Проходження Фобоса на тлі видимого диска Сонця, яке можна спостерігати з поверхні Марса, відбувається тоді, коли Фобос проминає безпосередньо між Сонцем та певною точкою на поверхні Марса, при цьому затемнюючи значну частину сонячного диска для спостерігача на Марсі. Під час проходження Фобос виглядає з поверхні Марса як великий чорний диск, який швидко рухається на тлі видимого диска Сонця. Водночас тінь () Фобоса рухається марсіанською поверхнею.
Цю подію можна трактувати як особливо швидке та незначне кільцеподібне затемнення Сонця Фобосом.
Проходження
Проходження Фобоса, видиме з Марса, зазвичай триває всього лиш близько 30 секунд, зважаючи на дуже короткий орбітальний період цього супутника, який становить близько 7,6 години.
Оскільки Фобос рухається по орбіті, дуже близькій до Марса, а також приблизно в одній площині із екватором планети, проходження Фобоса трапляються в певних точках поверхні Марса ледь не кожного дня — у більшості днів марсіанського року. Орбітальний нахил супутника становить 1,08°, тож широта його тіні, яка проектується на марсіанську поверхню, має певні сезонні варіації, зміщуючись із 70,4° пд. ш. до 70,4° пн. ш., а потім назад — протягом марсіанського року. Фобос розташований настільки близько до Марса, що його зовсім не видно південніше 70,4° пд. ш. чи північніше від 70,4° пн. ш.; у деякі дні року його тінь взагалі не потрапляє на планету, а спрямовується кудись на північ чи південь від Марса.
У будь-якій географічній місцевості на поверхні Марса є два періоди в марсанському році, коли тінь Фобоса чи Деймоса пересікає її широту. Протягом кожного з таких інтервалів у цій географічній місцевості спостерігачі можуть побачити близько півдюжини проходжень Фобоса (порівняно з відсутністю або єдиним таким проходженням Деймоса). Проходження Фобоса відбуваються в період марсіанської осені чи зими у відповідній півкулі; ближче до екватора вони відбуваються в період осіннього та весняного рівнодення, тоді як далі від екватора такі проходження трапляються ближче до зимового сонцестояння.
Спостерігачі у вищих широтах (але нижчих за 70,4°) змогли б побачити помітно менший кутовий діаметр Фобоса, оскільки їх розташування було б значно більш віддаленим від супутника, аніж розташування спостерігачів на марсіанському екваторі. У результаті проходження Фобоса на тлі Сонця для таких віддалених спостерігачів покривало б значно меншу поверхню видимого сонячного диску. Оскільки супутник рухається по близькій до Марса орбіті, Фобоса не видно північніше від широти 70,4° пн. ш. і південніше від 70,4° пд. ш.; спостерігачі на таких широтах, звісно, не змогли б побачити і проходжень.
Марсохід «Опортьюніті» робив знімки проходжень Фобоса 7, 10 та 12 березня 2004 року. У підписах до зображень нижче у першому рядку показаний земний час (UTC), а в другому — марсіанський місцевий сонячний час.
02:46:23 08:16:41 | 02:46:33 08:16:51 |
07:36:28 11:04:23 | 07:36:38 11:04:32 | 07:36:48 11:04:42 |
13:40:47 15:42:35 | 13:40:57 15:42:44 | 13:41:07 15:42:54 | 13:41:17 15:43:04 |
Дані у таблицях нижче генеруються за допомогою JPL Horizons. Існує невелика невідповідність щодо часу, поданого для серій зображень вище. Це може бути спричинено неточностями в ефемеридних даних, які використовуються JPL Horizons; крім того, дані JPL Horizons подають середній (видимий) сонячний час, тоді як час, поданий вище, є, ймовірно, певною формою дійсного сонячного часу (а тому частина невідповідностей може бути спричинена марсіанським еквівалентом ).
Тривалість, земний час (UTC) | Тривалість (місцевий сонячний час) | Мінім. різниця | Фобос, кут. діам. | Сонце, кут. діам. | Сонце, вис. |
---|---|---|---|---|---|
Попередня серія проходжень, які трапились наприкінці квітня — на початку травня 2003 року | |||||
7 березня 2004 р. (02:46:25 — 02:46:54) | 08 18 32 — 08 19 00 | 671" | 779,2" | 1230,7" | 34,6° |
8 березня 2004 р. (01:39:58 — 01:40:31) | 06 35 36 — 06 36 08 | 517" | 665,0" | 1229,8" | 8,9° |
10 березня 2004 р. (07:36:33 — 07:37:07) | 11 06 16 — 11 06 49 | 114" | 908,4" | 1227,6" | 76,3° |
11 березня 2004 р. (14:47:15 — 14:47:53) | 17 27 19 — 17 27 56 | 193" | 669,4" | 1226,3" | 8,0° |
12 березня 2004 р. (13:41:02 — 13:41:38) | 15 44 38 — 15 45 13 | 64" | 784,5" | 1225,5" | 33,7° |
13 березня 2004 р. (12:30:00 — 12:30:28) | 13 57 16 — 13 57 42 | 625" | 880,4" | 1224,6" | 60,4° |
Наступна серія проходжень, які трапились протягом другої половини березня 2005 р. |
Фотознімки тіні
Якщо дивитися з орбіти, можна побачити, як пенумбральна тінь Фобоса швидко рухається по марсіанській поверхні. Ця тінь багаторазово була сфотографована у різний час космічним апаратом Mars Global Surveyor.
Вікінг-1
У 1970-х орбітальний та спусковий апарати «Вікінг-1» також сфотографували тінь від супутника. (Лендер) виявив пенумбральну тінь Фобоса в той момент, коли вона проходила прямо над його місцем розташування. Затемнення спостерігалося як незначне послаблення навколишнього освітлення; камера спускового апарата «Вікінг» не зробила знімків Сонця. Проходження тіні над місцем розташування апарата тривало близько 20 секунд, а сама тінь рухалася зі швидкістю близько 2 км/с. Водночас знімок тіні зробив і орбітальний апарат «Вікінг-1», що дало змогу визначити позицію лендера на знімках орбітального апарата.
Знімок 26 серпня 1999 року
Набагато якісніші знімки тіні були виконані із прибуттям у 1997 році космічного апарата Mars Global Surveyor із встановленою на ньому Марсіанською орбітальною камерою з високою роздільністю. Один такий знімок був виконаний 26 серпня 1999 року, і дозволив побачити тінь Фобоса на поверхні Марса у високій роздільності. Цей знімок з'явився у прес-релізі NASA від 1 листопада 1999 року.
Розглядаючи карти Марса, можна визначити, що тінь центрована у точці, координати якої становлять приблизно 10,9° пн. ш. 49,2° зх. д.
Можна теж переглянути оригінали зображень у частинах галереї ширококутних знімків — MOC Wide-Angle Images, регіон Lunae Palus, M04: M04-03241 (червоний фільтр) та M04-03242 (блакитний фільтр). Експонування («image start time») розпочалося о 03:26:13,01 UTC, час інтеграції рядків пікселів («line integration time») становив 80,4800 мілісекунди, фактор вертикального злиття рядків («downtrack summing») становить 4. Оскільки центр тіні на зображенні розміщений на рівні 6400 пікселів, якщо рахувати знизу на оригінальному зображенні з вертикальним розміром у 10 800 пікселів (Mars Global Surveyor рухався сонячно-синхронною орбітою з півдня на північ); отож, ми перемножуємо вказані значення (6400 × 0,08048 × 4) = 2060,3 с = 34 хв 20,3 с, і отримуємо час, коли був сфотографований центр тіні — 04:00:33,3 UTC. Вертикальний розмір тіні на знімку становить 50 пікселів. Тож, для отримання 50 вертикальних пікселів зображення, потрібно було (50 × 0,08048 × 4) = 16,1 секунд, чим пояснюється певна розпливчастість, розмиття тіні, зважаючи на швидкий рух тіні, а також на те, що ширина одного пікселя на знімку відповідає 960 метрам. З цієї ж причини тінь вийшла дещо видовженою; якби знімок тіні був виконаний в єдиний момент, вона все одно була б видовженою (Сонце світить зліва, під кутом 45°), однак її форма була б значно більш наближеною до круглої.
Якщо ввести значення координат довготи/широти/висоти −310,8, 10,9,0 у JPL Horizons, можна побачити, що передбачуваним часом проходження для цієї точки був час 04:00:36 UTC, що чудово узгоджується із похибкою у визначенні точної довготи та широти центру тіні. Явище відбулось о 14:41 за марсіанським місцевим сонячним часом, коли висота Сонця на небосхилі була на рівні 46,5° над горизонтом. JPL Horizons також вказує на те, що 26 серпня 1999 року відстань між Землею та Марсом дорівнювала 9,6 світлових хвилини.
Інші фотознімки
Існують цілі дюжини інших зображень тіні, проте вони мають значно нижчу роздільність (нижча у 27/4). Три такі знімки можна було побачити у прес-релізі NASA від 1 листопада 1999 року.
Варто зауважити, що позначки часу, видруковані на фотознімках у прес-релізі NASA не відповідають дійсному часу, коли було виконано знімок тіні; вони радше репрезентують початок експонування вертикально набагато більшого оригінального знімка. Mars Global Surveyor рухається навколо Марса по сонячно-синхронній полярній орбіті із орбітальним періодом у 117,65 хвилини, рухаючись із південного до північного полюса та при цьому постійно спрямовуючи свою фотокамеру прямо вниз. У результаті отримується зображення у формі дуже довжелезної вузької вертикальної смужки, на якій пікселі на верхньому краю фіксуються майже на цілу годину пізніше за пікселі, розташовані на нижньому краю зображення. У принципі, вертикальний розмір зображення може досягати навіть 43 200 пікселів, проте техніка вертикального злиття рядків («downward summing») використовується для злиття суміжних рядків пікселів. Зокрема, фактор вертикального злиття із числовим значенням 27 спричинює злиття кожних 27 рядків у один-єдиний, в результаті чого вихідне зображення матиме всього 1600 пікселів у висоту. Тож для визначення дійсного часу, у який була сфотографована тінь Фобоса на поверхні Марса, треба отримати доступ до оригінального фотознімка, відрахувати вертикальну кількість пікселів від низу до самого зображення тіні, визначити час, який пройшов від моменту початку експонування і до моменту, коли була фотографована тінь, та потім додати цей час до часу початку експонування — так можна отримати точний час, коли можна було спостерігати проходження Фобоса у даній точці на поверхні планети.
Як приклад, можна розглянути зображення із позначкою часу за 1 вересня 1999 року, 20:13:05 (UTC). Є два оригінальні фотознімки із галереї MOC Global-Map Images, Subphase M07: M07-00166 (червоний фільтр) та M07-00167 (синій фільтр). Координати точки, у якій розташована тінь на знімку — становлять приблизно 14° пн. ш. 236° зх. д.
У цьому випадку час початку експонування дорівнює 20:13:04,69 UTC, час інтеграції рядків пікселів становить 80,48 мс, а фактор вертикального злиття рядків дорівнює 27. Висота тіні становить 8 пікселів, центр її міститься на 993 пікселі, якщо рахувати вертикально знизу оригінального фотознімка з вертикальним розміром у 1600 пікселів. Отже, додаємо до часу початку експонування (993 × 0,08048 × 27) = 2157,75 с = 35 хв 57,75 с, та отримуємо час зйомки центру тіні, 20:49:02,4 UTC.
Якщо ввести значення довгота/широта/висота координат −124,14,0 у JPL Horizons, можна отримати передбачуваний час проходження о 20:49, який знову ж таки цілком добре узгоджується із одержаними за допомогою фотознімка даними. 1 вересня 1999 року відстань між Землею та Марсом становила 9,9 світлової хвилини.
Див. також
Примітки
- Horizons System. ssd.jpl.nasa.gov. Процитовано 26 листопада 2023.
- (англ.) . SP-425 The Martian Landscape. NASA. Архів оригіналу за 17 березня 2013. Процитовано 27-01-2009.
- (англ.). 01-11-1999. Архів оригіналу за 21 травня 2013. Процитовано 18 травня 2014.
- Карта території [ 15 грудня 2005 у Wayback Machine.] Інтерактивна карта [ 15 грудня 2005 у Wayback Machine.]
- (англ.). Архів оригіналу за 26 вересня 2011. Процитовано 18 травня 2014.
- (англ.). Архів оригіналу за 11 березня 2007. Процитовано 18 травня 2014.
- (англ.). Архів оригіналу за 11 березня 2007. Процитовано 18 травня 2014.
- (англ.). Архів оригіналу за 20 травня 2020. Процитовано 18 травня 2014.
- (англ.). Архів оригіналу за 26 вересня 2011. Процитовано 18 травня 2014.
- (англ.). Архів оригіналу за 26 вересня 2011. Процитовано 18 травня 2014.
- (англ.). Архів оригіналу за 26 вересня 2011. Процитовано 18 травня 2014.
- (англ.). Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 9 червня 2019.
Література
- J. Bell, M. Lemmon, M. Wolff, Transits of Mars I and II, IAU Circ., 8298, 2 (2004).
[1] [ 5 травня 2006 у Wayback Machine.](TeX DVI file is at [2]).
Посилання
- JPL Horizons [ 20 травня 2020 у Wayback Machine.] (треба використовувати інтерфейс telnet для позаземних точок спостереження)
- Opportunity image gallery: Sol 42 [ 16 липня 2012 у Wayback Machine.] (невеликі знімки проходження за 7 березня 2004 року, у верхній частині сторінки).
- Opportunity image gallery: Sol 45 [ 16 липня 2012 у Wayback Machine.] (невеликі знімки проходження за 10 березня 2004 року, у середній частині сторінки).
- Opportunity image gallery: Sol 47 [ 16 липня 2012 у Wayback Machine.] (невеликі знімки проходження за 12 березня 2004 року, у нижній частині сторінки).
- Анімація проходження за 10 березня 2004 року. [ 13 квітня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dokladnishe Sonyachni zatemnennya na Marsi Prohodzhennya Fobosa na tli vidimogo diska Soncya yake mozhna sposterigati z poverhni Marsa vidbuvayetsya todi koli Fobos prominaye bezposeredno mizh Soncem ta pevnoyu tochkoyu na poverhni Marsa pri comu zatemnyuyuchi znachnu chastinu sonyachnogo diska dlya sposterigacha na Marsi Pid chas prohodzhennya Fobos viglyadaye z poverhni Marsa yak velikij chornij disk yakij shvidko ruhayetsya na tli vidimogo diska Soncya Vodnochas tin Fobosa ruhayetsya marsianskoyu poverhneyu Kilcepodibne zatemnennya Soncya Fobosom na Marsi znyate marsohodom K yuriositi 20 serpnya 2013 roku Prohodzhennya Fobosa na foni Soncya znyate z poverhni Marsa marsohodom Oportyuniti 10 bereznya 2004 roku Cyu podiyu mozhna traktuvati yak osoblivo shvidke ta neznachne kilcepodibne zatemnennya Soncya Fobosom Prohodzhennya source source source source source source source Video 01 30 Realnij chas Zatemnennya Soncya Fobosom najbilshim iz dvoh suputnikiv Marsa marsohid K yuriositi 20 serpnya 2013 r Prohodzhennya Fobosa vidime z Marsa zazvichaj trivaye vsogo lish blizko 30 sekund zvazhayuchi na duzhe korotkij orbitalnij period cogo suputnika yakij stanovit blizko 7 6 godini Oskilki Fobos ruhayetsya po orbiti duzhe blizkij do Marsa a takozh priblizno v odnij ploshini iz ekvatorom planeti prohodzhennya Fobosa traplyayutsya v pevnih tochkah poverhni Marsa led ne kozhnogo dnya u bilshosti dniv marsianskogo roku Orbitalnij nahil suputnika stanovit 1 08 tozh shirota jogo tini yaka proektuyetsya na marsiansku poverhnyu maye pevni sezonni variaciyi zmishuyuchis iz 70 4 pd sh do 70 4 pn sh a potim nazad protyagom marsianskogo roku Fobos roztashovanij nastilki blizko do Marsa sho jogo zovsim ne vidno pivdennishe 70 4 pd sh chi pivnichnishe vid 70 4 pn sh u deyaki dni roku jogo tin vzagali ne potraplyaye na planetu a spryamovuyetsya kudis na pivnich chi pivden vid Marsa U bud yakij geografichnij miscevosti na poverhni Marsa ye dva periodi v marsanskomu roci koli tin Fobosa chi Dejmosa peresikaye yiyi shirotu Protyagom kozhnogo z takih intervaliv u cij geografichnij miscevosti sposterigachi mozhut pobachiti blizko pivdyuzhini prohodzhen Fobosa porivnyano z vidsutnistyu abo yedinim takim prohodzhennyam Dejmosa Prohodzhennya Fobosa vidbuvayutsya v period marsianskoyi oseni chi zimi u vidpovidnij pivkuli blizhche do ekvatora voni vidbuvayutsya v period osinnogo ta vesnyanogo rivnodennya todi yak dali vid ekvatora taki prohodzhennya traplyayutsya blizhche do zimovogo soncestoyannya Sposterigachi u vishih shirotah ale nizhchih za 70 4 zmogli b pobachiti pomitno menshij kutovij diametr Fobosa oskilki yih roztashuvannya bulo b znachno bilsh viddalenim vid suputnika anizh roztashuvannya sposterigachiv na marsianskomu ekvatori U rezultati prohodzhennya Fobosa na tli Soncya dlya takih viddalenih sposterigachiv pokrivalo b znachno menshu poverhnyu vidimogo sonyachnogo disku Oskilki suputnik ruhayetsya po blizkij do Marsa orbiti Fobosa ne vidno pivnichnishe vid shiroti 70 4 pn sh i pivdennishe vid 70 4 pd sh sposterigachi na takih shirotah zvisno ne zmogli b pobachiti i prohodzhen Marsohid Oportyuniti robiv znimki prohodzhen Fobosa 7 10 ta 12 bereznya 2004 roku U pidpisah do zobrazhen nizhche u pershomu ryadku pokazanij zemnij chas UTC a v drugomu marsianskij miscevij sonyachnij chas Prohodzhennya 7 bereznya 2004 r Oportyuniti 02 46 23 08 16 41 02 46 33 08 16 51 Prohodzhennya 10 bereznya 2004 r Oportyuniti 07 36 28 11 04 23 07 36 38 11 04 32 07 36 48 11 04 42 Prohodzhennya 12 bereznya 2004 r Oportyuniti 13 40 47 15 42 35 13 40 57 15 42 44 13 41 07 15 42 54 13 41 17 15 43 04 Dani u tablicyah nizhche generuyutsya za dopomogoyu JPL Horizons Isnuye nevelika nevidpovidnist shodo chasu podanogo dlya serij zobrazhen vishe Ce mozhe buti sprichineno netochnostyami v efemeridnih danih yaki vikoristovuyutsya JPL Horizons krim togo dani JPL Horizons podayut serednij vidimij sonyachnij chas todi yak chas podanij vishe ye jmovirno pevnoyu formoyu dijsnogo sonyachnogo chasu a tomu chastina nevidpovidnostej mozhe buti sprichinena marsianskim ekvivalentom Prohodzhennya Fobosa vidimi z Marsa z miscya prizemlennya marsohoda Oportyuniti Trivalist zemnij chas UTC Trivalist miscevij sonyachnij chas Minim riznicya Fobos kut diam Sonce kut diam Sonce vis Poperednya seriya prohodzhen yaki trapilis naprikinci kvitnya na pochatku travnya 2003 roku 7 bereznya 2004 r 02 46 25 02 46 54 08 18 32 08 19 00 671 779 2 1230 7 34 6 8 bereznya 2004 r 01 39 58 01 40 31 06 35 36 06 36 08 517 665 0 1229 8 8 9 10 bereznya 2004 r 07 36 33 07 37 07 11 06 16 11 06 49 114 908 4 1227 6 76 3 11 bereznya 2004 r 14 47 15 14 47 53 17 27 19 17 27 56 193 669 4 1226 3 8 0 12 bereznya 2004 r 13 41 02 13 41 38 15 44 38 15 45 13 64 784 5 1225 5 33 7 13 bereznya 2004 r 12 30 00 12 30 28 13 57 16 13 57 42 625 880 4 1224 6 60 4 Nastupna seriya prohodzhen yaki trapilis protyagom drugoyi polovini bereznya 2005 r Fotoznimki tiniYaksho divitisya z orbiti mozhna pobachiti yak penumbralna tin Fobosa shvidko ruhayetsya po marsianskij poverhni Cya tin bagatorazovo bula sfotografovana u riznij chas kosmichnim aparatom Mars Global Surveyor Viking 1 Znimok vikonanij shlyahom povtoryuvanogo linijnogo skanuvannya aparatom Viking 1 na yakomu pomitna tin Fobosa Korichnyuvati smuzhki po centru poznachayut marsiansku poverhnyu vidimu z ponad aparatu Kolori pidkorigovani dlya pokrashennya vidimosti tini Sini j bili gorizontalni smugi vidpovidayut latkam iz testovih kolorovih shem vstanovlenih na aparati Orbitalnij aparat Viking 1 robit znimki tini Fobosa na dekilka kilometriv tochno na pivnich vid nazemnogo Vikinga 1 U 1970 h orbitalnij ta spuskovij aparati Viking 1 takozh sfotografuvali tin vid suputnika Lender viyaviv penumbralnu tin Fobosa v toj moment koli vona prohodila pryamo nad jogo miscem roztashuvannya Zatemnennya sposterigalosya yak neznachne poslablennya navkolishnogo osvitlennya kamera spuskovogo aparata Viking ne zrobila znimkiv Soncya Prohodzhennya tini nad miscem roztashuvannya aparata trivalo blizko 20 sekund a sama tin ruhalasya zi shvidkistyu blizko 2 km s Vodnochas znimok tini zrobiv i orbitalnij aparat Viking 1 sho dalo zmogu viznachiti poziciyu lendera na znimkah orbitalnogo aparata Znimok 26 serpnya 1999 roku tin Fobosa na poverhni Marsa znyata kosmichnim aparatom Mars Global Surveyor 26 serpnya 1999 roku Koordinati centralnoyi tochki tini 10 9 pn sh 49 2 zh d o 04 00 33 UTC Nabagato yakisnishi znimki tini buli vikonani iz pributtyam u 1997 roci kosmichnogo aparata Mars Global Surveyor iz vstanovlenoyu na nomu Marsianskoyu orbitalnoyu kameroyu z visokoyu rozdilnistyu Odin takij znimok buv vikonanij 26 serpnya 1999 roku i dozvoliv pobachiti tin Fobosa na poverhni Marsa u visokij rozdilnosti Cej znimok z yavivsya u pres relizi NASA vid 1 listopada 1999 roku Rozglyadayuchi karti Marsa mozhna viznachiti sho tin centrovana u tochci koordinati yakoyi stanovlyat priblizno 10 9 pn sh 49 2 zh d Mozhna tezh pereglyanuti originali zobrazhen u chastinah galereyi shirokokutnih znimkiv MOC Wide Angle Images region Lunae Palus M04 M04 03241 chervonij filtr ta M04 03242 blakitnij filtr Eksponuvannya image start time rozpochalosya o 03 26 13 01 UTC chas integraciyi ryadkiv pikseliv line integration time stanoviv 80 4800 milisekundi faktor vertikalnogo zlittya ryadkiv downtrack summing stanovit 4 Oskilki centr tini na zobrazhenni rozmishenij na rivni 6400 pikseliv yaksho rahuvati znizu na originalnomu zobrazhenni z vertikalnim rozmirom u 10 800 pikseliv Mars Global Surveyor ruhavsya sonyachno sinhronnoyu orbitoyu z pivdnya na pivnich otozh mi peremnozhuyemo vkazani znachennya 6400 0 08048 4 2060 3 s 34 hv 20 3 s i otrimuyemo chas koli buv sfotografovanij centr tini 04 00 33 3 UTC Vertikalnij rozmir tini na znimku stanovit 50 pikseliv Tozh dlya otrimannya 50 vertikalnih pikseliv zobrazhennya potribno bulo 50 0 08048 4 16 1 sekund chim poyasnyuyetsya pevna rozplivchastist rozmittya tini zvazhayuchi na shvidkij ruh tini a takozh na te sho shirina odnogo pikselya na znimku vidpovidaye 960 metram Z ciyeyi zh prichini tin vijshla desho vidovzhenoyu yakbi znimok tini buv vikonanij v yedinij moment vona vse odno bula b vidovzhenoyu Sonce svitit zliva pid kutom 45 odnak yiyi forma bula b znachno bilsh nablizhenoyu do krugloyi Yaksho vvesti znachennya koordinat dovgoti shiroti visoti 310 8 10 9 0 u JPL Horizons mozhna pobachiti sho peredbachuvanim chasom prohodzhennya dlya ciyeyi tochki buv chas 04 00 36 UTC sho chudovo uzgodzhuyetsya iz pohibkoyu u viznachenni tochnoyi dovgoti ta shiroti centru tini Yavishe vidbulos o 14 41 za marsianskim miscevim sonyachnim chasom koli visota Soncya na neboshili bula na rivni 46 5 nad gorizontom JPL Horizons takozh vkazuye na te sho 26 serpnya 1999 roku vidstan mizh Zemleyu ta Marsom dorivnyuvala 9 6 svitlovih hvilini Inshi fotoznimki tin Fobosa na Marsi 1 veresnya 1999 roku znyata kosmichnim aparatom Mars Global Surveyor Centr tini mistivsya v tochci z koordinatami 14 pn sh 236 zh d o 20 49 02 4 UTC Tekstova poznachka 20 13 05 poznachaye pochatok eksponuvannya fotoznimka Isnuyut cili dyuzhini inshih zobrazhen tini prote voni mayut znachno nizhchu rozdilnist nizhcha u 27 4 Tri taki znimki mozhna bulo pobachiti u pres relizi NASA vid 1 listopada 1999 roku Varto zauvazhiti sho poznachki chasu vidrukovani na fotoznimkah u pres relizi NASA ne vidpovidayut dijsnomu chasu koli bulo vikonano znimok tini voni radshe reprezentuyut pochatok eksponuvannya vertikalno nabagato bilshogo originalnogo znimka Mars Global Surveyor ruhayetsya navkolo Marsa po sonyachno sinhronnij polyarnij orbiti iz orbitalnim periodom u 117 65 hvilini ruhayuchis iz pivdennogo do pivnichnogo polyusa ta pri comu postijno spryamovuyuchi svoyu fotokameru pryamo vniz U rezultati otrimuyetsya zobrazhennya u formi duzhe dovzheleznoyi vuzkoyi vertikalnoyi smuzhki na yakij pikseli na verhnomu krayu fiksuyutsya majzhe na cilu godinu piznishe za pikseli roztashovani na nizhnomu krayu zobrazhennya U principi vertikalnij rozmir zobrazhennya mozhe dosyagati navit 43 200 pikseliv prote tehnika vertikalnogo zlittya ryadkiv downward summing vikoristovuyetsya dlya zlittya sumizhnih ryadkiv pikseliv Zokrema faktor vertikalnogo zlittya iz chislovim znachennyam 27 sprichinyuye zlittya kozhnih 27 ryadkiv u odin yedinij v rezultati chogo vihidne zobrazhennya matime vsogo 1600 pikseliv u visotu Tozh dlya viznachennya dijsnogo chasu u yakij bula sfotografovana tin Fobosa na poverhni Marsa treba otrimati dostup do originalnogo fotoznimka vidrahuvati vertikalnu kilkist pikseliv vid nizu do samogo zobrazhennya tini viznachiti chas yakij projshov vid momentu pochatku eksponuvannya i do momentu koli bula fotografovana tin ta potim dodati cej chas do chasu pochatku eksponuvannya tak mozhna otrimati tochnij chas koli mozhna bulo sposterigati prohodzhennya Fobosa u danij tochci na poverhni planeti Yak priklad mozhna rozglyanuti zobrazhennya iz poznachkoyu chasu za 1 veresnya 1999 roku 20 13 05 UTC Ye dva originalni fotoznimki iz galereyi MOC Global Map Images Subphase M07 M07 00166 chervonij filtr ta M07 00167 sinij filtr Koordinati tochki u yakij roztashovana tin na znimku stanovlyat priblizno 14 pn sh 236 zh d U comu vipadku chas pochatku eksponuvannya dorivnyuye 20 13 04 69 UTC chas integraciyi ryadkiv pikseliv stanovit 80 48 ms a faktor vertikalnogo zlittya ryadkiv dorivnyuye 27 Visota tini stanovit 8 pikseliv centr yiyi mistitsya na 993 pikseli yaksho rahuvati vertikalno znizu originalnogo fotoznimka z vertikalnim rozmirom u 1600 pikseliv Otzhe dodayemo do chasu pochatku eksponuvannya 993 0 08048 27 2157 75 s 35 hv 57 75 s ta otrimuyemo chas zjomki centru tini 20 49 02 4 UTC Yaksho vvesti znachennya dovgota shirota visota koordinat 124 14 0 u JPL Horizons mozhna otrimati peredbachuvanij chas prohodzhennya o 20 49 yakij znovu zh taki cilkom dobre uzgodzhuyetsya iz oderzhanimi za dopomogoyu fotoznimka danimi 1 veresnya 1999 roku vidstan mizh Zemleyu ta Marsom stanovila 9 9 svitlovoyi hvilini Div takozhAstronomiya na Marsi Sonyachni zatemnennya na Marsi Prohodzhennya Dejmosa vidime z Marsa Prohodzhennya Zemli vidime z MarsaPrimitkiHorizons System ssd jpl nasa gov Procitovano 26 listopada 2023 angl SP 425 The Martian Landscape NASA Arhiv originalu za 17 bereznya 2013 Procitovano 27 01 2009 angl 01 11 1999 Arhiv originalu za 21 travnya 2013 Procitovano 18 travnya 2014 Karta teritoriyi 15 grudnya 2005 u Wayback Machine Interaktivna karta 15 grudnya 2005 u Wayback Machine angl Arhiv originalu za 26 veresnya 2011 Procitovano 18 travnya 2014 angl Arhiv originalu za 11 bereznya 2007 Procitovano 18 travnya 2014 angl Arhiv originalu za 11 bereznya 2007 Procitovano 18 travnya 2014 angl Arhiv originalu za 20 travnya 2020 Procitovano 18 travnya 2014 angl Arhiv originalu za 26 veresnya 2011 Procitovano 18 travnya 2014 angl Arhiv originalu za 26 veresnya 2011 Procitovano 18 travnya 2014 angl Arhiv originalu za 26 veresnya 2011 Procitovano 18 travnya 2014 angl Arhiv originalu za 14 chervnya 2018 Procitovano 9 chervnya 2019 LiteraturaJ Bell M Lemmon M Wolff Transits of Mars I and II IAU Circ 8298 2 2004 1 5 travnya 2006 u Wayback Machine TeX DVI file is at 2 PosilannyaJPL Horizons 20 travnya 2020 u Wayback Machine treba vikoristovuvati interfejs telnet dlya pozazemnih tochok sposterezhennya Opportunity image gallery Sol 42 16 lipnya 2012 u Wayback Machine neveliki znimki prohodzhennya za 7 bereznya 2004 roku u verhnij chastini storinki Opportunity image gallery Sol 45 16 lipnya 2012 u Wayback Machine neveliki znimki prohodzhennya za 10 bereznya 2004 roku u serednij chastini storinki Opportunity image gallery Sol 47 16 lipnya 2012 u Wayback Machine neveliki znimki prohodzhennya za 12 bereznya 2004 roku u nizhnij chastini storinki Animaciya prohodzhennya za 10 bereznya 2004 roku 13 kvitnya 2014 u Wayback Machine