Франсі́шку Мануе́л Лумбра́леш де Са́ Карне́йру (порт. Francisco Manuel Lumbrales de Sá Carneiro; *19 липня 1934, Порту — †4 грудня 1980, Камарате, Лоуреш) — португальський політичний діяч, один із засновників Соціал-демократичної партії Португалії. Був 9-м прем'єр-міністром Португалії після Революції гвоздик, з 3 січня до 4 грудня 1980 року.
Франсішку Са Карнейру Francisco Sá Carneiro | |
---|---|
порт. Francisco Sá Carneiro | |
прем'єр-міністр Португалії (9-й після Революції гвоздик) | |
3 січня 1980 — 4 грудня 1980 | |
Попередник | Марія де Лурдеш Пінтасілгу (прем'єр-міністр) |
Наступник | Фрейташ ду Амарал (прем'єр-міністр) |
| |
Народився | 19 липня 1934 Порту, Португалія |
Помер | 4 грудня 1980 (46 років) Камарате, Лоуреш, Португалія |
Відомий як | політик, адвокат |
Країна | Португалія |
Alma mater | d |
Політична партія | Соціал-демократична партія |
У шлюбі з | Isabel Maria Ferreira Nunes de Matos de Sá Carneiro |
Релігія | католицтво |
Нагороди | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія
Вчився на юридичному факультеті Лісабонського університету, ставши адвокатом. Був обраний депутатом до Національної Асамблеї за списками від Національної єдності — єдиної дозволеної партії за диктаторського режиму Салазара. У парламенті став лідером парламентської групи з близько 30 депутатів під назвою Ala Liberal («ліберальне крило») — їй належали різні ініціативи з тенденціями до поступової трансформації диктатури в демократію західноєвропейського типу. Співпрацював з при підготовці проекту Редакції Конституції (1970 рік). Не досягнувши запланованої мети, склав депутатські повноваження разом з іншими депутатами від Ala Liberal (у тому числі Франсішку Пінту Балсемау і ).
Після Революції гвоздик
У травні 1974 року після Революції гвоздик, Са Карнейру разом з Франсішку Пінту Балсемау і , заснував Соціал-демократичну партію, однак спочатку вона називалась Народно-демократичною партією (порт. Partido Popular Democrático, PPD), ставши її першим головою.
Призначався міністром у різних перехідних урядах, обирався депутатом до Установчих зборів, і вже у 1976 році був обраний депутатом до Національної Асамблеї під час перших законодавчих виборів.
У листопаді 1977 року звільнився з посади голови партії, але наступного року був знову вибраний на цю посаду.
В кінці 1979 року створює так званий Демократичний альянс, до якого увійшли члени його партії разом з Соціал-демократичним центром / Народною партією (Діогу Фрейташ ду Амарал), монархістами () і деякими позапартійними. Коаліція перемагає на законодавчих виборах того ж року з абсолютною більшістю і 3 січня 1980 року президент Республіки Рамалью Іаніш призначає Са Карнейру главою уряду, таким чином, замінивши на цій посаді попередницю Марію де Лурдеш Пінтасілгу.
Несподівана загибель
Франсішку Са Карнейру загинув уночі 4 грудня 1980 року, за трагічних і досі до кінця нез'ясованих обставин. Літак, в якому він слідував у Порту, впав на території муніципальної громади Камарате (Лоуреш), невдовзі після вильоту з Лісабона. Са Карнейру слідував у Порту з метою брати участь у запланованій передвиборній кампанії коаліційного кандидата в президенти — генерала . Разом з прем'єр-міністром у ту трагічну ніч загинула його компаньйонша , міністр оборони , декілька радників і два пілоти. В цей же самий день Са Карнейру записав аудіо-повідомлення, в якому висловлював свій голос підтримки на користь кандидату від Демократичного альянсу, обіцяючи подати у відставку у разі якщо програє вибори (що і сталося за кілька днів, оскільки Антоніу Рамалью Іаніш здобув перемогу, а разом з тим і другий поспіль президентський мандат).
Сьогодні існують дві основних версії загибелі прем'єр-міністра Са Карнейру:
- Перша вказує на технічний стан літака, який був не новим, і (або) можливу недбалість у його технічному обслуговуванні.
- Другу пов'язують із замахом, хоча в останньому випадку невідомо проти кого було вчинено замах: проти прем'єр-міністра чи проти міністра оборони (). Одні вважають, що замах було вчинено саме проти Са Карнейру, оскільки під час революційних подій 25 квітня 1974 року той хотів, щоб Марселу Каетану продовжував керувати урядом. Інші вважають, за деякими ЗМІ, що Са Карнейру і Аделіну Амару да Кошта мали з собою компромат, що вказував на причетність до корупції соціалістів.
У листопаді 2006 року було розповсюджено зізнання колишнього крайнього правого Жозе Ештевеша, у якому він зізнався заклав вибухівку у літаку і що метою було спровокувати симуляцію замаху для підняття популярності кандидата від крайніх правих Антоніу Соареша Карнейру. Проте літак піднявся у повітря раніше передбаченого, і таким чином вибух стався раніше від запланованого. Оскільки після злочину минуло понад 25 років, Жозе Ештевеша вже не могли притягнути до кримінальної відповідальності.
Пам'ять
Ім'я Са Карнейру носять багато вулиць і площ у різних містах Португалії. Встановлені також пам'ятники політичному діячеві. У місті Порту, до якого слідував прем'єр-міністр у ніч своєї загибелі, на його честь названий найсучасніший аеропорт країни — міжнародний аеропорт ім. Франсішку Са Карнейру.
Див. також
Примітки
- Sá Carneiro fez frente a Carlucci[недоступне посилання з липня 2019] (порт.)
- Português confessa ter feito bomba que matou premiê (порт.)
Джерела
- (порт.)
Попередник: | Прем'єр-міністри Португалії 1980 | Наступник: |
Марія де Лурдеш Пінтасілгу 1979—1980 | Фрейташ ду Амарал 1980—1981 |
Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fransi shku Manue l Lumbra lesh de Sa Karne jru port Francisco Manuel Lumbrales de Sa Carneiro 19 lipnya 1934 Portu 4 grudnya 1980 Kamarate Louresh portugalskij politichnij diyach odin iz zasnovnikiv Social demokratichnoyi partiyi Portugaliyi Buv 9 m prem yer ministrom Portugaliyi pislya Revolyuciyi gvozdik z 3 sichnya do 4 grudnya 1980 roku Fransishku Sa Karnejru Francisco Sa Carneiroport Francisco Sa CarneiroFransishku Sa Karnejru Francisco Sa Carneiro prem yer ministr Portugaliyi 9 j pislya Revolyuciyi gvozdik 3 sichnya 1980 4 grudnya 1980Poperednik Mariya de Lurdesh Pintasilgu prem yer ministr Nastupnik Frejtash du Amaral prem yer ministr Narodivsya 19 lipnya 1934 1934 07 19 Portu PortugaliyaPomer 4 grudnya 1980 1980 12 04 46 rokiv Kamarate Louresh PortugaliyaVidomij yak politik advokatKrayina PortugaliyaAlma mater dPolitichna partiya Social demokratichna partiyaU shlyubi z Isabel Maria Ferreira Nunes de Matos de Sa CarneiroReligiya katolictvoNagorodi Kavaler Velikogo hresta ordena Hrista Mediafajli u VikishovishiBiografiyaZa Novoyi derzhavi Vchivsya na yuridichnomu fakulteti Lisabonskogo universitetu stavshi advokatom Buv obranij deputatom do Nacionalnoyi Asambleyi za spiskami vid Nacionalnoyi yednosti yedinoyi dozvolenoyi partiyi za diktatorskogo rezhimu Salazara U parlamenti stav liderom parlamentskoyi grupi z blizko 30 deputativ pid nazvoyu Ala Liberal liberalne krilo yij nalezhali rizni iniciativi z tendenciyami do postupovoyi transformaciyi diktaturi v demokratiyu zahidnoyevropejskogo tipu Spivpracyuvav z pri pidgotovci proektu Redakciyi Konstituciyi 1970 rik Ne dosyagnuvshi zaplanovanoyi meti sklav deputatski povnovazhennya razom z inshimi deputatami vid Ala Liberal u tomu chisli Fransishku Pintu Balsemau i Pislya Revolyuciyi gvozdik U travni 1974 roku pislya Revolyuciyi gvozdik Sa Karnejru razom z Fransishku Pintu Balsemau i zasnuvav Social demokratichnu partiyu odnak spochatku vona nazivalas Narodno demokratichnoyu partiyeyu port Partido Popular Democratico PPD stavshi yiyi pershim golovoyu Priznachavsya ministrom u riznih perehidnih uryadah obiravsya deputatom do Ustanovchih zboriv i vzhe u 1976 roci buv obranij deputatom do Nacionalnoyi Asambleyi pid chas pershih zakonodavchih viboriv U listopadi 1977 roku zvilnivsya z posadi golovi partiyi ale nastupnogo roku buv znovu vibranij na cyu posadu V kinci 1979 roku stvoryuye tak zvanij Demokratichnij alyans do yakogo uvijshli chleni jogo partiyi razom z Social demokratichnim centrom Narodnoyu partiyeyu Diogu Frejtash du Amaral monarhistami i deyakimi pozapartijnimi Koaliciya peremagaye na zakonodavchih viborah togo zh roku z absolyutnoyu bilshistyu i 3 sichnya 1980 roku prezident Respubliki Ramalyu Ianish priznachaye Sa Karnejru glavoyu uryadu takim chinom zaminivshi na cij posadi poperednicyu Mariyu de Lurdesh Pintasilgu Nespodivana zagibel Fransishku Sa Karnejru zaginuv unochi 4 grudnya 1980 roku za tragichnih i dosi do kincya nez yasovanih obstavin Litak v yakomu vin sliduvav u Portu vpav na teritoriyi municipalnoyi gromadi Kamarate Louresh nevdovzi pislya vilotu z Lisabona Sa Karnejru sliduvav u Portu z metoyu brati uchast u zaplanovanij peredvibornij kampaniyi koalicijnogo kandidata v prezidenti generala Razom z prem yer ministrom u tu tragichnu nich zaginula jogo kompanjonsha ministr oboroni dekilka radnikiv i dva piloti V cej zhe samij den Sa Karnejru zapisav audio povidomlennya v yakomu vislovlyuvav svij golos pidtrimki na korist kandidatu vid Demokratichnogo alyansu obicyayuchi podati u vidstavku u razi yaksho prograye vibori sho i stalosya za kilka dniv oskilki Antoniu Ramalyu Ianish zdobuv peremogu a razom z tim i drugij pospil prezidentskij mandat Sogodni isnuyut dvi osnovnih versiyi zagibeli prem yer ministra Sa Karnejru Persha vkazuye na tehnichnij stan litaka yakij buv ne novim i abo mozhlivu nedbalist u jogo tehnichnomu obslugovuvanni Drugu pov yazuyut iz zamahom hocha v ostannomu vipadku nevidomo proti kogo bulo vchineno zamah proti prem yer ministra chi proti ministra oboroni Odni vvazhayut sho zamah bulo vchineno same proti Sa Karnejru oskilki pid chas revolyucijnih podij 25 kvitnya 1974 roku toj hotiv shob Marselu Kaetanu prodovzhuvav keruvati uryadom Inshi vvazhayut za deyakimi ZMI sho Sa Karnejru i Adelinu Amaru da Koshta mali z soboyu kompromat sho vkazuvav na prichetnist do korupciyi socialistiv U listopadi 2006 roku bulo rozpovsyudzheno ziznannya kolishnogo krajnogo pravogo Zhoze Eshtevesha u yakomu vin ziznavsya zaklav vibuhivku u litaku i sho metoyu bulo sprovokuvati simulyaciyu zamahu dlya pidnyattya populyarnosti kandidata vid krajnih pravih Antoniu Soaresha Karnejru Prote litak pidnyavsya u povitrya ranishe peredbachenogo i takim chinom vibuh stavsya ranishe vid zaplanovanogo Oskilki pislya zlochinu minulo ponad 25 rokiv Zhoze Eshtevesha vzhe ne mogli prityagnuti do kriminalnoyi vidpovidalnosti Pam yatIm ya Sa Karnejru nosyat bagato vulic i plosh u riznih mistah Portugaliyi Vstanovleni takozh pam yatniki politichnomu diyachevi U misti Portu do yakogo sliduvav prem yer ministr u nich svoyeyi zagibeli na jogo chest nazvanij najsuchasnishij aeroport krayini mizhnarodnij aeroport im Fransishku Sa Karnejru Pam yatnik u Portu Pam yatnik u Vizeu Mizhnarodnij aeroport im Fransishku Sa Karnejru u PortuDiv takozhSocial demokratichna partiya Portugaliyi Spisok prem yer ministriv Portugaliyi Mizhnarodnij aeroport Portu PrimitkiSa Carneiro fez frente a Carlucci nedostupne posilannya z lipnya 2019 port Portugues confessa ter feito bomba que matou premie port Dzherela port Poperednik Prem yer ministri Portugaliyi 1980 Nastupnik Mariya de Lurdesh Pintasilgu 1979 1980 Frejtash du Amaral 1980 1981 Ce nezavershena stattya pro politichnogo diyacha Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi