Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гіпермедіа, розширення терміну гіпертекст, є нелінійним носієм інформації, що включає графіку, аудіо, відео, звичайний текст і гіперпосилання. Це позначення контрастує з більш широким терміном мультимедіа, який може включати неінтерактивні лінійні презентації, так само як і гіпермедіа. Також цей термін пов'язаний з областю електронної літератури. Термін вперше був використаний у статті Теда Нельсона 1965 року..
Всесвітня павутина є класичним прикладом гіпермедіа, а неітерактивні кінотеатри - звичайного мультимедіа, через вістуність гіперпосилань.
Першою гіпермедійною роботою була, можливо, [en]». [en] [en] популяризувала гіпермедійне письмо, а різноманітні літературні гіпертекстові твори, художня та науково-популярна література, продемонстрували перспективність посилань. Більшість сучасних гіпермедіа надаються через електронні сторінки з різних систем, включаючи медіаплеєри, веббраузери та автономні програми (тобто програмне забезпечення, яке не вимагає доступу до мережі). Аудіо гіпермедіа з'являється за допомогою пристроїв з голосовим інтерфейсом та [en].
Засоби розробки
Гіпермедіа може бути розроблена багатьма способами. Будь-який інструмент програмування можна використовувати для запису програм, які пов'язують дані з внутрішніх змінних і вузлів для зовнішніх файлів даних. Програмне забезпечення для розробки мультимедіа, такі як Adobe Flash, Adobe Director, Macromedia Authorware і MatchWare Mediator можна використовувати для створення автономних гіпермедіа-додатків з акцентом на розважальний контент. Деякі програми для баз даних, такі як Visual FoxPro і FileMaker Developer, можуть використовуватися для розробки автономних гіпермедіа-додатків, з акцентом на освітній та бізнес-контент-менеджмент.
Програми гіпермедіа можуть бути розроблені на вбудованих пристроях для мобільних та цифрових галузей, які використовують для цього Scalable Vector Graphics (SVG) від Всесвітньої павутини (World Wide Web Consortium). Програмні додатки, такі як і Inkscape, спрощують розробку гіпермедійного контенту на основі SVG. Вбудовані пристрої, такі як iPhone, підтримують специфікації SVG і можуть використовуватися для створення мобільних і розподілених гіпермедіа-додатків.
Гіперпосилання також можуть бути додані до файлів даних, що використовують більшість програмного забезпечення для бізнесу через вбудовані функції обмеженого сценарію та гіперпосилання. Документаційне програмне забезпечення, таке як Microsoft Office Suite та (LibreOffice), дозволяє використовувати гіпертекстові посилання на інший вміст у межах одного файлу, інших зовнішніх файлів та URL-посилань на файли, що знаходяться на зовнішніх файлових серверах. Для більшого наголосу на графіку і макет сторінки, гіперпосилання можуть бути додані з використанням більшості сучасних засобів публікації. Це включає в себе програми презентацій, такі як Microsoft PowerPoint і LibreOffice Impress, додатки для друку програм макета, такі як Quark Immedia, і інструменти для включення гіперпосилань у PDF-документи, такі як Adobe InDesign для створення та Adobe Acrobat для редагування. Будь-який редактор HTML може використовуватися для створення HTML-файлів, доступних для будь-якого веббраузера. Інструменти для створення CD / DVD, наприклад DVD Studio Pro, можуть використовуватися для гіперпосилання вмісту DVD-дисків для DVD-програвачів або вебпосилань, коли диск відтворюється на персональному комп'ютері, підключеному до Інтернету.
Навчання
Існує ряд теорій, що стосуються гіпермедіа і навчання. Важливим твердженням в літературі про гіпермедіа і навчання є те, що це пропонує більше контролю над навчальним середовищем для читача або студента. Інше твердження полягає в тому, що воно вирівнює ігрове поле серед студентів різних здібностей і покращує спільне навчання. Твердження з психології включає в себе уявлення про те, що гіпермедіа більш тісно моделює структуру мозку, у порівнянні з друкованим текстом.
Вивчення мов
Гіпермедіа знайшла місце і в навчанні іноземної мови. Гіпермедійні тексти для читання можна придбати або підготувати так, щоб студенти могли натискати на незнайомі слова або фрази іноземною мовою, а потім отримати доступ до всієї інформації, необхідної для розуміння слова або фрази. Інформація може бути в будь-якому середовищі, наприклад, текстові переклади, визначення, граматичні пояснення та культурні посилання. Також, аудіозаписи вимови, зображення, анімації та відео для візуалізації. Деякими нововведеннями в цій області стали оригінальні продукти з , а також Ottmar Foelsche's Annotext і Thom Thibeault's hypermedia editor, FLAn.
