|
Остзейські губернії, також прибалтійські губернії — адміністративно-територіальні одиниці Російської імперії, що були створені у Балтії після перемоги Московії у Північній війні проти Швеції та третього поділу Речі Посполитої. Край складався з Курляндської, Ліфляндської та Естляндської губерній.
Назва
Назва Остзейські губернії походить від німецької назви Балтійського моря — Ostsee (буквально Східне море). Ця назва вживалася в офіційних документах, наукових та публіцистичних творах часів Російської імперії. Окрім того, щодо регіону в імперській Росії вживали найменування Прибалтійські губернії та Прибалтійський край.
Передумови
З XIII по XVI століття територія майбутніх остзейських губерній входила до складу створеної у ході хрестових походів Лівонської конфедерації. У цей період в регіоні сформувалися такі особливості як домінування західного християнства (спершу католицизму, згодом — лютеранства) та балтійських німців. Після Лівонської війни Естонія належала Швеції (Шведська Естляндія; Езель короткочасно належав Данії), Курляндія — Речі Посполитій, Ліфляндія — спершу Польщі (як частина Лівонського герцогства), проте в XVII була завойована Швецією (Шведська Лівонія).
Етнічний склад
Корінні жителі Остзейських губерній — латиші та естонці — на початку XX століття становили 80 % мешканців краю. До них належали селяни-власники, нижчі класи міщан, частина інтелігенції та купців. Естляндська і північна частина Ліфляндської губернії заселені естонцями, південна частина Ліфляндської та Курляндська (окрім ) — латишами. Населення Іллуктського повіту було змішаним і складалося з росіян, білорусів, латишів та литовців. Загалом, росіян у краї було близько 5 %, а балтійських (остзейських) німців — 6 %.
Історія
В умовах капітуляції Естонії та Лівонії у ході Північної війни перед московськими військами та жалуваної грамоти лівонському дворянству від 1710 року, привілеї місцевих мешканців зберігалися. Права міст, магістратів, цехів Естонії та Лівонії також були закріплені в статті IX Ништадтського миру.
1713 року було створено Ризьку, а 1719 — Ревельську губернію. 1783 року в ході адміністративної реформи Катерини II було створено Ревельське та Ризьке намісництва. 1795 року, після третього поділу Речі Посполитої, було створено Курляндське намісництво. 1796 року намісництва були перетворені на Естляндську, Ліфляндську та Курляндську губернії відповідно.
У другій половині XIX століття імперська влада проводила в краї активну політику русифікації.
1915 року в ході Першої світової війни територія Курляндської та частково Ліфляндської (з Ригою) губерній була окупована Німецькою імперією. 1918 року на місці колишніх російських губерній були утворені нові держави — Естонія та Латвія, а невелика частина Курляндської губернії відійшла до Литви.
Склад
Петровські губернії
Катерининські губернії
Особливості управління
У складі Російської імперії остзейські губернії мали особливий статус. Основою управління в них було місцеве законодавство («Звід місцевих узаконень губерній остзейських»), за яким управління відбувалося дворянськими зібраннями поряд з урядовими установами. Хоча повноваження останніх з кінця XVIII століття аж до початку Першої світової війни збільшувалися, губернатор як представник центральної влади був змушений будувати свою політику так, щоб не порушувати прав остзейського дворянства.
Питання про співвідношення загальноімперського та місцевого остзейського законодавства активно обговорювалося російськими юристами у 1830-1890-х роках. Місцеві остзейські правознавці, що представляли балтійсько-німецьку юридичну школу Теодора фон Бунге, наполягали на тому, що в краї могли мати силу лише ті закони, що створені спеціально для нього, а із загальноросійських лише ті, чинність яких в остзейських губерніях особливо передбачалось.
У 1846—1876 роках існував спеціальний для розгляду земельних справ у губерніях.
Примітки
- СР: Збірник матеріалів з історії Прибалтійського краю. — Рига, 1894.; Форст. Балтійське питання. — СПб, 1894.; Чешіхіна Є. В. Коротка історія Прибалтійського краю. — 2-е вид. — Рига, 1894.
- ЭСБЕ/Прибалтийский край — Викитека. ru.wikisource.org (рос.). Процитовано 3 березня 2023.
Джерела
- Прибалтийский край // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
- Tuchtenhagen, Ralph (2005) (in German). Geschichte der baltischen Länder. Beck'sche Reihe. 2355. C.H.Beck.
- Kahle, Wilhelm (1984). «Die Bedeutung der Confessio Augustana für die Kirche im Osten». In Hauptmann, Peter (in German). Studien zur osteuropäischen Kirchengeschichte und Kirchenkunde. Kirche im Osten. 27. Vandenhoeck & Ruprecht. pp. 9–35.
- Thaden, Edward C. (Hrsg.), Russification in the Baltic Provinces and Finland, 1855—1914. Princeton: Princeton University Press 1981. ISBN 0-691-05314-6.
- Seraphim E. Geschichte Liv-, Ehst- und Kurlands. Reval: Verlag von F. Kluge, 1896. Bd. II S. 675—676
Це незавершена стаття з історії Естонії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про Латвію. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ostzejski guberniyi ros Ostzejskie guberniiZagalna informaciyaInshi nazvi Pribaltijski guberniyi Pribaltijskij krajVhodila do skladu Rosijska imperiyaSuchasna lokaciya Estoniya LatviyaPeriod uzhivannya toponima 1713 1915 1918Roztashuvannya na kartiDerzhavi na teritoriyi istorichnoyi oblastiRosijska imperiya 1713 1915 1918 Ostzejski guberniyi takozh pribaltijski guberniyi administrativno teritorialni odinici Rosijskoyi imperiyi sho buli stvoreni u Baltiyi pislya peremogi Moskoviyi u Pivnichnij vijni proti Shveciyi ta tretogo podilu Rechi Pospolitoyi Kraj skladavsya z Kurlyandskoyi Liflyandskoyi ta Estlyandskoyi gubernij NazvaNazva Ostzejski guberniyi pohodit vid nimeckoyi nazvi Baltijskogo morya Ostsee bukvalno Shidne more Cya nazva vzhivalasya v oficijnih dokumentah naukovih ta publicistichnih tvorah chasiv Rosijskoyi imperiyi Okrim togo shodo regionu v imperskij Rosiyi vzhivali najmenuvannya Pribaltijski guberniyi ta Pribaltijskij kraj PeredumoviZ XIII po XVI stolittya teritoriya majbutnih ostzejskih gubernij vhodila do skladu stvorenoyi u hodi hrestovih pohodiv Livonskoyi konfederaciyi U cej period v regioni sformuvalisya taki osoblivosti yak dominuvannya zahidnogo hristiyanstva spershu katolicizmu zgodom lyuteranstva ta baltijskih nimciv Pislya Livonskoyi vijni Estoniya nalezhala Shveciyi Shvedska Estlyandiya Ezel korotkochasno nalezhav Daniyi Kurlyandiya Rechi Pospolitij Liflyandiya spershu Polshi yak chastina Livonskogo gercogstva prote v XVII bula zavojovana Shveciyeyu Shvedska Livoniya Etnichnij skladEtnichnij sklad naselennya stanom na 1881 rik Korinni zhiteli Ostzejskih gubernij latishi ta estonci na pochatku XX stolittya stanovili 80 meshkanciv krayu Do nih nalezhali selyani vlasniki nizhchi klasi mishan chastina inteligenciyi ta kupciv Estlyandska i pivnichna chastina Liflyandskoyi guberniyi zaseleni estoncyami pivdenna chastina Liflyandskoyi ta Kurlyandska okrim latishami Naselennya Illuktskogo povitu bulo zmishanim i skladalosya z rosiyan bilorusiv latishiv ta litovciv Zagalom rosiyan u krayi bulo blizko 5 a baltijskih ostzejskih nimciv 6 IstoriyaV umovah kapitulyaciyi Estoniyi ta Livoniyi u hodi Pivnichnoyi vijni pered moskovskimi vijskami ta zhaluvanoyi gramoti livonskomu dvoryanstvu vid 1710 roku privileyi miscevih meshkanciv zberigalisya Prava mist magistrativ cehiv Estoniyi ta Livoniyi takozh buli zakripleni v statti IX Nishtadtskogo miru 1713 roku bulo stvoreno Rizku a 1719 Revelsku guberniyu 1783 roku v hodi administrativnoyi reformi Katerini II bulo stvoreno Revelske ta Rizke namisnictva 1795 roku pislya tretogo podilu Rechi Pospolitoyi bulo stvoreno Kurlyandske namisnictvo 1796 roku namisnictva buli peretvoreni na Estlyandsku Liflyandsku ta Kurlyandsku guberniyi vidpovidno U drugij polovini XIX stolittya imperska vlada provodila v krayi aktivnu politiku rusifikaciyi 1915 roku v hodi Pershoyi svitovoyi vijni teritoriya Kurlyandskoyi ta chastkovo Liflyandskoyi z Rigoyu gubernij bula okupovana Nimeckoyu imperiyeyu 1918 roku na misci kolishnih rosijskih gubernij buli utvoreni novi derzhavi Estoniya ta Latviya a nevelika chastina Kurlyandskoyi guberniyi vidijshla do Litvi SkladOstzejski guberniyi u 1914 rociPetrovski guberniyi Rizka guberniya Revelska guberniyaKaterininski guberniyi Kurlyandska guberniya Liflyandska guberniya Estlyandska guberniyaOsoblivosti upravlinnyaU skladi Rosijskoyi imperiyi ostzejski guberniyi mali osoblivij status Osnovoyu upravlinnya v nih bulo misceve zakonodavstvo Zvid miscevih uzakonen gubernij ostzejskih za yakim upravlinnya vidbuvalosya dvoryanskimi zibrannyami poryad z uryadovimi ustanovami Hocha povnovazhennya ostannih z kincya XVIII stolittya azh do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni zbilshuvalisya gubernator yak predstavnik centralnoyi vladi buv zmushenij buduvati svoyu politiku tak shob ne porushuvati prav ostzejskogo dvoryanstva Pitannya pro spivvidnoshennya zagalnoimperskogo ta miscevogo ostzejskogo zakonodavstva aktivno obgovoryuvalosya rosijskimi yuristami u 1830 1890 h rokah Miscevi ostzejski pravoznavci sho predstavlyali baltijsko nimecku yuridichnu shkolu Teodora fon Bunge napolyagali na tomu sho v krayi mogli mati silu lishe ti zakoni sho stvoreni specialno dlya nogo a iz zagalnorosijskih lishe ti chinnist yakih v ostzejskih guberniyah osoblivo peredbachalos U 1846 1876 rokah isnuvav specialnij dlya rozglyadu zemelnih sprav u guberniyah PrimitkiSR Zbirnik materialiv z istoriyi Pribaltijskogo krayu Riga 1894 Forst Baltijske pitannya SPb 1894 Cheshihina Ye V Korotka istoriya Pribaltijskogo krayu 2 e vid Riga 1894 ESBE Pribaltijskij kraj Vikiteka ru wikisource org ros Procitovano 3 bereznya 2023 DzherelaPribaltijskij kraj Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop SPb 1890 1907 Tuchtenhagen Ralph 2005 in German Geschichte der baltischen Lander Beck sche Reihe 2355 C H Beck Kahle Wilhelm 1984 Die Bedeutung der Confessio Augustana fur die Kirche im Osten In Hauptmann Peter in German Studien zur osteuropaischen Kirchengeschichte und Kirchenkunde Kirche im Osten 27 Vandenhoeck amp Ruprecht pp 9 35 Thaden Edward C Hrsg Russification in the Baltic Provinces and Finland 1855 1914 Princeton Princeton University Press 1981 ISBN 0 691 05314 6 Seraphim E Geschichte Liv Ehst und Kurlands Reval Verlag von F Kluge 1896 Bd II S 675 676 Ce nezavershena stattya z istoriyi Estoniyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro Latviyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi