Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Проєкт Xanadu був першим гіпертекстовим проєктом заснованим Тедом Нельсоном у 1960 році Адміністратори проєкту нарекли й

Проєкт Xanadu

Проєкт Xanadu

Проєкт Xanadu був першим гіпертекстовим проєктом, заснованим Тедом Нельсоном у 1960 році. Адміністратори проєкту нарекли його покращенням Всесвітнього павутиння з таким гаслом: «Сучасне популярне програмне забезпечення симулює папір. Всесвітнє павутиння (ще одна імітація паперу) тривіалізує нашу початкову гіпертекстову модель своїми односторонніми постійно ламкими посиланнями та відсутністю управління версіями вмісту».

Видання Wired опублікувало статтю під назвою «Прокляття Xanadu», де назвало проєкт Xanadu «найтривалішим vaporware-проєктом в історії комп'ютерної галузі». Перша спроба втілення проєкту почалась у 1960 році, проте лише у 1998 році відбулось його (неповне) видання. Робоча версія, OpenXanadu, стала доступною у 2014 році.

Історія

Бачення Нельсона полягало у «схемі цифрового сховища для всесвітнього електронного видавництва». Нельсон стверджує, що ідея з'явилась у 1960 році, коли він ще був студентом Гарвардського університету. Він запропонував програму, яка б зберігала та показувала документи, разом з можливістю вносити зміни. Це відрізнялось від текстового процесора (ще не винайденого на той час) тим, що функціонал містив би візуальні порівняння різних версій документу, концепцію, згодом названою Нельсоном як «міжпорівняння».

Крім основної ідеї, Нельсон хотів посприяти непослідовному написанню, коли читач міг би обирати свою навігацію електронним документом. Він опрацював цю ідею на папері для Асоціації обчислювальної техніки, назвавши її «zippered lists» (з англ. буквально: списки, застебнуті на блискавку). Такі списки дозволяли би компонувати документи з частин інших документів; цю концепцію називають трансклюзією. У 1967 році, ще працюючи на видання Harcourt, він назвав свій проєкт Xanadu, на честь поеми Кубла-хан Семюела Тейлора Колріджа.

Промова Нельсона для Асоціації обчислювальної техніки передбачила багато рис сучасних гіпертекстових систем, проте на той час його ідеї не мали значного впливу. Хоча дослідники були заінтриговані його ідеями, Нельсону бракувало технічних знань для демонстрації можливості їх втілення. 

1970-ті

Тед Нельсон опублікував свої ідеї у книгах Computer Lib/Dream Machines (1974) та Literary Machines (1981).

Першу згадану вище книгу написано у непослідовній манері: вона є збіркою думок Нельсона, з-поміж інших тем, стосовно обчислень, без певного порядку. Ця книга містить думки Нельсона щодо тем, які його обурювали, тоді як у другій книзі він обговорює свої надії на здатність комп'ютерів допомагати мистецтву.

У 1972 році Кел Деніелз закінчив першу демонстраційну версію програми Xanadu на виняйнятому Нельсоном комп'ютері. У 1974 році, з приходом комп'ютерних мереж, Нельсон доопрацював свої думки щодо Xanadu у централізоване джерело інформації, назвавши його «docuverse» (з англ. буквально: всесвіт документів).

Влітку 1979 року Нельсон разом зі своїми послідовниками Роджером Ґреґорі, Марком Міллером та Стюартом Ґріном зібрались для узгодження власних ідей для Xanadu, проте наприкінці літа вони розійшлись у різні боки. Міллер та Ґреґорі створили систему адресування на основі трансфінітних чисел, які вони назвали тумблерами, що дозволяла посилатись на будь-яке місце у файлі.

1980-ті

Команда продовжила свою роботу майже до моменту банкрутства. Однак у 1983 році Нельсон зустріне на конференції Джона Вокера, засновника корпорації Autodesk, та вони розпочнуть роботу над Xanadu за фінансової підтримки корпорації.

Зі слів економіста Робіна Генсона, у 1990 році перший відомий корпоративний ринок прогнозів задіяли щодо проєкту Xanadu. Працівники та консультанти використали його як приклад для ставок навколо тогочасної дискусії щодо холодного синтезу.

Під час співпраці з компанією Autodesk, команда на чолі з Ґреґорі закінчила версію програми, написаної на мові програмування C, хоча вона не працювала так, як вони цього хотіли. Проте цю версію Xanadu було успішно продемонстровано на конференції The Hackers Conference, де вона викликала значне зацікавлення. Тоді новіша команда програмістів, залучених з Xerox PARC, використали проблеми цієї програми як виправдання для переписання її на мові Smalltalk. Це призвело до розпаду команди на дві частини, а рішення переписати програму перенесло термін закінчення роботи занадто далеко. У серпні 1992 року Autodesk припинила співпрацю з командою Xanadu, які потерпали від внутрішніх конфліктів та браку інвестицій.

Чарльз Сміт, засновник компанії Memex, найняв багатьох програмістів проєкту Xanadu та ліцензував технологію Xanadu, хоча Memex незабаром зіткнулась із фінансовими труднощами, внаслідок чого програмісти, котрим не платили заробітню плату, пішли з компанії разом із комп'ютерами (згодом їм таки заплатили). Десь у цей же час, Тім Бернерс-Лі розробляв Всесвітнє павутиння. Коли останнє показало значний ріст, на противагу проєкту Xanadu, команда Нельсона стала на захист свого проєкту, проте вони програли у «поєдинку». Стаття 1995 року «Прокляття Xanadu» видання Wired викликала жорстке спростування з боку Нельсона, проте чвари здебільшого стихли по мірі того, як веб все більше випереджав Xanadu.

1990-ті

У 1998 році Нельсон видав код Xanadu як Проєкт Udanax, сподіваючись, що використані техніки та алгоритми зможуть відкинути деякі патенти на програмне забезпечення.

2000-ні

У 2007 році Проєкт Xanadu видали XanaduSpace 1.0.

2010-ті

Так звана «робоча версія» OpenXanadu стала доступною у Всесвітньому павутинні 2014 року. Її назвали відкритою тому, що «можна побачити усі її частини», проте станом на червень 2014 року на вебсторінці було вказано, що проєкт «ще не є відкритим програмним забезпеченням». На сайті автори стверджують, що Тім Бернерс-Лі поцупив їхню ідею та що Всесвітнє павутиння є «чудернацькою структурою, створеною внаслідок випадкових ініціатив різних людей та має жахливу мову програмування» та що безпека вебу є «складним лабіринтом». Далі йдеться про те, що Гіпертекст спроєктований бути папером, та що веб не дозволяє нічого, окрім мертвих посилань на мертві сторінки.

Початкові 17 правил

  1. Кожен Xanadu сервер можна унікально та безпечно ідентифікувати. 
  2. Кожен Xanadu сервер може працювати самостійно або у мережі.
  3. Кожного користувача можна унікально та безпечно ідентифікувати.
  4. Кожен користувач може шукати, отримувати, створювати та зберігати документи.
  5. Кожен документ може складатись з будь-якої кількості частин, кожна з яких може бути будь-якого типу даних.
  6. Кожен документ може містити посилання будь-якого типу, в тому числі віртуальні копії («трансклюзії») на будь-який інший документ системи, доступний його власнику.
  7. Посилання є видимими та по них можна переходити з усіх кінцевих точок.
  8. Дозвіл на посилання на документ явним чином надається шляхом публікації.
  9. Кожен документ може містити роялті-механізм будь-якого рівня гранулярності для забезпечення платежу за будь-який об'єм доступу, включно з віртуальними копіями («трансклюзіями») цілого документу або його частин.
  10. Кожен документ можна унікально та безпечно ідентифікувати.
  11. Кожен документ може мати захищену систему контролю та керування доступом.
  12. Кожен документ можна швидко знайти, розмістити та отримати без знання користувача конкретного місця його розміщення.
  13. Кожен документ автоматично переноситься на фізичний носій згідно частоти доступу до нього з довільної локації.
  14. Кожен документ автоматично дублюється задля забезпечення доступності навіть у разі катастрофи.
  15. Кожен постачальник послуг Xanadu може брати зі своїх користувачів довільну плату за розміщення, отримання та публікацію документів.
  16. Кожна транзакція є захищеною та видима лише для її учасників.
  17. Протокол клієнт-серверного зв'язку Xanadu є вільно опублікованим стандартом. Використання його у зовнішніх проєктах заохочується.

Див. також

Джерела

  1. . Архів оригіналу за 1 травня 2021. Процитовано 11 лютого 2017.
  2. Gary Wolf (June 1995). . WIRED. 3 (6). Архів оригіналу за 20 березня 2014. Процитовано 11 лютого 2017.
  3. Daniele C. Struppa; Douglas R. Dechow (14 червня 2015). Intertwingled: The Work and Influence of Ted Nelson. Springer. с. 60—62. ISBN .
  4. (1965). . ACM 20th National conference: 84—100. Архів оригіналу за 13 липня 2018. Процитовано 11 лютого 2017.
  5. Reagle, Joseph Michael (2010). Good Faith Collaboration: The Culture of Wikipedia. Cambridge, MA: MIT Press. ISBN .
  6. . Архів оригіналу за 11 квітня 2016. Процитовано 11 лютого 2017.
  7. Ted Nelson (25 червня 2007). . Xanarama.net. Архів оригіналу за 25 червня 2011. Процитовано 3 липня 2011.
  8. Xanadu Web page [ 1 травня 2021 у Wayback Machine.] Sample document: «Origins», by Moe Juste [ 17 березня 2017 у Wayback Machine.] «takes a while to open because it's downloading a lot»
  9. Xanadu FAQ: What requirements do Xanadu systems aim to meet? [ 19 лютого 2017 у Wayback Machine.], 2002-04-12 by Andrew Pam

Посилання

  • Офіційна вебсторінка [ 1 травня 2021 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Proyekt Xanadu buv pershim gipertekstovim proyektom zasnovanim Tedom Nelsonom u 1960 roci Administratori proyektu narekli jogo pokrashennyam Vsesvitnogo pavutinnya z takim gaslom Suchasne populyarne programne zabezpechennya simulyuye papir Vsesvitnye pavutinnya she odna imitaciya paperu trivializuye nashu pochatkovu gipertekstovu model svoyimi odnostoronnimi postijno lamkimi posilannyami ta vidsutnistyu upravlinnya versiyami vmistu Vidannya Wired opublikuvalo stattyu pid nazvoyu Proklyattya Xanadu de nazvalo proyekt Xanadu najtrivalishim vaporware proyektom v istoriyi komp yuternoyi galuzi Persha sproba vtilennya proyektu pochalas u 1960 roci prote lishe u 1998 roci vidbulos jogo nepovne vidannya Robocha versiya OpenXanadu stala dostupnoyu u 2014 roci IstoriyaBachennya Nelsona polyagalo u shemi cifrovogo shovisha dlya vsesvitnogo elektronnogo vidavnictva Nelson stverdzhuye sho ideya z yavilas u 1960 roci koli vin she buv studentom Garvardskogo universitetu Vin zaproponuvav programu yaka b zberigala ta pokazuvala dokumenti razom z mozhlivistyu vnositi zmini Ce vidriznyalos vid tekstovogo procesora she ne vinajdenogo na toj chas tim sho funkcional mistiv bi vizualni porivnyannya riznih versij dokumentu koncepciyu zgodom nazvanoyu Nelsonom yak mizhporivnyannya Krim osnovnoyi ideyi Nelson hotiv pospriyati neposlidovnomu napisannyu koli chitach mig bi obirati svoyu navigaciyu elektronnim dokumentom Vin opracyuvav cyu ideyu na paperi dlya Asociaciyi obchislyuvalnoyi tehniki nazvavshi yiyi zippered lists z angl bukvalno spiski zastebnuti na bliskavku Taki spiski dozvolyali bi komponuvati dokumenti z chastin inshih dokumentiv cyu koncepciyu nazivayut transklyuziyeyu U 1967 roci she pracyuyuchi na vidannya Harcourt vin nazvav svij proyekt Xanadu na chest poemi Kubla han Semyuela Tejlora Kolridzha Promova Nelsona dlya Asociaciyi obchislyuvalnoyi tehniki peredbachila bagato ris suchasnih gipertekstovih sistem prote na toj chas jogo ideyi ne mali znachnogo vplivu Hocha doslidniki buli zaintrigovani jogo ideyami Nelsonu brakuvalo tehnichnih znan dlya demonstraciyi mozhlivosti yih vtilennya 1970 ti Ted Nelson opublikuvav svoyi ideyi u knigah Computer Lib Dream Machines 1974 ta Literary Machines 1981 Pershu zgadanu vishe knigu napisano u neposlidovnij maneri vona ye zbirkoyu dumok Nelsona z pomizh inshih tem stosovno obchislen bez pevnogo poryadku Cya kniga mistit dumki Nelsona shodo tem yaki jogo oburyuvali todi yak u drugij knizi vin obgovoryuye svoyi nadiyi na zdatnist komp yuteriv dopomagati mistectvu U 1972 roci Kel Denielz zakinchiv pershu demonstracijnu versiyu programi Xanadu na vinyajnyatomu Nelsonom komp yuteri U 1974 roci z prihodom komp yuternih merezh Nelson doopracyuvav svoyi dumki shodo Xanadu u centralizovane dzherelo informaciyi nazvavshi jogo docuverse z angl bukvalno vsesvit dokumentiv Vlitku 1979 roku Nelson razom zi svoyimi poslidovnikami Rodzherom Gregori Markom Millerom ta Styuartom Grinom zibralis dlya uzgodzhennya vlasnih idej dlya Xanadu prote naprikinci lita voni rozijshlis u rizni boki Miller ta Gregori stvorili sistemu adresuvannya na osnovi transfinitnih chisel yaki voni nazvali tumblerami sho dozvolyala posilatis na bud yake misce u fajli 1980 ti Komanda prodovzhila svoyu robotu majzhe do momentu bankrutstva Odnak u 1983 roci Nelson zustrine na konferenciyi Dzhona Vokera zasnovnika korporaciyi Autodesk ta voni rozpochnut robotu nad Xanadu za finansovoyi pidtrimki korporaciyi Zi sliv ekonomista Robina Gensona u 1990 roci pershij vidomij korporativnij rinok prognoziv zadiyali shodo proyektu Xanadu Pracivniki ta konsultanti vikoristali jogo yak priklad dlya stavok navkolo togochasnoyi diskusiyi shodo holodnogo sintezu Pid chas spivpraci z kompaniyeyu Autodesk komanda na choli z Gregori zakinchila versiyu programi napisanoyi na movi programuvannya C hocha vona ne pracyuvala tak yak voni cogo hotili Prote cyu versiyu Xanadu bulo uspishno prodemonstrovano na konferenciyi The Hackers Conference de vona viklikala znachne zacikavlennya Todi novisha komanda programistiv zaluchenih z Xerox PARC vikoristali problemi ciyeyi programi yak vipravdannya dlya perepisannya yiyi na movi Smalltalk Ce prizvelo do rozpadu komandi na dvi chastini a rishennya perepisati programu pereneslo termin zakinchennya roboti zanadto daleko U serpni 1992 roku Autodesk pripinila spivpracyu z komandoyu Xanadu yaki poterpali vid vnutrishnih konfliktiv ta braku investicij Charlz Smit zasnovnik kompaniyi Memex najnyav bagatoh programistiv proyektu Xanadu ta licenzuvav tehnologiyu Xanadu hocha Memex nezabarom zitknulas iz finansovimi trudnoshami vnaslidok chogo programisti kotrim ne platili zarobitnyu platu pishli z kompaniyi razom iz komp yuterami zgodom yim taki zaplatili Des u cej zhe chas Tim Berners Li rozroblyav Vsesvitnye pavutinnya Koli ostannye pokazalo znachnij rist na protivagu proyektu Xanadu komanda Nelsona stala na zahist svogo proyektu prote voni prograli u poyedinku Stattya 1995 roku Proklyattya Xanadu vidannya Wired viklikala zhorstke sprostuvannya z boku Nelsona prote chvari zdebilshogo stihli po miri togo yak veb vse bilshe viperedzhav Xanadu 1990 ti U 1998 roci Nelson vidav kod Xanadu yak Proyekt Udanax spodivayuchis sho vikoristani tehniki ta algoritmi zmozhut vidkinuti deyaki patenti na programne zabezpechennya 2000 ni U 2007 roci Proyekt Xanadu vidali XanaduSpace 1 0 2010 ti Tak zvana robocha versiya OpenXanadu stala dostupnoyu u Vsesvitnomu pavutinni 2014 roku Yiyi nazvali vidkritoyu tomu sho mozhna pobachiti usi yiyi chastini prote stanom na cherven 2014 roku na vebstorinci bulo vkazano sho proyekt she ne ye vidkritim programnim zabezpechennyam Na sajti avtori stverdzhuyut sho Tim Berners Li pocupiv yihnyu ideyu ta sho Vsesvitnye pavutinnya ye chudernackoyu strukturoyu stvorenoyu vnaslidok vipadkovih iniciativ riznih lyudej ta maye zhahlivu movu programuvannya ta sho bezpeka vebu ye skladnim labirintom Dali jdetsya pro te sho Gipertekst sproyektovanij buti paperom ta sho veb ne dozvolyaye nichogo okrim mertvih posilan na mertvi storinki Pochatkovi 17 pravilKozhen Xanadu server mozhna unikalno ta bezpechno identifikuvati Kozhen Xanadu server mozhe pracyuvati samostijno abo u merezhi Kozhnogo koristuvacha mozhna unikalno ta bezpechno identifikuvati Kozhen koristuvach mozhe shukati otrimuvati stvoryuvati ta zberigati dokumenti Kozhen dokument mozhe skladatis z bud yakoyi kilkosti chastin kozhna z yakih mozhe buti bud yakogo tipu danih Kozhen dokument mozhe mistiti posilannya bud yakogo tipu v tomu chisli virtualni kopiyi transklyuziyi na bud yakij inshij dokument sistemi dostupnij jogo vlasniku Posilannya ye vidimimi ta po nih mozhna perehoditi z usih kincevih tochok Dozvil na posilannya na dokument yavnim chinom nadayetsya shlyahom publikaciyi Kozhen dokument mozhe mistiti royalti mehanizm bud yakogo rivnya granulyarnosti dlya zabezpechennya platezhu za bud yakij ob yem dostupu vklyuchno z virtualnimi kopiyami transklyuziyami cilogo dokumentu abo jogo chastin Kozhen dokument mozhna unikalno ta bezpechno identifikuvati Kozhen dokument mozhe mati zahishenu sistemu kontrolyu ta keruvannya dostupom Kozhen dokument mozhna shvidko znajti rozmistiti ta otrimati bez znannya koristuvacha konkretnogo miscya jogo rozmishennya Kozhen dokument avtomatichno perenositsya na fizichnij nosij zgidno chastoti dostupu do nogo z dovilnoyi lokaciyi Kozhen dokument avtomatichno dublyuyetsya zadlya zabezpechennya dostupnosti navit u razi katastrofi Kozhen postachalnik poslug Xanadu mozhe brati zi svoyih koristuvachiv dovilnu platu za rozmishennya otrimannya ta publikaciyu dokumentiv Kozhna tranzakciya ye zahishenoyu ta vidima lishe dlya yiyi uchasnikiv Protokol kliyent servernogo zv yazku Xanadu ye vilno opublikovanim standartom Vikoristannya jogo u zovnishnih proyektah zaohochuyetsya Div takozhInterpedia GipermediaDzherela Arhiv originalu za 1 travnya 2021 Procitovano 11 lyutogo 2017 Gary Wolf June 1995 WIRED 3 6 Arhiv originalu za 20 bereznya 2014 Procitovano 11 lyutogo 2017 Daniele C Struppa Douglas R Dechow 14 chervnya 2015 Intertwingled The Work and Influence of Ted Nelson Springer s 60 62 ISBN 978 3 319 16925 5 1965 ACM 20th National conference 84 100 Arhiv originalu za 13 lipnya 2018 Procitovano 11 lyutogo 2017 Reagle Joseph Michael 2010 Good Faith Collaboration The Culture of Wikipedia Cambridge MA MIT Press ISBN 978 0 262 01447 2 Arhiv originalu za 11 kvitnya 2016 Procitovano 11 lyutogo 2017 Ted Nelson 25 chervnya 2007 Xanarama net Arhiv originalu za 25 chervnya 2011 Procitovano 3 lipnya 2011 Xanadu Web page 1 travnya 2021 u Wayback Machine Sample document Origins by Moe Juste 17 bereznya 2017 u Wayback Machine takes a while to open because it s downloading a lot Xanadu FAQ What requirements do Xanadu systems aim to meet 19 lyutogo 2017 u Wayback Machine 2002 04 12 by Andrew PamPosilannyaOficijna vebstorinka 1 travnya 2021 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