Прибор (біл. Прыбар) — село, центр Приборської сільської ради Гомельського району Гомельської області Республіки Білорусь.
селище Прибор | ||||
Транслітерація назви | Prybar | |||
---|---|---|---|---|
Основні дані | ||||
52°24′51″ пн. ш. 30°45′46″ сх. д. / 52.41416666669477564° пн. ш. 30.76277777780577694° сх. д.Координати: 52°24′51″ пн. ш. 30°45′46″ сх. д. / 52.41416666669477564° пн. ш. 30.76277777780577694° сх. д. | ||||
Країна | Білорусь | |||
Область | Гомельська | |||
Район | Гомельський | |||
Рада | Приборська | |||
Засновано | XVIII століття | |||
Перша згадка | XVIII століття | |||
Населення | 1045 осіб (2009) | |||
Часовий пояс | ||||
Поштовий індекс | 247030 | |||
Телефонний код | +375-232 | |||
Транспорт, відстані | ||||
До Мінська | ||||
- фізична | 270 км | |||
Прибор | ||||
Прибор Прибор (Гомельська область) | ||||
Географія
Розташування
За 1,5 км від основної забудови знаходиться залізнична станція (на лінії Калинковичі — Гомель), 25 км на захід від Гомеля.
Гідрографія
На річці Уза (притока річки Сож), в яку біля села впадає річка Рандовка.
Транспортна мережа
Транспортні зв'язки степовою, потім автомобільною дорогою Калинковичі — Гомель. Планування складається з дугоподібної, майже меридіональної вулиці, від якої на захід та схід відходять короткі вулиці. Забудова здебільшого дерев'яна садибного типу.
Історія
Археологічні розкопки
Виявлене археологами городище (місцева назва Городок) ранньої залізної доби та епохи Київської Русі (біля села, на лівому березі річки) свідчить про заселення цих місць з давніх-давен.
Велике князівство Литовське
За письмовими джерелами відоме з XVIII століття як село в Речицькому повіті Мінського воєводства Великого князівства Литовського.
Російська імперія
Після першого поділу Речі Посполитої (1772) у складі Російської імперії. З 1775 року у володінні фельдмаршала графа Петра Рум'янцева-Задунайського. У 1811 році в Новиковській економії Гомельського маєтку. У 1834 році володіння фельдмаршала князя Івана Паскевича. Діяло борошномельне підприємство, яке у 1859 році опрацювало 7500 пудів зерна. У 1862 році 37 господарств отримали земельні наділи. У 1870 році працювали млин, сукновальня (з 1830), зернодробарка, хлібний магазин. Після здачі в експлуатацію 15 лютого 1886 року залізниці Лунинець — Гомель почала працювати залізнична станція. Відповідно до перепису 1897 року було відділення поштового зв'язку. У 1909 році 579 десятин землі, школа (у 1907 році 55 учнів), у Телешевській волості Гомельського повіту Могильовської губернії.
СРСР
У 1926 році працювали млин, початкова школа. З 8 грудня 1926 року центр Приборської сільради Гомельського району Гомельського округу (до 26 липня 1930 року), з 20 лютого 1938 року Гомельської області. 1930 року організовано колгосп імені Калініна, працювали кузня, паровий млин із лісопильнею та сукновальнею. 1959 року центр учгоспу СПТУ-185. Розташовані лісництво, середня школа, Будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку, магазин, їдальня.
Німецько-радянська війна
Під час німецько-радянської війни 55 мешканців загинули на фронті.
Населення
Чисельність
- 2009 — 1045 мешканців
Динаміка
|
---|
Примітки
- Назвы населеных пунктаў Рэспублікі Беларусь: Гомельская вобласць: нарматыўны даведнік / Н. А. Багамольнікава і інш.; пад рэд. В. П. Лемцюговай. — Мн.: Тэхналогія, 2006. — 382 с. (DJVU).
- (рос.). 14 жовтня 2009. Архів оригіналу за 11 жовтня 2020. Процитовано 20 квітня 2022.
Література
- Гарады і вёскі Беларусі: Энцыклапедыя. Т.1, кн.1. Гомельская вобласць/С. В. Марцэлеў; Рэдкалегія: Г. П. Пашкоў (галоўны рэдактар) і інш. — Мн.: БелЭн, 2004. 632с.: іл. Тыраж 4000 экз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pribor bil Prybar selo centr Priborskoyi silskoyi radi Gomelskogo rajonu Gomelskoyi oblasti Respubliki Bilorus selishe Pribor bil PrybarTransliteraciya nazvi Prybar Osnovni dani52 24 51 pn sh 30 45 46 sh d 52 41416666669477564 pn sh 30 76277777780577694 sh d 52 41416666669477564 30 76277777780577694 Koordinati 52 24 51 pn sh 30 45 46 sh d 52 41416666669477564 pn sh 30 76277777780577694 sh d 52 41416666669477564 30 76277777780577694Krayina BilorusOblast GomelskaRajon GomelskijRada PriborskaZasnovano XVIII stolittyaPersha zgadka XVIII stolittyaNaselennya 1045 osib 2009 Chasovij poyas UTC 3 00Poshtovij indeks 247030Telefonnij kod 375 232 Transport vidstani Do Minska fizichna 270 km Pribor PriborPribor Gomelska oblast GeografiyaRoztashuvannya Za 1 5 km vid osnovnoyi zabudovi znahoditsya zaliznichna stanciya na liniyi Kalinkovichi Gomel 25 km na zahid vid Gomelya GidrografiyaNa richci Uza pritoka richki Sozh v yaku bilya sela vpadaye richka Randovka Transportna merezhaTransportni zv yazki stepovoyu potim avtomobilnoyu dorogoyu Kalinkovichi Gomel Planuvannya skladayetsya z dugopodibnoyi majzhe meridionalnoyi vulici vid yakoyi na zahid ta shid vidhodyat korotki vulici Zabudova zdebilshogo derev yana sadibnogo tipu IstoriyaArheologichni rozkopki Viyavlene arheologami gorodishe misceva nazva Gorodok rannoyi zaliznoyi dobi ta epohi Kiyivskoyi Rusi bilya sela na livomu berezi richki svidchit pro zaselennya cih misc z davnih daven Velike knyazivstvo Litovske Za pismovimi dzherelami vidome z XVIII stolittya yak selo v Rechickomu poviti Minskogo voyevodstva Velikogo knyazivstva Litovskogo Rosijska imperiya Pislya pershogo podilu Rechi Pospolitoyi 1772 u skladi Rosijskoyi imperiyi Z 1775 roku u volodinni feldmarshala grafa Petra Rum yanceva Zadunajskogo U 1811 roci v Novikovskij ekonomiyi Gomelskogo mayetku U 1834 roci volodinnya feldmarshala knyazya Ivana Paskevicha Diyalo boroshnomelne pidpriyemstvo yake u 1859 roci opracyuvalo 7500 pudiv zerna U 1862 roci 37 gospodarstv otrimali zemelni nadili U 1870 roci pracyuvali mlin suknovalnya z 1830 zernodrobarka hlibnij magazin Pislya zdachi v ekspluataciyu 15 lyutogo 1886 roku zaliznici Luninec Gomel pochala pracyuvati zaliznichna stanciya Vidpovidno do perepisu 1897 roku bulo viddilennya poshtovogo zv yazku U 1909 roci 579 desyatin zemli shkola u 1907 roci 55 uchniv u Teleshevskij volosti Gomelskogo povitu Mogilovskoyi guberniyi SRSR U 1926 roci pracyuvali mlin pochatkova shkola Z 8 grudnya 1926 roku centr Priborskoyi silradi Gomelskogo rajonu Gomelskogo okrugu do 26 lipnya 1930 roku z 20 lyutogo 1938 roku Gomelskoyi oblasti 1930 roku organizovano kolgosp imeni Kalinina pracyuvali kuznya parovij mlin iz lisopilneyu ta suknovalneyu 1959 roku centr uchgospu SPTU 185 Roztashovani lisnictvo serednya shkola Budinok kulturi biblioteka feldshersko akusherskij punkt viddilennya zv yazku magazin yidalnya Nimecko radyanska vijna Pid chas nimecko radyanskoyi vijni 55 meshkanciv zaginuli na fronti NaselennyaChiselnist 2009 1045 meshkanciv Dinamika Zmini naselennya Rik Naselennya Zmina1798 118 1897 479 305 9 1909 558 16 5 1926 621 11 3 1959 782 25 9 2004 994 27 1 2009 1045 5 1 PrimitkiNazvy naselenyh punktay Respubliki Belarus Gomelskaya voblasc narmatyyny davednik N A Bagamolnikava i insh pad red V P Lemcyugovaj Mn Tehnalogiya 2006 382 s ISBN 985 458 131 4 DJVU ros 14 zhovtnya 2009 Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2020 Procitovano 20 kvitnya 2022 LiteraturaGarady i vyoski Belarusi Encyklapedyya T 1 kn 1 Gomelskaya voblasc S V Marceley Redkalegiya G P Pashkoy galoyny redaktar i insh Mn BelEn 2004 632s il Tyrazh 4000 ekz ISBN 985 11 0303 9 ISBN 985 11 0302 0