Інтерфейси прикладного програмування
Гіпермедіа використовується як середовище, що обмежене в певних інтерфейсах прикладного програмування. HATEOAS є обмеженням архітектури прикладних програм REST, де клієнт взаємодіє з сервером повністю через гіпермедіа, що надається серверами додатків. Це означає, що в теорії не потрібна документація API, тому що клієнту не потрібні попередні знання про те, як взаємодіяти з будь-яким конкретним додатком або сервером поза загальним розумінням гіпермедіа. В інших сервісно-орієнтованих архітектурах (SOA) клієнти і сервери взаємодіють через фіксований інтерфейс спільно через документацію або мову опису інтерфейсу (IDL).
Культурні посилання
[en] — це документальний фільм 1990 року, який фокусується на Дугласі Адамс і пояснює адаптивний гіпертекст і гіпермедіа.
Посилання
- . Архів оригіналу за 12 листопада 2018. Процитовано 25 квітня 2019.
- . Архів оригіналу за 15 липня 2020. Процитовано 25 квітня 2019.
Література
- Hicks, David L.; John J. Leggett; Peter J. Nürnberg; John L. Schnase (1998). «A hypermedia version control framework». ACM Transactions on Information Systems. 16 (2): 127—160. doi:10.1145/279339.279341. ISSN 1046-8188.
- Dave, Pratik; Unmil P. Karadkar; Richard Furuta; Luis Francisco-Revilla; Frank Shipman; Suvendu Dash; Zubin Dalal (2003). «Browsing intricately interconnected paths». Proceedings of the fourteenth ACM conference on Hypertext and hypermedia — HYPERTEXT '03. p. 95. CiteSeerX 10.1.1.524.9176. doi:10.1145/900051.900071. .
- Geißler, Jörg (1995). «Surfing the movie space». Proceedings of the third ACM international conference on Multimedia — MULTIMEDIA '95. pp. 391—400. doi:10.1145/217279.215303. .
- Jones, Steve (2003). Encyclopedia of New Media. Sage Publications. doi:10.4135/9781412950657. .
- Lister, Martin; et al. (2003). New Media: A Critical Introduction (2nd ed.). New York: Routledge. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gipermedia rozshirennya terminu gipertekst ye nelinijnim nosiyem informaciyi sho vklyuchaye grafiku audio video zvichajnij tekst i giperposilannya Ce poznachennya kontrastuye z bilsh shirokim terminom multimedia yakij mozhe vklyuchati neinteraktivni linijni prezentaciyi tak samo yak i gipermedia Takozh cej termin pov yazanij z oblastyu elektronnoyi literaturi Termin vpershe buv vikoristanij u statti Teda Nelsona 1965 roku Vsesvitnya pavutina ye klasichnim prikladom gipermedia a neiteraktivni kinoteatri zvichajnogo multimedia cherez vistunist giperposilan Pershoyu gipermedijnoyu robotoyu bula mozhlivo en en en populyarizuvala gipermedijne pismo a riznomanitni literaturni gipertekstovi tvori hudozhnya ta naukovo populyarna literatura prodemonstruvali perspektivnist posilan Bilshist suchasnih gipermedia nadayutsya cherez elektronni storinki z riznih sistem vklyuchayuchi mediapleyeri vebbrauzeri ta avtonomni programi tobto programne zabezpechennya yake ne vimagaye dostupu do merezhi Audio gipermedia z yavlyayetsya za dopomogoyu pristroyiv z golosovim interfejsom ta en Zasobi rozrobkiGipermedia mozhe buti rozroblena bagatma sposobami Bud yakij instrument programuvannya mozhna vikoristovuvati dlya zapisu program yaki pov yazuyut dani z vnutrishnih zminnih i vuzliv dlya zovnishnih fajliv danih Programne zabezpechennya dlya rozrobki multimedia taki yak Adobe Flash Adobe Director Macromedia Authorware i MatchWare Mediator mozhna vikoristovuvati dlya stvorennya avtonomnih gipermedia dodatkiv z akcentom na rozvazhalnij kontent Deyaki programi dlya baz danih taki yak Visual FoxPro i FileMaker Developer mozhut vikoristovuvatisya dlya rozrobki avtonomnih gipermedia dodatkiv z akcentom na osvitnij ta biznes kontent menedzhment Programi gipermedia mozhut buti rozrobleni na vbudovanih pristroyah dlya mobilnih ta cifrovih galuzej yaki vikoristovuyut dlya cogo Scalable Vector Graphics SVG vid Vsesvitnoyi pavutini World Wide Web Consortium Programni dodatki taki yak i Inkscape sproshuyut rozrobku gipermedijnogo kontentu na osnovi SVG Vbudovani pristroyi taki yak iPhone pidtrimuyut specifikaciyi SVG i mozhut vikoristovuvatisya dlya stvorennya mobilnih i rozpodilenih gipermedia dodatkiv Giperposilannya takozh mozhut buti dodani do fajliv danih sho vikoristovuyut bilshist programnogo zabezpechennya dlya biznesu cherez vbudovani funkciyi obmezhenogo scenariyu ta giperposilannya Dokumentacijne programne zabezpechennya take yak Microsoft Office Suite ta LibreOffice dozvolyaye vikoristovuvati gipertekstovi posilannya na inshij vmist u mezhah odnogo fajlu inshih zovnishnih fajliv ta URL posilan na fajli sho znahodyatsya na zovnishnih fajlovih serverah Dlya bilshogo nagolosu na grafiku i maket storinki giperposilannya mozhut buti dodani z vikoristannyam bilshosti suchasnih zasobiv publikaciyi Ce vklyuchaye v sebe programi prezentacij taki yak Microsoft PowerPoint i LibreOffice Impress dodatki dlya druku program maketa taki yak Quark Immedia i instrumenti dlya vklyuchennya giperposilan u PDF dokumenti taki yak Adobe InDesign dlya stvorennya ta Adobe Acrobat dlya redaguvannya Bud yakij redaktor HTML mozhe vikoristovuvatisya dlya stvorennya HTML fajliv dostupnih dlya bud yakogo vebbrauzera Instrumenti dlya stvorennya CD DVD napriklad DVD Studio Pro mozhut vikoristovuvatisya dlya giperposilannya vmistu DVD diskiv dlya DVD progravachiv abo vebposilan koli disk vidtvoryuyetsya na personalnomu komp yuteri pidklyuchenomu do Internetu NavchannyaIsnuye ryad teorij sho stosuyutsya gipermedia i navchannya Vazhlivim tverdzhennyam v literaturi pro gipermedia i navchannya ye te sho ce proponuye bilshe kontrolyu nad navchalnim seredovishem dlya chitacha abo studenta Inshe tverdzhennya polyagaye v tomu sho vono virivnyuye igrove pole sered studentiv riznih zdibnostej i pokrashuye spilne navchannya Tverdzhennya z psihologiyi vklyuchaye v sebe uyavlennya pro te sho gipermedia bilsh tisno modelyuye strukturu mozku u porivnyanni z drukovanim tekstom Vivchennya movGipermedia znajshla misce i v navchanni inozemnoyi movi Gipermedijni teksti dlya chitannya mozhna pridbati abo pidgotuvati tak shob studenti mogli natiskati na neznajomi slova abo frazi inozemnoyu movoyu a potim otrimati dostup do vsiyeyi informaciyi neobhidnoyi dlya rozuminnya slova abo frazi Informaciya mozhe buti v bud yakomu seredovishi napriklad tekstovi perekladi viznachennya gramatichni poyasnennya ta kulturni posilannya Takozh audiozapisi vimovi zobrazhennya animaciyi ta video dlya vizualizaciyi Deyakimi novovvedennyami v cij oblasti stali originalni produkti z a takozh Ottmar Foelsche s Annotext i Thom Thibeault s hypermedia editor FLAn Interfejsi prikladnogo programuvannyaGipermedia vikoristovuyetsya yak seredovishe sho obmezhene v pevnih interfejsah prikladnogo programuvannya HATEOAS ye obmezhennyam arhitekturi prikladnih program REST de kliyent vzayemodiye z serverom povnistyu cherez gipermedia sho nadayetsya serverami dodatkiv Ce oznachaye sho v teoriyi ne potribna dokumentaciya API tomu sho kliyentu ne potribni poperedni znannya pro te yak vzayemodiyati z bud yakim konkretnim dodatkom abo serverom poza zagalnim rozuminnyam gipermedia V inshih servisno oriyentovanih arhitekturah SOA kliyenti i serveri vzayemodiyut cherez fiksovanij interfejs spilno cherez dokumentaciyu abo movu opisu interfejsu IDL Kulturni posilannya en ce dokumentalnij film 1990 roku yakij fokusuyetsya na Duglasi Adams i poyasnyuye adaptivnij gipertekst i gipermedia Posilannya Arhiv originalu za 12 listopada 2018 Procitovano 25 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 15 lipnya 2020 Procitovano 25 kvitnya 2019 LiteraturaHicks David L John J Leggett Peter J Nurnberg John L Schnase 1998 A hypermedia version control framework ACM Transactions on Information Systems 16 2 127 160 doi 10 1145 279339 279341 ISSN 1046 8188 Dave Pratik Unmil P Karadkar Richard Furuta Luis Francisco Revilla Frank Shipman Suvendu Dash Zubin Dalal 2003 Browsing intricately interconnected paths Proceedings of the fourteenth ACM conference on Hypertext and hypermedia HYPERTEXT 03 p 95 CiteSeerX 10 1 1 524 9176 doi 10 1145 900051 900071 ISBN 978 1581137040 Geissler Jorg 1995 Surfing the movie space Proceedings of the third ACM international conference on Multimedia MULTIMEDIA 95 pp 391 400 doi 10 1145 217279 215303 ISBN 978 0897917513 Jones Steve 2003 Encyclopedia of New Media Sage Publications doi 10 4135 9781412950657 ISBN 9781412950657 Lister Martin et al 2003 New Media A Critical Introduction 2nd ed New York Routledge ISBN 978 0415223782