Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іван Якович Посяда (Пасяда, Посяденко; * 28 березня (9 квітня) 1823 — † 12 (24) жовтня 1894) — український громадський діяч, педагог, член Кирило-Мефодіївського Братства (з 1846).
| Посяда Іван Якович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 28 березня (9 квітня) 1823 місто Зіньків Полтавської губернії Російської імперії (нині Полтавської області України) |
| Помер | 12 жовтня (24 жовтня) 1894 (71 рік) місто Коростишів Київської губернії Російської імперії (нині Житомирської області України) |
| Місце проживання | Київ, Казань, Полоцьк, Коростишів |
| Країна |  Російська імперія |
| Національність | українець |
| Діяльність | педагог, громадський активіст |
| Alma mater | Київський університет Св. Володимира |
| Галузь | педагог |
| Науковий ступінь | кандидат філологічних наук |
| Науковий керівник | Учительська гімназія у Києві (1869-73), учительська семінарія у Коростишеві (1873—1880) |
| Відомий завдяки: | участь у Кирило-Мефодіївському братстві |
| Нагороди | Від влади Російської імперії: заслання до Казані |
До арешту
Народився у Зінькові (тепер Полтавська область) у міщанській родині. Дід і дядьки мали землю біля Зінькова. З 1836 року навчався в Зіньківському повітовому училищі, потім у Полтавській гімназії, де був учнем поета Левка Боровиковського. У Полтавській гімназії навчавсся разом з Олександром Навроцьким, майбутнім учасником Кирило-Мефодіївського братства.
У 1843 вступив на філософський факультет Київського університету, одночасно (1845—1846) слухав педагогічний курс при університеті. Тоді ж під керівництвом професора Ореста Новицького написав свій перший твір «Про суть мислення взагалі». Під час літніх канікул збирав на Полтавщині фольклор.
Навесні 1846 року став членом Кирило-Мефодіївського Братства, належав до радикально-демократичного крила, очолюваного Тарасом Шевченком. Під впливом Шевченка став прихильником ідеї створення федерації слов'янських народів, серед яких належне місце посіла б Україна, і ліквідації кріпосного права. Виступав за скасування дворянських привілеїв і введення станової рівності. Окрім Шевченка у Посяди дружні стосунки також склалися з Миколою Гулаком.
У Казані
У 1847 Посяду заарештували і вислали до Казані. Посяді було дозволено продовжувати навчатися з умовою подальшої служби у великоросійських губерніях. У 1847—1849 навчався у Казанському університеті. Отримав ступінь кандидата філологічних наук; дисертація мала назву «Значення перших творів Гоголя в російській літературі і їх заслуги для народності». Деякий час перебував на Полтавщині, під наглядом поліції. З 1849 року працював помічником правителя канцелярії рязанського губернатора, згодом — урядовцем [ru] у Петербурзі. 1852 року його було звільнено з-під нагляду поліції.
Подальша доля
Звільнившись зі служби, став домашнім учителем дітей цензора Бекетова, із родиною якого виїхав за кордон. Провів там вісім років. Вивчав політичний лад Австрії, Швейцарії, Франції та Пруссії. Відвідав Єнський, Лейпцизький, Берлінський та Галльський університети. Слухав лекції, брав участь у педагогічних конференціях, давав зразкові уроки в елементарній школі.
Після повернення перейшов на викладацьку роботу. Із 1865 року викладав у Петербурзькій і Полоцькій військових гімназіях. В 1869—1873 — директор Південно-Західної учительської семінарії у Києві, 1873—1880 — у Коростишеві. Викладав методики рідної мови й математики. У справі виховання вчительських кадрів залишився послідовником передових ідей Кирило-Мефодіївського товариства.
Протягом усього життя Посяда підтримував зв'язки з Полтавщиною, бував у Зінькові, Полтаві. Намагався організувати за зразком коростишівської семінарію у Полтаві (1876), одержати місце директора Полтавської гімназії. Для полтавських народних вчителів опрацював програми з російської мови й арифметики та методику їх викладання. 1879 року через наклепи звільнений з роботи і змушений залишити Україну.
У 1880—1891 — директор народних училищ у Воронежі (до 1885) та Оренбурзькій губернії (до 1891). 1882 року у Воронежі випустив «Руководящий букварь для народных учителей».
Після виходу у відставку повернувся в Україну. Помер у Користишеві. Поховання організуване учительська семінарія, де працював Посяда.
Вшанування пам'яті
На могилі Посяди і його дружини було встановлено дві пам'ятні плити, які зберігалися до Другої світової війни.
В Коростишеві є вулиця Івана Посяди. Знаходиться вона на окраїні міста біля самої річки Тетерів.
Інше
- Був знайомий із Миколою Костомаровим. Починаючи з 1846 року вони часто спілкувалися в колі кирило-мефодіївців. Крім громадських, у них були ще й спільні наукові інтереси, пов'язані з перекладом польського історика Йоахима Пасторія «Війна скіфо-козацька». Усі ці відомості містяться у документах з історії Кирило-Мефодіївського братства, зокрема у слідчій справі Костомарова.
- Шевченко згадує Посяду в своєму «Щоденнику». В етюді «Казань-городок — Москвы уголок» від 9 вересня 1857 року Шевченко описує, як будучи в Казані, розпитував у бувалого студента, чи не пам'ятає він про переведених з Київського до Казанського університету Посяду та Андрузького.
Примітки
- Ротач П. Наш земляк І. Я. Пасяда // Прапор комунізму. — 1965. — 14 жовтня. — С. 4.
- Смолій В. та ін. Микола Костомаров: Віхи життя і творчості: Енциклопедичний довідник / В. Смолій, Ю. Пінчук, О. Ясь; Вступ. ст. і заг ред. В. Смолія. — К.: Вища школа, 2005. — С. 370.
- . litopys.org.ua. Архів оригіналу за 9 липня 2020. Процитовано 30 жовтня 2021.
Джерела та література
- Вільшанська О. Л. Посяда Іван Якович [ 16 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 448. — .
- Посяда Іван // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1970. — Кн. 2, [т. 6] : Перемищль — Пряшівщина (початок). — С. 2276-2277. — .
- Пося́да Іван Якович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1983. — Т. 9 : Поплужне — Салуїн. — С. 34.
- Посяда Іван Якович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 302.
- Пося́да (Пасяда, Посяденко) Іван Якович // Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978. — Том 2. — С. 139.
- Ротач О., Ротач П. Посяда (Пасяда, Посяденко) Іван Якович // Полтавіка. Полтавська енциклопедія. — Т. 6: Освіта і наука. — Кн. 3: Полтава — Яцута. — Полтава: Поліграфічний центр «Мозаїка», 2020. — С. 286—287.
- Сергієнко Г. Я. Пося́да (Пасяда, Посяденко) Іван Якович // Радянська енциклопедія історії України. — К. : Головна редакція УРЕ, 1971. — Т. 3 : Летичів — розкопки. — С. 434.
- Чатор П. Нові джерела до біографії кирило-мефодіївця І. Я. Пасяди // Архіви України. — 1967. — № 1. — С. 38-42.
Посилання
- Посяда Іван Якович [ 3 листопада 2021 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ivan Yakovich Posyada Pasyada Posyadenko 28 bereznya 9 kvitnya 1823 18230409 12 24 zhovtnya 1894 ukrayinskij gromadskij diyach pedagog chlen Kirilo Mefodiyivskogo Bratstva z 1846 Posyada Ivan YakovichNarodivsya28 bereznya 9 kvitnya 1823 1823 04 09 misto Zinkiv Poltavskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi nini Poltavskoyi oblasti Ukrayini Pomer12 zhovtnya 24 zhovtnya 1894 1894 10 24 71 rik misto Korostishiv Kiyivskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi nini Zhitomirskoyi oblasti Ukrayini Misce prozhivannyaKiyiv Kazan Polock KorostishivKrayinaRosijska imperiyaNacionalnistukrayinecDiyalnistpedagog gromadskij aktivistAlma materKiyivskij universitet Sv VolodimiraGaluzpedagogNaukovij stupinkandidat filologichnih naukNaukovij kerivnikUchitelska gimnaziya u Kiyevi 1869 73 uchitelska seminariya u Korostishevi 1873 1880 Vidomij zavdyaki uchast u Kirilo Mefodiyivskomu bratstviNagorodiVid vladi Rosijskoyi imperiyi zaslannya do KazaniDo areshtuNarodivsya u Zinkovi teper Poltavska oblast u mishanskij rodini Did i dyadki mali zemlyu bilya Zinkova Z 1836 roku navchavsya v Zinkivskomu povitovomu uchilishi potim u Poltavskij gimnaziyi de buv uchnem poeta Levka Borovikovskogo U Poltavskij gimnaziyi navchavssya razom z Oleksandrom Navrockim majbutnim uchasnikom Kirilo Mefodiyivskogo bratstva U 1843 vstupiv na filosofskij fakultet Kiyivskogo universitetu odnochasno 1845 1846 sluhav pedagogichnij kurs pri universiteti Todi zh pid kerivnictvom profesora Oresta Novickogo napisav svij pershij tvir Pro sut mislennya vzagali Pid chas litnih kanikul zbirav na Poltavshini folklor Navesni 1846 roku stav chlenom Kirilo Mefodiyivskogo Bratstva nalezhav do radikalno demokratichnogo krila ocholyuvanogo Tarasom Shevchenkom Pid vplivom Shevchenka stav prihilnikom ideyi stvorennya federaciyi slov yanskih narodiv sered yakih nalezhne misce posila b Ukrayina i likvidaciyi kriposnogo prava Vistupav za skasuvannya dvoryanskih privileyiv i vvedennya stanovoyi rivnosti Okrim Shevchenka u Posyadi druzhni stosunki takozh sklalisya z Mikoloyu Gulakom U KazaniU 1847 Posyadu zaareshtuvali i vislali do Kazani Posyadi bulo dozvoleno prodovzhuvati navchatisya z umovoyu podalshoyi sluzhbi u velikorosijskih guberniyah U 1847 1849 navchavsya u Kazanskomu universiteti Otrimav stupin kandidata filologichnih nauk disertaciya mala nazvu Znachennya pershih tvoriv Gogolya v rosijskij literaturi i yih zaslugi dlya narodnosti Deyakij chas perebuvav na Poltavshini pid naglyadom policiyi Z 1849 roku pracyuvav pomichnikom pravitelya kancelyariyi ryazanskogo gubernatora zgodom uryadovcem ru u Peterburzi 1852 roku jogo bulo zvilneno z pid naglyadu policiyi Podalsha dolyaZvilnivshis zi sluzhbi stav domashnim uchitelem ditej cenzora Beketova iz rodinoyu yakogo viyihav za kordon Proviv tam visim rokiv Vivchav politichnij lad Avstriyi Shvejcariyi Franciyi ta Prussiyi Vidvidav Yenskij Lejpcizkij Berlinskij ta Gallskij universiteti Sluhav lekciyi brav uchast u pedagogichnih konferenciyah davav zrazkovi uroki v elementarnij shkoli Pislya povernennya perejshov na vikladacku robotu Iz 1865 roku vikladav u Peterburzkij i Polockij vijskovih gimnaziyah V 1869 1873 direktor Pivdenno Zahidnoyi uchitelskoyi seminariyi u Kiyevi 1873 1880 u Korostishevi Vikladav metodiki ridnoyi movi j matematiki U spravi vihovannya vchitelskih kadriv zalishivsya poslidovnikom peredovih idej Kirilo Mefodiyivskogo tovaristva Protyagom usogo zhittya Posyada pidtrimuvav zv yazki z Poltavshinoyu buvav u Zinkovi Poltavi Namagavsya organizuvati za zrazkom korostishivskoyi seminariyu u Poltavi 1876 oderzhati misce direktora Poltavskoyi gimnaziyi Dlya poltavskih narodnih vchiteliv opracyuvav programi z rosijskoyi movi j arifmetiki ta metodiku yih vikladannya 1879 roku cherez naklepi zvilnenij z roboti i zmushenij zalishiti Ukrayinu U 1880 1891 direktor narodnih uchilish u Voronezhi do 1885 ta Orenburzkij guberniyi do 1891 1882 roku u Voronezhi vipustiv Rukovodyashij bukvar dlya narodnyh uchitelej Pislya vihodu u vidstavku povernuvsya v Ukrayinu Pomer u Koristishevi Pohovannya organizuvane uchitelska seminariya de pracyuvav Posyada Vshanuvannya pam yatiNa mogili Posyadi i jogo druzhini bulo vstanovleno dvi pam yatni pliti yaki zberigalisya do Drugoyi svitovoyi vijni V Korostishevi ye vulicya Ivana Posyadi Znahoditsya vona na okrayini mista bilya samoyi richki Teteriv InsheBuv znajomij iz Mikoloyu Kostomarovim Pochinayuchi z 1846 roku voni chasto spilkuvalisya v koli kirilo mefodiyivciv Krim gromadskih u nih buli she j spilni naukovi interesi pov yazani z perekladom polskogo istorika Joahima Pastoriya Vijna skifo kozacka Usi ci vidomosti mistyatsya u dokumentah z istoriyi Kirilo Mefodiyivskogo bratstva zokrema u slidchij spravi Kostomarova Shevchenko zgaduye Posyadu v svoyemu Shodenniku V etyudi Kazan gorodok Moskvy ugolok vid 9 veresnya 1857 roku Shevchenko opisuye yak buduchi v Kazani rozpituvav u buvalogo studenta chi ne pam yataye vin pro perevedenih z Kiyivskogo do Kazanskogo universitetu Posyadu ta Andruzkogo PrimitkiRotach P Nash zemlyak I Ya Pasyada Prapor komunizmu 1965 14 zhovtnya S 4 Smolij V ta in Mikola Kostomarov Vihi zhittya i tvorchosti Enciklopedichnij dovidnik V Smolij Yu Pinchuk O Yas Vstup st i zag red V Smoliya K Visha shkola 2005 S 370 litopys org ua Arhiv originalu za 9 lipnya 2020 Procitovano 30 zhovtnya 2021 Dzherela ta literaturaVilshanska O L Posyada Ivan Yakovich 16 listopada 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 448 ISBN 978 966 00 1142 7 Posyada Ivan Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1970 Kn 2 t 6 Peremishl Pryashivshina pochatok S 2276 2277 ISBN 5 7707 4049 3 Posya da Ivan Yakovich Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1983 T 9 Popluzhne Saluyin S 34 Posyada Ivan Yakovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 302 Posya da Pasyada Posyadenko Ivan Yakovich Shevchenkivskij slovnik u 2 t Institut literaturi im T G Shevchenka Akademiyi Nauk URSR Kiyiv Golovna redakciya URE 1978 Tom 2 S 139 Rotach O Rotach P Posyada Pasyada Posyadenko Ivan Yakovich Poltavika Poltavska enciklopediya T 6 Osvita i nauka Kn 3 Poltava Yacuta Poltava Poligrafichnij centr Mozayika 2020 S 286 287 Sergiyenko G Ya Posya da Pasyada Posyadenko Ivan Yakovich Radyanska enciklopediya istoriyi Ukrayini K Golovna redakciya URE 1971 T 3 Letichiv rozkopki S 434 Chator P Novi dzherela do biografiyi kirilo mefodiyivcya I Ya Pasyadi Arhivi Ukrayini 1967 1 S 38 42 PosilannyaPosyada Ivan Yakovich 3 listopada 2021 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi