Правиця великого майстра (груз. დიდოსტატის კონსტანტინეს მარჯვენა) — історичний роман Костянтина Гамсахурдія. В основі роману лежить історія будівництва собору Светіцховелі. Головні герої — цар Георгій I та архітектор-будівельник собору . Роман ліг в основу однойменного фільму.
Правиця великого майстра | ||||
---|---|---|---|---|
груз. დიდოსტატის მარჯვენა | ||||
Видання 1939 року | ||||
Жанр | історична проза | |||
Автор | Гамсахурдія Костянтин Симонович | |||
Мова | грузинська | |||
Опубліковано | 1939 | |||
Країна | Грузія | |||
| ||||
Персонажі
- Георгій — цар Грузії
- Маріам — цариця
- — архітектор
- Мелкіседек — католикос Грузії
- Звіад — амірспасалар
- Фарсман Перс — радник царя
- Талаква Колонкелідзе — повсталий феодал
- Шорена — дочка Талаква Колонкелідзе
Історія створення роману
Над романом письменник почав працювати в 1938 року. Перші задумки сюжету згадуються в кіносценарії «Секрети Вардзії» в 1932 року. Роман почав друкуватися в , далі його було видано з новелами у збірці «Твалта». Вихід тиражу роману 31 березня 1939 року збігся з народженням сина (Звіад Гамсахурдія), якого назвали на честь персонажа з роману — амірспасалара Звіада.
Відгуки
Сталін прочитав роман за одну ніч і, розбудивши Л. П. Берія, заявив: «Гамсахурдія чудовий письменник, чому я не знав?».
Роман визнано досягненням у радянській історичній прозі. Позитивну оцінку дав літературний критик .
Також були й негативні, критичні відгуки. Журнал «Знамя» — від 1945 року № 9 — опублікував лист В. Б. Шкловського про романи «Правиця великого майстра» і «Давид Агмашенебелі». Письменника звинувачували в тому, що він не вказав у своїх романах стосунків Росії та Грузії того часу, на що він висунув чіткий аргумент: на той момент не було жодного свідоцтва про відносини між країнами.
Зауваження були й у критика Сандро Шаншіашвілі. Він висловлював сумніви щодо повстання пховельців. Письменник відповів так: «Горці завжди опиралися царській владі, яка намагалася централізувати владу країни», нагадавши про повстання пховельців під час правління цариці Тамар.
Найчастіша критика і сумніви стосовно згадки правиці, зображеної на стіні , яка за легендою належить Арсакідзе. Гамсахурдія відповідає:
Так, це так, але ідея, яка лежить в основі роману, в легенді не згадується. У мене було бажання виказати правду про долю архітектора в країні тирана Георгія I. Якби я слідував за легендою, тоді вийшла б апологія і оспівування і царя Георгія I.
Переклади
Здійснено переклади більш ніж десятьма мовами.
Російською мовою переклала Фатман Твалтвадзе. Ще за життя письменника було 11 видань російською мовою із загальним накладом у понад 700 тис. примірників.
У 1957 році роман перекладено з російської та видано французькою мовою.
У 1959 році робота була перекладена на англійську індійською подружньою парою — Шукрією і Шубхамай Грошем.
Також перекладено і видано німецькою (1969), вірменською (1960), хінді, урду, китайською, румунською (1962) мовами.
Література
- Сосо Сігуа, Мартвілі і Аламдарі, т.1, 2003 р.
- Бесаріон Жгенті, Правиця великого майстра, Літературна Грузія, 1939 р., № 22.
- Сандро Шаншіашвілі, Зауваження до «Правиці великого майстра», Мнатобі, № 6, 1944 р., стор 112—130
- Французький художник наш гість, газета «Комуністі», 25 серпня 1964 р.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pravicya velikogo majstra Pravicya velikogo majstra gruz დიდოსტატის კონსტანტინეს მარჯვენა istorichnij roman Kostyantina Gamsahurdiya V osnovi romanu lezhit istoriya budivnictva soboru Svetichoveli Golovni geroyi car Georgij I ta arhitektor budivelnik soboru Roman lig v osnovu odnojmennogo filmu Pravicya velikogo majstragruz დიდოსტატის მარჯვენაVidannya 1939 rokuZhanristorichna prozaAvtorGamsahurdiya Kostyantin SimonovichMovagruzinskaOpublikovano1939KrayinaGruziyaPersonazhiGeorgij car Gruziyi Mariam caricya arhitektor Melkisedek katolikos Gruziyi Zviad amirspasalar Farsman Pers radnik carya Talakva Kolonkelidze povstalij feodal Shorena dochka Talakva KolonkelidzeIstoriya stvorennya romanuNad romanom pismennik pochav pracyuvati v 1938 roku Pershi zadumki syuzhetu zgaduyutsya v kinoscenariyi Sekreti Vardziyi v 1932 roku Roman pochav drukuvatisya v zhurnali Mnatobi dali jogo bulo vidano z novelami u zbirci Tvalta Vihid tirazhu romanu 31 bereznya 1939 roku zbigsya z narodzhennyam sina Zviad Gamsahurdiya yakogo nazvali na chest personazha z romanu amirspasalara Zviada VidgukiStalin prochitav roman za odnu nich i rozbudivshi L P Beriya zayaviv Gamsahurdiya chudovij pismennik chomu ya ne znav Roman viznano dosyagnennyam u radyanskij istorichnij prozi Pozitivnu ocinku dav literaturnij kritik Takozh buli j negativni kritichni vidguki Zhurnal Znamya vid 1945 roku 9 opublikuvav list V B Shklovskogo pro romani Pravicya velikogo majstra i David Agmashenebeli Pismennika zvinuvachuvali v tomu sho vin ne vkazav u svoyih romanah stosunkiv Rosiyi ta Gruziyi togo chasu na sho vin visunuv chitkij argument na toj moment ne bulo zhodnogo svidoctva pro vidnosini mizh krayinami Zauvazhennya buli j u kritika Sandro Shanshiashvili Vin vislovlyuvav sumnivi shodo povstannya phovelciv Pismennik vidpoviv tak Gorci zavzhdi opiralisya carskij vladi yaka namagalasya centralizuvati vladu krayini nagadavshi pro povstannya phovelciv pid chas pravlinnya carici Tamar Najchastisha kritika i sumnivi stosovno zgadki pravici zobrazhenoyi na stini yaka za legendoyu nalezhit Arsakidze Gamsahurdiya vidpovidaye Tak ce tak ale ideya yaka lezhit v osnovi romanu v legendi ne zgaduyetsya U mene bulo bazhannya vikazati pravdu pro dolyu arhitektora v krayini tirana Georgiya I Yakbi ya sliduvav za legendoyu todi vijshla b apologiya i ospivuvannya i carya Georgiya I PerekladiZdijsneno perekladi bilsh nizh desyatma movami Rosijskoyu movoyu pereklala Fatman Tvaltvadze She za zhittya pismennika bulo 11 vidan rosijskoyu movoyu iz zagalnim nakladom u ponad 700 tis primirnikiv U 1957 roci roman perekladeno z rosijskoyi ta vidano francuzkoyu movoyu U 1959 roci robota bula perekladena na anglijsku indijskoyu podruzhnoyu paroyu Shukriyeyu i Shubhamaj Groshem Takozh perekladeno i vidano nimeckoyu 1969 virmenskoyu 1960 hindi urdu kitajskoyu rumunskoyu 1962 movami LiteraturaSoso Sigua Martvili i Alamdari t 1 2003 r Besarion Zhgenti Pravicya velikogo majstra Literaturna Gruziya 1939 r 22 Sandro Shanshiashvili Zauvazhennya do Pravici velikogo majstra Mnatobi 6 1944 r stor 112 130 Francuzkij hudozhnik nash gist gazeta Komunisti 25 serpnya 1964 r