Завалі́йки — село в Україні, у Війтовецькій селищній територіальній громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 921 особу.
село Завалійки | |
---|---|
Братська могила рад. воїнів | |
Країна | Україна |
Область | Хмельницька область |
Район | Хмельницький район |
Громада | Війтовецька селищна громада |
Основні дані | |
Засноване | 1762 |
Перша згадка | 1762 (262 роки) |
Населення | 921 |
Площа | 4,23 км² |
Густота населення | 283,92 осіб/км² |
Поштовий індекс | 31257 |
Телефонний код | +380 3845 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°27′27″ пн. ш. 26°20′49″ сх. д. / 49.45750° пн. ш. 26.34694° сх. д.Координати: 49°27′27″ пн. ш. 26°20′49″ сх. д. / 49.45750° пн. ш. 26.34694° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 281 м |
Водойми | річка Бованець |
Місцева влада | |
Адреса ради | 31256, Хмельницька обл., Волочиський р-н., смт Війтівці, Героїв України, буд. 4 |
Карта | |
Завалійки | |
Завалійки | |
Мапа | |
Географія
Селом протікає річка Бовенець.
Історія
Час заснування
Цей розділ не містить . (лютий 2020) |
За офіційнійною версією сільської ради, село засноване у XIV ст. Звідки взялося це ствердження, невідомо. Ніяких посилань на історичні документи чи інші витоки немає. Була зроблена спроба спростувати чи підтвердити цю версію математичним шляхом. Кобельником А. І., топографом за фахом, було обміряне старе кладовище та захоронення за останні сто років на обох нових. Усвідомлюючи утопічність цих розрахунків, ми вводили різні коефіцієнти (221 односелець загинув на полях другої світової війни, під питанням громадянська та перша світова війна, щільність та можливість захоронення в декілька шарів). Таким чином, найдавніша дата заснування села — 1529 р., але це на два століття пізніше за офіційну версію. Друга спроба графічна виявилася умовно вдалішою. Знаючи кількість будинків в селах Завалійки та Курники в 1629 та у 1880 роках, ми побудували графік, який підтвердив наші перші розрахунки, час заснування перша половина XVI ст. Але ми знаємо, що в 1629 році польське податкове відомство рахувало тільки будинки з димарями (податкові будинки), а якщо припустити, що в селах кожна друга будівля (якщо не більше) була без димаря, то час заснування переноситься на кінець XIV ст., що не суперечить історичній довідці сільської ради. Усвідомлюючи, що село не розбудовувалося прямолінійно, графік має тільки уявно візуальне значення.
Також, напевне, ми вже ніколи не дізнаємося хто був засновником та першим власником села Завалійки, але можна припустити, що одними з перших господарів були князі Збаразькі, оскільки, як зазначено в Подільському акті князів Збаразьких від 9 липня 1463 р., село Волочище (перша письмова згадка по місто Волочиськ) та навколишні села належали волинському магнатові, князеві Василю Федоровичу Несвицькому, князю Збаразькому, після смерті якого вони за подільчим актом перейшли у володіння до його сина Семена Збаразького.
Перша письмова згадка про село датується 1629-м роком у звіті польського податкового відомства. В ньому зазначається, що до Волочиської волості входили наступні населені пункти: містечко Волочиськ — 198 димів (податних дворів), Завалійки та Курники — 70 димів, Супранівка — 19, Головчинці — 18, Поляни — 16, Немиринці — 14, Федірки — 14, Канівка — 14, Морозівка — 14, Старе Місто — 10, Мислова — 8. Всього 409 димів в 15 поселеннях. Із книги О. І. Барановича « Залюднення Волинського воєводства в першій половині XVII ст.» Київ. 1930 р. Як ми бачимо, Завалійки та Курники вже тоді майже нероздільні та є найбільшими поселеннями волості. Статті про Завалійки та Курники в «Польському географічному словнику» у 15 томах — Варшава 1880 р.: Zawalisjki — т. 14 ст. 484; Kurniki — т. 4 ст. 925.
Орієнтовний переклад українською: « Завалійки — село на річці Медведівці, притоці Збруча, Проскурівського повіту Сарнівської волості. Окружна поліція та суд — у Сатанові (за 22 версти), найближча залізнична станція — Війтівці (у 12 верстах), віддалене від Проскурова на 52 версти. Має 189 дворів, 1183 мешканці, 872 десятини волосної землі, 749 десятин присадибної, 33 — церковної. Є церква св. Михайла, зведена в 1762 р., до якої належать 1017 парафіян. Католицький костел в ім'я Покрови Матері Божої з каменю збудований у 1810 році шляхтичами Братковськими Католицька парафія належить до Проскурівського деканату, має 3011 вірних в селах Завалійки, Зелена, Криштоповка, Кривачинці, Курники, Куровечка, Петриківці і Трительники. Окремі каплиці — в Кривачинцях та Зеленій. Село безлісе, ґрунти кам'янисті. Належало родині Братковських, пізніше продане селянам.»
Курники — село Проскурівського повіту над річкою Медведівкою, Сарнівської волості, належить до парафії у Завалійках. Має 136 дворів, 708 мешканців (серед них 70 однодворців), 660 десятин селянської землі, Присадибні землі належать Лещинським — 404. десятини, Комарам — 209 десятин, Топольницьким — 45 десятин (в російській імперії існувало два види десятини: казенна — 1,09 га та господарча — 1.45 га.). Місцевість безліса. Залягає вапняк." Як ми бачимо, у польському документі назва річки Бовванець зазначається як Медведівка, скоріше за все, назва походить від села Медведівка, яке розташоване вгору за течією. «Праці Подільського єпархіального Історико — статистичного комітету», випуск 9. Під редакцією Ю. Й. Сіцінського, «Приходи та церкви Подільської єпархії» — Кам'янець — Подільський, 1901 р. Переклад з російської: "Село Завалійки та приписаний до нього д. (не відомо, що мають на увазі від скороченням «д.», дим, двір чи російською — «дом», «деревня») Курники — розташовані на кордоні Волинської губернії в 7 верстах від австрійського кордону. Є два великих ставки, що утворилися від безіменної річки, притоки Збруча. Найближча залізнична станція, Війтівці, у 7 верстах. Кліматичні умови місцевості сприятливі, попри заболочену місцевість, ґрунти чорноземні, православних мешканців у приході 807 чоловіків та 771 жінка, крім того в приході проживає багато католиків — 451 чоловік та 428 жінок. Народонаселення приходу займається виключно землеробством.
Храм в ім'я святого архистратига Михайла збудований у 1762 році; Кам'яний, з дзвіницею, збудованою окремо. У 1876 установлений новий іконостас. Церковної землі: садибної одна десятина 1560 сажнів та орної 33 десятини. Є причтові приміщення. Церковно — приходська школа в Завалійках працює з 1838 р. та розміщується у власній будівлі. В Курниках школа грамоти відкрита у 1894 р., розміщується в найманому приміщенні. У приході існує костел, побудований у 1810 р. поміщиками Братковськими на честь провидіння Господнього.
Спочатку костел не був самостійним, а рахувався родинною каплицею в маєтку зазначеного пана, та приписаний до Тарнарудського костелу. У 1850 р. костел став самостійним та мав прихожан 3046 людей обох статей.
Версії щодо походження назви
У ранньому середньовіччі корінником називали вулик з кори дуба. Села, що виникали біля таких пасік, інколи діставали назву Корінники, яка поступово в народній мові набула спрощеної вимови — Курники. Згадка про виникнення цих сіл на місці пасік збереглася до наших днів у переказах старожилів про те, що їх прадіди були пасічниками.
Назву «Завалійки» можна вивести із сполучення «за валом». Жителі, ймовірно, спочатку селилися за оборонними земляними укріпленнями та частоколом (За книгою «Волочиський край» І. Б. Чорної — Хмельницький, 2008. — 64 ст.)
Офіційна версія Завалійківської сільської ради
За словами старожилів, назва села Курники походить від назви панських будівель для курей — курників, які були розміщенні біля ставка, що знаходився на території села. Очевидно, першими жителями села були люди, які доглядали панську птицю. Назва села Завалійки пішла від слова «вал». Перше поселення знаходилось на вулиці за місцевою назвою Двірки, сьогодні вулиця Садова. Поселенці свої господарства обгородили валом. Село поступово зростало, для всіх бажаючих поселитися в цьому місці не вистачало території, тому люди почали обживатися за валом і від цього пішла назва Завалійки.
Альтернативні версії
Цей розділ не містить . (лютий 2020) |
Можна висунути ще декілька версій. Наприклад, як відомо, українська мова предметна, згідно з наукою топонімікою (яка пояснює походження назв), на Поділлі кажуть, димарі димлять, а печі курять. Тому назву села Курники, Курилівка та Куровечка можна вивести від куренів чи курних хат. Будинки з димарями дозволяли собі заможні селяни, які були в змозі платити подимний податок. Тоді можна припустити, що в Завалійках хати були такі занедбані, що просто завалювалися, а сусіднє село Порохня не село, а одні порохи. (пилюка) Ще можна припустити, що в назві увіковічено прізвисько засновника села, як, наприклад, сусідніх сіл: Федірки, Бронівка, Петрівка, Іванівці та Іванівка. Колись більша частина Поділля була вкрита лісами, свідками цьому є залишки Завалійського, Сирбинівського (колись один лісовий масив) та Порохенського лісу. Для того, щоб звільнити землю для господарчих потреб, дерева не рубали, а підкопували та завалювали (корчували) разом із корінням. Чоловікам, які вправно виконували цю роботу, давали прізвиська: Завалій, Повалій, Завальнюк, Завальний.
Мій прадід Кобельник Яків Йосипович, 1872 року народження, розповідав, що ще у 1900 роках при оранці землі орачі знаходили в полях за Широкою долиною спорохнявілі пні. На мою думку, назва села Порохня, заснованого пізніше Завалійок, має пряме відношення до цього і вказує саме на цю версію назви села.
Не піддається критиці і версія що до заснування поселення на Двірках. Не знаю хто і коли проводив дослідження чи розкопки (таких свідчень я ніде не знайшов), але ніяких залишків оборонних споруд та валів там нема. Можливо, автора офіційної версії ввели в оману залишки поселень Черняхівського періоду III—VI ст. н. е., виявлені на території сучасного села саме на лівому березі річки, але вони ще не досліджені фахівцями. На мою думку, поселення було засноване на пагорбі в центрі села, у місці під місцевою назвою Село. Спробую обґрунтувати свою думку. Якщо село було засновано на Двірках, так воно і називалося б Двірки, а не від того, що хтось селився за валом селища. На Двірках була панська садиба, а люди, що обслуговували панський двір, селилися поруч, звідси і назва. Крім того, Двірки розташовані на лівому березі річки, а історичний цвинтар на правому. За часів заснування мосту не було, поймо річки було дуже заболоченим, про це свідчать торфовища по берегах, та і річка на той час була значно ширша. Так що переправляти померлих на другий берег було справою маловірогідною. Якщо взяти за основу офіційну версію, тобто військовий характер поселення, то і тоді заснування поселення на лівому південному березі виглядає сумнівним. Лівий берег майже рівний, і тільки до річки маємо крутий берег. Друга справа пагорб на правому березі. І тепер піднятися на нього від річки досить важко, а в ті часи тим паче. Цей пагорб — майже ідеальне місце для поселення чи військового форпосту. З півдня його прикриває річка, а трохи далі колись дуже заболочена місцевість під назвою Поплави, а з півночі та сходу підковою охоплюють колись дуже заболочені Широка, Гулкова та Комердусова долини. Ще тридцять років тому там стояла вода. Мій батько розповідав, що за його дитинства у сорокових роках двадцятого століття у Комірдусовій долині під містком, котрого зараз майже не видно, могла пройти доросла людина. До того ж, найбільша загроза у XIV та ще кілька століть поспіль надходила саме з півдня від ординців, а пізніше — татар та турків.
У 1474 р. татарами повністю знищений Збараж, який знаходиться у п'ятдесяти кілометрах на північний захід від села. З другої половини XVI ст. відбудований замок знов стає ареною битв з татарами (1558, 1567, 1572, 1588, 1589 рр.) А в 1598 р. укріплення замку знову повністю знищено. Сусідній Сатанів у 1617, 1618, 1667 роках спалюють татари, а в 1676 все Поділля захоплюють турки. У кривавій битві вбито біля чотирьох тисяч мешканців Сатанова. На мою думку, не оминула ця біда і село, хоча відомий тільки один задокументований факт у 1676 р. За переказами, одинока могила убитих турками брата і сестри знаходиться на території садиби О. А. Габателя на Віднозі. Кам'яний хрест з відповідним написом було знято з могили у сумнозвісному 1937 р.
Як ми бачимо, землі сучасного Волочиського району протягом останнього тисячоліття були спірними прикордонними територіями. Кордон періодично змінювався з заходу на схід, спочатку між Київським та Галицьким князівствами, потім між Польщею та Литвою, Австрією та Росією, але завжди стабілізувався по Збручу. Можливо, по річці Бовванець також деякий час проходив кордон при переміщенні його з півночі на південь між Київським та Волинським князівствами, пізніше — Литвою та ординцями, Польщею та Османською імперією.
Все вищезгадане і те, що за 10 км південніше від села проходив Кучманський шлях (територією Поділля Кучманський шлях проходив через місто Бар, Ярмоленці, Городецький район на Тернопіль) та Чорний шлях (північніше Волочиська — Хмільник, Красилів, Збараж), якими кримські та нагайські татари потрапляли в глиб наших земель, може вказувати на військовий характер поселення, яке згодом втратило своє призначення.
У 1699 р. Поділля знов переходить піл владу Польщі. Польський уряд почав роздавати звільнені землі шляхті. Так в деяких селах з'явилися нові власники. З приходом магнатів Замойських почалося переселення людей з польської Мазовії, Мазурського поозер'я на спустошенні турками землі. Так на Поділлі з'явилися «Мазурі» — переселенці, котрі склали основу католицького населення. З приходом нових панів почався процес закріпачення селян.
Братковські — ополячений старовинний руський шляхетський рід. На мою думку, вони стали власниками села Завалійки в другій чверті XVIII ст. У книгах подільської шляхти Братковські вписані з 1740 р.
Микола Братковський займав посаду маршалка (маршалок — спікер сейму), також були маршалки в воєводствах, повітах та волостях. Скоріше за все Микола Братковський займав посаду волосного маршалка, (керівника місцевого дворянства).
Як відомо з переказів старожилів села, Братковський, отримавши у власність землі та село Зава-лійки, розпочав розбудову свого маєтку на пагорбі лівого берега річки Бовванець. У зв'язку з будівництвом та облаштуванням панського двору, село почало розвиватися і на лівому березі річки. Так з'явився сільський куток під назвою Двірки, а трохи згодом — Прогін.
У 1810 р. Братковський закінчив будівництво костьолу на честь Провидіння Господнього та так званий будинок ксьондза. Костьол був побудований як домашня каплиця, у ній був змонтований орган та балкон для хору, її оздобили фресками та коштовним декором. Висота зводу споруди була близько 10 м. Вона стала архітектурною окрасою як панської садиби, так і села. Вся ця територія була обнесена кам'яним муром.
Де знаходився панський маєток свідчення, розходяться. Одні вважають, що на пагорбі навпроти костьолу (пізніше його було розібрано), інші — що будинок ксьондза і є будинком Братковських. Але всі сходяться в тому, що на пагорбі напроти костьолу був панський сад чи парк. Приблизно в двадцятих роках майже всі старі дерева були викорчувані, а сам пагорб перекопали, добуваючи каміння, тому він в такому жахливому стані.
Братковські вели також і економічну діяльність. Була насипана гребля через річку, побудований водяний млин, гуральня та шинок. Млин простояв близько ста років. Завалився він під час землетрусу 1939 р. Скоріш за все фундамент підточила вода, а землетрус довершив справу. Через рік млин було відбудовано на старому фундаменті, але жорна тепер крутила парова машина. Гребля мала два шлюзи, один малий (лотоки), що обслуговував млин, та великий (опуст) для регулювання рівня води. Він знаходився приблизно посередині греблі. Перед великим шлюзом у воді на відстані 10—20 метрів від греблі на криголамних палях була зведена каплиця Святого Яна, до якої можна було дістатися містком. Гуральня знаходилася на лівому березі річки коло греблі на проти млина. Є свідчення, що селяни млином не користувалися, а млин працював тільки на гуральню, хоча як на мене ці свідчення дуже суперечливі. Шинок знаходився в центрі села там де сьогодні знаходиться кооперація.
Також у Завалійках було два вітряки. Один знаходився на пагорбі при в'їзді в село зі сторони села Порохня з лівого боку, де зараз знаходиться свиноферма. Другий — на Двірках на території колишнього городництва (зараз пасовисько), приблизно на тому місці, де знаходиться колишня контора городництва.
Відомий факт, що Братковський продав землю селянам, але мій прадід розповідав, що Братковський був завзятим картярем, програвся, тому його майно і пішло з молотка. Взявши кредит у банку, селяни викупили землю. Можливо, тоді будинок Братковських і перейшов у власність до ксьондза.
У нещодавно виданій книжці « Історія Волочиського району» зазначено, що ця подія відбулася у 1878 р., що не заперечує наказу імператора Олександра II про скасування кріпосного права від 1861 р. Нагадаємо, що згідно з цим указом, поміщики повинні були наділити селян не тільки присадибною землею, але нарізати землю під оранку та сіножаття. Розмір земельної ділянки залежав від місцевих умов. Держава компенсувала поміщику втрату землі грошима, у розмірі 80 % від вартості, залишок у 20 % селянин повинен був сплатити сам, для чого йому надавався кредит у банку строком на 49 років.
Цікаво, але у 1904 р. в документах Братковський фігурує як найбільший землевласник села. Є багато свідчень, що ця подія відбулася приблизно у 1910 р. Селяни взяли кредит на 15 р. і виплатили його за два роки до Жовтневої революції. Таким чином можна припустити, що Братковський або Братковські продавали землю частинами.
Якщо із Завалійками все більш менш зрозуміло, то щодо села Курники є питання. Село належало панам Лещинським, але в селі жили також пани Шедлер, Олічковські, Топольницькі та Комарі.
Як вважають деякі дослідники, рід Лещинських належить до польсько—литовських татар. Наприкінці XIV ст. почалася жорстока боротьба за владу в Золотій Орді, і деякі дрібні хани та мурзи (в Російській мперії мурза прирівнювався до князя), рятуючись, переходили під владу Литви та Польщі. Ті в свою чергу надавали їм землі та привілеї. Такі випадки не раз описував в своїх романах видатний польський письменник Генрік Сінкевич, у жилах якого теж текла татарська кров. У Литві на сьогодні є декілька поселень, де щільно проживають нащадки татарських родів. До цього роду належав і король Польщі Станіслав Лещинський. Станіслав Лещинський коронувався на польській стіл двічі (нагадаємо, що посада польського короля була виборною), Лещинський займав цю посаду у 1704—1711 та 1733—1734 рр. Його дочка Марія у 1725 р. стала дружиною французького короля Людовика XV. Відомі три гілки роду Лещинських, вони були носіями гербів Беліна (польск. Belina), Габданк (Abdank) та САС (SAS), про який ми розповідали вище. До якої гілки належали Курницькі пани, встановити поки що не вдалося.
За панів Лещинських також буда насипана гребля через річку та побудований млин. В історичній довідці сільської ради читаємо, що « запам'яталась пані Лещинська своїм нелюдським ставленням до селян», але ніяких фактів не наведено, і за яку пані йде мова невідомо. Родина Лещинських володіла селом Курники приблизно півтора століття, а те, що саме остання пані Лещинська віддала частину своєїземлі сільській громаді під кладовище, є не заперечний факт. У селі Курники залишився будинок панів Лещинських, котрий було переплановано та добудовано. Зараз в ньому знаходиться сільський клуб. Цікавий факт, що на цей будинок претендував Шишацький В. Ф., нащадок панів Шедлер.
Голодомор в Завалійках
За даними різних джерел в селі 1932—1933 роках загинуло близько 30 чоловік. На сьогодні встановлено імена 11. Мартиролог укладений на підставі поіменних списків жертв Голодомору 1932—1933 років, складених Завалійською сільською радою. Поіменні списки зберігаються в Державному архіві Хмельницької області.
- Бура Катерина Іванівна, 18 р., 1933 р., причина смерті від недоїдання
- Вдовин Климентій Захарович, 25 р., 1932 р., причина смерті від недоїдання
- Гулка Олексій Тимофійович, 9 р., 1933 р., причина смерті від недоїдання
- Кащин Віктор Авксентійович, 20 р., 1933 р., причина смерті від недоїдання
- Ластовецький Калина Йосипович, 26 р., 1932 р., причина смерті від недоїдання
- Ластовецька Калина Тихонівна, 21 р., 1932 р., причина смерті від недоїдання
- Мельник Йосип Іванович, 16 р., 1932 р., причина смерті від недоїдання
- Остапишин Григорій Олексійович, 15 р., 1933 р., причина смерті від недоїдання
- Рудик Іван Савович, 25 р., 1933 р., причина смерті від недоїдання
- Серветник Базилько Броніславівна, 12 р., 1932 р., причина смерті від недоїдання
- Серветник Юзефа Родіонівна, 18 р., 1932 р., причина смерті від недоїдання
Після розпаду СРСР та набуття незалежності
Україною був прийнятий закон про реституцію. Згідно закону, майно поверталося законним власникам та їх нащадкам. При наявності документів про розкуркулення та реабілітацію панів Шедлер, Шишацькому В. Ф. не вдалося довести, що будинок належав саме його родині, тому що ніяких документів (опису конфіскованого майна) в архівах не збереглось.
Пани Шедлер — німці за походженням, коли осіли в селі Курники встановити не вдалося.
Комарі. Рід Комарів належав до мілкої, але численної галицької шляхти. Про родовід Комарів згадується в гербовнику Бонецького. Владислав Комар, належав до військових поміщиків, можливо отримав землю за військову службу. Відомо, що його дружиною була дочка Франсіска Каетана — Аделя Красинська. У них було двійко синів Сотер (в запису про народження за 1802 р. польською de villa Zavaliyki, у перекладі villa — маєток) та Тіт, у подальшому генерал російської армії. Комарі жили в селі Курники. А так як церковна парафія знахо- дилась в Завалійках, тому, мабуть, і з'явився запис villa Zavaliyki. Можливо коли Тіт зробив вдалу військову кар'єру Комарі продали свої землі Олічковсяким, Топольницьким або Шедлер, бо з кінця XIX ст. про Комарів в нашім краю ні чого не чути.
Про панів Олічковських та Топольницьких мені нічого не вдалося знайти. Навіть розмова з онукою Олександра Олічковського Надією Костянтинівною Олічковсьою, 01.01.1930 р. народження яка відбулась в 2011 р. не дала ні якої ясності. Вона мені розповіла: «… Батька свого не пам'ятаю його заарештували ще до мого народження. У нас відібрали все майно та вигнали з будинку, який знаходився в селі Курники поряд з колишньою колгоспною конюшнею, тому моя мати змушена була повернутися в хату до своїх батьків. У 1931 р. коли з села виселяли людей, з Волочиська привезли і батька. Людей збирали біля церкви. Батько побачив мене вперше, тому не випускав мене з рук і всю обціловував. На що міліціонер йому сказав: „поцілуй її ще в ср…“. Батько йому відповів: „І поцілую, бо знаю, що більше її ніколи не побачу“. Так і сталося, згинув він десь у Сибіру.
Коли мені було років чотирнадцять наш сусід старий дід казав що добре знав мого діда. Він казав: „Що то був за пан, навіть білого хліба не бачив“. Мені б його розпитати, але тоді були такі часи, що не тільки чужі люди, але й рідні боялися щось казати дітям, У батька була рідна сестра Марія, одруженою не була, дітей не мала, але і вона мені ні чого не розповідала, боялася до кінця життя. Тому про свій рід я ні чого ні знаю.»
XX століття
Цей розділ не містить . (лютий 2020) |
Події, що відбулися у бурхливому XX ст. ми передамо майже без змін з довідки сільської ради, але доповнимо деякими фактами та коментарями. Що відбувалося в селі під час першої світової та громадянської війни, свідчень майже немає, але відомо, що деякі селяни брали участь у цих подіях. Свідченнями цього є нагороди царської армії, які були знайдені на території садиби. Громадянська війна лишила по собі спогади про кіннотників Котовського. Готуючись до форсування річки Збруч у 1920 р. і взяття Підволочиська, штаб його бригади зупинився в Завалійках і деякий час знаходився у приміщенні школи, а сам Котовський квартирував у хаті селянина Бабича, напевно, тому, що вона єдина на той час в селі була покрита бляхою. Дорого обійшлась для села присутність такої кількості людей та коней. Прикриваючись революційними гаслами про світле майбутнє, червоне козацтво відбирало у селян фураж для коней та провіант. Нагадаємо, що після першої світової війни відбулось відродження Польської держави, бо в Російський імперії її роль була нівельована до рівня герцогства. Отримавши перемогу в громадянській війні, більшовики, гасло яких було «Революція в усьому світі», спробували спочатку взяти під свій контроль територію колишньої Російської імперії. Похід видався невдалим. Більшовицькі загони були розбиті військами молодої Польської держави. У спадок від громадянської війни в селі залиши лося ще одна назва Глибокої долини (Партизанська). Назва пішла від могили, яка знаходилася на перехресті доріг з села до лісу і польової дороги до села Федірки через Глибоку долину. Хто був там похований?- невідомо, казали, партизан. Але могила була огородженою та доглянутою. В кінці п'ятдесятих її було перенесено в центр села до братської могили воїнів другої світової, але зараз про це вже ніхто не згадує.
Не оминули село і бурхливі події 1917 р. У 1919 році в березні місяці на території сіл була утворена місцева влада. Був створений комітет, що об'єднував жителів сіл Курники та Завалійки. Була створена перша партійна організація. Очолював цю організацію дільничний суддя (в селі Завалійки був дільничний суд № 4) Шишатський. Першим його помічником був адвокат Винокуров. Нові можновладці для наведення порядку залучили старійшин села. Мені розповідали, що декілька «клятих» дідуганів ходили селом і робили зауваження, якщо у когось на подвір'ї чи поруч був безлад. Якщо зауваження не діяло і безлад не виправлявся, господаря штрафували, він повинен був сплатити штраф аж у Волочиську.
У 1920 році був проведений землеустрій. Розформовані панські маєтки (перший етап розкуркулення, під який потрапили тільки великі землевласники). Частина відібраної панської землі була розподілена поміж сільської бідноти. Великим родинам була виділена земля під забудову. Так в селі Завалійки з'явилися нові кутки під місцевою назвою Садиби та Тополярня, а в селі Курники Висьолок. Назва Тополярня пішла не від того, що там росли тополі, а від прізвища поміщика Топольницького, якому належала ця земля.
Із жителів села Курник першим членом більшовицької партії був Челядник Федір, у подальшому — активний учасник організації колгоспів. Секретарем першої партійної організації (До 1925 року), був Мельник Мусій який до недавнього часу проживав у селі. У 1925 році в село, як агент продрозверстки, був присланий Золотарьов. Він очолив партійну організацію і був активним учасником побудови соціалізму на селі. У 1925—1926 роках було створено кредитове товариство, а у 1928 році в селі був створений прообраз колгоспу ТСОЗ (товариство спільного обробку землі), у який входило дванадцять сімей. Золотарьов став головою ТСОЗу. Новоорганізований ТСОЗ мав лише три пари коней. Колгосп носив назву «Політвідділ».
Діяла в селі і комсомольська організація. У 1920 році в селі Завалійки був створений комсомольський осередок (Гуцал, Коберник, Трач), а в 1926 році комсомольська організація об'єднувала села Курники, Завалійки, Куровечка, Сарнів. Очолював організацію Стаднік Іван — один з перших комсомольців села. Заступником його був Трачук Мартин. Наприкінці 1926 року до членів ВЛКСМ вступив Деркач Кирило, активний організатор колгоспів, пізніше Деркач став членом КПРС, активним громадським діячем, неодноразовим депутатом районної та місцевої рад. Із жителів села першим депутатом у Верховну Раду УРСР був обраний Партика Григорій. Вперше навчання молоді було організовано в хаті громадянина Гуменного Лук'яна в кількості 15 учнів. Учителем працював син поміщика Олічковського, який був на утриманні громади. За навчання кожного учня громада платила вчителю по п'ять карбованців на рік. У 1925 році було збудовано школу (напевно, мається на увазі село Курники), у якій було розміщено чотири класи (початкова школа).
З довідки сільської ради складається враження, що до Жовтневого перевороту всі селяни були безграмотні, але, як ми зазначали раніше, школа в селі Завалійки працювала з 1838 року, а в селі Курники — з 1894 року.
Маловідомий факт: до першої світової війни в Завалійках вчителювала Марія Іванівна Довганюк, мати видатного дитячого письменника Всеволода Нестайка, автора «Тореадорів з Васюківки» та «Надзвичайних пригод у лісовій школі».
Утворюючи колгоспи, радянська влада проводила розкуркулювання. На території села Курники розкуркулили такі сім'ї: панів Лещинських, Олічковських, родини Деркача Гната, Сисака, Шигляр, Гуцалів та інших. Важкий відбиток залишив у пам'яті людей голодомор 1932—1933 рр. Старожили пам'ятають, що тоді від голоду померли Партика Григорій, Судома Іван, Валовина Теодос та багато інших.
Усвідомлюючи, що селяни не будуть безкоштовно віддавати зерно, ЦИК і СНК СРСР від 01.02. 1930 року видав постанову про заходи зміцнення соціалістичної перебудови сільського господарства та боротьби з куркулями. Згідно з цією постановою, у Волочиську була створена оперативна «трійка», яка негайно приступила до своєї чорної роботи. Почалася друга хвиля розкуркулення, під яку потрапили не тільки колишні пани, а й більш-менш заможні селяни. Почалися перші репресії. Радянській владі було вже мало відібрати в селянина землю та знаряддя праці. Під гаслом звільнення села від ворожого елементу, почалося виселення супротивників колективізації. Деякі сучасні науковці вважають, що виконання саме цього наказу привело до голоду 1932—1933 років. Показовою є доля родини панів Шедлер. 16.06.1930 року Волочиською районною оперативною трійкою було прийнято рішення про виселення Шедлер Федора Григоровича, 1880 року народження, жителя села Курники із всією родиною в місто Прокоп'євськ Кемеровської області. Через три роки Федір Григорович помирає на чужині. 15.03.1938 року його син Борис Федорович, 1906 року народження, заарештований в Прокоп'євську за звинуваченням в участі у монархічній організації, а вже 23.03 його було страчено.
У 1936—1937 роках почалися сталінські репресії. Без всяких попереджень і пояснень вторгалися вночі в хату, захоплювали напівсонних, напівроздягнених, ні в чому невинних людей, садили у «чорний ворон» і відвозили. Якщо хто із членів сім'ї і залишався на місці, то довгі роки носив тавро «ворога народу» і скрізь був гнаний і переслідуваний.
У Курниках були репресовані сім'ї Стадніка Марка, Вижанського Адольфа Казимировича з жінкою Емілією Андріївною і трьома дітьми, Євгенією, Климентиною та Анатолієм . Меншому синові Анатолію було лише сім днів від народження. Сім'ї Судоми, Олічковських, Смертихених. Одинокими були репресовані Ковалі Броніслав та Юзик, Рудик Я., Мартинов М., Старинський А. та інші. Багато з них повернулося в село, а багато залишилося в місцях висилки.
Вишукуючи шпигунів і контрреволюціонерів фальсифікатори вдавалися до грубих підтасовок.. Часто конкретні особи, що проходили по кримінальній справі в ролі свідків, навіть не знали про це, не підписували протоколів, хоча не них стояли їх підписи. Характерною є справа колгоспників села Завалійки С. Й. Габателя, А. А. Габателя, Г. І. Грушковського, С. Т. Мельника, М. І. Мельника та А. Л. Мельника, яких звинуватили в антирадянській пропаганді та «підготовці до активних повстанських дій в момент збройного вторгнення Польщі на територію СРСР».
Заарештовані тривалий час заперечували свою вину, стверджували, що не належать до антирадянської організації. Здалися селяни тільки після застосування до них фізичного впливу та пред'явлення їм зізнань «свідків». Справи на цих громадян були направленні у Москву. Відповідь не забарилася. Постанова була короткою — розстріляти. При перегляді справи у травні 1959 р. названі у протоколах за 1937 р. свідки заявили: Р. С. Трач, що її «ніхто не допитував і вона нікому ніяких показань не давала», а Ф. І. Кушнір розповів, що «У 1937 р. його викликали в УНКВС для допиту, але він ніяких свідчень про антирадянську діяльність звинувачуваних не давав. Протокол був складений співробітниками УНКВС і під загрозою ним підписаний».
ДАХм. О, ф. оп. 12,спр. П- 6550,арк.. 100,103, 135—139. Там само, спр. П — 6977, арк. 52—54.
Показовою є трагічна доля тільки одного колись великого роду Кобельників.
Родина Кобельника Якова Йосиповича. У 1936 році дочка Броніслава, по чоловіку Гринько, п'ятеро дітей, вислані в Кіровоградську область, доля чоловіка не відома. Друга дочка Юзя, по чоловіку Дульська, разом з дочкою вислана в Казахстан. Доля чоловіка невідома, Третя дочка Марія, — чоловік Марисюк Юзик, його мати і дочка Салюня (11років), вислані в Казахстан. Син Юзик — розстріляний, дружина Марія та дочка Гельця вислані в Новотроїцьке Херсонської області. В степи Херсонщини були вислані Кобельник Володимир Михайлович з дружиною Катериною та двома дітьми 35 та 37 року народження, Кобельник Йосип Антонович, 1893 року народження, з дружиною Броніславою та синами Олексієм та Альбіном, 1921 та 1925 року народження.. 2010 рік, 22 липня, лист з Казахстану, місто Кокчетау, пише Терлецька Салюня вісімдесяти п'яти років: …"Коли нас виселяли, мені було одинадцять років. Я все це добре пам'ятаю. Дали нам двадцять чотири години на збір. Це був травень місяць 1936 року. Батька перший раз затримали у 1933 році, прийшли з обшуком, все перевернули, що шукали — невідомо. Завинив тільки тому, що його брат вчився на ксьондза. Сидів він у Волочиську, скільки не пам'ятаю, потім його відпустили, але не надовго. Вдруге заарештували та відправили в Архангельськ, там він пробув три роки. Повернувшись додому, потрапив на переселення всієї родини. Ми все залишили, правда, дозволили взяти корову. Везли нас від станції Війтівці в товарних вагонах разом з коровами. Їхали довго, як годували корів і що їли самі, не пам'ятаю, спали на підлозі, застеленій соломою. Привезли нас в Казахстан на станцію Таінча в червні місяці. Потім розвозили по місцях в голий степ. де були забиті в землю кілки для наметів. Скільки людей було вислано з Завалійок, не знаю. Привезли з багатьох сіл, наметів було багато. Першою справою на вулиці побудували пічку, щоб було де їжу готувати, а що варили? Картоплі не було, борошна не було, мабуть, давали якісь продукти. Поставили баню, а потім почали виготовляти саман, щоб до зими можна було поставити хоч якесь житло. Копали копанки, місили кіньми глину з соломою і до зими поставили сталінські землянки. Одна кімната та сіни, і в кожній по дві — три родини зимували. Нас було четверо і з нами родина М. Цигоди з Завалійок із п'яти чоловік. Спали на підлозі, топили соломою…".
Довідка: «Тридцяті, сорокові роки. Село стало на ноги. Були організовані лікнепи, потім школи побудовані (початкові). Будувались ферми, утримувалась худоба, розвивалося свинарство та птахівництво, розвивалося рільництво — вирощувались цукрові та кормові буряки, зернові та городні культури. З костьолу був організований клуб, а в селі Курники — з панського будинку. В клубах організовувались драматичні та хорові гуртки. В той час було збудовано на панському о грудку кузню і стельмашню. Було придбано кінні сівалки та молотарки. Земля оброблялась весь час кіньми. В селах було по шість бригад, кожна бригада користувалась дванадцятьома парами коней. Зернові культури збирали вручну: косами, жатками та „лобогрійками“. В'язали в снопи, складали в копни. Молотили пересувною молотаркою цілодобово. Очищене зерно відправляли на заготзерно станції Війтівці».
У цей комуністичний буревій, який почався на початку тридцятих і продовжувався протягом майже десяти років, постраждало дуже багато безвинних людей, і тому викликають подив рядки з Історичної довідки. Виходить, що розкуркулення, голодомор, політичні репресії сприяли розвитку та становленню села? Про яке зростання йде мова?
Заборона на видачу селянам паспортів зробила з них новітніх кріпаків. Звичайно, будувались ферми, і селяни працювали на полях, але то була рабська праця за міфічні трудодні. Селян обклали податками на плодові дерева, корів, курей. Щоб не платити цих кровожерливих податків, селяни вирубали сади та відмовлялись від корів. У ці ж роки з благих намірів при лагодженні греблі та побудові на ній твердого дорожнього покриття був розібраний мур навколо костьолу та старого цвинтаря. Була розібрана церква, розграбовані та знищені не тільки панські склепи, а і все кладовище, планомірне знищення якого йде досі. Неймовірно! Можливо, місцева влада не знає, що Україна ще за часів СРСР підписала Женевську конвенцію про захист кладовищ.
Друга світова війна
Цей розділ не містить . (лютий 2020) |
Напад нацистської Німеччини обірвав мирну працю людей. Наші села були окуповані в липні 1941 року. В школах розмістились німецькі комендатури. П'ятого березня 1944 року, у день неділю, зі сторони сіл Канівка, Петрівка в село прийшли німці. Запеклі бої точилися на лінії Війтівці — Соломна — Сатанів. Лінія фронту на території сільської ради проходила по річці Бовванець. Село розділилося надвоє. Сторону від села Сербинів та Соломна зайняли німці, по другий берег — наші війська. В селі проходила мобілізація населення на війну. Забрали всіх чоловіків від 17 років і старше. В селі залишилися тільки люди похилого віку, жінки, діти. На трактористів (Каспрук Олексій Августович, Комердус Андрій, Коваленко Степан, Рудик Аполінарій Васильович, Рудик Броніслав Васильович, Коваль Броніслав Войткович) держава наклала «бронь». старостою села став Мудь Лукіян. На примусові роботи до Німеччини було вивезено 75 громадян нашого села. З них не повернулося 12 чоловік.
Результатом звірства нацистів є знищення в селі Курники 275 дворів, а в селі Завалійки 294 двори, тобто 70 % від усіх жилих будинків. 23 березня 1944 року село було звільнено регулярними військами за допомогою партизанів, які знаходилися в лісах сіл Сербинів, Соломна, Завалійки, За визволення загинуло 37 воїнів, це переважно уродженці Житомирської області. З війни в село не повернувся 221 односельчанин. У селах повиростали пам'ятники, обеліски воїнам-односельцям.
Якщо запитати будь-яку пересічну людину, коли почалася війна, кожен відповість: 22 червня 1941 року. Відлік йде з моменту нападу Німеччини на Радянський Союз, але насправді Радянська держава вступила в другу світову з нападу на Фінляндію, у 1939 році (Зимова війна) і як союзника Німеччини на Польщу, так званий «Визвольний похід» Західної України та Білорусі
Зі спогадів селян: 1939 рік липень місяць, прокинувшись в ранці люди були здивовані: село вщент заполонили військові, на всіх пустках та вільних майданчиках встановлені намети. Ніхто не знав, що трапилось і чого від цього чекати. На початку вересня село спорожніло. Військові в ночі покинули свої «наметові гнізда», залишивши купи бляшанок та різного сміття. Ніхто не здогадувався, що це була страшна акція, про яку люди дізналися лише через 50 років (План Молотова Рібентропа).
Люди з полегшенням зітхнули, заспокоїлись, взяли серпи, коси, граблі тай пішли у поля збирати урожай. У кожного почала з'являтись надія на спокій та покращення життя. Спокій тривав не довго — на європейському горизонті почали згущатися хмари великої війни. Ми не будемо розводити полеміку на тему збирався чи ні Радянський союз напасти на Німеччину, але зазначимо, що на початку 1941року в селі Завалийки на пагорбі біля польського цвинтаря почалось будівництво військового аеродрому. На будівництво привезли людей та техніку. Люди облаштувалися в наметах, тут же варили собі їжу. Аеродром так і не побудували, почалася війна. Будівельники розбіглися покинувши трактор «Комунар» та причіпний грейдер.
Окупація
Цей розділ не містить . (лютий 2020) |
22 червня 1941 року Німеччина розпочала війну проти СРСР. У селі не було телефону, тому хто сповістив село про початок війни невідомо. Настали жахливі дні: евакуація, відступ. Покинуті радянські солдати, мов каліки-журавлі, брели польовими дорогами на схід. Техніка покинута — не було пального; в Завалійках саме з цієї причини військові покинули два автомобілі ЗІС-5, вщент наповнених боєприпасами, а в полі на порохенському шляху — броньовану машину Ба-10, башта від якої довгий час слугувала криницею на загороді садиби Міськових.
Керівники та партактив покинули село напризволяще, пішли разом з військовими. Перший обстріл села німці вчинили на початку липня місяця. Стріляли з гармат зі сторони села Порохня. Снаряди влучили в схил пагорба біля православного цвинтаря. Жертвою цього обстрілу стала одна жінка Анастасія Римар . Її було тяжко поранено, і вона залишилась калікою Через деякий час після обстрілу, німці на мотоциклах «як гребінцем» прочесали село і зникли. Настала загрозлива тиша, яку порушувало ревіння недоєних корів на фермах та іржання не напоєних та голодних коней. Люди почули «благання» тварин та кинулись рятувати покинуту напризволяще худобу, забираючи її у свої подвір'я. Це було не мародерство, а акт ре колективізації. Вони повертали собі колись відібране. В цей процес ніхто не втручався. Люди самі все відрегулювали. Як мені розповідав дід Гадолько Вербний: «І ні одному дурню не спало на думку підпалити сільраду». Через деякий час в селі з'явилися представники німецької окупаційної влади. Першим ділом заходять в сільраду, а там облікові книги, все розписано: скільки коней, корів, свиней. Зігнали людей на майдан і наказали все повернути назад. Всі три роки окупації колгосп працював як при радах.
Незабаром в селі з'явився комендант. За його наказом були скликані збори громади, на яких було обрано старосту села. Першим старостою став Панич Матвій, людина похилого віку. В першу світову, він був у німецькому полоні, тому знав декілька десятків німецьких слів, і це був основний аргумент для громади. Через деякий час він відмовився від посади на користь молодшого Мудь Лук'яна. В подальшому була створена управа в приміщенні сільської ради, яка знаходилася біля костелу (будинок згорів при визволенні села, залишився тільки льох, що був безпосередньо під будівлею) та поліцейське відділення в школі (будинку ксьондза). Поліціантами практично були призначені молоді хлопці, у них ніхто не питав згоди на те. За розповідями, призначення відбувалося так. Вишикували хлопців, підходить німець питає: «Комсомолець?» Той відповідає: «Так». До другого — «комсомолець?» — «так», наступним — «комсомолець? — комсомолець? — комсомолець?» Тепер ви не комсомолець, тепер ви — поліцай". Організаційно село було поділено на десятки. В десяток входило десять дворів. Десяткового призначала управа, а вже через них виконувались накази та розпорядження. Земля була розділена, посівна проводилась централізовано, а от догляд та збір врожаю кожний десяток проводив власноруч. Десятки обкладались податками в натуральному вигляді. Кожен десяток повинен здати певну кількість зерна, картоплі та худоби. Залишок врожаю ділили між собою для посіву та прожиття. Як це непатріотично звучить, але багато старих людей мені казали: «При німцях ми від'їлися». Ввели окупаційну марку, але ніхто нічого за неї не купував і не продавав. Протягом усієї війни та ще довго після неї твердою валютою були сіль та гас. Вогонь добували як первісні люди — кресалом.
У селі проживала єдина єврейська родина, Сурка, вона працювала в кооперації, та Ейлик, він був приймальником молока. Їх та їхнього десятирічного сина німці кудись вивезли. Їхня доля невідома.
Інформація про те, що відбувалося на фронтах та світі, була відсутня повністю. Люди поступово призвичаїлися до нових умов життя, а воно було дуже небезпечним як морально, так і фізично, як для дорослих, так і для дітей. Доля розпорядилася так, що першими жертвами війни стали діти окупаційного керівництва села: син Панича Матвія — Григорій та Мудя Лук'яна — Гринько. Вони випасали худобу. Скоріш за все взяли з собою пекельну іграшку з автомобілів, кинутих червоноармійцями, від вибуху якої загинули. Ця трагедія зачепила все село, бо в кожній родині були діти. Страх за їхнє життя супроводжував батьків повсякденно всю війну та ще довго після неї. Після трагедії чоловіки зібрались та закопали небезпечний вантаж.
Згодом поетеса Головата Ніна Федорівна, дитинство та юність якої пройшло в Завалійках, написала такі рядки:
- «… Як раптом страшний вибух серед дня,
- Люди у клопотах — завмерли!-
- А в думці: „Де моє дитя ?“: Чиє життя підступні міни стерли?»
Окупаційна влада уважно стежила за життям в селі через своїх інформаторів, які старанно доносили їй про всі події, що траплялися. Про це свідчить випадок, що стався на нашому подвір'ї.
Із спогадів мого батька Кобельника Анатолія Ієронімовича: «… Увечері зголоднілий лис проник до курника. Кури зчинили ґвалт, на який прибіг батько та порішив лиса. Через деякий час до нас навідався комендант з Волочиська з перекладачем. Перекладач сказав, що комендант хоче подивитись на хутро лиса, що впіймали в курнику. Хутро йому сподобалось. Він запитав батька, що він за нього хоче. — „Солі, пане коменданте“. А той йому — „гут“. Справедливості ради треба сказати, що через деякий час посланець привіз торбину з сіллю, приблизно 20 кіло. На той час це було справжнє багатство.»
Комендант навідувався в село приблизно один раз на місяць. У його підпорядкуванні було декілька сіл, а, можливо, всі села району. В селі він облюбував хату на Двірках поряд з криницею. Там він ночував коли лишався на ніч. Саме він завіз у село великих гусаків (їх називали гергунами), до цього в селі таких птахів не було. У 1943 році поступило розпорядження ліквідувати пам'ятник Леніну, що гордовито височів в центрі села. Він був зроблений у повний зріст, вождь показував рукою напрям до комунізму. Хто керував цією операцією, мені невідомо. Тракторист який пригнав трактор «Універсал» для цієї операції, з місця події втік після того, як ланцюг зав'язали на шиї постаменту та причепили до трактора. Виконувати цю роботу було нікому, тому завершити справу наказали випадковому прохожому Польовому Мефодію. За це йому після визволення прийшлось відсидіти 10 років таборів.
На початку 1944 року в Завалійках розташувалася військова частина «CC». У нашій хаті поселились чех на прізвище Маловець, поляк на ім'я Євен, німці Франц та Гавед. Останній вивчив тільки одне російське слово «хольодно». Вони тримали при собі радянських військовополонених як технічних працівників. Через них просочувалась інформація про стан на фронті. Німці періодично виїжджали на фронт та повертались через деякий час в село на відпочинок. Загиблих привозили з собою, потім трупи відправляли кудись далі. Після таких візитів на фронт вони були дуже збуджені і поміж собою в розмовах часто вживали слово Умань.
З наближенням фронту німці почали залучати чоловіків до риття окопів. Чоловіки, відчуваючи небезпеку, почали на ніч ховатися хто де міг. Більшість чоловіків ховалися в вапняковій каменоломні, що знаходиться під садибою Трача Григорія Зеньковича. Засипаний вхід до неї знаходиться із сторони ставу. На ніч в хатах залишалися тільки жінки та діти. З першого на друге березня вночі німці поспіхом покинули село, але наступної ночі з'явились знов у супроводі танка. Патрульні заходили в кожну хату, забирали забуті військові речі та амуніцію, якщо така була. Жертвою цього патруля став дід Пилип: його вивели з хати та вбили. Після цієї трагедії село завмерло, всі відчували неминучу біду". Батько продовжував: «П'ятого березня — неділя, ясний безхмарний ранок, новина блискавкою облетіла село, що німці поставили на греблі біля млина вартового і він нікого не пускає на ту сторону села. А в цей час було добре видно, що наші люди під наглядом німців копають траншеї. Всім стало зрозуміло, що вони готують оборонні споруди вздовж річки. Жінки юрбилися посеред вулиці, як раптом Із-за хати Коберника Федора визирнув чоловік та запитав російською: „Немцы есть?“.Жінки стояли як онімілі, тільки дід Терентій Габатель, що був серед них, углядівши червону зірку, вигукнув: „ Баби! Це ж наші!“, а йому: „Німців нема, вони за річкою“. Чоловік піднявся на весь зріст та підійшов ближче. За ним вийшло ще четверо військових, один з них почав вигукувати вказівки: „Женщины! Забирайте детей и немедленно уходите отсюда на Порохню, здесь будет передовая линия огня“. Наша мама кинулася у двір, відв'язала корову, схопила мене та старшого брата за руки та, женучи поперед себе корову, вибігла за село. В долині за селом корову ми відпустили.
А село горіло. Ввечері Завалійські люди виходили на край Порохні і зі сльозами на очах подовгу мовчки стояли, вдивлялись в палаючу далечінь. Це пекло тривало протягом двадцяти днів та ночей. 23 березня 1944 року прийшла довгоочікувана звістка: село звільнено! Повернувшись в село, люди почали розшукувати свою худобу, яка бродила по долинах у полі у пошуках корму. Знайшлася і наша корова, вона дуже змарніла за цей час. На диво, вціліла колгоспна ферма, і люди почали зводити туди своїх врятованих годувальниць».
Як згодом з'ясувалося, жертвою вогню стала наша сусідка, бабуня Лізавета Мельничук. Рештки її тіла були знайдені на попелищі її хати. Військове керівництво почало організовувати людей на збір та похорон загиблих. Багато тіл лежало на крихкому весняному льоду. Загиблих звозили звідусіль в центр села. Біля остова зруйнованого пам'ятника Леніну, викопали велику могилу, дно встелили шинелями, на них поклали загиблих та накрили зверху також шинелями і присипали землею, за яку вони віддали своє життя. У більшості загиблих під шинелями було цивільне вбрання. Як пізніше стало відомо, майже всі вони уродженці Житомирщини, і їх тільки-но мобілізували з визволених територій. Одночасно із захороненням загиблих військова адміністрація почала складати списки чоловіків від 18 до 55років. що підлягали мобілізації. Через декілька днів зібрали все населення села біля костьолу. Спочатку відправили під охороною заарештованих старосту села та хлопців-поліцаїв. За ними не було ніяких тяжких злочинів, тому їх засудили на 25 років таборів. Додому повернувся тільки один на прізвище Гуцал, а потім після коротких промов та побажань всіх, хто підлягав призову, вишукали в колону та повели до Волочиська на місце збору. Це були страшні проводи. Жінки та діти йшли за колоною через греблю селом на Федірки. Біля крайнього подвір'я в кінці села проводжаючих зупинили. Звідси, з пагорба, жінки крізь сльози дивились на силуети чоловіків, батьків та рідних, що віддалялися все далі і далі. Для багатьох з них це був останній шлях від рідної домівки. Вже через 45 кілометрів під Тернополем їх, не обмундированих і не обстріляних, кинули в бій біля села Заложці. Бої були дуже важкі та затяжні, Тернопіль переходив декілька разів із рук в руки. Із розповіді мого діда: « …Нам видали тільки шинелі та рушниці і під приводом, що ми три роки працювали на німців, погнали в атаку попереду регулярних військ».
Справа в тому, що першого серпня 1943 року вийшов наказ Народного комісара оборони за № 000348 «Про формування окремих штурмових стрілецьких батальйонів», у котрому зазначалося: "З метою надання можливості командно-начальственному складу, який знаходився тривалий час на територіях, окупованих супротивником, і не брав участі в партизанських загонах зі зброєю в руках, довести свою відданість Батьківщині, наказую: «… Використовувати батальйони на найактивніших ділянках фронту… Термін перебування особового складу в окремих штурмових стрілецьких батальйонах встановити два місяці участі в боях, або до нагородження орденом за проявлену доблесть, або до першого поранення, після чого особовий склад при наявності гарних атестацій може бути переведено в польові війська на відповідні посади …» Починаючи з першого вересня 1943 року бойове використання «штурмовиків» окремих батальйонів в принципі нічим не вирізнялися від штрафних, хоч були і свої особливості. Ті, хто в них знаходився, не були засудженими та не позбавлялись військового звання. Як відомо, фронт через село проходив протягом трьох тижнів. Це наводить на думку, що бойові дії з визволення села були дуже млявими, а скоріш за все їх зовсім не було. Все зводилося до банальної перестрілки. Це можна пояснити другорядністю наступу, адже напрямок головного удару Червоної армії був спрямований на Тернопіль. Німецький загін, що утримував половину села на лівому березі річки Бовванець, скоріш за все прикривав відступ основних німецьких військ на нові рубежі за річку Збруч. Німецький загін був невеликий, але вони зручно розташували декілька кулеметів, що зводило нанівець спроби оволодіти селом. Один з кулеметів був встановлений в льосі управи (сільської ради). Саме він прикривав греблю та дзеркало ставу. У визволенні села не брала участі ні авіація, ні бронетехніка. Саме тривалі перестрілки привели до знищення села, а не результат звірства нацистів, як зазначено в історичній довідці. Відповідальність лягає на обидві сторони. Можна впевнено констатувати той факт, що німці спалили хати на правому березі річки, обстрілюючи його, а червоноармійці — хати на лівому березі. Мій дід Кобельник Ієронім Якович, котрий всі ці три тижні знаходився в селі, рятуючи хату, розповідав, що німці вночі стріляли освітлювальними ракетами, щоб було видно, а саме наші солдати стріляли запалювальними кулями по хатах. Він казав: «Хата горить години три-чотири, і навкруги все видно якна долоні. Догоріла, черга з автомата по другій хаті. Так за ніч в селі на дві хати менше». Можу припустити, що по хатах стріляли радянські офіцери, бо майже всі солдати були озброєні гвинтівками. Визволення села військовими діями також не відбулось. Німці, виконавши свою місію, самі покинули село вночі з 22 на 23 березня 1944 року та відійшли у напрямку Соломни.
Двоє вбитих німців, що захороненні в десяти метрах на північ від північно-західного кута костьолу (надгробки відсутні), складають страшне співвідношення, що наводить на думку про бездарне керівництво боєм. Тільки за один день 13 березня загинуло 18 бійців, Можливо, це була єдина спроба оволодіти селом. Атака була спланована бездумно, якщо не сказати злочинно, по льоду через став, що обійшлася такою ціною. Участь партизан у визволенні села виглядає зовсім фантастично. Сербинівський ліс має в поперечнику всього 400 м, а Завалійський — і того менше. Де там ховатися? До того ж, на початку війни в період безвладдя селяни потроху почали рубати дерева, а потім окупаційна влада і взагалі дозволила вирубку промислової деревини. Від лісу залишилось декілька дерев та кущі ліщини. Під час наступу Червоної армії в тому ж таки Завалійському лісі німці викопали капонір та встановили самохідну гармату (за описами очевидців то був (Hummel — джміль) або (Wespe — оса)), з якої обстрілювали станцію Війтівці. Місце в лісі, де стояла гармата, має назву «Жидівська яма», бо до того там начебто була землянка, у якій від німців переховувалися євреї. Самих партизанів за весь час окупації ніхто і в очі не бачив. Чули, що десь за Збручем щось відбувається, але це вже було наприкінці 1943 року. Одного разу через село вночі дуже тихо пройшли якісь люди, їх хтось побачив і ото казали, що то були партизани. Можливо, то була диверсійна група, метою якої був залізничний міст через Збруч, тому, мабуть, вони себе ніяк не проявили.
Постаті
- Павенський Олександр Олександрович (1989—2016) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Серветник Станислав Мар'янович (1928—2017) — український художник, монументаліст.
Примітки
- ВРУ
Посилання
- Погода в селі Завалійки [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zavali jki selo v Ukrayini u Vijtoveckij selishnij teritorialnij gromadi Hmelnickogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Naselennya stanovit 921 osobu selo Zavalijki Bratska mogila rad voyinivBratska mogila rad voyiniv Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Hmelnickij rajon Gromada Vijtovecka selishna gromada Osnovni dani Zasnovane 1762 Persha zgadka 1762 262 roki Naselennya 921 Plosha 4 23 km Gustota naselennya 283 92 osib km Poshtovij indeks 31257 Telefonnij kod 380 3845 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 27 27 pn sh 26 20 49 sh d 49 45750 pn sh 26 34694 sh d 49 45750 26 34694 Koordinati 49 27 27 pn sh 26 20 49 sh d 49 45750 pn sh 26 34694 sh d 49 45750 26 34694 Serednya visota nad rivnem morya 281 m Vodojmi richka Bovanec Misceva vlada Adresa radi 31256 Hmelnicka obl Volochiskij r n smt Vijtivci Geroyiv Ukrayini bud 4 Karta Zavalijki Zavalijki MapaGeografiyaSelom protikaye richka Bovenec IstoriyaChas zasnuvannya Cej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lyutij 2020 Za oficijnijnoyu versiyeyu silskoyi radi selo zasnovane u XIV st Zvidki vzyalosya ce stverdzhennya nevidomo Niyakih posilan na istorichni dokumenti chi inshi vitoki nemaye Bula zroblena sproba sprostuvati chi pidtverditi cyu versiyu matematichnim shlyahom Kobelnikom A I topografom za fahom bulo obmiryane stare kladovishe ta zahoronennya za ostanni sto rokiv na oboh novih Usvidomlyuyuchi utopichnist cih rozrahunkiv mi vvodili rizni koeficiyenti 221 odnoselec zaginuv na polyah drugoyi svitovoyi vijni pid pitannyam gromadyanska ta persha svitova vijna shilnist ta mozhlivist zahoronennya v dekilka shariv Takim chinom najdavnisha data zasnuvannya sela 1529 r ale ce na dva stolittya piznishe za oficijnu versiyu Druga sproba grafichna viyavilasya umovno vdalishoyu Znayuchi kilkist budinkiv v selah Zavalijki ta Kurniki v 1629 ta u 1880 rokah mi pobuduvali grafik yakij pidtverdiv nashi pershi rozrahunki chas zasnuvannya persha polovina XVI st Ale mi znayemo sho v 1629 roci polske podatkove vidomstvo rahuvalo tilki budinki z dimaryami podatkovi budinki a yaksho pripustiti sho v selah kozhna druga budivlya yaksho ne bilshe bula bez dimarya to chas zasnuvannya perenositsya na kinec XIV st sho ne superechit istorichnij dovidci silskoyi radi Usvidomlyuyuchi sho selo ne rozbudovuvalosya pryamolinijno grafik maye tilki uyavno vizualne znachennya Takozh napevne mi vzhe nikoli ne diznayemosya hto buv zasnovnikom ta pershim vlasnikom sela Zavalijki ale mozhna pripustiti sho odnimi z pershih gospodariv buli knyazi Zbarazki oskilki yak zaznacheno v Podilskomu akti knyaziv Zbarazkih vid 9 lipnya 1463 r selo Volochishe persha pismova zgadka po misto Volochisk ta navkolishni sela nalezhali volinskomu magnatovi knyazevi Vasilyu Fedorovichu Nesvickomu knyazyu Zbarazkomu pislya smerti yakogo voni za podilchim aktom perejshli u volodinnya do jogo sina Semena Zbarazkogo Persha pismova zgadka pro selo datuyetsya 1629 m rokom u zviti polskogo podatkovogo vidomstva V nomu zaznachayetsya sho do Volochiskoyi volosti vhodili nastupni naseleni punkti mistechko Volochisk 198 dimiv podatnih dvoriv Zavalijki ta Kurniki 70 dimiv Supranivka 19 Golovchinci 18 Polyani 16 Nemirinci 14 Fedirki 14 Kanivka 14 Morozivka 14 Stare Misto 10 Mislova 8 Vsogo 409 dimiv v 15 poselennyah Iz knigi O I Baranovicha Zalyudnennya Volinskogo voyevodstva v pershij polovini XVII st Kiyiv 1930 r Yak mi bachimo Zavalijki ta Kurniki vzhe todi majzhe nerozdilni ta ye najbilshimi poselennyami volosti Statti pro Zavalijki ta Kurniki v Polskomu geografichnomu slovniku u 15 tomah Varshava 1880 r Zawalisjki t 14 st 484 Kurniki t 4 st 925 Oriyentovnij pereklad ukrayinskoyu Zavalijki selo na richci Medvedivci pritoci Zbrucha Proskurivskogo povitu Sarnivskoyi volosti Okruzhna policiya ta sud u Satanovi za 22 versti najblizhcha zaliznichna stanciya Vijtivci u 12 verstah viddalene vid Proskurova na 52 versti Maye 189 dvoriv 1183 meshkanci 872 desyatini volosnoyi zemli 749 desyatin prisadibnoyi 33 cerkovnoyi Ye cerkva sv Mihajla zvedena v 1762 r do yakoyi nalezhat 1017 parafiyan Katolickij kostel v im ya Pokrovi Materi Bozhoyi z kamenyu zbudovanij u 1810 roci shlyahtichami Bratkovskimi Katolicka parafiya nalezhit do Proskurivskogo dekanatu maye 3011 virnih v selah Zavalijki Zelena Krishtopovka Krivachinci Kurniki Kurovechka Petrikivci i Tritelniki Okremi kaplici v Krivachincyah ta Zelenij Selo bezlise grunti kam yanisti Nalezhalo rodini Bratkovskih piznishe prodane selyanam Kurniki selo Proskurivskogo povitu nad richkoyu Medvedivkoyu Sarnivskoyi volosti nalezhit do parafiyi u Zavalijkah Maye 136 dvoriv 708 meshkanciv sered nih 70 odnodvorciv 660 desyatin selyanskoyi zemli Prisadibni zemli nalezhat Leshinskim 404 desyatini Komaram 209 desyatin Topolnickim 45 desyatin v rosijskij imperiyi isnuvalo dva vidi desyatini kazenna 1 09 ga ta gospodarcha 1 45 ga Miscevist bezlisa Zalyagaye vapnyak Yak mi bachimo u polskomu dokumenti nazva richki Bovvanec zaznachayetsya yak Medvedivka skorishe za vse nazva pohodit vid sela Medvedivka yake roztashovane vgoru za techiyeyu Praci Podilskogo yeparhialnogo Istoriko statistichnogo komitetu vipusk 9 Pid redakciyeyu Yu J Sicinskogo Prihodi ta cerkvi Podilskoyi yeparhiyi Kam yanec Podilskij 1901 r Pereklad z rosijskoyi Selo Zavalijki ta pripisanij do nogo d ne vidomo sho mayut na uvazi vid skorochennyam d dim dvir chi rosijskoyu dom derevnya Kurniki roztashovani na kordoni Volinskoyi guberniyi v 7 verstah vid avstrijskogo kordonu Ye dva velikih stavki sho utvorilisya vid bezimennoyi richki pritoki Zbrucha Najblizhcha zaliznichna stanciya Vijtivci u 7 verstah Klimatichni umovi miscevosti spriyatlivi popri zabolochenu miscevist grunti chornozemni pravoslavnih meshkanciv u prihodi 807 cholovikiv ta 771 zhinka krim togo v prihodi prozhivaye bagato katolikiv 451 cholovik ta 428 zhinok Narodonaselennya prihodu zajmayetsya viklyuchno zemlerobstvom Hram v im ya svyatogo arhistratiga Mihajla zbudovanij u 1762 roci Kam yanij z dzviniceyu zbudovanoyu okremo U 1876 ustanovlenij novij ikonostas Cerkovnoyi zemli sadibnoyi odna desyatina 1560 sazhniv ta ornoyi 33 desyatini Ye prichtovi primishennya Cerkovno prihodska shkola v Zavalijkah pracyuye z 1838 r ta rozmishuyetsya u vlasnij budivli V Kurnikah shkola gramoti vidkrita u 1894 r rozmishuyetsya v najmanomu primishenni U prihodi isnuye kostel pobudovanij u 1810 r pomishikami Bratkovskimi na chest providinnya Gospodnogo Spochatku kostel ne buv samostijnim a rahuvavsya rodinnoyu kapliceyu v mayetku zaznachenogo pana ta pripisanij do Tarnarudskogo kostelu U 1850 r kostel stav samostijnim ta mav prihozhan 3046 lyudej oboh statej Versiyi shodo pohodzhennya nazvi U rannomu serednovichchi korinnikom nazivali vulik z kori duba Sela sho vinikali bilya takih pasik inkoli distavali nazvu Korinniki yaka postupovo v narodnij movi nabula sproshenoyi vimovi Kurniki Zgadka pro viniknennya cih sil na misci pasik zbereglasya do nashih dniv u perekazah starozhiliv pro te sho yih pradidi buli pasichnikami Nazvu Zavalijki mozhna vivesti iz spoluchennya za valom Zhiteli jmovirno spochatku selilisya za oboronnimi zemlyanimi ukriplennyami ta chastokolom Za knigoyu Volochiskij kraj I B Chornoyi Hmelnickij 2008 64 st Oficijna versiya Zavalijkivskoyi silskoyi radi Za slovami starozhiliv nazva sela Kurniki pohodit vid nazvi panskih budivel dlya kurej kurnikiv yaki buli rozmishenni bilya stavka sho znahodivsya na teritoriyi sela Ochevidno pershimi zhitelyami sela buli lyudi yaki doglyadali pansku pticyu Nazva sela Zavalijki pishla vid slova val Pershe poselennya znahodilos na vulici za miscevoyu nazvoyu Dvirki sogodni vulicya Sadova Poselenci svoyi gospodarstva obgorodili valom Selo postupovo zrostalo dlya vsih bazhayuchih poselitisya v comu misci ne vistachalo teritoriyi tomu lyudi pochali obzhivatisya za valom i vid cogo pishla nazva Zavalijki Alternativni versiyi Cej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lyutij 2020 Pam yatnij znak na chest voyiniv odnoselchan Mozhna visunuti she dekilka versij Napriklad yak vidomo ukrayinska mova predmetna zgidno z naukoyu toponimikoyu yaka poyasnyuye pohodzhennya nazv na Podilli kazhut dimari dimlyat a pechi kuryat Tomu nazvu sela Kurniki Kurilivka ta Kurovechka mozhna vivesti vid kureniv chi kurnih hat Budinki z dimaryami dozvolyali sobi zamozhni selyani yaki buli v zmozi platiti podimnij podatok Todi mozhna pripustiti sho v Zavalijkah hati buli taki zanedbani sho prosto zavalyuvalisya a susidnye selo Porohnya ne selo a odni porohi pilyuka She mozhna pripustiti sho v nazvi uvikovicheno prizvisko zasnovnika sela yak napriklad susidnih sil Fedirki Bronivka Petrivka Ivanivci ta Ivanivka Kolis bilsha chastina Podillya bula vkrita lisami svidkami comu ye zalishki Zavalijskogo Sirbinivskogo kolis odin lisovij masiv ta Porohenskogo lisu Dlya togo shob zvilniti zemlyu dlya gospodarchih potreb dereva ne rubali a pidkopuvali ta zavalyuvali korchuvali razom iz korinnyam Cholovikam yaki vpravno vikonuvali cyu robotu davali prizviska Zavalij Povalij Zavalnyuk Zavalnij Mij pradid Kobelnik Yakiv Josipovich 1872 roku narodzhennya rozpovidav sho she u 1900 rokah pri oranci zemli orachi znahodili v polyah za Shirokoyu dolinoyu sporohnyavili pni Na moyu dumku nazva sela Porohnya zasnovanogo piznishe Zavalijok maye pryame vidnoshennya do cogo i vkazuye same na cyu versiyu nazvi sela Ne piddayetsya kritici i versiya sho do zasnuvannya poselennya na Dvirkah Ne znayu hto i koli provodiv doslidzhennya chi rozkopki takih svidchen ya nide ne znajshov ale niyakih zalishkiv oboronnih sporud ta valiv tam nema Mozhlivo avtora oficijnoyi versiyi vveli v omanu zalishki poselen Chernyahivskogo periodu III VI st n e viyavleni na teritoriyi suchasnogo sela same na livomu berezi richki ale voni she ne doslidzheni fahivcyami Na moyu dumku poselennya bulo zasnovane na pagorbi v centri sela u misci pid miscevoyu nazvoyu Selo Sprobuyu obgruntuvati svoyu dumku Yaksho selo bulo zasnovano na Dvirkah tak vono i nazivalosya b Dvirki a ne vid togo sho htos selivsya za valom selisha Na Dvirkah bula panska sadiba a lyudi sho obslugovuvali panskij dvir selilisya poruch zvidsi i nazva Krim togo Dvirki roztashovani na livomu berezi richki a istorichnij cvintar na pravomu Za chasiv zasnuvannya mostu ne bulo pojmo richki bulo duzhe zabolochenim pro ce svidchat torfovisha po beregah ta i richka na toj chas bula znachno shirsha Tak sho perepravlyati pomerlih na drugij bereg bulo spravoyu malovirogidnoyu Yaksho vzyati za osnovu oficijnu versiyu tobto vijskovij harakter poselennya to i todi zasnuvannya poselennya na livomu pivdennomu berezi viglyadaye sumnivnim Livij bereg majzhe rivnij i tilki do richki mayemo krutij bereg Druga sprava pagorb na pravomu berezi I teper pidnyatisya na nogo vid richki dosit vazhko a v ti chasi tim pache Cej pagorb majzhe idealne misce dlya poselennya chi vijskovogo forpostu Z pivdnya jogo prikrivaye richka a trohi dali kolis duzhe zabolochena miscevist pid nazvoyu Poplavi a z pivnochi ta shodu pidkovoyu ohoplyuyut kolis duzhe zabolocheni Shiroka Gulkova ta Komerdusova dolini She tridcyat rokiv tomu tam stoyala voda Mij batko rozpovidav sho za jogo ditinstva u sorokovih rokah dvadcyatogo stolittya u Komirdusovij dolini pid mistkom kotrogo zaraz majzhe ne vidno mogla projti dorosla lyudina Do togo zh najbilsha zagroza u XIV ta she kilka stolit pospil nadhodila same z pivdnya vid ordinciv a piznishe tatar ta turkiv U 1474 r tatarami povnistyu znishenij Zbarazh yakij znahoditsya u p yatdesyati kilometrah na pivnichnij zahid vid sela Z drugoyi polovini XVI st vidbudovanij zamok znov staye arenoyu bitv z tatarami 1558 1567 1572 1588 1589 rr A v 1598 r ukriplennya zamku znovu povnistyu znisheno Susidnij Sataniv u 1617 1618 1667 rokah spalyuyut tatari a v 1676 vse Podillya zahoplyuyut turki U krivavij bitvi vbito bilya chotiroh tisyach meshkanciv Satanova Na moyu dumku ne ominula cya bida i selo hocha vidomij tilki odin zadokumentovanij fakt u 1676 r Za perekazami odinoka mogila ubitih turkami brata i sestri znahoditsya na teritoriyi sadibi O A Gabatelya na Vidnozi Kam yanij hrest z vidpovidnim napisom bulo znyato z mogili u sumnozvisnomu 1937 r Yak mi bachimo zemli suchasnogo Volochiskogo rajonu protyagom ostannogo tisyacholittya buli spirnimi prikordonnimi teritoriyami Kordon periodichno zminyuvavsya z zahodu na shid spochatku mizh Kiyivskim ta Galickim knyazivstvami potim mizh Polsheyu ta Litvoyu Avstriyeyu ta Rosiyeyu ale zavzhdi stabilizuvavsya po Zbruchu Mozhlivo po richci Bovvanec takozh deyakij chas prohodiv kordon pri peremishenni jogo z pivnochi na pivden mizh Kiyivskim ta Volinskim knyazivstvami piznishe Litvoyu ta ordincyami Polsheyu ta Osmanskoyu imperiyeyu Vse vishezgadane i te sho za 10 km pivdennishe vid sela prohodiv Kuchmanskij shlyah teritoriyeyu Podillya Kuchmanskij shlyah prohodiv cherez misto Bar Yarmolenci Gorodeckij rajon na Ternopil ta Chornij shlyah pivnichnishe Volochiska Hmilnik Krasiliv Zbarazh yakimi krimski ta nagajski tatari potraplyali v glib nashih zemel mozhe vkazuvati na vijskovij harakter poselennya yake zgodom vtratilo svoye priznachennya U 1699 r Podillya znov perehodit pil vladu Polshi Polskij uryad pochav rozdavati zvilneni zemli shlyahti Tak v deyakih selah z yavilisya novi vlasniki Z prihodom magnativ Zamojskih pochalosya pereselennya lyudej z polskoyi Mazoviyi Mazurskogo poozer ya na spustoshenni turkami zemli Tak na Podilli z yavilisya Mazuri pereselenci kotri sklali osnovu katolickogo naselennya Z prihodom novih paniv pochavsya proces zakripachennya selyan Bratkovski opolyachenij starovinnij ruskij shlyahetskij rid Na moyu dumku voni stali vlasnikami sela Zavalijki v drugij chverti XVIII st U knigah podilskoyi shlyahti Bratkovski vpisani z 1740 r Mikola Bratkovskij zajmav posadu marshalka marshalok spiker sejmu takozh buli marshalki v voyevodstvah povitah ta volostyah Skorishe za vse Mikola Bratkovskij zajmav posadu volosnogo marshalka kerivnika miscevogo dvoryanstva Yak vidomo z perekaziv starozhiliv sela Bratkovskij otrimavshi u vlasnist zemli ta selo Zava lijki rozpochav rozbudovu svogo mayetku na pagorbi livogo berega richki Bovvanec U zv yazku z budivnictvom ta oblashtuvannyam panskogo dvoru selo pochalo rozvivatisya i na livomu berezi richki Tak z yavivsya silskij kutok pid nazvoyu Dvirki a trohi zgodom Progin U 1810 r Bratkovskij zakinchiv budivnictvo kostolu na chest Providinnya Gospodnogo ta tak zvanij budinok ksondza Kostol buv pobudovanij yak domashnya kaplicya u nij buv zmontovanij organ ta balkon dlya horu yiyi ozdobili freskami ta koshtovnim dekorom Visota zvodu sporudi bula blizko 10 m Vona stala arhitekturnoyu okrasoyu yak panskoyi sadibi tak i sela Vsya cya teritoriya bula obnesena kam yanim murom De znahodivsya panskij mayetok svidchennya rozhodyatsya Odni vvazhayut sho na pagorbi navproti kostolu piznishe jogo bulo rozibrano inshi sho budinok ksondza i ye budinkom Bratkovskih Ale vsi shodyatsya v tomu sho na pagorbi naproti kostolu buv panskij sad chi park Priblizno v dvadcyatih rokah majzhe vsi stari dereva buli vikorchuvani a sam pagorb perekopali dobuvayuchi kaminnya tomu vin v takomu zhahlivomu stani Bratkovski veli takozh i ekonomichnu diyalnist Bula nasipana greblya cherez richku pobudovanij vodyanij mlin guralnya ta shinok Mlin prostoyav blizko sta rokiv Zavalivsya vin pid chas zemletrusu 1939 r Skorish za vse fundament pidtochila voda a zemletrus dovershiv spravu Cherez rik mlin bulo vidbudovano na staromu fundamenti ale zhorna teper krutila parova mashina Greblya mala dva shlyuzi odin malij lotoki sho obslugovuvav mlin ta velikij opust dlya regulyuvannya rivnya vodi Vin znahodivsya priblizno poseredini grebli Pered velikim shlyuzom u vodi na vidstani 10 20 metriv vid grebli na krigolamnih palyah bula zvedena kaplicya Svyatogo Yana do yakoyi mozhna bulo distatisya mistkom Guralnya znahodilasya na livomu berezi richki kolo grebli na proti mlina Ye svidchennya sho selyani mlinom ne koristuvalisya a mlin pracyuvav tilki na guralnyu hocha yak na mene ci svidchennya duzhe superechlivi Shinok znahodivsya v centri sela tam de sogodni znahoditsya kooperaciya Takozh u Zavalijkah bulo dva vitryaki Odin znahodivsya na pagorbi pri v yizdi v selo zi storoni sela Porohnya z livogo boku de zaraz znahoditsya svinoferma Drugij na Dvirkah na teritoriyi kolishnogo gorodnictva zaraz pasovisko priblizno na tomu misci de znahoditsya kolishnya kontora gorodnictva Vidomij fakt sho Bratkovskij prodav zemlyu selyanam ale mij pradid rozpovidav sho Bratkovskij buv zavzyatim kartyarem progravsya tomu jogo majno i pishlo z molotka Vzyavshi kredit u banku selyani vikupili zemlyu Mozhlivo todi budinok Bratkovskih i perejshov u vlasnist do ksondza U neshodavno vidanij knizhci Istoriya Volochiskogo rajonu zaznacheno sho cya podiya vidbulasya u 1878 r sho ne zaperechuye nakazu imperatora Oleksandra II pro skasuvannya kriposnogo prava vid 1861 r Nagadayemo sho zgidno z cim ukazom pomishiki povinni buli nadiliti selyan ne tilki prisadibnoyu zemleyu ale narizati zemlyu pid oranku ta sinozhattya Rozmir zemelnoyi dilyanki zalezhav vid miscevih umov Derzhava kompensuvala pomishiku vtratu zemli groshima u rozmiri 80 vid vartosti zalishok u 20 selyanin povinen buv splatiti sam dlya chogo jomu nadavavsya kredit u banku strokom na 49 rokiv Cikavo ale u 1904 r v dokumentah Bratkovskij figuruye yak najbilshij zemlevlasnik sela Ye bagato svidchen sho cya podiya vidbulasya priblizno u 1910 r Selyani vzyali kredit na 15 r i viplatili jogo za dva roki do Zhovtnevoyi revolyuciyi Takim chinom mozhna pripustiti sho Bratkovskij abo Bratkovski prodavali zemlyu chastinami Yaksho iz Zavalijkami vse bilsh mensh zrozumilo to shodo sela Kurniki ye pitannya Selo nalezhalo panam Leshinskim ale v seli zhili takozh pani Shedler Olichkovski Topolnicki ta Komari Yak vvazhayut deyaki doslidniki rid Leshinskih nalezhit do polsko litovskih tatar Naprikinci XIV st pochalasya zhorstoka borotba za vladu v Zolotij Ordi i deyaki dribni hani ta murzi v Rosijskij mperiyi murza pririvnyuvavsya do knyazya ryatuyuchis perehodili pid vladu Litvi ta Polshi Ti v svoyu chergu nadavali yim zemli ta privileyi Taki vipadki ne raz opisuvav v svoyih romanah vidatnij polskij pismennik Genrik Sinkevich u zhilah yakogo tezh tekla tatarska krov U Litvi na sogodni ye dekilka poselen de shilno prozhivayut nashadki tatarskih rodiv Do cogo rodu nalezhav i korol Polshi Stanislav Leshinskij Stanislav Leshinskij koronuvavsya na polskij stil dvichi nagadayemo sho posada polskogo korolya bula vibornoyu Leshinskij zajmav cyu posadu u 1704 1711 ta 1733 1734 rr Jogo dochka Mariya u 1725 r stala druzhinoyu francuzkogo korolya Lyudovika XV Vidomi tri gilki rodu Leshinskih voni buli nosiyami gerbiv Belina polsk Belina Gabdank Abdank ta SAS SAS pro yakij mi rozpovidali vishe Do yakoyi gilki nalezhali Kurnicki pani vstanoviti poki sho ne vdalosya Za paniv Leshinskih takozh buda nasipana greblya cherez richku ta pobudovanij mlin V istorichnij dovidci silskoyi radi chitayemo sho zapam yatalas pani Leshinska svoyim nelyudskim stavlennyam do selyan ale niyakih faktiv ne navedeno i za yaku pani jde mova nevidomo Rodina Leshinskih volodila selom Kurniki priblizno pivtora stolittya a te sho same ostannya pani Leshinska viddala chastinu svoyeyizemli silskij gromadi pid kladovishe ye ne zaperechnij fakt U seli Kurniki zalishivsya budinok paniv Leshinskih kotrij bulo pereplanovano ta dobudovano Zaraz v nomu znahoditsya silskij klub Cikavij fakt sho na cej budinok pretenduvav Shishackij V F nashadok paniv Shedler Golodomor v ZavalijkahZa danimi riznih dzherel v seli 1932 1933 rokah zaginulo blizko 30 cholovik Na sogodni vstanovleno imena 11 Martirolog ukladenij na pidstavi poimennih spiskiv zhertv Golodomoru 1932 1933 rokiv skladenih Zavalijskoyu silskoyu radoyu Poimenni spiski zberigayutsya v Derzhavnomu arhivi Hmelnickoyi oblasti Bura Katerina Ivanivna 18 r 1933 r prichina smerti vid nedoyidannya Vdovin Klimentij Zaharovich 25 r 1932 r prichina smerti vid nedoyidannya Gulka Oleksij Timofijovich 9 r 1933 r prichina smerti vid nedoyidannya Kashin Viktor Avksentijovich 20 r 1933 r prichina smerti vid nedoyidannya Lastoveckij Kalina Josipovich 26 r 1932 r prichina smerti vid nedoyidannya Lastovecka Kalina Tihonivna 21 r 1932 r prichina smerti vid nedoyidannya Melnik Josip Ivanovich 16 r 1932 r prichina smerti vid nedoyidannya Ostapishin Grigorij Oleksijovich 15 r 1933 r prichina smerti vid nedoyidannya Rudik Ivan Savovich 25 r 1933 r prichina smerti vid nedoyidannya Servetnik Bazilko Bronislavivna 12 r 1932 r prichina smerti vid nedoyidannya Servetnik Yuzefa Rodionivna 18 r 1932 r prichina smerti vid nedoyidannya Pislya rozpadu SRSR ta nabuttya nezalezhnosti Ukrayinoyu buv prijnyatij zakon pro restituciyu Zgidno zakonu majno povertalosya zakonnim vlasnikam ta yih nashadkam Pri nayavnosti dokumentiv pro rozkurkulennya ta reabilitaciyu paniv Shedler Shishackomu V F ne vdalosya dovesti sho budinok nalezhav same jogo rodini tomu sho niyakih dokumentiv opisu konfiskovanogo majna v arhivah ne zbereglos Pani Shedler nimci za pohodzhennyam koli osili v seli Kurniki vstanoviti ne vdalosya Komari Rid Komariv nalezhav do milkoyi ale chislennoyi galickoyi shlyahti Pro rodovid Komariv zgaduyetsya v gerbovniku Boneckogo Vladislav Komar nalezhav do vijskovih pomishikiv mozhlivo otrimav zemlyu za vijskovu sluzhbu Vidomo sho jogo druzhinoyu bula dochka Fransiska Kaetana Adelya Krasinska U nih bulo dvijko siniv Soter v zapisu pro narodzhennya za 1802 r polskoyu de villa Zavaliyki u perekladi villa mayetok ta Tit u podalshomu general rosijskoyi armiyi Komari zhili v seli Kurniki A tak yak cerkovna parafiya znaho dilas v Zavalijkah tomu mabut i z yavivsya zapis villa Zavaliyki Mozhlivo koli Tit zrobiv vdalu vijskovu kar yeru Komari prodali svoyi zemli Olichkovsyakim Topolnickim abo Shedler bo z kincya XIX st pro Komariv v nashim krayu ni chogo ne chuti Pro paniv Olichkovskih ta Topolnickih meni nichogo ne vdalosya znajti Navit rozmova z onukoyu Oleksandra Olichkovskogo Nadiyeyu Kostyantinivnoyu Olichkovsoyu 01 01 1930 r narodzhennya yaka vidbulas v 2011 r ne dala ni yakoyi yasnosti Vona meni rozpovila Batka svogo ne pam yatayu jogo zaareshtuvali she do mogo narodzhennya U nas vidibrali vse majno ta vignali z budinku yakij znahodivsya v seli Kurniki poryad z kolishnoyu kolgospnoyu konyushneyu tomu moya mati zmushena bula povernutisya v hatu do svoyih batkiv U 1931 r koli z sela viselyali lyudej z Volochiska privezli i batka Lyudej zbirali bilya cerkvi Batko pobachiv mene vpershe tomu ne vipuskav mene z ruk i vsyu obcilovuvav Na sho milicioner jomu skazav pociluj yiyi she v sr Batko jomu vidpoviv I pociluyu bo znayu sho bilshe yiyi nikoli ne pobachu Tak i stalosya zginuv vin des u Sibiru Koli meni bulo rokiv chotirnadcyat nash susid starij did kazav sho dobre znav mogo dida Vin kazav Sho to buv za pan navit bilogo hliba ne bachiv Meni b jogo rozpitati ale todi buli taki chasi sho ne tilki chuzhi lyudi ale j ridni boyalisya shos kazati dityam U batka bula ridna sestra Mariya odruzhenoyu ne bula ditej ne mala ale i vona meni ni chogo ne rozpovidala boyalasya do kincya zhittya Tomu pro svij rid ya ni chogo ni znayu XX stolittya Cej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lyutij 2020 Podiyi sho vidbulisya u burhlivomu XX st mi peredamo majzhe bez zmin z dovidki silskoyi radi ale dopovnimo deyakimi faktami ta komentaryami Sho vidbuvalosya v seli pid chas pershoyi svitovoyi ta gromadyanskoyi vijni svidchen majzhe nemaye ale vidomo sho deyaki selyani brali uchast u cih podiyah Svidchennyami cogo ye nagorodi carskoyi armiyi yaki buli znajdeni na teritoriyi sadibi Gromadyanska vijna lishila po sobi spogadi pro kinnotnikiv Kotovskogo Gotuyuchis do forsuvannya richki Zbruch u 1920 r i vzyattya Pidvolochiska shtab jogo brigadi zupinivsya v Zavalijkah i deyakij chas znahodivsya u primishenni shkoli a sam Kotovskij kvartiruvav u hati selyanina Babicha napevno tomu sho vona yedina na toj chas v seli bula pokrita blyahoyu Dorogo obijshlas dlya sela prisutnist takoyi kilkosti lyudej ta konej Prikrivayuchis revolyucijnimi gaslami pro svitle majbutnye chervone kozactvo vidbiralo u selyan furazh dlya konej ta proviant Nagadayemo sho pislya pershoyi svitovoyi vijni vidbulos vidrodzhennya Polskoyi derzhavi bo v Rosijskij imperiyi yiyi rol bula nivelovana do rivnya gercogstva Otrimavshi peremogu v gromadyanskij vijni bilshoviki gaslo yakih bulo Revolyuciya v usomu sviti sprobuvali spochatku vzyati pid svij kontrol teritoriyu kolishnoyi Rosijskoyi imperiyi Pohid vidavsya nevdalim Bilshovicki zagoni buli rozbiti vijskami molodoyi Polskoyi derzhavi U spadok vid gromadyanskoyi vijni v seli zalishi losya she odna nazva Glibokoyi dolini Partizanska Nazva pishla vid mogili yaka znahodilasya na perehresti dorig z sela do lisu i polovoyi dorogi do sela Fedirki cherez Gliboku dolinu Hto buv tam pohovanij nevidomo kazali partizan Ale mogila bula ogorodzhenoyu ta doglyanutoyu V kinci p yatdesyatih yiyi bulo pereneseno v centr sela do bratskoyi mogili voyiniv drugoyi svitovoyi ale zaraz pro ce vzhe nihto ne zgaduye Ne ominuli selo i burhlivi podiyi 1917 r U 1919 roci v berezni misyaci na teritoriyi sil bula utvorena misceva vlada Buv stvorenij komitet sho ob yednuvav zhiteliv sil Kurniki ta Zavalijki Bula stvorena persha partijna organizaciya Ocholyuvav cyu organizaciyu dilnichnij suddya v seli Zavalijki buv dilnichnij sud 4 Shishatskij Pershim jogo pomichnikom buv advokat Vinokurov Novi mozhnovladci dlya navedennya poryadku zaluchili starijshin sela Meni rozpovidali sho dekilka klyatih diduganiv hodili selom i robili zauvazhennya yaksho u kogos na podvir yi chi poruch buv bezlad Yaksho zauvazhennya ne diyalo i bezlad ne vipravlyavsya gospodarya shtrafuvali vin povinen buv splatiti shtraf azh u Volochisku U 1920 roci buv provedenij zemleustrij Rozformovani panski mayetki pershij etap rozkurkulennya pid yakij potrapili tilki veliki zemlevlasniki Chastina vidibranoyi panskoyi zemli bula rozpodilena pomizh silskoyi bidnoti Velikim rodinam bula vidilena zemlya pid zabudovu Tak v seli Zavalijki z yavilisya novi kutki pid miscevoyu nazvoyu Sadibi ta Topolyarnya a v seli Kurniki Visolok Nazva Topolyarnya pishla ne vid togo sho tam rosli topoli a vid prizvisha pomishika Topolnickogo yakomu nalezhala cya zemlya Iz zhiteliv sela Kurnik pershim chlenom bilshovickoyi partiyi buv Chelyadnik Fedir u podalshomu aktivnij uchasnik organizaciyi kolgospiv Sekretarem pershoyi partijnoyi organizaciyi Do 1925 roku buv Melnik Musij yakij do nedavnogo chasu prozhivav u seli U 1925 roci v selo yak agent prodrozverstki buv prislanij Zolotarov Vin ocholiv partijnu organizaciyu i buv aktivnim uchasnikom pobudovi socializmu na seli U 1925 1926 rokah bulo stvoreno kreditove tovaristvo a u 1928 roci v seli buv stvorenij proobraz kolgospu TSOZ tovaristvo spilnogo obrobku zemli u yakij vhodilo dvanadcyat simej Zolotarov stav golovoyu TSOZu Novoorganizovanij TSOZ mav lishe tri pari konej Kolgosp nosiv nazvu Politviddil Diyala v seli i komsomolska organizaciya U 1920 roci v seli Zavalijki buv stvorenij komsomolskij oseredok Gucal Kobernik Trach a v 1926 roci komsomolska organizaciya ob yednuvala sela Kurniki Zavalijki Kurovechka Sarniv Ocholyuvav organizaciyu Stadnik Ivan odin z pershih komsomolciv sela Zastupnikom jogo buv Trachuk Martin Naprikinci 1926 roku do chleniv VLKSM vstupiv Derkach Kirilo aktivnij organizator kolgospiv piznishe Derkach stav chlenom KPRS aktivnim gromadskim diyachem neodnorazovim deputatom rajonnoyi ta miscevoyi rad Iz zhiteliv sela pershim deputatom u Verhovnu Radu URSR buv obranij Partika Grigorij Vpershe navchannya molodi bulo organizovano v hati gromadyanina Gumennogo Luk yana v kilkosti 15 uchniv Uchitelem pracyuvav sin pomishika Olichkovskogo yakij buv na utrimanni gromadi Za navchannya kozhnogo uchnya gromada platila vchitelyu po p yat karbovanciv na rik U 1925 roci bulo zbudovano shkolu napevno mayetsya na uvazi selo Kurniki u yakij bulo rozmisheno chotiri klasi pochatkova shkola Z dovidki silskoyi radi skladayetsya vrazhennya sho do Zhovtnevogo perevorotu vsi selyani buli bezgramotni ale yak mi zaznachali ranishe shkola v seli Zavalijki pracyuvala z 1838 roku a v seli Kurniki z 1894 roku Malovidomij fakt do pershoyi svitovoyi vijni v Zavalijkah vchitelyuvala Mariya Ivanivna Dovganyuk mati vidatnogo dityachogo pismennika Vsevoloda Nestajka avtora Toreadoriv z Vasyukivki ta Nadzvichajnih prigod u lisovij shkoli Utvoryuyuchi kolgospi radyanska vlada provodila rozkurkulyuvannya Na teritoriyi sela Kurniki rozkurkulili taki sim yi paniv Leshinskih Olichkovskih rodini Derkacha Gnata Sisaka Shiglyar Gucaliv ta inshih Vazhkij vidbitok zalishiv u pam yati lyudej golodomor 1932 1933 rr Starozhili pam yatayut sho todi vid golodu pomerli Partika Grigorij Sudoma Ivan Valovina Teodos ta bagato inshih Usvidomlyuyuchi sho selyani ne budut bezkoshtovno viddavati zerno CIK i SNK SRSR vid 01 02 1930 roku vidav postanovu pro zahodi zmicnennya socialistichnoyi perebudovi silskogo gospodarstva ta borotbi z kurkulyami Zgidno z ciyeyu postanovoyu u Volochisku bula stvorena operativna trijka yaka negajno pristupila do svoyeyi chornoyi roboti Pochalasya druga hvilya rozkurkulennya pid yaku potrapili ne tilki kolishni pani a j bilsh mensh zamozhni selyani Pochalisya pershi represiyi Radyanskij vladi bulo vzhe malo vidibrati v selyanina zemlyu ta znaryaddya praci Pid gaslom zvilnennya sela vid vorozhogo elementu pochalosya viselennya suprotivnikiv kolektivizaciyi Deyaki suchasni naukovci vvazhayut sho vikonannya same cogo nakazu privelo do golodu 1932 1933 rokiv Pokazovoyu ye dolya rodini paniv Shedler 16 06 1930 roku Volochiskoyu rajonnoyu operativnoyu trijkoyu bulo prijnyato rishennya pro viselennya Shedler Fedora Grigorovicha 1880 roku narodzhennya zhitelya sela Kurniki iz vsiyeyu rodinoyu v misto Prokop yevsk Kemerovskoyi oblasti Cherez tri roki Fedir Grigorovich pomiraye na chuzhini 15 03 1938 roku jogo sin Boris Fedorovich 1906 roku narodzhennya zaareshtovanij v Prokop yevsku za zvinuvachennyam v uchasti u monarhichnij organizaciyi a vzhe 23 03 jogo bulo stracheno U 1936 1937 rokah pochalisya stalinski represiyi Bez vsyakih poperedzhen i poyasnen vtorgalisya vnochi v hatu zahoplyuvali napivsonnih napivrozdyagnenih ni v chomu nevinnih lyudej sadili u chornij voron i vidvozili Yaksho hto iz chleniv sim yi i zalishavsya na misci to dovgi roki nosiv tavro voroga narodu i skriz buv gnanij i peresliduvanij U Kurnikah buli represovani sim yi Stadnika Marka Vizhanskogo Adolfa Kazimirovicha z zhinkoyu Emiliyeyu Andriyivnoyu i troma ditmi Yevgeniyeyu Klimentinoyu ta Anatoliyem Menshomu sinovi Anatoliyu bulo lishe sim dniv vid narodzhennya Sim yi Sudomi Olichkovskih Smertihenih Odinokimi buli represovani Kovali Bronislav ta Yuzik Rudik Ya Martinov M Starinskij A ta inshi Bagato z nih povernulosya v selo a bagato zalishilosya v miscyah visilki Vishukuyuchi shpiguniv i kontrrevolyucioneriv falsifikatori vdavalisya do grubih pidtasovok Chasto konkretni osobi sho prohodili po kriminalnij spravi v roli svidkiv navit ne znali pro ce ne pidpisuvali protokoliv hocha ne nih stoyali yih pidpisi Harakternoyu ye sprava kolgospnikiv sela Zavalijki S J Gabatelya A A Gabatelya G I Grushkovskogo S T Melnika M I Melnika ta A L Melnika yakih zvinuvatili v antiradyanskij propagandi ta pidgotovci do aktivnih povstanskih dij v moment zbrojnogo vtorgnennya Polshi na teritoriyu SRSR Zaareshtovani trivalij chas zaperechuvali svoyu vinu stverdzhuvali sho ne nalezhat do antiradyanskoyi organizaciyi Zdalisya selyani tilki pislya zastosuvannya do nih fizichnogo vplivu ta pred yavlennya yim ziznan svidkiv Spravi na cih gromadyan buli napravlenni u Moskvu Vidpovid ne zabarilasya Postanova bula korotkoyu rozstrilyati Pri pereglyadi spravi u travni 1959 r nazvani u protokolah za 1937 r svidki zayavili R S Trach sho yiyi nihto ne dopituvav i vona nikomu niyakih pokazan ne davala a F I Kushnir rozpoviv sho U 1937 r jogo viklikali v UNKVS dlya dopitu ale vin niyakih svidchen pro antiradyansku diyalnist zvinuvachuvanih ne davav Protokol buv skladenij spivrobitnikami UNKVS i pid zagrozoyu nim pidpisanij DAHm O f op 12 spr P 6550 ark 100 103 135 139 Tam samo spr P 6977 ark 52 54 Pokazovoyu ye tragichna dolya tilki odnogo kolis velikogo rodu Kobelnikiv Rodina Kobelnika Yakova Josipovicha U 1936 roci dochka Bronislava po choloviku Grinko p yatero ditej vislani v Kirovogradsku oblast dolya cholovika ne vidoma Druga dochka Yuzya po choloviku Dulska razom z dochkoyu vislana v Kazahstan Dolya cholovika nevidoma Tretya dochka Mariya cholovik Marisyuk Yuzik jogo mati i dochka Salyunya 11rokiv vislani v Kazahstan Sin Yuzik rozstrilyanij druzhina Mariya ta dochka Gelcya vislani v Novotroyicke Hersonskoyi oblasti V stepi Hersonshini buli vislani Kobelnik Volodimir Mihajlovich z druzhinoyu Katerinoyu ta dvoma ditmi 35 ta 37 roku narodzhennya Kobelnik Josip Antonovich 1893 roku narodzhennya z druzhinoyu Bronislavoyu ta sinami Oleksiyem ta Albinom 1921 ta 1925 roku narodzhennya 2010 rik 22 lipnya list z Kazahstanu misto Kokchetau pishe Terlecka Salyunya visimdesyati p yati rokiv Koli nas viselyali meni bulo odinadcyat rokiv Ya vse ce dobre pam yatayu Dali nam dvadcyat chotiri godini na zbir Ce buv traven misyac 1936 roku Batka pershij raz zatrimali u 1933 roci prijshli z obshukom vse perevernuli sho shukali nevidomo Zaviniv tilki tomu sho jogo brat vchivsya na ksondza Sidiv vin u Volochisku skilki ne pam yatayu potim jogo vidpustili ale ne nadovgo Vdruge zaareshtuvali ta vidpravili v Arhangelsk tam vin probuv tri roki Povernuvshis dodomu potrapiv na pereselennya vsiyeyi rodini Mi vse zalishili pravda dozvolili vzyati korovu Vezli nas vid stanciyi Vijtivci v tovarnih vagonah razom z korovami Yihali dovgo yak goduvali koriv i sho yili sami ne pam yatayu spali na pidlozi zastelenij solomoyu Privezli nas v Kazahstan na stanciyu Taincha v chervni misyaci Potim rozvozili po miscyah v golij step de buli zabiti v zemlyu kilki dlya nametiv Skilki lyudej bulo vislano z Zavalijok ne znayu Privezli z bagatoh sil nametiv bulo bagato Pershoyu spravoyu na vulici pobuduvali pichku shob bulo de yizhu gotuvati a sho varili Kartopli ne bulo boroshna ne bulo mabut davali yakis produkti Postavili banyu a potim pochali vigotovlyati saman shob do zimi mozhna bulo postaviti hoch yakes zhitlo Kopali kopanki misili kinmi glinu z solomoyu i do zimi postavili stalinski zemlyanki Odna kimnata ta sini i v kozhnij po dvi tri rodini zimuvali Nas bulo chetvero i z nami rodina M Cigodi z Zavalijok iz p yati cholovik Spali na pidlozi topili solomoyu Dovidka Tridcyati sorokovi roki Selo stalo na nogi Buli organizovani liknepi potim shkoli pobudovani pochatkovi Buduvalis fermi utrimuvalas hudoba rozvivalosya svinarstvo ta ptahivnictvo rozvivalosya rilnictvo viroshuvalis cukrovi ta kormovi buryaki zernovi ta gorodni kulturi Z kostolu buv organizovanij klub a v seli Kurniki z panskogo budinku V klubah organizovuvalis dramatichni ta horovi gurtki V toj chas bulo zbudovano na panskomu o grudku kuznyu i stelmashnyu Bulo pridbano kinni sivalki ta molotarki Zemlya obroblyalas ves chas kinmi V selah bulo po shist brigad kozhna brigada koristuvalas dvanadcyatoma parami konej Zernovi kulturi zbirali vruchnu kosami zhatkami ta lobogrijkami V yazali v snopi skladali v kopni Molotili peresuvnoyu molotarkoyu cilodobovo Ochishene zerno vidpravlyali na zagotzerno stanciyi Vijtivci U cej komunistichnij burevij yakij pochavsya na pochatku tridcyatih i prodovzhuvavsya protyagom majzhe desyati rokiv postrazhdalo duzhe bagato bezvinnih lyudej i tomu viklikayut podiv ryadki z Istorichnoyi dovidki Vihodit sho rozkurkulennya golodomor politichni represiyi spriyali rozvitku ta stanovlennyu sela Pro yake zrostannya jde mova Zaborona na vidachu selyanam pasportiv zrobila z nih novitnih kripakiv Zvichajno buduvalis fermi i selyani pracyuvali na polyah ale to bula rabska pracya za mifichni trudodni Selyan obklali podatkami na plodovi dereva koriv kurej Shob ne platiti cih krovozherlivih podatkiv selyani virubali sadi ta vidmovlyalis vid koriv U ci zh roki z blagih namiriv pri lagodzhenni grebli ta pobudovi na nij tverdogo dorozhnogo pokrittya buv rozibranij mur navkolo kostolu ta starogo cvintarya Bula rozibrana cerkva rozgrabovani ta znisheni ne tilki panski sklepi a i vse kladovishe planomirne znishennya yakogo jde dosi Nejmovirno Mozhlivo misceva vlada ne znaye sho Ukrayina she za chasiv SRSR pidpisala Zhenevsku konvenciyu pro zahist kladovish Druga svitova vijna Cej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lyutij 2020 Napad nacistskoyi Nimechchini obirvav mirnu pracyu lyudej Nashi sela buli okupovani v lipni 1941 roku V shkolah rozmistilis nimecki komendaturi P yatogo bereznya 1944 roku u den nedilyu zi storoni sil Kanivka Petrivka v selo prijshli nimci Zapekli boyi tochilisya na liniyi Vijtivci Solomna Sataniv Liniya frontu na teritoriyi silskoyi radi prohodila po richci Bovvanec Selo rozdililosya nadvoye Storonu vid sela Serbiniv ta Solomna zajnyali nimci po drugij bereg nashi vijska V seli prohodila mobilizaciya naselennya na vijnu Zabrali vsih cholovikiv vid 17 rokiv i starshe V seli zalishilisya tilki lyudi pohilogo viku zhinki diti Na traktoristiv Kaspruk Oleksij Avgustovich Komerdus Andrij Kovalenko Stepan Rudik Apolinarij Vasilovich Rudik Bronislav Vasilovich Koval Bronislav Vojtkovich derzhava naklala bron starostoyu sela stav Mud Lukiyan Na primusovi roboti do Nimechchini bulo vivezeno 75 gromadyan nashogo sela Z nih ne povernulosya 12 cholovik Rezultatom zvirstva nacistiv ye znishennya v seli Kurniki 275 dvoriv a v seli Zavalijki 294 dvori tobto 70 vid usih zhilih budinkiv 23 bereznya 1944 roku selo bulo zvilneno regulyarnimi vijskami za dopomogoyu partizaniv yaki znahodilisya v lisah sil Serbiniv Solomna Zavalijki Za vizvolennya zaginulo 37 voyiniv ce perevazhno urodzhenci Zhitomirskoyi oblasti Z vijni v selo ne povernuvsya 221 odnoselchanin U selah povirostali pam yatniki obeliski voyinam odnoselcyam Yaksho zapitati bud yaku peresichnu lyudinu koli pochalasya vijna kozhen vidpovist 22 chervnya 1941 roku Vidlik jde z momentu napadu Nimechchini na Radyanskij Soyuz ale naspravdi Radyanska derzhava vstupila v drugu svitovu z napadu na Finlyandiyu u 1939 roci Zimova vijna i yak soyuznika Nimechchini na Polshu tak zvanij Vizvolnij pohid Zahidnoyi Ukrayini ta Bilorusi Zi spogadiv selyan 1939 rik lipen misyac prokinuvshis v ranci lyudi buli zdivovani selo vshent zapolonili vijskovi na vsih pustkah ta vilnih majdanchikah vstanovleni nameti Nihto ne znav sho trapilos i chogo vid cogo chekati Na pochatku veresnya selo sporozhnilo Vijskovi v nochi pokinuli svoyi nametovi gnizda zalishivshi kupi blyashanok ta riznogo smittya Nihto ne zdogaduvavsya sho ce bula strashna akciya pro yaku lyudi diznalisya lishe cherez 50 rokiv Plan Molotova Ribentropa Lyudi z polegshennyam zithnuli zaspokoyilis vzyali serpi kosi grabli taj pishli u polya zbirati urozhaj U kozhnogo pochala z yavlyatis nadiya na spokij ta pokrashennya zhittya Spokij trivav ne dovgo na yevropejskomu gorizonti pochali zgushatisya hmari velikoyi vijni Mi ne budemo rozvoditi polemiku na temu zbiravsya chi ni Radyanskij soyuz napasti na Nimechchinu ale zaznachimo sho na pochatku 1941roku v seli Zavalijki na pagorbi bilya polskogo cvintarya pochalos budivnictvo vijskovogo aerodromu Na budivnictvo privezli lyudej ta tehniku Lyudi oblashtuvalisya v nametah tut zhe varili sobi yizhu Aerodrom tak i ne pobuduvali pochalasya vijna Budivelniki rozbiglisya pokinuvshi traktor Komunar ta prichipnij grejder Okupaciya Cej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lyutij 2020 22 chervnya 1941 roku Nimechchina rozpochala vijnu proti SRSR U seli ne bulo telefonu tomu hto spovistiv selo pro pochatok vijni nevidomo Nastali zhahlivi dni evakuaciya vidstup Pokinuti radyanski soldati mov kaliki zhuravli breli polovimi dorogami na shid Tehnika pokinuta ne bulo palnogo v Zavalijkah same z ciyeyi prichini vijskovi pokinuli dva avtomobili ZIS 5 vshent napovnenih boyepripasami a v poli na porohenskomu shlyahu bronovanu mashinu Ba 10 bashta vid yakoyi dovgij chas sluguvala kriniceyu na zagorodi sadibi Miskovih Kerivniki ta partaktiv pokinuli selo naprizvolyashe pishli razom z vijskovimi Pershij obstril sela nimci vchinili na pochatku lipnya misyacya Strilyali z garmat zi storoni sela Porohnya Snaryadi vluchili v shil pagorba bilya pravoslavnogo cvintarya Zhertvoyu cogo obstrilu stala odna zhinka Anastasiya Rimar Yiyi bulo tyazhko poraneno i vona zalishilas kalikoyu Cherez deyakij chas pislya obstrilu nimci na motociklah yak grebincem prochesali selo i znikli Nastala zagrozliva tisha yaku porushuvalo revinnya nedoyenih koriv na fermah ta irzhannya ne napoyenih ta golodnih konej Lyudi pochuli blagannya tvarin ta kinulis ryatuvati pokinutu naprizvolyashe hudobu zabirayuchi yiyi u svoyi podvir ya Ce bulo ne maroderstvo a akt re kolektivizaciyi Voni povertali sobi kolis vidibrane V cej proces nihto ne vtruchavsya Lyudi sami vse vidregulyuvali Yak meni rozpovidav did Gadolko Verbnij I ni odnomu durnyu ne spalo na dumku pidpaliti silradu Cherez deyakij chas v seli z yavilisya predstavniki nimeckoyi okupacijnoyi vladi Pershim dilom zahodyat v silradu a tam oblikovi knigi vse rozpisano skilki konej koriv svinej Zignali lyudej na majdan i nakazali vse povernuti nazad Vsi tri roki okupaciyi kolgosp pracyuvav yak pri radah Nezabarom v seli z yavivsya komendant Za jogo nakazom buli sklikani zbori gromadi na yakih bulo obrano starostu sela Pershim starostoyu stav Panich Matvij lyudina pohilogo viku V pershu svitovu vin buv u nimeckomu poloni tomu znav dekilka desyatkiv nimeckih sliv i ce buv osnovnij argument dlya gromadi Cherez deyakij chas vin vidmovivsya vid posadi na korist molodshogo Mud Luk yana V podalshomu bula stvorena uprava v primishenni silskoyi radi yaka znahodilasya bilya kostelu budinok zgoriv pri vizvolenni sela zalishivsya tilki loh sho buv bezposeredno pid budivleyu ta policejske viddilennya v shkoli budinku ksondza Policiantami praktichno buli priznacheni molodi hlopci u nih nihto ne pitav zgodi na te Za rozpovidyami priznachennya vidbuvalosya tak Vishikuvali hlopciv pidhodit nimec pitaye Komsomolec Toj vidpovidaye Tak Do drugogo komsomolec tak nastupnim komsomolec komsomolec komsomolec Teper vi ne komsomolec teper vi policaj Organizacijno selo bulo podileno na desyatki V desyatok vhodilo desyat dvoriv Desyatkovogo priznachala uprava a vzhe cherez nih vikonuvalis nakazi ta rozporyadzhennya Zemlya bula rozdilena posivna provodilas centralizovano a ot doglyad ta zbir vrozhayu kozhnij desyatok provodiv vlasnoruch Desyatki obkladalis podatkami v naturalnomu viglyadi Kozhen desyatok povinen zdati pevnu kilkist zerna kartopli ta hudobi Zalishok vrozhayu dilili mizh soboyu dlya posivu ta prozhittya Yak ce nepatriotichno zvuchit ale bagato starih lyudej meni kazali Pri nimcyah mi vid yilisya Vveli okupacijnu marku ale nihto nichogo za neyi ne kupuvav i ne prodavav Protyagom usiyeyi vijni ta she dovgo pislya neyi tverdoyu valyutoyu buli sil ta gas Vogon dobuvali yak pervisni lyudi kresalom U seli prozhivala yedina yevrejska rodina Surka vona pracyuvala v kooperaciyi ta Ejlik vin buv prijmalnikom moloka Yih ta yihnogo desyatirichnogo sina nimci kudis vivezli Yihnya dolya nevidoma Informaciya pro te sho vidbuvalosya na frontah ta sviti bula vidsutnya povnistyu Lyudi postupovo prizvichayilisya do novih umov zhittya a vono bulo duzhe nebezpechnim yak moralno tak i fizichno yak dlya doroslih tak i dlya ditej Dolya rozporyadilasya tak sho pershimi zhertvami vijni stali diti okupacijnogo kerivnictva sela sin Panicha Matviya Grigorij ta Mudya Luk yana Grinko Voni vipasali hudobu Skorish za vse vzyali z soboyu pekelnu igrashku z avtomobiliv kinutih chervonoarmijcyami vid vibuhu yakoyi zaginuli Cya tragediya zachepila vse selo bo v kozhnij rodini buli diti Strah za yihnye zhittya suprovodzhuvav batkiv povsyakdenno vsyu vijnu ta she dovgo pislya neyi Pislya tragediyi choloviki zibralis ta zakopali nebezpechnij vantazh Zgodom poetesa Golovata Nina Fedorivna ditinstvo ta yunist yakoyi projshlo v Zavalijkah napisala taki ryadki Yak raptom strashnij vibuh sered dnya Lyudi u klopotah zavmerli A v dumci De moye ditya Chiye zhittya pidstupni mini sterli Okupacijna vlada uvazhno stezhila za zhittyam v seli cherez svoyih informatoriv yaki staranno donosili yij pro vsi podiyi sho traplyalisya Pro ce svidchit vipadok sho stavsya na nashomu podvir yi Iz spogadiv mogo batka Kobelnika Anatoliya Iyeronimovicha Uvecheri zgolodnilij lis pronik do kurnika Kuri zchinili gvalt na yakij pribig batko ta porishiv lisa Cherez deyakij chas do nas navidavsya komendant z Volochiska z perekladachem Perekladach skazav sho komendant hoche podivitis na hutro lisa sho vpijmali v kurniku Hutro jomu spodobalos Vin zapitav batka sho vin za nogo hoche Soli pane komendante A toj jomu gut Spravedlivosti radi treba skazati sho cherez deyakij chas poslanec priviz torbinu z sillyu priblizno 20 kilo Na toj chas ce bulo spravzhnye bagatstvo Komendant naviduvavsya v selo priblizno odin raz na misyac U jogo pidporyadkuvanni bulo dekilka sil a mozhlivo vsi sela rajonu V seli vin oblyubuvav hatu na Dvirkah poryad z kriniceyu Tam vin nochuvav koli lishavsya na nich Same vin zaviz u selo velikih gusakiv yih nazivali gergunami do cogo v seli takih ptahiv ne bulo U 1943 roci postupilo rozporyadzhennya likviduvati pam yatnik Leninu sho gordovito visochiv v centri sela Vin buv zroblenij u povnij zrist vozhd pokazuvav rukoyu napryam do komunizmu Hto keruvav ciyeyu operaciyeyu meni nevidomo Traktorist yakij prignav traktor Universal dlya ciyeyi operaciyi z miscya podiyi vtik pislya togo yak lancyug zav yazali na shiyi postamentu ta prichepili do traktora Vikonuvati cyu robotu bulo nikomu tomu zavershiti spravu nakazali vipadkovomu prohozhomu Polovomu Mefodiyu Za ce jomu pislya vizvolennya prijshlos vidsiditi 10 rokiv taboriv Na pochatku 1944 roku v Zavalijkah roztashuvalasya vijskova chastina CC U nashij hati poselilis cheh na prizvishe Malovec polyak na im ya Yeven nimci Franc ta Gaved Ostannij vivchiv tilki odne rosijske slovo holodno Voni trimali pri sobi radyanskih vijskovopolonenih yak tehnichnih pracivnikiv Cherez nih prosochuvalas informaciya pro stan na fronti Nimci periodichno viyizhdzhali na front ta povertalis cherez deyakij chas v selo na vidpochinok Zagiblih privozili z soboyu potim trupi vidpravlyali kudis dali Pislya takih vizitiv na front voni buli duzhe zbudzheni i pomizh soboyu v rozmovah chasto vzhivali slovo Uman Z nablizhennyam frontu nimci pochali zaluchati cholovikiv do rittya okopiv Choloviki vidchuvayuchi nebezpeku pochali na nich hovatisya hto de mig Bilshist cholovikiv hovalisya v vapnyakovij kamenolomni sho znahoditsya pid sadiboyu Tracha Grigoriya Zenkovicha Zasipanij vhid do neyi znahoditsya iz storoni stavu Na nich v hatah zalishalisya tilki zhinki ta diti Z pershogo na druge bereznya vnochi nimci pospihom pokinuli selo ale nastupnoyi nochi z yavilis znov u suprovodi tanka Patrulni zahodili v kozhnu hatu zabirali zabuti vijskovi rechi ta amuniciyu yaksho taka bula Zhertvoyu cogo patrulya stav did Pilip jogo viveli z hati ta vbili Pislya ciyeyi tragediyi selo zavmerlo vsi vidchuvali neminuchu bidu Batko prodovzhuvav P yatogo bereznya nedilya yasnij bezhmarnij ranok novina bliskavkoyu obletila selo sho nimci postavili na grebli bilya mlina vartovogo i vin nikogo ne puskaye na tu storonu sela A v cej chas bulo dobre vidno sho nashi lyudi pid naglyadom nimciv kopayut transheyi Vsim stalo zrozumilo sho voni gotuyut oboronni sporudi vzdovzh richki Zhinki yurbilisya posered vulici yak raptom Iz za hati Kobernika Fedora vizirnuv cholovik ta zapitav rosijskoyu Nemcy est Zhinki stoyali yak onimili tilki did Terentij Gabatel sho buv sered nih uglyadivshi chervonu zirku viguknuv Babi Ce zh nashi a jomu Nimciv nema voni za richkoyu Cholovik pidnyavsya na ves zrist ta pidijshov blizhche Za nim vijshlo she chetvero vijskovih odin z nih pochav vigukuvati vkazivki Zhenshiny Zabirajte detej i nemedlenno uhodite otsyuda na Porohnyu zdes budet peredovaya liniya ognya Nasha mama kinulasya u dvir vidv yazala korovu shopila mene ta starshogo brata za ruki ta zhenuchi popered sebe korovu vibigla za selo V dolini za selom korovu mi vidpustili A selo gorilo Vvecheri Zavalijski lyudi vihodili na kraj Porohni i zi slozami na ochah podovgu movchki stoyali vdivlyalis v palayuchu dalechin Ce peklo trivalo protyagom dvadcyati dniv ta nochej 23 bereznya 1944 roku prijshla dovgoochikuvana zvistka selo zvilneno Povernuvshis v selo lyudi pochali rozshukuvati svoyu hudobu yaka brodila po dolinah u poli u poshukah kormu Znajshlasya i nasha korova vona duzhe zmarnila za cej chas Na divo vcilila kolgospna ferma i lyudi pochali zvoditi tudi svoyih vryatovanih goduvalnic Yak zgodom z yasuvalosya zhertvoyu vognyu stala nasha susidka babunya Lizaveta Melnichuk Reshtki yiyi tila buli znajdeni na popelishi yiyi hati Vijskove kerivnictvo pochalo organizovuvati lyudej na zbir ta pohoron zagiblih Bagato til lezhalo na krihkomu vesnyanomu lodu Zagiblih zvozili zvidusil v centr sela Bilya ostova zrujnovanogo pam yatnika Leninu vikopali veliku mogilu dno vstelili shinelyami na nih poklali zagiblih ta nakrili zverhu takozh shinelyami i prisipali zemleyu za yaku voni viddali svoye zhittya U bilshosti zagiblih pid shinelyami bulo civilne vbrannya Yak piznishe stalo vidomo majzhe vsi voni urodzhenci Zhitomirshini i yih tilki no mobilizuvali z vizvolenih teritorij Odnochasno iz zahoronennyam zagiblih vijskova administraciya pochala skladati spiski cholovikiv vid 18 do 55rokiv sho pidlyagali mobilizaciyi Cherez dekilka dniv zibrali vse naselennya sela bilya kostolu Spochatku vidpravili pid ohoronoyu zaareshtovanih starostu sela ta hlopciv policayiv Za nimi ne bulo niyakih tyazhkih zlochiniv tomu yih zasudili na 25 rokiv taboriv Dodomu povernuvsya tilki odin na prizvishe Gucal a potim pislya korotkih promov ta pobazhan vsih hto pidlyagav prizovu vishukali v kolonu ta poveli do Volochiska na misce zboru Ce buli strashni provodi Zhinki ta diti jshli za kolonoyu cherez greblyu selom na Fedirki Bilya krajnogo podvir ya v kinci sela provodzhayuchih zupinili Zvidsi z pagorba zhinki kriz slozi divilis na silueti cholovikiv batkiv ta ridnih sho viddalyalisya vse dali i dali Dlya bagatoh z nih ce buv ostannij shlyah vid ridnoyi domivki Vzhe cherez 45 kilometriv pid Ternopolem yih ne obmundirovanih i ne obstrilyanih kinuli v bij bilya sela Zalozhci Boyi buli duzhe vazhki ta zatyazhni Ternopil perehodiv dekilka raziv iz ruk v ruki Iz rozpovidi mogo dida Nam vidali tilki shineli ta rushnici i pid privodom sho mi tri roki pracyuvali na nimciv pognali v ataku poperedu regulyarnih vijsk Sprava v tomu sho pershogo serpnya 1943 roku vijshov nakaz Narodnogo komisara oboroni za 000348 Pro formuvannya okremih shturmovih strileckih bataljoniv u kotromu zaznachalosya Z metoyu nadannya mozhlivosti komandno nachalstvennomu skladu yakij znahodivsya trivalij chas na teritoriyah okupovanih suprotivnikom i ne brav uchasti v partizanskih zagonah zi zbroyeyu v rukah dovesti svoyu viddanist Batkivshini nakazuyu Vikoristovuvati bataljoni na najaktivnishih dilyankah frontu Termin perebuvannya osobovogo skladu v okremih shturmovih strileckih bataljonah vstanoviti dva misyaci uchasti v boyah abo do nagorodzhennya ordenom za proyavlenu doblest abo do pershogo poranennya pislya chogo osobovij sklad pri nayavnosti garnih atestacij mozhe buti perevedeno v polovi vijska na vidpovidni posadi Pochinayuchi z pershogo veresnya 1943 roku bojove vikoristannya shturmovikiv okremih bataljoniv v principi nichim ne viriznyalisya vid shtrafnih hoch buli i svoyi osoblivosti Ti hto v nih znahodivsya ne buli zasudzhenimi ta ne pozbavlyalis vijskovogo zvannya Yak vidomo front cherez selo prohodiv protyagom troh tizhniv Ce navodit na dumku sho bojovi diyi z vizvolennya sela buli duzhe mlyavimi a skorish za vse yih zovsim ne bulo Vse zvodilosya do banalnoyi perestrilki Ce mozhna poyasniti drugoryadnistyu nastupu adzhe napryamok golovnogo udaru Chervonoyi armiyi buv spryamovanij na Ternopil Nimeckij zagin sho utrimuvav polovinu sela na livomu berezi richki Bovvanec skorish za vse prikrivav vidstup osnovnih nimeckih vijsk na novi rubezhi za richku Zbruch Nimeckij zagin buv nevelikij ale voni zruchno roztashuvali dekilka kulemetiv sho zvodilo nanivec sprobi ovoloditi selom Odin z kulemetiv buv vstanovlenij v losi upravi silskoyi radi Same vin prikrivav greblyu ta dzerkalo stavu U vizvolenni sela ne brala uchasti ni aviaciya ni bronetehnika Same trivali perestrilki priveli do znishennya sela a ne rezultat zvirstva nacistiv yak zaznacheno v istorichnij dovidci Vidpovidalnist lyagaye na obidvi storoni Mozhna vpevneno konstatuvati toj fakt sho nimci spalili hati na pravomu berezi richki obstrilyuyuchi jogo a chervonoarmijci hati na livomu berezi Mij did Kobelnik Iyeronim Yakovich kotrij vsi ci tri tizhni znahodivsya v seli ryatuyuchi hatu rozpovidav sho nimci vnochi strilyali osvitlyuvalnimi raketami shob bulo vidno a same nashi soldati strilyali zapalyuvalnimi kulyami po hatah Vin kazav Hata gorit godini tri chotiri i navkrugi vse vidno yakna doloni Dogorila cherga z avtomata po drugij hati Tak za nich v seli na dvi hati menshe Mozhu pripustiti sho po hatah strilyali radyanski oficeri bo majzhe vsi soldati buli ozbroyeni gvintivkami Vizvolennya sela vijskovimi diyami takozh ne vidbulos Nimci vikonavshi svoyu misiyu sami pokinuli selo vnochi z 22 na 23 bereznya 1944 roku ta vidijshli u napryamku Solomni Dvoye vbitih nimciv sho zahoronenni v desyati metrah na pivnich vid pivnichno zahidnogo kuta kostolu nadgrobki vidsutni skladayut strashne spivvidnoshennya sho navodit na dumku pro bezdarne kerivnictvo boyem Tilki za odin den 13 bereznya zaginulo 18 bijciv Mozhlivo ce bula yedina sproba ovoloditi selom Ataka bula splanovana bezdumno yaksho ne skazati zlochinno po lodu cherez stav sho obijshlasya takoyu cinoyu Uchast partizan u vizvolenni sela viglyadaye zovsim fantastichno Serbinivskij lis maye v poperechniku vsogo 400 m a Zavalijskij i togo menshe De tam hovatisya Do togo zh na pochatku vijni v period bezvladdya selyani potrohu pochali rubati dereva a potim okupacijna vlada i vzagali dozvolila virubku promislovoyi derevini Vid lisu zalishilos dekilka derev ta kushi lishini Pid chas nastupu Chervonoyi armiyi v tomu zh taki Zavalijskomu lisi nimci vikopali kaponir ta vstanovili samohidnu garmatu za opisami ochevidciv to buv Hummel dzhmil abo Wespe osa z yakoyi obstrilyuvali stanciyu Vijtivci Misce v lisi de stoyala garmata maye nazvu Zhidivska yama bo do togo tam nachebto bula zemlyanka u yakij vid nimciv perehovuvalisya yevreyi Samih partizaniv za ves chas okupaciyi nihto i v ochi ne bachiv Chuli sho des za Zbruchem shos vidbuvayetsya ale ce vzhe bulo naprikinci 1943 roku Odnogo razu cherez selo vnochi duzhe tiho projshli yakis lyudi yih htos pobachiv i oto kazali sho to buli partizani Mozhlivo to bula diversijna grupa metoyu yakoyi buv zaliznichnij mist cherez Zbruch tomu mabut voni sebe niyak ne proyavili PostatiPavenskij Oleksandr Oleksandrovich 1989 2016 starshij soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Servetnik Stanislav Mar yanovich 1928 2017 ukrayinskij hudozhnik monumentalist PrimitkiVRUPosilannyaPogoda v seli Zavalijki 20 grudnya 2011 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi