Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пружа́нський пала́цик (біл. Устано́ва культу́ры «Музэ́й-сядзі́ба „Пружа́нскі пала́цык“») — музей у місті Пружани, Берестейська область, Білорусь, створений у 1993 році. Розташований у будівлі міського садибного дому XIX століття за адресою: вул. Радянська, 50. Садиба — пам'ятник садибно-паркової архітектури неоренесансу, єдина відновлена такого типу в Білорусі.
Білорусь
Пружанський палацик у ВікісховищіКолишнє
Стара садиба
На початку XIX століття садиба, яка після останнього поділу Польщі перейшла у власність Румянцевих, становила досить великий господарський комплекс. До складу садиби входили панський будинок і 5 дворових будівель (швидше за все дерев'яні). З північної та західної сторони примикав зелений масив.
Після переходу у власність Швиковських садиба знайшла вид, який абсолютно відрізняється від планів початку століття вид. Був побудований новий двоповерховий житловий будинок з соснового бруса. Він був звернений торцем до дороги, що веде в місто. Кількість інших садибних будівель досягла 10. Загальна площа маєтку становила 4 тисячі десятин.
Розбудова
На малюнку Наполеона Орди Отримавши після смерті батька в 1843 маєток у власність, ватажок Валенти Швиковскій зайнявся подальшою реконструкцією комплексу. Він побудував у своєму маєтку два заводи: пивоварню і цегельний завод, яка, ймовірно, виробляло цеглу для перебудови особняка. При ньому садиба знайшла той вид, який вона має зараз. Автором проєкту вважається архітектор італійського походження , хоча прямих доказів його авторства немає. Однак при створенні садиби використані саме ті основні прийоми і принципи, які розробив Лянча для будівель такого роду.
За Валентом Швиковським при особняку була побудована оранжерея з червоної цегли. Вона мала гонтову[] дах, 2 ґанки, 9 дверей і 9 вікон. Довжина будівлі становила 8 саженів 1 аршин (17 м). Усередині розділений на 6 кімнат з дощатою підлогою. У приміщеннях стояли три печі і димар. В оранжереї і теплицях росло 100 найменувань квітів і 60 дерев, в основному екзотичних — Камеля, валькамериі, Адалія, матіоли, пальми, агави, мирт, воскових, апельсинові і лимонні дерева. Етнограф Федоровський писав:
 | На всю Литву була відома оранжерея Швиковських. Подібної їй не мали й Радівілли |  |
— Радзіма.орг | ||
Будівля оранжереї збереглася. В оранжереї був так званий «трепгавз», де зберігалися ємності з опарами й хімікатами.
Разом з маєтком була впорядкована також територія парку, який перепланували у пейзажний. Його площа склала 8 га. Уздовж масел[] розташовувалися лави для відпочинку, канал на північній частині садиби переходив у ставок з островом, з'єднаний з берегом містком. У 1908—1912 парк було розширено за іншу сторону каналу, в ньому були насаджені іноземні рослини. У 1939 році ця частина парку знищена, на її місці зараз розташовується.
Конфіскація
У 1863 році маєток було конфісковано за підтримку Швиковських. При цьому було складено перелік секвестраванай[] майна, який дає уявлення про масштаб перебудови. Всіх будівель налічувалося 15, з них 4 цегельні. Два будинки призначалися під житло, 13 мали господарське призначення. Житловий хазяйський будинок мала довжину 16 сажнів 13/4 аршини (близько 35 м), ширину 9 сажнів 11/4 аршини (понад 19 м). Парадний ґанок з кам'яно-цегляною підлогою, чавунні поручні. На башті, що стояла над входом, на дерев'яному колі циферблат годинника, відокремлений чорною олійною фарбою (ймовірно, бутафорський).
Велика частина рослин з оранжереї була перевезена в царський палац в Біловезькій пущі, книги та інше майно розпродані з аукціону, цегельний завод розібрана. У будівлі розташовувалася повітова адміністрація. Але вже в 1867 маєток був повернутий власнику.
Після Швиковських
В 1895 році старий Валентія продав садибу графу Володимиру Кляйнміхелю. Його дочка Віра Кляйнміхель (в шлюбі Жамбакуриян-Арбеліяні 1877—1948), внучка міністра шляхів сполучення П. А. Кляйнміхеля, якій дістався палац, в садибі не проживає. Велику частину часу будівлю здавали в оренду різним особам і установам. У 1903 році була споруджена нова пивоварня. Після Жовтневої революції 1917 року господиня емігрувала в Париж.
За Польщі в садибі розташовувалося повітове староство, по війні — штаб генерала , гуртожиток німецьких офіцерів. По приходу Рад тут спочатку був створений інтернат агротехнічного училища, далі вишукувальна агробіостанція (з початку 60-х), дитячий садок (до 1986), стоматологічна лікарня. З 1989 — на реставрації.
Підстава музею
24 липня 1993 року на основі зборів Пружанського краєзнавчого об'єднання «Спадщина» був відкритий районний краєзнавчий музей в будівлі бібліотеки по вулиці Радянській (Пружани). Пізніше, при підготовці міста в Дожінкі — 2003 (фестиваль) ця будівля була знесена.
1998 року музей перемістився в інше приміщення — колишню садибу Швиковскіх в Міський парку. Основа концепції музею, який відтоді отримав назву музей-садиба «Пружанський палацик», була розроблена науковою групою співробітників Брестського обласного краєзнавчого музею. 19 червня 1999 році відбулося його урочисте відкриття.
Діяльність
Щороку музей відвідує близько 8000 туристів, в тому числі з-за кордону. Кількість експозицій в фондах музею — понад 6 тисяч одиниць. Практично всі експонати передано в музей безплатно.
Крім наукової роботи, співробітники музею проводять лекції, екскурсії по місту та району, організовують мистецькі, краєзнавчі та освітні виставки.
У музеї проводяться музично-літературні вечори, наукові конференції.
На території комплексу були зняті перші кадри фільму «Брестська фортеця». Співробітники музею були частиною масовки для багатосерійного телефільму «Талаш», в якому директор особисто грав роль царського офіцера. Плануються знімання серіалу «Полювання на гауляйтера»
Експозиції
- Салон
- Квітковий зал
- Мисливець кабінет. Тут знаходиться диванчик, що зберігався з часів Валентія Швиковского
- Трофейна кімната
- Музей етнографії
- Res Sacrae — виставка творів сакрального призначення Пружан і околиць . Один з найстаріших експонатів музею — унікальний образ XVI століття «Таємна вечеря».
У фондах музею зберігаються також експозиції, присвячені Крашевському; Михайлу Забейда-Суміцкому; творчості літератора Миколи Купреева; колекція майстра Миколи Тарасюка; друковані видання XIX — початку XX століть, що стосуються Пружанщіни; живопис і графіка; банкноти країн світу; філюменічная[] колекція.
Архітектурний ансамбль
Ансамбль садиби включає кам'яний будинок і 2 флігелі. Садибний будинок складається з двох груп двоповерхових обсягів, об'єднаних одноповерховим корпусом.
Західна частина з еркерами накрита двосхильним дахом з прилеглої вежі й одноповерховою прибудовою з напівкруглою верандою. Східний обсяг Г-подібний в плані, утворює на головному фасаді неглибокий ризаліт, завершено щитом. Дворовий фасад з великим терасою на 2 колонах це планування анфіладне.
Віконні отвори мають напівциркульні аркові завершення. На першому поверсі приміщення оброблені профільованими ліпними гзимсами, стелі — плоскі з падугами. Поверхи з'єднані звивистими дерев'яними сходами.
Будівля оранжереї зберігся, але був перебудований. Старожили згадують, що до війни він мав велику кількість високих вікон з напівкруглим завершенням. Вхід з північного боку мав вигляд напівкруглої заскленої веранди.
За східну сторону від входу в особняк встановлений кам'яний ідол, перевезений з села Бутьки.
Парк
З боку міста до садиби веде широка алея, навколо розташований парк пейзажного типу.
В інвентарному описі 1864—1866 року згадується сад, який знаходився з північного боку будівлі. Навколо саду розміщувався парк. Сад і двір були огороджені дерев'яною огорожею, на в'їзді в садибу стояла брама з двома малими весьнічкамі, пофарбована чорною олійною фарбою. При Віри Арбеліяні ворота замінені на кам'яні. В кінці 1940-х року ворота було зруйновано.
Нині парк займає територію понад 8 га. Переважають ясен, вільха, граб, дуб. З півдня на північ парк перетинає алея. Слідів саду не збереглося.
Примітки
- «Пружанскі палацык [ 31 липня 2012 у Wayback Machine.]» // «Народная газета». — 25 жніўня 2009
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пружанський палацик |
- Офіційний сайт музею [ 18 квітня 2018 у Wayback Machine.]
![image]()
Пружанський палацик у соцмережі «Facebook»![image]()
Пружанський палацик у соцмережі «Твіттер»- Пружанскі палацык у Instagram
| Цей розділ потребує додаткових для поліпшення його . (квітень 2017) |
| Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pruzha nskij pala cik bil Ustano va kultu ry Muze j syadzi ba Pruzha nski pala cyk muzej u misti Pruzhani Berestejska oblast Bilorus stvorenij u 1993 roci Roztashovanij u budivli miskogo sadibnogo domu XIX stolittya za adresoyu vul Radyanska 50 Sadiba pam yatnik sadibno parkovoyi arhitekturi neorenesansu yedina vidnovlena takogo tipu v Bilorusi Pruzhanskij palacik52 33 55 pn sh 24 27 27 sh d 52 56530000002777570 pn sh 24 45770000002777778 sh d 52 56530000002777570 24 45770000002777778Tipmuzej i mayetokStatus spadshiniDerzhavnij spisok istoriko kulturnih cinnostej Respubliki BilorusKrayina BilorusStilneorenesansZasnovnikQ6472847 Pruzhanskij palacik Bilorus Pruzhanskij palacik u VikishovishiKolishnyeStara sadiba Na pochatku XIX stolittya sadiba yaka pislya ostannogo podilu Polshi perejshla u vlasnist Rumyancevih stanovila dosit velikij gospodarskij kompleks Do skladu sadibi vhodili panskij budinok i 5 dvorovih budivel shvidshe za vse derev yani Z pivnichnoyi ta zahidnoyi storoni primikav zelenij masiv Pislya perehodu u vlasnist Shvikovskih sadiba znajshla vid yakij absolyutno vidriznyayetsya vid planiv pochatku stolittya vid Buv pobudovanij novij dvopoverhovij zhitlovij budinok z sosnovogo brusa Vin buv zvernenij torcem do dorogi sho vede v misto Kilkist inshih sadibnih budivel dosyagla 10 Zagalna plosha mayetku stanovila 4 tisyachi desyatin Rozbudova Na malyunku Napoleona Ordi Otrimavshi pislya smerti batka v 1843 mayetok u vlasnist vatazhok Valenti Shvikovskij zajnyavsya podalshoyu rekonstrukciyeyu kompleksu Vin pobuduvav u svoyemu mayetku dva zavodi pivovarnyu i cegelnij zavod yaka jmovirno viroblyalo ceglu dlya perebudovi osobnyaka Pri nomu sadiba znajshla toj vid yakij vona maye zaraz Avtorom proyektu vvazhayetsya arhitektor italijskogo pohodzhennya hocha pryamih dokaziv jogo avtorstva nemaye Odnak pri stvorenni sadibi vikoristani same ti osnovni prijomi i principi yaki rozrobiv Lyancha dlya budivel takogo rodu Za Valentom Shvikovskim pri osobnyaku bula pobudovana oranzhereya z chervonoyi cegli Vona mala gontovu sho dah 2 ganki 9 dverej i 9 vikon Dovzhina budivli stanovila 8 sazheniv 1 arshin 17 m Useredini rozdilenij na 6 kimnat z doshatoyu pidlogoyu U primishennyah stoyali tri pechi i dimar V oranzhereyi i teplicyah roslo 100 najmenuvan kvitiv i 60 derev v osnovnomu ekzotichnih Kamelya valkamerii Adaliya matioli palmi agavi mirt voskovih apelsinovi i limonni dereva Etnograf Fedorovskij pisav Na vsyu Litvu bula vidoma oranzhereya Shvikovskih Podibnoyi yij ne mali j Radivilli Radzima org Budivlya oranzhereyi zbereglasya V oranzhereyi buv tak zvanij trepgavz de zberigalisya yemnosti z oparami j himikatami Razom z mayetkom bula vporyadkovana takozh teritoriya parku yakij pereplanuvali u pejzazhnij Jogo plosha sklala 8 ga Uzdovzh masel utochniti roztashovuvalisya lavi dlya vidpochinku kanal na pivnichnij chastini sadibi perehodiv u stavok z ostrovom z yednanij z beregom mistkom U 1908 1912 park bulo rozshireno za inshu storonu kanalu v nomu buli nasadzheni inozemni roslini U 1939 roci cya chastina parku znishena na yiyi misci zaraz roztashovuyetsya Konfiskaciya U 1863 roci mayetok bulo konfiskovano za pidtrimku Shvikovskih Pri comu bulo skladeno perelik sekvestravanaj sho majna yakij daye uyavlennya pro masshtab perebudovi Vsih budivel nalichuvalosya 15 z nih 4 cegelni Dva budinki priznachalisya pid zhitlo 13 mali gospodarske priznachennya Zhitlovij hazyajskij budinok mala dovzhinu 16 sazhniv 13 4 arshini blizko 35 m shirinu 9 sazhniv 11 4 arshini ponad 19 m Paradnij ganok z kam yano ceglyanoyu pidlogoyu chavunni poruchni Na bashti sho stoyala nad vhodom na derev yanomu koli ciferblat godinnika vidokremlenij chornoyu olijnoyu farboyu jmovirno butaforskij Velika chastina roslin z oranzhereyi bula perevezena v carskij palac v Bilovezkij pushi knigi ta inshe majno rozprodani z aukcionu cegelnij zavod rozibrana U budivli roztashovuvalasya povitova administraciya Ale vzhe v 1867 mayetok buv povernutij vlasniku Pislya Shvikovskih V 1895 roci starij Valentiya prodav sadibu grafu Volodimiru Klyajnmihelyu Jogo dochka Vira Klyajnmihel v shlyubi Zhambakuriyan Arbeliyani 1877 1948 vnuchka ministra shlyahiv spoluchennya P A Klyajnmihelya yakij distavsya palac v sadibi ne prozhivaye Veliku chastinu chasu budivlyu zdavali v orendu riznim osobam i ustanovam U 1903 roci bula sporudzhena nova pivovarnya Pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi 1917 roku gospodinya emigruvala v Parizh Za Polshi v sadibi roztashovuvalosya povitove starostvo po vijni shtab generala gurtozhitok nimeckih oficeriv Po prihodu Rad tut spochatku buv stvorenij internat agrotehnichnogo uchilisha dali vishukuvalna agrobiostanciya z pochatku 60 h dityachij sadok do 1986 stomatologichna likarnya Z 1989 na restavraciyi Pidstava muzeyu24 lipnya 1993 roku na osnovi zboriv Pruzhanskogo krayeznavchogo ob yednannya Spadshina buv vidkritij rajonnij krayeznavchij muzej v budivli biblioteki po vulici Radyanskij Pruzhani Piznishe pri pidgotovci mista v Dozhinki 2003 festival cya budivlya bula znesena 1998 roku muzej peremistivsya v inshe primishennya kolishnyu sadibu Shvikovskih v Miskij parku Osnova koncepciyi muzeyu yakij vidtodi otrimav nazvu muzej sadiba Pruzhanskij palacik bula rozroblena naukovoyu grupoyu spivrobitnikiv Brestskogo oblasnogo krayeznavchogo muzeyu 19 chervnya 1999 roci vidbulosya jogo urochiste vidkrittya DiyalnistShoroku muzej vidviduye blizko 8000 turistiv v tomu chisli z za kordonu Kilkist ekspozicij v fondah muzeyu ponad 6 tisyach odinic Praktichno vsi eksponati peredano v muzej bezplatno Krim naukovoyi roboti spivrobitniki muzeyu provodyat lekciyi ekskursiyi po mistu ta rajonu organizovuyut mistecki krayeznavchi ta osvitni vistavki U muzeyi provodyatsya muzichno literaturni vechori naukovi konferenciyi Na teritoriyi kompleksu buli znyati pershi kadri filmu Brestska fortecya Spivrobitniki muzeyu buli chastinoyu masovki dlya bagatoserijnogo telefilmu Talash v yakomu direktor osobisto grav rol carskogo oficera Planuyutsya znimannya serialu Polyuvannya na gaulyajtera Ekspoziciyi Salon Kvitkovij zal Mislivec kabinet Tut znahoditsya divanchik sho zberigavsya z chasiv Valentiya Shvikovskogo Trofejna kimnata Muzej etnografiyi Res Sacrae vistavka tvoriv sakralnogo priznachennya Pruzhan i okolic Odin z najstarishih eksponativ muzeyu unikalnij obraz XVI stolittya Tayemna vecherya U fondah muzeyu zberigayutsya takozh ekspoziciyi prisvyacheni Krashevskomu Mihajlu Zabejda Sumickomu tvorchosti literatora Mikoli Kupreeva kolekciya majstra Mikoli Tarasyuka drukovani vidannya XIX pochatku XX stolit sho stosuyutsya Pruzhanshini zhivopis i grafika banknoti krayin svitu filyumenichnaya sho ce kolekciya Arhitekturnij ansamblAnsambl sadibi vklyuchaye kam yanij budinok i 2 fligeli Sadibnij budinok skladayetsya z dvoh grup dvopoverhovih obsyagiv ob yednanih odnopoverhovim korpusom Zahidna chastina z erkerami nakrita dvoshilnim dahom z prilegloyi vezhi j odnopoverhovoyu pribudovoyu z napivkrugloyu verandoyu Shidnij obsyag G podibnij v plani utvoryuye na golovnomu fasadi neglibokij rizalit zaversheno shitom Dvorovij fasad z velikim terasoyu na 2 kolonah ce planuvannya anfiladne Vikonni otvori mayut napivcirkulni arkovi zavershennya Na pershomu poversi primishennya obrobleni profilovanimi lipnimi gzimsami steli ploski z padugami Poverhi z yednani zvivistimi derev yanimi shodami Budivlya oranzhereyi zberigsya ale buv perebudovanij Starozhili zgaduyut sho do vijni vin mav veliku kilkist visokih vikon z napivkruglim zavershennyam Vhid z pivnichnogo boku mav viglyad napivkrugloyi zasklenoyi verandi Za shidnu storonu vid vhodu v osobnyak vstanovlenij kam yanij idol perevezenij z sela Butki Park Z boku mista do sadibi vede shiroka aleya navkolo roztashovanij park pejzazhnogo tipu V inventarnomu opisi 1864 1866 roku zgaduyetsya sad yakij znahodivsya z pivnichnogo boku budivli Navkolo sadu rozmishuvavsya park Sad i dvir buli ogorodzheni derev yanoyu ogorozheyu na v yizdi v sadibu stoyala brama z dvoma malimi vesnichkami pofarbovana chornoyu olijnoyu farboyu Pri Viri Arbeliyani vorota zamineni na kam yani V kinci 1940 h roku vorota bulo zrujnovano Nini park zajmaye teritoriyu ponad 8 ga Perevazhayut yasen vilha grab dub Z pivdnya na pivnich park peretinaye aleya Slidiv sadu ne zbereglosya Primitki Pruzhanski palacyk 31 lipnya 2012 u Wayback Machine Narodnaya gazeta 25 zhniynya 2009PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pruzhanskij palacik Oficijnij sajt muzeyu 18 kvitnya 2018 u Wayback Machine Pruzhanskij palacik u socmerezhi Facebook Pruzhanskij palacik u socmerezhi Tvitter Pruzhanski palacyku Instagram Cej rozdil potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya jogo perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno kviten 2017 Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad