostrova U 1809 roci koli vijska Napoleona I okupuvali znachnu chastinu Pirenejskogo pivostrova i bula u rozpali zbori timchasovogo uryadu v ispanskomu misti Kadis ogolosili Puerto Riko zamorskoyu provinciyeyu Ispaniyi z pravom predstavnictva pri ispanskomu dvori Pershij predstavnik ostrova v Kadiskih kortesah Ramon Pover i Giralt isp Ramon Power u Giralt pomer nezabarom pislya pributtya do Ispaniyi Z uhvalennyam Kadiskoyi konstituciyi 1812 roku koli ispanski teritoriyi buli rozdileni na provinciyi puertorikancyam daruvali umovne gromadyanstvo Korolivskij Dekret 1815 roku sho dozvolyav inozemcyam selitisya v Puerto Riko 10 serpnya 1815 roku v Ispaniyi buv vidanij korolivskij dekret sho zaohochuvav ispanciv i inshih yevropejciv loyalnih do ispanskoyi koroni ta rimsko katolickoyi cerkvi selitisya na ostrovi sho vidkrilo Puerto Riko shlyah do torgovih stosunkiv z inshimi krayinami Ce buv pochatok zrostannya agrarnoyi ekonomiki ostrova de cukor tyutyun i kava stali osnovnimi produktami eksportu Ostriv pochali zaselyati immigranti z Nimechchini Korsiki Irlandiyi Franciyi Portugaliyi i Kanarskih ostroviv sho ryatuvalisya vid vazhkih ekonomichnih potryasin v Yevropi i yakih privertala mozhlivistyu vilnogo v yizdu na ostriv Prote ci neveliki poslablennya i prava buli nezabarom skasovano Pislya povalennya Napoleona do Ispaniyi povernulasya absolyutna monarhiya yaka skasuvala Kadisku konstituciyu i povernula Puerto Riko status koloniyi de bezmezhno panuvali ispanski monarhi 25 chervnya 1835 roku druzhina ispanskogo korolya Ferdinanda VII u cej moment regentka Ispaniyi 1833 1840 skasuvala torgivlyu rabinyami v ispanskih koloniyah U 1851 roci gubernator ostrova Huan de la Pesuela Sevalos isp Juan de la Pezuela Cevallos zasnuvav na ostrovi Korolivsku akademiyu vitonchenih mistectv yaka davala osvitu shkilnim vchitelyam rozroblyala metodiku vikladannya i vlashtovuvala literaturni konkursi yaki spriyali intelektualnomu i literaturnomu rozvitku ostrova U 1858 roci Semyuel Morze vstanoviv v misti Arrojo isp Arroyo pershij na ostrovi telegrafnij aparat Zhittya v Puerto Riko v drugij polovini XIX stolittya vidbuvalosya na tli borotbi za avtonomiyu Perepis 1860 roku pokazav sho naselennya ostrova sklalo 583 308 osib Z nih 300 406 51 5 osib stanovilo bile naselennya reshta nalezhala do inshih ras perevazhno nashadkiv afrikanskih rabiv Z nih perevazhna bilshist 83 7 nalezhala do bidnih prosharkiv Agrarnij rozvitok ostrova galmuvavsya nestacheyu dorig primitivnistyu znaryad praci ta stihijnimi lihami takimi yak posuha Ekonomika takozh strazhdala vid visokih tarifiv i podatkiv vstanovlenih ispanskoyu korolivskoyu vladoyu 23 veresnya 1868 roku v misti Lares isp Lares spalahnulo povstannya za nezalezhnist vidome yak El Grito de Lares Plach Laresa yake nezabarom bulo pridushene Vozhdi cogo povstannya isp Ramon Emeterio Betances i Segundo Ruyis Belvis isp Segundo Ruiz Belvis v suchasnomu Puerto Riko vvazhayutsya batkami puerto rikanskoyi naciyi V 1873 roci nova konstituciya Ispaniyi dozvolila predstavnikam Puerto Riko vvijti do ispanskogo parlamentu Piznishe vinik politichnij ruh za nezalezhnist pid kerivnictvom Romana Baldorioti de Kastro isp Ramon Baldorioty de Castro a v kinci stolittya ruh pid kerivnictvom Luisa Munosa Riveri isp Luis Munoz Rivera U 1897 roci Munos Rivera z soratnikami vistupili pered liberalnim ispanskim uryadom za nadannya avtonomiyi dlya Kubi j Puerto Riko U nastupnomu 1898 roci na korotkij period bulo ogolosheno avtonomnij uryad Hartiya avtonomiyi bula pidzvitna gubernatorovi ostrova sho priznachayetsya Ispaniyeyu Gubernator mav pravo anulyuvati bud yake rishennya miscevoyi vladi ta brav uchast u viborah parlamentu Period amerikanskogo pravlinnya 1898 pislya pochatku ispano amerikanskoyi vijni amerikanci okupuvali Puerto Riko Pislya yiyi zakinchennya za Parizkim paktom krayinu peredali SShA 1952 krayina nabula status vilno priyednanoyi do SShA krayini z vnutrishnim samovryaduvannyam 2012 u krayini vidbuvsya referendum z pitannya vhodzhennya Puerto Riko do skladu SShA yak 51 shtatu Priyednannya do SShA Dokladnishe Ruh za status shtatu dlya Puerto Riko Chastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Sichen 2021 U 2000 roci za rozporyadzhennyam prezidenta Billa Klintona bula stvorena prezidentska robocha grupa zi statusu Puerto Riko angl Presidents Task Force on Puerto Rico s Status U svoyij dopovidi robocha grupa pidtverdila potochnij status i rekomenduvala nadati gromadyanam ostrova pravo na samoviznachennya Peredbachayetsya sho v ramkah ciyeyi proceduri puertorikanci viberut odin z troh variantiv zakriplennya potochnogo statusu vhodzhennya v SShA na pravah shtatu abo zdobuttya nezalezhnosti Vidpovidnij zakonoproyekt vnesenij na rozglyad Kongresu U 2012 roci buv provedenij referendum pro politichnij status yakij projshov u dva etapi Na pershomu etapi zhiteli vislovilisya za zminu politichnogo statusu arhipelagu Za ce progolosuvali 54 vidsotkiv viborciv Na drugomu etapi puertorikanci vibirali novij politichnij ustrij 6 listopada 2012 na drugomu etapi referendumu peretvorennya Puerto Riko v 51 j shtat SShA pidtrimalo 65 vidsotkiv viborciv 31 vidsotka progolosuvali za nadannya arhipelagu statusu suverennoyi asocijovanoyi derzhavi v soyuzi z SShA Tilki 4 vidsotki pidtrimali povnu nezalezhnist Za inshimi danimi 61 15 naselennya progolosuvali za priyednannya do SShA 33 31 za dodannya arhipelagu statusu suverennoyi asocijovanoyi derzhavi v soyuzi z SShA i 5 53 progolosuvali za nezalezhnist Dlya ostatochnogo vklyuchennya Puerto Riko do skladu Spoluchenih Shtativ neobhidno rishennya Kongresu Na rekomendacijnomu referendumi 11 chervnya 2017 r v yakomu vzyali uchast 23 zhiteliv Puerto Riko yaki mayut pravo golosu blizko 97 z pivmiljona tih hto progolosuvav viddali golosi za vhodzhennya do skladu SShA Za zberezhennya status kvo i provedennya she odnogo referendumu vislovilisya po 1 5 tih hto golosuvav Tretogo listopada 2020 roku odnochasno z zagalnimi viborami mav vidbutisya referendum na yakomu gromadyani virishili b pitannya priyednannya do SShA v yakosti she odnogo shtatu Administrativnij ustrij krayiniDokladnishe Administrativno teritorialnij podil Puerto Riko Yak neinkorporovana organizovana teritoriya Spoluchenih Shtativ Puerto Riko ne maye administrativnogo podilu pershogo poryadku yak ce viznacheno uryadom SShA ale v administrativnomu podili drugogo rivnya ye 78 municipalitetiv yaki v statistichnih cilyah pririvnyuyutsya do okrugiv SShA Municipaliteti dali podilyayutsya na barriu rajoni a ti na sektori U kozhnogo municipalitetu ye miskij golova ta municipalnij zakonodavchij organ yakij obirayetsya na 4 roki Municipaliteti Puerto Riko 1 Aguada 2 Aguadilya 3 Aguas Buenas 4 Adhuntas 5 Ajbonito 6 Anyasko 7 Aresibo 8 Arrojo 9 Atiljo 10 Barrankitas 11 Barseloneta 12 Bayamon 13 V yekes 14 Vega Alta 15 Vega Baha 16 Vilyalba 17 Gvajnabo 18 Gvanika 19 Gvayama 20 Gvayanilya 21 Gurabo 22 Dorado 23 Isabela 24 Kabo Roho 25 Kaguas 26 Kayej 27 Kamuj 28 Kanovanas 29 Karolina 30 Katanjo 31 Kebradilyas 32 Koamo 33 Komerio 34 Korosal 35 Kulebra 36 Lares 37 Las Marias 38 Las P yedras 39 Lahas 40 Loyisa 41 Lukiljo 42 Manati 43 Marikao 44 Maunabo 45 Mayagues 46 Moka 47 Morovis 48 Naguabo 49 Naranhito 50 Ormigeros 51 Orokovis 52 Patilyas 53 Penyuelas 54 Ponse 55 Rinkon 56 Rio Grande 57 Sabana Grande 58 Salinas 59 San Lorenso 60 San Sebastyan 61 San Herman 62 San Huan 63 Santa Isabel 64 Sejba 65 Siales 66 Sidra 67 Toa Alta 68 Toa Baha 69 Truhiljo Alto 70 Umakao 71 Utuado 72 Fahardo 73 Florida 74 Hayuya 75 Huana Dias 76 Hunkos 77 Yabukoa 78 Yauko San Huan Aguada Aguadilya 3 4 5 6 Aresibo Arrojo 9 10 Barseloneta 12 o V yekes Vega Alta 15 16 17 Gvanika 19 20 21 22 23 Kabo Roho 25 Kayej 27 28 29 Kata njo Kebradilyas Koamo 33 34 o Kulebra 36 37 38 Lahas 40 Lukiljo 42 Marikao Maunabo Mayagues Mayagues 46 47 48 49 50 51 52 Penyuelas Ponse Rinkon 56 57 58 59 60 61 62 63 Sejba 65 Sidra 67 68 69 Umakao Utuado Fahardo 73 74 75 76 Yabukoa Yauko ATLANTIChNIJ OKEAN KARIBSKE MORE o Puerto Riko o Mona o Desecheo o Kaya de Muertos Mapa municipalitetiv Puerto Riko 2009 Div takozh Spisok municipalitetiv Puerto RikoNaselennyaRasovij i etnichnij rozklad v Puerto Riko perepis 2020 Rasova etnichna prinalezhnist Bili 17 1 Chorni 7 0 Aziati 0 1 Dvi chi bilshe rasi 49 8 Amerikanski indianci 0 5 Korinni gavajci ta inshi ostriv yani Tihogo okeanu 0 0 Inshi rasi 25 5 Naselennya Puerto Riko zgidno z perepisom 2020 roku stanovit 3 285 874 sho na 11 8 menshe nizh zgidno z perepisom 2010 rokuPolitikaStolicya misto San Huan roztashovane na pivnichnomu uzberezhzhi golovnogo ostrova 430 tisyach naselennya Inshi mista Majaguyes Ponse Derzhavni movi ispanska ta anglijska Najposhirenisha religiya katolicizm Chinna konstituciya bula zatverdzhena 3 bereznya 1952 roku shvalena kongresom SShA 3 lipnya 1952 roku nabula chinnosti 25 lipnya 1952 roku Zgidno z konstituciyeyu 1952 roku gubernator obirayetsya na 4 roki zakonodavchi organi senat i palata predstavnikiv analogichno do SShA Vikonavchi organi krayini prezident SShA Dzho Bajden golova uryadu gubernator Anibal Asevedo Vila z sichnya 2005 roku Kabinet priznachaye gubernator za zgodoyu zakonodavchoyi vladi Gubernator obirayetsya narodnim golosuvannyam na 4 richnij period Zakonodavchi organi dvopalatna Zakonodavcha Asambleya skladayetsya zi Senatu minimum 27 chleniv obranih narodnim golosuvannyam na 4 richnij termin ta Palati Predstavnikiv 51 chlen obranih narodnim golosuvannyam na 4 richnij termin Sudova sistema Verhovnij sud Apelyacijnij sud ta Sud Pershoyi Instanciyi yakij maye v sobi Verhnij Sud i Municipalnij Sud Vsih suddiv priznachaye gubernator z dozvolu Senatu Krayina podilena na 78 municipalitetiv samovryadnih rajoniv municipios v odnini municipio Protesti 2019 roku Naprikinci lipnya 2019 roku v krayini rozgorilis masovi protesti proti chinnoyi vladi Mitinguvalniki vimagayut vidstavki gubernatora krayini V misti San Huan v protestah berut uchast ponad 200 tis osib Protesti pochalisya pislya togo yak bulo opublikovano elektronne listuvannya gubernatora de toj u znevazhlivij formi vidgukuvavsya pro miscevogo zhitelya z yakim robiv foto Politik vzhivav necenzurnu leksiku j vulgarni virazi shodo zhinki politika v Nyu Jorku ta do spivaka Riki Martina Politichni partiyi Partiya nezalezhnosti Puerto Riko angl Puerto Rican Independence Party PIP Narodno demokratichna partiya Puerto Riko angl Popular Democratic Party of Puerto Rico PPD Nova progresivna partiya angl New Progressive Party NPP ReligiyaKatolicka cerkva v Puerto RikoEkonomikaDokladnishe Ekonomika Puerto Riko Na pochatku 1900 h rokiv ekonomika Puerto Riko bula perevazhno agrarnoyu i yiyi osnovnim tovarom buv cukor Naprikinci 1940 h rokiv bulo zapusheno kilka proyektiv pid nazvoyu Operation Bootstrap sut yakih polyagala u zvilnenni vid podatkiv i budivnictvi fabrik V rezultati promislove virobnictvo stalo osnovnoyu galuzzyu ostrova Za chasiv Velikoyi depresiyi ekonomichni umovi v Puerto Riko pomitno pokrashilisya cherez zovnishni investiciyi v kapitalomistki galuzi promislovosti taki yak naftohimiya ta farmacevtika Zavdyaki amerikanskim podatkovim poslablennyam miscevi galuzi promislovosti sogodni mozhut konkuruvati z krayinami de zarplata nabagato nizhche amerikanskih standartiv V ostanni roki bagato amerikanskih i zakordonni virobniki perebralisya v nizkooplachuvani krayini Latinskoyi Ameriki ta Aziyi Puerto Riko dotrimuyetsya trudovogo zakonodavstva SShA i jogo obmezhen Turizm ye vazhlivim komponentom puerto rikanskoyi ekonomiki ta prinosit priblizno 1 8 mlrd na rik U 1999 roci ostriv vidvidalo majzhe 5 mln turistiv zdebilshogo z SShA Priblizno tretina z nih stanovlyat pasazhiri kruyiznih lajneriv Rozvivayutsya rizni vidi turizmu taki yak plyazhnij ekoturizm sportivnij prigodnickij gastronomichnij ta inshi Postijno zbilshuyetsya kilkist reyestracij v gotelyah statistika z 1998 roku buduyutsya novi goteli ta inshi centri turizmu sho govorit pro horoshij stan industriyi turizmu TransportZaliznicya protyazhnistyu 96 km bula prokladena dlya obslugovuvannya plantacij cukrovoyi trostini Na ostrovi 9 morskih portiv golovni z nih San Huan Mayagues Ponse dva mizhnarodni aeroporti v San Huani ta Aguadilya Osnovnij zovnishnotorgovelnij partner SShA ponad 70 eksportu i 50 importu krim nih z Puerto Riko aktivno torguyut Yaponiya Venesuela Dominikanska respublika Ne zvazhayuchi na aktivne saldo zovnishnoyi torgivli Puerto Riko maye bagatomilyardni zovnishni borgi U krayini dobre rozvinena turistichna sfera za rik ostriv vidviduyut majzhe dva miljoni turistiv tri chverti z nih amerikanci reshta z Kanadi Ispaniyi Dominikanskoyi respubliki Venesueli Meksiki Yak groshovu odinicyu na Puerto Riko vikoristovuyut dolar SShA FotografiyiPlyazh v Puerto Riko m San Huan Budinki na ploshi de Armas m San Huan Teatr Tapia m San Huan PrimitkiInigo Abbad y Lasierra 1786 Historia Geografica Civil y Natural de la Isla de San Juan Bautista de Puerto Rico Vieques Island What lies beneath Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 4 bereznya 2008 PDF Arhiv originalu PDF za 17 lyutogo 2006 Procitovano 4 bereznya 2008 Zaraz puertorikanci takozh vidomi yak Borinkuanci Boricuas abo lyudi z Borinkuena Istoriya Puerto Riko Grose Howard B Advance in the Antilles ASIN B00085O1E8 Federalnij arhiv SShA angl Oficijnij tekst dopovidi prezidentskoyi komisiyi iz statusu Puerto Riko 25 veresnya 2007 u Wayback Machine angl Zakonoproyekt pro samoviznachennya Puerto Riko 2017 08 31 u Wayback Machine angl Puerto Rico vote could change ties to U S angl General Elections 2012 and Plebiscite on Puerto Rico Political Status 7 listopada 2012 u Wayback Machine angl http zik ua ukr Telekanal ZIK ponedilok 12 chervnya 2017 Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2020 Procitovano 12 06 2017 Puerto Riko mozhe uvijti do skladu SShA nezabarom vidbudetsya referendum https www pravda com ua ukr Ukrayinska pravda nedilya 17 travnya 2020 Procitovano 17 05 2020 name 2020CensusData gt 2020 Census Illuminates Racial and Ethnic Composition of the Country United States Census Procitovano 17 serpnya 2021 U protestah v Puerto Riko berut uchast 200 tis osib RBK Ukraina ros Procitovano 23 lipnya 2019 DzherelaPortal Pivnichna Amerika Jones William Porto Rico The Catholic Encyclopedia Vol 12 New York Robert Appleton Company 1911 Ofshorna zona Puerto Riko Mitna enciklopediya u 2 t I G Berezhnyuk vidp red ta in Hm PP Melnik A A 2013 T 2 M Ya 536 s ISBN 978 617 7094 10 3 Zadorozhnij O V Derzhava asocijovana Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X Literatura O Zadorozhnij Asocijovana derzhava Politichna enciklopediya redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 43 44 ISBN 978 966 611 818 2 PosilannyaPuerto Riko Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Puerto Riko U Puerto Riko studenti vistupayut proti pidvishennya plati za navchannya Nepovtorni bagatstva Puerto Riko