Галичиця

Галичиця (мак. Галичица, алб. Mali i Thatë) — гори на південному заході Північної Македонії і східної Албанії, що піднімаються, як гірський хребет між озерами Охрид і Преспа. Завдяки своїм природним характеристикам, в 1958 році, 22,750 гектарів македонської частини Галичиці, були оголошені національним парком Галичиця.

Галичиця
Галичиця. Вигляд з монастиря "Святого Наума" Галичиця. Вигляд з монастиря "Святого Наума"
40°56′30″ пн. ш. 20°48′23″ сх. д. / 40.94166666669477195° пн. ш. 20.80638888891677851° сх. д. / 40.94166666669477195; 20.80638888891677851Координати: 40°56′30″ пн. ш. 20°48′23″ сх. д. / 40.94166666669477195° пн. ш. 20.80638888891677851° сх. д. / 40.94166666669477195; 20.80638888891677851
Країна	Північна Македонія
Система	Пінд, Галичиця, Македонія
Тип	гірський хребет
Висота	2254 м
Площа	227 км²
Перше сходження	Невідомо
Мапа Македонії
Галичиця Галичиця (Албанія)
Галичиця у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: .

На березі Охридського озера знаходиться монастир Святого Наума.

Географія

Галичиця довжиною 35 км і простягається в північно-південному напрямку. Найвищі піки Магаро (2254 м), Лако Сігноп (1984 м) і Гога (1737 м) та пік Баба можна побачити одночасно з двох озер.

Складається система з мезозойського вапняку товщиною 500—550 м на основі палеозойських метаморфічних силікатів (кристалічні сланці).

Біорізноманіття

Галичиця має дуже багату флору і фауну. Деякі види водяться на всій території Республіки Північної Македонії, в той час як інші є місцевими видами.

Відповідно до опису національного парку, тут багатоі різних видів рослин. У комплексі їх існує 37, 20 з яких є лісовими і 12 є локальними ендеміками.

Тваринний світ представлений 1 644 видами метеликів, 30 видами амфібій і рептилій, 266 видами птахів і 51 видами ссавців. Різноманітність метеликів дуже висока для такої невеликої площі, а кількість видів птахів і ссавців, становить відповідно 84 % і 62 % всіх видів на всій території Республіки Північна Македонія.

Галерея

• Вид на Галичицю з південної частини Охридського озера
• Галичиця весною
• Вид на Галичицю з північної частини Охридського озера
• Вид з Галичиці
• Гори Галичиці
• Галичиця влітку
• Вид на Галичицю з південної частини Охридського озера
• Найвищий пік, Магаро (2255 m)

Примітки

1. Національний парк Галичиця^{[недоступне посилання з липня 2019]}(мак.)
2. Формування^{[недоступне посилання з липня 2019]}(мак.)

Джерела

• Евгений Динчев, Петър Атанасов, Високите планини на Република Македония, Пътеводител, София, 1998. (болг.)
• Національний Парк Галичиця^{[недоступне посилання з липня 2019]}(англ.)

Посилання

• Офіційний сайт Елшані [ 30 березня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)