Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Не плутати з Головування у Раді Європейського Союзу Голова Європейської ради також Президент Європейської ради головний

Президент Європейської Ради

Президент Європейської Ради
Не плутати з Головування у Раді Європейського Союзу.

Голова Європейської ради (також: Президент Європейської ради) — головний представник Європейського Союзу на світовій арені, а також очільник Європейської ради. Посада Голови Європейської ради — одна з інституцій ЄС, яка забезпечує політичне керівництво Європейським Союзом (ЄС). Нинішній президент — колишній прем'єр-міністр Бельгії Шарль Мішель, який змінив на цій посаді колишнього прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска.

Голова Європейської Ради
англ. President of the European Council
image
Емблема
image
Посаду обіймає
Шарль Мішель
з 1 грудня 2019 року
ОчолюєЄвропейська рада
Офіційна резиденціяБрюссель, Бельгія
Кандидатуру призначаєЄвропейська Рада кваліфікованою більшістю голосів
Термін2 роки і 6 місяців з можливістю бути переобраним на 2 термін
Зарплата€298 495,44 на рік
СайтPresident of the European Council

Відповідно до Лісабонської угоди, статті 15 Маастрихтського договору, термін повноважень голови Європейської ради становить 2 роки і 6 місяців з можливістю продовження на 2-й термін. Призначення, а також зняття з посади голови, вимагає підтримки кваліфікованої більшості Європейської ради.

19 листопада 2009 року Європейська Рада вирішила, що її першим президентом в рамках Лісабонського договору стане Герман Ван Ромпей, експрем'єр-міністр Бельгії. Ван Ромпей вступив на посаду після набуття чинності Лісабонського договору. 30 серпня 2014 року Головою Європейської ради був обраний Дональд Туск, який вступив на посаду 1 грудня 2014.

Історія

Перше засідання глав країн та урядів держав ЄС було проведене 1961 року як неформальний саміт, а 1974 року захід став офіційним, отримавши назву «Європейська рада». Автором назви став тодішній президент Франції Жискар д'Естен Валері. Головування в Європейській раді відбувалось за принципом головування у раді Європейського Союзу зі зміною керівної держави що шість місяців. Оскільки Європейська рада складається з національних лідерів, Рада працює під головуванням глави держави або уряду керівної держави

Стала посада

Конституція ЄС та Конвенція про майбутнє Європи визначали посаду Президента Європейської ради як довгострокову і впливову посаду на довгий період головування. Оскільки Конституція була відхилена (Референдуми, пов'язані з Європейським Союзом#Європейська Конституція) в 2 державах-членах ЄС, запропонована посада так і не була створена. На заміну непідтриманій Конституції (а одночасно з Конституцією була відхилена і Конвенція про майбутнє ЄС) прийшов Лісабонський договір, який набув чинності 1 грудня 2009 року.

Перший президент, як очікувалось, мав встановити принцип діяльності для майбутніх голів, однак не було чіткого уявлення про функціональні обов'язки Президента. Одним варіантом було те, що президент буде виконувати адміністративну роль, як зазначено в Договорі, головуватиме на засіданнях і забезпечувати нормальне функціонування зовнішньої політики ЄС. Однак інший варіант передбачає більш активну роль президента в рамках Європейського Союзу і можливість здійснення ним зовнішньої політики. Ця посада мала бути, де-факто, посадою «Президента Європи», і, на відміну від першої моделі, особа, яка обійматиме цю посаду, мала представляти ЄС на міжнародній арені.

Лісабонський договір не визначає процесу висунення кандидатів на посаду Президента ради, унаслідок чого були запропоновані кілька офіційних і неофіційних кандидатів. На заключному засіданні Європейської ради за Лісабонським договором 19 листопада 2007 року президент Франції Ніколя Саркозі, попереджуючи можливі громадські спекуляції на тему кандидатів, назвав Тоні Блера, Феліпе Гонсалеса і Жана-Клода Юнкера гідними кандидатами. Однак внутрішньоєвропейські конфлікти (наприклад, ставлення до Війни в Іраку), стали причиною того, що усі названі кандидати відмовились від цієї посади.

Перший голова

19 листопада 2009 року Герман Ван Ромпей, тоді — прем'єр-міністр Бельгії, був обраний на посаду першого постійного Голови (Президента) Європейської ради. Формальне рішення про призначення було прийнято після набуття чиності 1 грудня 2009 року Лісабонського договору. Тодішній прем'єр-міністр Великої Британії Ґордон Браун заявив, що Ван Ромпей отримав одностайну підтримку 27 лідерів ЄС на саміті в Брюсселі увечері 19 листопада 2009 року. Пан Браун також високо оцінив пана Ван Ромпея як

«будівельника» консенсусу, який приніс період політичної стабільності до своєї країни після кількох місяців невизначеності.

На пресконференції після свого призначення Ван Ромпей зазначив:

...кожна країна повинна вийти переможцем із переговорів. Переговори, які закінчуються програшем однієї зі сторін, ніколи не будуть плідними. Я буду враховувати інтереси кожного. Навіть якщо наша єдність є нашою силою, наше різноманіття залишається нашим багатством...

сказав він, підкресливши індивідуальність членів ЄС.

Перше засідання Ради Ван Ромпей провів у вигляді неформальної зустрічі у бібліотеці Solvay у Парку Леопольда, що в Брюсселі. Засідання відкрилось дебатами на тему довгострокових структурних економічних проблем, що стоять перед Європою.

Ван Ромпей також запропонував проводити засідання Європейської ради щомісяця, що перетворює його на урядовий кабінет.

Він формалізував свої відносини з Європейським парламентом. Хоча Ван Ромпей формально не підзвітний депутатам Європарламенту, він звітує перед парламентом після кожного засідання Європейської ради, регулярно зустрічається з політичними лідерами фракцій і щомісяця — з головою Європарламенту. Крім того, він погодився відповідати на письмові запитання європарламентарів.

Обов'язки та повноваження

До 2009 року

Роль Голови Європейської ради без успіху виконували почергово голови держав-членів ЄС. Ці президентства змінюються кожні шість місяців, тобто новий президент Європейської ради обирався двічі на рік. Керівній країні також було дозволено мати додаткові переговори.

Фактично президент був «першим серед рівних», керуючи діяльністю глав європейських держав і урядів в Раді. Бувши в першу чергу відповідальним за підготовку та головування на засіданнях Європейської ради, голова Європейської ради не мав виконавчих повноважень.

Після 2009 року

image
Президент Європейської ради Герман ван Ромпей під час візиту до Паранальської обсерваторії.

Після набуття чинности Лісабонських угод обов'язки голови Європейської ради стали наступними: підготовка роботи Європейської ради, організація та головування на її засіданнях, допомога у пошуках консенсусу між її членами та звітність у Європейському парламенті після кожного засідання. Президент також забезпечує зовнішнє представництво Союзу з питань спільної зовнішньої політики та політики безпеки, при цьому не беручи на себе повноважень Верховного представника Європейського Союзу з закордонних справ і безпеки. Деяке дублювання між ролями президента Європейської ради, голова Європейської Комісії та Верховних представників досі залишається невирішеним.

При реорганізації керівних постів ЄС у рамках Лісабонського договору прозвучала деяка критика нечіткості визначення обов'язків кожного з них. Так, посол України в ЄС Андрій Веселовський оцінив рамки діяльності нових керівників Європейського Союзу:

Президент Європейської комісії буде, керувати урядом ЄС, тоді як Президент Європейської Ради буде стратегом європейської політики. Верховний представник спеціалізуватиметься на міжнародних відносинах, а Європейський комісар з питань розширення та європейської політики сусідства керуватиме технічними питаннями при здійсненні зовнішньої політики та підписанні угод. Президент Європейського парламенту тим часом артикулює значення ЄС.

Голова Європейської ради також розширив свій вплив у фінансовій політиці. Багато змін у діяльності ЄС, які стали можливими після набуття чинності Лісабонського договору, безрезультатно намагались скасувати. Іспанія під час свого головування (I півріччя 2010 року) без успіху намагалась скасувати пост голови Європейської ради. Однак, під час головування Бельгії (II півріччя 2010 року) спроби скасувати цю посаду припинились, не в останню чергу через те, що Герман ван Ромпей — колишній прем'єр-міністр Бельгії.

Привілеї Голови Європейської ради

Офіційні переговори про заробітну платню та привілеї виборного президента почалося у квітні 2008 року у рамках проєкту бюджету ЄС на 2009 рік. За результатами переговорів було вирішено, що президент повинен мати ті ж самі умови, що і Голова Європейської комісії, з основною зарплатою 138 % від найвищої Європейської цивільної зарплати, що становитиме €24874.62 на місяць.

Президент отримує службовий автомобіль із водієм та штат у приблизно 20 співробітників. Йому також виділяється житло (а не офіційна резиденція, яку вважають «занадто символічною»). Крім того, ідея приватного літака також була відхилена за «надмірну символічність», і як зазначив дипломат, розбіжність у привілеях між Радою Європи та Європейською комісією можуть тільки підживити суперництво між ними.

Можливість виділення більших пільг для голови Європейської ради, ніж для президента Єврокомісії, спонукало Європарламент погрожувати відмовою від прийняття бюджету на 2009 рік. Європарламентарі сприйняли велику заробітну платню і додаткові пільги як символічний сигнал, що пост Голови Європейської ради є важливішим і впливовішим, аніж пост Президента Єврокомісії.

Адміністрація голови Європейської ради

Хоча Європейська рада є, відповідно до положень Лісабонської угоди, окремою установою ЄС, вона не має власної адміністрації. Адміністративна підтримка Європейської ради та її президента забезпечується Генеральним секретаріатом Ради Європейського Союзу. При цьому голова Європейської ради має власних радників.

Список голів

При почерговому головуванні

Рік Період Посадова особа Європейська сторона Держава
1975 Січень-червень Ліам Косґрейв Європейська народна партія image Ірландія
Липень-грудень Альдо Моро Європейська народна партія image Італія
1976 Січень-червень Гастон Торн Європейська ліберально-демократична і реформістська партія image Люксембург
Липень-грудень Йооп ден Ойл Партія європейських соціалістів image Нідерланди
1977 Січень-червень Джеймс Каллаган Партія європейських соціалістів image Велика Британія
Липень-грудень Джек Лінч Європейська ліберально-демократична і реформістська партія image Ірландія
1978 Січень-червень Анкер Йоргенсен Партія європейських соціалістів image Данія
Липень-грудень Гельмут Шмідт Партія європейських соціалістів image Західна Німеччина
1979 Січень-червень Валері Жискар д'Естен Європейська ліберально-демократична і реформістська партія image Франція
Липень-грудень Джек Лінч Європейська ліберально-демократична і реформістська партія image Ірландія
1980 Січень-червень Франческо Коссіґа Європейська народна партія image Італія
Липень-грудень П'єр Вернер Європейська народна партія image Люксембург
1981 Січень-червень Дріс ван Агт Європейська народна партія image Нідерланди
Липень-грудень Маргарет Тетчер Позапартійний image Велика Британія
1982 Січень-червень Вілфрід Мартенс Європейська народна партія image Бельгія
Липень-грудень Поуль Шлютер Європейська народна партія image Данія
1983 Січень-червень Гельмут Коль Європейська народна партія image Західна Німеччина
Липень-грудень Андреас Папандреу Партія європейських соціалістів image Греція
1984 Січень-червень Франсуа Міттеран Партія європейських соціалістів image Франція
Липень-грудень Гаррет Фіцджеральд Європейська народна партія image Ірландія
1985 Січень-червень Беттіно Краксі Партія європейських соціалістів image Італія
Липень-грудень Жак Сантер Європейська народна партія image Люксембург
1986 Січень-червень Рууд Любберс Європейська народна партія image Нідерланди
Липень-грудень Маргарет Тетчер Позапартійний image Велика Британія
1987 Січень-червень Вілфрід Мартенс Європейська народна партія image Бельгія
Липень-грудень Поуль Шлютер Європейська народна партія image Данія
1988 Січень-червень Гельмут Коль Європейська народна партія image Західна Німеччина
Липень-грудень Андреас Папандреу Партія європейських соціалістів image Греція
1989 Січень-червень Феліпе Гонсалес Партія європейських соціалістів image Іспанія
Липень-грудень Франсуа Міттеран Партія європейських соціалістів image Франція
1990 Січень-червень Чарльз Хогі Європейська ліберально-демократична і реформістська партія image Ірландія
Липень-грудень Джуліо Андреотті Європейська народна партія image Італія
1991 Січень-червень Жак Сантер Європейська народна партія image Люксембург
Липень-грудень Рууд Любберс Європейська народна партія image Нідерланди
1992 Січень-червень Анібал Каваку Сілва Європейська народна партія image Португалія
Липень-грудень Джон Мейджор Позапартійний image Велика Британія
1993 Січень-червень Поуль Нюруп Расмуссен Партія європейських соціалістів image Данія
Липень-грудень Жан-Люк Дегане Європейська народна партія image Бельгія
1994 Січень-червень Андреас Папандреу Партія європейських соціалістів image Греція
Липень-грудень Гельмут Коль Європейська народна партія image Німеччина
1995 Січень-червень Жак Ширак Позапартійний image Франція
Липень-грудень Феліпе Гонсалес Партія європейських соціалістів image Іспанія
1996 Січень-червень Романо Проді Європейська ліберально-демократична і реформістська партія image Італія
Липень-грудень Джон Братон Європейська народна партія image Ірландія
1997 Січень-червень Вім Кок Партія європейських соціалістів image Нідерланди
Липень-грудень Жан-Клод Юнкер Європейська народна партія image Люксембург
1998 Січень-червень Тоні Блер Партія європейських соціалістів image Велика Британія
Липень-грудень Віктор Кліма Партія європейських соціалістів image Австрія
1999 Січень-червень Гергард Шредер Партія європейських соціалістів image Німеччина
Липень-грудень Пааво Ліппонен Партія європейських соціалістів image Фінляндія
2000 Січень-червень Антоніу Гутерреш Партія європейських соціалістів image Португалія
Липень-грудень Жак Ширак Європейська народна партія image Франція
2001 Січень-червень Йоран Перссон Партія європейських соціалістів image Швеція
Липень-грудень Гі Верхофстадт Європейська ліберально-демократична і реформістська партія image Бельгія
2002 Січень-червень Хосе Марія Аснар Європейська народна партія image Іспанія
Липень-грудень Андерс Фог Расмуссен Європейська ліберально-демократична і реформістська партія image Данія
2003 Січень-червень Костас Симітіс Партія європейських соціалістів image Греція
Липень-грудень Сільвіо Берлусконі Європейська народна партія image Італія
2004 Січень-червень Берті Ахерн Європейський альянс лібералів і демократів image Ірландія
Липень-грудень Ян Петер Балкененде Європейська народна партія image Нідерланди
2005 Січень-червень Жан-Клод Юнкер Європейська народна партія image Нідерланди
Липень-грудень Тоні Блер Партія європейських соціалістів image Велика Британія
2006 Січень-червень Вольфганг Шюссель Європейська народна партія image Австрія
Липень-грудень Матті Ванганен Європейський альянс лібералів і демократів image Фінляндія
2007 Січень-червень Ангела Меркель Європейська народна партія image Німеччина
Липень-грудень Жозе Сократеш Партія європейських соціалістів image Португалія
2008 Січень-червень Янез Янша Європейська народна партія image Словенія
Липень-грудень Ніколя Саркозі Європейська народна партія image Франція
2009 Січень-травень Мірек Тополанек Альянс Європейських консерваторів та реформістів image Чехія
Травень-червень Ян Фішер Позапартійний
Липень-грудень Фредрік Райнфельдт Європейська народна партія image Швеція

Виборний голова

Країна Портрет Голова Європейська партія Національна партія Вступ на посаду Закінчення повноважень
image Бельгія image Герман ван Ромпей Європейська народна партія Християнські демократи і фламандці 1 грудня 2009 30 листопада 2014
image Польща image Дональд Туск Європейська народна партія Громадянська платформа 1 грудня 2014 30 листопада 2019
image Бельгія image Шарль Мішель Альянс лібералів і демократів за Європу Реформаторський рух 1 грудня 2019 донині

Див. також

Примітки

  1. Лісабонський договір про внесення змін до Договору про Європейський союз та Договір про заснування Європейського співтовариства [ 25 жовтня 2017 у Wayback Machine.], Артикль 9 B
  2. Special meeting of the European Council (30 June, 1 and 2 July 2019) — Conclusions [ 2 липня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
  3. . BBC News. 30 August 2014. Архів оригіналу за 31 серпня 2014. Процитовано 30 August 2014.
  4. http://www.consilium.europa.eu/uedocs/cms_data/docs/pressdata/en/ec/111607.pdf [ 22 вересня 2014 у Wayback Machine.] Офіційна заява Європейської ради про виконання Лісабонського договору
  5. . 24tv.ua. 24 TV. 30 серпня 2014. Архів оригіналу за 8 листопада 2014. Процитовано 8 листопада 2014. (укр.)
  6. Stark, Christine. (PDF). Dragoman.org. Архів оригіналу (PDF) за 9 липня 2007. Процитовано 12 липня 2007.
  7. van Grinsven, Peter (September 2003). (PDF). Netherlands Institution for international Relations. Архів оригіналу (PDF) за 28 вересня 2007. Процитовано 16 серпня 2007.
  8. Європа (вебпортал). (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 грудня 2007. Процитовано 27 червня 2007.
  9. . Європа (вебпортал). Архів оригіналу за 21 грудня 2009. Процитовано 27 червня 2007.
  10. Goldirova, Renata (22 жовтня 2007). . EU Observer. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 22 жовтня 2007.
  11. Iey Berry, Peter Sain (16 листопада 2007). . EU Observer. Архів оригіналу за 5 червня 2011. Процитовано 18 листопада 2007.
  12. . France diplomatie. 19 жовтня 2007. Архів оригіналу за 25 липня 2011. Процитовано 18 лютого 2008.
  13. . Рада Європейського Союзу. Архів оригіналу за 23 листопада 2009. Процитовано 24 November 2009. The formal decisions on these appointments will be taken once the Treaty of Lisbon has entered into force, on 1 December 2009.
  14. . Daily Telegraph. 19 November 2009. Архів оригіналу за 20 листопада 2009. Процитовано 20 листопада 2009.
  15. Henry Chu: European Union settles on a Belgian and a Briton for top posts. Los Angeles Times. [ 28 березня 2019 у Wayback Machine.] Retrieved 19 November 2009.
  16. Андрей Дюфф (23 February 2010) Who is Herman Van Rompuy? [ 27 травня 2014 у Wayback Machine.]
  17. . Європа (вебпортал). Архів оригіналу за 4 вересня 2013. Процитовано 12 липня 2007.
  18. . Європа (вебпортал). Архів оригіналу за 16 липня 2019. Процитовано 12 липня 2007.
  19. . ESO Press Release. Архів оригіналу за 4 березня 2013. Процитовано 12 лютого 2013.
  20. (PDF). General Secretariat of the Council of the EU. 24 November 2009. Архів оригіналу (pdf) за 15 лютого 2010. Процитовано 24 November 2009.
  21. Mahony, Honor (28 листопада 2007). . EU Observer. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 28 листопада 2007.
  22. Rettman, Andrew (15 March 2010) Ukraine gives positive appraisal of new-model EU [ 28 березня 2019 у Wayback Machine.], EU Observer
  23. http://euobserver.com/9/30236
  24. . Архів оригіналу за 28 липня 2011. Процитовано 27 жовтня 2013.
  25. . Архів оригіналу за 30 січня 2011. Процитовано 27 жовтня 2013.
  26. . EurLex. European Commission. Архів оригіналу (pdf) за 7 лютого 2012. Процитовано 20 червня 2010. The basic monthly salary of the President of the European Council shall be equal to the amount resulting from application of 138% to the basic salary of an official of the European Union at grade 16 third step.
  27. (PDF). European Commission Civil Service. 1 липня 2009. Архів European Commission: Officials' salaries оригіналу за 13 жовтня 2016. Процитовано 20 червня 2010.
  28. . EurLex. European Commission. 25 липня 1967. Архів оригіналу (pdf) за 11 червня 2019. Процитовано 20 червня 2010.
  29. Mahony, Honor (14 квітня 2008). . EU Observer. Архів оригіналу за 20 серпня 2008. Процитовано 15 квітня 2008.
  30. Mahony, Honor (22 квітня 2008). . EU Observer. Архів оригіналу за 27 квітня 2008. Процитовано 22 квітня 2008.
  31. (PDF). Рада Європейського союзу. 1 березня 2012. Архів оригіналу (PDF) за 29 жовтня 2013. Процитовано 5 травня 2013.
  32. David M. Herszenhorn (9 березня 2017). . Politico. Архів оригіналу за 11 жовтня 2019. Процитовано 1 січня 2020.

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ne plutati z Golovuvannya u Radi Yevropejskogo Soyuzu Golova Yevropejskoyi radi takozh Prezident Yevropejskoyi radi golovnij predstavnik Yevropejskogo Soyuzu na svitovij areni a takozh ochilnik Yevropejskoyi radi Posada Golovi Yevropejskoyi radi odna z institucij YeS yaka zabezpechuye politichne kerivnictvo Yevropejskim Soyuzom YeS Ninishnij prezident kolishnij prem yer ministr Belgiyi Sharl Mishel yakij zminiv na cij posadi kolishnogo prem yer ministra Polshi Donalda Tuska Golova Yevropejskoyi Radi angl President of the European CouncilEmblemaPosadu obijmaye Sharl Mishel z 1 grudnya 2019 rokuOcholyuyeYevropejska radaOficijna rezidenciyaBryussel BelgiyaKandidaturu priznachayeYevropejska Rada kvalifikovanoyu bilshistyu golosivTermin2 roki i 6 misyaciv z mozhlivistyu buti pereobranim na 2 terminZarplata 298 495 44 na rikSajtPresident of the European Council Vidpovidno do Lisabonskoyi ugodi statti 15 Maastrihtskogo dogovoru termin povnovazhen golovi Yevropejskoyi radi stanovit 2 roki i 6 misyaciv z mozhlivistyu prodovzhennya na 2 j termin Priznachennya a takozh znyattya z posadi golovi vimagaye pidtrimki kvalifikovanoyi bilshosti Yevropejskoyi radi 19 listopada 2009 roku Yevropejska Rada virishila sho yiyi pershim prezidentom v ramkah Lisabonskogo dogovoru stane German Van Rompej eksprem yer ministr Belgiyi Van Rompej vstupiv na posadu pislya nabuttya chinnosti Lisabonskogo dogovoru 30 serpnya 2014 roku Golovoyu Yevropejskoyi radi buv obranij Donald Tusk yakij vstupiv na posadu 1 grudnya 2014 IstoriyaPershe zasidannya glav krayin ta uryadiv derzhav YeS bulo provedene 1961 roku yak neformalnij samit a 1974 roku zahid stav oficijnim otrimavshi nazvu Yevropejska rada Avtorom nazvi stav todishnij prezident Franciyi Zhiskar d Esten Valeri Golovuvannya v Yevropejskij radi vidbuvalos za principom golovuvannya u radi Yevropejskogo Soyuzu zi zminoyu kerivnoyi derzhavi sho shist misyaciv Oskilki Yevropejska rada skladayetsya z nacionalnih lideriv Rada pracyuye pid golovuvannyam glavi derzhavi abo uryadu kerivnoyi derzhavi Stala posada Konstituciya YeS ta Konvenciya pro majbutnye Yevropi viznachali posadu Prezidenta Yevropejskoyi radi yak dovgostrokovu i vplivovu posadu na dovgij period golovuvannya Oskilki Konstituciya bula vidhilena Referendumi pov yazani z Yevropejskim Soyuzom Yevropejska Konstituciya v 2 derzhavah chlenah YeS zaproponovana posada tak i ne bula stvorena Na zaminu nepidtrimanij Konstituciyi a odnochasno z Konstituciyeyu bula vidhilena i Konvenciya pro majbutnye YeS prijshov Lisabonskij dogovir yakij nabuv chinnosti 1 grudnya 2009 roku Pershij prezident yak ochikuvalos mav vstanoviti princip diyalnosti dlya majbutnih goliv odnak ne bulo chitkogo uyavlennya pro funkcionalni obov yazki Prezidenta Odnim variantom bulo te sho prezident bude vikonuvati administrativnu rol yak zaznacheno v Dogovori golovuvatime na zasidannyah i zabezpechuvati normalne funkcionuvannya zovnishnoyi politiki YeS Odnak inshij variant peredbachaye bilsh aktivnu rol prezidenta v ramkah Yevropejskogo Soyuzu i mozhlivist zdijsnennya nim zovnishnoyi politiki Cya posada mala buti de fakto posadoyu Prezidenta Yevropi i na vidminu vid pershoyi modeli osoba yaka obijmatime cyu posadu mala predstavlyati YeS na mizhnarodnij areni Lisabonskij dogovir ne viznachaye procesu visunennya kandidativ na posadu Prezidenta radi unaslidok chogo buli zaproponovani kilka oficijnih i neoficijnih kandidativ Na zaklyuchnomu zasidanni Yevropejskoyi radi za Lisabonskim dogovorom 19 listopada 2007 roku prezident Franciyi Nikolya Sarkozi poperedzhuyuchi mozhlivi gromadski spekulyaciyi na temu kandidativ nazvav Toni Blera Felipe Gonsalesa i Zhana Kloda Yunkera gidnimi kandidatami Odnak vnutrishnoyevropejski konflikti napriklad stavlennya do Vijni v Iraku stali prichinoyu togo sho usi nazvani kandidati vidmovilis vid ciyeyi posadi Pershij golova 19 listopada 2009 roku German Van Rompej todi prem yer ministr Belgiyi buv obranij na posadu pershogo postijnogo Golovi Prezidenta Yevropejskoyi radi Formalne rishennya pro priznachennya bulo prijnyato pislya nabuttya chinosti 1 grudnya 2009 roku Lisabonskogo dogovoru Todishnij prem yer ministr Velikoyi Britaniyi Gordon Braun zayaviv sho Van Rompej otrimav odnostajnu pidtrimku 27 lideriv YeS na samiti v Bryusseli uvecheri 19 listopada 2009 roku Pan Braun takozh visoko ociniv pana Van Rompeya yak budivelnika konsensusu yakij prinis period politichnoyi stabilnosti do svoyeyi krayini pislya kilkoh misyaciv neviznachenosti Na preskonferenciyi pislya svogo priznachennya Van Rompej zaznachiv kozhna krayina povinna vijti peremozhcem iz peregovoriv Peregovori yaki zakinchuyutsya prograshem odniyeyi zi storin nikoli ne budut plidnimi Ya budu vrahovuvati interesi kozhnogo Navit yaksho nasha yednist ye nashoyu siloyu nashe riznomanittya zalishayetsya nashim bagatstvom skazav vin pidkreslivshi individualnist chleniv YeS Pershe zasidannya Radi Van Rompej proviv u viglyadi neformalnoyi zustrichi u biblioteci Solvay u Parku Leopolda sho v Bryusseli Zasidannya vidkrilos debatami na temu dovgostrokovih strukturnih ekonomichnih problem sho stoyat pered Yevropoyu Van Rompej takozh zaproponuvav provoditi zasidannya Yevropejskoyi radi shomisyacya sho peretvoryuye jogo na uryadovij kabinet Vin formalizuvav svoyi vidnosini z Yevropejskim parlamentom Hocha Van Rompej formalno ne pidzvitnij deputatam Yevroparlamentu vin zvituye pered parlamentom pislya kozhnogo zasidannya Yevropejskoyi radi regulyarno zustrichayetsya z politichnimi liderami frakcij i shomisyacya z golovoyu Yevroparlamentu Krim togo vin pogodivsya vidpovidati na pismovi zapitannya yevroparlamentariv Obov yazki ta povnovazhennyaDo 2009 roku Rol Golovi Yevropejskoyi radi bez uspihu vikonuvali pochergovo golovi derzhav chleniv YeS Ci prezidentstva zminyuyutsya kozhni shist misyaciv tobto novij prezident Yevropejskoyi radi obiravsya dvichi na rik Kerivnij krayini takozh bulo dozvoleno mati dodatkovi peregovori Faktichno prezident buv pershim sered rivnih keruyuchi diyalnistyu glav yevropejskih derzhav i uryadiv v Radi Buvshi v pershu chergu vidpovidalnim za pidgotovku ta golovuvannya na zasidannyah Yevropejskoyi radi golova Yevropejskoyi radi ne mav vikonavchih povnovazhen Pislya 2009 roku Prezident Yevropejskoyi radi German van Rompej pid chas vizitu do Paranalskoyi observatoriyi Pislya nabuttya chinnosti Lisabonskih ugod obov yazki golovi Yevropejskoyi radi stali nastupnimi pidgotovka roboti Yevropejskoyi radi organizaciya ta golovuvannya na yiyi zasidannyah dopomoga u poshukah konsensusu mizh yiyi chlenami ta zvitnist u Yevropejskomu parlamenti pislya kozhnogo zasidannya Prezident takozh zabezpechuye zovnishnye predstavnictvo Soyuzu z pitan spilnoyi zovnishnoyi politiki ta politiki bezpeki pri comu ne beruchi na sebe povnovazhen Verhovnogo predstavnika Yevropejskogo Soyuzu z zakordonnih sprav i bezpeki Deyake dublyuvannya mizh rolyami prezidenta Yevropejskoyi radi golova Yevropejskoyi Komisiyi ta Verhovnih predstavnikiv dosi zalishayetsya nevirishenim Pri reorganizaciyi kerivnih postiv YeS u ramkah Lisabonskogo dogovoru prozvuchala deyaka kritika nechitkosti viznachennya obov yazkiv kozhnogo z nih Tak posol Ukrayini v YeS Andrij Veselovskij ociniv ramki diyalnosti novih kerivnikiv Yevropejskogo Soyuzu Prezident Yevropejskoyi komisiyi bude keruvati uryadom YeS todi yak Prezident Yevropejskoyi Radi bude strategom yevropejskoyi politiki Verhovnij predstavnik specializuvatimetsya na mizhnarodnih vidnosinah a Yevropejskij komisar z pitan rozshirennya ta yevropejskoyi politiki susidstva keruvatime tehnichnimi pitannyami pri zdijsnenni zovnishnoyi politiki ta pidpisanni ugod Prezident Yevropejskogo parlamentu tim chasom artikulyuye znachennya YeS Golova Yevropejskoyi radi takozh rozshiriv svij vpliv u finansovij politici Bagato zmin u diyalnosti YeS yaki stali mozhlivimi pislya nabuttya chinnosti Lisabonskogo dogovoru bezrezultatno namagalis skasuvati Ispaniya pid chas svogo golovuvannya I pivrichchya 2010 roku bez uspihu namagalas skasuvati post golovi Yevropejskoyi radi Odnak pid chas golovuvannya Belgiyi II pivrichchya 2010 roku sprobi skasuvati cyu posadu pripinilis ne v ostannyu chergu cherez te sho German van Rompej kolishnij prem yer ministr Belgiyi Privileyi Golovi Yevropejskoyi radiOficijni peregovori pro zarobitnu platnyu ta privileyi vibornogo prezidenta pochalosya u kvitni 2008 roku u ramkah proyektu byudzhetu YeS na 2009 rik Za rezultatami peregovoriv bulo virisheno sho prezident povinen mati ti zh sami umovi sho i Golova Yevropejskoyi komisiyi z osnovnoyu zarplatoyu 138 vid najvishoyi Yevropejskoyi civilnoyi zarplati sho stanovitime 24874 62 na misyac Prezident otrimuye sluzhbovij avtomobil iz vodiyem ta shtat u priblizno 20 spivrobitnikiv Jomu takozh vidilyayetsya zhitlo a ne oficijna rezidenciya yaku vvazhayut zanadto simvolichnoyu Krim togo ideya privatnogo litaka takozh bula vidhilena za nadmirnu simvolichnist i yak zaznachiv diplomat rozbizhnist u privileyah mizh Radoyu Yevropi ta Yevropejskoyu komisiyeyu mozhut tilki pidzhiviti supernictvo mizh nimi Mozhlivist vidilennya bilshih pilg dlya golovi Yevropejskoyi radi nizh dlya prezidenta Yevrokomisiyi sponukalo Yevroparlament pogrozhuvati vidmovoyu vid prijnyattya byudzhetu na 2009 rik Yevroparlamentari sprijnyali veliku zarobitnu platnyu i dodatkovi pilgi yak simvolichnij signal sho post Golovi Yevropejskoyi radi ye vazhlivishim i vplivovishim anizh post Prezidenta Yevrokomisiyi Administraciya golovi Yevropejskoyi radiHocha Yevropejska rada ye vidpovidno do polozhen Lisabonskoyi ugodi okremoyu ustanovoyu YeS vona ne maye vlasnoyi administraciyi Administrativna pidtrimka Yevropejskoyi radi ta yiyi prezidenta zabezpechuyetsya Generalnim sekretariatom Radi Yevropejskogo Soyuzu Pri comu golova Yevropejskoyi radi maye vlasnih radnikiv Spisok golivPri pochergovomu golovuvanni Rik Period Posadova osoba Yevropejska storona Derzhava 1975 Sichen cherven Liam Kosgrejv Yevropejska narodna partiya Irlandiya Lipen gruden Aldo Moro Yevropejska narodna partiya Italiya 1976 Sichen cherven Gaston Torn Yevropejska liberalno demokratichna i reformistska partiya Lyuksemburg Lipen gruden Joop den Ojl Partiya yevropejskih socialistiv Niderlandi 1977 Sichen cherven Dzhejms Kallagan Partiya yevropejskih socialistiv Velika Britaniya Lipen gruden Dzhek Linch Yevropejska liberalno demokratichna i reformistska partiya Irlandiya 1978 Sichen cherven Anker Jorgensen Partiya yevropejskih socialistiv Daniya Lipen gruden Gelmut Shmidt Partiya yevropejskih socialistiv Zahidna Nimechchina 1979 Sichen cherven Valeri Zhiskar d Esten Yevropejska liberalno demokratichna i reformistska partiya Franciya Lipen gruden Dzhek Linch Yevropejska liberalno demokratichna i reformistska partiya Irlandiya 1980 Sichen cherven Franchesko Kossiga Yevropejska narodna partiya Italiya Lipen gruden P yer Verner Yevropejska narodna partiya Lyuksemburg 1981 Sichen cherven Dris van Agt Yevropejska narodna partiya Niderlandi Lipen gruden Margaret Tetcher Pozapartijnij Velika Britaniya 1982 Sichen cherven Vilfrid Martens Yevropejska narodna partiya Belgiya Lipen gruden Poul Shlyuter Yevropejska narodna partiya Daniya 1983 Sichen cherven Gelmut Kol Yevropejska narodna partiya Zahidna Nimechchina Lipen gruden Andreas Papandreu Partiya yevropejskih socialistiv Greciya 1984 Sichen cherven Fransua Mitteran Partiya yevropejskih socialistiv Franciya Lipen gruden Garret Ficdzherald Yevropejska narodna partiya Irlandiya 1985 Sichen cherven Bettino Kraksi Partiya yevropejskih socialistiv Italiya Lipen gruden Zhak Santer Yevropejska narodna partiya Lyuksemburg 1986 Sichen cherven Ruud Lyubbers Yevropejska narodna partiya Niderlandi Lipen gruden Margaret Tetcher Pozapartijnij Velika Britaniya 1987 Sichen cherven Vilfrid Martens Yevropejska narodna partiya Belgiya Lipen gruden Poul Shlyuter Yevropejska narodna partiya Daniya 1988 Sichen cherven Gelmut Kol Yevropejska narodna partiya Zahidna Nimechchina Lipen gruden Andreas Papandreu Partiya yevropejskih socialistiv Greciya 1989 Sichen cherven Felipe Gonsales Partiya yevropejskih socialistiv Ispaniya Lipen gruden Fransua Mitteran Partiya yevropejskih socialistiv Franciya 1990 Sichen cherven Charlz Hogi Yevropejska liberalno demokratichna i reformistska partiya Irlandiya Lipen gruden Dzhulio Andreotti Yevropejska narodna partiya Italiya 1991 Sichen cherven Zhak Santer Yevropejska narodna partiya Lyuksemburg Lipen gruden Ruud Lyubbers Yevropejska narodna partiya Niderlandi 1992 Sichen cherven Anibal Kavaku Silva Yevropejska narodna partiya Portugaliya Lipen gruden Dzhon Mejdzhor Pozapartijnij Velika Britaniya 1993 Sichen cherven Poul Nyurup Rasmussen Partiya yevropejskih socialistiv Daniya Lipen gruden Zhan Lyuk Degane Yevropejska narodna partiya Belgiya 1994 Sichen cherven Andreas Papandreu Partiya yevropejskih socialistiv Greciya Lipen gruden Gelmut Kol Yevropejska narodna partiya Nimechchina 1995 Sichen cherven Zhak Shirak Pozapartijnij Franciya Lipen gruden Felipe Gonsales Partiya yevropejskih socialistiv Ispaniya 1996 Sichen cherven Romano Prodi Yevropejska liberalno demokratichna i reformistska partiya Italiya Lipen gruden Dzhon Braton Yevropejska narodna partiya Irlandiya 1997 Sichen cherven Vim Kok Partiya yevropejskih socialistiv Niderlandi Lipen gruden Zhan Klod Yunker Yevropejska narodna partiya Lyuksemburg 1998 Sichen cherven Toni Bler Partiya yevropejskih socialistiv Velika Britaniya Lipen gruden Viktor Klima Partiya yevropejskih socialistiv Avstriya 1999 Sichen cherven Gergard Shreder Partiya yevropejskih socialistiv Nimechchina Lipen gruden Paavo Lipponen Partiya yevropejskih socialistiv Finlyandiya 2000 Sichen cherven Antoniu Guterresh Partiya yevropejskih socialistiv Portugaliya Lipen gruden Zhak Shirak Yevropejska narodna partiya Franciya 2001 Sichen cherven Joran Persson Partiya yevropejskih socialistiv Shveciya Lipen gruden Gi Verhofstadt Yevropejska liberalno demokratichna i reformistska partiya Belgiya 2002 Sichen cherven Hose Mariya Asnar Yevropejska narodna partiya Ispaniya Lipen gruden Anders Fog Rasmussen Yevropejska liberalno demokratichna i reformistska partiya Daniya 2003 Sichen cherven Kostas Simitis Partiya yevropejskih socialistiv Greciya Lipen gruden Silvio Berluskoni Yevropejska narodna partiya Italiya 2004 Sichen cherven Berti Ahern Yevropejskij alyans liberaliv i demokrativ Irlandiya Lipen gruden Yan Peter Balkenende Yevropejska narodna partiya Niderlandi 2005 Sichen cherven Zhan Klod Yunker Yevropejska narodna partiya Niderlandi Lipen gruden Toni Bler Partiya yevropejskih socialistiv Velika Britaniya 2006 Sichen cherven Volfgang Shyussel Yevropejska narodna partiya Avstriya Lipen gruden Matti Vanganen Yevropejskij alyans liberaliv i demokrativ Finlyandiya 2007 Sichen cherven Angela Merkel Yevropejska narodna partiya Nimechchina Lipen gruden Zhoze Sokratesh Partiya yevropejskih socialistiv Portugaliya 2008 Sichen cherven Yanez Yansha Yevropejska narodna partiya Sloveniya Lipen gruden Nikolya Sarkozi Yevropejska narodna partiya Franciya 2009 Sichen traven Mirek Topolanek Alyans Yevropejskih konservatoriv ta reformistiv Chehiya Traven cherven Yan Fisher Pozapartijnij Lipen gruden Fredrik Rajnfeldt Yevropejska narodna partiya Shveciya Vibornij golova Krayina Portret Golova Yevropejska partiya Nacionalna partiya Vstup na posadu Zakinchennya povnovazhen Belgiya German van Rompej Yevropejska narodna partiya Hristiyanski demokrati i flamandci 1 grudnya 2009 30 listopada 2014 Polsha Donald Tusk Yevropejska narodna partiya Gromadyanska platforma 1 grudnya 2014 30 listopada 2019 Belgiya Sharl Mishel Alyans liberaliv i demokrativ za Yevropu Reformatorskij ruh 1 grudnya 2019 doniniDiv takozhGolova Yevropejskogo parlamentu Golova Yevropejskoyi komisiyi Yevropejska radaPrimitkiLisabonskij dogovir pro vnesennya zmin do Dogovoru pro Yevropejskij soyuz ta Dogovir pro zasnuvannya Yevropejskogo spivtovaristva 25 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Artikl 9 B Special meeting of the European Council 30 June 1 and 2 July 2019 Conclusions 2 lipnya 2019 u Wayback Machine angl BBC News 30 August 2014 Arhiv originalu za 31 serpnya 2014 Procitovano 30 August 2014 http www consilium europa eu uedocs cms data docs pressdata en ec 111607 pdf 22 veresnya 2014 u Wayback Machine Oficijna zayava Yevropejskoyi radi pro vikonannya Lisabonskogo dogovoru 24tv ua 24 TV 30 serpnya 2014 Arhiv originalu za 8 listopada 2014 Procitovano 8 listopada 2014 ukr Stark Christine PDF Dragoman org Arhiv originalu PDF za 9 lipnya 2007 Procitovano 12 lipnya 2007 van Grinsven Peter September 2003 PDF Netherlands Institution for international Relations Arhiv originalu PDF za 28 veresnya 2007 Procitovano 16 serpnya 2007 Yevropa vebportal PDF Arhiv originalu PDF za 1 grudnya 2007 Procitovano 27 chervnya 2007 Yevropa vebportal Arhiv originalu za 21 grudnya 2009 Procitovano 27 chervnya 2007 Goldirova Renata 22 zhovtnya 2007 EU Observer Arhiv originalu za 28 bereznya 2019 Procitovano 22 zhovtnya 2007 Iey Berry Peter Sain 16 listopada 2007 EU Observer Arhiv originalu za 5 chervnya 2011 Procitovano 18 listopada 2007 France diplomatie 19 zhovtnya 2007 Arhiv originalu za 25 lipnya 2011 Procitovano 18 lyutogo 2008 Rada Yevropejskogo Soyuzu Arhiv originalu za 23 listopada 2009 Procitovano 24 November 2009 The formal decisions on these appointments will be taken once the Treaty of Lisbon has entered into force on 1 December 2009 Daily Telegraph 19 November 2009 Arhiv originalu za 20 listopada 2009 Procitovano 20 listopada 2009 Henry Chu European Union settles on a Belgian and a Briton for top posts Los Angeles Times 28 bereznya 2019 u Wayback Machine Retrieved 19 November 2009 Andrej Dyuff 23 February 2010 Who is Herman Van Rompuy 27 travnya 2014 u Wayback Machine Yevropa vebportal Arhiv originalu za 4 veresnya 2013 Procitovano 12 lipnya 2007 Yevropa vebportal Arhiv originalu za 16 lipnya 2019 Procitovano 12 lipnya 2007 ESO Press Release Arhiv originalu za 4 bereznya 2013 Procitovano 12 lyutogo 2013 PDF General Secretariat of the Council of the EU 24 November 2009 Arhiv originalu pdf za 15 lyutogo 2010 Procitovano 24 November 2009 Mahony Honor 28 listopada 2007 EU Observer Arhiv originalu za 28 bereznya 2019 Procitovano 28 listopada 2007 Rettman Andrew 15 March 2010 Ukraine gives positive appraisal of new model EU 28 bereznya 2019 u Wayback Machine EU Observer http euobserver com 9 30236 Arhiv originalu za 28 lipnya 2011 Procitovano 27 zhovtnya 2013 Arhiv originalu za 30 sichnya 2011 Procitovano 27 zhovtnya 2013 EurLex European Commission Arhiv originalu pdf za 7 lyutogo 2012 Procitovano 20 chervnya 2010 The basic monthly salary of the President of the European Council shall be equal to the amount resulting from application of 138 to the basic salary of an official of the European Union at grade 16 third step PDF European Commission Civil Service 1 lipnya 2009 Arhiv European Commission Officials salaries originalu za 13 zhovtnya 2016 Procitovano 20 chervnya 2010 EurLex European Commission 25 lipnya 1967 Arhiv originalu pdf za 11 chervnya 2019 Procitovano 20 chervnya 2010 Mahony Honor 14 kvitnya 2008 EU Observer Arhiv originalu za 20 serpnya 2008 Procitovano 15 kvitnya 2008 Mahony Honor 22 kvitnya 2008 EU Observer Arhiv originalu za 27 kvitnya 2008 Procitovano 22 kvitnya 2008 PDF Rada Yevropejskogo soyuzu 1 bereznya 2012 Arhiv originalu PDF za 29 zhovtnya 2013 Procitovano 5 travnya 2013 David M Herszenhorn 9 bereznya 2017 Politico Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2019 Procitovano 1 sichnya 2020 DzherelaSyuzhet BBC News 29 zhovtnya 2013 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