Пре́спа — назва двох прісноводних озер в Південно-Східній Європі, на кордоні Греції, Албанії і Північної Македонії. Від загальної площі озера 190 км² належить Північній Македонії, 84,8 км² — Греції і 38,8 км² — Албанії. Ці озера — найвище розташовані тектонічні озера на Балканах, лежать на висоті 853 м. Найбільше місто на озері — Ресен у Північній Македонії.
Озеро Преспа алб. Liqeni i Prespës грец. Λίμνες Πρέσπες мак. Преспанско Езеро | ||||
---|---|---|---|---|
Озеро Преспа. Албанія | ||||
40°54′ пн. ш. 21°02′ сх. д. / 40.900° пн. ш. 21.033° сх. д.Координати: 40°54′ пн. ш. 21°02′ сх. д. / 40.900° пн. ш. 21.033° сх. д. | ||||
Розташування | ||||
Країна | Північна Македонія, Албанія і Греція | |||
Регіон | Західна Македонія | |||
Розташування | Балкани (Албанія), (Греція), (Північна Македонія) | |||
Геологічні дані | ||||
Тип | тектонічне | |||
Природоох. тер-я | d | |||
Розміри | ||||
Площа поверхні | 273 км² км² | |||
Висота | 853 м м | |||
Глибина макс. | 54 м м | |||
Довжина | 34 км | |||
Ширина | 10 км | |||
Берегова лінія | 107 км | |||
Вода | ||||
Басейн | ||||
Вливаються | Істочка-Река | |||
Країни басейну | Албанія, Греція, Північна Македонія | |||
Інше | ||||
Статус спадщини | Рамсарське угіддя | |||
Острови | , | |||
Geonames | 786766 | |||
Розташування | ||||
Преспа (озеро) (Північна Македонія) | ||||
| ||||
Преспа у Вікісховищі |
Озеро Велика Преспа (алб.: Liqeni i Prespës, грец.: Μεγάλη Πρέσπα, макед.: Преспанско Езеро) поділено між Албанією, Грецією й Македонією; в озеро впадає річка Істочка-Река. Озеро Мала Преспа (грец.: Μικρή Πρέσπα) поділено лише між Грецією (43,5 км²) і Албанією (3,9 км²). Між обома озерами розташовані гори Галичиця.
У X столітті болгарський цар Самуїл вибудував фортецю і Св. Ахиллеса на острові Агіос Ахиллиос на озері Мала Преспа, на грецькому боці кордону. Найбільший острів на озері розташовано на Македонському боці Великої Преспи, він називається Голем Град («Велике Місто»). Він значно більше за інший острів Мале Град (в Албанії), на ньому розташовані залишки чоловічого монастиря XIV сторіччя, названого на честь Св. Петра. Сьогодні обидва острова не мають постійного населення.
Оскільки озеро Преспа розташовано вище на 150 м за Охридське озеро, і за 10 км на захід, вода з Преспи прямує через карстові тунелі і виходить у вигляді джерел, живлячі струмки, прямуючі в Охридське озеро.
Протягом багатьох років грецька частина району озер Преспа була малозаселеною, напіввійськової зоною, для проїзду в яку потрібно було отримувати спеціальний дозвіл. Під час громадянської війни у Греції тут відбувалися запеклі бої і більша частина населення згодом поїхала звідти, щоб уникнути злидні і політичні чвари. До 1970-х, район мало освоювався, пізніше Греція стала залучати в район туристів. Через достаток рідкісної фауни і флори 2000 року район було оголошено транснаціональним парком.
2 лютого 2010 року міністерства довкілля Греції, Албанії і Республіки Македонія, а також Європейська комісія підписали угоду, яка містить конкретні зобов'язання сторін з охорони довкілля і діяльності людини в регіоні озера Преспа.
Примітки
- Межгосударственное соглашение по защите экологии Преспа[недоступне посилання з липня 2019]
Посилання
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pre spa nazva dvoh prisnovodnih ozer v Pivdenno Shidnij Yevropi na kordoni Greciyi Albaniyi i Pivnichnoyi Makedoniyi Vid zagalnoyi ploshi ozera 190 km nalezhit Pivnichnij Makedoniyi 84 8 km Greciyi i 38 8 km Albaniyi Ci ozera najvishe roztashovani tektonichni ozera na Balkanah lezhat na visoti 853 m Najbilshe misto na ozeri Resen u Pivnichnij Makedoniyi Ozero Prespa alb Liqeni i Prespes grec Limnes Prespes mak Prespansko EzeroOzero Prespa Albaniya Ozero Prespa Albaniya40 54 pn sh 21 02 sh d 40 900 pn sh 21 033 sh d 40 900 21 033 Koordinati 40 54 pn sh 21 02 sh d 40 900 pn sh 21 033 sh d 40 900 21 033RoztashuvannyaKrayina Pivnichna Makedoniya Albaniya i GreciyaRegion Zahidna MakedoniyaRoztashuvannya Balkani Albaniya Greciya Pivnichna Makedoniya Geologichni daniTip tektonichnePrirodooh ter ya dRozmiriPlosha poverhni 273 km km Visota 853 m mGlibina maks 54 m mDovzhina 34 kmShirina 10 kmBeregova liniya 107 kmVodaBasejnVlivayutsya Istochka RekaKrayini basejnu Albaniya Greciya Pivnichna MakedoniyaInsheStatus spadshini Ramsarske ugiddyaOstrovi Geonames 786766Roztashuvannya RoztashuvannyaPrespa ozero Pivnichna Makedoniya Prespa u Vikishovishi Ozero Velika Prespa alb Liqeni i Prespes grec Megalh Prespa maked Prespansko Ezero podileno mizh Albaniyeyu Greciyeyu j Makedoniyeyu v ozero vpadaye richka Istochka Reka Ozero Mala Prespa grec Mikrh Prespa podileno lishe mizh Greciyeyu 43 5 km i Albaniyeyu 3 9 km Mizh oboma ozerami roztashovani gori Galichicya U X stolitti bolgarskij car Samuyil vibuduvav fortecyu i Sv Ahillesa na ostrovi Agios Ahillios na ozeri Mala Prespa na greckomu boci kordonu Najbilshij ostriv na ozeri roztashovano na Makedonskomu boci Velikoyi Prespi vin nazivayetsya Golem Grad Velike Misto Vin znachno bilshe za inshij ostriv Male Grad v Albaniyi na nomu roztashovani zalishki cholovichogo monastirya XIV storichchya nazvanogo na chest Sv Petra Sogodni obidva ostrova ne mayut postijnogo naselennya Oskilki ozero Prespa roztashovano vishe na 150 m za Ohridske ozero i za 10 km na zahid voda z Prespi pryamuye cherez karstovi tuneli i vihodit u viglyadi dzherel zhivlyachi strumki pryamuyuchi v Ohridske ozero Protyagom bagatoh rokiv grecka chastina rajonu ozer Prespa bula malozaselenoyu napivvijskovoyi zonoyu dlya proyizdu v yaku potribno bulo otrimuvati specialnij dozvil Pid chas gromadyanskoyi vijni u Greciyi tut vidbuvalisya zapekli boyi i bilsha chastina naselennya zgodom poyihala zvidti shob uniknuti zlidni i politichni chvari Do 1970 h rajon malo osvoyuvavsya piznishe Greciya stala zaluchati v rajon turistiv Cherez dostatok ridkisnoyi fauni i flori 2000 roku rajon bulo ogolosheno transnacionalnim parkom 2 lyutogo 2010 roku ministerstva dovkillya Greciyi Albaniyi i Respubliki Makedoniya a takozh Yevropejska komisiya pidpisali ugodu yaka mistit konkretni zobov yazannya storin z ohoroni dovkillya i diyalnosti lyudini v regioni ozera Prespa PrimitkiMezhgosudarstvennoe soglashenie po zashite ekologii Prespa nedostupne posilannya z lipnya 2019 Posilannya angl