Поморська кухня — регіональна кухня територій, що входять до складу провінції Померанія, яка є сумішшю кухонь людей, що розмовляють німецькою, із впливом шведської, данської та інших кухонь.
Ця кухня виникла у на місці колишніх поселень моряків і рибалок слов'ян, полабів, кашубів, німців і шведів, на півдні, в районі Південнобалтійського поозер'я, це кухня поморських селян, де основу становили сільськогосподарські культури: турнепс, цукрові буряки, картопля та птицю. У кулінарно-гастрономічному аспекті це пов'язано з літньою функцією багатьох поселень, які прийматимуть багатьох відпочивальників з початку ХІХ століття.
У давні часи в Померанії їли те, що було вирощено, зібрано з полів і лісів, виловлене в озерах, річках і в морі. У звіті XII століття, включеному в Життя св. Отто ченця Герборда, історик згадує про поморян, що «…їхній стіл ніколи не буває порожнім, ніколи без накривання. Стіл завжди повний усього, що потрібно для пиття та їжі».
Повсякденна кухня включала переважно морську або прісноводну рибу, яку готували простим способом. У відкритому морі ловили тріску. З причалів ловили ляща, плотву, окуня, камбалу, оселедця, теплими вечорами — вугра. Серед популярних страв приморських поселень XIX століття були копчені вугрі, лосось, мариновані оселедці та навіть яйця мартинів. Але найпопулярнішою стравою була камбала, зварена в одній каструлі з картоплею. Крім камбали, у великій кількості споживали й солоний оселедець. У сучасному Дунінові біля Устки розташований найбільший у Європі завод із переробки лосося.
Йоахім фон Кюренберг так описує придворну та бюргерську кухню при дворі канцлера Пруссії у Варцині;.
Йоахім фон Кюренберг — Стіл нагадував викладку продуктів на сільськогосподарському ярмарку. На столі сири великі, як колеса від возу, холодні котлети, гриби та яйця мартинів. Крім того, сосиски, ліверні ковбаси з Дарлова, копчена риба зі Слупська, масло у великих брусках і великі шматки копчених гусей. |
Специфіку цієї кухні визначала не лише картопля, а й морська та прісноводна риба, популярна на місцевих кіосках, а також давня традиція рибальства, лову риби для власних потреб у не обов'язково своїх водоймах. Після забою свиней з'явилося більше м'яса, з якого виготовляли сирокопчені шинки, копчену ліверну ковбасу і , що нагадує нинішню яловичу ковбасу. До фірмових страв належали також , які їли разом із шинкою лише в неділю. Обід у Померанії розпочинався о 12 і зазвичай складався з однієї страви — супу, наприклад, горохового супу, кислої квасолі (квасолевої кисло-солодкий суп), крупнику, картопляного супу, бурякового, залежно від достатку господині, також із м'ясом. У п'ятницю обід був пісним: супи, гриби, риба, картопля, на друге — макарони, оселедці, млинці з мармеладом, картопля з яєчнею. У Кашубії досі їдять суп із мідіями, дуже популярні супи з żłttech wreki, тобто ріпи, zócerke z obóna, brzodową та чорніне.
До Першої світової війни копчені шпроти зі Слупська також стали відомими у Франції. На узбережжі Балтійського моря популярні балтійські оселедці гарячого копчення — польський піклінг (Bydlinek), шведський беклінг і німецький бюклінг. Оселедці під назвою bornholmer sild родом із Борнгольма.
На польському боці Помор'я атмосферу рибальських сіл відображено в музейній експозиції , де достовірно відтворено присадибні ділянки, присадибні хлібні печі та вольєр для випасу худоби. Відродженню минулого слугують заходи, що популяризують традиційну регіональну кухню. У загонах просто неба, як і раніше, пасуться вівці, кози та гуси, що розкриває автентичність господарств родини слов'ян, яка жила тут до 1950 року. З німецького боку, у Трібзес, Регіональний музей з експозицією історії вирощування картоплі в Померанії.
Зараз у селах Помор'я можна придбати натуральні продукти, а в шинках — кислий суп і традиційні лікери. Є також пироги, які разом із поляками, виселеними з Кресів і Південної Польщі, разом із лемками досягли історичних земель слов'ян і кашубів. Під впливом прикордонної кухні страви з гречки та вареники з кислим молоком потрапили до сучасної регіональної кухні.
Сучасні заклади громадського харчування все частіше пропонують страви поморської регіональної кухні. Путівники з купання початку XX століття перераховують Колобжег, Устку та Сопот як типові для цієї кухні. Після багатьох років гусяче м'ясо з невеликих племінних стад також повертається на столи поморських шпіців. Сервірування на св. Мартина у вигляді гусячого сала, ріпи, копчених напівгусей, запечених з яблуками та черніни з качки та гуски.
Традиційна поморська кухня
- Шведська ковбаса,
- ,
- Маринований оселедець Бісмарк,
- (червона каша)
- — суп із жовтої ріпи з копченою гусятиною,
- Рацухи ()
- — сливовий суп з галушками,
- Кисло-солодкий квасолевий суп,
- Крупник,
- картопляний суп,
- Черніна,
- Пивний суп.
Примітки
- [1], Joanna Orłowska; Albin Orłowski, "Cuda natury, techniki i architektury ziemi słupskiej"
- Joachim von Kürenberg. «Johanna von Bismarck» 1952 str. 104
- Antropologia Kaszub i Pomorza: badania — kultura — życie codzienne. Instytut Kaszubski. Józef Borzyszkowski. 2010. str. 198
- W kuchni i za stołem: dystanse i przenikanie kultur. Tadeusz Stegner, 2003 str. 164
- Die pommersche Küche ist durch Bohnen- und Entensuppe, «Schwarzsauer» und verschiedene Fischspeisen vertreten. Peter Lesniczak. Alte Landschaftsküchen im Sog der Modernisierung. 2003
- «W wydanej w 1905 r. książce kucharskiej „Pommersche Küche“ znaleźć można przepis na zupę piwną do którego dodatek stanowił wymoczony śledź.» Historia kuchni pomorskiej
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pomorska kuhnya regionalna kuhnya teritorij sho vhodyat do skladu provinciyi Pomeraniya yaka ye sumishshyu kuhon lyudej sho rozmovlyayut nimeckoyu pomorskoyu iz vplivom shvedskoyi danskoyi ta inshih kuhon Pomorska kuhnya z oseledcyami a lya Bismark Cya kuhnya vinikla u primorskij chastini na misci kolishnih poselen moryakiv i ribalok slov yan polabiv kashubiv nimciv i shvediv na pivdni v rajoni Pivdennobaltijskogo poozer ya ce kuhnya pomorskih selyan de osnovu stanovili silskogospodarski kulturi turneps cukrovi buryaki kartoplya ta pticyu U kulinarno gastronomichnomu aspekti ce pov yazano z litnoyu funkciyeyu bagatoh poselen yaki prijmatimut bagatoh vidpochivalnikiv z pochatku HIH stolittya U davni chasi v Pomeraniyi yili te sho bulo virosheno zibrano z poliv i lisiv vilovlene v ozerah richkah i v mori U zviti XII stolittya vklyuchenomu v Zhittya sv Otto chencya Gerborda istorik zgaduye pro pomoryan sho yihnij stil nikoli ne buvaye porozhnim nikoli bez nakrivannya Stil zavzhdi povnij usogo sho potribno dlya pittya ta yizhi Povsyakdenna kuhnya vklyuchala perevazhno morsku abo prisnovodnu ribu yaku gotuvali prostim sposobom U vidkritomu mori lovili trisku Z prichaliv lovili lyasha plotvu okunya kambalu oseledcya teplimi vechorami vugra Sered populyarnih strav primorskih poselen XIX stolittya buli kopcheni vugri losos marinovani oseledci ta navit yajcya martiniv Ale najpopulyarnishoyu stravoyu bula kambala zvarena v odnij kastruli z kartopleyu Krim kambali u velikij kilkosti spozhivali j solonij oseledec U suchasnomu Duninovi bilya Ustki roztashovanij najbilshij u Yevropi zavod iz pererobki lososya Korol Fridrih II oglyadaye kartoplyane pole kartina Roberta Vartmyullera gliboko vseredini cerkvi u Dargomishli Daniel Hodoveckij Hlopchik na rozhni Joahim fon Kyurenberg tak opisuye pridvornu ta byurgersku kuhnyu pri dvori kanclera Prussiyi u Varcini 1 2 Joahim fon Kyurenberg Stil nagaduvav vikladku produktiv na silskogospodarskomu yarmarku Na stoli siri veliki yak kolesa vid vozu holodni kotleti gribi ta yajcya martiniv Krim togo sosiski liverni kovbasi z Darlova kopchena riba zi Slupska maslo u velikih bruskah i veliki shmatki kopchenih gusej Specifiku ciyeyi kuhni viznachala ne lishe kartoplya a j morska ta prisnovodna riba populyarna na miscevih kioskah a takozh davnya tradiciya ribalstva lovu ribi dlya vlasnih potreb u ne obov yazkovo svoyih vodojmah Pislya zaboyu svinej z yavilosya bilshe m yasa z yakogo vigotovlyali sirokopcheni shinki kopchenu livernu kovbasu i servolatku sho nagaduye ninishnyu yalovichu kovbasu Do firmovih strav nalezhali takozh pugeski yaki yili razom iz shinkoyu lishe v nedilyu Obid u Pomeraniyi rozpochinavsya o 12 i zazvichaj skladavsya z odniyeyi stravi supu napriklad gorohovogo supu kisloyi kvasoli kvasolevoyi kislo solodkij sup krupniku kartoplyanogo supu buryakovogo zalezhno vid dostatku gospodini takozh iz m yasom U p yatnicyu obid buv pisnim supi gribi riba kartoplya na druge makaroni oseledci mlinci z marmeladom kartoplya z yayechneyu U Kashubiyi dosi yidyat sup iz midiyami duzhe populyarni supi z zlttech wreki tobto ripi zocerke z obona brzodowa ta chornine 3 4 5 Do Pershoyi svitovoyi vijni kopcheni shproti zi Slupska takozh stali vidomimi u Franciyi Na uzberezhzhi Baltijskogo morya populyarni baltijski oseledci garyachogo kopchennya polskij pikling Bydlinek shvedskij bekling i nimeckij byukling Oseledci pid nazvoyu bornholmer sild rodom iz Borngolma Na polskomu boci Pomor ya atmosferu ribalskih sil vidobrazheno v muzejnij ekspoziciyi muzeyu prosto neba u Klyukah de dostovirno vidtvoreno prisadibni dilyanki prisadibni hlibni pechi ta volyer dlya vipasu hudobi Vidrodzhennyu minulogo sluguyut zahodi sho populyarizuyut tradicijnu regionalnu kuhnyu U zagonah prosto neba yak i ranishe pasutsya vivci kozi ta gusi sho rozkrivaye avtentichnist gospodarstv rodini slov yan yaka zhila tut do 1950 roku Z nimeckogo boku u Tribzes Regionalnij muzej z ekspoziciyeyu istoriyi viroshuvannya kartopli v Pomeraniyi Zaraz u selah Pomor ya mozhna pridbati naturalni produkti a v shinkah kislij sup i tradicijni likeri Ye takozh pirogi yaki razom iz polyakami viselenimi z Kresiv i Pivdennoyi Polshi razom iz lemkami dosyagli istorichnih zemel slov yan i kashubiv Pid vplivom prikordonnoyi kuhni stravi z grechki ta vareniki z kislim molokom potrapili do suchasnoyi regionalnoyi kuhni Suchasni zakladi gromadskogo harchuvannya vse chastishe proponuyut stravi pomorskoyi regionalnoyi kuhni Putivniki z kupannya pochatku XX stolittya pererahovuyut Kolobzheg Ustku ta Sopot yak tipovi dlya ciyeyi kuhni Pislya bagatoh rokiv gusyache m yaso z nevelikih pleminnih stad takozh povertayetsya na stoli pomorskih shpiciv Serviruvannya na sv Martina u viglyadi gusyachogo sala ripi kopchenih napivgusej zapechenih z yablukami ta chernini z kachki ta guski Rote Grutze Chervona kasha solodkij desert na osnovi kartoplyanogo boroshna chereshni vishni abo poluniciTradicijna pomorska kuhnyared Shvedska kovbasa Napivguska Marinovanij oseledec Bismark Rote Grutze chervona kasha Brukvyanka sup iz zhovtoyi ripi z kopchenoyu gusyatinoyu Racuhi ruhance Klitundplumen slivovij sup z galushkami Kislo solodkij kvasolevij sup Krupnik kartoplyanij sup Chernina Pivnij sup 6 Primitkired 1 Joanna Orlowska Albin Orlowski Cuda natury techniki i architektury ziemi slupskiej Joachim von Kurenberg Johanna von Bismarck 1952 str 104 Antropologia Kaszub i Pomorza badania kultura zycie codzienne Instytut Kaszubski Jozef Borzyszkowski 2010 str 198 W kuchni i za stolem dystanse i przenikanie kultur Tadeusz Stegner 2003 str 164 Die pommersche Kuche ist durch Bohnen und Entensuppe Schwarzsauer und verschiedene Fischspeisen vertreten Peter Lesniczak Alte Landschaftskuchen im Sog der Modernisierung 2003 W wydanej w 1905 r ksiazce kucharskiej Pommersche Kuche znalezc mozna przepis na zupe piwna do ktorego dodatek stanowil wymoczony sledz Historia kuchni pomorskiej Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pomorska kuhnya amp oldid 44258615