Покозачення — соціальний процес переважно самовільного набуття козацьких прав представниками інших соціальних груп і верств українського соціуму, що наприкінці 16 — у 18 ст. становив одну із провідних тенденцій соціального розвитку. Участь у процесі покозачення могли брати як представники провідної соціальної верстви — шляхти, котрі в такий спосіб долучалися до військової організації козацтва українського й отримували можливість реалізувати себе у військовій сфері, так і соціальні низи — селяни та міщани, для котрих покозачення, крім військової складової, несло в собі можливість підвищити свій соціальний статус, позбутися залежності від дідича чи міської корпорації.
З кінця 16 ст. процеси покозачення охоплювали переважно Київщину та Брацлавщину, на малозаселені терени яких стікалися втікачі з інших українських земель. У часи загострення соціальних суперечностей, трансформації їх у відкриті форми збройної боротьби процеси покозачення перекинулися на Подільське воєводство і Волинське воєводство та, навіть, отримали наслідування на теренах Руського воєводства і на землях південної Білорусі.
Особливо масштабними процеси покозачення стали напередодні та під час козацьких повстань 1591—96, 1625, 1637—38, коли вони виступали однією з форм соціальної боротьби пригноблених і, водночас, розширювали соціальну базу козацьких виступів. Вельми промовистою щодо масштабності цього соціального явища в роки козацьких повстань є заява гетьмана польного коронного С.Жолкевського 1596: «вся Україна покозачилась». Важливо зауважити й те, що покозачення населення не лише посилювало військову могутність Війська Запорозького, а й сприяло поширенню козацького самоврядування та козацького присуду на Подніпров'ї, які в середині 17 ст. стали серцевиною формування козацької держави.
Крім самовільного покозачення населення, у деяких випадках процеси активного долучення до козацького способу життя стимулювалися й урядом Речі Посполитої. Це відбувалося в часи посилення воєнної загрози державі з боку сусідніх країн і, відповідно, зростання потреби в істотному збільшенні власних військ. сил за незначного зростання фінансових видатків. Прикладами таких мобілізаційних заходів керівництва Речі Посполитої стали залучення добровольців з України до участі в Лівонській війні 1558—1583, походах на російські землі в роки Смути початку 17 ст., відбиття наступу Османів на поч. 1620-х рр. (Хотинська війна 1621) тощо. Участь у воєнних кампаніях для їхніх учасників з України обіцяла не лише отримання відповідної королівської плати та доступ до розподілу воєнних трофеїв, а й поліпшення соціального статусу.
Найбільш масовий в українській історії процес покозачення населення мав місце 1648—49, коли з початком Національно-визвольної війни українського народу середини 17 ст. чисельність Війська Запорозького у деякі роки збільшувалася до 100—150 тис. осіб, а на теренах Подніпров'я, Лівобережжя та частини Правобережжя утвердилась Українська козацька держава. Покозачення, що відбулось у цей час, змінило й якісні показники козацького стану, до якого долучилася значна кількість православної шляхти, котра в такий спосіб намагалася зберегти за собою майно і владу на землях, що увійшли до складу Гетьманату.
В умовах стабілізації суспільно-політичної ситуації в Українській козацькій державі, локалізованій за результатами визвольної боротьби на теренах Лівобережної України, визначений угодами з російською владою кількісний склад козацького стану в 30 тис. осіб загалом задовольняв соціальні претензії населення і тому масштабних покозачень не спостерігалося. Як поодинокий виняток можна класифікувати діяльність гетьманського уряду І.Брюховецького 1666, спрямовану на стимулювання вступу міщан і селян до козацьких лав, аби в такий спосіб саботувати реалізацію положень Московського договору 1665, що поширювали владу царських воєвод над некозацьким населенням України. У часи правління російського імператора Петра I, коли відбувалося посилення соціальної залежності непривілейованих верств Гетьманату, прагнення окремих їх представників набути козацьких прав (т. зв. шукачів козацтва) було використане з метою дискредитації козацької старшини й сприяння в утвердженні при владі в Україні Малоросійської колегії. На законодавчому рівні доступ до козацьких прав було збережено лише для тих «шукачів», батьки та діди котрих були записані до козацьких компутів.
Тим часом у Правобережній Україні наприкінці 17 ст. спостерігалася нова хвиля П., викликана активною колонізаційною діяльністю С.Палія, С.Самуся, А.Абазина та ін. Черговий сплеск соціальної активності правобережного населення з набуття козацьких прав мав місце в роки Коліївщини. Незважаючи на жорстоке придушення виступу, соціальний ідеал, втілений в образі козацького способу життя, для непривілейованих верств українського соціуму і надалі зберігав свою привабливість та час від часу втілювався у практиках П. Наприкінці 18 — на початку 19 ст. актуалізації процесів покозачення сприяли зовнішньополітичні обставини — війни з Османською імперією, наполеонівською Францією, плани російського керівництва щодо залучення козаків для придушення польського визвольного руху тощо. Одним з останніх масових проявів покозачення стали селянські виступи в Київській губернії за відновлення козацького стану, що мали місце під час Кримської війни 1853—1856 (див. Київська козаччина 1855).
Джерела та література
- Горобець В. М. Покозачення // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 315. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pokozachennya socialnij proces perevazhno samovilnogo nabuttya kozackih prav predstavnikami inshih socialnih grup i verstv ukrayinskogo sociumu sho naprikinci 16 u 18 st stanoviv odnu iz providnih tendencij socialnogo rozvitku Uchast u procesi pokozachennya mogli brati yak predstavniki providnoyi socialnoyi verstvi shlyahti kotri v takij sposib doluchalisya do vijskovoyi organizaciyi kozactva ukrayinskogo j otrimuvali mozhlivist realizuvati sebe u vijskovij sferi tak i socialni nizi selyani ta mishani dlya kotrih pokozachennya krim vijskovoyi skladovoyi neslo v sobi mozhlivist pidvishiti svij socialnij status pozbutisya zalezhnosti vid didicha chi miskoyi korporaciyi Z kincya 16 st procesi pokozachennya ohoplyuvali perevazhno Kiyivshinu ta Braclavshinu na malozaseleni tereni yakih stikalisya vtikachi z inshih ukrayinskih zemel U chasi zagostrennya socialnih superechnostej transformaciyi yih u vidkriti formi zbrojnoyi borotbi procesi pokozachennya perekinulisya na Podilske voyevodstvo i Volinske voyevodstvo ta navit otrimali nasliduvannya na terenah Ruskogo voyevodstva i na zemlyah pivdennoyi Bilorusi Osoblivo masshtabnimi procesi pokozachennya stali naperedodni ta pid chas kozackih povstan 1591 96 1625 1637 38 koli voni vistupali odniyeyu z form socialnoyi borotbi prignoblenih i vodnochas rozshiryuvali socialnu bazu kozackih vistupiv Velmi promovistoyu shodo masshtabnosti cogo socialnogo yavisha v roki kozackih povstan ye zayava getmana polnogo koronnogo S Zholkevskogo 1596 vsya Ukrayina pokozachilas Vazhlivo zauvazhiti j te sho pokozachennya naselennya ne lishe posilyuvalo vijskovu mogutnist Vijska Zaporozkogo a j spriyalo poshirennyu kozackogo samovryaduvannya ta kozackogo prisudu na Podniprov yi yaki v seredini 17 st stali sercevinoyu formuvannya kozackoyi derzhavi Krim samovilnogo pokozachennya naselennya u deyakih vipadkah procesi aktivnogo doluchennya do kozackogo sposobu zhittya stimulyuvalisya j uryadom Rechi Pospolitoyi Ce vidbuvalosya v chasi posilennya voyennoyi zagrozi derzhavi z boku susidnih krayin i vidpovidno zrostannya potrebi v istotnomu zbilshenni vlasnih vijsk sil za neznachnogo zrostannya finansovih vidatkiv Prikladami takih mobilizacijnih zahodiv kerivnictva Rechi Pospolitoyi stali zaluchennya dobrovolciv z Ukrayini do uchasti v Livonskij vijni 1558 1583 pohodah na rosijski zemli v roki Smuti pochatku 17 st vidbittya nastupu Osmaniv na poch 1620 h rr Hotinska vijna 1621 tosho Uchast u voyennih kampaniyah dlya yihnih uchasnikiv z Ukrayini obicyala ne lishe otrimannya vidpovidnoyi korolivskoyi plati ta dostup do rozpodilu voyennih trofeyiv a j polipshennya socialnogo statusu Najbilsh masovij v ukrayinskij istoriyi proces pokozachennya naselennya mav misce 1648 49 koli z pochatkom Nacionalno vizvolnoyi vijni ukrayinskogo narodu seredini 17 st chiselnist Vijska Zaporozkogo u deyaki roki zbilshuvalasya do 100 150 tis osib a na terenah Podniprov ya Livoberezhzhya ta chastini Pravoberezhzhya utverdilas Ukrayinska kozacka derzhava Pokozachennya sho vidbulos u cej chas zminilo j yakisni pokazniki kozackogo stanu do yakogo doluchilasya znachna kilkist pravoslavnoyi shlyahti kotra v takij sposib namagalasya zberegti za soboyu majno i vladu na zemlyah sho uvijshli do skladu Getmanatu V umovah stabilizaciyi suspilno politichnoyi situaciyi v Ukrayinskij kozackij derzhavi lokalizovanij za rezultatami vizvolnoyi borotbi na terenah Livoberezhnoyi Ukrayini viznachenij ugodami z rosijskoyu vladoyu kilkisnij sklad kozackogo stanu v 30 tis osib zagalom zadovolnyav socialni pretenziyi naselennya i tomu masshtabnih pokozachen ne sposterigalosya Yak poodinokij vinyatok mozhna klasifikuvati diyalnist getmanskogo uryadu I Bryuhoveckogo 1666 spryamovanu na stimulyuvannya vstupu mishan i selyan do kozackih lav abi v takij sposib sabotuvati realizaciyu polozhen Moskovskogo dogovoru 1665 sho poshiryuvali vladu carskih voyevod nad nekozackim naselennyam Ukrayini U chasi pravlinnya rosijskogo imperatora Petra I koli vidbuvalosya posilennya socialnoyi zalezhnosti neprivilejovanih verstv Getmanatu pragnennya okremih yih predstavnikiv nabuti kozackih prav t zv shukachiv kozactva bulo vikoristane z metoyu diskreditaciyi kozackoyi starshini j spriyannya v utverdzhenni pri vladi v Ukrayini Malorosijskoyi kolegiyi Na zakonodavchomu rivni dostup do kozackih prav bulo zberezheno lishe dlya tih shukachiv batki ta didi kotrih buli zapisani do kozackih komputiv Tim chasom u Pravoberezhnij Ukrayini naprikinci 17 st sposterigalasya nova hvilya P viklikana aktivnoyu kolonizacijnoyu diyalnistyu S Paliya S Samusya A Abazina ta in Chergovij splesk socialnoyi aktivnosti pravoberezhnogo naselennya z nabuttya kozackih prav mav misce v roki Koliyivshini Nezvazhayuchi na zhorstoke pridushennya vistupu socialnij ideal vtilenij v obrazi kozackogo sposobu zhittya dlya neprivilejovanih verstv ukrayinskogo sociumu i nadali zberigav svoyu privablivist ta chas vid chasu vtilyuvavsya u praktikah P Naprikinci 18 na pochatku 19 st aktualizaciyi procesiv pokozachennya spriyali zovnishnopolitichni obstavini vijni z Osmanskoyu imperiyeyu napoleonivskoyu Franciyeyu plani rosijskogo kerivnictva shodo zaluchennya kozakiv dlya pridushennya polskogo vizvolnogo ruhu tosho Odnim z ostannih masovih proyaviv pokozachennya stali selyanski vistupi v Kiyivskij guberniyi za vidnovlennya kozackogo stanu sho mali misce pid chas Krimskoyi vijni 1853 1856 div Kiyivska kozachchina 1855 Dzherela ta literaturaGorobec V M Pokozachennya Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 315 ISBN 978 966 00 1142 7