Пуассон Сімеон-Дені

Сімео́н-Дені́ Пуассо́н (фр. Siméon-Denis Poisson) (21 червня 1781, Пітів'є, департамент Луаре, — 25 квітня 1840, Париж) — французький фізик і математик, член Паризької академії наук (1812), почесний член Петербурзької академії наук (1826).

Сімеон-Дені Пуассон
фр. Siméon Denis Poisson
Народився	21 червня 1781(1781-06-21) Пітів'є, департамент Луаре, Франція
Помер	25 квітня 1840(1840-04-25) (58 років) Париж
Поховання	Пер-Лашез і ^d
Місце проживання	Париж
Країна	Франція
Діяльність	математик, астроном, фізик, викладач університету, політик, статистик
Alma mater	Політехнічна школа
Галузь	математика,математична фізика
Заклад	Політехнічна школа, Паризький університет
Посада	пер Франції^[d], президент і президент
Вчене звання	професор
Вчителі	Жозеф-Луї Лагранж
Відомі учні	Саді Карно Мішель Шаль Йоганн Петер Густав Лежен-Діріхле Жозеф Ліувілль
Аспіранти, докторанти	Йоганн Петер Густав Лежен-Діріхле^[1] Мішель Шаль^[2] Жозеф Ліувілль^[3] Остроградський Михайло Васильович^[4]
Членство	^d Лондонське королівське товариство Шведська королівська академія наук Французька академія наук Bureau des longitudes Американська академія мистецтв і наук Петербурзька академія наук Прусська академія наук ^d Туринська академія наук^[5]
Відомий завдяки:	рівняння Пуассона, розподіл Пуассона, коефіцієнт Пуассона
Діти	^d ^d ^d
Нагороди	медаль Коплі
Автограф
Висловлювання у Вікіцитатах  Сімеон-Дені Пуассон у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пуассон.

Після закінчення в 1800 році Політехнічної школи в Парижі працював там же (з 1806 року професор). З 1809 року — професор Паризького університету.

Праці Пуассона відносяться до теоретичної і небесної механіки, математики і математичної фізики. Він вперше записав рівняння аналітичної механіки в складових імпульсу. У гідромеханіці Пуассон узагальнив рівняння Нав'є-Стокса на випадок руху стисливої в'язкої рідини з урахуванням теплопередачі. Розв'язав ряд задач теорії пружності, ввів коефіцієнт Пуассона і узагальнив рівняння теорії пружності на анізотропні тіла. У області небесної механіки досліджував стійкість руху планет Сонячної системи, займався розв'язком задач про збурення планетних орбіт і про рух Землі навколо її центру маси. У теорії потенціалу ввів рівняння Пуассона і застосував його до розв'язку задач з гравітації й електростатики. Пуассонові належать праці з інтегрального числення (інтеграл Пуассона), числення скінченних різниць (формула підсумовування Пуассона), теорії диференціальних рівнянь в частинних похідних, теорії ймовірностей, де він довів окремий випадок закону великих чисел і одну з граничних теорем (теорема Пуассона, розподіл Пуассона).

Досліджував питання теплопровідності, магнетизму, капілярності, розповсюдження звукових хвиль і балістики. Був переконаним прихильником атомізму Лапласа.

Див. також

• Рівняння Пуассона
• Дужки Пуассона
• Коефіцієнт Пуассона
• Інтегральна формула Пуассона
• Пляма Пуассона
• Збіжність за Пуассоном — Абелем
• 12874 Пуассон — астероїд, названий на честь вченого
• Список об'єктів, названих на честь Сімеона-Дені Пуассона

Примітки

1. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
   d:Track:Q829984
2. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
   d:Track:Q829984
3. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
   d:Track:Q829984
4. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
   d:Track:Q829984
5. www.accademiadellescienze.it
   d:Track:Q107212659
6. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .

Джерела

• Храмов Ю. А. Пуассон Симеон Дени (Poisson Simeon Denis) // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и дополн. — М.: Наука, 1983. — С. 225. — 400 с.
• Джон Дж. О'Коннор, Эдмунд Ф. Робертсон Siméon Denis Poisson [ 8 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.) — біографія в архіві MacTutor.