Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Права корінних народів права які існують у зв язку з визнанням особливого стану корінних народів Сюди входять не лише на

Права корінних народів

Права корінних народів

Права корінних народів - права, які існують у зв'язку з визнанням особливого стану корінних народів. Сюди входять не лише найосновніші права людини на фізичне виживання та недоторканність, а й права на свою землю (включаючи право рідної землі), мову, релігію та інші елементи культурної спадщини, які є частиною їхнього існування та самобутності як народу. Права можуть бути використані як вираз для захисту громадських організацій або бути частиною національного законодавства при встановленні відносин між урядом і правом на самовизначення його корінного народу, або в міжнародному праві як захист від порушення права корінного населення через дії урядів або груп приватних інтересів.

Права корінних народів
image Права корінних народів у Вікісховищі

Визначення та історична довідка

Права корінного населення належать тим, хто, будучи корінними народами, визначається як корінний народ землі, яка була завойована і колонізована прибульцями.

Хто саме входить до складу корінних народів, є спірним, але його можна широко розуміти стосовно колоніалізму. Коли ми говоримо про корінні народи, ми говоримо про ті доколоніальні суспільства, які стикаються з специфічною загрозою через це явище окупації, а також про відносини, які ці суспільства мають із колоніальними державами. Точне визначення того, хто є корінним народом, і, як наслідок, стан правовласників, різниться. Бути занадто інклюзивним вважається так само погано, як і не інклюзивним.

У контексті сучасних корінних народів європейських колоніальних держав,  визнання прав корінних народів можна простежити принаймні до періоду Відродження. Поряд із виправданням колоніалізму з вищою метою як для колоністів, так і для колонізованих, деякі голоси висловлювали занепокоєння з приводу поводження з корінними народами та впливу, який він мав на їхнє суспільства. В Іспанській імперії корона заснувала Загальний індійський суд у Мексиці та в Перу з юрисдикцією щодо справ, пов’язаних із корінним населенням, і спрямований на захист індіанців від поганого поводження. Доступ індіанців до суду був забезпечений невеликим податом, який сплачувався за юридичних помічників.

Питання прав корінних народів також пов’язане з іншими рівнями людської боротьби. Через тісний взаємозв’язок між культурним та економічним становищем корінних народів та їхнім екологічним середовищем питання прав корінних народів пов’язані із занепокоєнням щодо зміни навколишнього середовища та сталого розвитку. На думку вчених та організацій, таких як Rainforest Foundation, боротьба за корінні народи є важливою для вирішення проблеми скорочення викидів вуглецю та наближення до загрози як для культурного, так і для біологічного різноманіття в цілому.

Представництво

Права, претензії та навіть ідентичність корінних народів сприймаються, визнаються та дотримуються зовсім по-різному від уряду до уряду. Існують різноманітні організації, що мають статути, щоб тим чи іншим чином сприяти (або принаймні визнавати) прагнення корінного населення, і корінні суспільства часто об’єднуються, щоб утворити органи, які спільно прагнуть задовольнити свої комунальні інтереси.

Міжнародні організації

Існує кілька неурядових рухів громадянського суспільства, мереж, організацій корінних і некорінних народів, чия основна місія полягає в захисті прав корінних народів, включаючи права на землю. Ці організації, мережі та групи підкреслюють, що проблемами, з якими стикаються корінні народи, є відсутність визнання того, що вони мають право жити так, як вони обирають, а також відсутність права на свої землі та території. Їхня місія — захистити права корінних народів без нав’язування державами своїх ідей «розвитку». Ці групи стверджують, що кожна корінна культура є диференційованою, багата релігійними системами вірувань, способом життя, життєдіяльністю та мистецтвом, і що коренем проблеми може бути втручання в їхній спосіб життя через неповагу державою до їхніх прав, а також вторгнення транснаціональних корпорацій та малого бізнесу на традиційні землі з метою експлуатації природних ресурсів.

Об'єднані Нації

Корінні народи та їхні інтереси представлені в Організації Об'єднаних Націй насамперед через механізми Робочої групи корінного населення. У квітні 2000 року Комісія Організації Об'єднаних Націй з прав людини прийняла резолюцію про створення Постійного форуму ООН з питань корінних народів (PFII) як дорадчого органу при Економічній і Соціальній раді з мандатом розглядати питання корінних народів.

Наприкінці грудня 2004 року Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй проголосила 2005–2014 роки Другим Міжнародним десятиліттям корінних народів світу. Головною метою нового десятиліття буде зміцнення міжнародного співробітництва щодо вирішення проблем, з якими стикаються корінні народи в таких сферах, як культура, освіта, охорона здоров’я, права людини, навколишнє середовище, а також соціально-економічний розвиток.

У вересні 2007 року, після процесу підготовки, обговорень і переговорів, що тягнулися з 1982 року, Генеральна Асамблея прийняла Декларацію прав корінних народів. Декларація, яка не має обов’язкової сили, окреслює індивідуальні та колективні права корінних народів, а також їх права на ідентичність, культуру, мову, працевлаштування, охорону здоров’я, освіту та інші питання. Проти декларації проголосували чотири країни зі значним корінним населенням: Сполучені Штати, Канада, Нова Зеландія та Австралія. Відтоді всі четверо змінили свій голос «за». Утрималися 11 країн: Азербайджан, Бангладеш, Бутан, Бурунді, Колумбія, Грузія, Кенія, Нігерія, Росія, Самоа та Україна. Тридцять чотири країни не проголосували, а решта 143 країни проголосували "за".

МОП 169

МОП 169 є конвенцією Міжнародної організації праці. Після ратифікації державою він покликаний діяти як закон, що захищає права людей, що живуть у племені. Є двадцять дві складові фізичного виживання та цілісності, а також збереження їхньої землі, мови та релігії. МОП представляє права корінних народів, оскільки вони є організацією, яка забезпечує виконання інструментів угоди виключно з правами корінних народів.

Організація американських держав

З 1997 року країни Організації американських держав обговорюють проєкти пропонованої американської декларації про права корінних народів. «Проект декларації наразі є одним із найважливіших процесів, що здійснюються щодо прав корінних народів Америки», як зазначає Міжнародна робоча група у справах корінних народів.

За країною

Австралія

Канада

У Канаді «права тубільців» (фр. droits ancestraux) – це ті права, якими користуються корінні народи внаслідок тривалого перебування на землі їхніми предками, наприклад, право полювати та рибалити на певній території. Вони відрізняються від «договірних прав», які перераховані в конкретних угодах між корінними групами та державою. Як договірні права, так і права аборигенів захищені Розділом 35 Конституції Канади 1982 року.

Данія

Корінне населення Гренландії отримало самоуправління в 1979 році і поширилося на самоврядування в 2009 році.

Сецесія

Корінні народи мають лише «поправне» право на відділення в міжнародному праві, незалежно від їх права на самовизначення та самоврядування, залишаючи існування прав на відділення внутрішнім законам суверенних держав, а незалежність – правом держав.

Див. також

Посилання

  1. Lindholt, Lone (2005). Human Rights in Development Yearbook 2003: Human Rights and Local/living Law. Martinus Nijhoff Publishers. ISBN .
  2. Gray, Andrew (2003). Indigenous Rights and Development: Self-Determination in an Amazonian Community. Berghahn Books. ISBN .
  3. Keal, Paul (2003). European Conquest and the Rights of Indigenous Peoples: The Moral Backwardness of International Society. Cambridge University Press. ISBN .
  4. Kuppe, Rene (2005). "Indigenous Peoples, Constitutional States And Treaties Of Other Constructive Arrangements Between Indigenous Peoples And States". Brill Academic Publishers. ISBN .
  5. . Cultural Survival. Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 20 квітня 2016.
  6. Anaya, S. James (2004). Indigenous Peoples in International Law. Oxford University Press. ISBN .
  7. Woodrow Borah, The General Indian Court of Mexico and the Legal Aides of the Half-Real. Berkeley and Los Angeles: University of California Press 1983.
  8. Woodrow Borah, "Juzgado General de Indios del Perú o juzgado particular de indios de El Cercado de Lima." Revista chilena de historia del derecho, no. 6 (1970): 129-142.
  9. . Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 20 квітня 2016.
  10. . Архів оригіналу за 25 листопада 2015. Процитовано 20 квітня 2016.
  11. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016. Процитовано 20 квітня 2016.
  12. . TreeHugger. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 20 квітня 2016.
  13. Stevens, Stanley (1997). Conservation through cultural survival: indigenous peoples and protected areas. Island Press. ISBN .
  14. Survival International. . Архів оригіналу за 17 вересня 2009. Процитовано 20 квітня 2016.
  15. International Indian Treaty Council. iitc.org. Процитовано 20 квітня 2016.
  16. . www.ilo.org (англ.). Архів оригіналу за 8 травня 2016. Процитовано 17 травня 2016.
  17. Hansen, Jens Søgaard. . www.iwgia.org. Архів оригіналу за 4 червня 2016. Процитовано 17 травня 2016.
  18. Branch, Government of Canada; Indigenous and Northern Affairs Canada; Communications. . www.aadnc-aandc.gc.ca. Архів оригіналу за 17 квітня 2018. Процитовано 4 травня 2018.
  19. Shrinkhal, Rashwet (2021). “Indigenous sovereignty” and right to self-determination in international law: a critical appraisal. AlterNative: An International Journal of Indigenous Peoples. SAGE Publications. 17 (1): 71—82. doi:10.1177/1177180121994681. ISSN 1177-1801.

Зовнішні посилання

  • Права корінних народів: Навчальний посібник – Університет Міннесоти
  • Дослідження прав корінних народів за міжнародним правом – Стівен К. Перкінс
  • – Міжнародна енциклопедія соціальних наук, 2-е видання
  • Декларація ООН про права корінних народів
  • Конвенція МОП 169 (повний текст) – Чинне міжнародне право про корінні народи
  • – доповідь ООН, перший випуск, 2009
  • Геноцид Льюїс, Норман, лютий 1969 р. - стаття, яка привела до заснування кількох відомих організацій прав корінних народів
  • Збереження та права громад: уроки Мезоамерики

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Prava korinnih narodiv prava yaki isnuyut u zv yazku z viznannyam osoblivogo stanu korinnih narodiv Syudi vhodyat ne lishe najosnovnishi prava lyudini na fizichne vizhivannya ta nedotorkannist a j prava na svoyu zemlyu vklyuchayuchi pravo ridnoyi zemli movu religiyu ta inshi elementi kulturnoyi spadshini yaki ye chastinoyu yihnogo isnuvannya ta samobutnosti yak narodu Prava mozhut buti vikoristani yak viraz dlya zahistu gromadskih organizacij abo buti chastinoyu nacionalnogo zakonodavstva pri vstanovlenni vidnosin mizh uryadom i pravom na samoviznachennya jogo korinnogo narodu abo v mizhnarodnomu pravi yak zahist vid porushennya prava korinnogo naselennya cherez diyi uryadiv abo grup privatnih interesiv Prava korinnih narodiv Prava korinnih narodiv u VikishovishiViznachennya ta istorichna dovidkaPrava korinnogo naselennya nalezhat tim hto buduchi korinnimi narodami viznachayetsya yak korinnij narod zemli yaka bula zavojovana i kolonizovana pribulcyami Hto same vhodit do skladu korinnih narodiv ye spirnim ale jogo mozhna shiroko rozumiti stosovno kolonializmu Koli mi govorimo pro korinni narodi mi govorimo pro ti dokolonialni suspilstva yaki stikayutsya z specifichnoyu zagrozoyu cherez ce yavishe okupaciyi a takozh pro vidnosini yaki ci suspilstva mayut iz kolonialnimi derzhavami Tochne viznachennya togo hto ye korinnim narodom i yak naslidok stan pravovlasnikiv riznitsya Buti zanadto inklyuzivnim vvazhayetsya tak samo pogano yak i ne inklyuzivnim U konteksti suchasnih korinnih narodiv yevropejskih kolonialnih derzhav viznannya prav korinnih narodiv mozhna prostezhiti prinajmni do periodu Vidrodzhennya Poryad iz vipravdannyam kolonializmu z vishoyu metoyu yak dlya kolonistiv tak i dlya kolonizovanih deyaki golosi vislovlyuvali zanepokoyennya z privodu povodzhennya z korinnimi narodami ta vplivu yakij vin mav na yihnye suspilstva V Ispanskij imperiyi korona zasnuvala Zagalnij indijskij sud u Meksici ta v Peru z yurisdikciyeyu shodo sprav pov yazanih iz korinnim naselennyam i spryamovanij na zahist indianciv vid poganogo povodzhennya Dostup indianciv do sudu buv zabezpechenij nevelikim podatom yakij splachuvavsya za yuridichnih pomichnikiv Pitannya prav korinnih narodiv takozh pov yazane z inshimi rivnyami lyudskoyi borotbi Cherez tisnij vzayemozv yazok mizh kulturnim ta ekonomichnim stanovishem korinnih narodiv ta yihnim ekologichnim seredovishem pitannya prav korinnih narodiv pov yazani iz zanepokoyennyam shodo zmini navkolishnogo seredovisha ta stalogo rozvitku Na dumku vchenih ta organizacij takih yak Rainforest Foundation borotba za korinni narodi ye vazhlivoyu dlya virishennya problemi skorochennya vikidiv vuglecyu ta nablizhennya do zagrozi yak dlya kulturnogo tak i dlya biologichnogo riznomanittya v cilomu PredstavnictvoPrava pretenziyi ta navit identichnist korinnih narodiv sprijmayutsya viznayutsya ta dotrimuyutsya zovsim po riznomu vid uryadu do uryadu Isnuyut riznomanitni organizaciyi sho mayut statuti shob tim chi inshim chinom spriyati abo prinajmni viznavati pragnennya korinnogo naselennya i korinni suspilstva chasto ob yednuyutsya shob utvoriti organi yaki spilno pragnut zadovolniti svoyi komunalni interesi Mizhnarodni organizaciyi Isnuye kilka neuryadovih ruhiv gromadyanskogo suspilstva merezh organizacij korinnih i nekorinnih narodiv chiya osnovna misiya polyagaye v zahisti prav korinnih narodiv vklyuchayuchi prava na zemlyu Ci organizaciyi merezhi ta grupi pidkreslyuyut sho problemami z yakimi stikayutsya korinni narodi ye vidsutnist viznannya togo sho voni mayut pravo zhiti tak yak voni obirayut a takozh vidsutnist prava na svoyi zemli ta teritoriyi Yihnya misiya zahistiti prava korinnih narodiv bez nav yazuvannya derzhavami svoyih idej rozvitku Ci grupi stverdzhuyut sho kozhna korinna kultura ye diferencijovanoyu bagata religijnimi sistemami viruvan sposobom zhittya zhittyediyalnistyu ta mistectvom i sho korenem problemi mozhe buti vtruchannya v yihnij sposib zhittya cherez nepovagu derzhavoyu do yihnih prav a takozh vtorgnennya transnacionalnih korporacij ta malogo biznesu na tradicijni zemli z metoyu ekspluataciyi prirodnih resursiv Ob yednani Naciyi Korinni narodi ta yihni interesi predstavleni v Organizaciyi Ob yednanih Nacij nasampered cherez mehanizmi Robochoyi grupi korinnogo naselennya U kvitni 2000 roku Komisiya Organizaciyi Ob yednanih Nacij z prav lyudini prijnyala rezolyuciyu pro stvorennya Postijnogo forumu OON z pitan korinnih narodiv PFII yak doradchogo organu pri Ekonomichnij i Socialnij radi z mandatom rozglyadati pitannya korinnih narodiv Naprikinci grudnya 2004 roku Generalna Asambleya Organizaciyi Ob yednanih Nacij progolosila 2005 2014 roki Drugim Mizhnarodnim desyatilittyam korinnih narodiv svitu Golovnoyu metoyu novogo desyatilittya bude zmicnennya mizhnarodnogo spivrobitnictva shodo virishennya problem z yakimi stikayutsya korinni narodi v takih sferah yak kultura osvita ohorona zdorov ya prava lyudini navkolishnye seredovishe a takozh socialno ekonomichnij rozvitok U veresni 2007 roku pislya procesu pidgotovki obgovoren i peregovoriv sho tyagnulisya z 1982 roku Generalna Asambleya prijnyala Deklaraciyu prav korinnih narodiv Deklaraciya yaka ne maye obov yazkovoyi sili okreslyuye individualni ta kolektivni prava korinnih narodiv a takozh yih prava na identichnist kulturu movu pracevlashtuvannya ohoronu zdorov ya osvitu ta inshi pitannya Proti deklaraciyi progolosuvali chotiri krayini zi znachnim korinnim naselennyam Spolucheni Shtati Kanada Nova Zelandiya ta Avstraliya Vidtodi vsi chetvero zminili svij golos za Utrimalisya 11 krayin Azerbajdzhan Bangladesh Butan Burundi Kolumbiya Gruziya Keniya Nigeriya Rosiya Samoa ta Ukrayina Tridcyat chotiri krayini ne progolosuvali a reshta 143 krayini progolosuvali za MOP 169 MOP 169 ye konvenciyeyu Mizhnarodnoyi organizaciyi praci Pislya ratifikaciyi derzhavoyu vin poklikanij diyati yak zakon sho zahishaye prava lyudej sho zhivut u plemeni Ye dvadcyat dvi skladovi fizichnogo vizhivannya ta cilisnosti a takozh zberezhennya yihnoyi zemli movi ta religiyi MOP predstavlyaye prava korinnih narodiv oskilki voni ye organizaciyeyu yaka zabezpechuye vikonannya instrumentiv ugodi viklyuchno z pravami korinnih narodiv Organizaciya amerikanskih derzhav Z 1997 roku krayini Organizaciyi amerikanskih derzhav obgovoryuyut proyekti proponovanoyi amerikanskoyi deklaraciyi pro prava korinnih narodiv Proekt deklaraciyi narazi ye odnim iz najvazhlivishih procesiv sho zdijsnyuyutsya shodo prav korinnih narodiv Ameriki yak zaznachaye Mizhnarodna robocha grupa u spravah korinnih narodiv Za krayinoyu Avstraliya Kanada U Kanadi prava tubilciv fr droits ancestraux ce ti prava yakimi koristuyutsya korinni narodi vnaslidok trivalogo perebuvannya na zemli yihnimi predkami napriklad pravo polyuvati ta ribaliti na pevnij teritoriyi Voni vidriznyayutsya vid dogovirnih prav yaki pererahovani v konkretnih ugodah mizh korinnimi grupami ta derzhavoyu Yak dogovirni prava tak i prava aborigeniv zahisheni Rozdilom 35 Konstituciyi Kanadi 1982 roku Daniya Korinne naselennya Grenlandiyi otrimalo samoupravlinnya v 1979 roci i poshirilosya na samovryaduvannya v 2009 roci SecesiyaKorinni narodi mayut lishe popravne pravo na viddilennya v mizhnarodnomu pravi nezalezhno vid yih prava na samoviznachennya ta samovryaduvannya zalishayuchi isnuvannya prav na viddilennya vnutrishnim zakonam suverennih derzhav a nezalezhnist pravom derzhav Div takozhBioregionalizm Kulturnij imperializm Zemelni prava korinnih narodiv Mizhnarodnij den korinnih narodiv svitu Pravo krovi Prava menshin Nativizm KsenofobiyaPosilannyaLindholt Lone 2005 Human Rights in Development Yearbook 2003 Human Rights and Local living Law Martinus Nijhoff Publishers ISBN 90 04 13876 5 Gray Andrew 2003 Indigenous Rights and Development Self Determination in an Amazonian Community Berghahn Books ISBN 1 57181 837 5 Keal Paul 2003 European Conquest and the Rights of Indigenous Peoples The Moral Backwardness of International Society Cambridge University Press ISBN 0 521 82471 0 Kuppe Rene 2005 Indigenous Peoples Constitutional States And Treaties Of Other Constructive Arrangements Between Indigenous Peoples And States Brill Academic Publishers ISBN 90 04 14244 4 Cultural Survival Arhiv originalu za 11 sichnya 2012 Procitovano 20 kvitnya 2016 Anaya S James 2004 Indigenous Peoples in International Law Oxford University Press ISBN 0 19 517350 3 Woodrow Borah The General Indian Court of Mexico and the Legal Aides of the Half Real Berkeley and Los Angeles University of California Press 1983 Woodrow Borah Juzgado General de Indios del Peru o juzgado particular de indios de El Cercado de Lima Revista chilena de historia del derecho no 6 1970 129 142 Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 20 kvitnya 2016 Arhiv originalu za 25 listopada 2015 Procitovano 20 kvitnya 2016 PDF Arhiv originalu PDF za 3 bereznya 2016 Procitovano 20 kvitnya 2016 TreeHugger Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 20 kvitnya 2016 Stevens Stanley 1997 Conservation through cultural survival indigenous peoples and protected areas Island Press ISBN 1 55963 449 9 Survival International Arhiv originalu za 17 veresnya 2009 Procitovano 20 kvitnya 2016 International Indian Treaty Council iitc org Procitovano 20 kvitnya 2016 www ilo org angl Arhiv originalu za 8 travnya 2016 Procitovano 17 travnya 2016 Hansen Jens Sogaard www iwgia org Arhiv originalu za 4 chervnya 2016 Procitovano 17 travnya 2016 Branch Government of Canada Indigenous and Northern Affairs Canada Communications www aadnc aandc gc ca Arhiv originalu za 17 kvitnya 2018 Procitovano 4 travnya 2018 Shrinkhal Rashwet 2021 Indigenous sovereignty and right to self determination in international law a critical appraisal AlterNative An International Journal of Indigenous Peoples SAGE Publications 17 1 71 82 doi 10 1177 1177180121994681 ISSN 1177 1801 Zovnishni posilannyaPrava korinnih narodiv Navchalnij posibnik Universitet Minnesoti Doslidzhennya prav korinnih narodiv za mizhnarodnim pravom Stiven K Perkins Mizhnarodna enciklopediya socialnih nauk 2 e vidannya Deklaraciya OON pro prava korinnih narodiv Konvenciya MOP 169 povnij tekst Chinne mizhnarodne pravo pro korinni narodi dopovid OON pershij vipusk 2009 Genocid Lyuyis Norman lyutij 1969 r stattya yaka privela do zasnuvannya kilkoh vidomih organizacij prav korinnih narodiv Zberezhennya ta prava gromad uroki Mezoameriki

Дата публікації:
Топ