Протистояння під Старицею відбувалося у 1581 році між військами Республіки Обох Народів та Московського царства. Протистояння стало частиною Останнього періоду Лівонської війни, що розпочався 1578 року.
Протистояння під Старицею | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Лівонська війна | |||||||
Протистояння під Старицею | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Республіка Обох Народів | Московське царство | ||||||
Командувачі | |||||||
Миколай Радзивілл та Філон Кміта | князь Михайло Васильович Ноздроватий та Петро Іванович Борятинський | ||||||
Військові сили | |||||||
7000 | 3000 | ||||||
Втрати | |||||||
100 |
Історія бою
Ця стаття є складовою частиною низки статей про полководця Філона Кміту | |
З прибуттям короля Стефана Баторія до табору, рада зупинилася на тому, щоби усією потугою здобувати Псков. Отож аби ворога відволікти в інший бік, наказано Радзивіллу та Філону Кміті вирушити до Білої, а попутно спустошувати довкілля і стомлювати війська для запобігання відсічі. Кміта негайно вирушивши з Великих Лук з 2000 вершників та хоругвою татар, якою керував Михайло Гарабурда, у восьми милях за Торопцем зупинився, чекаючи прибуття Разивілла. Цей якраз вийшовши з Вітебська, поспішав велізьким шляхом до вказаного місця і обидва підрозділи, налічуючи до 7000 озброєних, зустрілися над рікою Межа під Покровським монастирем. Тим часом цар, перебуваючи звідтіля недалеко у Стариці, і не маючи жодної звістки про наближення до тієї сторони Кміти та Радзивілла, послав князів Михайла Васильовича Ноздроватого та Петра Івановича Борятинського з 3000 людей поскубти у великолукській, усвятскій, велізькій землях тих мешканців, які заприсяглися у вірності Стефану Баторію. Як тільки Кміті та Радзивіллу це повідомили, миттю відмовившись від Білої, вирішили цей напад скасувати та захистити від знищення нових королівських підданих.
Радзивілл, випитавши у схоплених шпигунів, що Ноздроватий та Борятинський розташувались табором за чотири милі, дав наказ Богдану Огинському, аби з 700 вершниками добрався до них і повертався з докладною звісткою про все. Передня охорона цього підрозділу у складі 200 кінноти, не чекаючи наказу, жваво напала на ворога, який доступ до табору, вибраного посеред багновиць, обладнав пастками на мостах та урочищах. Вже, либонь не без втрат, зігнали його з трьох становищ, коли під четвертим такий сильний опір зустріли, що за мить їм загрожувала найбільша небезпека. Мусили би поплатитися кров'ю за свою необережність, якби Спитек Йордан зі своєю хоругвою не над'їхав і не переламав битву на користь своїх.
Супротивники перелякались; переслідування не могло бути доречним через стомлених коней, тим не менше до ста людей вбито та кілька схоплено. Полонені розповіли про п'ятнадцятитисячне військо, яке стояло під Ржевом. Радзивілл з Кмітою порадившись надумали, аби удача сприяла, рушити вглиб краю. Отож свої сили розподілили на три загони: ліве крило займає козацька піхота, праве — довірено Галабурді з литовськими татарами, серединою йдуть Кміта з Радзивілом та всі польські підрозділи, які мали з собою; возів у цей похід не брали, прихопили тільки легкі польові гармати.
В такому порядку середина війська за один день проходить кілька миль, наступного — зазвичай відпочиває, аби дати час на долучення татар та козаків, які за світловий день плюндрують від семи до восьми миль прилеглого довкілля, і які суворо застережені, аби якщо не в ніч того ж самого дня, тоді принаймні на світанку наступного повертались до головного коша. Як тільки ближче підійшли до Ржева почав з'являтися ворог, із засідок на литвинів нападав, які зберігаючи належну обачність, ніде не дали себе заскочити зненацька; якраз битви поважно уникав. Бачачи це, Кміта та Радзівілл рушили просто на Старицю, де на той час перебував цар.
За чотири милі від того міста знову стали над Волгою, розуміючи, що ворог зваблює на бій; але коли сплинули п'ять днів у бездіяльності, на той час Радзівілл припускаючи, що розбудивши жагу помсти виманить ворога в поле, послав козаків за річку, аби розлого вчинили грабежі та пожежі. Спустошення було жахливе, аж до півтори милі все запалало у полум'ї під Старицею. З вікон свого помешкання цар разом з Поссевіним міг бачити палаючі села та міста нещасних підданих, а проте не дав наказу відбити нападників; побоюючись більшого нещастя, виславши зі Стариці дружину та дітей, подумував і вже сам на готових човнах відпливати. Кміта, приписуючи бездіяльність царських військ паніці, піймав зухвалу думку: форсувати Волгу, потрапити в Старицю і схопити самого царя.
Радзивілл, зважаючи на невелику жменьку своїх у порівнянні з ворожими силами, які перебувають поблизу, не зміг погодитися на захід, наслідок якого був таким сумнівним, а невдача — такою згубною. У такій ухвалі його переконав Данило Мурза, щойно навернений у віру татарин, царський постільничий, який опівночі втік до табору литвинів, і про все, що відбувається в палаці, дав йому достатнє пояснення. Іван Васильович мав при собі 3000 відбірних солдатів, під Ржевом, як вже сказано, 15000 війська, у Новгороді стояв з 40000 людей, отож було би не пробаченим зухвальством наражатися на очевидне знищення, а проте як тільки намір Кміти поширився поміж військовими, Радзивілла гірко звинувачено, що завадив йому отримати безсмертну славу, бо чого так гаряче прагнули, те вважали за найлегшим для досягнення. Це припущення було таким розповсюдженим, що перебуваючи на той час у таборі під Псковом італієць Симон Дженга, пишучи листа до свого друга Велізара Вінти, секретаря великого княжича тосканського, не вгаває повторювати: «якби троцький каштелян розділив хоробрість смоленського воєводи, і річку б перепливли, і на карк би йому впали, і скориставшись з терору який запровадив, дістався би в руки, втративши будь-яку тверезість думки». Але навіть розсудливий Гейденштейн не стримується зазначити, що тільки надмірне запевнення словами Данила Мурзи, який зумисне перебільшив царські сили, відвернуло Радзивіла щоб дослухатися Кміти, хоча, якби литвини під Старицею це виконали, їм усміхалася надія назавжди пам'ятного звершення.
Запевню не спало Гейденштейну на думку, що втікач і зрадник не міг можливостей свого володаря, якого покидав, перебільшити, і тим більше для уподобання тим, до яких прийшов, швидше мусив власною своєю любов'ю підлизуватись, ніж її загнуздати. Як би не було, Радзивілл зупинився на ретельному виконанні королівського наказу, відсічі під Псков не допустив, ворожий край поскуб і забравши своїх людей з-поза Волги, ще коли йому доповіли про недостачу харчів у Торопці, задумав здобуття цієї фортеці. В будь-якому разі, взявшись докладніше до справи, минувши Торопець, рушив на Холм та Стару Руссу, куди менш обережно загналася частина його козаків і перебувала в немалій небезпеці; лиш Радзивілл, надіславши їм допомогу, легко їх визволив й ще привели до коша пійманих одного з князів Оболенських з кількома боярськими синами….
Примітки
- Heidenstein R. De Bello Moscouitico. T. II. C. 134 [ 21 грудня 2014 у Wayback Machine.](лат.)
- Bielski M., Bielski J. Kronika polska. C. 784 [ 6 січня 2015 у Wayback Machine.](пол.)
- Malinowski M., Przezdiecki A. Źródła do dziejów polskich. Wilno. 1844. Tom II str.306 [ 17 грудня 2014 у Wayback Machine.](пол.)
Джерела
- Malinowski M., Przezdiecki A. Źródła do dziejów polskich. Wilno. 1844. Tom II str.306 [ 17 грудня 2014 у Wayback Machine.](пол.)
Це незавершена стаття про битву. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про Велике князівство Литовське. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Protistoyannya pid Stariceyu vidbuvalosya u 1581 roci mizh vijskami Respubliki Oboh Narodiv ta Moskovskogo carstva Protistoyannya stalo chastinoyu Ostannogo periodu Livonskoyi vijni sho rozpochavsya 1578 roku Protistoyannya pid StariceyuLivonska vijnaProtistoyannya pid Stariceyu Protistoyannya pid StariceyuData 1581Misce Toropec Starici Holm Stara RussaRezultat Peremoga vijska Filona KmitiStoroniRespublika Oboh Narodiv Moskovske carstvoKomanduvachiMikolaj Radzivill ta Filon Kmita knyaz Mihajlo Vasilovich Nozdrovatij ta Petro Ivanovich BoryatinskijVijskovi sili7000 3000Vtrati100Istoriya boyuCya stattya ye skladovoyu chastinoyu nizki statej pro polkovodcya Filona KmitugerbZhittyepis Bitva pid Ostrom Napad na Chernigiv Bitva pid Starodubom Uchast u bitvi na Uli Zdobuttya mista Pochep Pershij pohid Kmiti na Smolensk Zdobuttya Holma ta Staroyi Russi Protistoyannya pid Stariceyu Z pributtyam korolya Stefana Batoriya do taboru rada zupinilasya na tomu shobi usiyeyu potugoyu zdobuvati Pskov Otozh abi voroga vidvolikti v inshij bik nakazano Radzivillu ta Filonu Kmiti virushiti do Biloyi a poputno spustoshuvati dovkillya i stomlyuvati vijska dlya zapobigannya vidsichi Kmita negajno virushivshi z Velikih Luk z 2000 vershnikiv ta horugvoyu tatar yakoyu keruvav Mihajlo Garaburda u vosmi milyah za Toropcem zupinivsya chekayuchi pributtya Razivilla Cej yakraz vijshovshi z Vitebska pospishav velizkim shlyahom do vkazanogo miscya i obidva pidrozdili nalichuyuchi do 7000 ozbroyenih zustrilisya nad rikoyu Mezha pid Pokrovskim monastirem Tim chasom car perebuvayuchi zvidtilya nedaleko u Starici i ne mayuchi zhodnoyi zvistki pro nablizhennya do tiyeyi storoni Kmiti ta Radzivilla poslav knyaziv Mihajla Vasilovicha Nozdrovatogo ta Petra Ivanovicha Boryatinskogo z 3000 lyudej poskubti u velikolukskij usvyatskij velizkij zemlyah tih meshkanciv yaki zaprisyaglisya u virnosti Stefanu Batoriyu Yak tilki Kmiti ta Radzivillu ce povidomili mittyu vidmovivshis vid Biloyi virishili cej napad skasuvati ta zahistiti vid znishennya novih korolivskih piddanih Radzivill vipitavshi u shoplenih shpiguniv sho Nozdrovatij ta Boryatinskij roztashuvalis taborom za chotiri mili dav nakaz Bogdanu Oginskomu abi z 700 vershnikami dobravsya do nih i povertavsya z dokladnoyu zvistkoyu pro vse Perednya ohorona cogo pidrozdilu u skladi 200 kinnoti ne chekayuchi nakazu zhvavo napala na voroga yakij dostup do taboru vibranogo posered bagnovic obladnav pastkami na mostah ta urochishah Vzhe libon ne bez vtrat zignali jogo z troh stanovish koli pid chetvertim takij silnij opir zustrili sho za mit yim zagrozhuvala najbilsha nebezpeka Musili bi poplatitisya krov yu za svoyu neoberezhnist yakbi Spitek Jordan zi svoyeyu horugvoyu ne nad yihav i ne perelamav bitvu na korist svoyih Suprotivniki perelyakalis peresliduvannya ne moglo buti dorechnim cherez stomlenih konej tim ne menshe do sta lyudej vbito ta kilka shopleno Poloneni rozpovili pro p yatnadcyatitisyachne vijsko yake stoyalo pid Rzhevom Radzivill z Kmitoyu poradivshis nadumali abi udacha spriyala rushiti vglib krayu Otozh svoyi sili rozpodilili na tri zagoni live krilo zajmaye kozacka pihota prave dovireno Galaburdi z litovskimi tatarami seredinoyu jdut Kmita z Radzivilom ta vsi polski pidrozdili yaki mali z soboyu voziv u cej pohid ne brali prihopili tilki legki polovi garmati V takomu poryadku seredina vijska za odin den prohodit kilka mil nastupnogo zazvichaj vidpochivaye abi dati chas na doluchennya tatar ta kozakiv yaki za svitlovij den plyundruyut vid semi do vosmi mil prileglogo dovkillya i yaki suvoro zasterezheni abi yaksho ne v nich togo zh samogo dnya todi prinajmni na svitanku nastupnogo povertalis do golovnogo kosha Yak tilki blizhche pidijshli do Rzheva pochav z yavlyatisya vorog iz zasidok na litviniv napadav yaki zberigayuchi nalezhnu obachnist nide ne dali sebe zaskochiti znenacka yakraz bitvi povazhno unikav Bachachi ce Kmita ta Radzivill rushili prosto na Staricyu de na toj chas perebuvav car Za chotiri mili vid togo mista znovu stali nad Volgoyu rozumiyuchi sho vorog zvablyuye na bij ale koli splinuli p yat dniv u bezdiyalnosti na toj chas Radzivill pripuskayuchi sho rozbudivshi zhagu pomsti vimanit voroga v pole poslav kozakiv za richku abi rozlogo vchinili grabezhi ta pozhezhi Spustoshennya bulo zhahlive azh do pivtori mili vse zapalalo u polum yi pid Stariceyu Z vikon svogo pomeshkannya car razom z Possevinim mig bachiti palayuchi sela ta mista neshasnih piddanih a prote ne dav nakazu vidbiti napadnikiv poboyuyuchis bilshogo neshastya vislavshi zi Starici druzhinu ta ditej podumuvav i vzhe sam na gotovih chovnah vidplivati Kmita pripisuyuchi bezdiyalnist carskih vijsk panici pijmav zuhvalu dumku forsuvati Volgu potrapiti v Staricyu i shopiti samogo carya Radzivill zvazhayuchi na neveliku zhmenku svoyih u porivnyanni z vorozhimi silami yaki perebuvayut poblizu ne zmig pogoditisya na zahid naslidok yakogo buv takim sumnivnim a nevdacha takoyu zgubnoyu U takij uhvali jogo perekonav Danilo Murza shojno navernenij u viru tatarin carskij postilnichij yakij opivnochi vtik do taboru litviniv i pro vse sho vidbuvayetsya v palaci dav jomu dostatnye poyasnennya Ivan Vasilovich mav pri sobi 3000 vidbirnih soldativ pid Rzhevom yak vzhe skazano 15000 vijska u Novgorodi stoyav z 40000 lyudej otozh bulo bi ne probachenim zuhvalstvom narazhatisya na ochevidne znishennya a prote yak tilki namir Kmiti poshirivsya pomizh vijskovimi Radzivilla girko zvinuvacheno sho zavadiv jomu otrimati bezsmertnu slavu bo chogo tak garyache pragnuli te vvazhali za najlegshim dlya dosyagnennya Ce pripushennya bulo takim rozpovsyudzhenim sho perebuvayuchi na toj chas u tabori pid Pskovom italiyec Simon Dzhenga pishuchi lista do svogo druga Velizara Vinti sekretarya velikogo knyazhicha toskanskogo ne vgavaye povtoryuvati yakbi trockij kashtelyan rozdiliv horobrist smolenskogo voyevodi i richku b pereplivli i na kark bi jomu vpali i skoristavshis z teroru yakij zaprovadiv distavsya bi v ruki vtrativshi bud yaku tverezist dumki Ale navit rozsudlivij Gejdenshtejn ne strimuyetsya zaznachiti sho tilki nadmirne zapevnennya slovami Danila Murzi yakij zumisne perebilshiv carski sili vidvernulo Radzivila shob dosluhatisya Kmiti hocha yakbi litvini pid Stariceyu ce vikonali yim usmihalasya nadiya nazavzhdi pam yatnogo zvershennya Zapevnyu ne spalo Gejdenshtejnu na dumku sho vtikach i zradnik ne mig mozhlivostej svogo volodarya yakogo pokidav perebilshiti i tim bilshe dlya upodobannya tim do yakih prijshov shvidshe musiv vlasnoyu svoyeyu lyubov yu pidlizuvatis nizh yiyi zagnuzdati Yak bi ne bulo Radzivill zupinivsya na retelnomu vikonanni korolivskogo nakazu vidsichi pid Pskov ne dopustiv vorozhij kraj poskub i zabravshi svoyih lyudej z poza Volgi she koli jomu dopovili pro nedostachu harchiv u Toropci zadumav zdobuttya ciyeyi forteci V bud yakomu razi vzyavshis dokladnishe do spravi minuvshi Toropec rushiv na Holm ta Staru Russu kudi mensh oberezhno zagnalasya chastina jogo kozakiv i perebuvala v nemalij nebezpeci lish Radzivill nadislavshi yim dopomogu legko yih vizvoliv j she priveli do kosha pijmanih odnogo z knyaziv Obolenskih z kilkoma boyarskimi sinami PrimitkiHeidenstein R De Bello Moscouitico T II C 134 21 grudnya 2014 u Wayback Machine lat Bielski M Bielski J Kronika polska C 784 6 sichnya 2015 u Wayback Machine pol Malinowski M Przezdiecki A Zrodla do dziejow polskich Wilno 1844 Tom II str 306 17 grudnya 2014 u Wayback Machine pol DzherelaMalinowski M Przezdiecki A Zrodla do dziejow polskich Wilno 1844 Tom II str 306 17 grudnya 2014 u Wayback Machine pol Ce nezavershena stattya pro bitvu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro Velike knyazivstvo Litovske Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi