Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Поро́хня — село в Україні, у Війтовецькій селищній територіальній громаді Хмельницького району Хмельницької області. Через село протікає річка Жабокрик, яка в давніших в документах виступає під назвою Прихня.
| село Порохня | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Хмельницька область |
| Район | Волочиський район |
| Громада | Війтовецька селищна громада |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1463 |
| Населення | 443 |
| Площа | 1,721 км² |
| Густота населення | 257,41 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 31255 |
| Телефонний код | +380 3845 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°30′05″ пн. ш. 26°22′38″ сх. д. / 49.50139° пн. ш. 26.37722° сх. д.Координати: 49°30′05″ пн. ш. 26°22′38″ сх. д. / 49.50139° пн. ш. 26.37722° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 311 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 31256, Хмельницька обл., Волочиський р-н., смт Війтівці, Героїв України, буд. 4 |
| Карта | |
  Порохня | |
 Порохня | |
| Мапа | |
Назва
Територія, на якій розташоване село Порохня, у старовину була вкрита лісом. Охороняв цей лісовий масив лісник—сторож на прізвище Порохновський, який був першим жителем населеного пункту і за чиїм прізвищем було названо населений пункт. Поступово люди почали вирубувати ліс і заселяти цю місцевість. Переміщення населеного пункту не відбувалось, він розширювався за рахунок нових жителів. У давнину, кажуть, що село звалося Порохна.
Розташування та географія місцевості
Сусідні населені пункти:
З північної сторони села проходить асфальтна магістраль Київ — Львів. Паралельно асфальтній магістралі на віддалі 1,5 км залізниця. З Порохні до районного центру 15 км, до обласного — 55 км, до найближчої залізничної станції Війтівці — 5 км.
Рельєф Порохнянських земель в основному рівний, землі всі придатні для обробітку, ґрунти чорноземи. Корисних копалин, крім глини, не виявлено.
Адміністративно-територіальна одиниця
- 1796 — 1923 село Маначинської волості Старокостянтинівського повіту Волинської губернії Російської імперії.
- 1923 — 1930 село Волочиського району Проскурівської округи Подільської губернії Української СРР.
- 1935 — 1937 село Волочиського району Проскурівського округу Вінницької області УСРР.
- 1937 — 1954 село Волочиського району Кам'янець-Подільської області.
- 1954 — 1991 село Волочиського району Хмельницької області Української СРР.
- 1991 і до тепер — село Волочиського району Хмельницької області України.
Історія
Порохня вперше згадується у 1463 році як маєток князя Семена Васильовича Несвицького-Збаразького-Колоденського при поділі батьківських маєтків між Семеном Васильовичем, Василієм Васильовичем Збаражським і Солтаном. У 1518 році, після смерті Марії Семенівни Несвицької-Рівненської, дружини тоді вже покійного Семена Васильовича, його внучка, Анна-Тетяна Гольшанська, вносить Порохню разом з іншими селами до власності свого чоловіка, князя Костянтина Івановича Острозького. За даними «Словника географічного Королівства Польського» («СГКП»), 4 травня 1518 року король Сигізмунд I Старий підтвердив права князя Костянтина Острозького на володіння Порохнею, Волочищами (колишній Волочиськ) та іншими селами, отриманими як спадок бабці його першої дружини.
Церква Введенія була збудована на кошти Франціска Потоцького у 1739 році і була греко-католицькою. Вона ремонтувалась в 1755 році, а в 1795 переведена з греко-католицизму в православ'я.
У 1793–1795 рр. село було приєднано до Російської імперії.
Наприкінці XVIII століття село належало графу Йосифу Потоцькому, потім Станіславу Йосиповичу Собєщанському, згодом Чесновському. Далі село переходило з рук у руки дрібних поміщиків: Заржицького, Тршебинського, Щенсьневичів, Скупенського та Крейса.
До 1861 року жителі села Порохня були кріпаками. Більшість селян були безземельними. Життєвий рівень населення був надто низький, частина селян у літній період виїжджала на заробітки в інші губернії, німецькі колонії.
