Полкова Мики тівка село у Богодухівській міській громаді Богодухівського району Харківської області України Розташоване

Полкова́ Мики́тівка — село у Богодухівській міській громаді Богодухівського району Харківської області України. Розташоване у лісостеповій зоні Харківської області і бере свій початок із середини XVII століття, розташувавшись на землях скіфських і слов'янських поселень, про що свідчать численні кургани, розкопках яких, було знайдено чимало предметів тієї епохи.

Поштове відділення: Полково-Микитівське

село Полкова Микитівка


Герб	Прапор

Богодухівська міська громада

Облікова картка

Полкова Микитівка

Основні дані

Засноване

1677 рік

Населення

1095 чоловік

Площа

8,7 км²

Густота населення

126 осіб/км²

Поштовий індекс

62130

Телефонний код

+380 5758

Географічні дані

Географічні координати

50°09′04″ пн. ш. 35°18′53″ сх. д. / 50.15111° пн. ш. 35.31472° сх. д.Координати: 50°09′04″ пн. ш. 35°18′53″ сх. д. / 50.15111° пн. ш. 35.31472° сх. д.

Середня висота
над рівнем моря

176 м

Відстань до
районного центру

18 км

Місцева влада

Адреса ради

62103, Харківська обл., Богодухівський р-н, м. Богодухів, площа Соборності, буд. 2

Карта

Полкова Микитівка

Полкова Микитівка

Мапа

Географія

Село Полкова Микитівка знаходиться на правому березі річки Мерла. Вище за течією примикає до села Губарівка. На протилежному березі розташований смт Гути. За 4 км знаходиться залізнична станція Губарівка. Через село проходить автомобільна дорога Р26.

Назва

Село Полкова Микитівка носить ім'я засновника — Уманського полковника Микити Кіндратовича Сененка.

Археологія

На схід від Полкової Микитівки, де зливаються річки Куп'єваха та Мерла, було розташоване скіфське городище середини I тисячоліття до н. е.

Його досліджував протягом 1930-х років археолог Фукс. Протягом 1960—1970-х років городище досліджували археологічні експедиції Харківського університету під керівництвом Бориса Шрамка та Донецького університету під керівництвом Алли Моруженко. Городище мало земляні укріплення з висотою 2 метри. Жителі займались землеробством (вирощували пшеницю, ячмінь, просо) і скотарством (розводили велику та дрібну рогату худобу). Також розвивались ремесла та промисли. (напр., бронзоливарний і залізоробний, гончарний тощо).

Історія

Полкова Микитівка була заснована в 1676 році як козача слобода. Її засновником вважається уманський полковник Микита Сененко (Уманець), який, цього ж року, отримав від царя жалувану грамоту на цю землю і привів сюди 260 переселенців з Правобережної України. Ішли сюди й селяни-втікачі з Росії.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв − 616 людей.

У селі загинув у серпні 1943 року та похований Герой Радянського Союзу Євген Матвійович Терезов.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», село увійшло до Богодухівської міської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Богодухівського району (1923—2020), село увійшло до складу новоутвореного Богодухівського району Харківської області.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	92,15%
російська	5,57%
вірменська	1,92%
інші	0,66%

Відомі уродженці

Калиненко Кирило Семенович — член Української Центральної Ради, викладач Київської політехніки.
Касьяненко Федір Дмитрович — токар Харківського тракторного заводу Харківської області. Депутат Верховної Ради СРСР 8—10-го скликань.

Герб села

Зображений у формі декоративного щита, що нагадує розкриту квітку тюльпана, символізуючи історичну готовність його жителів до захисту рідної землі, щирість і відкритість його мешканців, одночасно підкреслюючи мальовничу красу і велич сільських просторів.

Село розташоване в середині лісостепової зони і, практично, повністю обмежоване лісами. Тому зелений фон і дубове листя, у повному обсязі, символізують ліси, зелені насадження, історичну велич і могутність його просторів. Зображення хлібних ланів відтворює історичний розвиток села, де, починаючи від перших поселенців, і по цей час основою виробництва є сільське господарство і садівництво, що базуються на родючих чорноземних ґрунтах, даючи високі врожаї. Козак символізує історичне минуле і походження села. Калина — красу українських земель, а українка з короваєм — щирість і гостинність наших людей, та радість добрим гостям.

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932-1933, Харківська область

Примітки

Стародавня Україна – Google Мої карти. Google My Maps. Процитовано 27 вересня 2019.
Бєляєв М. С., Чернігова Н. В. Наш край — Богодухівщина. — Х.: РВП «Оригінал», 1993. — С. 6, 15.
К. П. Щелков. Историческая хронология Харьковской губернии, стр. 41, 1882 г.(рос.)
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 4 вересня 2015.
Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

Полкова Микитівка на сайті Верховної Ради^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
Погода: Полкова Микитівка

[1] Стародавня Україна – Google Мої карти. Google My Maps. Процитовано 27 вересня 2019.

[2] Бєляєв М. С., Чернігова Н. В. Наш край — Богодухівщина. — Х.: РВП «Оригінал», 1993. — С. 6, 15.

[3] К. П. Щелков. Историческая хронология Харьковской губернии, стр. 41, 1882 г.(рос.)

[4] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 4 вересня 2015.

[5] Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.

[6] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[ukr-socialdata-mova-2001-7] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних