Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ані́бал Анто́ніу Кава́ку Сі́лва (порт. Aníbal António Cavaco Silva; нар. 15 липня 1939, , Лоуле, Алгарве) — португальський політичний діяч, 19-й президент Португальської Республіки з 9 березня 2006 року, переобраний на другий термін в 2011 році, 13-й прем'єр-міністр Португалії (після Революції гвоздик) з 6 листопада 1985 по 28 жовтня 1995 року. Його перебування на посту глави уряду було найтривалішим серед усіх демократично обраних прем'єр-міністрів Португалії.
| Анібал Каваку Сілва Aníbal Cavaco Silva | |
|---|---|
| порт. Aníbal António Cavaco Silva | |
 Aníbal Cavaco Silva | |
 19-й президент Португалії | |
| 9 березня 2006 — 9 березня 2016 | |
| Попередник | Жоржі Сампайю |
| Наступник | Марселу Ребелу ді Соза |
| прем'єр-міністр Португалії (13-й після Революції гвоздик) | |
| 6 листопада 1985 — 28 жовтня 1995 | |
| Попередник | Маріу Соареш |
| Наступник | Антоніу Гутерреш |
| | |
| Народився | 15 липня 1939 (84 роки) , Лоуле, Португалія |
| Відомий як | економіст, політик, викладач університету |
| Місце роботи | Новий університет Лісабона і d |
| Країна | Португалія |
| Alma mater | d і d |
| Політична партія | Соціал-демократична партія |
| У шлюбі з | Maria Cavaco Silva |
| Релігія | католицтво |
| Нагороди |  |
 | |
| gabinetesacramento.pt | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Вчений-економіст
Доктор економічних наук, професор. Вчену ступінь отримав у 1974 році в , Велика Британія.
У 1965-1967 роках викладав політекономію в Інституті економічних і фінансових досліджень Лісабона.
У 1967-1977 — науковий співробітник економічного дослідного центру при фонді Галуста Гулбенкяна в Лісабоні.
В 1975-1977 роках викладав у Католицькому і Лісабонському новому університетах.
В 1977-1979 роках — начальник відділу досліджень і статистики Банку Португалії. Займався питаннями економічної та бюджетної політики Португалії, проблемами економічної стабілізації ринку та макроекономічного розвитку.
Один з провідних португальських економістів. У 1970-ті — на початку 1980-х років отримав популярність своїми роботами «Бюджетна політика та економічна стабілізація» (1976), «Економічний вплив заборгованості державного сектора» (1977), «Фінанси державного сектора і макроекономічна політика» (1982), «Економічна політика урядів Са Карнейру» (1982). У цих роботах стверджував, що державний сектор в результаті його нерентабельності і постійно зростаючої заборгованості надає дестабілізуючий вплив на розвиток португальської економіки і фінансової сфери. Пропонував передати більшість державних підприємств у приватні руки. Виступав за зростання іноземних інвестицій, для чого в країні необхідна політична стабільність.
Початок політичної кар'єри
В 1980 році був запрошений в уряд Франсішку Са Карнейру на посаду міністра фінансів. Під час перебування на цій посаді здобув репутацію ліберала. Після загибелі Са Карнейру (з яким його пов'язували дружні відносини) в авіакатастрофі пішов у відставку з посади міністра, був головою Державної ради з планування, очолював португальську делегацію на переговорах з Міжнародним валютним фондом.
Відмовився увійти в коаліційний кабінет соціалістів і соціал-демократів (1983–1985). Його обрання на пост глави Соціал-демократичної партії 2 червня 1985 року за підтримки її правоцентристського крила призвело до розвалу коаліції, подальшої відставки уряду і проведення нових виборів, на яких СДП отримала відносну, але не абсолютну більшість. Новий кабінет міністрів (однопартійний «уряд меншості») сформував вже сам Каваку Сілва. Спирався у своїй діяльності на технократів — економістів, викладачів університетів, підприємців.
Прем'єр-міністр (1985—1995)
Перші кілька років правління кабінету Каваку Сілви були відзначені невпинним економічним зростанням, чому в значній ступені сприяла політика зниження податків і продовження дерегуляції економіки, а також істотна фінансова допомога з боку Європейського Союзу. Популярному прем'єру протистояв тим не менш парламент, фактично контрольований опозицією. Це протистояння в кінцевому підсумку призвело до винесення вотуму недовіри кабінету міністрів і позачергових парламентських виборів в 1987 році.
Результати голосування вразили навіть самих оптимістичних прихильників Каваку Сілви. Його Соціал-демократична партія одержала 50,2 % голосів і 148 з 250 місць в Асамблеї Республіки. Далеко позаду залишилися соціалісти (60 місць) і комуністи (31 місце). Вперше в португальській історії одна партія одержала абсолютну парламентську більшість.
Вибори 1991 року стали ще одним тріумфом для Каваку Сілви, партія якого знову впевнено завоювала абсолютну більшість місць в парламенті. Однак, незнижуваний високий рівень безробіття, а також деякі прояви корупції серед членів уряду призвели до втрати кабінетом популярності серед населення і, зрештою, до відмови Каваку Сілви від участі у виборах 1995 року і його відставки з посади лідера соціал-демократів. Партія, що втратила такого авторитетного лідера, програла і вибори. Новим прем'єр-міністром став голова Соціалістичної партії Антоніу Гутерреш.
Поза політикою
На президентських виборах 1996 року Каваку Сілва поступився меру Лісабона Жоржеві Сампайю, набравши 46,09 % голосів проти 53,91 % у суперника. Після поразки тимчасово пішов з політики, зайнявши посаду радника в Банку Португалії, а з 2004 року повністю присвятив себе викладацькій діяльності в . На парламентських виборах 2005 року відмовився підтримувати прем'єр-міністра та лідера португальських соціал-демократів Педру Сантану Лопеша, незважаючи на тиск з боку партії. Партія програла вибори, а до влади 12 березня 2005 року прийшов уряд соціалістів на чолі з Жозе Сократешом.
Президент
20 жовтня 2005 року Каваку Сілва оголосив про намір балотуватися на пост президента країни. 22 січня 2006 року переміг у першому ж турі президентських виборів (50,59 %), ставши шостим президентом Португальська Республіки після Революції гвоздик 25 квітня 1974 року і першим президентом правоцентристської орієнтації за весь цей час. В ході своєї виборчої кампанії зробив головний акцент на економічну модернізацію, обіцяючи підвищення темпів росту економіки та зниження рівня безробіття.
| Кандидат | Голосів | % |
| Анібал Каваку Сілва | 2.746.689 | 50,59 |
| Мануел Алегре | 1.125.077 | 20,72 |
| Маріу Соареш | 778.781 | 14,34 |
| 466.507 | 8,59 | |
| 288.261 | 5,31 | |
| 23.622 | 0,44 | |
| Не брали участь у голосуванні | 3.303.972 | 37,39 |
Див. також
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Aníbal Cavaco Silva |
- Сайт Анібала Каваку Сілви [ 18 січня 2006 у Wayback Machine.] (порт.)
- Офіційний сайт Президента Португальської Республіки [ 2 лютого 2006 у Wayback Machine.] (порт.)
| Попередник: | Президенти Португалії 2006-2016 | Наступник: |
| Жорж Сампайю 1996–2006 | Марселу Ребелу ді Соза |
| Попередник: | Прем'єр-міністри Португалії 1985–1995 | Наступник: |
| Маріу Соареш 1983–1985 | Антоніу Гутерреш 1995–2002 |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Silva Ani bal Anto niu Kava ku Si lva port Anibal Antonio Cavaco Silva nar 15 lipnya 1939 Loule Algarve portugalskij politichnij diyach 19 j prezident Portugalskoyi Respubliki z 9 bereznya 2006 roku pereobranij na drugij termin v 2011 roci 13 j prem yer ministr Portugaliyi pislya Revolyuciyi gvozdik z 6 listopada 1985 po 28 zhovtnya 1995 roku Jogo perebuvannya na postu glavi uryadu bulo najtrivalishim sered usih demokratichno obranih prem yer ministriv Portugaliyi Anibal Kavaku Silva Anibal Cavaco Silvaport Anibal Antonio Cavaco SilvaAnibal Kavaku Silva Anibal Cavaco Silva 19 j prezident Portugaliyi9 bereznya 2006 9 bereznya 2016Poperednik Zhorzhi SampajyuNastupnik Marselu Rebelu di Soza prem yer ministr Portugaliyi 13 j pislya Revolyuciyi gvozdik 6 listopada 1985 28 zhovtnya 1995Poperednik Mariu SoareshNastupnik Antoniu GuterreshNarodivsya 15 lipnya 1939 1939 07 15 84 roki Loule PortugaliyaVidomij yak ekonomist politik vikladach universitetuMisce roboti Novij universitet Lisabona i dKrayina PortugaliyaAlma mater d i dPolitichna partiya Social demokratichna partiyaU shlyubi z Maria Cavaco SilvaReligiya katolictvoNagorodi Kavaler Zolotogo lancyuga ordena Piya IXgabinetesacramento pt Mediafajli u VikishovishiVchenij ekonomistDoktor ekonomichnih nauk profesor Vchenu stupin otrimav u 1974 roci v Velika Britaniya U 1965 1967 rokah vikladav politekonomiyu v Instituti ekonomichnih i finansovih doslidzhen Lisabona U 1967 1977 naukovij spivrobitnik ekonomichnogo doslidnogo centru pri fondi Galusta Gulbenkyana v Lisaboni V 1975 1977 rokah vikladav u Katolickomu i Lisabonskomu novomu universitetah V 1977 1979 rokah nachalnik viddilu doslidzhen i statistiki Banku Portugaliyi Zajmavsya pitannyami ekonomichnoyi ta byudzhetnoyi politiki Portugaliyi problemami ekonomichnoyi stabilizaciyi rinku ta makroekonomichnogo rozvitku Odin z providnih portugalskih ekonomistiv U 1970 ti na pochatku 1980 h rokiv otrimav populyarnist svoyimi robotami Byudzhetna politika ta ekonomichna stabilizaciya 1976 Ekonomichnij vpliv zaborgovanosti derzhavnogo sektora 1977 Finansi derzhavnogo sektora i makroekonomichna politika 1982 Ekonomichna politika uryadiv Sa Karnejru 1982 U cih robotah stverdzhuvav sho derzhavnij sektor v rezultati jogo nerentabelnosti i postijno zrostayuchoyi zaborgovanosti nadaye destabilizuyuchij vpliv na rozvitok portugalskoyi ekonomiki i finansovoyi sferi Proponuvav peredati bilshist derzhavnih pidpriyemstv u privatni ruki Vistupav za zrostannya inozemnih investicij dlya chogo v krayini neobhidna politichna stabilnist Pochatok politichnoyi kar yeriV 1980 roci buv zaproshenij v uryad Fransishku Sa Karnejru na posadu ministra finansiv Pid chas perebuvannya na cij posadi zdobuv reputaciyu liberala Pislya zagibeli Sa Karnejru z yakim jogo pov yazuvali druzhni vidnosini v aviakatastrofi pishov u vidstavku z posadi ministra buv golovoyu Derzhavnoyi radi z planuvannya ocholyuvav portugalsku delegaciyu na peregovorah z Mizhnarodnim valyutnim fondom Vidmovivsya uvijti v koalicijnij kabinet socialistiv i social demokrativ 1983 1985 Jogo obrannya na post glavi Social demokratichnoyi partiyi 2 chervnya 1985 roku za pidtrimki yiyi pravocentristskogo krila prizvelo do rozvalu koaliciyi podalshoyi vidstavki uryadu i provedennya novih viboriv na yakih SDP otrimala vidnosnu ale ne absolyutnu bilshist Novij kabinet ministriv odnopartijnij uryad menshosti sformuvav vzhe sam Kavaku Silva Spiravsya u svoyij diyalnosti na tehnokrativ ekonomistiv vikladachiv universitetiv pidpriyemciv Prem yer ministr 1985 1995 Pershi kilka rokiv pravlinnya kabinetu Kavaku Silvi buli vidznacheni nevpinnim ekonomichnim zrostannyam chomu v znachnij stupeni spriyala politika znizhennya podatkiv i prodovzhennya deregulyaciyi ekonomiki a takozh istotna finansova dopomoga z boku Yevropejskogo Soyuzu Populyarnomu prem yeru protistoyav tim ne mensh parlament faktichno kontrolovanij opoziciyeyu Ce protistoyannya v kincevomu pidsumku prizvelo do vinesennya votumu nedoviri kabinetu ministriv i pozachergovih parlamentskih viboriv v 1987 roci Rezultati golosuvannya vrazili navit samih optimistichnih prihilnikiv Kavaku Silvi Jogo Social demokratichna partiya oderzhala 50 2 golosiv i 148 z 250 misc v Asambleyi Respubliki Daleko pozadu zalishilisya socialisti 60 misc i komunisti 31 misce Vpershe v portugalskij istoriyi odna partiya oderzhala absolyutnu parlamentsku bilshist Vibori 1991 roku stali she odnim triumfom dlya Kavaku Silvi partiya yakogo znovu vpevneno zavoyuvala absolyutnu bilshist misc v parlamenti Odnak neznizhuvanij visokij riven bezrobittya a takozh deyaki proyavi korupciyi sered chleniv uryadu prizveli do vtrati kabinetom populyarnosti sered naselennya i zreshtoyu do vidmovi Kavaku Silvi vid uchasti u viborah 1995 roku i jogo vidstavki z posadi lidera social demokrativ Partiya sho vtratila takogo avtoritetnogo lidera prograla i vibori Novim prem yer ministrom stav golova Socialistichnoyi partiyi Antoniu Guterresh Poza politikoyuKavaku Silva zustrichayetsya z prezidentom Braziliyi Luloyu da Silvoyu 2007 rik Na prezidentskih viborah 1996 roku Kavaku Silva postupivsya meru Lisabona Zhorzhevi Sampajyu nabravshi 46 09 golosiv proti 53 91 u supernika Pislya porazki timchasovo pishov z politiki zajnyavshi posadu radnika v Banku Portugaliyi a z 2004 roku povnistyu prisvyativ sebe vikladackij diyalnosti v Na parlamentskih viborah 2005 roku vidmovivsya pidtrimuvati prem yer ministra ta lidera portugalskih social demokrativ Pedru Santanu Lopesha nezvazhayuchi na tisk z boku partiyi Partiya prograla vibori a do vladi 12 bereznya 2005 roku prijshov uryad socialistiv na choli z Zhoze Sokrateshom Prezident20 zhovtnya 2005 roku Kavaku Silva ogolosiv pro namir balotuvatisya na post prezidenta krayini 22 sichnya 2006 roku peremig u pershomu zh turi prezidentskih viboriv 50 59 stavshi shostim prezidentom Portugalska Respubliki pislya Revolyuciyi gvozdik 25 kvitnya 1974 roku i pershim prezidentom pravocentristskoyi oriyentaciyi za ves cej chas V hodi svoyeyi viborchoyi kampaniyi zrobiv golovnij akcent na ekonomichnu modernizaciyu obicyayuchi pidvishennya tempiv rostu ekonomiki ta znizhennya rivnya bezrobittya Prezidentski vibori 22 sichnya 2006 roku Kandidat Golosiv Anibal Kavaku Silva 2 746 689 50 59 Manuel Alegre 1 125 077 20 72 Mariu Soaresh 778 781 14 34 466 507 8 59 288 261 5 31 23 622 0 44 Ne brali uchast u golosuvanni 3 303 972 37 39Div takozhSocial demokratichna partiya Portugaliyi Prezident Portugaliyi Spisok prezidentiv Portugaliyi Spisok prem yer ministriv PortugaliyiPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Anibal Cavaco Silva Sajt Anibala Kavaku Silvi 18 sichnya 2006 u Wayback Machine port Oficijnij sajt Prezidenta Portugalskoyi Respubliki 2 lyutogo 2006 u Wayback Machine port Poperednik Prezidenti Portugaliyi 2006 2016 Nastupnik Zhorzh Sampajyu 1996 2006 Marselu Rebelu di Soza Poperednik Prem yer ministri Portugaliyi 1985 1995 Nastupnik Mariu Soaresh 1983 1985 Antoniu Guterresh 1995 2002