На кінець XIX ст. в селі налічувалось 179 домів і 1 085 жителів. Частина земель Порохні була викуплена общиною селян, частина належала Бечко-Друзіну і частина Лозинському. У селі була дерев'яна церква з 1739 p. та церковно-приходська школа, відкрита в 1873 році. Вчителями були Козак Кирило, дяк Апонович та Гладкий Павло. Не було в селі і лікувальних закладів.
За 1872–1875 роки на кошти парафіян Порохні було побудовано церкву святого Апостола Євангеліста Іоанна Богослова, на місці старої дерев'яної церкви Введенія, яка згоріла в 1861 році.
За переписом 1911 року до земельної власності поміщика Скібінського належало 482 десятин земель села.
Восени 1920 року у селі остаточно ствердилась радянська окупація, завдяки більшовикам під командуванням Г. І. Котовського.
У 1928 році біднота і частина середняків об'єдналися в товариство спільного обробітку землі. В селі були створені товариства «Комунар», головою якого був Король Мирон, і «Червоний орач», голова Кімнацький.
В 1930 році товариства об'єдналися в артіль ім. Петровського, головою якої став Осадчук, а в 1959 році вона була перейменована в артіль «Росія».
Ланкові Балюк Ольга, Поліщук Ганна були учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки. В цьому ж році село було частково електрифіковане.
В 1930 році був створений лікнеп. Неписьменність, в основному, була ліквідована в 1933 році. Загальне початкове навчання було впроваджено в 1930 році. Початкова школа була перетворена в неповну середню школу в 1933—1934 роках.
В 1928—1930 роках було побудовано клуб на 200 місць. У бібліотеці нараховувалось 400 книг. При клубі працювали гуртки художньої самодіяльності.
5 липня 1941 року німецько-нацистські загарбники окупували Порохню. Було розстріляно 14 чоловік, 40 чоловік було вивезено до Німеччини на каторжні роботи.
15 березня 1944 року село було визволено від німецьких окупантів. Загиблим воїнам було споруджено пам'ятник, який пізніше було перенесено у Війтівці, де споруджено братську могилу. Під час окупації було спалено 14 хат колгоспників, худобу було забрано окупантами.
В 1949 році в селі була завершена відбудова всіх виробничих приміщень і розпочалось будівництво нових.
У 1959 році — за переписом в селі Порохня нараховувалось 940 жителів. У лютому того року відбулось укрупнення колгоспів: господарства сіл Порохня і об'єдналися в одне під назвою «Росія». У колгоспі працювали спеціалісти: агроном Кушнір Євген, зоотехнік Стасюк Анатолій, агроном Кучер Григорій — бригадир городньої бригади, ветфельдшер Свинобойчук Олексій.
В 1963 році налічувалося 10 тваринницьких ферм, 3 птахоферми, 2 зерносховища, 1 майстерня з ремонту сільгоспінвентаря, один гараж, будинок для зимівлі бджіл, млин, олійня. В третій бригаді налічувалося 4 трактори, 4 автомашини, 2 зернових комбайни, 1 бурякокомбайн, 1 комбайн для збирання кукурудзи. Працювали кваліфіковані механізатори: 8 трактористів, 8 шоферів, 4 комбайнери.
Село мало телефонний зв'язок з райцентром і навколишніми населеними пунктами.
Реорганізація колгоспу відбулась в 1977 році: господарства сіл Порохня та Кривачинці об'єдналися в одне під назвою «Дружба».
Часи незалежності
У 1992 році колгосп села Порохня від'єднався від колгоспу «Дружба». На території новоствореного КСП «Порохнянський», яке очолював Я. В. Назар, було побудовано зернотік, майстерню для ремонту сільськогосподарської техніки, ферму та закуплено нову техніку: трактори, машина, комбайн. 9 вересня 1992 року була утворена Порохнянська сільська рада, до складу якої входить село Порохня (голова М. С. Свинобойчук).
В 1995 році спільно з сільськогосподарським формуванням розпочато газифікацію села, підключено 14 хат.
Завершено газифікацію села за кошти жителів у 2002 році, газифіковано близько 80 дворів.
У 2006 році майже завершилась телефонізація села. В селі працює 80 телефонних точок. У цьому ж році на території села діє СТОВ «Злагода».
У 2006—2007 роках виготовлено Державні акти на земельні ділянки власникам земельних часток (паїв), проведено частковий ремонт доріг по вулицях Карла Маркса, Жукова, Тернопільська, Садова.
У 2008 році повністю замінена лінія електропередач, встановлено пам'ятний знак жертвам Голодомору 1932—1933 років біля обеліска в центрі села. 22 березня 2008 року в клубі села Гарнишівка відбувся фестиваль художньої самодіяльності, присвячений 85-й річниці утворення Волочиського району. У ньому брали участь учасники художньої самодіяльності з сіл Гарнишівка, Порохня, Маначин.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,42% |
| російська | 1,35% |
Порохнянська загальноосвітня школа
У 1948 році в селі була відкрита середня школа. До 1950 року здійснено 10 випусків учнів 10-го класу і один випуск 11-го класу. При школі була майстерня обладнана верстатами. У школі нараховувалось 206 учнів, 17 учителів. Працювала заочна школа.
У 1968 році розпочато будівництво нової школи, яка почала працювати в 1970 р. У 1977 р. — школа реорганізована в міжшкільний навчально-виробничий комбінат, який працював до 1992 року. У 1992 році у в селі відкрита неповна загальноосвітня школа I—II ступенів. На даний існує Порохнянський НВК (молодші класи і садочок), директор — Пептюк Інна Казимирівна.
За даними різних джерел у селі 1932—1933 роках загинуло близько 10 чоловік. На сьогодні встановлено імена трьох. Мартиролог укладений на підставі поіменних списків жертв Голодомору 1932—1933 років, складених Порохнянською сільською радою. Поіменні списки зберігаються в Державному архіві Хмельницької області.
- Балюк Сидір, вік невідомий, 1933 р.,
- Гладкий Дем'ян, вік невідомий, 1933 р.,
- Зінкевич Іван Маркович, вік невідомий, 1933 р.,
Політика
Голова селищної ради (нині староста села) — Дрозд Ольга Миколаївна 1967 року народження, вперше обрана у 2010 році, член Народної партії..
До складу Порохнянської сільської ради входить 14 депутатів, з них 5 від Народної партії, 1 від політичної партії 1 від Наша Україна — Народна самооборона, решта — позапартійні.
У селі діють місцеві осередки таких партій: Соціал-демократична партія України (об'єднана), Народна партія, ВО «Батьківщина», Партія регіонів, Соціалістична партія України, Наша Україна — Народна самооборона, Українська соціал-демократична партія, Єдиний центр. Також у селі працює сільський фельдшерський пункт (фельдшер Шевченко Т. А.).
Примітки
- Цинкаловський, Олександер (1984—1986). Стара Волинь і Волинське Полісся (словник) (українська) . Канада: Товариство «Волинь». с. Том 2, ст. 262.
- . Архів оригіналу за 8 вересня 2012. Процитовано 15 грудня 2012.
Посилання
- Теодорович Микола Іванович. Историко-статистическое описаніе церквей и приходовъ Волынской епархии. Старокостянтиновскій уѣздъ. — Почаевъ, 1888 — 1903, том 4, С. 854—859.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Poro hnya selo v Ukrayini u Vijtoveckij selishnij teritorialnij gromadi Hmelnickogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Cherez selo protikaye richka Zhabokrik yaka v davnishih v dokumentah vistupaye pid nazvoyu Prihnya selo Porohnya Pam yatnij znak na chest voyiniv odnoselchanPam yatnij znak na chest voyiniv odnoselchan Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Volochiskij rajon Gromada Vijtovecka selishna gromada Oblikova kartka kartka Osnovni dani Zasnovane 1463 Naselennya 443 Plosha 1 721 km Gustota naselennya 257 41 osib km Poshtovij indeks 31255 Telefonnij kod 380 3845 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 30 05 pn sh 26 22 38 sh d 49 50139 pn sh 26 37722 sh d 49 50139 26 37722 Koordinati 49 30 05 pn sh 26 22 38 sh d 49 50139 pn sh 26 37722 sh d 49 50139 26 37722 Serednya visota nad rivnem morya 311 m Misceva vlada Adresa radi 31256 Hmelnicka obl Volochiskij r n smt Vijtivci Geroyiv Ukrayini bud 4 Karta Porohnya Porohnya Mapa U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Porohnya NazvaTeritoriya na yakij roztashovane selo Porohnya u starovinu bula vkrita lisom Ohoronyav cej lisovij masiv lisnik storozh na prizvishe Porohnovskij yakij buv pershim zhitelem naselenogo punktu i za chiyim prizvishem bulo nazvano naselenij punkt Postupovo lyudi pochali virubuvati lis i zaselyati cyu miscevist Peremishennya naselenogo punktu ne vidbuvalos vin rozshiryuvavsya za rahunok novih zhiteliv U davninu kazhut sho selo zvalosya Porohna Roztashuvannya ta geografiya miscevostiSusidni naseleni punkti Garnishivka Chervona Girka Vigoda Lozova Pn Krivachinci Zh Porohnya Sh Pd Fedirki Zavalijki Z pivnichnoyi storoni sela prohodit asfaltna magistral Kiyiv Lviv Paralelno asfaltnij magistrali na viddali 1 5 km zaliznicya Z Porohni do rajonnogo centru 15 km do oblasnogo 55 km do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Vijtivci 5 km Relyef Porohnyanskih zemel v osnovnomu rivnij zemli vsi pridatni dlya obrobitku grunti chornozemi Korisnih kopalin krim glini ne viyavleno Administrativno teritorialna odinicya1796 1923 selo Manachinskoyi volosti Starokostyantinivskogo povitu Volinskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi 1923 1930 selo Volochiskogo rajonu Proskurivskoyi okrugi Podilskoyi guberniyi Ukrayinskoyi SRR 1935 1937 selo Volochiskogo rajonu Proskurivskogo okrugu Vinnickoyi oblasti USRR 1937 1954 selo Volochiskogo rajonu Kam yanec Podilskoyi oblasti 1954 1991 selo Volochiskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Ukrayinskoyi SRR 1991 i do teper selo Volochiskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Ukrayini IstoriyaPorohnya vpershe zgaduyetsya u 1463 roci yak mayetok knyazya Semena Vasilovicha Nesvickogo Zbarazkogo Kolodenskogo pri podili batkivskih mayetkiv mizh Semenom Vasilovichem Vasiliyem Vasilovichem Zbarazhskim i Soltanom U 1518 roci pislya smerti Mariyi Semenivni Nesvickoyi Rivnenskoyi druzhini todi vzhe pokijnogo Semena Vasilovicha jogo vnuchka Anna Tetyana Golshanska vnosit Porohnyu razom z inshimi selami do vlasnosti svogo cholovika knyazya Kostyantina Ivanovicha Ostrozkogo Za danimi Slovnika geografichnogo Korolivstva Polskogo SGKP 4 travnya 1518 roku korol Sigizmund I Starij pidtverdiv prava knyazya Kostyantina Ostrozkogo na volodinnya Porohneyu Volochishami kolishnij Volochisk ta inshimi selami otrimanimi yak spadok babci jogo pershoyi druzhini Cerkva Vvedeniya bula zbudovana na koshti Franciska Potockogo u 1739 roci i bula greko katolickoyu Vona remontuvalas v 1755 roci a v 1795 perevedena z greko katolicizmu v pravoslav ya U 1793 1795 rr selo bulo priyednano do Rosijskoyi imperiyi Naprikinci XVIII stolittya selo nalezhalo grafu Josifu Potockomu potim Stanislavu Josipovichu Sobyeshanskomu zgodom Chesnovskomu Dali selo perehodilo z ruk u ruki dribnih pomishikiv Zarzhickogo Trshebinskogo Shensnevichiv Skupenskogo ta Krejsa Do 1861 roku zhiteli sela Porohnya buli kripakami Bilshist selyan buli bezzemelnimi Zhittyevij riven naselennya buv nadto nizkij chastina selyan u litnij period viyizhdzhala na zarobitki v inshi guberniyi nimecki koloniyi Na kinec XIX st v seli nalichuvalos 179 domiv i 1 085 zhiteliv Chastina zemel Porohni bula vikuplena obshinoyu selyan chastina nalezhala Bechko Druzinu i chastina Lozinskomu U seli bula derev yana cerkva z 1739 p ta cerkovno prihodska shkola vidkrita v 1873 roci Vchitelyami buli Kozak Kirilo dyak Aponovich ta Gladkij Pavlo Ne bulo v seli i likuvalnih zakladiv Za 1872 1875 roki na koshti parafiyan Porohni bulo pobudovano cerkvu svyatogo Apostola Yevangelista Ioanna Bogoslova na misci staroyi derev yanoyi cerkvi Vvedeniya yaka zgorila v 1861 roci Za perepisom 1911 roku do zemelnoyi vlasnosti pomishika Skibinskogo nalezhalo 482 desyatin zemel sela Voseni 1920 roku u seli ostatochno stverdilas radyanska okupaciya zavdyaki bilshovikam pid komanduvannyam G I Kotovskogo U 1928 roci bidnota i chastina serednyakiv ob yednalisya v tovaristvo spilnogo obrobitku zemli V seli buli stvoreni tovaristva Komunar golovoyu yakogo buv Korol Miron i Chervonij orach golova Kimnackij V 1930 roci tovaristva ob yednalisya v artil im Petrovskogo golovoyu yakoyi stav Osadchuk a v 1959 roci vona bula perejmenovana v artil Rosiya Lankovi Balyuk Olga Polishuk Ganna buli uchasnikami Vsesoyuznoyi silskogospodarskoyi vistavki V comu zh roci selo bulo chastkovo elektrifikovane V 1930 roci buv stvorenij liknep Nepismennist v osnovnomu bula likvidovana v 1933 roci Zagalne pochatkove navchannya bulo vprovadzheno v 1930 roci Pochatkova shkola bula peretvorena v nepovnu serednyu shkolu v 1933 1934 rokah V 1928 1930 rokah bulo pobudovano klub na 200 misc U biblioteci narahovuvalos 400 knig Pri klubi pracyuvali gurtki hudozhnoyi samodiyalnosti 5 lipnya 1941 roku nimecko nacistski zagarbniki okupuvali Porohnyu Bulo rozstrilyano 14 cholovik 40 cholovik bulo vivezeno do Nimechchini na katorzhni roboti 15 bereznya 1944 roku selo bulo vizvoleno vid nimeckih okupantiv Zagiblim voyinam bulo sporudzheno pam yatnik yakij piznishe bulo pereneseno u Vijtivci de sporudzheno bratsku mogilu Pid chas okupaciyi bulo spaleno 14 hat kolgospnikiv hudobu bulo zabrano okupantami V 1949 roci v seli bula zavershena vidbudova vsih virobnichih primishen i rozpochalos budivnictvo novih U 1959 roci za perepisom v seli Porohnya narahovuvalos 940 zhiteliv U lyutomu togo roku vidbulos ukrupnennya kolgospiv gospodarstva sil Porohnya i ob yednalisya v odne pid nazvoyu Rosiya U kolgospi pracyuvali specialisti agronom Kushnir Yevgen zootehnik Stasyuk Anatolij agronom Kucher Grigorij brigadir gorodnoyi brigadi vetfeldsher Svinobojchuk Oleksij V 1963 roci nalichuvalosya 10 tvarinnickih ferm 3 ptahofermi 2 zernoshovisha 1 majsternya z remontu silgospinventarya odin garazh budinok dlya zimivli bdzhil mlin olijnya V tretij brigadi nalichuvalosya 4 traktori 4 avtomashini 2 zernovih kombajni 1 buryakokombajn 1 kombajn dlya zbirannya kukurudzi Pracyuvali kvalifikovani mehanizatori 8 traktoristiv 8 shoferiv 4 kombajneri Selo malo telefonnij zv yazok z rajcentrom i navkolishnimi naselenimi punktami Reorganizaciya kolgospu vidbulas v 1977 roci gospodarstva sil Porohnya ta Krivachinci ob yednalisya v odne pid nazvoyu Druzhba Chasi nezalezhnosti U 1992 roci kolgosp sela Porohnya vid yednavsya vid kolgospu Druzhba Na teritoriyi novostvorenogo KSP Porohnyanskij yake ocholyuvav Ya V Nazar bulo pobudovano zernotik majsternyu dlya remontu silskogospodarskoyi tehniki fermu ta zakupleno novu tehniku traktori mashina kombajn 9 veresnya 1992 roku bula utvorena Porohnyanska silska rada do skladu yakoyi vhodit selo Porohnya golova M S Svinobojchuk V 1995 roci spilno z silskogospodarskim formuvannyam rozpochato gazifikaciyu sela pidklyucheno 14 hat Zaversheno gazifikaciyu sela za koshti zhiteliv u 2002 roci gazifikovano blizko 80 dvoriv U 2006 roci majzhe zavershilas telefonizaciya sela V seli pracyuye 80 telefonnih tochok U comu zh roci na teritoriyi sela diye STOV Zlagoda U 2006 2007 rokah vigotovleno Derzhavni akti na zemelni dilyanki vlasnikam zemelnih chastok payiv provedeno chastkovij remont dorig po vulicyah Karla Marksa Zhukova Ternopilska Sadova U 2008 roci povnistyu zaminena liniya elektroperedach vstanovleno pam yatnij znak zhertvam Golodomoru 1932 1933 rokiv bilya obeliska v centri sela 22 bereznya 2008 roku v klubi sela Garnishivka vidbuvsya festival hudozhnoyi samodiyalnosti prisvyachenij 85 j richnici utvorennya Volochiskogo rajonu U nomu brali uchast uchasniki hudozhnoyi samodiyalnosti z sil Garnishivka Porohnya Manachin NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 98 42 rosijska 1 35 Porohnyanska zagalnoosvitnya shkolaU 1948 roci v seli bula vidkrita serednya shkola Do 1950 roku zdijsneno 10 vipuskiv uchniv 10 go klasu i odin vipusk 11 go klasu Pri shkoli bula majsternya obladnana verstatami U shkoli narahovuvalos 206 uchniv 17 uchiteliv Pracyuvala zaochna shkola U 1968 roci rozpochato budivnictvo novoyi shkoli yaka pochala pracyuvati v 1970 r U 1977 r shkola reorganizovana v mizhshkilnij navchalno virobnichij kombinat yakij pracyuvav do 1992 roku U 1992 roci u v seli vidkrita nepovna zagalnoosvitnya shkola I II stupeniv Na danij isnuye Porohnyanskij NVK molodshi klasi i sadochok direktor Peptyuk Inna Kazimirivna Za danimi riznih dzherel u seli 1932 1933 rokah zaginulo blizko 10 cholovik Na sogodni vstanovleno imena troh Martirolog ukladenij na pidstavi poimennih spiskiv zhertv Golodomoru 1932 1933 rokiv skladenih Porohnyanskoyu silskoyu radoyu Poimenni spiski zberigayutsya v Derzhavnomu arhivi Hmelnickoyi oblasti Balyuk Sidir vik nevidomij 1933 r Gladkij Dem yan vik nevidomij 1933 r Zinkevich Ivan Markovich vik nevidomij 1933 r PolitikaGolova selishnoyi radi nini starosta sela Drozd Olga Mikolayivna 1967 roku narodzhennya vpershe obrana u 2010 roci chlen Narodnoyi partiyi Do skladu Porohnyanskoyi silskoyi radi vhodit 14 deputativ z nih 5 vid Narodnoyi partiyi 1 vid politichnoyi partiyi 1 vid Nasha Ukrayina Narodna samooborona reshta pozapartijni U seli diyut miscevi oseredki takih partij Social demokratichna partiya Ukrayini ob yednana Narodna partiya VO Batkivshina Partiya regioniv Socialistichna partiya Ukrayini Nasha Ukrayina Narodna samooborona Ukrayinska social demokratichna partiya Yedinij centr Takozh u seli pracyuye silskij feldsherskij punkt feldsher Shevchenko T A PrimitkiCinkalovskij Oleksander 1984 1986 Stara Volin i Volinske Polissya slovnik ukrayinska Kanada Tovaristvo Volin s Tom 2 st 262 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Arhiv originalu za 8 veresnya 2012 Procitovano 15 grudnya 2012 PosilannyaTeodorovich Mikola Ivanovich Istoriko statisticheskoe opisanie cerkvej i prihodov Volynskoj eparhii Starokostyantinovskij uѣzd Pochaev 1888 1903 tom 4 S 854 859